Справа №523/4674/25
Провадження №1-кс/523/1456/25
11 квітня 2025 року слідчий суддя Суворовського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю слідчого ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Другого слідчого відділу (з діслокацією у м. Одесі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві ОСОБА_3 , погодженого прокурором Одеської обласної прокуратури у кримінальному провадженні за № 62024150020002395 від 25.11.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, про накладення арешту на майно, вилученого в ході проведення обшуку,
07.04.2025 року до Суворовського районного суду надійшло клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві ОСОБА_3 , про арешт майна.
Згідно клопотання слідчого, досудовим розслідування встановлено що, ОСОБА_6 , будучи службовою особою правоохоронного органу, займаючи посаду заступника начальника сектору превенції Відділу поліції №4 Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області, маючому спеціальне звання капітан поліції, діючи за попередньою змовою із ОСОБА_5 , що займає посаду начальника Відділу поліції №4 Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області маючи спеціальне звання майор поліції, у період з кінця листопада 2024 року по 27.03.2025, діючи умисно, з метою особистого незаконного збагачення, отримали від мешканця м. Одеси ОСОБА_7 неправомірну вигоду у розмірі 45 166 гривень за невчинення в інтересах ОСОБА_7 дій з використанням наданого службового становища, а саме: за не притягнення ОСОБА_7 до адміністративної відповідальності за допущені порушення під час ведення господарської діяльності та невжиття заходів мобілізаційного характеру до найманих ОСОБА_7 працівників.
За даним фактом відомості за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368 ч.3 КК України 25.11.2024 року були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62024150020002395.
27.03.2025 року в період часу з 11 год. 36 хв. до 27.03.2025 року 13 год.07 хв. старшим слідчим в особливо важливих справах Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одеса) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Миколаєві, ОСОБА_3 , на підставі ухвали слідчого судді Суворовського районного суду м. Одеси від 24.03.2025 року проведено обшук за адресою: м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, буд. 170А, в ході якого виявлено та вилучено: ??
1)мобільний телефон, що належить ОСОБА_8 , а саме iPhone 13 Pro, серійний номер НОМЕР_1 , sim-картка НОМЕР_2 ;
??? 2)Грошові кошти, що були вилучені у сумці ОСОБА_6 у сумі 23500 (двадцять три тисячі п?ятсот гривень);
??? 3)Предмети схожі на долари США з серійним номером, номіналом по 100 доларів США: LB23745982W, MA03810073A, QA08482197A, QA08482198А; номіналом по 50 доларів США, з серійним номером MF60054200B;
??? 4)Копія функціональних обов?язків ОСОБА_9 на 4 арк.;
??? 5)Копія функціональних обов?язків ОСОБА_5 на 5 арк;
??? 6)Копія Положення про ВП № 4 ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області на 7 арк.;
7) Копія наказу № 33 від 01.03.2021 “Про затвердження розподілу обов?язків між заступниками начальника ВП №4 ОРУП № 1» на 8 арк.
27.03.2025 року вищевказане майно постановою слідчого було визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.
Слідчий у судовому засіданні просив задовольнити клопотання в повному обсязі, оскільки вилучене майно може мати в собі сліди скоєння злочину, а також таке майно може бути знищено та відчужено, що буде перешкоджати встановленню істини по справі.
Адвокат ОСОБА_4 заперечувала проти задоволення вказаного клопотання, просила відмовити в його задоволені, вказуючи на те, що клопотання не мотивоване, грошові кошти у сумі 23500 гривень та 450 доларів, які були вилучені у ОСОБА_6 , були передані останньому його дружиною ОСОБА_10 для сплати за договором про споживчий кредит та закупівлі будівельних матеріалів для проведення ремонтних робіт. Слідчий формально послався на ст. 98 КПК України та в клопотання про накладення арешту не зазначив яким саме ознакам визначеним ст. 98 КПК України відповідає вищевказане майно, а саме не зазначено, чи було вилучене під час обшуку майно знаряддям вчинення кримінального правопорушення, чи зберегли на собі його сліди, якщо так, то які саме містять інші відомості, також не зазначено як тимчасово вилучене майно може бути використано, як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Вилучене під час обшуку майно, а саме грошові кошти, предмети схожі на долари США та мобільний телефон марки іРhone 13 Pro, серійний номер НОМЕР_1 не є знаряддям вчинення кримінального правjпорушення, і жодним чином не може містити на собі докази фактів чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Вислухавши учасників, вивчивши клопотання про арешт майна та додані до нього копії матеріалів кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого підлягає задоволенню.
Відповідно до п.1, п.2 ст.131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходом забезпечення кримінального провадження є, зокрема, арешт майна.
Згідно з ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи.
У відповідності до ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч.10 ст.170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
В судовому засіданні встановлено, що вилучене в ході обшуку майно відповідає критеріям ч.1 ст.98 КПК України, оскільки вилучене майно могло зберегти на собі сліди вчинення зазначеного у клопотанні кримінального правопорушення, є підстави вважати, що воно було знаряддям вчинення злочину, що в свою чергу свідчить про наявність необхідності в забезпеченні збереження вилученого майна.
Накладення арешту на мобільні телефони потрібно для проведення їх огляду з метою належної фіксації інформації, яка має доказове значення у кримінальному проваджені, та проведення відповідної комп'ютерно - технічної експертизи.
Крім того, оскільки ОСОБА_6 підозрюється у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, за вчинення якого санкцією статті передбачено покарання у вигляді конфіскації майна, а тому в подальшому, у випадку визнання ОСОБА_6 винним у вчиненні інкримінованого йому злочину у випадку направлення відносно нього обвинувального акту до суду, грошові кошти вилучені під час обшуку можуть бути використані в рамках кримінального провадження для забезпечення можливого покарання у вигляді конфіскації майна.
У зв'язку з викладеним, слідчий суддя приходить до переконання про наявність правових підстав для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту вказаного майна з метою збереження речових доказів, які можуть мати суттєве значення для встановлення обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні та забезпечення можливого покарання у вигляді конфіскації майна.
Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 170 КПК України, завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Як вбачається з підстав та мети застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, вилучене майно може бути речовими доказами в рамках кримінального провадження та може бути використане для забезпечення можливого покарання у вигляді конфіскації майна.
За таких обставин, слідчий суддя вважає, що існує ризик його можливої зміни або знищення, в цілях подальшого ймовірного уникнення передбаченої законом відповідальності за ймовірно вчинені дії у випадку підтвердження їх факту у встановленому законом порядку.
На підставі викладеного, враховуючи наявність правових підстав для накладення арешту на вилучене майно, оскільки існує необхідність в забезпеченні його збереження, а також з метою забезпечення повного, всебічного розслідування кримінального провадження, слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання про арешт майна підлягає задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 98, 132, 170-173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя, -
-
Клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Другого слідчого відділу (з діслокацією у м. Одесі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві ОСОБА_3 ,- задовольнити.
Накласти арешт із забороною розпорядження, відчудження та користування на вилучене під час обшуку 27.03.2025 року майно, а саме:
1)мобільний телефон, що належить ОСОБА_8 , а саме iPhone 13 Pro, серійний номер НОМЕР_1 , sim-картка НОМЕР_2 ;
??? 2)Грошові кошти, що були вилучені у сумці ОСОБА_6 у сумі 23500 (двадцять три тисячі п?ятсот гривень);
??? 3)Предмети схожі на долари США з серійним номером, номіналом по 100 доларів США: LB23745982W, MA03810073A, QA08482197A, QA08482198А; номіналом по 50 доларів США, з серійним номером MF60054200B;
??? 4)Копію функціональних обов?язків ОСОБА_9 на 4 арк.;
??? 5)Копію функціональних обов?язків ОСОБА_5 на 5 арк;
??? 6)Копію Положення про ВП № 4 ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області на 7 арк.;
7)Копію наказу № 33 від 01.03.2021 “Про затвердження розподілу обов?язків між заступниками начальника ВП №4 ОРУП № 1» на 8 арк.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1