Вирок від 14.04.2025 по справі 133/636/21

Справа № 133/636/21

ВИРОК

Іменем України

14 квітня 2025 року місто Вінниця

Колегія суддів Вінницького районного суду Вінницької області у складі

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участі секретаря ОСОБА_4

та учасників судового провадження:

прокурора ОСОБА_5 ,

потерпілих ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

представника потерпілих - адвоката ОСОБА_8 ,

обвинуваченого ОСОБА_9 ,

захисників обвинуваченого - адвокатів ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань 30.09.2020 за № 12020020170000682, по обвинуваченню

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Козятин, Вінницької області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , офіційно непрацюючого, освіта повна середня, неодруженого, раніше несудимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України,

УСТАНОВИЛА:

ОСОБА_9 , достовірно знаючи про наявність того, що його сусідка ОСОБА_12 робить заощадження, відкладаючи гроші з кожної своєї пенсії і зберігає заощаджені гроші вдома за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 , вирішив вчинити умисне вбивство ОСОБА_12 з метою заволодіти вказаними грошима. 29.09.2020 у період з 08 год 00 хв до 09 год 00 хв ОСОБА_9 прийшов до місця проживання ОСОБА_12 і через незамкнені вхідні двері проник до будинку, де на той час перебувала власниця домоволодіння. Проникнувши до будинку, ОСОБА_9 , посягаючи на найвищу соціальну цінність - життя людини, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки у вигляді смерті ОСОБА_12 та бажаючи їх настання, діючи з корисливих мотивів, застосував до ОСОБА_12 насильство, яке було небезпечним для її життя в момент заподіяння, а саме: наніс декілька ударів кулаками ОСОБА_12 по голові та тулубу, спричинивши їй тілесні ушкодження. Внаслідок заподіяних тілесних ушкоджень ОСОБА_12 впала на підлогу. Після цього ОСОБА_9 , усвідомлюючи свою явну фізичну перевагу над потерпілою, яка не могла чинити йому опір внаслідок обумовленого похилим віком фізичного стану, з метою реалізувати свій умисел на заволодіння грошима потерпілої, відшукав у будинку кухонний ніж та, погрожуючи ним ОСОБА_12 , примусив її вказати, де вона зберігає заощадження. Дізнавшись, де зберігаються гроші, ОСОБА_9 , діючи з умислом позбавити життя ОСОБА_12 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки у вигляді смерті потерпілої та бажаючи їх настання, кухонним ножем, який відшукав у її будинку, наніс ОСОБА_12 три удари в ліву частину грудної клітки, спричинивши їй смерть. Після цього ОСОБА_9 відшукав у будинку ОСОБА_12 грошові кошти в сумі 1500 грн, заволодів ними та з місця вчинення кримінального правопорушення зник. Відповідно до висновку судово-медичного експерта №89 від 18.11.2020, при судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_12 виявлено: множинні проникаючі колото-різані рани грудної клітки (в кількості трьох), з ушкодженням по ходу раньового каналу серця та нижньої долі лівої легені, двобічний гемоторакс; перелом грудини в середній частині, переломи ребер зліва 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9 та справа 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10; синець лівого ока, садно лівої руки, синець правої руки. Смерть ОСОБА_12 настала від множинних проникаючих ножових поранень грудей з ушкодженням серця та нижньої долі лівої легені, яке ускладнилось гострою масивною внутрішньою крововтратою. Множинні колото-різані проникаючі поранення грудей з ушкодженням серця та нижньої долі лівої легені у ОСОБА_12 мали ознаки тяжкого тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння (згідно з п. 2.1.3 «й» Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених наказом Міністерства охорони здоров?я України від 17.01.1995 №6). За висновком експерта між множинними проникаючими колото-різаними ушкодженнями грудної клітки з ушкодженням серця та нижньої долі лівої легені і смертю ОСОБА_12 є прямий причинно-наслідковий зв?язок.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_9 вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України, не визнав. Показання давати відмовився, відповідно до статті 63 Конституції України, однак зазначив, що «бабушку Розу він не вбивав».

Не дивлячись на невизнання обвинуваченим своєї вини у вчиненні злочину, передбаченого п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України, винуватість ОСОБА_9 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення повністю підтверджується дослідженими в судовому засіданні обставинами, в тому числі показаннями потерпілих та свідків.

Так, потерпіла ОСОБА_6 в судовому засіданні надала показання, що вона є дочкою померлої ОСОБА_12 , яка проживала в АДРЕСА_2 та яку вона бачила живою востаннє 27.09.2020, це була неділя. Вона завжди приїжджала до матері на вихідні дні та привозила їй продукти. Матір була старенькою. В понеділок до матері приходила соціальний працівниця ОСОБА_13 . Щовівторка вона до неї дзвонила вранці, приблизно о 07 год 30 хв. У вівторок 29.09.2020 вона до неї подзвонила, але матір їй сказала, що вони поговорять пізніше, бо їй треба зібрати сміття. Після цього вони так і не поговорили, сміття матір так і не винесла. Починаючи з 12 год 30 хв, вона почала періодично дзвонити до матері, але остання не відповідала. З 16 год 00 хв вона дзвонила до матері уже безперервно, ніхто не відповідав. Приблизно о 19 год 30 хв вона подзвонила до племінника ОСОБА_14 , який живе на сусідній вулиці, та попросила його піти до матері і подивитися, чи все в порядку. По телефону він їй повідомив, що всюди горить світло, в будинку усе перекидано, а потім він відключився. Приблизно о 20 год 00 хв він до неї передзвонив і повідомив: «Її хтось убив, вибачайте». Тоді вона подзвонила своїй сестрі та зятю і приблизно о 23 год 00 хв вони виїхали з Київської області до матері, приїхали біля 01 год 00 хв. Коли вони зайшли в будинок з поліцією, то її матір лежала на своєму ліжку в спальні, її голова була накрита подушкою, всюди горіло світло. Пізніше вони повезли її на розтин. Експерт сказав, що давно такого не бачив, на ній не було «живого місця», усі ребра були поламані. Коли матір привезли знову до будинку, вони запалили свічку, яка дуже почала «коптіти», і сестра вирішила взяти ніж, щоб обрізати її. Ніж, який вона взяла, з однієї сторони був у крові. Вони повідомили поліцію про знайдений ніж і потім з'ясувалося, що жодних відбитків пальців на ньому немає, тобто їх витерли. З 01.10.2020 вона мала виходити на роботу за трудовим договором і мала бути керівником, однак на роботу вона так і не вийшла, бо переживала смерть матері. Через це вона втратила роботу. Її заробітна плата за умовами трудового договору мала складати 20000 грн, але через те, що таку роботу вона втратила, отримує мінімальну заробітну плату. Через сильні переживання вона також частково втратила зір і тепер ходить з окулярами, бо майже нічого не бачить. Тому вона понесла фізичні, моральні та фінансові втрати, матір їй ніхто уже не поверне. Її матір щомісяця 16 числа отримувала пенсію в розмірі 2600 грн. Коли вона їхала від матері 27.09.2020, остання дала їй з собою 1000 грн. Перед тим вона ще 200 грн віддала соціальному працівнику Ірі на фарбу. Станом на 27.09.2020 вона бачила, що у матері залишилося 1500 грн. Коли вони приїхали після смерті матері, в будинку грошей не було. З мережі Інтернет їй відомо, що у ОСОБА_9 був кредит перед банком, який він не погасив. Про те, що в понеділок 28.09.2020 до неї приходив соціальний працівник, вона знала, бо їй про це по телефону розповіла мама. Соціального працівника вона оформила для матері, коли їй виповнилося 90 років. Соціальних працівників було декілька, вони мінялися. Чи були між соціальними працівниками та матір'ю конфлікти, їй невідомо. Одного соціального працівника матері замінили за її проханням, бо у них виникли якісь фінансові питання. ОСОБА_9 близько проживає до будинку її матері, думає, що її матір його не знала, вона могла знати лише його батьків. Бажає, щоб обвинуваченому ОСОБА_9 дали пожиттєвий строк.

Потерпіла ОСОБА_7 в судовому засіданні надала показання, що її матір ОСОБА_12 була чесною та трудолюбивою. На момент смерті їй було 92 роки, вона була низенька зростом та важила 38 кг, на одному оці у неї було 10% зору, на інше око вона не бачила взагалі, вона не могла нормально ходити. Матір жила одиноко, вони з сестрою регулярно до неї приїжджали кожні вихідні та допомагали їй, привозили усе необхідне. Сестра оформила матері соціального працівника, щоб вона могла з кимось спілкуватися. З соціальними працівниками у матері не було жодних конфліктів. З матір'ю вони з сестрою дуже багато спілкувалися по телефону. Вона завжди телефонувала до матері о 07 год 00 хв, а її сестра - о 07 год 30 хв. У вівторок була дуже дощова погода, на таку погоду у матері «стрибав» тиск. В неділю до матері приїжджала сестра з чоловіком, пізно ввечері вони поїхали додому. О 07 год 00 хв у вівторок вони розмовляли по телефону, все було добре. Щовівторка їздить автомобіль, який збирає сміття, її матір кожного разу виходила, щоб зустріти автомобіль і віддати сміття. Хлопці, які забирають сміття, були на похороні у матері, вони розповіли, що у той вівторок її матір так і не вийшла. 29.09.2020 з 12 год 00 хв вона почала дзвонити до матері, але остання не відповідала. Протягом дня вони з сестрою по черзі періодично дзвонили до матері, але ніхто не відповідав. Вони почали переживати, тому сестра зателефонувала до племінника ОСОБА_15 , щоб той пішов перевірити, чи все добре. Потім сестра передзвонила до неї і сказала, що їхньої матері більше немає. Після цього вони зібралися і вирушили до м. Козятин. На дорогу вони витратили багато часу, бо йшов сильний дощ. Коли вони приїхали приблизно о 01 год 00 хв, будинок був зачинений, біля будинку стояла чергова поліцейська машина. Ключі від будинку були у слідчого. Коли вона переступила поріг будинку і слідчий увімкнув світло в коридорі, вона побачила що з обох боків від її ноги лежать дві щелепи, далі лежала хустка і ціпок, килимок, що лежав на підлозі, був стягнутий, як ніби по ньому щось тягнули. Було видно, що в коридорі відбувалася якась боротьба. Її матір лежала у себе в кімнаті на ліжку, руки у неї були складені біля грудей. В будинку не було ніде крові. Близько 06 год 00 хв вони відвезли матір на розтин. Коли експерт завершив, вона його запитала від чого померла ї матір, на що отримала відповідь, що від ножових поранень. Тоді вона у нього запитала, чому у будинку не було ніде крові, на що експерт пояснив, що всі ребра були поламані, в результаті чого вони проткнули усі внутрішні органи і кров залишилася всередині. Матір отримувала пенсію у розмірі 2600 грн, частину якої вона їм віддавала, коли вони щось купували. На момент смерті у матері було приблизно 1200 грн. Крім того, на столі під скатертиною вона зберігали кошти малими купюрами (1 грн, 2 грн, 10 грн), ці купюри були в такому стані, що в магазині їх уже не приймали, після її смерті і ці кошти зникли. 30.09.2020, коли маму привезли з м. Козятин в будинок, вони запалили свічку, яка почала згасати, тому вони вирішили її трохи обрізати. У вітальні будинку, де жила мама, стоїть кухонний комплекс із дверцятами, що зачиняються, там зберігається різний посуд, в тому числі й ножі. Коли вона дістала ніж, то побачила з однієї сторони леза кров. Після цього вони подзвонили слідчому, а коли той приїхав, то виявилося, що на ножі, крім відбитків її пальців рук, немає інших відбитків, хоч мама користувалася цим ножем. Цивільний позов вона підтримує у повному обсязі. Вважає, що моральна шкода, оцінена нею у 10000000 грн, є символічною. Після смерті матері вона втратила слух, судово-психіатричну експертизу щодо неї не робили, бо вона дуже дорого коштує. Моральна шкода визначена без прив'язки до чогось конкретного. Для обвинуваченого просить пожиттєвого покарання.

Свідок ОСОБА_16 в судовому засіданні надав показання, що він знає обвинуваченого ОСОБА_9 , з яким він уже довгий час дружить. У вільні від роботи дні вони зустрічалися. Знає, що вбили бабу Розу, її усі знали, бо на «районі» вона була сама старенька. У той період він з ОСОБА_9 два дні провели разом, рік та день він уже не пам'ятає, але це були дні, коли відбулося вбивство, то він це запам'ятав. Вони зустрілися біля магазину приблизно об 11 год 00 хв, посиділи там 2-3 години і пішли до нього додому. Наступного дня також зустрілися приблизно об 11 год 00 хв і пішли до нього додому. В будинку він живе разом зі своїми батьками, його матір була вдома і бачила їх разом.

Свідок ОСОБА_17 в судовому засіданні надав показання, що він є батьком ОСОБА_9 . Майже 4 роки назад 29.09.2020 убили сусідку. У той день він працював з 08 год 00 хв до 17 год 00 хв. Приблизно о 07 год 45 хв 29.09.2020 він виїжджав на роботу, у цей час його син був вдома, спав. В той період його син відвідував виробничу практику, оскільки навчався в технікумі. 29.09.2020 на практику він не пішов. Приблизно о 12 год 00 хв він приїхав на обідню перерву додому, сина в той час вдома не було. Його дочка повідомила, що ОСОБА_18 поїхав на велосипеді за її сином в школу. О 12 год 45 хв він зустрів ОСОБА_19 , який віз внука на велосипеді зі школи. Запам'ятав, що саме в цей день його син не пішов на практику, бо у цей день було вбивство. Коли він навчався, у нього була стипендія у розмірі 500 грн. В основному він забезпечував сина та на день йому давав 30-40 грн. Інших доходів у сина не було. Про будь-які заборгованості сина він не знав. Його сина затримали приблизно через місяць після вбивства (28 або 29 жовтня). Про те, що сина затримали незаконно, або що до нього застосовують силу, до нього інформація не доходила, йому про це не було відомо. Город його сім'ї перетинається з городом померлої баби, їхні вулиці знаходяться паралельно. Городи відділені один від одного сіткою і шифером (приблизно до 1 метра висотою). Підстав говорити неправду у нього немає. З його подвір'я будинок потерпілої видно. Відстань від його будинку до будинку потерпілої приблизно 50 метрів. Точно не пам'ятає, коли саме на той час забирали сміття. Дорожнього покриття як такого ні на його вулиці, ні на вулиці потерпілої немає, після дощу можуть бути калюжі. Думає, що в інші дні син також міг не ходити на навчання, не тільки 29.09.2020, але точно цього не знає. З потерпілою вони віталися, відносини були нормальні, конфліктів не було, баба могла розповідати, що уже старенька, живе одна. Поведінка сина ні 29.09.2020, ні після цього не змінювалася, настрій у нього був звичайний. Візуально тілесних ушкоджень на ньому не було. Після того як сина затримали, він йому не телефонував у той день. Ввечері його привезли додому уже під конвоєм. Його син проходив службу у Києві, чи брав він участь у бойових діях, йому невідомо. У технікумі син був старостою групи. На той час в одній кімнаті будинку проживали його дочка, її син і зять, а в іншій кімнаті він з дружиною і ОСОБА_18 . В училище син їздив велосипедом. 29.09.2020 після 17 год 00 хв син був вдома. На той час його дружина працювала по такому ж графіку, що й він, вони разом їхали на роботу. Дочка і зять у той день були вдома. Приблизно о 07 год 30 хв зять відвозив внука в школу. У зятя на той час був автомобіль марки «ВАЗ 2115». Не пам'ятає, хто саме у той день відвозив внука в школу.

Свідок ОСОБА_20 в судовому засіданні надала показання, що вона є матір'ю ОСОБА_9 29.09.2020 вдома залишилися дочка, зять, син та внук. Коли вони приїжджали на обідню перерву додому, сина вдома не було, він їздив забирати племінника зі школи. Коли вони їхали з обідньої перерви приблизно о 12 год 45 хв, то зустріли сина, який на велосипеді віз племінника зі школи додому. Після того як син приїхав додому, він допомагав дочці носити воду, бо вона прала, про це вона дізналася із телефонної розмови з дочкою. З роботи вони повернулися о 17 год 30 хв, на той час всі були вдома, зять збирався на роботу на нічну зміну. Чи ходив у той день син на виробничу практику, вона не знає. Зазвичай син ходив на практику на 08 год 00 хв, до котрої години він там був, їй невідомо. Син їй розповідав, що у той день він ходив на практику, але його відпустили. У той день внука везли в школу. Зазвичай його возять в школу зять та дочка. На той час (вересень 2020 року) її дочка була безробітною. Станом на вересень 2020 року син отримував в училищі стипендію у розмірі 550 грн, також вона з чоловіком йому давали кошти за потреби приблизно по 100-200 грн. Про будь-які боргові зобов'язання сина їй невідомо. З потерпілою вони спілкувалися через паркан, їхні городи з потерпілою межують між собою. На город потерпілої можна потрапити, переступивши паркан, але вони не переступали. Не було такого, щоб її син ішов кудись на цілий день зі своїми друзями, вона весь час була на зв'язку з сином. Син міг вийти гуляти з друзями протягом 2-3 годин. Якщо син ходив на виробничу практику, то о 08 год 00 хв йому треба бути там і приблизно до 12 год 00 хв він приходив додому. Коли син ходив на практику, то з будинку він виходив раніше, ніж вона з чоловіком. Відповісти, чому їй запам'яталося на все життя 29.09.2020, вона не може. Про вбивство баби вона дізналася на другий день після 29.09.2020, їй про це розповіла сусідка. 29.09.2020 вона бачила потерпілу приблизно о 07 год 10 хв. 29.09.2020, коли вона з чоловіком ішла на роботу, сина вдома уже не було, бо він пішов на виробничу практику. В обідню перерву, коли вона з чоловіком зустріла сина, який віз додому зі школи племінника, ОСОБА_18 повідомив, що їх відпустили з практики. Який був графік вивозу сміття на той час, вона не пам'ятає. Дочка, син, зять та внук проживають в одному будинку з нею та її чоловіком. Дочка, зять та внук проживають в одній кімнаті, а вона з чоловіком та син в іншій кімнаті. Будь-які листи, адресовані її сину, на адресу їхнього місця проживання не надходили. Про наявність на той час у її сина великих сум коштів їй невідомо. Інформація щодо поганого відношення до її сина з боку правоохоронних органів до неї не доходила.

Свідок ОСОБА_15 в судовому засіданні надав показання, що восени до нього зателефонувала його родичка і повідомила, що не може додзвонитися до своєї матері, яка жила на сусідній вулиці від нього, та попросила його поїхати подивитися, чи все добре. Приблизно о 20 год 30 хв він приїхав до матері його родички, вийшовши з автомобіля, побачив, що на вулиці, в будинку та в літній кухні горить світло, вхідні двері були трохи привідчинені. В будинок він не заходив, лише заглянув та побачив, що на підлозі лежать протези (вставні зуби), палиця та якісь бурки, все було розкидано, килимок задертий. Він зрозумів, що щось не те і передзвонив своєму сусіду, після чого останній також приїхав до цього будинку. Вдвох з сусідом вони уже зайшли в будинок та побачили, що баба лежить на ліжку, накрита подушками, було видно, що її хтось задушив. Вони вийшли з будинку і він викликав поліцію. У той день йшов дощ, були калюжі. До цього дня внучка баби просила його купляти продукти, тому він міг приїжджати до баби та привозити їй усе необхідне. Баба Роза була обережною, завжди зачиняла двері, навіть вдень, у неї завжди було чисто. На той час сміття вивозили по вівторках вранці, приблизно о 10-11 годині. Слідчий йому сказав залишитися до завершення слідчих дій. Поїхав він додому приблизно о 01 год 00 хв, коли приїхали дочки потерпілої. Сторонніх людей потерпіла в будинок не пускала, завжди запитувала, хто прийшов. Йому відомо зі слів баби, що з однією із соціальних працівників у неї був конфлікт з приводу платіжки за комунальну послугу.

Свідок ОСОБА_21 в судовому засіданні надала показання, що вона являється рідною сестрою ОСОБА_9 . Вкінці вересня вона пішла в магазин і дізналася, що не стало бабушки. 29.09.2020 о 07 год 30 хв батьки поїхали на роботу, о 07 год 45 хв вона з чоловіком завезли дитину до школи, в цей час ОСОБА_18 спав, о 08 год 15 хв вони повернулися додому і ОСОБА_18 ще спав, вона його розбудила та приготувала сніданок, вони поснідали і поралися по господарству. ОСОБА_22 потім поїхав забрати сина зі школи, а пізніше приїхали батьки на обід. На той час ОСОБА_18 навчався та проходив виробничу практику. У той день на практику він не пішов, бо погано себе почував, ввечері напередодні у нього була температура, про це він сказав ще з вечора батькам, дану обставини можуть підтвердити усі члени родини. Чи пропускав він практику в інші дні, вона не пам'ятає точно. Чому запам'ятала саме цей день, сказати не може. 29.09.2020 була дощова погода. Приблизно о 12 год 00 хв її брат поїхав за сином в школу, а приблизно о 12 год 15 хв вони повернулися додому. У той день вона цілий день була вдома, до неї чи до її брата в гості ніхто не приходив. Коли брат їй допомагав по господарству, йому уже стало легше, він приймав ліки від температури. У той день вона закручувала помідори. Якщо у її брата виходить, то зазвичай він забирає сина зі школи. Вранці її сина зазвичай в школу відвозить вона з чоловіком, а якщо чоловік на роботі, то може відвезти ОСОБА_18 на велосипеді. Зазвичай ОСОБА_18 ходив на практику і в училище, лише цього разу не пішов, бо захворів. На той час у ОСОБА_23 були друзі, може назвати лише одного - ОСОБА_24 , з ним він зустрічався дуже рідко, приблизно один раз на два тижні. Саша міг до нього ходити в гості приблизно на 2-3 години, вони любили разом дивитися футбол. У той день до свого друга брат не ходив. Наступного дня після 29.09.2020 в магазині вона почула розмову між людьми, що померла якась бабушка. Через декілька днів після цього вона дізналася, що померла її сусідка бабушка ОСОБА_25 . В гості до неї вона не ходила, могла вітатися, коли бачила її на городі. Доступу до її подвір'я у них немає, город відгороджений сіткою. Щоб потрапити до її сусідки, потрібно обходити з їхньої вулиці на іншу вулицю. Коли вона прийшла з магазину, то розповідала батькам, що померла бабушка, уваги на це вони не звертали. Саша в колі родини міг ділитися своїми проблемами, у них були довірливі стосунки. Про наявність у брата боргів або судових рішень вона не знала. 30.09.2020 до них додому працівники поліції не приходили, опитування не проводили, пояснень не брали. Можливо вона уже не пам'ятає, багато часу пройшло. Пам'ятає, що 28.10.2020 приїхала поліція і брата забрали.

Свідок ОСОБА_26 в судовому засіданні надав показання, що він являється чоловіком рідної сестри ОСОБА_9 29.09.2020 вони о 07 год 30 хв прокинулися з дружиною, поснідали і о 07 год 45 хв завезли дитину в школу. Саша ще спав, тесть та теща поїхали на роботу. Потім він з дружиною повернувся додому, ОСОБА_18 ще спав. Дружина приготувала каву і вони розбудили ОСОБА_19 , після чого сіли разом пити каву і потім поралися по господарству. Пізніше ОСОБА_18 поїхав в школу забрати дитину, після цього на обід приїхали тесть та теща, вони усі пообідали і о 14 год 00 хв він ліг відпочивати, бо йому потрібно було йти на роботу на ніч. На той час ОСОБА_18 навчався, чому у той день він не пішов на навчання, не пам'ятає. Коли він прокинувся о 17 год 30 хв, ОСОБА_18 був вдома. На той час у його користування був автомобіль «ВАЗ 2121», він належав його батьку, на цьому автомобілі він возив сина до школи. 29.09.2020 його та дружини не було вдома вранці приблизно 15 хв, о 08 год 00 хв вони уже були вдома. Яким шляхом вони їхали у той день до школи, він не пам'ятає. Точно не пам'ятає, коли затримували ОСОБА_19 , згадує, що було прохолодно. В школу сина возив він з дружиною, а якщо у нього немає можливості, то відвозив ОСОБА_18 . Зазвичай ОСОБА_18 ходив на практику на 08 год 00 хв, виходить з дому о 07 год 30 хв, у той день на практику він не пішов. Пам'ятає той день, бо вони його аналізували в колі сім'ї. На той час у нього з ОСОБА_27 були довірливі стосунки, про будь-які свої проблеми, боргові зобов'язання він йому не розповідав. Він не пам'ятає, чи приходив хтось 29.09.2020 до ОСОБА_23 та чи відлучався ОСОБА_18 кудись. Коли він з дружиною поралися по господарству, ОСОБА_18 був у будинку.

Від допиту свідків ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , ОСОБА_45 прокурор відмовився.

Під час судового розгляду було задоволено клопотання сторони захисту про допит свідків ОСОБА_28 , ОСОБА_43 , ОСОБА_42 та ОСОБА_46 .

Свідок ОСОБА_28 в судовому засіданні надала показання, що вона являється соціальним працівником, а ОСОБА_12 була її підопічною. До ОСОБА_12 вона ходила 5 місяців по 3 рази на тиждень (понеділок, середа, п'ятниця). В її обов'язки входило купувати їй продукти харчування. ОСОБА_12 більше хотіла поговорити. Коли вона приходила, бабушка завжди була на дворі. Замка на хвіртці не було. Останній раз вона бачила її в понеділок, принесла хліб, йогурт, а також бабушка дала гроші на фарбу. Зазвичай вона приходила після 12 години. За куплені речі вона звітувала (приносила чеки, якщо вони були). ОСОБА_12 жила дуже скромно, діти пересилали їй посилки (зазвичай продукти харчування). Про своїх сусідів вона ніколи не розповідала. Не було такого, щоб коли вона приходила, бабушки не було вдома. Ніяких конфліктів між ними ніколи не було. З попередньою дівчиною (соціальним працівником) ОСОБА_47 у бабушки був якийсь конфлікт з приводу якоїсь «платіжки», тому ОСОБА_12 від неї відмовилася. ОСОБА_12 завжди розповідала про своє важке дитинство та про своїх дітей, коли вони були ще малі. Який у неї розмір пенсії, їй невідомо. ОСОБА_12 ніколи не скаржилася, що у неї мала пенсія. Не думає, що хтось із соціальних працівників міг її убити.

Свідок ОСОБА_48 в судовому засіданні надала показання, що вона 2 тижні допомагала бабушці ОСОБА_12 , була на заміні іншого соціального працівника. Всього вона до неї приходила 6 разів (була у понеділок, середу, п'ятницю). Про вбивство баби дізналася, коли її викликали для допиту працівники поліції. На її думку, баба була хорошою, у них ніколи не було конфліктів. Вона приносила бабі продукти, отримувала кошти за продукти і йшла. За комунальні послуги вона не платила жодного разу. Коли вона приходила, стукала у вікно, баба відчиняла двері і зустрічала її в коридорі. Хвіртка зачинялася на клямку, але вона могла сама її відчинити. Про конфлікти баби з іншими соціальними працівниками їй невідомо.

Свідок ОСОБА_49 в судовому засіданні надала показання, що вона працює соціальним працівником. Приносила ОСОБА_12 продукти, допомагала їй, підмітала в будинку. Вона допомагала бабі пів року, потім пішла у відпустку і на її заміну бабі призначили іншого соціального працівника. Баба була хорошою людиною, мудрою та дуже розумною, розповідала їй про війну. Ці розмови тривали недовго, приблизно 10-15 хв. Вона приходила до неї двічі на тиждень. Конфліктів з бабою у неї не було. Двері будинку баба завжди зачиняла, коли вона приходила, стукала у вікно і баба відчиняла. Їй невідомо, чи могла баба пустити в будинок чужу людину. Хвіртку вона могла відчинити самостійно. Про конфлікти з іншими соціальними працівниками їй невідомо. Не пам'ятає, у якому році вона ходила до баби, але це ще було до епідемії ковіду.

В подальшому від допиту свідка ОСОБА_44 сторона захисту відмовилася.

Під час судового розгляду були досліджені письмові докази, надані прокурором, а саме:

- рапорт реєстрації події від 29.09.2020, згідно з яким 29.09.2020 о 20 год 30 хв надійшло повідомлення зі служби 102 від ОСОБА_15 про те, що 29.09.2020 о 20 год 30 хв за адресою: м. Козятин, вул. Крилова заявник виявив у будинку бабусю 92 р. (порушена обстановка), на думку заявника, її задушили, так як дві подушки знаходяться на голові; по прибутті СОГ на МП в м. Козятин, вул. Крилова, 18 в кімнаті на ліжку було виявлено труп ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на лиці якої лежало дві подушки (т. 7 а.к.п. 236);

- витяг з єдиного реєстру досудових розслідувань від 29.09.2020 по кримінальному провадженню №12020020170000682 за ч. 1 ст. 115 КК України (т. 7 а.к.п. 234);

- протокол огляду від 29.09.2020 та ілюстративною таблицею, відповідно до яких слідчий СВ Козятинського ВП Калинівського ВП ГУНП у Вінницькій області старший лейтенант поліції ОСОБА_50 на підставі письмової заяви ОСОБА_15 , в присутності понятих, за участю спеціаліста, у період з 23 год 00 хв до 00 год 25 хв 29.09.2020 провів огляд за адресою: АДРЕСА_2 (т. 8 а.к.п. 1-17);

- витяг з єдиного реєстру досудових розслідувань від 30.09.2020 по кримінальному провадженню №12020020170000682 за п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України (т. 7 а.к.п. 235);

- протокол огляду трупа від 30.09.2020 та ілюстративною таблицею до протоколу, відповідно до яких ст. слідчий в ОВС СУ ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_51 у період з 12 год 00 хв до 12 год 45 хв провів огляд трупа ОСОБА_12 , виявленого за адресою: АДРЕСА_2 ; під час огляду вилучено речі (одяг) та об'єкти (т. 7 а.к.п. 237-250);

- заяву ОСОБА_7 від 30.09.2020, якою вона дозволяє працівникам поліції оглянути домоволодіння її покійної мами за адресою: АДРЕСА_2 (т. 8 а.к.п. 18);

- протокол огляду місця події від 30.09.2020 та ілюстративною таблицею до нього, згідно з якими старший слідчий в ОВС СУ ГУНП у Вінницькій області підполковник поліції ОСОБА_51 у період з 15 год 23 хв до 18 год 32 хв 30.09.2020, у присутності понятих, за участю спеціаліста та власника (користувача) приміщення, провів огляд місця події за адресою: АДРЕСА_2 ; в ході проведення огляду вилучено речі (т. 8 а.к.п. 19-32);

- заяву ОСОБА_7 від 01.10.2020, якою вона дозволяє працівникам поліції оглянути домоволодіння її покійної мами за адресою: АДРЕСА_2 (т. 8 а.к.п. 33);

- протокол огляду місця події від 01.10.2020, відповідно до якого слідчий СВ Козятинського відділення поліції Калинівського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області ОСОБА_52 у присутності понятих, за участю спеціаліста та власника (користувача) приміщення, у період з 09 год 00 хв до 11 год 00 хв 01.10.2020 провів огляд місця події за адресою: АДРЕСА_2 ; під час огляду виявлено та вилучено кухонний ніж (т. 8 а.к.п. 34-35);

- копію ухвали слідчого судді Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 01.10.2020, якою накладено арешт на речі, які вилучені у приміщенні кімнати №1, а саме: дві частини (фрагменти) вставної штучної щелепи (протези), які упаковано та опечатано до паперового конверта «НПУ ГСУ»; хустинку білого кольору із зав?язаним вузлом, яку упаковано та опечатано до паперового конверта «НПУ ГСУ»; змив з поверхні дерев'яного бильця софи, який упаковано та опечатано до паперового конверта «НПУ ГСУ»; слід пальця руки з поверхні (внутрішньої) міжкімнатних дверей між кімнатами №1 та №2, який поміщено та упаковано до полімерного спеціального пакета INZ 2041214; у приміщенні кімнати №3, а саме: змив з поверхні ручок тумби біля тристворчатої шафи, який поміщено та упаковано до паперового конверта; змив з поверхні ручок комоду, на якому розміщений телевізор, який упаковано та опечатано до паперового конверта «НПУ ГСУ»; два сліди відбитків пальців рук з зовнішньої поверхні дверей тристворчатої шафи, які упаковано та опечатано до полімерного спеціального пакета INZ 2041214; у приміщенні кімнати №4, а саме: фото фрагменту сліду взуття, який упаковано та опечатано до полімерного спеціального пакета «НПУ» №SUD 1049307; змив з поверхні ручки тумби столу, який упаковано та опечатано до паперового конверта «НПУ ГСУ»; змив з поверхні ключа дверцят шафи, який упаковано та опечатано до паперового конверта «НПУ ГСУ»; три ручки з шухляд столу, які упаковано та опечатано до паперового конверта; гаманець (порожній) чорного кольору з шухляди столу, який упаковано та опечатано до паперового конверта «НПУ ГСУ»; дві сумки: матерчата із ручками синього кольору та жіноча сумка коричневого кольору, які упаковано та опечатано до паперової коробки; наволочка з подушки білого кольору із візерунками рожевих квітів, яку упаковано та опечатано до паперового конверта; наволочка з подушки білого кольору із візерунками зелених рослин з нашаруванням РБК, яку поміщено та упаковано до паперового конверта; молоток із дерев?яним руків?ям, який упаковано та опечатано до паперової коробки, які виявлено та вилучено під час проведення огляду місця події домогосподарства №18 по вул. Крилова в м. Козятин, Вінницької області, де було виявлено труп ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та які після проведення необхідних слідчих дій ухвалено залишити для подальшого зберігання в кімнаті зберігання речових доказів Козятинського ВП Калинівського ВП ГУНП у Вінницькій області (т. 9 а.к.п. 78-79);

- копію ухвали слідчого судді Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 01.10.2020, якою накладено арешт на халат синього кольору із візерунками квітів, який упаковано та опечатано до паперової коробки; жилет без рукавів світло-коричневого кольору, халат без рукавів світло-коричневого кольору, сорочку синього кольору, футболку рожевого кольору та бюстгальтер білого кольору, які упаковано та опечатано до паперової коробки; нижню білизну (панталони) бежевого кольору 2 штуки, пару коричневих панчох 2 штуки, пару носків бежевого кольору 2 штуки, які упаковано та опечатано до паперового конверта «НПУ ГСУ»; зрізи нігтьових пластин з піднігтьовим вмістом правої та лівої руки, які упаковано та опечатано до паперового конверта «НПУ ГСУ»; зразок крові трупа ОСОБА_12 , який поміщено на фрагмент марлевого тампону, який упаковано та опечатано до паперового конверта «НПУ ГСУ»; дактилокарту обох рук трупа ОСОБА_12 , яку упаковано та опечатано до паперового конверта «НПУ ГСУ», які виявлено та вилучено під час проведення огляду трупа ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та які після проведення необхідних слідчих дій ухвалено залишити для подальшого зберігання в кімнаті зберігання речових доказів Козятинського ВП Калинівського ВП ГУНП у Вінницькій області (т. 9 а.к.п. 76-77);

- постанову про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання від 01.10.2020, якою кухонний ніж із червоним руків'ям довжиною 10,5 см, довжиною леза 11 см, на кінці леза зі слідами речовини бурого кольору (РБК) визнано речовим доказом по даному кримінальному провадженні (т. 9 а.к.п. 84);

- постанову про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання від 01.10.2020, якою дві частини (фрагменти) вставної штучної щелепи (протези), які упаковано та опечатано до паперового конверта «НПУ ГСУ»; хустинку білого кольору із зав'язаним вузлом, яку упаковано та опечатано до паперового конверта «НПУ ГСУ»; змив з поверхні дерев'яного бильця софи, який упаковано та опечатано до паперового конверта «НПУ ГСУ»; слід пальця руки з поверхні (внутрішньої) міжкімнатних дверей між кімнатами №1 та №2, який поміщено та упаковано до полімерного спеціального пакета INZ 2041214; змив з поверхні ручок тумби біля тристворчатої шафи, який поміщено та упаковано до паперового конверта; змив з поверхні ручок комоду, на якому розміщений телевізор, який упаковано та опечатано до паперового конверта «НПУ ГСУ»; два сліди відбитків пальців рук з зовнішньої поверхні дверей тристворчатої шафи, які упаковано та опечатано до полімерного спеціального пакета INZ 2041214; фото фрагменту сліду взуття, який упаковано та опечатано до полімерного спеціального пакета «НПУ» №SUD 1049307; змив з поверхні ручки тумби столу, який упаковано та опечатано до паперового конверта «НПУ ГСУ»; змив з поверхні ключа дверцят шафи, який упаковано та опечатано до паперового конверта «НПУ ГСУ»; три ручки з шухляд столу, які упаковано та опечатано до паперового конверта; гаманець (порожній) чорного кольору з шухляди столу, який упаковано та опечатано до паперового конверта «НПУ ГСУ»; дві сумки: матерчата із ручками синього кольору та жіноча сумка коричневого кольору, які упаковано та опечатано до паперової коробки; наволочку з подушки, білого кольору із візерунками рожевих квітів, яку упаковано та опечатано до паперового конверта; наволочку з подушки білого кольору із візерунками зелених рослин з нашаруванням РБК, яку поміщено та упаковано до паперового конверта; молоток із дерев'яним руків'ям, який упаковано та опечатано до паперової коробки визнано речовими доказами по даному кримінальному провадженні (т. 9 а.к.п. 86-87);

- постанову про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання від 01.10.2020, якою халат синього кольору із візерунками квітів, який упаковано та опечатано до паперової коробки; жилет без рукавів світло-коричневого кольору, халат без рукавів світло-коричневого кольору, сорочку синього кольору, футболку рожевого кольору та бюстгальтер білого кольору, які упаковано та опечатано до паперової коробки; нижню білизну (панталони) бежевого кольору 2 штуки, пару коричневих панчох 2 штуки, пару носків бежевого кольору 2 штуки, які упаковано та опечатано до паперового конверта «НПУ ГСУ»; зрізи нігтьових пластин з піднігтьовим вмістом правої та лівої руки, які упаковано та опечатано до паперового конверта «НПУ ГСУ»; зразок крові трупа ОСОБА_12 , який поміщено на фрагмент марлевого тампону, який упаковано та опечатано до паперового конверта «НПУ ГСУ»; дактилокарту обох рук трупа ОСОБА_12 , яку упаковано та опечатано до паперового конверта «НПУ ГСУ» визнано речовими доказами по даному кримінальному провадженні (т. 9 а.к.п. 88);

- постанову про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання від 04.10.2020, якою спортивні штани чорного кольору з полосами, які упаковано та опечатано до спеціального пакету «НПУ ГСУ» №7259737; кофту чорного кольору, яку упаковано та опечатано до спеціального пакету «НПУ ГСУ» №7259738; піднігтьовий зріз з лівої руки, який упаковано та опечатано до паперового конверта «НПУ ГСУ»; піднігтьовий зріз з правої руки, який упаковано та опечатано до паперового конверта «НПУ ГСУ»; зразки букального епітелію, які упаковано та опечатано до паперового конверта «НПУ ГСУ» визнано речовими доказами по даному кримінальному провадженні (т. 9 а.к.п. 85);

- копію ухвали слідчого судді Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 05.10.2020, якою накладено арешт на речі, які вилучені, а саме: спортивні штани чорного кольору з полосами, які упаковано та опечатано до спеціального пакету «НПУ ГСУ» №7259737; кофту чорного кольору, яку упаковано та опечатано до спеціального пакету «НПУ ГСУ» №7259738, які виявлено та вилучено 03.10.2020, під час проведення огляду місця події за адресою АДРЕСА_1 , де проживає ОСОБА_53 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та які після проведення необхідних слідчих дій слід залишити для подальшого зберігання в кімнаті зберігання речових доказів Козятинського ВП Калинівського ВП ГУНП у Вінницькій області; накладено арешт на зразки, які вилучені 03.10.2020, на підставі постанови прокурора Козятинського відділу Калинівської місцевої прокуратури, у ОСОБА_54 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме: піднігтьовий зріз з лівої руки, який упаковано та опечатано до паперового конверта «НПУ ГСУ»; піднігтьовий зріз з правої руки, який упаковано та опечатано до паперового конверта «НПУ ГСУ»; зразки букального епітелію, які упаковано та опечатано до паперового конверта «НІУ ГСУ», які після проведення необхідних слідчих дій ухвалено залишити для подальшого зберігання в кімнаті зберігання речових доказів Козятинського ВП Калинівського ВП ГУНП у Вінницькій області (т. 9 а.к.п. 80-81);

- висновок експерта №493 від 06.10.2020, згідно з яким «на поверхні ножа, який був вилучений 01.10.2020 під час ОМП за адресою: Вінницька область, м. Козятин, вул. Крилова, 18, слідів папілярних узорів рук (слідів пальців та долонних поверхонь) не виявлено; так як на поверхні ножа слідів папілярних узорів рук (слідів пальців та долонних поверхонь) не виявлено, тому відповісти на питання: «Якщо так, то чи придатні вони для ідентифікації?» не представляється можливим; питання: «Чи наявні клітини із ядрами або кров на наданому для дослідження кухонному ножі вилученого під час проведення додаткового ОМП від 01.10.2020 з будинку покійної ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ?» входить до компетенції експертів сектору молекулярно-генетичних досліджень; питання: «Якщо так, то чи можливо встановити їх генетичні ознаки? Чи можливо встановити генетичні ознаки (ДНК-профіль) зразків букального епітелію дочки покійної ОСОБА_12 , ОСОБА_7 ?» входить до компетенції експертів сектору молекулярно-генетичних досліджень; питання: «Якщо так, то чи можливо встановити їх генетичні ознаки?» входить до компетенції експертів сектору молекулярно-генетичних досліджень; питання: «Чи збігаються генетичні ознаки слідів виявлених на поверхнях кухонного ножа вилученого під час проведення додаткового ОМП від 01.10.2020 з будинку покійної ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з генетичними ознаками зразку букального епітелію дочки покійної - ОСОБА_7 ?» входить до компетенції експертів сектору молекулярно-генетичних досліджень; питання: «Чи наявні та чи придатні зразки запаху вилучені з кухонного ножа вилученого під час проведення додаткового ОМП від 01.10.2020 з будинку покійної ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , для ідентифікації особи?» входить до компетенції експертів сектору одорологічних досліджень» (т. 8 а.к.п. 83-87);

- висновок експерта №520 від 16.10.2020, згідно з яким «зразки запаху, надані на дослідження, вилучені з поверхні кухонного ножа під час проведення додаткового огляду місця події від 01.10.2020 з будинку покійної ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , - наявні та непридатні для ідентифікації особи» (т. 9 а.к.п. 146-152).

- висновок експерта №980 від 20.10.2020, згідно з яким «на наданому для дослідження кухонному ножі, вилученого під час проведення додаткового ОМП від 01.10.2020 з будинку покійної ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , виявлені сліди крові людини та клітини з ядрами (об'єкт №2) та клітини з ядрами (об'єкт №1); в результаті проведеного молекулярно-генетичного дослідження встановлені генетичні ознаки клітин з ядрами (об'єкт №1) та слідів крові людини і клітин з ядрами (об'єкт №2), виявлених на наданому для дослідження кухонному ножі, вилученого під час проведення додаткового ОМП від 01.10.2020 з будинку покійної ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які наведені в таблиці результатів дослідження (таблиця 1.1, що додається до висновку експерта); в результаті проведеного молекулярно-генетичного дослідження встановлені генетичні ознаки зразка букального епітелію дочки покійної ОСОБА_12 , ОСОБА_7 (об'єкт №3), які наведені у таблиці результатів дослідження (таблиця 1.1, що додається до висновку експерта); ДНК-профіль особи, генетичні ознаки якої встановлені з клітин з ядрами (об'єкт №1) та слідів крові людини і клітин з ядрами (об'єкт №2), виявлених на наданому для дослідження кухонному ножі, вилученого під час проведення додаткового ОМП від 01.10.2020 з будинку покійної ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , збігаються між собою та містять генетичні ознаки (алелі), які визначені в ДНК-профілі зразка букального епітелію дочки покійної ОСОБА_12 , ОСОБА_7 (об'єкт №3); між особою, генетичні ознаки якої встановлені з клітин з ядрами, виявлених на наданому для дослідження кухонному ножі (об'єкт №1), вилученого під час проведення додаткового ОМП від 01.10.2020 з будинку покійної ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та зразком букального епітелію дочки покійної ОСОБА_12 , ОСОБА_7 (об'єкт №3) є біологічна спорідненість; ймовірність даної події складає 99,99990615%; між особою, генетичні ознаки якої встановлені зі слідів крові людини та клітин з ядрами, виявлених на наданому для дослідження кухонному ножі (об'єкт №2), вилученого під час проведення додаткового ОМП від 01.10.2020 з будинку покійної ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та зразком букального епітелію дочки покійної ОСОБА_12 , ОСОБА_7 (об'єкт №3) є біологічна спорідненість; ймовірність даної події складає 99,99998302%» (т. 8 а.к.п. 47-61);

- постанову про відібрання зразків для експертизи від 20.10.2020, якою постановлено відібрати зразки букального епітелію (слини) в ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , жителя АДРЕСА_1 (т. 9 а.к.п. 58);

- протокол отримання зразків для експертизи від 20.10.2020, відповідно до якого 20.10.2020 у період з 17 год 45 хв до 17 год 50 хв старший слідчий СУ ГУНП у Вінницькій області підполковник поліції ОСОБА_55 у приміщенні домоволодіння ОСОБА_9 відібрав у ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зразки букального епітелію для проведення біологічної експертизи; відібрані зразки поміщено в паперовий конверт білого кольору та опечатано (т. 9 а.к.п. 59);

- копію ухвали слідчого судді Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 20.10.2020, якою накладено арешт на тимчасово вилучене майно, а саме: на кухонний ніж із червоним руків'ям довжиною 10,5 см, довжиною леза 11 см, на кінці леза зі слідами речовини бурого кольору (РБК), який поміщено до картонної коробки, яка опечатана печатками «Для пакетів №24», який виявлено та вилучено під час проведення додаткового огляду місця події домогосподарства АДРЕСА_2 , де було виявлено труп ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та який після проведення необхідних слідчих дій ухвалено залишити для подальшого зберігання в кімнаті зберігання речових доказів Козятинського ВП Калинівського ВП ГУНП у Вінницькій області (т. 9 а.к.п. 82-83);

- постанову про призначення судово-біологічної експертизи від 21.10.2020, якою постановлено призначити судово-біологічну експертизу у кримінальному провадженні № 12020020170000682 від 30.09.2020 експертам Вінницького НДЕКЦ МВС України, за адресою: м. Вінниця, вул. Порика, 8 (т. 9 а.к.п. 61);

- висновок експерта №977 від 26.10.2020, згідно з яким «на поверхні наданих на дослідження зрізах нігтьових пластин з правої (об'єкти №1, 2, 3, 4, 5) та лівої (об'єкти №6, 7, 8, 9, 10) рук трупа ОСОБА_12 виявлені клітини з ядрами; в результаті проведеного молекулярно-генетичного дослідження встановлені генетичні ознаки клітин з ядрами, виявлених на наданих на дослідження зрізах нігтьових пластин з правої (об'єкти №1, 2, 3, 4, 5) та лівої (об'єкти №6, 7, 8, 9, 10) рук трупа ОСОБА_12 , які наведені в таблиці результатів дослідження (таблиця 1.1, що додається до висновку експерта); генетичні ознаки клітин з ядрами виявлених на поверхні зрізів нігтьових пластин з правої (об'єкти №3, 5) та лівої (об'єкти №7, 8, 9, 10) рук трупа ОСОБА_12 , збігаються між собою та з генетичними ознаками зразка крові трупа ОСОБА_12 ; генетичні ознаки клітин з ядрами виявлених на поверхні зрізів нігтьових пластин з правої (об'єкти №1, 2, 4) та лівої (об?єкт №6) рук трупа ОСОБА_12 , збігаються між собою, є змішаними, належать більше, ніж одній особі, містять генетичні ознаки зразка крові трупа ОСОБА_12 та генетичні ознаки невстановленої особи чоловічої генетичної статі» (т. 8 а.к.п. 106-113);

- висновок експерта №1072 від 26.10.2020, відповідно до якого «в результаті проведеного молекулярно-генетичного дослідження встановлені генетичні ознаки (ДНК-профіль) зразка букального епітелію ОСОБА_9 (об'єкт №1), які наведені в таблиці результатів дослідження (таблиця 1.1, що додається до висновку експерта); генетичні ознаки слідів крові людини та клітин з ядрами, виявлених на наволочці (об?єкт №3 у висновку експерта Вінницького НДЕКЦ МВС від 26.10.2020 №994), та генетичні ознаки клітин з ядрами, виявлених на поверхні зрізів нігтьових пластин з правої та лівої рук трупа ОСОБА_12 (об'єкти №1, 2, 4, 6 у висновку експерта Вінницького НДЕКЦ МВС від 26.10.2020 №977), збігаються між собою, є змішаними, належать більше, ніж одній особі та містять генетичні ознаки зразка крові трупа ОСОБА_12 та зразка букального епітелію ОСОБА_9 » (т. 8 а.к.п. 139-149);

- висновок експерта №994 від 26.10.2020, згідно з яким «на поверхнях двох наволочок, вилучених 30.09.2020 під час проведення огляду місця події (об'єкти №2, 3, 4, 5) виявлені клітини з ядрами та сліди крові людини; на поверхні наволочки, вилученої 30.09.2020 під час проведення огляду місця події (об'єкти №6, 7) виявлені клітини з ядрами, слідів крові людини не виявлено; в результаті проведеного молекулярно-генетичного дослідження встановлені генетичні ознаки слідів крові людини та клітин з ядрами, виявлених на поверхнях двох наволочок, вилучених 30.09.2020 під час проведення огляду місця події (об'єкти №2, 3, 4, 5), які наведені в таблиці результатів дослідження (таблиця 1.1, що додається до висновку експерта); в результаті проведеного молекулярно-генетичного дослідження встановлені генетичні ознаки зразка крові трупа ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (об'єкт №1), які наведені в таблиці результатів дослідження (таблиця 1.1, що додається до висновку експерта); генетичні ознаки слідів крові людини і клітин з ядрами, виявлених на поверхнях двох наволочок, вилучених 30.09.2020 під час проведення огляду місця події (об'єкти №2, 4, 5) збігаються між собою і з генетичними ознаками зразка крові трупа ОСОБА_12 (об'єкт №1); ймовірність випадкового збігу генетичних ознак, встановлених у зразку крові трупа ОСОБА_12 (об'єкт №1) та в об'єктах №2, 5, складає 5,365 ? 10-37; сукупність генетичних ознак, встановлених у вказаних об'єктах, зустрічається не частіше, ніж у 1 з 1,86 ундицильйонів (1,86 ? 1036) осіб; ймовірність випадкового збігу генетичних ознак, встановлених у зразку крові трупа ОСОБА_12 (об'єкт №1) та в об'єкті №4 складає 1,88921 ? 10-20; сукупність генетичних ознак, встановлених у вказаних об'єктах, зустрічається не частіше, ніж у 1 з 5,29 октильйонів (5,29 ? 102) осіб; генетичні ознаки слідів крові людини і клітин з ядрами, виявлених на поверхні наволочки, вилученої 30.09.2020 під час проведення огляду місця події (об'єкт №3) є змішаними, належать більше, ніж одній особі, містять генетичні ознаки зразка крові трупа ОСОБА_12 (об'єкт №1) та невстановленої особи чоловічої генетичної статі; генетичні ознаки клітин з ядрами, виявлених на поверхні наволочки, вилученої 30.09.2020 під час проведення огляду місця події (об'єкти №6, 7) не встановлені» (т. 8 а.к.п. 151-169);

- протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення від 28.10.2020, згідно з яким слідчим СВ Козятинського ВП Калинівського ВП ГУНП у Вінницькій області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_56 28 жовтня 2020 року о 20 год 55 хв в приміщенні службового кабінету №15 Козятинського ВП Калинівського ВП ГУНП у Вінницькій області, затримав особу, підозрювану у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України, ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; підстава затримання: ухвала Козятинського міськрайонного суду Вінницької області (справа № 133/2976/20) від 28.10.2020 (т. 9 а.к.п. 120-123).

- заяву ОСОБА_6 від 28.10.2020, у якій вона дозволяє працівникам поліції провести слідчий експеримент, а саме: відтворення за місцем свого проживання (т. 9 а.к.п. 68);

- протокол проведення слідчого експерименту від 28.10.2020 та відеозапис до протоколу, згідно з якими у період часу з 21 год 26 хв до 21 год 35 хв старший слідчий СУ Головного управління Національної поліції у Вінницькій області підполковник поліції ОСОБА_57 за участю підозрюваного ОСОБА_9 , захисника ОСОБА_58 , у присутності понятих провів слідчий експеримент з метою перевірки і уточнення відомостей підозрюваного ОСОБА_9 ; на диску з відеозаписом, який долучено до протоколу проведення слідчого експерименту від 28.10.2020, ОСОБА_9 повідомляє, що «29.09.2020 близько 09 год 00 хв він ішов з локомативного депо по вул. Крилова, його покликала баба, яка є його сусідкою, і попросила допомогти набрати воду, він погодився та вони зайшли у подвір'я. Після цього баба перша зайшла у будинок і сказала йому, щоб він також заходив і брав відро. Потім він зайшов у будинок. До цього моменту у даному будинку він не був. Відносин із нею не підтримував, не спілкувався, йому тільки відомо те, що вона дуже любила сваритися із сусідами. Пам'ятає, що у будинку усі двері кімнат були відчинені, шафи також. Після цього він взяв відро і почав виходити з будинку, а баба почала кричати, що її грабують. Баба стояла на виході з будинку. Потім вона його штовхнула, він штовхнув її у відповідь і вона впала. Після цього він допоміг її встати з підлоги і довів до спальні, де посадив її на ліжко. Потім почав виходити з кімнати, а баба у той час схопила його за спину, почала кричати, що він грабіжник і обзивати різними словами. Після цього він не стримався, схопив її і кинув на ліжко, вона продовжувала кричати і обзивати його. Потім він у стані афекту схопив ніж, який лежав біля ліжка на тумбі, і наніс бабі три удари ножем у ліву частину грудей. Оскільки він був у стані афекту, то не розумів, що його удари можуть спричинити смерть. Потім він заніс ніж в іншу кімнату (у кухню) і кинув його у тумбу. Баба після цього не кричала. Потім він пішов додому. У той день він був одягнений у спортивний костюм чорно-синього кольору та макасини чорного кольору. Про те, що сталося, він зрозумів лише вдома» (т. 9 а.к.п. 69-75);

- протокол обшуку від 28.10.2020 та диск до протоколу, згідно з якими слідчий СВ Козятинського ВП Калинівського ВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_50 на підставі ухвали слідчого судді Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 27.10.2020, у період часу з 14 год 42 хв до 16 год 12 хв, у присутності понятих, за місцем проживання ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , за адресою: АДРЕСА_1 , у ході проведення обшуку виявив: у кімнаті на стільці виявлено спортивну кофту чоловічу з написом «Nike» синього та темно-синього кольорів, яку упаковано та опечатано в спеціальний пакет «НПУ ГСУ» №7258481 та вилучено; у веранді у нижній частині дерев'яної шафи виявлено спортивні макасини чорного кольору з написом «WARNING ISECURD», які упаковано та опечатано в спеціальний пакет «НПУ» №SUD 3098198 та вилучено (т. 8 а.к.п. 36-40);

- висновок експерта №533 від 04.11.2020, згідно з яким «два сліди пальців рук, розмірами 13?24 мм, 15?20 мм, вилучених 30.09.2020 при огляді будинку по АДРЕСА_2 , для ідентифікації за ними особи придатні, а слід пальця руки розмірами 12?18 мм для ідентифікації за ними особи непридатний; сліди пальців рук, розмірами 13?24 мм, 15?20 мм, залишені не громадянами ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , а іншою особою; встановити, чи залишені сліди пальця руки розмірами 12?18 мм пальцями рук ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , неможливо у зв'язку з визнанням зазначеного сліду непридатним для ідентифікації за ним особи» (т. 8 а.к.п. 129-137);

- висновок експерта №89 від 18.11.2020, відповідно до якого «На підставі судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вивчення матеріалів кримінального провадження Козятинського ВП Калинівського ВП ГУНП у Вінницькій області №12020020170000682 від 30.09.2020, та встановивши наявність достатніх доказів для підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, також приймаючи до уваги дані судово-токсикологічної експертизи, результату судово-гістологічної експертизи, результату медико-криміналістичної експертизи, враховуючи обставини провадження, у відповідності до поставлених запитань, дійшов до таких підсумків: 1. При судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_12 виявлено: множинні проникаючі колото-різані рани грудної клітки (в кількості трьох) з ушкодженням по ходу раньовогу каналу серця та нижньої долі лівої легені, двобічний гемоторакс; перелом грудини в середній частині, переломи ребер зліва 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9 та справа 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10; синець лівого ока, садно лівої руки, синець правої руки; 2. Множинні проникаючі поранення грудей у ОСОБА_12 виникли від дії плаского однобічного гострого колючо-ріжучого предмета типу клинка ножа, що мав обушок та гостре лезо. Закрита тупа травма грудної клітки у вигляді двобічних переломів ребер, перелому грудини у ОСОБА_12 виникла від неодноразової травматичної дії твердого (-их) тупого (-их) предмету (предметів) з обмеженою контактуючою поверхнею, мала ознаки тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості та в причинному зв'язку зі смертю ОСОБА_12 не стоїть. Синець лівого ока, садно лівої руки, синець правої руки, утворились від дії твердого (-их) тупого (-их) предмету (предметів), незадовго від смерті, мають ознаки легких тілесних ушкоджень і в причинному зв'язку зі смертю ОСОБА_12 не стоять; 3. Смерть ОСОБА_12 настала від множинних проникаючих ножових поранень грудей з ушкодженням серця та нижньої долі лівої легені, яке ускладнилось гострою масивною внутрішньою кровотечею; 4. Множинні колото-різані проникаючі поранення грудей з ушкодженням серця та нижньої долі лівої легені у ОСОБА_12 мали ознаки тяжкого тілесного ушкодження, як небезпечного для життя в момент заподіяння (згідно з п. 2.1.3.й «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень» від 17.01.1995 Наказ №6). Між множинними проникаючими колото-різаними ушкодженнями грудної клітки з ушкодженням серця та нижньої долі лівої легені і смертю ОСОБА_12 є прямий причинно-наслідковий зв'язок. 5. Всі ушкодження, виявлені при експертизі трупа ОСОБА_12 , є прижиттєвими, утворились незадовго до настання смерті. Посмертних пошкоджень при експертизі трупа ОСОБА_12 не виявлено. 6. При судово-токсикологічній експертизі крові та тканини нирки від трупа ОСОБА_12 етилового спирту та його ізомерів не виявлено, що свідчить про тверезий її стан на момент настання смерті. 7. При експертизі трупа ОСОБА_12 виявлено патоморфологічні ознаки хронічної ішемічної хвороби серця, яка являлася самостійним окремим прижиттєвим захворюванням та в прямому причинному зв'язку зі смертю ОСОБА_12 не стоїть. 8. Смерть ОСОБА_12 настала після заподіяння ножових поранень грудей, з ушкодженням серця та лівої легені. 9. Після отримання ушкоджень ОСОБА_12 певний проміжок часу (секунди, десятки секунд), до настання загрозливих для життя явищ могла здійснювати фізичні дії). 10. Враховуючи локалізацію виявлених при експертизі трупа ОСОБА_12 колото-різаних поранень, вважаю можливим будь-яке взаємне розташування потерпілого та особи, що причинила ушкодження в момент заподіяння її колото-різаного поранення, за умов доступності лівої половини тулуба. ОСОБА_12 було спричинено три ножових поранення. 11. При судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_12 ознак переміщення тіла після заподіяння ушкоджень та після смерті не виявлено. 12. Враховуючи характер та локалізацію виявлених при судово-медичній експертизі тілесних ушкоджень у ОСОБА_12 вважаю неможливим їх утворення внаслідок самопадіння з положення стоячи. 13. В зв'язку з тим, що ушкодження ОСОБА_12 спричинялись на протязі короткого проміжку часу висловитись про їх послідовність не надається можливим. 14. При судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_12 виявлено ушкодження у вигляді синця правого правого передпліччя, яке можна було б розцінювати як слід самооборони. 15. Враховуючи динаміку трупних явищ, пору року, місце виявлення трупа, обставини провадження можна висловитись про те, що смерть ОСОБА_12 настала в проміжку часу між 09 та 11 годиною 29.10.2020» (т. 8 а.к.п. 41-45);

- висновок експерта №1032 від 02.12.2020, відповідно до якого «на наданих для дослідження зрізках нігтьових пластин з лівої (об'єкти №2, 3, 4, 5) та правої (об'єкти №6, 7, 8) рук ОСОБА_59 , виявлені клітини з ядрами; в результаті проведеного молекулярно-генетичного дослідження встановлені генетичні ознаки клітин з ядрами, виявлених на наданих для дослідження зрізах нігтьових пластин з лівої (об'єкти №2, 3, 4, 5) та правої (об'єкти №6, 7, 8) рук ОСОБА_59 , які наведені в таблиці результатів дослідження (таблиця 1.1, що додається до висновку експерта); в результаті проведеного молекулярно-генетичного дослідження встановлені генетичні ознаки (ДНК-профіль) зразка букального епітелію ОСОБА_59 (об'єкт №1), які наведені в таблиці результатів дослідження (таблиця 1.1, що додається до висновку експерта); генетичні ознаки клітин з ядрами, виявлених на наданих для дослідження зрізах нігтьових пластин з лівої (об'єкти №2, 3, 4, 5) та правої (об'єкти №6, 7, 8) рук ОСОБА_59 , збігаються між собою та з генетичними ознаками зразка букального епітелію ОСОБА_59 (об'єкт №1), та не збігаються з генетичними ознаками клітин з ядрами, виявлених на поверхні зрізів нігтьових пластин з правої та лівої рук трупа ОСОБА_12 (об'єкти №3, 5, 7, 8, 9, 10 у висновку експерта Вінницького НДЕКЦ МВС від 26.10.2020 №977); ймовірність випадкового збігу генетичних ознак, встановлених у зразку букального епітелію ОСОБА_60 та в об'єктах №2, 3, 4, 5, 6, 7, 8 складає 6,6763 ? 10-37; сукупність генетичних ознак, встановлених у вказаних об'єктах, зустрічається не частіше, ніж у 1 з 1,50 ундепильйонів (1,50 х 1036) осіб; генетичні ознаки клітин з ядрами виявлених на поверхні зрізів нігтьових пластин з правої та лівої рук трупа ОСОБА_12 (об?єкти №1, 2, 4, 6 у висновку експерта Вінницького НДЕКЦ МВС від 26.10.2020 №977), збігаються між собою, є змішаними, належать більше ніж одній особі, містять генетичні ознаки зразка крові трупа ОСОБА_12 (об?єкт №1 у висновку експерта Вінницького НДЕКЦ МВС від 26.10.2020 №994) та генетичні ознаки зразка букального епітелію ОСОБА_9 (об?єкт №1 у висновку експерта Вінницького НДЕКЦ МВС від 26.10.2020 №1072), та не містять генетичні ознаки зразка букального епітелію ОСОБА_59 (об?єкт №1); походження вищевказаних слідів від ОСОБА_60 виключається» (т. 8 а.к.п. 63-80);

- висновок експерта №995 від 13.01.2021, згідно з яким «на наданих для дослідження спортивних штанах (об'єкти №15, 16, 17, 18, 20) чорного кольору з полосами, вилучених під час проведення ОМП від 03.10.2020, за адресою: АДРЕСА_1 , в будинку, де проживає ОСОБА_53 , виявлені клітини з ядрами; генетичні ознаки клітин з ядрами, виявлених на наданих дослідження спортивних штанах (об'єкти №15, 16, 17, 18, 20) чорного кольору з полосами, вилучених під час проведення ОМП від 03.10.2020, за адресою: АДРЕСА_1 , в будинку, де проживає ОСОБА_53 , мікрооб?єкті, зовні схожого на волосину (об'єкт №19), не встановлені; на наданій для дослідження кофті чорного кольору (об'єкти №11, 12, 13, 14), вилученої під час проведення ОМП від 03.10.2020, за адресою: АДРЕСА_1 , в будинку, де проживає ОСОБА_53 , виявлені клітини з ядрами; в результаті проведеного молекулярно-генетичного дослідження встановлені генетичні ознаки клітин з ядрами, виявлених на наданій для дослідження кофті чорного кольору (об'єкт №13), які наведені в таблиці результатів дослідження (таблиця 1.1, що додається до висновку експерта); генетичні ознаки клітин з ядрами, виявлених на наданій для дослідження кофті чорного кольору (об'єкти №11, 12, 14), вилученої під час проведення ОМП від 03.10.2020, за адресою: АДРЕСА_1 , в будинку, де проживає ОСОБА_53 , не встановлені; на наданих для дослідження зрізах нігтьових пластин з лівої (об'єкти №2, 3, 4, 5, 6) та правої (об'єкти №7, 8, 9, 10) руки ОСОБА_54 , виявлені сліди крові людини та клітини з ядрами; в результаті проведеного молекулярно-генетичного дослідження встановлені генетичні ознаки слідів крові людини та клітин з ядрами, виявлених на наданих для дослідження зрізах нігтьових пластин з лівої (об'єкти №2, 3, 4, 5, 6) та правої (об'єкти №7, 8, 9, 10) руки ОСОБА_54 , які наведені в таблиці результатів дослідження (таблиця 1.1, що додається до висновку експерта); в результаті проведеного молекулярно-генетичного дослідження встановлені генетичні ознаки (ДНК-профіль) зразка букального епітелію ОСОБА_54 (об'єкт №1), які наведені в таблиці результатів дослідження (таблиця 1.1, що додається до висновку експерта); генетичні ознаки слідів крові людини та клітин з ядрами, виявлених на наданих для дослідження зрізах нігтьових пластин з лівої (об'єкти №2, 3, 4, 5, 6) та правої (об'єкти №7, 8, 9, 10) руки ОСОБА_54 , клітин з ядрами виявлених на наданій для дослідження кофті чорного кольору (об'єкт №13), збігаються між собою, з генетичними ознаками зразка букального епітелію ОСОБА_54 (об'єкт №1) та не збігаються з генетичними ознаками клітин з ядрами, виявлених на зрізах нігтьових пластин з обох рук трупа ОСОБА_12 (об'єкти №3, 5, 7, 8, 9, 10 у висновку експерта Вінницького НДЕКЦ МВС від 26.10.2020 №977); ймовірність випадкового збігу генетичних ознак, встановлених у зразку букального епітелію ОСОБА_61 (об'єкт №1) та в об'єктах №2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10 складає 2,13095 ? 10-31; сукупність генетичних ознак, встановлених у вказаних об'єктах, зустрічається не частіше, ніж у 1 з 4,69 нонильйонів (4,69 ? 1030) осіб; ймовірність випадкового збігу генетичних ознак, встановлених у зразку букального епітелію ОСОБА_61 (об'єкт №1) та в об'єкті №13 складає 5,46295 ? 10-29; сукупність генетичних ознак, встановлених у вказаному об'єкті, зустрічається не частіше, ніж у 1 з 18,3 октильйонів (1,83 ? 1028) осіб; генетичні ознаки клітин з ядрами, виявлених на поверхні зрізів нігтьових пластин з обох рук трупа ОСОБА_12 (об'єкти №1, 2, 4, 6 у висновку експерта Вінницького НДЕКЦ МВС від 26.10.2020 №977), збігаються між собою, є змішаними, належать більше, ніж одній особі, містять генетичні ознаки зразка крові трупа ОСОБА_12 і генетичні ознаки невстановленої особи чоловічої генетичної статі, не містять генетичні ознаки слідів крові людини та клітин з ядрами виявлених на наданих для дослідження зрізах нігтьових пластин з лівої (об'єкти №2, 3, 4, 5, 6) та правої (об'єкти №7, 8, 9, 10) руки ОСОБА_54 , клітин з ядрами виявлених на наданій для дослідження кофті чорного кольору (об'єкт №13)» (т. 9 а.к.п. 2-29);

- копію ухвали слідчого судді Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 29.01.2021, якою ухвалено «надати оперуповноваженому СКП відділення поліції №2 Хмільницького РВП ГУНП У Вінницькій області старшому лейтенанту поліції ОСОБА_62 (посвідчення ВНП №002824, видане 29.12.2016 ГУНП у Вінницькій області, жетон №0107349) та оперуповноваженому СКП відділення поліції №2 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області капітану поліції ОСОБА_63 (посвідчення ВНП №002671 видане 29.12.2016 ГУНП у Вінницькій області, жетон №0107348), які здійснюють оперативне супроводження кримінального провадження тимчасовий доступ до інформації, яка містить банківську таємницю, володільцем якої являється Акціонерне Товариство Комерційний Банк «ПРИВАТБАНК» код за ЄДРПОУ 14360570, з можливістю подальшого її вилучення у Вінницької філії банку АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (м. Вінниця, просп. Юності, 43-А), а саме: інформацію про номери рахунків, які відкриті на ім'я ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , жителя АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , станом на 28 та 29 вересня 2020 року; інформацію про залишок грошових коштів на рахунках, які відкриті на ім?я ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , жителя АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , станом на 28 та 29 вересня 2020 року» (т. 9 а.к.п. 62-64);

- висновок експерта №1103 від 03.02.2021, відповідно до якого «на наданих на дослідження спортивній кофті (об'єкти №1, 1A, 2, 2А, 3, 3А ) та мокасінах (об'єкти №4, 4А, 5, 5А, 6, 6А, 7, 7А, 8, 8А), які належать ОСОБА_17 , виявлені клітини з ядрами, слідів крові людини не виявлено; генетичні ознаки клітин з ядрами, виявлених на спортивній кофті (об'єкти №1, 1A, 2, 2А, 3, 3А ) та мокасінах (об'єкти №4, 4А, 5, 5А, 6, 6А, 7, 7А, 8, 8А) не встановлені, тому дати відповідь на питання в постанові слідчого про призначення судової експертизи: «Чи збігаються генетичні ознаки слідів крові людини та клітин з ядрами, виявлених на наданих на дослідження спортивній кофті та макасінах ОСОБА_9 , з генетичними ознаками зразка крові ОСОБА_12 та зразка букального епітелію ОСОБА_9 .?» не представляється можливим» (т. 8 а.к.п. 89-104);

- висновок експерта №992 від 05.02.2021, відповідно до якого «на поверхні халата, вилученого 30.09.2020 під час проведення огляду трупа ОСОБА_12 (об'єкт №1, 2, 3) виявлені сліди крові людини та клітини з ядрами; на поверхні халата, вилученого 30.09.2020 під час проведення огляду трупа ОСОБА_12 (об'єкти №4, 5, 6), виявлені клітини з ядрами, слідів крові людини не виявлено; в результаті проведеного молекулярно-генетичного дослідження встановлені генетичні ознаки (ДНК-профіль) слідів крові людини та клітин з ядрами, виявлених на поверхні халата (об?єкти №1, 2, 3) та клітин з ядрами, виявлених на поверхні халата (об'єкти №5, 6), які наведені в таблиці результатів дослідження (таблиця 1.1, що додається до висновку експерта); генетичні ознаки клітин з ядрами, виявлених на поверхні халата (об'єкт №4), не встановлені; генетичні ознаки слідів крові людини та клітин з ядрами, виявлених на поверхні халата (об?єкти №1, 2, 3) та клітин з ядрами, виявлених на поверхні халата (об'єкти №5, 6) збігаються між собою та з генетичними ознаками зразка крові ОСОБА_12 (об'єкт №1 у висновку експерта Вінницького НДЕКЦ МВС від 26.10.2020 №994); ймовірність випадкового збігу генетичних ознак, встановлених у зразку крові ОСОБА_12 (об'єкт №1 у висновку експерта Вінницького НДЕКЦ МВС від 26.10.2020 №994) та в об'єктах №1, 2, 3, 5, 6, складає 5,365 х 10-37; сукупність генетичних ознак, встановлених у вказаному об'єкті, зустрічається не частіше, ніж у 1 з 1,86 ундецильйонів (1,86 х 1036) осіб» (т. 8 а.к.п. 115-126);

- протокол тимчасового доступу до речей і документів від 11.02.2021 та опис речей і документів, які були вилучені на підставі ухвали слідчого судді, суду, від 11.02.2021, відповідно до якого оперуповноважений СКП ВП №2 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області капітан поліції ОСОБА_64 у період часу з 14 год 20 хв до 15 год 00 хв у приміщенні АТ КБ «Приватбанк» у присутності представника АТ КБ «Приватбанк» ОСОБА_65 , на підставі ухвали слідчого судді Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 29.01.2021 про тимчасовий доступ до речей і документів, ознайомився із інформацією, якою володіє АТ КБ «Приватбанк» (т. 9 а.к.п. 65, 66);

- лист начальника Козятинського ВДВС у Хмільницькому районі Вінницької області ЦМУ МЮ (м. Київ) №34228 від 27.07.2023, у якому зазначено, що «станом на 27.07.2023, згідно з даними Автоматизованої системи виконавчих проваджень, відкритих виконавчих проваджень щодо стягнення з ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на виконанні не перебуває; на примусовому виконанні перебувало виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 133/1992/18, виданого 24.10.2018 Козятинським міськрайонний судом про стягнення з ОСОБА_9 на користь Кредитної спілки «Істок» заборгованості 53968,53 грн (т. 9 а.к.п. 46);

- копію рішення Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 07.09.2018 (справа № 133/1993/18), яким вирішено «позов задовольнити; стягнути солідарно з ОСОБА_9 та ОСОБА_66 на користь Кредитної спілки «Істок» заборгованість за договором споживчого кредиту №ДК2-576 від 25 жовтня 2017 року, в розмірі - 55991 (п'ятдесят п'ять тисяч дев'ятсот дев'яносто одну) гривню 24 копійок, з яких: 24208,73 грн - заборгованість за основною сумою кредиту; 5520,81 грн - заборгованість за платою; 0,21 грн - заборгованість за відсотками; 325,84 грн - інфляційні нарахування; 10935,66 грн - 100% річних, згідно ст. 625 ЦК та п. 4.7.3 договору; 4000 грн - штраф; стягнути з ОСОБА_9 та ОСОБА_66 на користь Кредитної спілки «Істок» по 881 (вісімсот вісімдесят одній) гривні з кожного сплаченого судового збору» (т. 9 а.к.п. 49);

- копію рішення Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 07.09.2018 (справа № 133/1992/18), яким вирішено «позов задовольнити; стягнути з ОСОБА_9 на користь Кредитної спілки «Істок» заборгованість за договором про споживчий кредит №ДК2-568 від 25 жовтня 2017 року, в розмірі - 53968 (п'ятдесят три тисячі дев'ятсот шістдесят вісім) гривень 53 копійок, з яких: 22624,08 грн - заборгованість за основною сумою кредиту; 16520,86 грн - заборгованість за платою; 0,22 грн - заборгованість за відсотки; 313,16 грн - інфляційні нарахування; 10510, 21 грн - 100% річних, згідно ст. 625 ЦК України та п. 4.7.3 договору; 4000 грн - штраф та 1762 (одну тисячу сімсот шістдесят дві) гривні сплаченого судового збору» (т. 9 а.к.п. 50).

- висновки експерта №1085 від 26.10.2020, №1068 від 26.10.2020, №1071 від 27.10.2020, №1075 від 02.11.2020, №1030 від 03.11.2020, №1073 від 03.11.2020, №1086 від 09.11.2020, №1083 від 20.11.2020, №1028 від 25.11.2020, №1031 від 30.11.2020, №1029 від 01.12.2020, згідно з якими в результаті проведеного молекулярно-генетичного дослідження встановлено генетичні ознаки (ДНК-профіль) зразка букального епітелію ОСОБА_67 , ОСОБА_68 , ОСОБА_69 , ОСОБА_70 , ОСОБА_15 , ОСОБА_71 , ОСОБА_26 , ОСОБА_72 , ОСОБА_73 , ОСОБА_74 , ОСОБА_75 (т. 8 а.к.п. 171-178, 180-187, 189-196, 198-205, 207-213, 215-221, 223-229, 231-238, 240-247; т. 9 а.к.п. 39-45, 31-37).

Також під час судового розгляду за клопотанням сторони захисту було досліджено речовий доказ, а саме: наволочку із подушки, вилученої за адресою: м. Козятин, вул. Крилова, 18, Вінницької області, на якій наявні три надрізи.

Крім того, на підтвердження обставин інкримінованого ОСОБА_9 злочину прокурором надано такі письмові докази:

- копію заяви про надання згоди на проведення опитування з використанням поліграфа від 28.10.2020, згідно з якою ОСОБА_9 надає свою згоду на участь у проведенні опитування з використанням поліграфа у зв'язку з скоєнням злочину - вбивство ОСОБА_12 в м. Козятин, КП №12020020170000682 від 01.10.2020 (т. 9 а.к.п. 53);

- довідку №1837 про результати опитування з використанням поліграфа від 28.10.2020, відповідно до якої «на протязі всієї роботи спеціаліста поліграфа з гр. ОСОБА_9 показники психологічних шкал фіксували високу внутрішню агресію та високий показник самоконтролю, що характерно для осіб, які приховують будь-яку інформацію або причетних до вивчаємої події; аналіз отриманих психофізіологічних реакцій ОСОБА_9 при відповідях на питання тестів, а також невербальних реагувань та жестів, які свідчать про надання ним неправдивих відповідей на задаваємі йому питання, нервові неконтролюємі рухи, присутність закритості та намагання надати неповні відповіді, або взагалі їх не надавати при його усних пояснень в передтестових, міжтестових та післятестових бесідах дозволяє зробити такий висновок: що опитуємий гр. ОСОБА_9 володіє прихованою інформацією відносно вбивства гр. ОСОБА_12 ; намагається надати неправдиві покази працівникам поліції слідства; можливо, що гр. ОСОБА_9 сам особисто є вбивцею та безпосередньо причетний до вбивства гр. ОСОБА_12 , але намагається себе вигородити; також має переконання, що даного злочину його не запідозрять, так як він рахує, що він знищив всі сліди злочину» (т. 9 а.к.п. 54-57);

- протокол допиту підозрюваного від 28.10.2020, згідно з яким у період часу з 15 год 00 хв до 15 год 40 хв старший слідчий СУ ГУНП у Вінницькій області підполковник поліції ОСОБА_55 у приміщенні Козятинського ВП Калинівського ВП каб. №15, в присутності адвоката ОСОБА_58 , провів допит підозрюваного ОСОБА_9 .

Стороною захисту в судовому засіданні надано такі письмові докази:

- лист Козятинського відділу державної виконавчої служби у Хмільницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) №6206/221932 від 25.02.2025, згідно з яким «на виконанні у відділі перебували виконавчі провадження з примусового виконання виконавчого листа № 133/1993/18, виданого 24.10.2018 Козятинським міськрайонним судом про стягнення з ОСОБА_9 на користь Кредитної спілки «Істок» 55991,24 грн, та з примусового виконання виконавчого листа № 133/1992/18, виданого 24.10.2018 Козятинським міськрайонним судом про стягнення з ОСОБА_9 на користь Кредитної спілки «Істок» 55730,53 грн; вищезазначені виконавчі документи на виконанні перебували декілька разів а саме: виконавчий лист № 133/1992/18, виданий 24.10.2018 Козятинським міськрайонним судом про стягнення з ОСОБА_9 на користь Кредитної спілки «Істок» 55730,53 грн: 20.12.2018 було відкрито виконавче провадження, 25.05.2020 року завершено відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження»; 22.07.2020 було відкрито виконавче провадження, 12.08.2021 завершено відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження»; 21.02.2022 було відкрито виконавче провадження, 21.11.2022 завершено відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження»; 17.05.2023 було відкрито виконавче провадження, 29.06.2023 завершено відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження»; 14.02.2024 було відкрито виконавче провадження, 30.09.2024 року завершено відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження»; виконавчий лист № 133/1993/18, виданий 24.10.2018 Козятинським міськрайонним судом про стягнення з ОСОБА_9 на користь Кредитної спілки «Істок» 55991,24 грн: 20.12.2018 було відкрито виконавче провадження, 25.05.2020 завершено відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження»; 22.07.2020 було відкрито виконавче провадження, 26.07.2021 завершено відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження»; 25.11.2021 було відкрито виконавче провадження, 21.11.2022 року завершено відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження»; 17.05.2023 було відкрито виконавче провадження, 29.06.2023 завершено відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження»; 14.02.2024 було відкрито виконавче провадження, 30.09.2024 завершено відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження»;

- копію протоколу судового засідання Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 28.10.2020;

- протокол допиту підозрюваного від 28.10.2020 та диск до протоколу, згідно з яким у період часу з 15 год 00 хв до 15 год 40 хв старший слідчий СУ ГУНП у Вінницькій області підполковник поліції ОСОБА_55 у приміщенні Козятинського ВП Калинівського ВП каб. №15, в присутності адвоката ОСОБА_58 , провів допит підозрюваного ОСОБА_9 ;

- копію письмових пояснень ОСОБА_9 від 28.10.2020;

- копію постанови про доручення призначити адвоката для здійснення захисту за призначенням від 28.10.2020, якою доручено керівнику Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Вінницькій області призначити адвоката для здійснення захисту прав ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , для участі в кримінальному провадженні під час досудового розслідування (для проведення допиту підозрюваного та обрання запобіжного заходу).

Представником потерпілих у судовому засіданні надано такі письмові докази:

- копію свідоцтва про одруження серії НОМЕР_2 від 15.01.1953, згідно з яким 25.01.1953 одружилися ОСОБА_76 та ОСОБА_77 ;

- копію архівної довідки №340/Г від 17.09.2001, згідно з якою ОСОБА_78 реабілітований посмертно;

- копію висновку Національної комісії з реабілітації про визнання потерпілою від репресій особи ОСОБА_12 , згідно з яким ОСОБА_12 підлягає визнанню потерпілою від репресій;

- копію рішення Національної комісії з реабілітації від 25.06.2020, яким визнано ОСОБА_12 , 1928 року народження, потерпілою від репресій;

- відомості про нагородження медалями ОСОБА_12 ;

- копії посвідчень ОСОБА_12 , відповідно до яких вона мала право на пільги, встановлені законодавством України для сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, а також пільги для ветеранів війни - учасників війни.

У судовому засіданні після дослідження письмових доказів захисник обвинуваченого ОСОБА_9 - адвокат ОСОБА_11 подав письмове клопотання про визнання доказу недопустимим - протоколу огляду, проведеного в період часу з 23 год 00 хв 29.09.2020 до 00 год 25 хв 30.09.2020 слідчим СВ Козятинського ВП Калинівського ВП ГУНП у Вінницькій області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_56 на підставі письмової заяви ОСОБА_15 , оскільки «зі змісту протоколу огляду убачається, що огляд проведено за участі власника (користувача) приміщення ОСОБА_15 , який також є одним із двох понятих, що приймали участь під час проведення слідчої дії. Такий огляд був проведений з порушенням вимог кримінального процесуального закону, а саме: без добровільної згоди особи, яка нею володіє та без ухвали слідчого судді».

У судовому засіданні після дослідження письмових доказів захисник обвинуваченого ОСОБА_9 - адвокат ОСОБА_10 подав письмове клопотання про визнання доказів недопустимими, яке мотивоване тим, що протокол проведення слідчого експерименту з ОСОБА_9 від 28.10.2020 проведений з істотними порушеннями чинного законодавства в частині отримання даного доказу, оскільки « ОСОБА_9 утримували в приміщенні Козятинського ВП Калинівського РВП ГУНП з 09 год 00 хв до 21 год 10 хв під психологічним тиском та знущанням. Таким чином, проведення даної слідчої дії не відповідало вимогам чинного законодавства та грубо порушило права ОСОБА_9 (його грубо було позбавлено відпочинку, він не міг зорієнтуватись у обстановці і давав покази, які нав'язувались працівниками поліції)».

Під час судових дебатів прокурор просив визнати винуватим ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України, та, враховуючи позицію потерпілих, призначити обвинуваченому покарання у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією усього майна; зарахувати у строк покарання, відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України, попереднє ув'язнення з дня затримання до набрання вироком законної сили; запобіжний захід у виді тримання під вартою залишити без змін до набрання вироком законної сили; витрати, понесені на залучення експертів по даному кримінальному провадженні, покласти на обвинуваченого; вирішити питання щодо речових доказів та скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, крім запобіжного заходу; цивільні позови потерпілих задовольнити у повному обсязі; початок строку відбування покарання рахувати з дня набрання вироком законної сили.

Потерпіла ОСОБА_6 просила цивільний позов задовольнити у повному обсязі, погодилася з покаранням, яке просив прокурор.

Потерпіла ОСОБА_7 під час судових дебатів просила для обвинуваченого пожиттєвий термін ув'язнення та задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник потерпілих - адвокат ОСОБА_8 просив задовольнити позовні вимоги, оскільки потерпілі зазнали значних моральних страждань у зв'язку зі смертю їхньої матері, у них погіршилося здоров'я та вони досі не можуть оговтатися від пережитого, щодо міри покарання підтримав думки потерпілих.

Обвинувачений ОСОБА_9 під час судових дебатів зазначив, що він не винуватий, просив його виправдати.

Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_10 просив виправдати обвинуваченого ОСОБА_9 , оскільки зібрані під час судового розгляду докази є недопустимими.

Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_11 погодився із думкою адвоката ОСОБА_10 , просив виправдати ОСОБА_9 .

У статті 2 КПК України встановлено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до ст. 91 КПК України, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: 1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); 2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; 3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; 4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом'якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; 5) обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання; 6) обставини, які підтверджують, що гроші, цінності та інше майно, які підлягають спеціальній конфіскації, одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна, або призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи винагороди за його вчинення, або є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом, або підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення; 7) обставини, що є підставою для застосування до юридичних осіб заходів кримінально-правового характеру та спеціальної конфіскації.

У частині першій статті 94 КПК України визначено, що суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.

Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів (стаття 84 КПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 85 КПК України, належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

Відповідно до ч. 1 ст. 86 КПК України, доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом.

Вимогами кримінального процесуального закону передбачено, що докази збираються під час досудового розслідування.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 3 КПК України, досудове розслідування - це стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується направленням до суду обвинувального акта.

Слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні. За загальним правилом слідчі (розшукові) дії, негласні слідчі (розшукові) дії можуть проводитися лише в розпочатому кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, та не можуть проводитися до внесення відомостей до реєстру, після закінчення строків досудового розслідування. Будь-які слідчі (розшукові) дії, проведені з порушенням цього правила, є недійсними, а встановлені внаслідок них докази - недопустимими (статті 214, 223, 219 КПК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Практика Європейського суду з прав людини, зокрема рішення від 08.02.2001 у справі «Берктай проти Туреччини», рішення від 07.11.2002 у справі «Лавентс проти Латвії», показує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростованих презумпцій.

Європейський суд з прав людини у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» вказував, що рівень певності, якого має досягати суддя за системою «внутрішнього переконання» чи системою «поза межами розумного сумніву», який є важливим для постановлення справедливого рішення, не повинен досягатися шляхом примусу до зізнання. Лише таким чином буде дотримано цілковитої поваги до презумпції невинуватості та статусу обвинуваченого, що є ключовими поняттями для демократичної концепції кримінального судового розгляду.

Європейський суд з прав людини, ухвалюючи рішення у справах «Шенк проти Швейцарії» від 12.07.1988, «Тейксейра де Кастро проти Португалії» від 09.06.1998, «Яллог проти Німеччини» від 11.07.2006, «Шабельник проти України» від 19.02.2009, зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважні оцінювати надані їм докази, а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією, а саме: на свободу, особисту недоторканість, на повагу до приватного і сімейного життя, на недоторканість житла тощо.

Суд при оцінці доказів повинен керуватися критерієм «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростованих презумцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (рішення у справі «Козинець проти України», заява № 75520/01, п. 54, від 06.12.2007; рішення у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», заява № 42310/04, п. 150, від 21.04.2011; рішення у справі «Яременко проти України», заява № 32092/02, п. 57, від 12.06.2008).

З приводу долучених стороною обвинувачення письмових доказів колегія суддів зазначає таке.

Надані стороною обвинувачення докази винуватості обвинуваченого ОСОБА_9 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення є такими, що доповнюють одне одного, є належними, допустимими та достатніми, оскільки, у відповідності до ст.ст. 84-86 КПК України, підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інші обставини, які мають значення для кримінального провадження, а також є такими, що отримані в порядку, передбаченому Конституцією та КПК України.

Незважаючи на те, що обвинувачений ОСОБА_9 заперечує свою вину у вчиненні інкримінованих йому злочинів, його винуватість у встановленому судом обсязі обвинувачення доведена сукупністю зібраних та досліджених доказів.

Перевірка обставин даного кримінального провадження, встановлених на досудовому розслідуванні і під час судового розгляду, аналіз та зіставлення досліджених в судовому засіданні доказів, у тому числі показань потерпілого та свідків, протоколів слідчих дій, висновків проведених експертиз, свідчать про недостовірність тверджень обвинуваченого.

У колегії суддів немає підстав сумніватися в достовірності проведених експертиз, оскільки вони проведені з дотриманням встановленого процесуального порядку, компетентними особами, що володіють спеціальними знаннями для вирішення поставлених перед ними питань.

На підтвердження обставин інкримінованого ОСОБА_9 злочину стороною обвинувачення надано письмові докази, зокрема копію заяви про надання згоди на проведення опитування з використанням поліграфа від 28.10.2020, довідку №1837 про результати опитування з використанням поліграфа від 28.10.2020 та протокол допиту підозрюваного від 28.10.2020.

За визначенням, поліграф (детектор брехні) є різновидом психофізіологічної апаратури і являє собою комплексну багатоканальну апаратну методику реєстрації змін психофізіологічних реакцій людини у відповідь на пред'явлення за спеціальною схемою певних психологічних стимулів. Аналіз інформації, отриманої від людини в процесі опитування за допомогою поліграфа, дає змогу одержувати необхідну орієнтувальну інформацію та виявляти ту, яку людина приховує.

Тобто фахівець-поліграфолог може лише констатувати, що людина дає певну фізіологічні реакцію на запитання. Натомість, поліграфолог не може бути безперечно впевненим, на що саме відбулася реакція у людини.

Водночас чинним кримінальний процесуальним законодавством не передбачено перевірки показань із застосуванням спеціального технічного засобу - поліграфа (детектора брехні) та використання отриманих даних як доказу.

Вказані висновки узгоджуються із позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 09.11.2023 (справа № 344/17154/18).

Отже, колегія суддів не бере до уваги надані стороною обвинувачення на підтвердження обставин інкримінованого ОСОБА_9 злочину копію заяви про надання згоди на проведення опитування з використанням поліграфа від 28.10.2020 та довідку №1837 про результати опитування з використанням поліграфа від 28.10.2020.

У статті 23 КПК України визначено, що суд досліджує докази безпосередньо. Показання учасників кримінального провадження суд отримує усно. Не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в показаннях, речах і документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Суд може прийняти як доказ показання осіб, які не дають їх безпосередньо в судовому засіданні, лише у випадках, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частин першої та четвертої статті 95 КПК України, показання - це відомості, які надаються в усній або письмовій формі під час допиту підозрюваним, обвинуваченим, свідком, потерпілим, експертом щодо відомих їм обставин у кримінальному провадженні, що мають значення для цього кримінального провадження. Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного статтею 615 цього Кодексу.

Аналізуючи викладене, колегія суддів не бере до уваги надані під час досудового розслідування ОСОБА_9 показання, які зафіксовані у протоколі допиту підозрюваного від 28.10.2020.

Оцінюючи доводи сторони захисту з приводу недопустимості окремих письмових доказів, колегія суддів зазначає таке.

Так, сторона захисту, вказує на те, що протокол огляду, проведеного у період часу з 23 год 00 хв 29.09.2020 до 00 год 25 хв 30.09.2020, є недопустимим доказом, оскільки «огляд місця події був проведений з порушенням вимог кримінального процесуального закону, а саме: без добровільної згоди особи, яка нею володіє, та без ухвали слідчого судді».

Критеріями допустимості доказів є, зокрема, належні джерело, суб'єкт, процесуальна форма, фіксація та належні процедура й вид способу формування доказової основи. Тобто, надаючи оцінку доказам, суд перевіряє дотримання, передбаченого кримінальним процесуальним законом, порядку їх отримання.

Огляд місця події є однією з перших та невідкладних слідчих дій. За змістом статей 214, 223, 237 КПК України, огляд є слідчою (розшуковою) дією, спрямованою на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні, яка проводиться в межах досудового розслідування кримінального провадження. У невідкладних випадках огляд місця події може бути проведений до внесення відомостей до ЄРДР, що здійснюється після огляду. Підставою для проведення огляду місця події слугує інформація про вчинення кримінального правопорушення, зафіксована у певній процесуальній формі. Огляд житла чи іншого володіння особи здійснюється згідно з правилами цього Кодексу, передбаченими для обшуку житла чи іншого володіння особи.

Відповідно до вимог статті 13 КПК України, не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим судовим рішенням, окрім випадків, передбачених цим Кодексом.

Як виняток, частина третя статті 30 Конституції України передбачає, що у невідкладних випадках, пов'язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину, можливий інший, встановлений законом, порядок проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду і обшуку.

Такий виняток встановлено саме у частині третій статті 233 КПК, відповідно до якої слідчий, прокурор має право до постановлення ухвали слідчого судді увійти до житла чи іншого володіння особи лише у невідкладних випадках, пов'язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину. У такому випадку прокурор, слідчий за погодженням із прокурором зобов'язаний невідкладно після здійснення таких дій звернутися з клопотанням про проведення обшуку до слідчого судді.

Однак законодавцем, окрім можливості проникнення до житла чи іншого володіння особи на підставі судового рішення, передбачено іншу процесуальну гарантію захисту прав особи, а саме: можливість проникнути до житла чи іншого володіння особи за добровільною згодою особи, яка ним володіє.

Згідно з ч. 1 ст. 233 КПК України, ніхто не має права проникнути до житла чи іншого володіння особи з будь-якою метою, інакше як лише за добровільною згодою особи, яка ним володіє, або на підставі ухвали слідчого судді, крім випадків, установлених частиною третьою цієї статті.

Із матеріалів кримінального провадження установлено, що потерпіла ОСОБА_12 була володільцем житла за адресою: АДРЕСА_2 , в якому проводився огляд.

Підставою для проведення огляду місця події (житла) було повідомлення ОСОБА_15 , яке 29.09.2020 о 20 год 30 хв надійшло на службу «102», який повідомив, що за адресою: м. Козятин, вул. Крилова він виявив у будинку бабусю 92 р. (порушена обстановка), на його думку, її задушили, так як дві подушки знаходяться на голові.

З метою перевірки вказаної інформації та з'ясування події, що відбулася, було здійснено огляд зазначеного житла, в процесі чого було виявлено труп ОСОБА_12 з ознаками насильницької смерті. Місце виявлення трупа завжди вважається місцем події незалежно від того, де настала смерть певної людини.

Потерпіла ОСОБА_6 , яка є дочкою померлої ОСОБА_12 , в судовому засіданні зазначила, що вона є співвласником будинку за адресою: АДРЕСА_2 та саме за її вказівкою, усною настановою, а відтак і добровільною згодою, висловленою в усній формі, ОСОБА_15 зайшов на територію вказаного житла і в подальшому повідомив обставини, що стали причиною для проведення невідкладної слідчої дії - огляду місця події, надавши на це згоду.

Крім того, ОСОБА_6 , як співвласником будинку за адресою: АДРЕСА_2 , ні під час досудового розслідування, ні під час судового розгляду не висловлювала будь-яких заперечень щодо проникнення працівників правоохоронних органів до будинку та проведення у період часу з 23 год 00 хв 29.09.2020 до 00 год 25 хв 30.09.2020 огляду місця події.

Отже, зазначена слідча дія була невідкладною, підставою для її проведення було повідомлення про вчинення кримінального правопорушення, зафіксоване у належній процесуальній формі, та надана згода, яка здійснювалася з метою перевірки отриманої інформації, відтак проведення вказаної слідчої дії відповідає приписам статей 233, 237 КПК України.

Тому, враховуючи обставини виклику працівників поліції, відсутність письмової згоди саме власника (користувача) житла на огляд не ставить під сумнів добровільність такої згоди.

Слід зазначити, що стаття 233 КПК України не вимагає наявності саме письмової згоди особи, яка володіє житлом.

За таких обставин проведений органами досудового розслідування у період часу з 23 год 00 хв 29.09.2020 до 00 год 25 хв 30.09.2020 огляд місця події (житла) здійснений відповідно до вимог кримінального процесуального закону, а тому, згідно з ч. 1 ст. 233 КПК України, встановлені внаслідок таких слідчих дій докази є допустимими та можуть бути використані при винесенні процесуальних рішень.

Вказані висновки узгоджуються із позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 14.09.2021 (справа № 760/22934/19).

Сторона захисту під час судових дебатів зазначила про те, що у висновку експерта №89 зазначено, що смерть ОСОБА_12 настала в проміжку часу між 09 год та 11 год 29.10.2020, однак на цей час ОСОБА_9 уже перебував під вартою. Тому вважає, що вказаний висновок спростовує обвинувачення ОСОБА_9 .

Вказані доводи сторони захисту колегія суддів вважає безпідставними.

Так, зі змісту висновку експерта №89 від 18.11.2020 убачається, що судово-медичний експерт ОСОБА_79 у період з 30.09.2020 до 18.11.2020 провів судово-медичну експертизу трупа ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . У висновку експерта, крім іншого, зазначено, що «смерть ОСОБА_12 настала ІНФОРМАЦІЯ_5 ».

Колегія суддів, оцінюючи вказаний висновок експерта №89 від 18.11.2020, розцінює зазначення експертом дати смерті ОСОБА_12 «29.10.2020» нічим іншим, як опискою, допущеною експертом ОСОБА_80 , оскільки предметом дослідження вказаної експертизи, яка розпочалася 30.09.2020, був саме труп ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , тобто станом на 30.09.2020 смерть останньої уже настала.

Отже, колегія суддів, врахувавши у сукупності усі обставини, вважає, що у висновку експерта №89 від 18.11.2020 помилково зазначено датою смерті ОСОБА_12 « ІНФОРМАЦІЯ_5 », замість вірного « ІНФОРМАЦІЯ_6 ».

Сторона захисту під час судових дебатів зазначила про те, що до суду не подано відеозапис проведення огляду місця події.

Разом з тим, під час проведення огляду місця події, в силу положень ч. 7 ст. 237 КПК України, здійснювалось фотографування, за результатами чого було складено відповідні фототаблиці, які були долучені стороною обвинувачення до матеріалів кримінального провадження разом із протоколами вказаних слідчих дій.

Обгрунтовуючи мотиви, за яких слід визнати недопустимим протокол слідчого експерименту з ОСОБА_9 від 28.10.2020, сторона захисту після дослідження письмових доказів вказала на те, що слідчий експеримент з ОСОБА_9 від 28.10.2020 проведений з істотними порушеннями чинного законодавства в частині отримання даного доказу, оскільки « ОСОБА_9 утримували в приміщенні Козятинського ВП Калинівського РВП ГУНП з 09 год 00 хв до 21 год 10 хв під психологічним тиском та знущанням. Таким чином, проведення даної слідчої дії не відповідало вимогам чинного законодавства та грубо порушило права ОСОБА_9 (його грубо було позбавлено відпочинку, він не міг зорієнтуватись у обстановці і давав покази, які нав'язувались працівниками поліції)».

Однак такі аргументи не знайшли свого підтвердження за матеріалами даного кримінального провадження.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 87 КПК України, суд зобов'язаний визнати істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод, зокрема, таке діяння як отримання доказів внаслідок катування, жорстокого, нелюдського або такого, що принижує гідність особи, поводження або погрози застосування такого поводження.

Водночас колегія суддів вказує, що відповідно до ст. 3 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, для того, аби в компетентних органів виник обов'язок провести розслідування, заява про погане поводження має бути «небезпідставною».

Особа, яка робить таку заяву, має повідомити фактичні обставини поводження з нею і надати їм певне підтвердження або, якщо це неможливо з об'єктивних причин, інформацію, яка дасть можливість її перевірити і отримати підтвердження заяви. Хоча на заявника не може покладатися надмірний тягар обґрунтування заяви, однак він має надати інформацію, яка хоча б давала підстави для висновку про те, що погане поводження могло мати місце. За відсутності будь-якої інформації, яка піддається перевірці, заява про погане поводження не може бути визнана «небезпідставною» і, таким чином, не створює обов'язку щодо її розслідування.

Колегія суддів звертає увагу на те, що упродовж проведення досудового розслідування та судового розгляду даного кримінального провадження обвинувачений жодного разу не скористався своїм правом на надання пояснень з тією метою, аби вказати на конкретного працівника поліції, який вчиняв щодо нього неправомірні дії. Надавати показання ОСОБА_9 відмовився, відповідно до ст. 63 Конституції України.

Більше того, про погане поводження з ОСОБА_9 , незаконне та тривале його утримування у приміщенні поліції не повідомлялося і його захисниками.

З відеозапису слідчого експерименту убачається, що ОСОБА_9 за зовнішніми ознаками не виглядає як особа, щодо якої вчиняється психологічне та/або фізичне насильство, надані ним пояснення цілком послідовні, його поведінка спокійна.

Матеріали кримінального провадження не містять будь-яких доказів того, що ОСОБА_9 після його затримання 28.10.2020 мав на собі сліди заподіяння йому тілесних ушкоджень.

Більше того, маючи можливість після затримання спілкуватися із рідними, не повідомляв будь-кому із них про погане до нього поводження з боку правоохоронних органів, про застосування психологічного та/або фізичного насильства та про нав'язування йому необхідності надати ті показання, які він надавав на досудовому розслідуванні. Вказане було з'ясовано під час допиту свідків - батьків ОСОБА_17 , які на запитання прокурора повідомили, що про незаконне затримання сина, про застосування до нього сили, чи інших незаконних методів ведення досудового розслідування, їм невідомо.

Сукупність вказаних відомостей свідчить про те, що твердження сторони захисту про застосування психологічного тиску з боку працівників поліції до ОСОБА_9 під час проведення досудового розслідування у даному кримінальному провадженні є надуманими та такими, що не підтвердилися під час судового розгляду, а доказів, які б доводили застосування заборонених методів слідства до обвинуваченого, стороною захисту не надано.

З огляду на наведене, колегія суддів відхиляє аргументи сторони захисту про здійснення щодо ОСОБА_9 психічного чи іншого тиску працівниками поліції.

Крім того, варто зазначити, що клопотання сторони захисту про визнання недопустимим протоколу слідчого експерименту з ОСОБА_9 від 28.10.2020 зводиться лише до припущень, які не підтверджені та не зафіксовані у жодному документі. Сторона захисту при обґрунтуванні клопотання використовує такі висловлювання: «не зрозуміло в який час, але можна рахувати», «слідчий експеримент тривав набагато більше години, а тому міг закінчитися близько 24 години», що свідчить про невпевненість у власних висновках, а відтак і про недоведеність зазначених обставин.

За встановленим кримінальним процесуальним законом порядком належна правова процедура проведення слідчого експерименту містить низку процесуальних гарантій, дотримання яких виключає обґрунтовані сумніви щодо правомірного отримання відомостей від суб'єкта, за його волею та вільним волевиявленням. До системи таких гарантій належить також участь понятих, здійснення безперервного відеозапису слідчої дії як складові судового контролю за дотриманням засад кримінального провадження, детальне і ґрунтовне роз'яснення прав та процесуальних наслідків участі особи в проведенні слідчого експерименту тощо.

Відповідно до нормативного змісту засади безпосередності (стаття 23 КПК), суд досліджує докази безпосередньо з метою встановлення обставин вчинення кримінального правопорушення, де протокол слідчого експерименту є предметом оцінки суду за правилами, визначеними статтею 94 КПК. Отже, протокол слідчого експерименту після його оцінки судом із точки зору належності, допустимості й достовірності набуває значення судового доказу.

З протоколу проведення слідчого експерименту від 28.10.2020, проведеного за участю ОСОБА_9 , убачається, що у ньому зазначено про початок проведення слідчої дії та її закінчення, період проведення слідчого експерименту, який зазначено у протоколі, у повній мірі відповідає долученому до нього відеозапису, який жодного разу не переривався.

ОСОБА_9 під час проведення слідчого експерименту не лише розповідав про обставини вчинення злочину, але і продемонстрував на манекені, яким чином, у якій кількості та послідовності він завдавав удари потерпілій ОСОБА_12 .

Під час проведення слідчого експерименту слідчий ОСОБА_55 детально розповів усім учасникам мету слідчого експерименту та яких саме обставин вона стосується, наголосив про роз'яснення учасникам слідчої дії процесуальних прав та обов'язків. Складений за результатами проведеного слідчого експерименту протокол підписаний усіма учасниками цієї слідчої дії без будь-яких заяв чи зауважень.

Отже, оцінюючи наданий стороною обвинувачення протокол слідчого експерименту від 28.10.2020, колегія суддів доходить висновку, що він відповідає вимогам статей 104, 105 КПК України, а саму слідчу дію проведено за правилами, передбаченими статті 240 КПК України, тому правові підстави вважати такий доказ недопустимим у даному випадку відсутні.

Колегія суддів відхиляє доводи сторони захисту щодо недопустимості долучених стороною обвинувачення доказів.

Формальні зауваження сторони захисту, які не впливають на зміст проведеної слідчої дії, не можуть нівелювати доказ у цілому.

Тому колегія суддів констатує, що аргументи сторони захисту щодо недопустимості окремих доказів не містять такої інформації, яка б вказувала на неможливість використання їх у даному кримінальному провадженні, чи необхідність визнання їх недопустимими доказами.

Отже, з огляду на викладене, колегія суддів доходить висновку, що у даному кримінальному провадженні при збиранні доказів не було допущено істотних порушень вимог процесуального закону, що вплинули на ті чи інші конвенційні або конституційні права сторони захисту, чи обмежили в можливостях їх ефективного використання, а тому такі докази можуть бути прийняті та покладені в обґрунтування наведених нижче висновків.

ОСОБА_9 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України (вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, кваліфікуючою ознакою якого є вчинення умисного вбивства з корисливих мотивів).

Положення статті 62 Конституції України про те, що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо доведеності вини особи мають тлумачитися на її користь, кореспондують із положеннями статті 17 КПК України, яка містить вимогу про необхідність доведення винуватості особи поза розумним сумнівом. Отже, висновок суду про винуватість особи має ґрунтуватися на твердому переконанні, що надані сторонами докази в їх сукупності доводять винуватість особи «поза розумним сумнівом». І навпаки - висновок суду про винуватість особи не може ґрунтуватися лише на припущенні, що ця особа могла вчинити злочин, якщо з огляду на певні обставини чи докази існує «розумний» сумнів у цьому.

Таким чином, приписи статті 62 Конституції України формулюють відповідний стандарт доведення винуватості особи в суді на підставі оцінки всієї сукупності доказів, але вони не забороняють суду зазначати в судовому рішенні мотиви прийняття чи відхилення окремих доказів, врахування чи неврахування певних фактів чи обставин. Більше того, вимога належним чином мотивувати судові рішення є одним із елементів права на справедливий суд. Це вимагає від суду ретельно оцінювати докази та надавати відповідні пояснення стосовно того, чому він бере або не бере до уваги ті чи інші факти чи обставини. І лише оцінивши відповідним чином докази в їх сукупності, суд має зробити висновок щодо винуватості або невинуватості особи.

Зміст поняття доведеності винуватості особи у вчиненні злочину «поза розумним сумнівом» розкрито у пункті 54 рішення Європейського суду з прав людини від 04.09.2014 у справі «Рудяк проти України», згідно з яким Суд в черговий раз послався на свою практику, підтверджуючи, що критерієм, який застосовується при оцінюванні доказів, є доведення «поза розумним сумнівом» (див. рішення у справі «Авшар проти Туреччини», п. 282). Така доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій факту, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

Згідно з правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 04.07.2018 (справа №688/788/15-к), стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину. Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння, як тих, що утворюють об'єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб'єктивну сторону. Зокрема, у справах, в яких наявність та/або характер умислу має значення для правової кваліфікації діяння, суд у своєму рішенні має пояснити, яким чином встановлені ним обставини справи доводять наявність умислу саме такого характеру, який є необхідним елементом складу злочину, і виключає можливу відсутність умислу або інший характер умислу. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами обвинувачення і захисту допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій. Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред'явленим обвинуваченням.

При кваліфікації дій за статтею 115 КК України (умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині) визначальним є спрямованість умислу винного, його суб'єктивне ставлення до наслідків своїх дій.

Виходячи з обставин даного кримінального провадження та враховуючи сталу практику Верховного Суду (постанови у справах № 524/113/15-к від 02.07.2019, № 722/910/19 від 02.09.2021, № 759/5952/18 від 21.02.2022, № 523/3556/21 від 30.05.2023, № 748/1832/22 від 28.11.2023), колегія суддів зауважує, що умисне вбивство з об'єктивної сторони характеризується дією або бездіяльністю у вигляді протиправного посягання на життя людини, наслідками у вигляді смерті та причинним зв'язком між зазначеними діяннями і наслідками, а з суб'єктивної сторони - умисною формою вини (прямим або непрямим умислом), коли винний усвідомлює, що може заподіяти смерть особі, передбачає такі наслідки і бажає або свідомо припускає їх настання.

Питання про наявність умислу необхідно вирішувати з огляду на сукупність всіх обставин вчиненого діяння, зокрема, враховувати кількість, характер і локалізацію тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного до, під час і після злочину, його взаємини з потерпілим, що передували події, а також спосіб вчинення злочину, засоби та знаряддя злочину.

Верховний Суд України у своїх рішеннях неодноразово вказував, що, вирішуючи у справах про злочини проти життя та здоров'я особи питання про те, з прямим чи непрямим умислом діяв винуватий, суд має виходити із сукупності всіх обставин справи й враховувати не тільки поведінку винуватого, потерпілого і їх взаємостосунки до злочину, під час і після його вчинення, але й спосіб вчинення злочину, застосовані засоби і знаряддя, сам характер заподіяних потерпілим поранень. Про наявність саме прямого умислу можуть свідчити, зокрема, діяння винуватого, які завідомо для нього повинні були потягти смерть потерпілого і не призвели до смертельного наслідку лише в силу обставин, які не залежали від його волі. Ціль досягнення суспільно небезпечного результату - це конструктивний елемент попередньої злочинної діяльності.

Вбивство, передбачене п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України, учинене з корисливих мотивів, кваліфікується в разі, коли винний, позбавляючи життя потерпілого, бажав одержати у зв'язку з цим матеріальні блага для себе або інших осіб, одержати чи зберегти певні майнові права, уникнути матеріальних витрат чи обов'язків або досягти іншої матеріальної вигоди. При цьому не має значення, чи одержав винний ту вигоду, яку бажав одержати внаслідок убивства, а також, коли виник корисливий мотив до початку чи під час вчинення цього злочину. У разі вчинення умисного вбивства під час розбійного нападу, дії винного кваліфікуються за п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України, і статтею, якою передбачено відповідальність за злочинне заволодіння майном, тобто ч. 4 ст. 187 КК України.

У матеріалах кримінального провадження наявний висновок експерта №89 від 18.11.2020, відповідно до якого «1. При судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_12 виявлено: множинні проникаючі колото-різані рани грудної клітки (в кількості трьох) з ушкодженням по ходу раньовогу каналу серця та нижньої долі лівої легені, двобічний гемоторакс; перелом грудини в середній частині, переломи ребер зліва 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9 та справа 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10; синець лівого ока, садно лівої руки, синець правої руки; 2. Множинні проникаючі поранення грудей у ОСОБА_12 виникли від дії плаского однобічного гострого колючо-ріжучого предмета типу клинка ножа, що мав обушок та гостре лезо. Закрита тупа травма грудної клітки у вигляді двобічних переломів ребер, перелому грудини у ОСОБА_12 виникла від неодноразової травматичної дії твердого (-их) тупого (-их) предмету (предметів) з обмеженою контактуючою поверхнею, мала ознаки тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості та в причинному зв'язку зі смертю ОСОБА_12 не стоїть. Синець лівого ока, садно лівої руки, синець правої руки, утворились від дії твердого (-их) тупого (-их) предмету (предметів), незадовго від смерті, мають ознаки легких тілесних ушкоджень і в причинному зв'язку зі смертю ОСОБА_12 не стоять; 3. Смерть ОСОБА_12 настала від множинних проникаючих ножових поранень грудей з ушкодженням серця та нижньої долі лівої легені, яке ускладнилось гострою масивною внутрішньою кровотечею; 4. Множинні колото-різані проникаючі поранення грудей з ушкодженням серця та нижньої долі лівої легені у ОСОБА_12 мали ознаки тяжкого тілесного ушкодження, як небезпечного для життя в момент заподіяння (згідно з п. 2.1.3.й «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень» від 17.01.1995 Наказ №6). Між множинними проникаючими колото-різаними ушкодженнями грудної клітки з ушкодженням серця та нижньої долі лівої легені і смертю ОСОБА_12 є прямий причинно-наслідковий зв'язок. 5. Всі ушкодження, виявлені при експертизі трупа ОСОБА_12 , є прижиттєвими, утворились незадовго до настання смерті. Посмертних пошкоджень при експертизі трупа ОСОБА_12 не виявлено. 6. При судово-токсикологічній експертизі крові та тканини нирки від трупа ОСОБА_12 етилового спирту та його ізомерів не виявлено, що свідчить про тверезий її стан на момент настання смерті. 7. При експертизі трупа ОСОБА_12 виявлено патоморфологічні ознаки хронічної ішемічної хвороби серця, яка являлася самостійним окремим прижиттєвим захворюванням та в прямому причинному зв'язку зі смертю ОСОБА_12 не стоїть. 8. Смерть ОСОБА_12 настала після заподіяння ножових поранень грудей, з ушкодженням серця та лівої легені. 9. Після отримання ушкоджень ОСОБА_12 певний проміжок часу (секунди, десятки секунд), до настання загрозливих для життя явищ могла здійснювати фізичні дії). 10. Враховуючи локалізацію виявлених при експертизі трупа ОСОБА_12 колото-різаних поранень, вважаю можливим будь-яке взаємне розташування потерпілого та особи, що причинила ушкодження в момент заподіяння її колото-різаного поранення, за умов доступності лівої половини тулуба. ОСОБА_12 було спричинено три ножових поранення».

Про умисел обвинуваченого ОСОБА_9 на вбивство ОСОБА_12 з корисливих мотивів переконливо свідчить сукупність всіх фактичних обставин вчиненого ним діяння, зокрема, спосіб нанесення, характер і локалізація тілесних ушкоджень, інтенсивність та цілеспрямованість дій обвинуваченого, і полягає в тому, що ОСОБА_9 , усвідомлюючи свою явну фізичну перевагу над потерпілою, яка на момент вчинення злочинів являлася особою похилого віку (мала 92 роки), після нанесення численних тілесних ушкоджень у вигляді переломів ребер, перелому грудини та синців на тілі, цілеспрямовано наносив множинні проникаючі ножові поранення в область грудей потерпілої, що спричинило настання смерті останньої. Після цього ОСОБА_9 обшукав будинок ОСОБА_12 та заволодів її коштами, тобто, позбавляючи життя потерпілу, бажав одержати у зв'язку з цим матеріальні блага для себе.

ОСОБА_9 , будучи на момент скоєння кримінального правопорушення фізично здоровою, молодою людиною, міцної статури та ендоморфної тілобудови, що візуально можна встановити із відеозапису слідчого експерименту, проходячи військову службу з 2013 року до 2017 року, мав певну фізичну підготовку, усвідомлюючи, що потерпіла ОСОБА_12 не тільки за своїм віком, а й за зовнішніми ознаками її ектоморфної (худорлявої) статури та низького зросту, не зможе надати спротив, та що для пригнічення її волі достатньо застосування мінімального насильства або погрози, ОСОБА_9 завдавав їй декілька ударів ножем в область грудей, при цьому усвідомлюючи перебування в області грудей життєво важливих органів, зокрема серця. Останньому було відомо, що ніж, навіть з невеликим лезом, має колюче-ріжучі властивості і в результаті завдання ним удару по відкритій частині тіла людини, спричинить проникаюче поранення, а завдання удару у життєво важливі органи призведе до їхнього пошкодження та смерті потерпілої. Отже, ОСОБА_9 не міг не розуміти, що в результаті його дій можливе настання суспільно небезпечних наслідків у виді смерті потерпілої.

Водночас, якщо припустити, що метою вчинення ОСОБА_9 вбивства ОСОБА_12 не був корисливий мотив, про що він зазначав під час проведення слідчого експерименту, а його протиправні дії (вбивство) були спричинені провокацією зі сторони ОСОБА_12 , яка, за його версією, виражалася до нього образливими словами, то слід вказати, що жодна провокація потерпілої особи, виражена в усній формі, не може виправдати дії особи, яка, маючи фізичну перевагу, завдає у відповідь на таку провокацію ножові поранення у життєво важливі органи.

Про спрямованість умислу ОСОБА_9 на вбивство ОСОБА_12 та про його байдужість до вчиненого свідчить і те, що ОСОБА_9 , зрозумівши вчинене лише вдома, про що він також вказав під час проведення слідчого експерименту, не намагався відвернути негативні наслідки у виді смерті потерпілої ОСОБА_12 шляхом виклику швидкої медичної допомоги та не повідомив про свої дії будь-кому іншому, тобто вжив усіх заходів для настання смерті потерпілої.

Про корисливий мотив вчинення вбивства ОСОБА_12 , окрім заволодіння її коштами ОСОБА_9 , свідчить і те, що станом на момент вчинення кримінального правопорушення в останнього були невиконані боргові зобов'язання перед третіми особами, що під час судового розгляду доведено стороною обвинувачення належними доказами, зокрема долученими копіями рішень Козятинського міськрайонного суду Вінницької області про стягнення з ОСОБА_9 на користь Кредитної спілки «Істок» заборгованості за кредитними договорами у загальному розмірі понад 100000 гривень.

Бажаючи спростувати факт потреби у ОСОБА_9 у грошових коштах, сторона захисту долучила лист Козятинського відділу державної виконавчої служби у Хмільницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), який нібито свідчить про те, що виконавчі провадження з примусового виконання виконавчих листів про стягнення з ОСОБА_9 заборгованості неодноразово відкривалися та завершувалися, а тому боргові зобов'язання у ОСОБА_9 були відсутні.

Однак, аналізуючи такий лист Козятинського відділу державної виконавчої служби у Хмільницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), колегія суддів установила, що його зміст свідчить про те, що виконавчі провадження з примусового виконання виконавчих листів про стягнення з ОСОБА_9 заборгованості неодноразово завершувались не через сплату ОСОБА_9 боргових зобов'язань, а на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», за змістом якого виконавчий документ повертається стягувачу, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними. Тобто вказаний лист лише підтверджує відсутність у ОСОБА_9 засобів для задоволення вимог кредитора, а відтак і наявність у нього корисливого мотиву для вчинення інкримінованого йому злочину.

Таким чином, згідно з положеннями статті 22 КПК України, з'ясувавши обставини даного кримінального провадження та перевіривши їх доказами, колегія суддів дійшла висновку, що сторона обвинувачення довела поза розумним сумнівом винуватість ОСОБА_9 у вчиненні злочину, передбаченого п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_9 вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України, не визнав, показання давати відмовився, відповідно до ст. 63 Конституції України, однак зазначив, що «бабушку Розу він не вбивав».

Таку позицію обвинуваченого суд розцінює як природну захисну реакцію та намагання уникнути відповідальності за скоєний злочин.

Заперечення ОСОБА_9 своєї винуватості у вчиненні інкримінованого йому злочину спростовуються дослідженими колегією суддів доказами, які в сукупності є логічними, взаємопов'язаними і узгоджуються між собою.

Так, висновком експерта №1072 від 26.10.2020 установлено, що генетичні ознаки слідів крові людини та клітин з ядрами, виявлених на наволочці, та генетичні ознаки клітин з ядрами, виявлених на поверхні зрізів нігтьових пластин з правої та лівої рук трупа ОСОБА_12 , збігаються між собою, є змішаними, належать більше, ніж одній особі та містять генетичні ознаки зразка крові трупа ОСОБА_12 та зразка букального епітелію ОСОБА_9 .

Крім того, висновком експерта №1032 від 02.12.2020 установлено, що генетичні ознаки клітин з ядрами, виявлених на поверхні зрізів нігтьових пластин з правої та лівої рук трупа ОСОБА_12 , збігаються між собою, є змішаними, належать більше ніж одній особі, містять генетичні ознаки зразка крові трупа ОСОБА_12 та генетичні ознаки зразка букального епітелію ОСОБА_9 .

Жоден досліджений під час судового розгляду доказ, в тому числі і показання свідків, не свідчать про невинуватість ОСОБА_9 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, а навпаки підтверджують його вину.

Окрім зазначеного, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на показання свідків ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 та ОСОБА_26 , які, перебуваючи у дружніх та родинних відносинах з ОСОБА_9 , під час судового розгляду надали вкрай суперечливі показання, до яких колегія суддів ставиться критично.

Так, під час надання показань щодо місця знаходження ОСОБА_9 станом на 29.09.2020 (що є датою смерті ОСОБА_12 ), свідок ОСОБА_16 зазначив, що у той період він з ОСОБА_9 два дні провели разом, рік та день він не зміг згадати, але вказав, що це були дні, коли відбулося якесь вбивство, однак свідок ОСОБА_16 вказав на час перебування разом з ОСОБА_9 , а саме: після 11 год (тобто після часу скоєння вбивства) до вечора, граючи комп'ютерні ігри.

Свідки ОСОБА_17 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 та ОСОБА_26 , які станом на 29.09.2020 проживали з ОСОБА_9 за однією адресою та перебувають з останнім в родинних відносинах, між якими, згідно з отриманими колегією суддів показаннями, гарні та довірливі відносини, в судовому засіданні не надали однозначної відповіді на те, де 29.09.2020 перебував ОСОБА_9 .

Так, ОСОБА_17 - батько обвинуваченого ОСОБА_9 під час допиту в судовому засіданні зазначив, що 29.09.2020 його син на практику не пішов, коли він йшов на роботу о 07 год 45 хв, його син ще спав; о 12 год, коли він прийшов додому на обід, сина вдома не було, а зустрів його лише о 12 год 45 хв, коли він їхав додому на велосипеді, забравши свого племінника зі школи.

ОСОБА_20 - матір обвинуваченого ОСОБА_9 під час допиту в судовому засіданні зазначила, що 29.09.2020 її син пішов на виробничу практику, але їх раніше відпустили додому. Коли син ходив на практику, то виходив з дому раніше за неї та її чоловіка, оскільки йому о 08 год треба було бути на місці. Коли 29.09.2020 вона йшла вранці на роботу з чоловіком, сина вже не було вдома.

ОСОБА_21 - рідна сестра обвинуваченого ОСОБА_9 під час допиту в судовому засіданні зазначила, що 29.09.2020 о 07 год 30 хв її батьки поїхали на роботу, а 07 год 45 хв вона разом зі своїм чоловіком повезли сина в школу. ОСОБА_9 в цей час спав, бо був хворий та не йшов на виробничу практику, про що напередодні ввечері повідомив усіх членів родини. Коли вони повернулися зі школи о 08 год 15 хв, її брат все ще спав, і лише пізніше вона його розбудила на сніданок.

На думку колегії суддів, свідки ОСОБА_17 , ОСОБА_20 та ОСОБА_21 , перебуваючи у родинних відносинах з ОСОБА_9 , даючи показання, певним чином намагалися створити власну версію того, де перебував ОСОБА_9 на момент убивства ОСОБА_12 , стверджуючи про те, що він або був у полі їхнього зору, тобто вони бачили його вдома, або перебував на виробничій практиці.

Такі суперечливі показання, надані свідками, свідчать про те, що близькі ОСОБА_9 особи бажають виправдати останнього, перекручуючи обставини і факти таким чином, щоб у суду з'явилося уявлення нібито ОСОБА_9 у період часу, що відноситься до часу вбивства ОСОБА_12 , не міг перебувати на місці скоєння злочину.

Отже, зважаючи на викладене, колегія суддів такі показання свідків розцінює критично.

Однак навіть з показань родичів обвинуваченого ОСОБА_9 , які усіляким чином намагалися створити для нього алібі, колегія суддів вважає, що вранці 29.09.2020 у ОСОБА_9 була можливість, не попадаючи в поле зору своїх родичів та інших осіб, вчинити вбивство ОСОБА_12 , яка проживала за «декілька кроків» від будинку, де мешкав обвинувачений.

Дослідивши усі вищезазначені докази в їх сукупності, з точки зору їх допустимості, достовірності та достатності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин кримінального провадження у їх сукупності, колегія суддів доходить висновку про доведеність винуватості обвинуваченого ОСОБА_9 у вчиненні злочину та вважає, що його дії правильно кваліфіковані органом досудового розслідування за п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України, як умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині (умисне вбивство), з корисливих мотивів, оскільки така юридична оцінка відповідає фактичним обставинам, встановленим у ході судового розгляду даного кримінального провадження.

У частині другій статті 61 Конституції України передбачено, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Згідно з ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Суд, призначаючи покарання, зобов'язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.

Згідно з абзацом 2 пункту 1 постанови Пленуму ВСУ «Про практику призначення судами кримінального покарання» №7 від 24.10.2003, призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

При визначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_9 колегія суддів враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке, згідно зі ст. 12 КК України, відноситься до особливо тяжких злочинів; особу обвинуваченого, який раніше несудимий, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, за місцем проживання та за місцем служби у військовій частині НОМЕР_3 характеризувався позитивно, неодружений. Також колегія суддів враховує невизнання вини обвинуваченим, його намагання уникнути кримінальної відповідальності.

Будь-яких обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_9 , колегією суддів не установлено.

З матеріалів кримінального провадження убачається, що орган досудового розслідування при формулюванні пред'явленого обвинувачення, зазначав про наявність обтяжуючої покарання обставини - вчинення кримінального правопорушення стосовно особи похилого віку.

З огляду на вік ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , якій на день вчинення злочину було 92 роки, колегія суддів вважає вказану обставину доведеною, оскільки, відповідно до вікової класифікації Всесвітньої організації охорони здоров'я, особи які досягли 90 років - довгожителі.

Тому, відповідно до ст. 67 КК України, обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченому ОСОБА_9 , колегія суддів визнає вчинення кримінального правопорушення стосовно особи похилого віку.

Крім того, орган досудового розслідування при формулюванні пред'явленого обвинувачення, зазначав про наявність обтяжуючої покарання обставини - тяжкі наслідки.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 67 КК України, при призначенні покарання обставинами, які його обтяжують, визнаються тяжкі наслідки, вчинені злочином.

Тяжкими наслідками, завданими злочином, у наведеній статті слід розуміти ті суспільно небезпечні зміни в об'єкті кримінально-правової охорони, які викликані вчиненням злочину, але виходять за межі його складу. З урахуванням конкретних обставин кримінального провадження тяжкими наслідками можуть, зокрема, визнаватися смерть однієї чи декількох осіб, значна шкода здоров'ю людей, майнова шкода у великому чи особливо великому розмірах тощо. Врахування зазначеної обставини як такої, що обтяжує покарання, не відповідатиме вимогам закону, якщо певна обставина (смерть особи) вже оцінена судом як кваліфікуюча ознака кримінального правопорушення.

Отже, у даному випадку колегія суддів не визнає обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченому ОСОБА_9 , тяжкі наслідки, завдані злочином.

Відповідно до ст. 3 Загальної Декларації прав людини, кожна людина має право на життя, свободу та особисту недоторканність. Зазначені положення міжнародних правових стандартів мають універсальний характер і відображені в Конституції України. Зокрема, у статті 3 Конституції України закріплено, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Одним з проявів верховенства права є положення про те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори. Справедливість - одна з основних засад права і є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права.

ЄСПЛ у рішенні від 17.09.2009 у справі «Скополла проти Італії» зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.

При призначенні обвинуваченому покарання колегією суддів враховується і те, що покарання є формою реалізації кримінальної відповідальності, заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого, та має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так й іншими особами.

Санкція частини другої статті 115 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від десяти до п'ятнадцяти років або довічне позбавлення волі, з конфіскацією майна у випадку, передбаченому пунктом 6 частини другої цієї статті.

Під час судових дебатів у судовому засіданні сторона обвинувачення та сторона потерпілих просили призначити обвинуваченому ОСОБА_9 покарання у виді довічного позбавлення волі.

Думка потерпілих може враховуватись судом при призначенні покарання, однак не є вирішальною.

Довічне позбавлення волі - найтяжчий вид основного покарання, що полягає в довічній (пожиттєвій) ізоляції особи, визнаної судом винуватою у вчиненні особливо тяжкого злочину, від суспільства в спеціальних кримінально-виконавчих установах.

Відповідно до ч. 1 ст. 64 КК України, довічне позбавлення волі встановлюється за вчинення особливо тяжких злочинів і застосовується лише у випадках, спеціально передбачених цим Кодексом, якщо суд не вважає за можливе застосовувати позбавлення волі на певний строк.

Покарання у виді довічного позбавлення волі є тим видом покарання, що застосовується у випадках, коли необхідність такого призначення обумовлюється особливими обставинами, що обтяжують відповідальність, та виключно небезпечністю особи винного.

Зокрема, вказаний вид кримінального покарання призначається з урахуванням таких даних, як наявність судимостей в особи, з урахуванням негативних характеристик з місця проживання, що в свою чергу, свідчить про небажання особи стати на шлях виправлення і, як наслідок, нехтування загальнолюдськими цінностями, зокрема, життям людини.

Колегія суддів, враховуючи ступінь тяжкості кримінального правопорушення, конкретні обставини його вчинення, дані про особу ОСОБА_9 , який раніше несудимий, позитивно характеризується як за місцем проживання, так і за місцем несення служби, вважає, що призначення ОСОБА_9 покарання у виді позбавлення на певний строк з конфіскацією майна відповідатиме меті покарання та буде достатнім для його виправлення і запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, таке покарання перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного, а також з особою винуватого, адже справедливість розглядається як властивість права, виражена, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому порушенню. Таке покарання відповідає загальним засадам призначення покарання, принципам законності, справедливості та індивідуалізації покарання, буде гарантувати безпеку для суспільства.

Ухвалою слідчого судді Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 28.10.2020 ОСОБА_9 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який в подальшому продовжувався ухвалами Козятинського міськрайонного суду Вінницької області та ухвалами Вінницького районного суду Вінницької області.

У листі ВССУ «Про судову практику застосування судами першої інстанції та апеляційної інстанції процесуального законодавства щодо обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою» роз'яснено, що у п. 74 рішення ЄСПЛ (у справі «Харченко проти України») зазначено: «Суд вважає, що за відсутності чіткого положення, яке встановлювало б правило, коли і за яких умов взятий під вартою на стадії досудового розслідування має далі триматися під вартою на стадії судового розслідування, такий стан не відповідає критерію «передбачуваності закону» для цілей п. 1 ст. 5 Конвенції. Суд також повторює, що практика, яка склалася в умовах прогалин законодавства, коли особа може перебувати під вартою без визначення певного строку тримання, без конкретного правового положення або судового рішення, сама по собі суперечить принципу правової визначеності і захисту від свавілля, які є загальною ідеєю Конвенції принципу верховенства права (див. справу «Барановський проти Польщі» №28358/95, п.п. 55-56, ЄКЛП 2000-III, та справу «Кавка проти Польщі» №25874/94 п. 51, від 09.01.2001, справу «Фельдман проти України», № 76556/01 та №3877904, п. 73 від 08.04.2010)». У пункті 75 цього ж рішення вказано, що хоча національний суд прийняв рішення про попереднє ув'язнення заявника, він не визначив подальший строк тримання під вартою і жодним чином не обґрунтував своє рішення. Це призвело до стану невизначеності підстав перебування заявника під вартою після цієї дати. У зв'язку з цим Суд нагадує, що тривале тримання під вартою без визначення в рішенні суду відповідних підстав є несумісним з принципом захисту від свавілля, закріпленого в п. 1 ст. 5 (див. справа «Соловей і Зозуля проти України», п. 76, від 27.11.2008).

Аналізуючи наведені правові позиції ЄСПЛ, можна дійти висновку про те, що зазначення у вироку строку шляхом настання певної події, а саме: набрання цим вироком законної сили, не суперечитиме п. 74 рішення у справі «Харченко проти України». Крім цього, відповідно до ч. 1 ст. 115 КПК України строки, встановлені цим Кодексом, обчислюються годинами, днями і місяцями. Строки можуть визначатися вказівкою на подію.

Отже, з врахуванням вищезазначених роз'яснень, колегія суддів вважає, що обраний обвинуваченому ОСОБА_9 запобіжний захід у виді тримання під вартою слід залишити до набрання вироком законної сили.

Початок строку відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_9 слід обчислювати з дня набрання вироком законної сили.

Відповідно до ч. 5 ст. 72 КПК України, попереднє ув'язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день або за правилами, передбаченими у частині першій цієї статті.

Тому в строк відбування покарання ОСОБА_9 слід зарахувати строк перебування його під вартою як попереднє ув'язнення з 28.10.2020 (з моменту затримання відповідно до протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, від 28.10.2020) до дати набрання вироком законної сили включно, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.

Ухвалами слідчих суддів Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 01.10.2020, від 05.10.2020, від 20.10.2020 накладено арешти на речові докази, які слід скасувати.

Питання щодо речових доказів слід вирішити на підставі статті 100 КПК України.

З обвинуваченого ОСОБА_9 , згідно з ч. 2 ст. 124 КПК України, на користь держави підлягають до стягнення витрати на залучення експертів по даному кримінальному провадженню (висновок експерта №493 від 06.10.2020 в сумі 653,80 грн, висновок експерта №520 від 16.10.2020 в сумі 1525,02 грн, висновок експерта №994 від 26.10.2020 в сумі 15892,94 грн, висновок експерта №977 від 26.10.2020 в сумі 12738,69 грн, висновок експерта №1072 від 26.10.2020 в сумі 4681,48 грн, висновок експерта №980 від 20.10.2020 в сумі 9057,97 грн, висновок експерта №1075 від 02.11.2020 в сумі 4632,44 грн, висновок експерта №533 від 04.11.2020 в сумі 653,80 грн, висновок експерта №1086 від 09.11.2020 в сумі 4498,07 грн, висновок експерта №1083 від 20.11.2020 в сумі 4681,48 грн, висновок експерта №1030 від 03.11.2020 в сумі 4632,44 грн, висновок експерта №1073 від 03.11.2020 в сумі 4844,93 грн, висновок експерта №1071 від 27.10.2020 в сумі 4632,44 грн, висновок експерта №1085 від 26.10.2020 в сумі 4632,44 грн, висновок експерта №1068 від 26.10.2020 в сумі 4623,09 грн, висновок експерта №1028 від 25.11.2020 в сумі 4681,48 грн, висновок експерта №995 від 13.01.2021 в сумі 36314,29 грн, висновок експерта №1032 від 02.12.2020 в сумі 12732,49 грн, висновок експерта №1029 від 01.12.2020 в сумі 4632,44 грн, висновок експерта №1031 від 30.11.2020 в сумі 4632,44 грн, висновок експерта №992 від 05.02.2021 в сумі 15984,58 грн, висновок експерта №1103 від 03.02.2021 в сумі 39941,48 грн) в загальній сумі 201300 грн 23 коп.

Потерпілою ОСОБА_6 до початку судового розгляду було заявлено цивільний позов до ОСОБА_9 про відшкодування моральної шкоди та збитків, завданих вбивством її матері ОСОБА_12 , в розмірі 11200000,00 грн, який був прийнятий судом до спільного розгляду з даним кримінальним провадженням.

Крім того, потерпілою ОСОБА_7 до початку судового розгляду було заявлено цивільний позов до ОСОБА_9 про відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 7270,00 грн та моральної шкоди в розмірі 10000000,00 грн, який був прийнятий судом до спільного розгляду з даним кримінальним провадженням.

У частині другій статті 127 КПК України передбачено, що шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Згідно з положеннями статті 129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, суд, залежно від доведеності підстав і розміру цивільного позову, задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

У частині п'ятій статті 128 КПК України визначено, що цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У судовому засіданні потерпілі ОСОБА_6 та ОСОБА_7 позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити у повному обсязі.

Оглянувши цивільні позови, колегія суддів дійшла висновку, що заявлені цивільні позови підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

У частині першій статті 1177 ЦК України визначено, що шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Так, ОСОБА_7 у своєму позові зазначає, що матеріальна шкода полягає у витратах, пов'язаних із похованням ОСОБА_12 .

На підтвердження вартості понесених витрат на поховання ОСОБА_12 до позову долучено копію рахунку №65 від 30.09.2020, згідно з яким загальна вартість наданих послуг складає 7270,00 грн.

Тому позов ОСОБА_7 в частині стягнення майнової шкоди слід задовольнити, стягнувши на користь останньої з ОСОБА_9 шкоду в сумі 7270,00 грн.

ОСОБА_6 у своєму позові, обгрунтовуючи завдані їй збитки, пов'язані з упущеною вигодою, які вона оцінює у розмірі 1200000,00 грн, вказує, що 21.09.2020 нею було укладено трудовий договір з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_81 . Відповідно до вказаного договору, з 01.10.2020 вона приймалась на посаду адміністратора мережі магазинів реалізації окулярної оптики. Заробітна плата, передбачена у п. 3.1 трудового договору, визначалась у розмірі 20000 гривень щомісячно. У зв?язку із вбивством її матері, вона була невзмозі приступити до виконання обов'язків по трудовому договору, тому трудовий договір було розірвано з 02.10.2020. Вона планувала працювати на даній посаді упродовж п'яти років, а потім піти на пенсію. Виключно через дії відповідача вона втратила добре оплачувану роботу. Заробіток, який вона мала отримати, перебуваючи на посаді адміністратора мережі магазинів реалізації окулярної оптики, вважає упущеною вигодою, розмір якої оцінює в 1200000 грн (60 місяців х 20000 грн).

Відповідно до ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Верховний Суд у постанові від 31.07.2019 (справа №910/15865/14) наголосив, що відшкодування збитків (упущеної вигоди) є видом цивільно-правової відповідальності. Отже, для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків у виді упущеної вигоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправна поведінка; збитки; причинний зв'язок між протиправною поведінкою боржника та збитками; вина та встановлення заходів, вжитих стороною для одержання такої вигоди. За відсутністю хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Упущена вигода - це доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене. Неодержаний дохід (упущена вигода) - це рахункова величина втрат очікуваного приросту в майні, що базується на документах, які беззастережно підтверджують реальну можливість отримання потерпілим суб'єктом господарювання грошових сум (чи інших цінностей), якби учасник відносин у сфері господарювання не допустив правопорушення (постанови Верховного Суду від 13.12.2018 у справі №923/70/17, від 12.11.2019 у справі №910/9278/18).

При цьому пред'явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на кредитора обов'язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані в разі належного виконання боржником своїх обов'язків. При визначенні реальності неодержаних доходів мають враховуватися заходи, вжиті кредитором для їх одержання. У виді упущеної вигоди відшкодовуються ті збитки, які могли б бути реально отримані при належному виконанні зобов'язання. Наявність теоретичного обґрунтування можливості отримання доходу ще не є підставою для його стягнення.

Звертаючись із заявою про стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди, позивач повинен здійснити точні розрахунки і підкріпити їх відповідними доказами, які безспірно підтверджували б їх розмір.

Натомість, у позовній заяві ОСОБА_6 міститься лише припущення про те, що вона планувала працювати упродовж п'яти років, а потім піти на пенсію, а заробіток, який вона мала отримати, перебуваючи на посаді адміністратора мережі магазинів реалізації окулярної оптики, вважає упущеною вигодою, розмір якої оцінює в 1200000 грн (60 місяців х 20000 грн).

Наведені позивачем розрахунки є теоретичними, побудовані на можливих очікуваннях отримання певного доходу та не підтверджені відповідними документами, іншими належними і допустимими доказами, що свідчили б про конкретний розмір доходу, який могла б і повинна була отримати ОСОБА_6 , якщо б ОСОБА_9 не вчинив кримінальне правопорушення.

ОСОБА_6 не надано доказів того, що неправомірні дії ОСОБА_9 стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила її можливості приступити до виконання обов'язків за трудовим договором.

Вимоги про стягнення упущеної вигоди базуються лише на припущенні, що ОСОБА_6 мала б отримати вигоду у заявленому розмірі, однак матеріали справи не містять відомостей про те, що за звичайних умов вона б виконувала обов'язки за трудовим договором впродовж 60 місяців, а тому, на переконання колегії суддів, не створює реальних наслідків для відшкодування шкоди у вигляді упущеної вигоди.

Колегія суддів у даному конкретному випадку не вбачає правових підстав у межах кримінального провадження на відшкодування шкоди, яка не спричинена злочином безпосередньо.

Ураховуючи те, що сума збитків (упущеної вигоди), яку просить стягнути ОСОБА_82 , обґрунтовується умовними припущеннями про можливість отримання нею доходу, позивач не довела належними та достатніми доказами розмір упущеної вигоди та її реальність, колегія суддів вважає, що підстави для стягнення упущеної вигоди відсутні.

Щодо моральної шкоди, яку ОСОБА_7 та ОСОБА_6 оцінюють у розмірі 10000000 грн кожній, колегія суддів зазначає таке.

У частині другій статті 23 ЦК України визначено, що моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

У разі заявлення вимоги про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачу, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Відшкодування шкоди, зокрема й моральної, що зумовлює порушення прав людини, є одним з ефективних засобів юридичного захисту. Моральна шкода полягає у стражданні або приниженні, яких людина зазнала внаслідок протиправних дій. Страждання та приниження емоції людини, змістом яких є біль, мука, тривога, страх, занепокоєння, стрес, розчарування, відчуття несправедливості, тривала невизначеність, інші негативні переживання.

Проте не всі негативні емоції досягають рівня страждання або приниження, які заподіюють моральну шкоду.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

З цивільного позову убачається, що моральна шкода потерпілих ОСОБА_7 та ОСОБА_6 полягає у неминучих моральних стражданнях, які супроводжуватимуть їх протягом подальшого життя, оскільки вона втратили матір. Значні моральні страждання є триваючими та нескінченними. Такі моральні страждання, коли дочка втрачає матір, є загальновизнаними у цивілізованому суспільстві.

Практика Європейського Суду з прав людини з питання відшкодування моральної шкоди свідчить про те, що оцінка такої шкоди, за своїм характером, є складним процесом, за винятком випадків, коли сума компенсації встановлена законом. Цілком адекватними і самодостатніми критеріями визначення розміру належної потерпілому компенсації є морально-правові імперативи справедливості, розумності та добросовісності. При цьому судова практика має забезпечувати правову визначеність у питанні щодо компенсацій за вчинення аналогічних правопорушень.

З цього погляду можливість людини реалізувати своє природне право на одержання компенсації за страждання і переживання, спричинені посяганням на належні їй особисті немайнові блага, слід розцінювати як один з виявів верховенства права. Водночас усвідомлення взаємозв'язку відшкодування моральної шкоди з правом на доступ до ефективного засобу юридичного захисту вочевидь має спиратися на загальне переконання у спроможності юрисдикційного органу сформувати обґрунтоване уявлення щодо наявності та специфіки втілення моральної шкоди, що зазвичай виникає за подібних життєвих обставин.

У переважній більшості випадків ЄСПЛ наголошує на розумно очікуваних, передбачуваних або звичайних за подібних обставин негативних наслідках, що мали б виникнути у немайновій сфері потерпілої особи; виходить з розумного врахування суті порушеного права, особливостей вчинення конкретного правопорушення та характерного для останнього негативного впливу на стан потерпілого.

Слід зазначити, що у кожному окремому випадку розмір відшкодування моральної шкоди визначається індивідуально судом з урахуванням вимог законодавства та особливостей конкретного кримінального провадження, що є проявом дискреційних повноважень суду.

Законодавець визначив загальні критерії щодо меж судової дискреції у вирішенні питання про розмір грошового відшкодування моральної шкоди. Тобто визначення розміру такого відшкодування становить предмет оціночної діяльності суду.

Грошова сума компенсації моральної шкоди є лише ймовірною, і при її визначенні враховуються характер правопорушення, глибина фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступінь вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, інші обставини, які мають істотне значення, вимоги розумності і справедливості.

Розмір відшкодування моральної шкоди не є сталою величиною, а визначається судом у кожному конкретному випадку з урахуванням всіх обставин справи, має бути не більш аніж достатнім для розумного задоволення потреб потерпілої особи і не повинен приводити до її збагачення. На це вказав Верховний Суд у постанові від 23.10.2024 (справа №293/174/23).

У даному конкретному випадку колегія суддів враховує, що потерпілі ОСОБА_6 та ОСОБА_7 втратили свою матір ОСОБА_12 , з якою підтримували тісний контакт. Окрім морально-правових імперативів справедливості, розумності та добросовісності, колегія суддів враховує і те, що моральні страждання потерпілих, незважаючи на пройдений тривалий час з моменту вбивства ОСОБА_12 , проявлялися і під час судового розгляду даного кримінального провадження, які, згадуючи про свою матір, проявляли негативні емоції, їхня поведінка свідчила про те, що емоційний стан, навіть з урахуванням пройденого часу, не є стійким.

З урахуванням характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, які переживають потерпілі через невідворотність трагічних наслідків, колегія суддів, дотримуючись принципу розумності та справедливості, аналізуючи доводи потерпілих, вважає, що останніми не мотивовано, з чого вони виходили, оцінюючи завдану їм моральну шкоду саме в сумі 10000000 грн кожній. Разом з тим, колегія суддів приймає до уваги, що внаслідок вчинення ОСОБА_9 кримінального правопорушення потерпілі ОСОБА_6 та ОСОБА_7 зазнали моральних страждань, тому, виходячи із засад розумності та справедливості, цивільні позови потерпілих в частині відшкодування моральної шкоди слід задовольнити частково в сумі 5000000 грн кожній.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 100, 124, 128, 129, 368, 370, 374 КПК України, колегія суддів -

УХВАЛИЛА:

ОСОБА_9 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком 15 (п'ятнадцять) років з конфіскацією майна.

Строк відбуття покарання засудженому ОСОБА_9 обчислювати з моменту набрання вироком законної сили.

До набрання вироком законної сили раніше обраний запобіжний захід відносно ОСОБА_9 у виді тримання під вартою - залишити без змін.

Зарахувати ОСОБА_9 в строк відбуття призначеного судом покарання строк попереднього ув'язнення з часу його затримання, а саме: з 28.10.2020, до дати набрання вироком законної сили, відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України,з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.

Позовну заяву ОСОБА_6 до ОСОБА_9 про відшкодування моральної шкоди та збитків, пов'язаних з упущеною вигодою, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_9 на користь ОСОБА_6 5000000 (п'ять мільйонів) грн на відшкодування моральної шкоди.

Решту позовних вимог - залишити без задоволення.

Позовну заяву ОСОБА_7 до ОСОБА_9 про відшкодування майнової та моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_9 на користь ОСОБА_7 7270 (сім тисяч двісті сімдесят) грн 00 коп. на відшкодування майнової шкоди та 5000000 (п'ять мільйонів) грн на відшкодування моральної шкоди, що в загальній сумі складає 5007270 (п'ять мільйонів сім тисяч двісті сімдесят) грн 00 коп.

Решту позовних вимог - залишити без задоволення.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 01.10.2020 на майно, яке виявлено та вилучено під час проведення огляду трупа ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме: халат синього кольору із візерунками квітів, який упаковано та опечатано до паперової коробки; жилет без рукавів світло-коричневого кольору, халат без рукавів світло-коричневого кольору, сорочку синього кольору, футболку рожевого кольору та бюстгальтер білого кольору, які упаковано та опечатано до паперової коробки; нижню білизну (панталони) бежевого кольору 2 штуки, пару коричневих панчох 2 штуки, пару носків бежевого кольору 2 штуки, які упаковано та опечатано до паперового конверта «НПУ ГСУ»; зрізи нігтьових пластин з піднігтьовим вмістом правої та лівої руки, які упаковано та опечатано до паперового конверта «НПУ ГСУ»; зразок крові трупа ОСОБА_12 , який поміщено на фрагмент марлевого тампону, який упаковано та опечатано до паперового конверта «НПУ ГСУ»; дактилокарту обох рук трупа ОСОБА_12 , яку упаковано та опечатано до паперового конверта «НПУ ГСУ», - скасувати.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 01.10.2020 на майно, яке виявлено та вилучено під час проведення огляду місця події домогосподарства №18 по вул. Крилова в м. Козятин, Вінницької області, де було виявлено труп ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у приміщенні кімнати №1, а саме: дві частини (фрагменти) вставної штучної щелепи (протези), які упаковано та опечатано до паперового конверта «НПУ ГСУ»; хустинку білого кольору із зав?язаним вузлом, яку упаковано та опечатано до паперового конверта «НПУ ГСУ»; змив з поверхні дерев'яного бильця софи, який упаковано та опечатано до паперового конверта «НПУ ГСУ»; слід пальця руки з поверхні (внутрішньої) міжкімнатних дверей між кімнатами №1 та №2, який поміщено та упаковано до полімерного спеціального пакета INZ 2041214; у приміщенні кімнати №3, а саме: змив з поверхні ручок тумби біля тристворчатої шафи, який поміщено та упаковано до паперового конверта; змив з поверхні ручок комоду, на якому розміщений телевізор, який упаковано та опечатано до паперового конверта «НПУ ГСУ»; два сліди відбитків пальців рук з зовнішньої поверхні дверей тристворчатої шафи, які упаковано та опечатано до полімерного спеціального пакета INZ 2041214; у приміщенні кімнати №4, а саме: фото фрагменту сліду взуття, який упаковано та опечатано до полімерного спеціального пакета «НПУ» №SUD 1049307; змив з поверхні ручки тумби столу, який упаковано та опечатано до паперового конверта «НПУ ГСУ»; змив з поверхні ключа дверцят шафи, який упаковано та опечатано до паперового конверта «НПУ ГСУ»; три ручки з шухляд столу, які упаковано та опечатано до паперового конверта; гаманець (порожній) чорного кольору з шухляди столу, який упаковано та опечатано до паперового конверта «НПУ ГСУ»; дві сумки: матерчата із ручками синього кольору та жіноча сумка коричневого кольору, які упаковано та опечатано до паперової коробки; наволочка з подушки білого кольору із візерунками рожевих квітів, яку упаковано та опечатано до паперового конверта; наволочка з подушки білого кольору із візерунками зелених рослин з нашаруванням РБК, яку поміщено та упаковано до паперового конверта; молоток із дерев?яним руків?ям, який упаковано та опечатано до паперової коробки, - скасувати.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 01.10.2020 на майно, яке виявлено та вилучено 03.10.2020, під час проведення огляду місця події за адресою: АДРЕСА_1 , де проживає ОСОБА_53 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме: спортивні штани чорного кольору з полосами, які упаковано та опечатано до спеціального пакету «НПУ ГСУ» №7259737; кофту чорного кольору, яку упаковано та опечатано до спеціального пакету «НПУ ГСУ» №7259738; та на майно, яке вилучене 03.10.2020 на підставі постанови прокурора Козятинського відділу Калинівської місцевої прокуратури у ОСОБА_54 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме: піднігтьовий зріз з лівої руки, який упаковано та опечатано до паперового конверта «НПУ ГСУ»; піднігтьовий зріз з правої руки, який упаковано та опечатано до паперового конверта «НПУ ГСУ»; зразки букального епітелію, які упаковано та опечатано до паперового конверта «НІУ ГСУ», - скасувати.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 20.10.2020 на майно, яке виявлено та вилучено під час проведення додаткового огляду місця події домогосподарства №18 по вул. Крилова в м. Козятин, Вінницької області, де було виявлено труп ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме: кухонний ніж із червоним руків'ям довжиною 10,5 см, довжиною леза 11 см, на кінці леза зі слідами речовини бурого кольору (РБК), який поміщено до картонної коробки, яка опечатана печатками «Для пакетів №24», - скасувати.

Речові докази: спортивні штани чорного кольору з полосами, які упаковано та опечатано до спеціального пакету «НПУ ГСУ» №7259737; кофту чорного кольору, яку упаковано та опечатано до спеціального пакету «НПУ ГСУ» №7259738, що знаходяться в кімнаті зберігання речових доказів Козятинського ВП Калинівського ВП ГУНП у Вінницькій області, - повернути по належності.

Речові докази: дві частини (фрагменти) вставної штучної щелепи (протези), які упаковано та опечатано до паперового конверта «НПУ ГСУ»; змив з поверхні дерев'яного бильця софи, який упаковано та опечатано до паперового конверта «НПУ ГСУ»; слід пальця руки з поверхні (внутрішньої) міжкімнатних дверей між кімнатами №1 та №2, який поміщено та упаковано до полімерного спеціального пакета INZ 2041214; змив з поверхні ручок тумби біля тристворчатої шафи, який поміщено та упаковано до паперового конверта; змив з поверхні ручок комоду, на якому розміщений телевізор, який упаковано та опечатано до паперового конверта «НПУ ГСУ»; два сліди відбитків пальців рук з зовнішньої поверхні дверей тристворчатої шафи, які упаковано та опечатано до полімерного спеціального пакета INZ 2041214; фото фрагменту сліду взуття, який упаковано та опечатано до полімерного спеціального пакета «НПУ» №SUD 1049307; змив з поверхні ручки тумби столу, який упаковано та опечатано до паперового конверта «НПУ ГСУ»; змив з поверхні ключа дверцят шафи, який упаковано та опечатано до паперового конверта «НПУ ГСУ»; три ручки з шухляд столу, які упаковано та опечатано до паперового конверта; зрізи нігтьових пластин з піднігтьовим вмістом правої та лівої руки, які упаковано та опечатано до паперового конверта «НПУ ГСУ»; зразок крові трупа ОСОБА_12 , який поміщено на фрагмент марлевого тампону, який упаковано та опечатано до паперового конверта «НПУ ГСУ»; дактилокарту обох рук трупа ОСОБА_12 , яку упаковано та опечатано до паперового конверта «НПУ ГСУ»; піднігтьовий зріз з лівої руки, який упаковано та опечатано до паперового конверта «НПУ ГСУ»; піднігтьовий зріз з правої руки, який упаковано та опечатано до паперового конверта «НПУ ГСУ»; зразки букального епітелію, що упаковано та опечатано до паперового конверта «НПУ ГСУ», кухонний ніж із червоним руків'ям довжиною 10,5 см, довжиною леза 11 см, на кінці леза зі слідами речовини бурого кольору (РБК); хустинку білого кольору із зав'язаним вузлом, яку упаковано та опечатано до паперового конверта «НПУ ГСУ»; гаманець (порожній) чорного кольору з шухляди столу, який упаковано та опечатано до паперового конверта «НПУ ГСУ»; дві сумки: матерчата із ручками синього кольору та жіноча сумка коричневого кольору, які упаковано та опечатано до паперової коробки; наволочку з подушки, білого кольору із візерунками рожевих квітів, яку упаковано та опечатано до паперового конверта; наволочку з подушки білого кольору із візерунками зелених рослин з нашаруванням РБК, яку поміщено та упаковано до паперового конверта; молоток із дерев'яним руків'ям, який упаковано та опечатано до паперової коробки; халат синього кольору із візерунками квітів, який упаковано та опечатано до паперової коробки; жилет без рукавів світло-коричневого кольору, халат без рукавів світло-коричневого кольору, сорочку синього кольору, футболку рожевого кольору та бюстгальтер білого кольору, які упаковано та опечатано до паперової коробки; нижню білизну (панталони) бежевого кольору 2 штуки, пару коричневих панчох 2 штуки, пару носків бежевого кольору 2 штуки, які упаковано та опечатано до паперового конверта «НПУ ГСУ», що знаходяться в кімнаті зберігання речових доказів Козятинського ВП Калинівського ВП ГУНП у Вінницькій області, - знищити.

Стягнути з ОСОБА_9 на користь держави витрати на залучення експертів по даному кримінальному провадженню в загальній сумі 201300 (двісті одна тисяча триста) грн 23 коп.

Вирок суду може бути оскаржено до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а ОСОБА_9 - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

ГОЛОВУЮЧИЙ СУДДЯ ОСОБА_83

СУДДІ ОСОБА_84

ОСОБА_85