Справа № 522/1873/25
Провадження № 3/522/1464/25
14 квітня 2025 року Приморський районний суд м. Одеси у складі: головуючого-судді Деруса А.В., при секретарі Крохмаль І.І., за участі захисника Бакуліна Д.О., особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши в судовому засіданні матеріали про адміністративне правопорушення, які надійшли з ВП № 5 ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області у відношенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення Серії ВАД № 616884 від 17.01.2025 року встановлено, що 15.01.2025 р., о 23:30 год., ОСОБА_1 , знаходячись за адресою: м. Одеса, пров. Курортний, 1а, здійснив декілька пострілів з стартового пістолета з вікна, чим порушив громадський порядок і спокій громадян.
ОСОБА_1 та його захисник в судовому засіданні вину у інкримінованому правопорушенні не визнав, правопорушення не вчиняв, та вважає, що існують підстави для закриття провадження у справі, у зв'язку із відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення, яке передбачене ст.173 КУпАП.
Відповідно до п. 11 Розділу II Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 листопада 2015 року № 1376 при складанні протоколу про адміністративне правопорушення особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються її права, передбачені статтями 55, 56, 59, 63 Конституції України, статтею 268 КУпАП, повідомляється, що справу про адміністративне правопорушення буде розглянуто у строки, визначені статтею 277 КУпАП, про що робиться відмітка та ставиться підпис особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
У статті 268 КУпАП передбачені права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі.
Працівники поліції в порушення Інструкції № 1376 та положень КУпАП не роз'яснили ОСОБА_1 його прав, у зв'язку з чим позбавили його можливості користуватись своїми правами, зокрема заявляти клопотання та користуватись послугами адвокат, чим було порушено його право на захист, що є істотним порушенням процедури оформлення адміністративного матеріалу.
Протокол не є доказом, а лише є актом обвинувачення в рамках притягнення особи до адміністративної відповідальності. Відомості, які викладені в протоколі про адміністративне правопорушення повинні бути доведені належними, достовірними та достатніми доказами.
При цьому в протоколі про адміністративне правопорушення відсутні відомості про свідків та потерпілих, а отже надані до суду письмові пояснення посторонніх осіб, не можуть бути взяті судом до уваги як пояснення свідків. При цьому в матеріалів справи вбачається, що жодної особи, яка безпосередньо бачила та може підтвердити, що правопорушення, яке викладене в протоколі про адміністративне правопорушення, дійсно було та вчинене саме ОСОБА_1 - відсутні.
Заява ОСОБА_1 від 17.01.2025 р. про розгляд справи за його відсутності є недостовірною, адже він не згодний із матеріалами адміністративного матеріалу та протоколом, бажає брати участь у справі.
Письмові пояснення ОСОБА_2 від 16.01.2025 р. не мають відношення до справи, не підтверджують обставини, які викладені в протоколі, та не відомо, яке відношення має вказана особа до даної справи.
Письмові пояснення ОСОБА_3 вказують, що він чув постріли в районі 15 поверху. За фізіологічними особливостями організму на слух не можливо визначити із якого поверху та тим паче квартири лунає постріл. Охоронець не бачив, що постріли вчиняв саме ОСОБА_1 , а тому вказані пояснення не є належним доказом.
Дозвіл ОСОБА_4 щодо надання дозволу працівникам поліції зайти в квартиру, не містять відомостей щодо обставин викладених у протоколі. Письмові пояснення ОСОБА_4 не можуть бути доказом по справі, оскільки остання не бачила щоб ОСОБА_1 здійснював постріли, а виклала лише відомості, які дізналась і які не підтверджуються доказами.
Рапорт працівника поліції містить відомості про те, що на місці виклику нічого не виявили.
Верховний Суд у постанові від 20.05.2020 р. у справі №524/5741/16-а зазначив, що рапорт працівника поліції не може слугувати однозначним доказом винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення, оскільки, працівник правоохоронного органу є зацікавленою особою у притягненні особи до адміністративної відповідальності, вказаний рапорт не може слугувати однозначним доказом у справі. Рапорт є недостатнім доказом на підтвердження події та складу адміністративного правопорушення.
Працівники поліції предметів, в тому числі зброю, не вилучали, у квартирі де живе ОСОБА_1 , слідів пострілів не знайдено, гільз не знайдено. Експертиз проведено не було, тому вважають докази, що ОСОБА_1 вчиняв дії, які викладені в протоколі про адміністративне правопорушення відсутні.
Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
У відповідності зі ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що рівень певності, якого має досягти суддя за системою «внутрішнього переконання» чи системою «поза межами розумного сумніву», який є важливим для постановлення справедливого рішення, не повинен досягатися шляхом примусу до зізнання. Таким чином буде дотримано цілковитої поваги до презумпції невинуватості та статусу осіб, що притягуються до відповідальності, які є ключовими поняттями для демократичної концепції судового розгляду.
Статтею 173 КУпАП визначено, що адміністративна відповідальність наступає за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Склад адміністративного правопорушення - це сукупність законодавчо-визначених ознак, наявність яких дає підстави дійти висновку у кожному конкретному випадку щодо належної правової кваліфікації дій особи, та як наслідок прийняти рішення щодо можливості притягнення такої особи до юридичної відповідальності.
Відсутність (недоведеність) хоча б однієї із ознак складу адміністративного правопорушення унеможливлює прийняття рішення про притягнення особи до відповідальності та застосування відносно неї заходів державного примусу, зокрема накладення стягнення у виді штрафу.
Дрібне хуліганство відноситься до правопорушень, які посягають на громадський порядок. Поняття «дрібне хуліганство» - це нецензурна лайка в громадських місцях, образливе приставання до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян, якщо вони за своїм характером не тягнуть застосування заходів кримінального покарання. Дрібне хуліганство характеризується наявністю умислу - особа, яка скоїла дрібне хуліганство, усвідомлює, що своїми діями вона порушує громадський порядок, і бажає чи свідомо допускає вияв неповаги до суспільства.
Об'єктом правопорушення є суспільні відносини у сфері забезпечення громадського порядку.
Громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій.
Посягання на ці відносини здійснюються в активній формі, безпричинно, в основному з ініціативи правопорушника або через використання незначного приводу, як правило, відбуваються в публічних (громадських, людних) місцях, супроводжуються ненормативною (брутальною, нецензурною) лексикою.
Об'єктивна сторона правопорушення виражається у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому чіплянні до громадян та інших подібних діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян (формальний склад).
Нецензурна лайка - це одна з грубих форм неповаги до громадської моральності, непристойні висловлювання, один із найогидніших різновидів словесної брутальності і незалежно від того, у зв'язку з якими обставинами особа висловлює своє роздратування у формі нецензурної лайки, вона скоює проступок, за який підлягає відповідальності в адміністративному порядку. Словесне хуліганство не загрожує життю та здоров'ю людей, проте використання нецензурних слів виявляє, перш за все, грубе, образливе ставлення до оточуючих. Воно, знижує рівень людського спілкування та завдає моральної шкоди духовному стану суспільства, ображає людську гідність. Образливе чіпляння до громадян - це докучлива поведінка, пов'язана з діями щодо ображання, які зневажають честь і гідність людини та утискають чию-небудь волю, причому у грубій розв'язній манері. Це може бути: хапання за одяг, насильницьке утримання за руки, демонстративний зрив головного убору, навмисне загороджування виходу або проходу, вимога дати цигарку або пускання в обличчя диму від неї, утримання дівчини з непристойною пропозицією та інші подібні дії. Для всіх подібних випадків характерним є ігнорування волі та бажання оточуючих, прагнення нав'язати свою волю, а точніше - свавілля.
Під іншими подібними діями, що порушують громадський порядок і спокій громадян, необхідно розуміти: насильницьке вторгнення в громадські місця всупереч забороні певних осіб, покликаних слідкувати за порядком; безпідставне порушення спокою громадян телефонними дзвінками, лихослів'я телефоном; співання нецензурних пісень, розповідання вульгарних анекдотів групам людей; вигуки, свист під час демонстрації кінофільмів; ґвалт, крики з хуліганських мотивів біля вікон громадян у нічний час; публічне справляння природних потреб у невідведених для цього місцях; поява у громадському місці в оголеному вигляді; самовільне без потреби зупинення комунального транспорту; нанесення непристойних малюнків на тротуари, стіни, паркани, двері чи вчинення написів нецензурного змісту; неправдиве повідомлення про смерть родичів, знайомих, якщо це не потягло тяжких наслідків; грубе порушення черг, яке супроводжується ображанням громадян та проявом неповаги до них; знищення або пошкодження з хуліганських мотивів якого-небудь майна у незначних розмірах; зривання афіш, плакатів, газет, оголошень зі стендів; умисна (з бешкетництва) швидка їзда на автомобілях та мотоциклах по калюжах поблизу тротуарів, зупинок, інших місць скупчення людей тощо.
При цьому, визначальним критерієм для усіх цих випадків є ігнорування волі та бажання оточення, прагнення правопорушника нав'язати свою волю, а точніше свавілля.
Суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу.
При цьому, правопорушник усвідомлює, що його дії протиправні, він передбачає, що в результаті їх здійснення будуть порушені громадський порядок і прагне до цього. Елементом суб'єктивної сторони дрібного хуліганства є також мотив задоволення індивідуальних потреб самоствердження шляхом ігнорування гідності інших людей.
Правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП, встановлює відповідальність за вчинення хуліганських дій, в протоколі про адміністративне правопорушення повинні бути конкретизовані мотиви, якими керувався правопорушник під час вчинення правопорушення, спосіб вчинення правопорушення та вказано, що дії правопорушника носили навмисний характер і були спрямовані на порушення громадського порядку і спокою громадян.
Особливість мотиву хуліганства полягає у причинній зумовленості. Спонуки вчинити такі дії можуть бути різні. Поєднує їх те, що вони, здебільшого, позбавлені будь-якої необхідності, нерідко постають із бажання особи показати свою ніби вищість (винятковість), чи з розгнузданого самолюбства, пов'язаного з неповагою до особи, людської гідності, байдужим ставленням до законів і правил поведінки. Умисний прояв винним явної неповаги до оточуючих - головний момент, що визначає зміст і сенс поведінки правопорушника. За відсутності такого мотиву не може бути дрібного хуліганства.
Громадська небезпека дій правопорушника під час вчинення правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП проявляється в тому, що дрібне хуліганство певною мірою дезорганізує весь комплекс суспільних відносин, що склалися, а дії правопорушників спрямовані проти забезпечення нормального життя, суспільно-політичної діяльності громадян.
Пленум Верховного Суду України у своїй постанові «Про судову практику у справах про хуліганство» від 22 грудня 2006 року № 10 дійшов висновку про те, що судам, необхідно встановлювати всі фактичні обставини справи, в тому числі спрямованість умислу, мотиви, мету, характер дій кожного з учасників хуліганства, з'ясовувати, чи порушив підсудний своїми діями громадський порядок, чи були вони вчинені з мотивів явної неповаги до суспільства.
Так, згідно з п. 3 постанови Пленуму Верховного суду України № 10 від 22.12.2006 «Про судову практику у справах про хуліганство» дрібне хуліганство - це умисне порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, яке не супроводжується особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом.
Хуліганські спонукання - головна відмінна риса діянь, що кваліфікуються за ст. 173 КУпАП. Дрібне хуліганство вчиняється безпричинно, із-за неповаги до громадського порядку і спокою громадян. Натомість, вчинення подібних діянь з інших, не хуліганських мотивів, може утворювати інший вид правопорушень, тобто, діяння не може кваліфікуватися заст. 173 КУпАП, як вчинене з хуліганських мотивів, якщо воно вчинене за інших спонукань (приводів), зокрема, як відповідна реакція на поведінку потерпілих або інших осіб.
У протоколі про адміністративне правопорушення, що складений відносно ОСОБА_1 , не розкрито суть учиненого правопорушення, яка повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеного у статті КУпАП, за якою складено протокол. В протоколі не вказано мотивів вчинення дрібного хуліганства та яким саме чином «нібито» дії ОСОБА_1 негативно вплинули на громадський порядок та нормальне функціонування суспільних відносин вцілому.
Статтею 62 Конституції України встановлено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.
Таким чином, в діях ОСОБА_1 відсутні подія та склад правопорушення, яке передбачене ст. 173 КУпАП, а тому провадження підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст.247 КУпАП.
Керуючись ст.ст. 283-284 КУпАП,
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 173 КУпАП, у зв'язку із відсутністю в діях останнього події та складу адміністративного правопорушення, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП - закрити.
Постанова підлягає оскарженню до Одеського апеляційного суду через Приморський районний суд м. Одеси протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя: А.В. Дерус