Справа № 133/1706/24
Ухвала
про призначення до судового розгляду
17 жовтня 2024 року місто КАЛИНІВКА
Калинівський районний суд Вінницької області у складі: головуючого - судді ОСОБА_1 , при секретарі - ОСОБА_2 , за участі: прокурора - ОСОБА_3 , представника потерпілої сторони - ОСОБА_4 , обвинуваченого - ОСОБА_5 та його захисника - адвоката ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в міста Калинівка Вінницької області клопотання та обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42023022330000001 від 03 січня 2023 року відносно ОСОБА_7 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.4 ст.358, ч.2 ст.366 КК України,
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Калинівського районного суду Вінницької області від 24 червня 2024 року, згідно з положеннями статті 35 КПК України, для розгляду кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42023022330000001 від 03 січня 2023 року відносно ОСОБА_7 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.4 ст.358, ч.2 ст.366 КК України, визначено склад суду в складі головуючого судді ОСОБА_8 .
Ухвалою судді Калинівського районного суду Вінницької області ОСОБА_8 від 26 червня 2024 року, призначено підготовче судове засідання.
Відповідно до ч.2 ст.315 КПК України, у підготовчому судовому засіданні на обговорення учасників судового провадження поставлено питання щодо можливості призначення судового розгляду на підставі обвинувального акта.
Прокурор ОСОБА_9 у судовому засіданні просив суд призначити кримінальне провадження до судового розгляду та викликати в судове засідання учасників процесу, зазначивши, що обвинувальний акт відповідає вимогам ст.291 КПК України, підстав для прийняття судом рішення, передбаченого п.1-4, 6 ч.3 ст.314 КПК України, немає, а розгляд справи повинен здійснюватися у відкритому судовому засіданні.
Представник потерпілої сторони - ОСОБА_10 в судовому засіданні підтримав позицію прокурора щодо наявності підстав для призначення кримінального провадження до судового розгляду.
Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_11 в судовому засіданні заперечував щодо призначення кримінального провадження до судового розгляду, заявивши клопотання щодо повернення прокурору обвинувального акту.
Обвинувачений ОСОБА_12 в судовому засіданні підтримав позицію свого захисника.
Заслухавши думку учасників судового провадження щодо можливості призначення судового розгляду на підставі обвинувального акта, з'ясувавши їх позицію щодо поданого захисником клопотання, дослідивши наявні матеріали кримінального провадження, суд прийшов до наступних висновків.
Щодо клопотання сторони захисту про повернення прокурору обвинувального акту.
Положеннями ч.3 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) визначено, що кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права: a) бути негайно і детально поінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причини обвинувачення, висунутого проти нього; b) мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту.
У п. 51 рішення ЕСПЛ у справі «Ващенко проти України» від 26 червня 2008 року зазначено: «Суд також нагадує, що поняття обвинувачення для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції може бути визначене як офіційне доведення до відома особи компетентним органом твердження про вчинення цією особою правопорушення, яке нормою загального характеру визнається осудним і за яке встановлюється відповідальність карного та попереджувального характеру (див. «Фоті та інші проти Італії» (Foti and Others v. Italy), серія А N 56, п. 53, рішення від 10 грудня 1982 року, та «Озтурк проти Німеччини» (Ozturk v. Germany), серія А N 73, п. 53, рішення від 21 лютого 1984 року).
У рішенні у справі «Маттоціа проти Італії» від 25 липня 2000 року, зокрема, зазначено, що «…обвинувачений у вчиненні злочину має бути негайно і детально проінформований про причину обвинувачення, тобто про ті факти матеріальної дійсності, які нібито мали місце і є підставою для висунення обвинувачення; а також про характер обвинувачення, тобто юридичну кваліфікацію згаданих фактів. Хоча ступінь детальності інформування обвинуваченого залежить від обставин конкретної справи, однак у будь-якому випадку відомості, надані обвинуваченому, повинні бути достатніми для повного розуміння останнім суті висунутого проти нього обвинувачення, що є необхідним для підготовки адекватного захисту. У цьому відношенні обсяг та доречність наданої обвинуваченому інформації слід оцінювати крізь призму положення, закріпленого у п. b ч. 3 ст. 6 Конвенції».
Згідно з ч.3 ст.110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у ст.291 КПК України.
Відповідно до п.3 ч.3 ст.314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам цього Кодексу.
Отже, обов'язок щодо того, що обвинувальний акт повинен відповідати вимогам ст.291 КПК України, нормами кримінального процесуального закону покладається саме на прокурора.
При цьому законодавець надає суду право, а не встановлює обов'язок, під час підготовчого судового засідання повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам КПК України (постанова Верховного Суду від 26 червня 2018 року справа № 520/8135/15-к, провадження № 51-203 км 17).
Положеннями ч.2 ст.291 КПК України встановлено вимоги до обвинувального акта, згідно з якими обвинувальний акт повинен містити такі відомості: найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); анкетні відомості кожного потерпілого; прізвище ім'я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; обставини, які обтяжують чи пом'якшують покарання; розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; розмір витрат на залучення експерта; дату та місце його складання та затвердження. Обвинувальний акт підписується слідчим та прокурором, який його затвердив, або лише прокурором, якщо він склав його самостійно.
Згідно з положеннями ст.293 КПК України одночасно з переданням обвинувального акту до суду прокурор зобов'язаний під розписку надати їх копію та копію реєстру матеріалів досудового розслідування підозрюваному (крім випадку, передбаченого частиною другою статті 297-1 цього Кодексу), його захиснику, законному представнику.
Дослідивши обвинувальний акт у цьому кримінальному провадженні суд приходить до висновку, що він містить усі необхідні елементи, що визначені в ч.2 ст.291 КПК України. Зокрема, в обвинувальному акті викладені всі фактичні обставини кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, вказана правова кваліфікація кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті закону України про кримінальну відповідальність та сформульовано обвинувачення, обвинувальний акт підписано слідчим та прокурором, до нього додано усі передбачені кримінальним процесуальним законом додатки.
Таким чином, при розгляді клопотання захисника про повернення обвинувального акта прокурору судом не встановлено таких його недоліків, які б перешкоджали суду призначити судовий розгляд. Водночас сторона захисту не позбавлена права висловлювати свої доводи на стадії судового розгляду під час дослідження судом доказів.
Щодо призначення судового розгляду.
Кримінальне провадження підсудне Калинівському районному суду Вінницької області.
Обвинувальний акт відповідає вимогам ст.291 КПК України, підстави для прийняття рішення, передбаченого п.п.1-4 ч.3 ст.314 КПК України, відсутні.
Обвинувальний акт, реєстр матеріалів досудового розслідування було вручено обвинуваченому та його захиснику.
Під час проведення підготовчого судового засідання також встановлено, що угода про визнання винуватості, у порядку статей 468, 469, 470, 472-475 КПК України, до суду не надходила.
Вислухавши думку учасників кримінального провадження, вивчивши матеріали обвинувального акта з додатками, з огляду на відсутність підстав для прийняття інших, передбачених пунктами 1-4 ч.3 ст.314 КПК України рішень, суд приходить до висновку про необхідність призначення судового розгляду на підставі обвинувального акта.
Підстав для здійснення кримінального провадження у закритому судовому засіданні не встановлено, а тому воно має бути розглянуто у відкритому судовому засіданні із забезпеченням повного фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів.
Таким чином, беручи до уваги, що у підготовчому судовому засіданні жодних обставин, які б перешкоджали призначенню судового розгляду, не встановлено, суд під час підготовки до судового розгляду, з'ясувавши необхідність проведення судового розгляду у відкритому судовому засіданні, з'ясувавши питання про склад осіб, які братимуть участь у судовому розгляді, вчинивши всі необхідні для підготовки судового розгляду дії, завершує підготовку до судового розгляду.
Відповідно до ч.1 ст.316 КПК України, суд після завершення підготовки до судового розгляду постановляє ухвалу про призначення судового розгляду.
Строки призначення судового розгляду.
Відповідно до ч.1 ст.21 КПК України кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.
Згідно до ч.1 ст.28 КПК України, під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об'єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.
Частиною 2 ст.316 КПК України передбачений граничний строк для призначення судового розгляду, зокрема, судовий розгляд має бути призначений не пізніше десяти днів після постановлення ухвали про його призначення.
Щодо складу суду.
Санкція ч.5 ст.191 КК України, яка інкримінується обвинуваченому ОСОБА_7 передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.
За приписами ч.2 ст.31 КПК України, кримінальне провадження в суді першої інстанції щодо злочинів, за вчинення яких передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк більше десяти років, здійснюється колегіально судом у складі трьох суддів лише за клопотанням обвинуваченого. Кримінальне провадження стосовно кількох обвинувачених здійснюється колегіально судом у складі трьох суддів стосовно всіх обвинувачених, якщо хоча б один із них заявив клопотання про такий розгляд.
Відповідно до ч.4 ст.315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд роз'яснює обвинуваченому у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк більше десяти років, право заявити клопотання про розгляд кримінального провадження стосовно нього колегіально судом у складі трьох суддів.
На виконання вимог процесуального закону, суд під час підготовчого судового засідання роз'яснив обвинуваченому ОСОБА_7 право заявити клопотання про розгляд кримінального провадження колегіально судом у складі трьох суддів, натомість ОСОБА_7 зазначив, що не має наміру заявляти клопотання з цього приводу, оскільки вважає, що розгляд кримінального провадження має здійснюватися суддею одноособово. Дану позицію підтримав захисник обвинуваченого, який повідомив суд, що це погоджена позиція із його підзахисним.
Щодо цивільного позову.
Частиною 5 статті 128 КПК України визначено, що цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
Згідно вимог частини четвертої статті 128 КПК України, форма та зміст позовної заяви повинні відповідати вимогам, встановленим до позовів, які пред'являються у порядку цивільного судочинства.
За приписами частини четвертої статті 56 ЦПК України, прокурор, який звертається до суду в інтересах державі, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 185 цього Кодексу.
Даний позов поданий з додержанням вимог, викладених у статтях 175 і 177 ЦПК України, у якому обґрунтовано, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначено орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Відповідно до положень частини 1 статті 187 ЦПК України, за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження, суд відкриває провадження у справі.
Згідно приписів статті 190 ЦПК України, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, одночасно з якою надсилається копія позовної заяви з копіями доданих до неї документів.
Статтею 191 ЦПК України визначено, що у строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі, відповідач має право надіслати суду - відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
У частинах сьомій, восьмій статті 178 ЦПК України передбачено, що відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
З урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що цивільний позов прокурора, поданий в інтересах держави в особі Козятинської міської ради Вінницької області, як засновника та власника Комунального підприємства «Чисте місто», до ОСОБА_7 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, підлягає прийняттю до розгляду в рамках даного кримінального провадження, за яким необхідно відкрити провадження.
На вимогу норм закону, копію цивільного позову та всіх документів, що додаються до нього, необхідно невідкладно вручити цивільним відповідачам, яким роз'яснити право на подання відзиву на протязі п'ятнадцяти днів з дня вручення цієї ухвали, попередивши, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішить справу за наявними в ній матеріалами.
Керуючись ст.ст. 314-316, 350, 369-372, 392 КПК України, суд, -
Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_13 про повернення прокурору обвинувального акту, складеного в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42023022330000001 від 03 січня 2023 року відносно ОСОБА_7 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.4 ст.358, ч.2 ст.366 КК України - залишити без задоволення.
Призначити кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42023022330000001 від 03 січня 2023 року відносно ОСОБА_7 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.4 ст.358, ч.2 ст.366 КК України, до судового розгляду у відкритому судовому засіданні в приміщенні Калинівського районного суду Вінницької області на 28 жовтня 2024 року на 09год. 00хв.
Розгляд кримінального провадження здійснювати суддею одноособово.
В судове засідання викликати учасників судового провадження.
Цивільний позов прокурора, поданий в інтересах держави в особі Козятинської міської ради Вінницької області, як засновника та власника Комунального підприємства «Чисте місто», до ОСОБА_7 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, прийняти до розгляду в рамках даного кримінального провадження, відкривши за ним провадження.
Копію цивільного позову та всіх документів, що додаються до нього, невідкладно вручити цивільному відповідачу, якому роз'яснити право на подання відзиву на позов до початку наступного судового засідання, попередивши, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішить справу за наявними в ній матеріалами.
Ухвали, постановлені під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судових рішень, передбачених частиною першою статті 292 КПК України, окремому оскарженню не підлягають, крім випадків, визначених цим Кодексом. Заперечення проти таких ухвал можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою цієї статті.
Суддя