Іменем України
14.04.25 справа № 133/1021/25
провадження № 2/133/1210/25
Суддя Козятинського міськрайонного суду Пєтухова Н.О., вирішуючи питання про прийняття до розгляду та відкриття провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Козятинського відділу державної виконавчої служби Хмільницького району Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), третя особа - приватний виконавець виконавчого округу Вінницької області Думанська Аліна Леонідівна, про зняття арешту з коштів, -
До Козятинського міськрайонного суду Вінницької області звернувся ОСОБА_1 з вказаним позовом.
Суд дослідивши матеріали цивільної справи доходить до наступного висновку.
Згідно із ч. 1 ст.19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
При цьому, в порядку цивільного судочинства захист майнових прав здійснюється у позовному провадженні, а також у спосіб оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби
З позовних вимог ОСОБА_1 вбачається, що останній звернувся до суду із позовною заявою до Козятинського відділу державної виконавчої служби у Хмільницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), про зняття арешту з коштів боржника (позивача) на рахунку в АТ КБ "Приватбанк" у виконавчих провадження: ВП №66607359 відкритого 25.08.2021; ВП №66607126 відкритого 25.08.2021; ВП №71520172 відкритого 10.04.2023; ВП №71519863 відкритого 10.04.2023; ВП №73644763 відкритого 20.12.2023; ВП №73648811 відкритого 20.12.2023.
Відповідно до вимог ч.ч.1, 2 ст. 56 ЗУ "Про виконавче провадження", арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.
Отже у цій справі боржник, якому належать кошти на рахунку, який відкритий в установі банку, та на які постановою державного виконавця накладено арешт, самостійно звернувся з вимогою про зняття арешту з такого майна. При цьому, з матеріалів справи не вбачається існування спору щодо права власності на це майно у іншої особи, що б давало йому можливість звернутись саме з позовною заявою до суду.
Згідно із статтею 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Таким чином, арешт майна, а також бездіяльність допущена під час виконання рішення суду, які не пов'язані зі спором про право на це майно, а стосуються порушень вимог виконавчого провадження з боку органів державної виконавчої служби, слід розглядати за правилами розділу VII ЦПК України.
Разом з тим, суд виходить з того, що Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду в постанові від 24.05.2021 (справа № 712/12136/18) дійшов висновку про те, що боржник, як сторона виконавчого провадження, у разі незгоди з арештом, який накладений державним або приватним виконавцем під час примусового виконання судового рішення, не може пред'являти позов про зняття арешту з майна та бути позивачем за таким позовом, оскільки має право на оскарження дій державного виконавця в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України. Якщо суд помилково прийняв позов до розгляду, під час судового розгляду він має закрити провадження у справі з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 255 ЦПК України.
Установивши, що позивач є боржником у виконавчому провадженні, суд робить висновок про те, що він не може пред'являти позов про зняття арешту з майна, оскільки законом у цьому випадку передбачений інший спосіб судового захисту, а саме, оскарження боржником рішення, дій, бездіяльності державного виконавця в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України.
Аналогічна позиція міститься в постанові Великої Палати Верховного суду від 02.10.2019 у справі № 904/51/19, у постановах Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 24.06.2021 у справі № 127/11276/20, від 08.09.2021 у справі №369/3757/20, від 01.12.2021 у справі № 201/6486/20, від 19.01.2022 у справі № 577/4541/20.
Таким чином, суд доходить висновку про неможливість розгляду заяви у порядку позовного провадження.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства.
Враховуючи що розгляд цього спору щодо вимог про визнання дій приватного виконавця незаконними та зняття арешту з майна повинен відбуватися у порядку судового контролю за виконанням судових рішень, суд вважає необхідним відмовити у відкритті провадження у справі за вказаними вимогами та роз'яснити позивачу, що оскарження дій приватного виконавця та зобов'язання виконавця вчинити дії відбувається шляхом подання скарги на дії виконавця.
Керуючись ст.ст.186, 260-261, 447-448, ЦПК України,-
Відмовити у відкритті провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Козятинського відділу державної виконавчої служби Хмільницького району Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), третя особа - приватний виконавець виконавчого округу Вінницької області Думанська Аліна Леонідівна, про зняття арешту з коштів.
Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Вінницької області протягом 15 днів з дня проголошення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Наталя ПЄТУХОВА
Дата документу 14.04.25