14 квітня 2025 року
м. Київ
справа № 646/12277/24
провадження № 51-1294 впс 25
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
розглянувши у судовому засіданні подання Харківського апеляційного суду про направлення матеріалів провадження (справа № 646/12277/24) за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Червонозаводського районного суду м. Харкова від 25 листопада 2024 рокудо іншого апеляційного суду,
встановив:
До Верховного Суду в порядку частини 3 статті 34 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) надійшло подання Харківського апеляційного суду про направлення з цього суду до іншого суду апеляційної інстанціїматеріалів провадження (справа № 646/12277/24) за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Червонозаводського районного суду м. Харкова від 25 листопада 2024 року про відмову у задоволенні його скарги на бездіяльність керівника Харківської обласної прокуратури щодо невнесення відомостей про кримінальні правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Подання внесено у зв'язку з неможливістю утворити склад суду для апеляційного розгляду вказаних матеріалів провадження. Зазначено, що склад колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних проваджень становить 7 суддів і вони не можуть брати участь в цьому провадженні, оскільки ухвалами цього суду було задоволено їх відводи і самовідводи.
Учасникам судового провадження було належним чином повідомлено про день та час розгляду подання, проте в судове засідання вони не з'явилися, що не перешкоджає його розгляду. Заперечень та клопотань про відкладення дати розгляду подання не надійшло.
Під час повідомлення Верховним Судом ОСОБА_5 шляхом телефонного зв'язку про день, місце та час розгляду подання, він висловив прохання не направляти провадження до Полтавського апеляційного суду для розгляду.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши наведені у поданні доводи та матеріали провадження, Суд дійшов висновку, що подання підлягає задоволенню на таких підставах.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 34 КПК кримінальне провадження передається на розгляд іншого суду, якщо після задоволення відводів (самовідводів) чи в інших випадках неможливо утворити склад суду для судового розгляду.
У частині 3 статті 34 КПК встановлено, що питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів, а також про направлення провадження з одного суду апеляційної інстанції до іншого вирішується колегією суддів Касаційного кримінального суду Верховного Суду за поданням суду апеляційної інстанції або за клопотанням сторін чи потерпілого не пізніше п'яти днів з дня внесення такого подання чи клопотання, про що постановляється вмотивована ухвала.
Із матеріалів провадженнявбачається,що до Харківського апеляційного суду надійшло провадження (справа № 646/12277/24) за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Червонозаводського районного суду м. Харкова від 25 листопада 2024 року.
Відповідно до протоколу щодо неможливості автоматизованого розподілу справи між суддями Харківського апеляційного суду від 20 березня 2025 року, розподіл не відбувся через відсутність необхідної кількості суддів для розподілу судової справи.
У поданні зазначено, що у судовій палаті з розгляду кримінальних справ здійснюють правосуддя 7 суддів, а саме: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 .
Зі змісту ухвали Харківського апеляційного суду від 21 січня 2025 року, яка міститься в матеріалах провадження, вбачається, що задоволено заяву ОСОБА_13 про відвід суддів ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_12 .
Як видно зі змісту ухвал Харківського апеляційного суду від 29 січня, 04, 18 лютого та 05 березня 2025 року, які містяться в матеріалах провадження, задоволено заяви суддів ОСОБА_11 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_10 про самовідвід у цьому провадженні.
Таким чином, склад судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду становить сім суддів, які не мають права брати участь у розгляді цього провадження із зазначених вище причин.
Разом з тим, у частині 2 статті 18 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» передбачено, що у випадках, визначених законом, а також за рішенням зборів суддів відповідного суду може запроваджуватися спеціалізація суддів з розгляду конкретних категорій справ.
Пунктами 2.3.21 та 2.3.22 Положення про автоматизовану систему документообігу суду (у редакції рішення Ради суддів України від 15 вересня 2016 року № 58) встановлено, що автоматизований розподіл судових справ між суддями в судах, у яких відсутня спеціалізація або її застосування неможливе, здійснюється між усіма суддями.
Крім того, у рішенні Ради суддів України № 18 від 11 червня 2021 року роз'яснено, що в суді, у якому рішенням загальних зборів суддів визначено спеціалізацію суддів, у випадках, коли неможливо утворити колегію з числа суддів відповідної спеціалізації (з числа суддів відповідної судової палати), визначення головуючого судді здійснюється з числа суддів відповідної спеціалізації (з числа суддів відповідної палати), а визначення суддів-членів колегії відбувається між усіма суддями незалежно від їхньої спеціалізації та належності їх до судових палат.
Також, вказаним рішенням Ради суддів України внесено зміни до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30 (в редакції від 15 вересня 2016 року), згідно з якими збори суддів відповідного суду мають право визначати особливості здійснення автоматизованого розподілу судових справ у разі неможливості визначення судді-доповідача з числа суддів відповідної спеціалізації (судової палати), у разі неможливості визначити склад колегії з числа суддів відповідної спеціалізації (судової палати).
Оскільки у складі судової палати з розгляду кримінальних справ не залишилося суддів, які можуть брати участь у зазначеному провадженні, та неможливо визначити суддю-доповідача з числа суддів цієї палати, то немає можливості і залучити резервних суддів для розгляду цього провадження.
У зв'язку з цим неможливо виконати вимоги частини 4 статті 31 КПК, відповідно до якої кримінальне провадження в апеляційному порядку здійснюється колегіально судом у складі не менше трьох суддів.
Отже, так як у судовій палаті з розгляду кримінальних справ неможливо сформувати колегію суддів для розгляду зазначеного провадження, то колегія суддів вважає, що подання Харківського апеляційного суду необхідно задовольнити, а матеріали провадження (справа № 646/12277/24) за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Червонозаводського районного суду м. Харкова від 25 листопада 2024 року направити із Харківського апеляційного суду для розгляду до Полтавського апеляційного суду, як найбільш територіально наближеного.
На підставі наведеного, керуючись статтею 34 КПК, Суд
постановив:
Подання Харківського апеляційного суду задовольнити.
Матеріали провадження (справа № 646/12277/24) за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Червонозаводського районного суду м. Харкова від 25 листопада 2024 року направити із Харківського апеляційного суду до Полтавського апеляційного суду для розгляду по суті.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3