Вирок від 08.04.2025 по справі 133/465/22

Справа № 133/465/22

Провадження №1-кп/132/69/25

Вирок

Іменем України

08 квітня 2025 року місто КАЛИНІВКА

КАЛИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

при секретарях - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Калинівка Вінницької області, кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021020230000443 від 01 грудня 2021 року, за обвинувальним актом, складеним у відношенні:

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Козятин Вінницької області, українця, громадянина України, із базовою загальною середньою освітою, одруженого, непрацевлаштованого, раніше неодноразово судимого, зокрема:

20 жовтня 2008 року Козятинським міськрайонним судом Вінницької області за ч.1 ст.122 КК України, із застосуванням ст.69 КК України, до покарання у виді штрафу в розмірі 1020грн.00коп.;

11 лютого 2011 року Козятинським міськрайонним судом Вінницької області за ч.1 ст.115 КК України, до покарання у виді позбавлення волі на строк 12 (дванадцять) років, звільненого 18 січня 2019 року з Державної установи «Літинська виправна колонія (№123), по закінченню строку відбуття покарання;

13 жовтня 2021 року Калинівським районним судом Вінницької області за ч.2 ст.296 КК України, до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік 3 (три) місяці, звільненого від відбування призначеного покарання у зв'язку із його фактичним відбуттям;

зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

який обвинувачується у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.121, ч.1 ст.185, ч.1 ст.357 КК України,

за участі сторін кримінального провадження:

прокурорів - ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ,

потерпілої - ОСОБА_13 ,

захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_14 ,

обвинуваченого - ОСОБА_15 ,

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачений ОСОБА_16 , будучи неодноразово судимим, зокрема 20 жовтня 2008 року Козятинським міськрайонним судом Вінницької області за ч.1 ст.122 України, із застосуванням ст.69 КК України, до покарання у виді штрафу в розмірі 1020грн.00коп.; 11 лютого 2011 року Козятинським міськрайонним судом Вінницької області за ч.1 ст.115 КК України, до покарання у виді позбавлення волі на строк 12 (дванадцять) років, звільненим 18 січня 2019 року з Державної установи «Літинська виправна колонія (№123), по закінченню строку відбуття покарання; 13 жовтня 2021 року Калинівським районним судом Вінницької області за ч.2 ст.296 КК України, до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік 3 (три) місяці, звільненим від відбування призначеного покарання у зв'язку із його фактичним відбуттям, на шлях виправлення не став, та знову вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ч.2 ст.121, ч.1 ст.185, ч.1 ст.357 КК України, за наступних обставин.

ОСОБА_16 - 30 листопада 2021 року (більш точного часу органом досудового розслідування не встановлено), перебуваючи за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , а саме в кухонній кімнаті, проводив своє вільне дозвілля разом із своїм знайомим ОСОБА_17 , з яким розпивав спиртні напої, під час чого, між ними на побутовому ґрунті, виник словесний конфлікт, в ході якого у ОСОБА_16 виник раптовий умисел на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_17 . Реалізуючи цей злочинний умисел, ОСОБА_16 перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи його настання, почав наносити удари руками та ногами по різним частинам тіла ОСОБА_17 , а саме по його голові та тулубу, чим заподіяв йому тілесні ушкодження, від чого останній помер на місці події. Вподальшому, ОСОБА_16 , усвідомивши, що в результаті його суспільно небезпечного діяння настала смерть ОСОБА_17 , перемістив тіло останнього (за невстановлених органом досудового розслідування точного часу, способу та обставин) до житлого будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , в якому померлий проживав, де залишив тіло біля вхідних дверей до цього будинку. Відповідно до висновку експерта, смерть ОСОБА_17 настала від закритої черепно-мозкової травми у вигляді субдурального та субарахноїдального крововиливів, що ускладнилися набряком та дислокацією головного мозку. Вказана черепно-мозкова травма за ознакою небезпеки для життя в момент заподіяння відноситься до тяжких тілесних ушкоджень. Між вказаною черепно-мозковою травмою та смертю ОСОБА_17 прямий причинний зв'язок.

Він же, 30 листопада 2021 року (більш точного часу органом досудового розслідування не встановлено), перебуваючи за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , скориставшись тим, що ОСОБА_17 внаслідок спричинення йому тілесних ушкоджень, не міг перешкодити заволодінню належним йому документом, а саме банківською карткою Акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк», будучи в стані алкогольного сп'яніння, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, шляхом вільного доступу, з кишені одягу ОСОБА_17 викрав банківську картку Акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» № НОМЕР_1 , з метою подальшого викрадення з неї грошових коштів, яка відповідно до положень пунктів 1.4, 1.14, 1.27, 1.31 статті 1 Закону України «Про інформацію», пункту 15.2 статті 15 Закону України «Про платіжні системи та перекази коштів в Україні», частини 4 статті 51 Закону України «Про банки та банківську діяльність», відноситься до офіційних документів.

Він же, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення грошових коштів з банківської картки Акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» № НОМЕР_1 , 30 листопада 2021 року о 12год.10хв. підійшов до банкомату Акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк», розташованого за адресою: Вінницька область, місто Козятин, вулиця Пилипа Орлика, будинок № 16, та з метою зняття готівки, помістив до нього банківську картку № НОМЕР_1 , яка належить ОСОБА_17 , якою протиправно заволодів, ввів завідомо відомий йому Пін-код (персональний ідентифікаційний номер), який являє собою чотиризначне число та фактично є паролем утримувача банківської картки, та в період часу з 12год.11хв. по 12год.29хв. чотири рази послідовно, замовив видачу готівки в розмірі відповідно 800,00грн., 500,00грн., 8000,00грн. та 300,00грн. Таким чином, ОСОБА_16 з банківського рахунку ОСОБА_17 викрав грошові кошти на загальну суму 9600,00грн., після чого з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядившись викраденим на власний розсуд.

В судовому засіданні при розгляді даного кримінального провадження, обвинувачений ОСОБА_16 своєї вини в інкримінованих йому кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.121, ч.1 ст.185, ч.1 ст.357 КК України, не визнав у повному обсязі, зазначивши, що ОСОБА_17 він знав як сусіда, з яким у нього були нормальні сусідські стосунки. 28.11.2021 року ОСОБА_17 мав намір закупити дрова, і для цього у нього на банківській картці були наявні грошові кошти у розмірі 10000,00грн., половину з яких він мав віддати продавцю дров. Цього ж дня, ввечері, ОСОБА_17 зайшов до нього додому, та попросив його, зняти з його банківської картки вищезазначені грошові кошти, оскільки самостійно це зробити не міг, на що він погодився. При передачі своєї банківської картки, ОСОБА_17 повідомив йому Пін-код від неї. Останній раз він бачив ОСОБА_17 - 29.11.2021 року, коли він ввечері зайшов до нього додому, при цьому, останній мав тілесні ушкодження, які за його поясненнями, він отримав в центрі міста. Надавши ОСОБА_17 можливість змити кров за допомогою ганчірки, вживши з ним спирте, приблизно у період часу з 00год.00хв. по 01год.00хв. 30.11.2021 року, він випроводив його зі свого помешкання. Разом з ними в його помешканні перебувала ОСОБА_18 , яка приїхала до нього в гості цього ж дня. Оскільки ОСОБА_17 до нього зранку 30.11.2021 року не зайшов, а тому він разом із ОСОБА_18 пішли до банкомату, з якого він за допомогою банківської картки ОСОБА_17 зняв близько 8000,00грн., з яких 5000,00грн. залишив на дрова, а решту витратив на власний розсуд. 01.12.2021 року до нього додому зайшов ОСОБА_19 , після чого приїхали працівники поліції, які його затримали.

Суд критично оцінює покази обвинуваченого ОСОБА_16 , який заперечує свою причетність до вчинення даних кримінальних правопорушень, оскільки його пояснення не узгоджуються з матеріалами кримінального провадження та спростовуються сукупністю наявних у справі доказів. При цьому, не визнання винуватості обвинуваченим ОСОБА_16 , суд розцінює, як намагання уникнення ним відповідальності за скоєне.

Винуватість ОСОБА_16 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.121, ч.1 ст.185, ч.1 ст.357 КК України, підтверджується наступними доказами:

Потерпіла ОСОБА_20 в судовому засіданні зазначила, що ОСОБА_17 був її молодшим братом, який проживав в місті Козятин. 01.12.2021 року їй зателефонували та повідомили, що ОСОБА_17 знайдено без ознак життя. По приїзду на місце знаходження трупу, вона побачила тіло ОСОБА_17 , яке знаходилось на подвір'ї домоволодіння, розташованого по АДРЕСА_2 , біля вхідних дверей до будинку. На тілі ОСОБА_17 були наявні численні тілесні ушкодження, зокрема на голові, обличчі, носі, руках, спині. Виходячи з того, який чином ОСОБА_17 був одягнутий, та в якому положенні одежа прилягала до тіла, було зрозуміло, що його тіло переміщували. Вподальшому, від працівників поліції, їй стало відомо, що до нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_17 , причетний ОСОБА_16 , який жодних вибачень не приніс, матеріальної допомоги не надав, а тому просить до нього застосувати покарання у виді позбавлення волі на максимальний строк, який він має відбувати реально.

Свідок ОСОБА_21 в судовому засіданні повідомив, що проживає по сусідству із будинком, де проживав ОСОБА_17 , який в листопаді 2021 року, приблизно за декілька днів до виявлення його трупу, прийшов до нього додому, та попросив його допомогти у знятті грошових коштів із банківської картки, які йому перерахував знайомий для придбання дров. Погодившись, вони разом пішли до банкомату, з якого він зняв біля 1000,00грн., які передав ОСОБА_17 . Наступного ранку, ОСОБА_17 знову зайшов до нього додому, і вони домовились їхати за дровами, а необхідні для їх придбання грошові кошти зняти безпосередньо перед їх придбанням. Однак, перед цим ОСОБА_17 попросив супроводити його до магазину, розташованого неподалік їх місця проживання, на що він погодився, та вони попрямували до нього. Купивши в цьому магазині продукти харчування, ОСОБА_17 повідомив, що зайде в гості до ОСОБА_16 . Розходячись, він бачив, як ОСОБА_17 зайшов на територію подвір'я ОСОБА_16 , це було в першій половині дня. Оскільки, він пообіцяв ОСОБА_17 , що зайде до нього ввечері, то виконуючи надану обіцянку, прийшов до будинку, в якому проживав ОСОБА_17 , однак виявив відсутність останнього вдома, у зв'язку із чим, направився до домоволодіння ОСОБА_16 , щоб поспілкуватися з ОСОБА_17 . Зайшовши на подвір'я ОСОБА_16 , постукав у вікно, однак ніхто не відгукнувся на цей стук, хоча з вікна жилого будинку лунала музика, після чого пішов до себе додому. 01.12.2021 року близько 08год.00хв. виявив тіло ОСОБА_17 на його подвір'ї, про що повідомив в поліцію. Виходячи з того, який чином ОСОБА_17 був одягнутий, та в якому положенні одежа прилягала до тіла, було зрозуміло, що його тіло переміщували.

Свідок ОСОБА_18 в судовому засіданні повідомила, що восени 2021 року (точної дати, місяця не пам'ятає), у вечірній час, вона приїхала до міста Козятин в гості до ОСОБА_16 , з яким була знайома на протязі трьох місяців. Після того, як ОСОБА_16 її зустрів, вони разом прийшли до останнього додому, в якому вже перебував ОСОБА_17 , який спав. Прокинувшись, вони почали розпивати спирте, під час чого вона сп'яніла, та вирішила піти спати в кімнату. Перед тим як заснути, вона чула, як між ОСОБА_16 та ОСОБА_17 відбувається словесний конфлікт, з приводу чого саме, не знає, оскільки зразу заснула. Проснувшись посеред ночі, до неї в кімнату зайшов ОСОБА_16 , який сказав « ОСОБА_22 , я його вбив». На куртці ОСОБА_16 були наявні плями крові, яку він в її присутності кинув до груби (плити) та почав налити. Плями крові також були наявні на ковдрі та на підлозі кухні, які ОСОБА_16 намагався прибрати. Зранку, ОСОБА_16 запропонував їй зняти з банкомату грошові кошти із банківської картки, про походження якої їй не повідомив. Прибувши до місця знаходження банкомату, ОСОБА_16 попросив її зняти грошові кошти, однак коли вона це зробити не змогла, то ОСОБА_16 самостійно декількома транзакціями зняв грошові кошти, за частину яких вподальшому придбав продукти харчування. Повернувшись до будинку ОСОБА_16 , перебувала в ньому до приїзду працівників поліції, при цьому, чим конкретно займалася в цей період часу не пам'ятає.

Свідок ОСОБА_23 в судовому засіданні повідомив, що будучи водієм таксі, в листопаді 2021 року через диспетчерську службу, отримав замовлення, яке прийняв. Прибувши на вулицю Грушевського в місті Козятин, до його автомобіля сіли чоловік та жінка. Виконуючи замовлення, він спочатку їх підвіз до магазину «АТБ», а після закупок, доставив обратно на вулицю Грушевського. Дані пасажири розрахувалися, і жодних претензій до них він не мав.

Свідок ОСОБА_24 в судовому засіданні повідомила, що дійсно вона в листопаді 2021 року працювала диспетчером в службі таксі «Джокер», в якій також у якості водія працював ОСОБА_23 , якому вона передавала замовлення. Оскільки за родом своєї діяльності, вона приймає велику кількість замовлень, то згадати, яке само замовлення передала ОСОБА_23 , не пам'ятає.

Свідок ОСОБА_25 в судовому засіданні повідомила, що вона проживає по сусідству із ОСОБА_16 , до якого напередодні дня, коли був виявлений труп ОСОБА_17 , ввечері, після 21.00год. приїжджала машина та у нього у дворі гучно стукала хвіртка. Оскільки вона у вікно не виглядала, то вказати марку (модель) автомобіля, та хто заходив до подвір'я, не може.

Свідок ОСОБА_26 в судовому засіданні повідомив, що восени (якого саме року не пам'ятає) до нього зранку зателефонував ОСОБА_16 , який попросив його сходити до магазину та взяти «чекушку» горілки, на що він погодився. Купивши спиртне, він прийшов до ОСОБА_16 , з яким розпили спиртне. Під час спілкування з ОСОБА_16 , до нього зателефонували з роботи, і він пробувши у останнього близько 10-15 хвилин, покинув його будинок. При цьому, будь-яких сторонніх осіб у ОСОБА_16 він не бачив та не чув. Прийшовши з роботи, цього ж дня, до нього додому приблизно у період з 17.00год. по 18.00год. приїхали працівники поліції, від яких він дізнався про смерть ОСОБА_17 , обставини якої йому не відомі.

Свідок ОСОБА_19 в судовому засіданні повідомив, що в день затримання ОСОБА_16 , він прийшов до нього об 11.00год., з метою провести своє вільне дозвілля, під час якого вони разом випили по 150грм. коньяку, та через приблизно 30хв. приїхали працівники поліції. До даних подій, ОСОБА_16 бачив за декілька днів до того, оскільки заходив до нього близько 15.00год., та разом з ним та його подружкою ОСОБА_27 , розпивали спиртне. Напередодні дня затримання ОСОБА_16 , у нього вдома не був та його не бачив.

Допитана ОСОБА_28 в судовому засіданні повідомила, що, будучи слідчим СВ відділення поліції № 2 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області, входила до групи слідчих у кримінальному провадженні, в рамках якого проводила ряд слідчих дій. Зокрема, проводила огляд за місцем виявлення трупа ОСОБА_17 , на якому були виявлені тілесні ушкодження, які зокрема вказували на переміщення тіла, а також відсутність на нозі кросівка, що зафіксовано у відповідному протоколі. Також проводився огляд трупа в морзі, хід якого зафіксований у протоколі.

Допитаний ОСОБА_29 в судовому засіданні повідомив, що, будучи старшим слідчим СВ відділення поліції № 2 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області, входив до групи слідчих у даному кримінальному провадженні, в рамках якого проводив певні слідчі дії. Зокрема, проводив огляд за місцем проживання ОСОБА_16 , дозвіл на проведення якого був наданий законним володільцем цього майна. Під час огляду зазначеного домоволодіння були виявлені та вилучені речові докази (речі зі слідами РБК, гроші, кросівок), які вказували на причетність ОСОБА_16 до скоєння кримінального правопорушення.

Допитаний ОСОБА_30 в судовому засіданні повідомив, що, будучи начальником СВ відділення поліції № 2 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області, разом із слідчо-оперативною групою виїжджав безпосередньо на місце виявлення трупу ОСОБА_17 , на якому були виявлені численні тілесні ушкодження, які вказували на насильницький характер його смерті, а також за місцем проживання ОСОБА_16 , де проводився невідкладний огляд домоволодіння. Даний огляд проводився за добровільним письмовим дозволом власника цього майна - ОСОБА_31 , який про це вказав, та у його присутності. Під час проведення огляду, були виявлені та вилучені речові докази, які вказували на причетність ОСОБА_16 до скоєння кримінального правопорушення. До ОСОБА_16 під час проведення досудового розслідування будь-якого фізичного чи психологічного впливу не здійснювалось, про що свідчить відсутність скарг щодо цього.

Допитаний експерт ОСОБА_32 в судовому засіданні повідомив, що будучи судово-медичним експертом Козятинського відділення Вінницького обласного бюро судово-медичної експертизи, проводив судово-медичну експертизу трупа ОСОБА_17 , в ході проведення якої виявив наявні на тілі трупа тілесні ушкодження, які зафіксував та виклав в експертному висновку. Під час експертного дослідження було встановлено, що смерть ОСОБА_17 настала від закритої черепно-мозкової травми у вигляді субдурального та субарахноїдального крововиливів, що ускладнилися набряком та дислокацією головного мозку. Вказана черепно-мозкова травма за ознакою небезпеки для життя в момент заподіяння відноситься до тяжких тілесних ушкоджень. Між вказаною черепно-мозковою травмою та смертю ОСОБА_17 прямий причинний зв'язок. Виявлене на тілі трупа тілесне ушкодження у вигляді садна на ділянці криж могло виникнути від переміщення (волочіння) тіла.

При викладені показів потерпілого та свідків суд враховує, що положеннями КПК України не передбачено обов'язку суду дослівно викладати показання потерпілої особи та свідків, таке джерело доказів відображається судом у тому обсязі, який необхідний для встановлення істини у кримінальному провадженні, що узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 14.12.2022 року у справі № 754/10882/17 (провадження №51-1223км22).

З урахуванням цього, покази потерпілої особи та свідків відображені без зайвої деталізації, а саме містять сутнісну (змістовну) їх складову.

Крім показань потерпілої особи та свідків, які були допитані в судовому засіданні під час розгляду даного кримінального провадження, вина ОСОБА_16 також підтверджується наступними доказами:

- протоколом огляду місця події, складеним 01.12.2021 року слідчим СВ відділення поліції № 2 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області капітаном поліції ОСОБА_28 , з ілюстрованим таблицями, які є невід'ємними додатками до нього, згідно якого на території домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , поряд з крильцем, на землі був виявлений труп ОСОБА_17 з наявними на ньому численними тілесними ушкодженнями, на тілі та верхньому одязі якого були зафіксовані пошкодження та забруднення речовиною ззовні схожою на ґрунт, які вказували на переміщення (волочіння) трупу, а також зафіксовано відсутність кросівка на лівій нозі померлого. Даний труп направлений до Козятинського відділення Вінницького обласного бюро судово-медичної експертизи;

- протоколом огляду місця події, складеним 01.12.2021 року слідчим СВ відділення поліції № 2 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області капітаном поліції ОСОБА_28 , з ілюстрованим таблицями, які є невід'ємними додатками до нього, згідно якого в приміщенні Козятинського відділення Вінницького обласного бюро судово-медичної експертизи, а саме у морзі оглянутий труп ОСОБА_17 , зафіксовані наявні на ньому численні тілесні ушкодження, з якого були вилучені одяг та взуття: дублянку; кофту спортивну (зеленого кольору); светр (сірого кольору з геометричним малюнком); светр (темно-синього кольору); светр (білого кольору з малюнком у вигляді ромбів блакитного та сірого кольорів); майку (темно-синього кольору); джинси (темно-синього кольору з чорним паском); кальсони (чорного кольору); труси (чорного кольору); правий кросівок (чорного кольору на шнурках з фабричним написом на зовнішній частині «Salomon»; дві шкарпетки (синього кольору); в'язану спортивну шапку (чорного кольору); трикотажну шапку (чорного кольору), які на підставі постанови слідчого СВ відділення поліції № 2 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_28 від 01.12.2021 року, визнані речовими доказами у кримінальному провадженні, на які ухвалою слідчого судді Козятинського міськрайонного суду Вінницької області ОСОБА_33 від 03.12.2021 року у справі № 133/3691/21 (провадження № 1-кс/133/973/21), накладено арешт. Також вилучено зіскоби з піднігтьовим вмістом з правої та лівої руки; зразки нігтьових пластин лівої руки; зразки крові трупа ОСОБА_17 , які відповідно до постанови слідчого СВ відділення поліції № 2 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_28 від 02.12.2021 року, визнані речовими доказами у кримінальному провадженні, на які ухвалою слідчого судді Козятинського міськрайонного суду Вінницької області ОСОБА_33 від 07.12.2021 року у справі № 133/3691/21 (провадження № 1-кс/133/988/21) накладено арешт;

- протоколом огляду місця події, складеним 01.12.2021 року старшим слідчим СВ відділення поліції № 2 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області капітаном поліції ОСОБА_29 , з ілюстрованим таблицями, які є невід'ємними додатками до нього, згідно якого за місцем проживання ОСОБА_16 за адресою: АДРЕСА_1 , за письмовою заявою власника ОСОБА_34 від 01.12.2021 року, у його присутності, був проведений огляд даного житлового будинку та його прилеглої території, під час проведення якого були виявлені та вилучені: 1) зі спальної кімнати: складний ніж типу «бабочка» (чорно-сірого кольору); шість грошових купюр номіналом по 500грн. кожна (серійні номери: ХЗ 6786990; УГ 5687689; ХА 5429976; ЗБ 5316015; ФГ 4913815; ВИ 0600719); одну купюру номіналом 100грн. (серійний номер УС 4950735); порожню плішку з написом «Кахети шато»; одну деформовану банківську карту АТ «КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_1 ; дві банківські картки АТ «КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 ; одну банківську картку АТ «Укргазбанк» № НОМЕР_4 ; мобільний телефон моделі «Samsung» у корпусі чорного кольору; мобільний телефон моделі «Е 240» у корпусі чорного кольору, з ІМЕІ: НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , з вмістом сім-карт операторів мобільного зв'язку «Київстар» (ISS-код відсутній), та «Лайфселл» (ISS-код НОМЕР_7 ); спортивну кофту (з поперековими полосами чорно-білого-сірого кольорів та написом «Puma») зі слідами РБК; виріз з ковдри (рожевого кольору) на дивані за слідами РБК; 2) з прихожої кімнати: фрагменти обгорівшого одягу, а саме зимової куртки (синього кольору), верхньої частини штанів (чорного кольору), частини тканини (чорного та білого кольору); чорну в'язану шапку; порожню склянку пляшки (з написом «Кахети шато»); 3) з кухонної кімнати: мобільний телефон моделі «Nomi», з ІМЕІ: НОМЕР_8 , НОМЕР_9 , без акумуляторної батареї, сім-карт та задньої кришки; змиви та зіскоб РБК з поверхонь холодильника, дзеркала та стіни; 4) з коридору: два поліетиленові пакети (білого кольору) зі слідами РБК; дерев'яну дошку зі зламаною частиною на робочій поверхні зі слідами РБК; дві килимові доріжки зі слідами РБК; покривало зі слідами РБК; кофту (у поперекову полосу чорно-сірого кольорів) зі слідами РБК; 5) на вулиці біля входу до будинку: лівий кросівок (чорного кольору з написом на бічній поверхні «Salomon»), які на підставі постанови слідчого СВ відділення поліції № 2 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_28 від 01.12.2021 року, визнані речовими доказами у кримінальному провадженні, на які ухвалою слідчого судді Козятинського міськрайонного суду Вінницької області ОСОБА_33 від 03.12.2021 року у справі № 133/3691/21 (провадження № 1-кс/133/972/21), накладено арешт;

- висновком експерта № 104, складеним 13.12.2021 року лікарем, судово-медичним експертом Козятинського відділення Вінницького обласного бюро судово-медичної експертизи ОСОБА_32 , згідно якого у ОСОБА_16 виявлено два садна на тильній поверхні лівої кисті, садно на передній поверхні лівої гомілки. Вищевказані ушкодження виникли від травматичної дії (ударів) тупих твердих предметів, можливо 30.11.-01.12.2021 року, на що вказує характер саден. Ушкодження у ОСОБА_16 небезпечними для життя в момент заподіяння не були, мали незначні скороминущі наслідки тривалістю не більше, як шість днів, за цим критерієм відноситься до легких тілесних ушкоджень (п.2.3.5 Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених наказом МОЗ України № 6 від 17.01.1995 року);

- протоколом огляду місця події, складеним 24.12.2021 року слідчим СВ відділення поліції № 2 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області капітаном поліції ОСОБА_28 , згідно якого в приміщенні відділення поліції № 2 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області, громадянин ОСОБА_35 видав працівникам поліції CD-R диск з відеозаписом із камер відеоспостереження, встановлених на житловому будинку, розташованому за адресою: АДРЕСА_3 , який відповідно до постанови слідчого СВ відділення поліції № 2 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_28 від 24.12.2021 року, визнаний речовим доказом у кримінальному провадженні;

- протоколом огляду місця події, складеним 28.12.2021 року слідчим СВ відділення поліції № 2 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області капітаном поліції ОСОБА_28 , згідно якого в приміщенні відділення поліції № 2 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області, ОСОБА_36 добровільно видала працівникам поліції CD-R диск з відеозаписом із камер відеоспостереження, встановлених в магазині «Обжора», розташованому за адресою: Вінницька область, місто Козятин, вулиця Незалежності, будинок № 46, на яких зафіксований ОСОБА_16 та ОСОБА_18 , які 30.11.2021 року у період часу з 12год.32хв. по 12год.45хв. відвідують цей магазин. Даний CD-R диск відповідно до постанови слідчого СВ відділення поліції № 2 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_28 від 28.12.2021 року, визнаний речовим доказом в кримінальному провадженні;

- протоколом огляду місця події, складеним 28.12.2021 року слідчим СВ відділення поліції № 2 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області капітаном поліції ОСОБА_28 , згідно якого в приміщенні відділення поліції № 2 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області, керуючий магазину «Продукти 1297» ТОВ «АТБ Маркет» ОСОБА_37 добровільно видав працівникам поліції CD-R диск з відеозаписом із камер відеоспостереження, встановлених в магазині «Продукти 1297» ТОВ «АТБ Маркет», розташованому за адресою: Вінницька область, місто Козятин, вулиця Пилипа Орлика, будинок № 16, на яких зафіксований ОСОБА_16 та ОСОБА_18 , які 30.11.2021 року у період часу з 13год.21год. по 13год.25хв., та з 19год.49хв. по 20год.04хв., а також 01.12.2021 року у період часу з 10год.58хв. по 11год.14хв., відвідують цей магазин. Даний CD-R диск відповідно до постанови слідчого СВ відділення поліції № 2 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_28 від 28.12.2021 року, визнаний речовим доказом в кримінальному провадженні;

- висновком експерта № 2, складеним 12.01.2022 року судово-медичним експертом-імунологом відділення судово-медичної імунології відділу експертизи речових доказів Вінницького обласного бюро судово-медичної експертизи ОСОБА_38 , згідно якого, кров підозрюваного ОСОБА_16 відноситься до групи О з ізогемаглютининами анти-А та анти-В за ізосерологічною системою АВО;

- висновком експерта № 1, складеним 14.01.2022 року судово-медичним експертом-імунологом відділення судово-медичної імунології відділу експертизи речових доказів Вінницького обласного бюро судово-медичної експертизи ОСОБА_38 , згідно якого, кров трупа ОСОБА_17 відноситься до групи В з ізогемаглютинином анти-А за ізосерологічною системою АВО;

- висновком експерта № 163, складеним 14.01.2022 року лікарем, судово-медичним експертом Козятинського відділення Вінницького обласного бюро судово-медичної експертизи ОСОБА_32 , згідно якого при судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_17 зокрема виявлені ушкодження: закрита черепно-мозкова травма у вигляді субдурального (120мл.) та субарахноїдальних крововиливів; перелом кісток носа; забита рана верхньої губи; травматична ампутація першого зуба справа на верхній щелепі; тупа травма шиї - синець на передній поверхні шиї справа, крововиливи в м'які тканини шиї, перелом правого синдесмозу під'язикової кістки (сполучно-тканинне з'єднання між тілом та великим рогом під'язикової кістки); тупа травма грудної клітки - перелом ІІІ-ІХ ребер справа та ІІІ-VІІІ ребер зліва; синці та садна в ділянці обличчя, синці і ділянці грудної клітки, садно в ділянці криж; синці в ділянці колінних суглобів; забита рана в ділянці правої гомілки. Дані ушкодження у ОСОБА_17 виникли від дії тупих твердих предметів, незадовго до настання смерті. Смерть ОСОБА_17 настала від закритої черепно-мозкової травми у вигляді субдурального та субарахноїдального крововиливів, що ускладнились набряком та дислокацією головного мозку. Вказана черепно-мозкова травма за ознакою небезпеки для життя в момент заподіяння відноситься до тяжких тілесних ушкоджень (п.п.«г» п.2.1.3 Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених наказом МОЗ України № 6 від 17 січня 1995 року). Між вказаною черепно-мозковою травмою та смертю ОСОБА_17 прямий причинний зв'язок;

- висновком експерта № 4, складеним 18.01.2022 року судово-медичним експертом-імунологом відділення судово-медичної імунології відділу експертизи речових доказів Вінницького обласного бюро судово-медичної експертизи ОСОБА_38 , згідно якого, в плямах на покривалі, вилученого з будинку АДРЕСА_1 , знайдено кров людини групи В з ізогемаглютинином анти-А, що не виключає її походження від ОСОБА_17 ;

- протоколом тимчасового доступу до речей і документів, складеним 20.01.2022 року слідчим СВ відділення поліції № 2 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області капітаном поліції ОСОБА_28 , згідно якого у АТ «КБ «ПриватБанк» була вилучена інформація, що містить банківську таємницю, щодо операцій по банківському рахунку № НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_17 , відповідно до якої, 30.11.2021 року з банкомату 2293, розташованого за адресою: Вінницька область, місто Козятин, вулиця Пилипа Орлика, будинок № 10, були проведені чотири транзакції по зняттю грошових коштів: 1) о 12год.11хв. - 800,00грн.; 2) о 12год.12хв. - 500,00грн.; 3) о 12год.28хв. - 8000,00грн.; 4) о 12год.29хв. - 300,00грн.;

- висновком експерта № 6, складеним 20.01.2022 року судово-медичним експертом-імунологом відділення судово-медичної імунології відділу експертизи речових доказів Вінницького обласного бюро судово-медичної експертизи ОСОБА_38 , згідно якого, в плямах на зіскобі з поверхні стіни, змиві з поверхні холодильника, змиві з поверхні дзеркала, та двох поліетиленових пакетах, вилучених з будинку АДРЕСА_1 , встановлено наявність крові людини, при серологічному дослідженні якої виявлений антиген В, що не виключає походження її від будь-якої людини з групою крові В з ізогемаглютинином анти-А, в тому числі і від ОСОБА_17 ;

- висновком експерта № 5, складеним 25.01.2022 року судово-медичним експертом-імунологом відділення судово-медичної імунології відділу експертизи речових доказів Вінницького обласного бюро судово-медичної експертизи ОСОБА_38 , згідно якого, в плямах на частинах ковдри, доріжки, та шматку тканини, вилучених з будинку АДРЕСА_1 , знайдено кров людини групи В з ізогемаглютинином анти-А, що не виключає її походження від ОСОБА_17 ;

- висновком експерта № 9, складеним 26.01.2022 року судово-медичним експертом-імунологом відділення судово-медичної імунології відділу експертизи речових доказів Вінницького обласного бюро судово-медичної експертизи ОСОБА_39 , згідно якого, в плямах на кофті-байці, кальсонах, двох шкарпетках, светрі з геометричним малюнком, дублянці, пуловері, молочному светрі з ромбами, майці, в'язаній шапці, вилучених з приміщення моргу Козятинського відділення Вінницького обласного бюро судово-медичної експертизи з трупа ОСОБА_17 , встановлено наявність крові людини, при серологічному дослідженні якої виявлений антиген В, що не виключає походження її від будь-якої людини з групою крові В з ізогемаглютинином анти-А, в тому числі і від ОСОБА_17 ;

- висновком експерта № 01, складеним 26.01.2022 року лікарем судово-медичним експертом-цитологом відділення судово-медичної цитології відділу експертизи речових доказів Вінницького обласного бюро судово-медичної експертизи ОСОБА_40 , згідно якого, на задній поверхні дошки (робочій поверхні) та правому зламаному боці дерев'яної дошки, вилучених з будинку № 123, розташованого по вулиці Грушевського в місті Козятин Вінницької області, виявлений антиген В, що може бути від будь-якої однієї чи кількох осіб з групою крові В (ІІІ), в тому числі і від ОСОБА_17 ;

- висновком експерта № 8, складеним 28.01.2022 року судово-медичним експертом-імунологом відділення судово-медичної імунології відділу експертизи речових доказів Вінницького обласного бюро судово-медичної експертизи ОСОБА_39 , згідно якого, в плямах на смугастій кофті, вилученій з будинку АДРЕСА_1 , встановлено наявність крові людини, при серологічному дослідженні якої виявлений антиген В, що не виключає походження її від будь-якої людини з групою крові В з ізогемаглютинином анти-А, в тому числі і від ОСОБА_17 ;

- висновком судово-психіатричного експерта № 12, складеним 25.02.2022 року експертною комісією Комунального некомерційного підприємства «Вінницька обласна клінічна психоневрологічна лікарня імені академіка О.І.Ющенка» Вінницької обласної ради у складі: провідного експерта, завідувача відділення судово-психіатричної експертизи ОСОБА_41 , та лікаря судово-психіатричного експерта ОСОБА_42 , згідно якого, в період часу, до якого відноситься інкриміноване йому діяння, ОСОБА_16 виявляв змішаний розлад особистості (F61). В період часу, до якого відноситься інкриміноване йому діяння, ОСОБА_16 міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. В теперішній час ОСОБА_16 є особою із змішаним розладом особистості (F61). В теперішній час ОСОБА_16 може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. ОСОБА_16 застосування примусових заходів медичного характеру не потребує;

- висновком експертів № 106-к, складеним 18.11.2024 року експертною комісією Державної спеціалізованої установи «Вінницьке обласне бюро судово-медичної експертизи» у складі: голови комісії - заступника начальника бюро з експертної роботи, судово-медичного експерта ОСОБА_43 , членів комісії - судово-медичного експерта відділу комісійних експертиз ОСОБА_44 ; судово-медичного експерта відділу комісійних експертиз ОСОБА_45 , згідно якого, відповідно до висновку експерта № 163 від 01.12.2021 року - 14.01.2022 року судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_17 , «смерть ОСОБА_17 настала від закритої черепно-мозкової травми у вигляді субдурального та субарахноїдального крововиливів, що ускладнилась набряком та дислокацією головного мозку». Зафіксовані у протоколі огляду місця події від 01.12.2021 року та у висновку експерта характеристики трупних змін, враховуючи погодні умови («огляд проводився при денному освітленні, Т повітря +2 грС у вологу сніжну погоду»), виявлення трупа на відкритій місцевості, - можуть відповідати терміну настання смерті в межах від 14год. до більше як доби до моменту фіксації трупних змін (огляд місця події 11год.35хв.-13год.30хв. 01.12.2021 року). Згідно висновку експерта № 163 від 01.12.2021 року - 14.01.2022 року, при судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_17 виявлено ушкодження «закрита черепно-мозкова травма у вигляді субдурального (120мл.) та субарахноїдальних крововиливів; перелом кісток носа; забита рана верхньої губи; травматична ампутація першого зуба справа на верхній щулепі; тупа травма шиї - синець на передній поверхні шиї справа, крововиливи в м'які тканини шиї, перелом правого синдесмозу під'язикової кістки (сполучно-тканинне з'єднання між тілом та великим рогом під'язикової кістки); тупа травма грудної клітки - переломи ІІІ-ІХ ребер справа та ІІІ-VІІІ ребер зліва; по одній різаній рані в лівій скроневій ділянці та в ділянці шиї нижче підборіддя; синці та садна в ділянці обличчя, синці в ділянці грудної клітки, садно в ділянці криж; синці в ділянці колінних суглобів; забита рана в ділянці правої гомілки». Тілесні ушкодження у ОСОБА_17 виникли: закрита черепно-мозкова травма, перелом кісток носа, забита рана верхньої губи, травматична ампутація першого зуба справа на верхній щулепі, тупа травма шиї, тупа травма грудної клітки, синці та садна в ділянці обличчя, синці в ділянці грудної клітки, садно в ділянці криж; синці і ділянці колінних суглобів; забита рана в ділянці правої гомілки - від багаторазової дії тупих твердих предметів. Різані рани в лівій скроневій ділянці та в ділянці шиї - від дії ріжучого предмета. Індивідуальних особливостей травмуючих предметів у ушкодженнях не відображено. Тілесні ушкодження, виходячи з їх характеристик мають ознаки прижиттєвості, виникли у відносно короткий проміжок часу. Черепно-мозкова травма за ознакою небезпеки для життя відноситься до тяжких тілесних ушкоджень (п.2.1.3г Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995 року № 6). Між вказаною черепно-мозковою травмою та смертю ОСОБА_17 прямий причинний зв'язок. Перелом ребер мають ознаки тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості. Перелом під'язикової кістки, рани, садна та синці, травматична ампутація зуба, мають ознаки легких тілесних ушкоджень та в причинному зв'язку з настанням смерті ОСОБА_17 не знаходяться. Враховуючи характер, велику кількість та локалізацію тілесних ушкоджень в різних ділянках тіла (крововиливи в м'яких тканинах голови відповідно садна в тім'яній ділянці, рани в лівій скроневій ділянці, синців в лобовій та в правій скроневій ділянках, рана верхньої губи; перший зуб справа на верхній щулепі, синець на передній поверхні шиї справа, крововиливи в м'які тканини шиї, перелом правого синдесмозу під'язикової кістки, переломи ІІІ-ІХ ребер справа та ІІІ-VІІІ ребер зліва, рани в лівій скроневій ділянці та в ділянці шиї нижче підборіддя; синці та садна в ділянці обличчя, синці в ділянці грудної клітки, садно в ділянці криж; синці в ділянці колінних суглобів; забита рана в ділянці правої гомілки) - утворення їх внаслідок падіння з положення стоячи виключається. Садна в ділянці криж та в тім'яній ділянці голови (висновок експерта № 163) можуть за локалізацією та формою бути характерними для переміщення (волочіння) тіла з контактуванням попереко-крижової ділянки спини та тім'яної ділянки голови з шорсткою поверхнею. Після отримання тілесних ушкоджень ОСОБА_17 міг певний проміжок часу, що, враховуючи характеристики черепно-мозкової травми (рідка кров субдуральної гематоми, гістологічні дані - м'які мозкові оболонки інфільтровані еритроцитами, між м'якими оболонками та речовиною мозку скупчення (еритроцитів), може вимірюватися від хвилин до кількох годин, до настання загрозливих для життя явищ, спричинених наростанням внутрішньо-черепної гематоми та набряку головного мозку, здійснювати активні фізичні дії.

Відповідно до частини 1 статті 84 КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Положеннями статті 94 КПК України передбачено, що суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Оцінюючи зібрані та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає їх належними та допустимими, такими, що не протирічать один одному, приймає їх та приходить до висновку про доведеність винуватості ОСОБА_16 у вчиненні даних кримінальних правопорушень.

Так, вина обвинуваченого ОСОБА_16 підтверджується показами потерпілої особи та свідків, протоколами огляду місця події, висновками експертиз, та іншими доказами, що містяться в матеріалах кримінального провадження, які узгоджуються між собою та відображають реальний перебіг дослідженої судом події.

Від допиту свідків обвинувачення: ОСОБА_46 , ОСОБА_47 , ОСОБА_48 , ОСОБА_49 , ОСОБА_50 , ОСОБА_51 , ОСОБА_52 , ОСОБА_53 , ОСОБА_54 , ОСОБА_55 , які не були очевидцями вчинення кримінальних правопорушень, та яким не відомі обставини, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження, прокурор ОСОБА_56 відмовився. Обвинувачений ОСОБА_16 та його захисник - адвокат ОСОБА_57 на виклику та допиті вищезазначених свідків не наполягали, а тому на підставі ухвали Калинівського районного суду Вінницької області від 26.10.2023 року, постановленій в протокольній формі, яку було занесено до журналу судового засідання, дана відмова прийнята судом та визнано недоцільним допит свідків обвинувачення: ОСОБА_46 , ОСОБА_47 , ОСОБА_48 , ОСОБА_49 , ОСОБА_50 , ОСОБА_51 , ОСОБА_52 , ОСОБА_53 , ОСОБА_54 , ОСОБА_55 під час розгляду даного кримінального провадження. За вказаних обставин, покази вказаних осіб, які були надані в ході досудового розслідування, та які не були предметом безпосереднього дослідження суду, не можуть бути визнані доказами в даному кримінальному провадженні.

Свідок ОСОБА_58 від надання показів відмовився на підставі статті 63 Конституції України, оскільки обвинувачений ОСОБА_16 є його рідним братом.

Доводи обвинуваченого ОСОБА_16 про його непричетність до вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень, суперечать встановленим обставинам та вищевказаним доказам.

Дані твердження обвинуваченого спростовані наявними в справі доказами, зокрема:

- протоколом огляду території домоволодіння ОСОБА_17 від 01.12.2021 року, на якому було виявлено труп ОСОБА_17 з наявними на ньому численними тілесними ушкодженнями, на тілі та верхньому одязі якого були виявлені та зафіксовані пошкодження та забруднення речовиною ззовні схожою на ґрунт, які вказували на переміщення (волочіння) трупу, а також зафіксовано відсутність кросівка, чорного кольору на шнурках, з фабричним написом на зовнішній частині «Salomon», на лівій нозі померлого;

- протоколом огляду трупа ОСОБА_17 від 01.12.2021 року, на тілі якого були виявлені та зафіксовані численні тілесні ушкодження, з якого були вилучені одяг та взуття (правий кросівок, чорного кольору на шнурках, з фабричним написом на зовнішній частині «Salomon»), в яких померлий перебував в момент вчинення кримінального правопорушення;

- протоколом огляду місця проживання ОСОБА_16 від 01.12.2021 року, за яким було зокрема виявлено та вилучено: зі спальної кімнати ОСОБА_16 - грошові кошти, які були ним таємно викрадені за допомогою викраденого у ОСОБА_17 офіційного документу; деформовану банківську карту Акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» № НОМЕР_1 , яку ОСОБА_16 викрав у ОСОБА_17 та за допомогою якої вчинив таємне викрадення грошових коштів; одежу ОСОБА_16 , а саме спортивну кофту (з поперековими полосами чорно-білого-сірого кольорів та написом «Puma») зі слідами РБК, а також виріз з ковдри (рожевого кольору) на дивані за слідами РБК, на яких виявлено кров ОСОБА_17 ; з прихожої кімнати: фрагменти обгорівшого одягу ОСОБА_16 , а саме зимової куртки (синього кольору), верхньої частини штанів (чорного кольору), частини тканини (чорного та білого кольору), на яких виявлено кров ОСОБА_17 ; з кухонної кімнати: змиви та зіскоб РБК з поверхонь холодильника, дзеркала та стіни, на яких виявлено кров ОСОБА_17 ; з коридору: два поліетиленові пакети (білого кольору) зі слідами РБК; дерев'яну дошку зі зламаною частиною на робочій поверхні зі слідами РБК; дві килимові доріжки зі слідами РБК; покривало зі слідами РБК; кофту (у поперекову полосу чорно-сірого кольорів) зі слідами РБК, на яких виявлено кров ОСОБА_17 ; на вулиці біля входу до будинку: лівий кросівок (чорного кольору з написом на бічній поверхні «Salomon»), який належав ОСОБА_17 та був відсутній на його нозі;

- висновком експерта № 104 від 13.12.2021 року, згідно якого у ОСОБА_16 було виявлено два садна на тильній поверхні лівої кисті, садно на передній поверхні лівої гомілки, які могли виникнути від травматичної дії (ударів) тупих твердих предметів, можливо 30 листопада - 01 грудня 2021 року;

- висновком експерта № 163 від 14.01.2022 року, згідно якого при судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_17 зокрема виявлені ушкодження: закрита черепно-мозкова травма у вигляді субдурального (120мл.) та субарахноїдальних крововиливів; перелом кісток носа; забита рана верхньої губи; травматична ампутація першого зуба справа на верхній щелепі; тупа травма шиї - синець на передній поверхні шиї справа, крововиливи в м'які тканини шиї, перелом правого синдесмозу під'язикової кістки (сполучно-тканинне з'єднання між тілом та великим рогом під'язикової кістки); тупа травма грудної клітки - перелом ІІІ-ІХ ребер справа та ІІІ-VІІІ ребер зліва; синці та садна в ділянці обличчя, синці і ділянці грудної клітки, садно в ділянці криж; синці в ділянці колінних суглобів; забита рана в ділянці правої гомілки. Дані ушкодження у ОСОБА_17 виникли від дії тупих твердих предметів, незадовго до настання смерті. Смерть ОСОБА_17 настала від закритої черепно-мозкової травми у вигляді субдурального та субарахноїдального крововиливів, що ускладнились набряком та дислокацією головного мозку. Вказана черепно-мозкова травма за ознакою небезпеки для життя в момент заподіяння відноситься до тяжких тілесних ушкоджень (п.п.«г» п.2.1.3 Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених наказом МОЗ України № 6 від 17 січня 1995 року). Між вказаною черепно-мозковою травмою та смертю ОСОБА_17 прямий причинний зв'язок;

- висновком експерта № 4 від 18.01.2022 року, згідно якого, в плямах на покривалі, вилученого за місцем проживання ОСОБА_16 , виявлено кров ОСОБА_17 ;

- протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 20.01.2022 року, згідно якого у АТ «КБ «ПриватБанк» була вилучена інформація, що містить банківську таємницю, щодо операцій по банківському рахунку № НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_17 , відповідно до якої, 30.11.2021 року з банкомату 2293, розташованого за адресою: АДРЕСА_4 , були проведені чотири транзакції по зняттю грошових коштів: 1) о 12год.11хв. - 800,00грн.; 2) о 12год.12хв. - 500,00грн.; 3) о 12год.28хв. - 8000,00грн.; 4) о 12год.29хв. - 300,00грн., і дані операції як встановлено здійснював ОСОБА_16 ;

- висновком експерта № 6 від 20.01.2022 року, згідно якого, в плямах на зіскобі з поверхні стіни, змиві з поверхні холодильника, змиві з поверхні дзеркала, та двох поліетиленових пакетах, вилучених за місцем проживання ОСОБА_16 , виявлено кров ОСОБА_17 ;

- висновком експерта № 5 від 25.01.2022 року, згідно якого, в плямах на частинах ковдри, доріжки, та шматку тканини, вилучених за місцем проживання ОСОБА_16 , виявлено кров ОСОБА_17 ;

- висновком експерта № 01 від 26.01.2022 року, згідно якого, на задній поверхні дошки (робочій поверхні) та правому зламаному боці дерев'яної дошки, вилучених за місцем проживання ОСОБА_16 , виявлено кров ОСОБА_17 ;

- висновком експерта № 8 від 28.01.2022 року, згідно якого, в плямах на смугастій кофті, вилученій за місцем проживання ОСОБА_16 , виявлено кров ОСОБА_17 ;

- висновком експертів № 106-к від 18.11.2024 року, згідно якого, зафіксовані у протоколі огляду місця події від 01.12.2021 року та у висновку експерта характеристики трупних змін, враховуючи погодні умови («огляд проводився при денному освітленні, Т повітря +2 грС у вологу сніжну погоду»), виявлення трупа на відкритій місцевості, - можуть відповідати терміну настання смерті в межах від 14год. до більше як доби до моменту фіксації трупних змін (огляд місця події 11год.35хв.-13год.30хв. 01.12.2021 року). Тілесні ушкодження у ОСОБА_17 виникли: закрита черепно-мозкова травма, перелом кісток носа, забита рана верхньої губи, травматична ампутація першого зуба справа на верхній щелепі, тупа травма шиї, тупа травма грудної клітки, синці та садна в ділянці обличчя, синці в ділянці грудної клітки, садно в ділянці криж; синці і ділянці колінних суглобів; забита рана в ділянці правої гомілки - від багаторазової дії тупих твердих предметів. Різані рани в лівій скроневій ділянці та в ділянці шиї - від дії ріжучого предмета. Індивідуальних особливостей травмуючих предметів у ушкодженнях не відображено. Тілесні ушкодження, виходячи з їх характеристик мають ознаки прижиттєвості, виникли у відносно короткий проміжок часу. Черепно-мозкова травма за ознакою небезпеки для життя відноситься до тяжких тілесних ушкоджень (п.2.1.3г Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995 року № 6). Між вказаною черепно-мозковою травмою та смертю ОСОБА_17 прямий причинний зв'язок. Перелом ребер мають ознаки тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості. Перелом під'язикової кістки, рани, садна та синці, травматична ампутація зуба, мають ознаки легких тілесних ушкоджень та в причинному зв'язку з настанням смерті ОСОБА_17 не знаходяться. Враховуючи характер, велику кількість та локалізацію тілесних ушкоджень в різних ділянках тіла (крововиливи в м'яких тканинах голови відповідно садна в тім'яній ділянці, рани в лівій скроневій ділянці, синців в лобовій та в правій скроневій ділянках, рана верхньої губи; перший зуб справа на верхній щелепі, синець на передній поверхні шиї справа, крововиливи в м'які тканини шиї, перелом правого синдесмозу під'язикової кістки, переломи ІІІ-ІХ ребер справа та ІІІ-VІІІ ребер зліва, рани в лівій скроневій ділянці та в ділянці шиї нижче підборіддя; синці та садна в ділянці обличчя, синці в ділянці грудної клітки, садно в ділянці криж; синці в ділянці колінних суглобів; забита рана в ділянці правої гомілки) - утворення їх внаслідок падіння з положення стоячи виключається. Садна в ділянці криж та в тім'яній ділянці голови (висновок експерта № 163) можуть за локалізацією та формою бути характерними для переміщення (волочіння) тіла з контактуванням попереко-крижової ділянки спини та тім'яної ділянки голови з шорсткою поверхнею.

З урахуванням наведених письмових доказів поза розумним сумнівом встановлено, що місцем вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, є жилий будинок АДРЕСА_1 , в якому на момент вчинення даного злочину проживав обвинувачений ОСОБА_16 , на що вказують виявлені та вилучені речові докази з цього домоволодіння, зокрема речі та предмети, на яких виявлено кров ОСОБА_17 .

Дана обставина також підтверджується свідком ОСОБА_18 , будучи попередженою судом про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве показання і відмову від давання показань, та приведеною до присяги, яка зокрема в своїх показах зазначила, що вона чула, як між ОСОБА_16 та ОСОБА_17 відбувається словесний конфлікт, однак вона заснула, а коли проснулась посеред ночі, до неї в кімнату зайшов ОСОБА_16 , який сказав «Фая, я його вбив». На куртці ОСОБА_16 були наявні плями крові, яку він в її присутності кинув до груби (плити) та почав налити. Плями крові також були наявні на ковдрі та на підлозі кухні, які ОСОБА_16 намагався прибрати.

Твердження ОСОБА_16 про те, що ОСОБА_17 вже мав тілесні ушкодження, коли прийшов до нього додому 29.11.2021 року, та якому він допоміг змити кров за допомогою ганчірки, не підтверджені жодними належними та допустимими доказами, зокрема і показами свідків, які його бачили цього дня.

Суд також зауважує, що шляхом зіставлення даних щодо слідів злочину та їх місця виявлення у домоволодінні, в якому проживав ОСОБА_16 , можна дійти переконливого висновку, що його твердження спрямовані на введення суду в оману, з метою уникнення ним відповідальності за скоєне.

Факт переміщення тіла ОСОБА_17 безпосередньо з домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , в якому на момент вчинення злочину проживав ОСОБА_16 , підтверджується виявленими на його території речовими доказами, зокрема лівим кросівком (чорного кольору з написом на бічній поверхні «Salomon»), який належав ОСОБА_17 та був відсутній на його нозі, в момент виявлення трупу, а також висновком експерта № 163 від 14.01.2022 року та висновком експертів № 106-к від 18.11.2024 року, згідно яких садна в ділянці криж та в тім'яній ділянці голови можуть за локалізацією та формою бути характерними для переміщення (волочіння) тіла з контактуванням попереко-крижової ділянки спини та тім'яної ділянки голови з шорсткою поверхнею.

Час вчинення даного кримінального правопорушення узгоджується із висновком експертів № 106-к від 18.11.2024 року, та не протирічить іншим доказам.

Причетність ОСОБА_16 до вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.185, ч.1 ст.357 КК України, доведена поза розумним сумнівом наведеними вище доказами, та не спростована під час розгляду даного кримінального провадження стороною захисту.

Доводи ОСОБА_16 про те, що банківську картку йому передав ОСОБА_17 з метою допомоги у знятті з неї грошових коштів для подальшого придбання дров, спростовуються матеріалами кримінального провадження, зокрема показами свідка ОСОБА_21 , який зазначив, що в листопаді 2021 року, приблизно за декілька днів до виявлення ним трупу ОСОБА_17 , останній прийшов до нього додому, та попросив його допомогти у знятті грошових коштів із банківської картки, які йому перерахував знайомий для придбання дров. Погодившись, вони разом пішли до банкомату, з якого він зняв біля 1000,00грн., які передав ОСОБА_17 . Наступного ранку, ОСОБА_17 знову зайшов до нього додому, і вони домовились їхати за дровами, а необхідні для їх придбання грошові кошти зняти безпосередньо перед їх придбанням. Однак, перед цим ОСОБА_17 попросив супроводити його до магазину, розташованого неподалік їх місця проживання, на що він погодився, та вони попрямували до нього. Купивши в цьому магазині продукти харчування, ОСОБА_17 повідомив, що зайде в гості до ОСОБА_16 . Розходячись, він бачив, як ОСОБА_17 зайшов на територію подвір'я ОСОБА_16 , і після цього із ним втратився зв'язок.

Покази ОСОБА_21 узгоджуються із даними, отриманими внаслідок розкриття інформації, яка містить банківську таємницю, які зафіксовані в протоколі тимчасового доступу до речей і документів від 20.01.2022 року, згідно яких, 27.11.2021 року на банківську картку Акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» № НОМЕР_1 , яка була видана на ім'я ОСОБА_17 та йому належала, була перерахована сума в розмірі 10978грн.00коп., із якої 28.11.2021 року о 09год.30хв. через банкомат 2293, розташований за адресою: АДРЕСА_4 , була знята сума в розмірі 900грн.00коп.

Таким чином, ОСОБА_21 допоміг зняти ОСОБА_17 грошові кошти у розмірі 900грн.00коп. - 28.11.2021 року о 09год.30хв., що підтверджено документально.

Наступного ранку, тобто 29.11.2021 року, згідно показань ОСОБА_21 , його сусід ОСОБА_17 зайшов до нього додому, і вони домовились їхати за дровами, а необхідні для їх придбання грошові кошти зняти безпосередньо перед їх придбанням. Однак, перед цим ОСОБА_17 попросив супроводити його до магазину, розташованого неподалік їх місця проживання, на що він погодився, та вони попрямували до нього. Купивши в цьому магазині продукти харчування, ОСОБА_17 повідомив, що зайде в гості до ОСОБА_16 . Розходячись, він бачив, як ОСОБА_17 зайшов на територію подвір'я ОСОБА_16 , і після цього із ним втратився зв'язок.

Свідок ОСОБА_18 , будучи попередженою судом про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве показання і відмову від давання показань, та приведеною до присяги, в судовому засіданні зазначила, що восени 2021 року (точної дати, місяця не пам'ятає), у вечірній час, вона приїхала до міста Козятин в гості до ОСОБА_16 , з яким була знайома на протязі трьох місяців. Після того, як ОСОБА_16 її зустрів, вони разом прийшли до останнього додому, в якому вже перебував ОСОБА_17 , який спав. Прокинувшись, вони почали розпивати спирте, під час чого вона сп'яніла, та вирішила піти спати в кімнату. Перед тим як заснути, вона чула, як між ОСОБА_16 та ОСОБА_17 відбувається словесний конфлікт, з приводу чого саме, не знає, оскільки зразу заснула. Проснувшись посеред ночі, до неї в кімнату зайшов ОСОБА_16 , який сказав «Фая, я його вбив». На куртці ОСОБА_16 були наявні плями крові, яку він в її присутності кинув до груби (плити) та почав налити. Плями крові також були наявні на ковдрі та на підлозі кухні, які ОСОБА_16 намагався прибрати. Зранку, ОСОБА_16 запропонував їй зняти з банкомату грошові кошти із банківської картки, про походження якої їй не повідомив. Прибувши до місця знаходження банкомату, ОСОБА_16 попросив її зняти грошові кошти, однак коли вона цього зробити не змогла, то ОСОБА_16 самостійно декількома транзакціями зняв грошові кошти, за частину яких вподальшому придбав продукти харчування. Повернувшись до жилого будинку ОСОБА_16 , перебувала в ньому до приїзду працівників поліції, чим займалася цей період часу не пам'ятає.

Та обставина, що обвинувачений ОСОБА_16 у відсутність власника банківської картки ОСОБА_17 , намагався зняти з неї грошові кошти, спочатку за допомогою ОСОБА_18 , якій не повідомив про її походження, а коли остання не впоралась, здійснив зняття коштів декількома транзакціями, а саме зняв по 800,00грн., 500,00грн., 8000,00грн., 300,00грн. окремо, свідчить про те, що він не був обізнаний із тим, яка сума знаходилась на банківській картці та який ліміт зняття коштів на ній був встановлений.

Таким чином, з урахуванням наведеного, а також показів ОСОБА_21 , доводи ОСОБА_16 про те, що банківську картку йому передав ОСОБА_17 з метою допомоги у знятті з неї грошових коштів для подальшого придбання дров, суд находить неправдивими.

На підтвердження цієї позиції суду свідчать безпосередньо дії ОСОБА_16 , який після зняття грошових коштів, не намагався їх передати (повернути) власнику, а розпочав їх витрачати на власні потреби за власним розсудом. Так, ОСОБА_16 зняв з банківської картки ОСОБА_17 суму у розмірі 9600,00грн., а під час огляду за місцем його проживання було виявлено та вилучено лише 3100,00грн.

Виявлення та вилучення деформованої банківської картки АТ «КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_1 , яка була видана на ім'я ОСОБА_17 та йому належала, а також залишку знятих з неї грошових коштів в сумі 3100,00грн., зі спальної кімнати обвинуваченого ОСОБА_16 , свідчить про їх незаконне заволодіння (викрадення) останнім.

При цьому слід зауважити, що пін-код до банківської картки ОСОБА_17 , якою обвинувачений ОСОБА_16 незаконно заволодів та з якої зняв грошові кошти, був виявлений при огляді трупа ОСОБА_17 (конверт до банківської картки), що зафіксовано в протоколі огляду місця події від 01.12.2021 року, а тому ОСОБА_16 дізнався про пін-код в момент коли викрадав офіційний документ (банківську картку).

З огляду на вищезазначене, твердження ОСОБА_16 про його непричетність до вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень, є неспроможними.

Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів (стаття 84 КПК України).

Згідно з положеннями частини 1 статті 94 КПК України, суд повинен оцінювати докази на основі всебічного, повного і неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів (стаття 85 КПК України).

Доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення (стаття 86 КПК України).

Недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини (частина 1 статті 87 КПК України).

Визнаватися допустимими і використовуватися як доказ в кримінальній справі можуть тільки фактичні дані, одержані відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства. Перевірка доказів на їх допустимість є найважливішою гарантією забезпечення прав і свобод людини і громадянина в кримінальному процесі та ухвалення законного і справедливого рішення у справі.

Кримінальний процесуальний закон не дає вичерпного переліку підстав, за наявності яких докази мають визнаватися недопустимими, натомість надає право суду вирішувати питання їх допустимості чи недопустимості у порядку, передбаченому статтею 89 КПК України.

Частиною першою статті 87 КПК України передбачено, що ключовою умовою для визнання доказів недопустимими є їх отримання внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Щодо існування підстав для визнання доказів недопустимими, судам необхідно у кожному конкретному кримінальному провадженні з'ясувати, до яких наслідків порушення вимог кримінального процесуального закону призвели і чи є ці наслідки незворотними (тобто такими, що не можуть бути усунені під час судового розгляду).

В рамках цього кримінального провадження № 12021020230000443 від 01.12.2021 року, судом безпосередньо були досліджені надані стороною обвинувачення докази, зокрема покази ОСОБА_18 , яка повідомила, що восени 2021 року (точної дати, місяця не пам'ятає), у вечірній час, вона приїхала до міста Козятин в гості до ОСОБА_16 , з яким була знайома на протязі трьох місяців. Після того, як ОСОБА_16 її зустрів, вони разом прийшли до останнього додому, в якому вже перебував ОСОБА_17 , який спав. Прокинувшись, вони почали розпивати спирте, під час чого вона сп'яніла, та вирішила піти спати в кімнату. Перед тим як заснути, вона чула, як між ОСОБА_16 та ОСОБА_17 відбувається словесний конфлікт, з приводу чого саме, не знає, оскільки зразу заснула. Проснувшись посеред ночі, до неї в кімнату зайшов ОСОБА_16 , який сказав «Фая, я його вбив». На куртці ОСОБА_16 були наявні плями крові, яку він в її присутності кинув до груби (плити) та почав налити. Плями крові також були наявні на ковдрі та на підлозі кухні, які ОСОБА_16 намагався прибрати.

Ці покази є процесуальними джерелами доказів, у розумінні статті 84 КПК України.

Даних передбачених частиною другою статті 96 КПК України, обвинуваченим ОСОБА_16 та його захисником - адвокатом ОСОБА_59 , для доведення недостовірності показань свідка ОСОБА_18 , як-то показання, документи, які підтверджують її репутацію, зокрема, щодо засудження її за завідомо неправдиві показання, обман, шахрайство або інші діяння, що підтверджують нечесність останньої, надано не було.

Свідок ОСОБА_18 перед її допитом в суді, була поінформована про її права та обов'язки, попереджена про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань, склала присягу, згідно якої зобов'язалася говорити суду правду і лише правду, з огляд на що, при відсутності обставин, передбачених статтею 87 КПК України, та даних, визначених частиною другою статті 96 цього Кодексу, на переконання суду, відсутні правові підстави для визнання її показів неналежними та недопустимими щодо обставин вчинення кримінального правопорушення, які вона повідомила у суді так, як сприймала і розуміла їх.

Також, суд ураховує той факт, що відповідно до статті 95 КПК України, показання - це відомості, які надаються в усній або письмовій формі під час допиту підозрюваним, обвинуваченим, свідком, потерпілим, експертом щодо відомих їм обставин у кримінальному провадженні, що мають значення для цього кримінального провадження. Підозрюваний, обвинувачений, потерпілий мають право давати показання під час досудового розслідування та судового розгляду. Свідок зобов'язаний давати показання слідчому, прокурору, слідчому судді та суду, а експерт - слідчому судді та суду в установленому цим Кодексом порядку.

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.

Особа дає показання лише щодо фактів, які вона сприймала особисто, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Висновок або думка особи, яка дає показання, можуть визнаватися судом доказом, лише якщо такий висновок або думка корисні для ясного розуміння показань (їх частини) і ґрунтуються на спеціальних знаннях в розумінні статті 101 цього Кодексу.

Свідок ОСОБА_18 в своїх показах вказала на ОСОБА_16 , як на особу, яка вчинила кримінальні правопорушення.

Даючи дані покази у судовому засіданні, свідок повідомила суду виключно ті факти та обставини, очевидцями яких вона була безпосередньо.

Дані покази свідка ОСОБА_18 узгоджуються між собою, та не суперечать іншим доказам, наведеним у цьому вироці.

Тому у суду відсутні підстави визнавати такі свідчення недопустимими доказами.

Статтею 99 КПК України визначено, що документом є спеціально створений з метою збереження інформації матеріальний об'єкт, який містить зафіксовані за допомогою письмових знаків, звуку, зображення тощо відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

До документів, за умови наявності в них відомостей, передбачених частиною першою цієї статті, можуть належати: 1) матеріали фотозйомки, звукозапису, відеозапису та інші носії інформації (у тому числі електронні); 2) матеріали, отримані внаслідок здійснення під час кримінального провадження заходів, передбачених чинними міжнародними договорами, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України; 3) складені в порядку, передбаченому цим Кодексом, протоколи процесуальних дій та додатки до них, а також носії інформації, на яких за допомогою технічних засобів зафіксовано процесуальні дії; 4) висновки ревізій та акти перевірок.

Стороною обвинувачення у якості доказу надані протоколи огляду місця події, зокрема протокол огляду місця події, складений 01.12.2021 року старшим слідчим СВ відділення поліції № 2 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області капітаном поліції ОСОБА_29 , з ілюстрованим таблицями, які є невід'ємними додатками до нього, згідно якого за місцем проживання ОСОБА_16 за адресою: АДРЕСА_1 , за письмовою заявою власника ОСОБА_34 від 01.12.2021 року, у його присутності, був проведений огляд даного житлового будинку та його прилеглої території, під час проведення якого були виявлені та вилучені: 1) зі спальної кімнати: складний ніж типу «бабочка» (чорно-сірого кольору); шість грошових купюр номіналом по 500грн. кожна (серійні номери: ХЗ 6786990; УГ 5687689; ХА 5429976; ЗБ 5316015; ФГ 4913815; ВИ 0600719); одну купюру номіналом 100грн. (серійний номер УС 4950735); порожню плішку з написом «Кахети шато»; одну деформовану банківську карту АТ «КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_1 ; дві банківські картки АТ «КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 ; одну банківську картку АТ «Укргазбанк» № НОМЕР_4 ; мобільний телефон моделі «Samsung» у корпусі чорного кольору; мобільний телефон моделі «Е 240» у корпусі чорного кольору, з ІМЕІ: НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , з вмістом сім-карт операторів мобільного зв'язку «Київстар» (ISS-код відсутній), та «Лайфселл» (ISS-код НОМЕР_7 ); спортивну кофту (з поперековими полосами чорно-білого-сірого кольорів та написом «Puma») зі слідами РБК; виріз з ковдри (рожевого кольору) на дивані за слідами РБК; 2) з прихожої кімнати: фрагменти обгорівшого одягу, а саме зимової куртки (синього кольору), верхньої частини штанів (чорного кольору), частини тканини (чорного та білого кольору); чорну в'язану шапку; порожню склянку пляшки (з написом «Кахети шато»); 3) з кухонної кімнати: мобільний телефон моделі «Nomi», з ІМЕІ: НОМЕР_8 , НОМЕР_9 , без акумуляторної батареї, сім-карт та задньої кришки; змиви та зіскоб РБК з поверхонь холодильника, дзеркала та стіни; 4) з коридору: два поліетиленові пакети (білого кольору) зі слідами РБК; дерев'яну дошку зі зламаною частиною на робочій поверхні зі слідами РБК; дві килимові доріжки зі слідами РБК; покривало зі слідами РБК; кофту (у поперекову полосу чорно-сірого кольорів) зі слідами РБК; 5) на вулиці біля входу до будинку: лівий кросівок (чорного кольору з написом на бічній поверхні «Salomon»), які на підставі постанови слідчого СВ відділення поліції № 2 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_28 від 01.12.2021 року, визнані речовими доказами у кримінальному провадженні, на які ухвалою слідчого судді Козятинського міськрайонного суду Вінницької області ОСОБА_33 від 03.12.2021 року у справі № 133/3691/21 (провадження № 1-кс/133/972/21), накладено арешт.

29.01.2024 року захисник обвинуваченого ОСОБА_16 - адвокат ОСОБА_57 подав суду клопотання про визнання протоколу огляду місця події від 01.12.2021 року (за місцем проживання ОСОБА_16 ) недопустимим, оскільки даний протокол не відповідає вимогам чинного законодавства, а сам огляд домоволодіння був здійснений за відсутності ухвали слідчого судді, та проведений на підставі дозволу брата обвинуваченого - ОСОБА_31 , який не є одноосібним власником цього нерухомого майна, про що свідчить відсутність в матеріалах кримінального провадження будь-яких документів з цього приводу.

Огляд місця події - це слідча дія, яка має на меті безпосереднє сприйняття, дослідження обстановки на місці події, виявлення, фіксацію та вилучення різних речових доказів, з'ясування характеру події, що відбулася, встановлення особи злочинця та мотивів скоєння кримінального правопорушення. Огляд місця події є однією з перших та невідкладних слідчо-оперативних дій, підставою для його проведення є інформація про вчинення кримінального правопорушення, зафіксована у певній процесуальній формі.

Відповідно до статті 13 КПК України, не допускається проникнення до житла чи іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим судовим рішенням, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно статті 237 КПК України, з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення слідчий, прокурор проводять огляд місцевості, приміщення, речей та документів. Огляд житла чи іншого володіння особи здійснюється згідно з правилами цього Кодексу, передбаченими для обшуку житла чи іншого володіння особи.

Положеннями частини 1 статті 233 КПК України передбачено, що ніхто не має права проникнути до житла чи іншого володіння особи з будь-якою метою, інакше як лише за добровільною згодою особи, яка ним володіє, або на підставі ухвали слідчого судді, крім випадків, установлених частиною третьою цієї статті. Тобто, законодавцем окрім можливості проникнення до житла на підставі судового рішення, передбачено й іншу процесуальну гарантію захисту прав особи, а саме, можливість проникнення до житла за добровільною згодою особи, яка ним володіє.

Відповідно до матеріалів кримінального провадження № 12021020230000443 від 01.12.2021 року, дозвіл на огляд домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , було надано особою, у володінні якої знаходиться вказане домоволодіння, а саме громадянином ОСОБА_60 згідно його письмової заяви від 21 грудня 2021 року, яка наявна в матеріалах справи на а.с.220 тому 1.

В складеному за результатами огляду протоколі від 01 грудня 2021 року, громадянин ОСОБА_61 зазначений як власник домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , що він підтвердив своїм підписом.

Обвинувачений ОСОБА_16 та його захисник - адвокат ОСОБА_57 не надали належних та допустимих документів, які б спростовували зазначені в протоколі огляду місця події від 01 грудня 2021 року, відомості стосовно ОСОБА_31 , як особи, у володінні якої знаходиться домоволодіння, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , та підтверджували, що зазначене домоволодіння перебуває у володінні інших осіб.

Відсутність в матеріалах даного кримінального провадження документів, які підтверджують належність домоволодіння конкретній особі, не є підставою для визнання протоколу огляду місця події та отриманих в результаті його проведення доказів, недопустимими, що цілком узгоджується із правовими висновками, викладеними в постанові Верховного Суду від 30 жовтня 2024 року у справі № 735/716/23 (провадження №51-3789 км 24).

Як вбачається з протоколу огляду місця події від 01 грудня 2021 року, він складений старшим слідчим СВ відділення поліції № 2 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області капітаном поліції ОСОБА_29 , на підставі письмової заяви ОСОБА_34 , в присутності двох понятих: ОСОБА_21 та ОСОБА_62 , за участі: власника домоволодіння ОСОБА_34 , та інших осіб: старшого слідчого відділу СУ ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_63 ; спеціаліста-криміналіста ОСОБА_64 ; старшого о/у відділення поліції № 2 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_65 . Під час проведення цієї процесуальної дії застосовувалась фіксація (фотографування та відеозйомка) за допомогою відеокамери моделі «Panasonic» НС-V-260, та фотоапарата моделі «Nikon». До протоколу долучено ілюстровані таблиці та відеозапис проведеного огляду, які є додатками до даного протоколу. Всі учасники зазначеного огляду, підписали складений за результатами його проведення протокол, без будь-яких зауважень та/або заперечень.

Огляд був проведений невідкладно після затримання ОСОБА_16 в порядку статті 208 КПК України, що було пов'язане з невідкладним випадком, коли затримка в його проведенні могла призвести до негативних наслідків, а саме втрати слідів кримінального правопорушення.

З огляду на це, слідчий усвідомлюючи свою персональну відповідальність, не міг зволікати з проведенням огляду, оскільки затримка в його проведенні могла призвести до втрати слідів кримінального правопорушення, а тому він діяв відповідно до приписів ч.3 ст.233 КПК України.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що огляди місця події було проведено з дотриманням вимог ст.237 КПК України, а тому правових підстав для визнання недопустимими доказами протоколів за результатами їх проведення та речових доказів, вилучених під час цих слідчих дій, не встановлено.

Відповідно до частини першої статті 242 КПК України, експертиза проводиться експертом за зверненням сторони кримінального провадження або за дорученням слідчого судді чи суду, якщо для з'ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання.

Згідно частини першої статті 101 КПК України, висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень та зроблені за їх результатами висновки, обґрунтовані відповіді на запитання, поставлені особою, яка залучила експерта, або слідчим суддею чи судом, що доручив проведення експертизи.

На підтвердження винуватості обвинуваченого у вчиненні даних кримінальних правопорушень стороною обвинувачення у якості доказів надані: висновок експерта № 104 від 13.12.2021 року; висновок експерта № 2 від 12.01.2022 року; висновок експерта № 1 від 14.01.2022 року; висновок експерта № 163 від 14.01.2022 року; висновок експерта № 4 від 18.01.2022 року; висновок експерта № 6 від 20.01.2022 року; висновок експерта № 5 від 25.01.2022 року; висновок експерта № 9 від 26.01.2022 року; висновок експерта № 01 від 26.01.2022 року; висновок експерта № 8 від 28.01.2022 року; висновок судово-психіатричного експерта № 12 від 25.02.2022 року; висновок експертів № 106-к від 18.11.2024 року, які підтверджують причетність ОСОБА_16 до інкримінованих йому кримінальних правопорушень.

Як вбачається зі змісту зазначених висновків, вони зроблені компетентними спеціалістами, є повними, у них надані чіткі відповіді на поставлені запитання, є науково-обґрунтованими та такими, що за своїм змістом узгоджуються з обставинами цього кримінального провадження й іншими доказами.

Дані висновки експертів є беззаперечними та не викликають сумніву, отримані з дотриманням встановленого порядку, мають значення для даного кримінального провадження, що в цілому вказує на відповідність висновків вимогам статей 101, 102 КПК України, та їх допустимість, як доказів.

Сторона захисту під час розгляду кримінального провадження не ставила під сумнів висновки, викладені експертами у наведених висновках, не просили визнати їх неналежними та/або недопустимими доказами, та не заявляли жодних клопотань з приводу проведення додаткових та/або повторних експертиз.

Відповідно до частини першої статті 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення в стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Виходячи з принципу диспозитивності, зазначеного у статті 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. При цьому, суд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень цим Кодексом. Таким чином, сторона, зацікавлена у розгляді та вирішенні певного питання, має порушити його перед судом і на відповідній стадії провадження.

Під час судового провадження, суд дотримуючись вимог статей 10, 22 КПК України, створив всі необхідні та належні умови для реалізації сторонами кримінального провадження їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.

Так, відповідно до принципів диспозитивності, змагальності сторін та свободи подання ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості, обвинувачений ОСОБА_16 та його захисник - адвокат ОСОБА_57 мали можливість для з'ясування обставин, що мають значення для даного кримінального провадження, реалізувати права, передбачені статтею 42 КПК України, зокрема вимагати виклику і допиту свідків захисту; збирати і подавати суду докази.

Однак будь-яких клопотань щодо виклику і допиту свідків захисту, та необхідності отримання нових доказів, зокрема шляхом проведення інших експертних досліджень, спростування даних, отриманих за результатами проведених оглядів місця події та наявних експертних досліджень, які були покладені в основу обвинувачення, стороною захисту не заявлялось.

Відповідно до положень статті 17 КПК України, особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.

Обвинувальний вирок може бути ухвалений судом лише в тому випадку, коли вина обвинуваченої особи доведена поза розумним сумнівом.

Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів.

Тобто, дотримуючись засади змагальності та виконуючи свій професійний обов'язок, передбачений статтею 92 КПК України, обвинувачення має довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити факти, встановлені в суді, а саме - винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, щодо якого їй пред'явлено обвинувачення.

Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розуміння пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був учинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.

Цей стандарт у кримінальному провадженні, на думку суду було дотримано.

Дослідивши всебічно і об'єктивно усі обставини кримінального провадження, судом не було виявлено таких обставин, яким би версія обвинувачення не надала розумного пояснення або які би свідчили про можливість іншої версії інкримінованої події.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що винність ОСОБА_16 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведені повністю, а його дії за ч.2 ст.121 КК України, а саме в умисному тяжкому тілесному ушкодженні, що спричинило смерть потерпілого; за ч.1 ст.185 КК України, а саме в таємному викраденні чужого майна (крадіжці); за ч.1 ст.357 КК України, а саме у викраденні офіційного документа, вчинене з корисливих мотивів, правильно кваліфіковані органом досудового розслідування.

Судом встановлено, що кримінальні правопорушення, передбачені ч.1 ст.185, ч.1 ст.357 КК України, обвинувачений ОСОБА_16 вчинив 30 листопада 2021 року.

Санкція частини 1 статті 185 КК України передбачає покарання у виді штрафу від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадських робіт на строк від вісімдесяти до двохсот сорока годин, або виправних робіт на строк до двох років, або пробаційного нагляду на строк до п'яти років, або обмеження волі на той самий строк.

Санкція частини 1 статті 357 КК України передбачає покарання у виді штрафу до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або пробаційного нагляду на строк до трьох років, або обмеження волі на той самий строк.

Відповідно до частини 1 статті 12 КК України, кримінальні правопорушення поділяються на кримінальні проступки і злочини.

Згідно частини 2 статті 12 КК України, кримінальним проступком є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або інше покарання, не пов'язане з позбавленням волі.

З урахуванням наведеного, кримінальні правопорушення, передбачені ч.1 ст.185, ч.1 ст.357 КК України, відповідно до положень статті 12 КК України, віднесені до кримінального проступків.

Положеннями пункту 2 частини 1 статті 49 КК України визначено, що особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років.

За частиною 5 статті 74 КК України, особа може бути за вироком суду звільнена від покарання на підставах, передбачених статтею 49 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, на момент ухвалення даного вироку, з дня вчинення (30 листопада 2021 року) ОСОБА_16 кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.185, ч.1 ст.357 КК України, минуло понад три роки.

Ураховуючи те, що ОСОБА_16 не ухилявся від слідства і суду, перебіг строку давності не зупинявся та не переривався, то станом на час ухвалення вироку закінчилися строки давності за ч.1 ст.185, ч.1 ст.357 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_16 під час розгляду кримінального провадження заперечував проти його звільнення від кримінальної відповідальності за ч.1 ст.185, ч.1 ст.357 КК України, в порядку ст.ст.44, 49 КК України, та закриття щодо нього кримінального провадження в цій частині, оскільки вважав себе невинуватим у вчиненні зазначених кримінальних правопорушень.

В цьому контексті вирішальними є правові позиції, викладені в постановах Верховного Суду від 12 листопада 2019 року у справі № 566/554/16-к (провадження № 51-2110км19), від 28 березня 2024 року у справі № 522/22645/20 (провадження № 51-6334км23), відповідно до яких якщо обвинувачений, щодо якого передбачене звільнення від кримінальної відповідальності, заперечує проти цього, судове провадження проводиться в повному обсязі в загальному порядку. У цьому разі, якщо обвинувачений визнається винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, суд ухвалює обвинувальний вирок, призначає покарання та на підставі ч.5 ст.74, ст.49 КК України може звільнити засудженого саме від покарання, а не від кримінальної відповідальності.

Звільнення від покарання на підставі ч.5 ст.74 КК України застосовується у випадках, коли суд не може звільнити особу від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності відповідно до ст.49 КК України, зокрема, у випадку, якщо особа заперечує проти закриття справи за нереабілітуючою обставиною та вимагає закриття справи у зв'язку з відсутністю в її діях складу злочину або виправдання. Тоді суд за наявності підстав визнає особу винною у вчиненні злочину, виносить обвинувальний вирок та звільняє її від покарання, керуючись зазначеною нормою матеріального права та ч.5 ст.74 вказаного Кодексу.

Разом із тим, аналіз положень ч.5 ст.74, ст.49 КК України дає підстави стверджувати про те, що звільнення від покарання у зв'язку із закінченням строків давності здійснюється за кожен злочин окремо.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 05.02.2019 року у справі №299/3778/16-к (провадження №51-7739км18).

Із системного аналізу вжитих у кримінальному законі формулювань «звільнення від покарання» (ч.ч.4, 5 ст.74, ч.1 ст.105 КК України), «звільнення від відбування покарання» (ст.ст.75, 79, 104 КК України), «звільнення від призначеного покарання» (ст.78 КК України) вбачається, що під звільненням від покарання слід розуміти звільнення не від конкретного покарання, визначеного у санкції статті чи призначеного судом, а від його призначення як виду примусових заходів у цілому.

Саме до таких правових висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 18 червня 2020 року у справі № 756/6876/19, та у постанові від 19 березня 2024 року у справі № 756/3924/20, які згідно вимог ч.6 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», враховуються іншими судами при застосування таких норм права.

Звільняючи обвинуваченого від покарання без його призначення суд також керується правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 10 червня 2020 року у справі № 161/7253/18, відповідно до якої, такий вид звільнення від покарання, як одна із форм реалізації кримінально-правового реагування, визначений у ч.ч.4, 5 ст.74 КК України при визнанні особи винною у вчиненні кримінального правопорушення надає можливість засудження такої особи без призначення покарання, тобто дозволяє відмовитись від призначення конкретного заходу примусу за наявності певних передбачених законом на те підстав.

Аналогічний висновок міститься у постанові Об'єднаної палати Верховного Суду від 01 квітня 2024 року № 183/6854/20.

Окрім того, суд враховує правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 02 червня 2022 року у справі № 363/3952/16-к, відповідно до якого, непризначення особі покарання, від відбування якого її звільнено у зв'язку із закінченням строків давності, відповідає нормам закону України про кримінальну відповідальність, оскільки ч.5 ст.74 КК України не містить вказівки на обов'язкове призначення покарання, від якого особу має бути звільнено.

Отже, Верховний Суд констатував, що визнання особи винною у вчиненні кримінального правопорушення та звільнення обвинуваченого від покарання на підставі ст.49, ч.5 ст.74 КК України саме без визначення його виду і розміру є обґрунтованим та відповідає вимогам закону України про кримінальну відповідальність.

З урахуванням наведеного, ОСОБА_16 необхідно визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.185, ч.1 ст.357 КК України, та звільнити ОСОБА_16 від покарання за ч.1 ст.185, ч.1 ст.357 КК України на підставі ст.49, ч.5 ст.74 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності.

Положення частини 2 статті 50 КК України встановлюють, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Для досягнення законодавчо визначеної мети покарання суди мають керуватися принципами призначення покарання, до яких належать, у тому числі, принцип індивідуалізації та принцип справедливості покарання.

Відповідно до змісту статті 65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Виходячи з принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації це покарання має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу. При виборі покарання мають значення і повинні братися до уваги обставини, що його пом'якшують та обтяжують.

Згідно пункту 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», суди при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержуватися вимог статті 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

За роз'ясненнями, викладеними у пункті 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (стаття 12 КК України), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, роль кожного зі співучасників, якщо злочин вчинено групою осіб, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, тощо). Досліджуючи дані про особу підсудного, суд повинен з'ясувати його вік, стан здоров'я, поведінку до вчинення злочину як у побуті, так і за місцем роботи чи навчання, його минуле (зокрема, наявність не знятих чи не погашених судимостей, адміністративних стягнень), склад сім'ї (наявність на утриманні дітей та осіб похилого віку), його матеріальний стан тощо.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_16 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, особу винного, обставини, що пом'якшують і обтяжують його покарання.

Обвинувачений ОСОБА_16 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.121 КК України, яке відповідно до положень статті 12 КК України, віднесено до тяжкого злочину, що вчинено проти життя та здоров'я особи.

З матеріалів кримінального провадження № 12021020230000443 від 01.12.2021 року слідує, що обвинувачений ОСОБА_16 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в місті Козятин Вінницької області, є громадянином України, має базову загальну середню освіту, одружений, непрацевлаштований, зареєстрований та на момент затримання проживав за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно відомостей персонально-довідкового обліку, отриманих з Єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України про притягнення осіб до кримінальної відповідальності, відсутність (наявність) судимості або обмежень, передбачених кримінально-процесуальним законодавством України від 02.12.2021 року, ОСОБА_16 неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності та був судимий, зокрема: 20 жовтня 2008 року Козятинським міськрайонним судом Вінницької області за ч.1 ст.122 України, із застосуванням ст.69 КК України, до покарання у виді штрафу в розмірі 1020,00грн.; 11 лютого 2011 року Козятинським міськрайонним судом Вінницької області за ч.1 ст.115 КК України, до покарання у виді позбавлення волі на строк 12 (дванадцять) років, звільнений 18 січня 2019 року з Державної установи «Літинська виправна колонія (№123), по закінченню строку відбуття покарання; 13 жовтня 2021 року Калинівським районним судом Вінницької області за ч.2 ст.296 КК України, до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік 3 (три) місяці, звільнений від відбування призначеного покарання у зв'язку із його фактичним відбуттям.

За довідкою-характеристикою № 2485/21, виданою 02.12.2021 року Козятинською міською радою Вінницької області, ОСОБА_16 за час проживання на території міської ради зарекомендував себе посередньо, скарг від сусідів з приводу поведінки останнього не надходило.

Як слідує з довідок Комунального підприємства «Козятинська центральна районна лікарня» Козятинської міської ради від 02.12.2021 року, ОСОБА_16 на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.

Обставин, які пом'якшують покарання ОСОБА_16 , що передбачені статтею 66 КК України, судом не встановлено.

Обставинами, які обтяжують покарання ОСОБА_16 , що передбачені статтею 67 КК України, є рецидив злочинів; вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння.

Процес призначення покарання, а саме врахування усіх факторів, які мають бути взяті до уваги для обрання виду та розміру покарання, слід розцінювати як сукупність етапів, послідовність яких має значення для прийняття обґрунтованого рішення в цій частині.

Первинним етапом повинна бути оцінка ступеня тяжкості злочину, який має значною мірою звузити межі для прийняття конкретного рішення щодо виду і розміру покарання. Наступним етапом вже є врахування обставин, які позитивно або негативно характеризують особу винного, та обставин, які пом'якшують чи обтяжують покарання.

Санкція частини 2 статті 121 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до десяти років.

Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду у постанові від 19.03.2020 року по справі №290/932/19 зазначив, що призначення покарання у межах, встановлених у санкції статті Особливої частини КК України, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, означає, що суд має виходити із санкції тієї статті, за якою кваліфіковано вчинений злочин. У санкції такої статті (частини чи пункту статті) визначається один чи кілька основних видів покарання і, як правило, його межі. Всі санкції статей КК України є альтернативними або відносно визначеними. У них передбачено кілька основних, різних за своєю суворістю покарань. Суд, виходячи з принципу справедливості покарання, має застосувати більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинений злочин лише тоді, коли менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження нею нових злочинів.

З урахуванням даних про особу обвинуваченого, беручи до уваги характер та ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, відсутність обставин, що пом'якшують покарання, наявність обставин, що обтяжують покарання (рецидив злочинів; вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння), врахувавши обставини кримінального провадження, суд керуючись принципом справедливості та індивідуалізації покарання, приходить до переконливого висновку, що ОСОБА_16 необхідно призначити покарання за ч.2 ст.121 КК України у виді 10 (десяти) років позбавлення волі, які він має відбувати реально.

При призначенні даного виду та розміру покарання, судом враховано, що ОСОБА_16 під час проведення досудового розслідування та судового розгляду, своєї вини у вчиненні даного кримінального правопорушення не визнав, навіть під тиском беззаперечних на те доказів, категорично стверджував про свою невинуватість у його вчиненні. Намагався ввести орган досудового розслідування, та вподальшому і судовий орган в оману шляхом надання недостовірних показів. Даними діями, ОСОБА_16 намагався перешкодити суду у встановленні істини у справі та спотворенні наданих стороною обвинувачення доказів. Після нанесення умисного тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого, з метою приховування слідів злочину, перемістив тіло останнього та намагався знищити речі, які вказували на його причетність до вчинення злочину. Після розкриття кримінального правопорушення, не висловив жалю з приводу своїх злочинних дій, та не попросив вибачення у потерпілої особи, не намагався відшкодувати завдану шкоду. Вказане свідчить про відсутність у ОСОБА_16 щирого каяття та засудження своїх дій. Відсутність у ОСОБА_16 бажання усвідомити значущість вчиненого ним кримінального правопорушення, на переконання суду, виступає перешкодою у його подальшому виправленні. Таким чином, поведінка ОСОБА_16 як під час досудового розслідування, так і під час судового розгляду, свідчить виключно про його намагання уникнути відповідальності за скоєне, а не про його виправлення та перевиховання.

Призначаючи зазначене покарання, суд, серед іншого враховує, що одним з проявів верховенства права є положення про те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори. Справедливість - одна з основних засад права і є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права.

Вимога додержувати справедливості при застосуванні кримінального покарання закріплена в міжнародних документах з прав людини, зокрема у статті 10 Загальної декларації прав людини, статті 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, які згідно з частиною першою статті 9 Конституції України, є частиною національного законодавства України.

Конституційний Суд України у рішенні від 02 листопада 2004 року № 15-рп/2004 зазначив, що окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину; категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину. Справедливе застосування норм права - є передусім недискримінаційний підхід, неупередженість. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та межі покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного (абзац п'ятий підпункту 4.1 пункту 4 мотивувальної частини рішення).

Такий висновок узгоджується і з практикою Європейського суду з прав людини, який зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним (рішення у справі «Скоппола проти Італії» від 17 вересня 2009 року, заява № 10249/03) (рішення Конституційного Суду від 26 січня 2011 року № 1-рп/2011).

Справедливість покарання повинна визначатися з точки зору врахування інтересів усіх суб'єктів кримінально-правових відносин, у тому числі й потерпілих. Однією із умов досягнення цієї мети є відшкодування завданого злочином збитку або усунення заподіяної шкоди.

На переконання суду, дані про особу обвинуваченого ОСОБА_16 , з урахуванням конкретних обставин вчиненого ним кримінального правопорушення, а також його наслідків, свідчать про високу суспільну небезпеку обвинуваченого, а відтак і неможливість його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень без реального відбування покарання.

Саме такий захід примусу, на думку суду, відповідає вимогам справедливості при призначенні покарання і відображає співмірність злочину та кари, та здатний внести корективи в соціально-психологічні властивості ОСОБА_16 , нейтралізувати негативні настанови та змусити його додержуватись положень закону про кримінальну відповідальність.

Така позиція відповідає практиці Європейського суду з прав людини, яка відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справ застосовується як джерело, зокрема у справі «Скоппола проти Італії» від 17.09.2009 року (заява № 10249/03), де зазначено, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.

Визначене судом покарання відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності через призму того, що втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи).

Згідно частини 9 статті 100 КПК України, питання про долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили.

При цьому, відповідно до пунктів 4, 5 частини 9 статті 100 КПК України, майно, яке не має ніякої цінності і не може бути використане, знищується, а у разі необхідності - передається до криміналістичних колекцій експертних установ або заінтересованим особам на їх прохання; гроші, цінності та інше майно, що були предметом кримінального правопорушення або іншого суспільно небезпечного діяння, конфіскуються, крім тих, які повертаються власнику (законному володільцю), а якщо його не встановлено - переходять у власність держави в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.

З урахуванням зазначених вимог процесуального закону, речові докази, тимчасово вилучені в ході розслідування даного кримінального провадження, а саме: зіскоби з піднігтьовим вмістом з правої та лівої руки; зразки нігтьових пластин лівої руки; зразки крові трупа ОСОБА_17 /постанова слідчого СВ відділення поліції № 2 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_28 від 02 грудня 2021 року/; складний ніж типу «бабочка» (чорно-сірого кольору); порожню плішку з написом «Кахети шато»; спортивну кофту (з поперековими полосами чорно-білого-сірого кольорів та написом «Puma») зі слідами РБК; виріз з ковдри (рожевого кольору) на дивані за слідами РБК; фрагменти обгорівшого одягу, а саме зимової куртки (синього кольору), верхньої частини штанів (чорного кольору), частини тканини (чорного та білого кольору); чорну в'язану шапку; порожню склянку пляшки (з написом «Кахети шато»); змиви та зіскоб РБК з поверхонь холодильника, дзеркала та стіни; два поліетиленові пакети (білого кольору) зі слідами РБК; дерев'яну дошку зі зламаною частиною на робочій поверхні зі слідами РБК; дві килимові доріжки зі слідами РБК; покривало зі слідами РБК; кофту (у поперекову полосу чорно-сірого кольорів) зі слідами РБК;/постанова слідчого СВ відділення поліції № 2 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_28 від 01 грудня 2021 року/, після набуття вироком законної сили, необхідно знищити.

Разом із цим, речові докази, тимчасово вилучені в ході розслідування даного кримінального провадження, які не були спеціально підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінальних правопорушень, та не були предметами кримінального правопорушення, пов'язаного з незаконним обігом та/або вилучене з обігу, а саме: одяг та взуття ОСОБА_17 : дублянку; кофту спортивну (зеленого кольору); светр (сірого кольору з геометричним малюнком); светр (темно-синього кольору); светр (білого кольору з малюнком у вигляді ромбів блакитного та сірого кольорів); майку (темно-синього кольору); джинси (темно-синього кольору з чорним паском); кальсони (чорного кольору); труси (чорного кольору); кросівки (чорного кольору на шнурках з фабричним написом на зовнішній частині «Salomon»; дві шкарпетки (синього кольору); в'язану спортивну шапку (чорного кольору); трикотажну шапку (чорного кольору) /постанова слідчого СВ відділення поліції № 2 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_28 від 01 грудня 2021 року/; грошові кошти викрадені з банківської картки ОСОБА_17 : шість грошових купюр номіналом по 500грн. кожна (серійні номери: ХЗ 6786990; УГ 5687689; ХА 5429976; ЗБ 5316015; ФГ 4913815; ВИ 0600719), одну купюру номіналом 100грн. (серійний номер УС 4950735); дві банківські картки АТ «КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 ; одну банківську картку АТ «Укргазбанк» № НОМЕР_4 ; мобільний телефон моделі «Samsung» у корпусі чорного кольору; мобільний телефон моделі «Е 240» у корпусі чорного кольору, з ІМЕІ: НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , з вмістом сім-карт операторів мобільного зв'язку «Київстар» (ISS-код відсутній), та «Лайфселл» (ISS-код НОМЕР_7 ); мобільний телефон моделі «Nomi», з ІМЕІ: НОМЕР_8 , НОМЕР_9 , без акумуляторної батареї, сім-карт та задньої кришки /постанова слідчого СВ відділення поліції № 2 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_28 від 01 грудня 2021 року/, після набуття вироком законної сили, необхідно повернути власнику (законному володільцю).

Щодо інших речових доказів, тимчасово вилучених в ході розслідування даного кримінального провадження, а саме деформовану банківську карту АТ «КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_1 /постанова слідчого СВ відділення поліції № 2 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_28 від 01 грудня 2021 року/; CD-R диску з відеозаписом із камер відеоспостереження, встановлених на житловому будинку, розташованому за адресою: Вінницька область, місто Козятин, вулиця Грушевського, будинок № 110 /постанова слідчого СВ відділення поліції № 2 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_28 від 24 грудня 2021 року/; CD-R диску з відеозаписом із камер відеоспостереження, встановлених в магазині «Обжора» /постанова слідчого СВ відділення поліції № 2 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_28 від 28 грудня 2021 року/; CD-R диску з відеозаписом із камер відеоспостереження, встановлених в магазині «Продукти 1297» ТОВ «АТБ Маркет» /постанова слідчого СВ відділення поліції № 2 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_28 від 28 грудня 2021 року/, то їх після набуття вироком законної сили, необхідно залишити в матеріалах кримінального провадження.

Відповідно до вимог частини 4 статті 174 КПК України, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.

Як вбачається з матеріалів даного кримінального провадження, на тимчасово вилучене в ході досудового розслідування кримінального провадження майно (речі, предмети), а саме на одяг та взуття ОСОБА_17 : дублянку; кофту спортивну (зеленого кольору); светр (сірого кольору з геометричним малюнком); светр (темно-синього кольору); светр (білого кольору з малюнком у вигляді ромбів блакитного та сірого кольорів); майку (темно-синього кольору); джинси (темно-синього кольору з чорним паском); кальсони (чорного кольору); труси (чорного кольору); правий кросівок (чорного кольору на шнурках з фабричним написом на зовнішній частині «Salomon»; дві шкарпетки (синього кольору); в'язану спортивну шапку (чорного кольору); трикотажну шапку (чорного кольору) /ухвала слідчого судді Козятинського міськрайонного суду Вінницької області ОСОБА_33 від 03 грудня 2021 року у справі № 133/3691/21 (номер провадження 1-кс/133/973/21)/; на складний ніж типу «бабочка» (чорно-сірого кольору); грошові кошти викрадені з банківської картки ОСОБА_17 : шість грошових купюр номіналом по 500грн. кожна (серійні номери: ХЗ 6786990; УГ 5687689; ХА 5429976; ЗБ 5316015; ФГ 4913815; ВИ 0600719), одну купюру номіналом 100грн. (серійний номер УС 4950735); порожню плішку з написом «Кахети шато»; одну деформовану банківську карту АТ «КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_1 ; дві банківські картки АТ «КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 ; одну банківську картку АТ «Укргазбанк» № НОМЕР_4 ; мобільний телефон моделі «Samsung» у корпусі чорного кольору; мобільний телефон моделі «Е 240» у корпусі чорного кольору, з ІМЕІ: НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , з вмістом сім-карт операторів мобільного зв'язку «Київстар» (ISS-код відсутній), та «Лайфселл» (ISS-код НОМЕР_7 ); спортивну кофту (з поперековими полосами чорно-білого-сірого кольорів та написом «Puma») зі слідами РБК; виріз з ковдри (рожевого кольору) на дивані за слідами РБК; фрагменти обгорівшого одягу, а саме зимової куртки (синього кольору), верхньої частини штанів (чорного кольору), частини тканини (чорного та білого кольору); чорну в'язану шапку; порожню склянку пляшки (з написом «Кахети шато»); мобільний телефон моделі «Nomi», з ІМЕІ: НОМЕР_8 , НОМЕР_9 , без акумуляторної батареї, сім-карт та задньої кришки; змиви та зіскоб РБК з поверхонь холодильника, дзеркала та стіни; два поліетиленові пакети (білого кольору) зі слідами РБК; дерев'яну дошку зі зламаною частиною на робочій поверхні зі слідами РБК; дві килимові доріжки зі слідами РБК; покривало зі слідами РБК; кофту (у поперекову полосу чорно-сірого кольорів) зі слідами РБК; лівий кросівок (чорного кольору з написом на бічній поверхні «Salomon») /ухвала слідчого судді Козятинського міськрайонного суду Вінницької області ОСОБА_33 від 03 грудня 2021 року у справі № 133/3691/21 (номер провадження 1-кс/133/972/21)/, на зіскоби з піднігтьовим вмістом з правої та лівої руки; зразки нігтьових пластин лівої руки; зразки крові трупа ОСОБА_17 /ухвала слідчого судді Козятинського міськрайонного суду Вінницької області ОСОБА_33 від 07 грудня 2021 року у справі № 133/3691/21 (провадження № 1-кс/133/988/21)/, був накладений арешт.

З урахуванням вимог процесуального закону, та беручи до уваги, що в застосуванні цього заходу забезпечення кримінального провадження відпала потреба, суд вважає за необхідне скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Козятинського міськрайонного суду Вінницької області ОСОБА_33 від 03 грудня 2021 року у справі №133/3691/21 (номер провадження 1-кс/133/973/21); ухвалою слідчого судді Козятинського міськрайонного суду Вінницької області ОСОБА_33 від 03 грудня 2021 року у справі №133/3691/21 (номер провадження 1-кс/133/972/21); ухвалою слідчого судді Козятинського міськрайонного суду Вінницької області ОСОБА_33 від 07 грудня 2021 року у справі №133/3691/21 (провадження № 1-кс/133/988/21).

Процесуальні витрати (витрати на залучення експерта) у кримінальному провадженні відсутні.

Цивільний позов потерпілою особою не заявлявся.

Відповідно до пункту 2 частини 4 статті 374 КПК України, в разі визнання особи винуватою у резолютивній частині вироку, з-поміж іншого, зазначається рішення щодо заходів забезпечення кримінального провадження, у тому числі рішення про запобіжний захід до набрання вироком законної сили; рішення про залік досудового тримання під вартою.

З матеріалів даного кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_16 відповідно до протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення від 01 грудня 2021 року, був затриманий 01 грудня 2021 року в порядку статті 208 КПК України, та відносно нього ухвалою слідчого судді Козятинського міськрайонного суду Вінницької області ОСОБА_33 від 03 грудня 2021 року у справі №133/3691/21 (номер провадження 1-кс/133/976/21), застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою, дія якого неодноразово продовжувалася, востаннє ухвалою Калинівського районного суду Вінницької області від 03 квітня 2025 року у справі №133/465/22, до 01 червня 2025 року включно.

З урахуванням цього, на підставі частини 5 статті 72 КК України, у строк відбування покарання ОСОБА_16 необхідно зарахувати строк попереднього ув'язнення з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі, починаючи з 01 грудня 2021 року по день набрання вироком законної сили.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_16 необхідно рахувати з дня набрання вироком законної сили.

До набрання вироком законної сили, запобіжний захід ОСОБА_16 необхідно залишити тримання під вартою.

Відповідно до частин першої, другої статті 374 КПК України, вирок суду складається зокрема зі вступної частини, у якій зазначаються дата та місце його ухвалення.

Згідно роз'яснень викладених в узагальнені Верховного Суду України від 01.08.2004 року «Про якість складання й оформлення судових рішень у кримінальних справах та справах про адміністративні правопорушення», суди повинні керуватися положенням про те, що датою постановлення вироку є день його підписання складом суду, незалежно від тривалості часу, протягом якого відбувалася нарада суддів, а місцем його постановлення - місто чи інший населений пункт, де це фактично мало місце.

Оскільки днем підписання вироку є 08 квітня 2025 року, то датою його постановлення є саме цей день.

Керуючись ст.ст.349, 368, 370, 374, 376, 392, 395 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Визнати винним ОСОБА_16 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, та звільнити ОСОБА_16 від покарання за ч.1 ст.185 КК України на підставі ст.49, ч.5 ст.74 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності.

Визнати винним ОСОБА_16 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.357 КК України, та звільнити ОСОБА_16 від покарання за ч.1 ст.357 КК України на підставі ст.49, ч.5 ст.74 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності.

ОСОБА_16 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, та призначити йому покарання у виді 10 (десяти) років позбавлення волі.

На підставі ч.5 ст.72 КК України, зарахувати ОСОБА_16 в строк покарання строк попереднього ув'язнення з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі, починаючи з 01 грудня 2021 року по день набрання вироком законної сили.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_16 рахувати з дня набрання вироком законної сили.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_16 залишити утримання під вартою у слідчому ізоляторі Державної установи «Вінницька установа виконання покарань (№1)», до вступу вироку в законну силу, після чого його виконати.

Речові докази, тимчасово вилучені в ході розслідування даного кримінального провадження, а саме: зіскоби з піднігтьовим вмістом з правої та лівої руки; зразки нігтьових пластин лівої руки; зразки крові трупа ОСОБА_17 /постанова слідчого СВ відділення поліції № 2 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_28 від 02 грудня 2021 року/; складний ніж типу «бабочка» (чорно-сірого кольору); порожню плішку з написом «Кахети шато»; спортивну кофту (з поперековими полосами чорно-білого-сірого кольорів та написом «Puma») зі слідами РБК; виріз з ковдри (рожевого кольору) на дивані за слідами РБК; фрагменти обгорівшого одягу, а саме зимової куртки (синього кольору), верхньої частини штанів (чорного кольору), частини тканини (чорного та білого кольору); чорну в'язану шапку; порожню склянку пляшки (з написом «Кахети шато»); змиви та зіскоб РБК з поверхонь холодильника, дзеркала та стіни; два поліетиленові пакети (білого кольору) зі слідами РБК; дерев'яну дошку зі зламаною частиною на робочій поверхні зі слідами РБК; дві килимові доріжки зі слідами РБК; покривало зі слідами РБК; кофту (у поперекову полосу чорно-сірого кольорів) зі слідами РБК /постанова слідчого СВ відділення поліції № 2 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_28 від 01 грудня 2021 року/, після набуття вироком законної сили, знищити.

Речові докази, тимчасово вилучені в ході розслідування даного кримінального провадження, а саме: одяг та взуття ОСОБА_17 : дублянку; кофту спортивну (зеленого кольору); светр (сірого кольору з геометричним малюнком); светр (темно-синього кольору); светр (білого кольору з малюнком у вигляді ромбів блакитного та сірого кольорів); майку (темно-синього кольору); джинси (темно-синього кольору з чорним паском); кальсони (чорного кольору); труси (чорного кольору); кросівки (чорного кольору на шнурках з фабричним написом на зовнішній частині «Salomon»; дві шкарпетки (синього кольору); в'язану спортивну шапку (чорного кольору); трикотажну шапку (чорного кольору) /постанова слідчого СВ відділення поліції № 2 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_28 від 01 грудня 2021 року/; грошові кошти викрадені з банківської картки ОСОБА_17 : шість грошових купюр номіналом по 500грн. кожна (серійні номери: ХЗ 6786990; УГ 5687689; ХА 5429976; ЗБ 5316015; ФГ 4913815; ВИ 0600719), одну купюру номіналом 100грн. (серійний номер УС 4950735); дві банківські картки АТ «КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 ; одну банківську картку АТ «Укргазбанк» № НОМЕР_4 ; мобільний телефон моделі «Samsung» у корпусі чорного кольору; мобільний телефон моделі «Е 240» у корпусі чорного кольору, з ІМЕІ: НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , з вмістом сім-карт операторів мобільного зв'язку «Київстар» (ISS-код відсутній), та «Лайфселл» (ISS-код НОМЕР_7 ); мобільний телефон моделі «Nomi», з ІМЕІ: НОМЕР_8 , НОМЕР_9 , без акумуляторної батареї, сім-карт та задньої кришки /постанова слідчого СВ відділення поліції № 2 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_28 від 01 грудня 2021 року/, після набуття вироком законної сили, повернути власнику (законному володільцю).

Речові докази, тимчасово вилучені в ході розслідування даного кримінального провадження, а саме: деформовану банківську карту АТ «КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_1 /постанова слідчого СВ відділення поліції № 2 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_28 від 01 грудня 2021 року/; CD-R диску з відеозаписом із камер відеоспостереження, встановлених на житловому будинку, розташованому за адресою: Вінницька область, місто Козятин, вулиця Грушевського, будинок № 110 /постанова слідчого СВ відділення поліції № 2 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_28 від 24 грудня 2021 року/; CD-R диску з відеозаписом із камер відеоспостереження, встановлених в магазині «Обжора» /постанова слідчого СВ відділення поліції № 2 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_28 від 28 грудня 2021 року/; CD-R диску з відеозаписом із камер відеоспостереження, встановлених в магазині «Продукти 1297» ТОВ «АТБ Маркет» /постанова слідчого СВ відділення поліції № 2 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_28 від 28 грудня 2021 року/, після набуття вироком законної сили, залишити в матеріалах кримінального провадження.

Арешт, накладений на тимчасово вилучене в ході досудового розслідування кримінального провадження майно ухвалою слідчого судді Козятинського міськрайонного суду Вінницької області ОСОБА_33 від 03 грудня 2021 року у справі № 133/3691/21 (номер провадження 1-кс/133/973/21); ухвалою слідчого судді Козятинського міськрайонного суду Вінницької області ОСОБА_33 від 03 грудня 2021 року у справі № 133/3691/21 (номер провадження 1-кс/133/972/21); ухвалою слідчого судді Козятинського міськрайонного суду Вінницької області ОСОБА_33 від 07 грудня 2021 року у справі № 133/3691/21 (провадження № 1-кс/133/988/21) - скасувати.

Вирок може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Роз'яснити засудженому, що він має право подати та/або заявити клопотання про помилування, про ознайомлення із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.

Копію цього вироку негайно після його проголошення вручити під розписку засудженому та прокурору.

Суддя