14 квітня 2025 року
м. Київ
справа № 990SCCV/38/25
провадження № 61-86вп25
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Фаловської І. М. розглянув клопотання ОСОБА_1 , яке подано адвокатом Ситенком Олександром Дмитровичем, про визначення підсудності справи за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Орган опіки та піклування Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації (Управління соціальної та ветеранської політики), про визнання особи недієздатною, встановлення опіки та призначення опікуна,
08 квітня 2025 року ОСОБА_1 через свого адвоката Ситенка О. Д. звернувся засобами поштового зв'язку до Верховного Суду із заявою про визнання особи недієздатною, встановлення опіки та призначення опікуна ОСОБА_2 , у якій міститься клопотання про визначення підсудності його заяви про визнання особи недієздатною, встановлення опіки та призначення опікуна.
Клопотання мотивовано тим, що ОСОБА_1 є сином
ОСОБА_2 , який у зв'язку зі збройною агресією російської федерації проти України вимушено переїхав з міста Вознесенівка (колишнє Червонопартизанськ) Луганської області, яке перебуває під окупацією, до Федеративної Республіки Німеччина (далі - ФРН).
ОСОБА_2 проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Також заявник вказує, що ОСОБА_2 є особою пенсійного віку ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та проходить лікування від онкологічного захворювання, фізичної можливості приїхати до України не має.
У зв'язку із проживанням ОСОБА_2 в ФРН проведення окремої процесуальної дії (призначення судово-психіатричної експертизи) та отримання доказів (висновків судово-психіатричної експертизи) можливо тільки на території ФРН.
Україна та ФРН є учасниками Конвенції про отримання за кордоном доказів у цивільних або комерційних справах 1970 року (далі - Конвенція), відповідно до статті 1 якої у цивільних або комерційних справах судовий орган Договірної Держави може відповідно до положень законодавства цієї Держави шляхом надіслання судового доручення звернутися до компетентного органу другої Договірної Держави з проханням отримати докази або провести інші процесуальні дії.
У зв'язку з чим заявником після визначення підсудності справи Верховним Судом буде заявлено до відповідного суду клопотання про направлення до компетентного органу ФРН судового доручення про призначення та проведення судово-психіатричної експертизи.
Верховний Суд вважає, що у задоволенні клопотання про визначення підсудності справи № 990SCCV/38/25необхідно відмовити з огляду на таке.
Відповідно до частини 2 статті 295 ЦПК України підсудність справ про обмеження цивільної дієздатності чи визнання недієздатним громадянина України, який проживає за її межами, визначається за клопотанням заявника ухвалою судді Верховного Суду.
Отже, Верховний Суд визначає підсудність справи про визнання недієздатним громадянина України за умови, якщо він проживає за межами України.
Заявник надав до Верховного Суду: копію паспорта ОСОБА_1 ; копію картки фізичної особи-платника податків ОСОБА_1 ; копію свідоцтва про народження ОСОБА_1 ; копію актового запису ОСОБА_1 про зміну прізвища; копію з перекладом на українську мову медичного висновку ОСОБА_2 від 20 січня 2025 року; копію довідки переселенця ОСОБА_1 ; копію, ймовірно, посвідки про тимчасове проживання ОСОБА_2 у ФРН (на двох аркушах, які не мають перекладу на українську мову), яка діє до 04 березня 2025 року.
З урахуванням наведеного, надані матеріали не підтверджують, що на час подання клопотання ОСОБА_1 про визначення підсудності його заяви про визнання ОСОБА_2 недієздатним, встановлення над ним опіки та призначення опікуна останній має право на проживання в іноземній державі за межами України, або ж фактично законно проживає після закінчення дії дозволу на проживання (за адресою: АДРЕСА_1 , або перебуває за іншою адресою).
Належних та допустимих доказів проживання ОСОБА_2 за вказаною адресою не надано.
Статтею 13 Закону України «Про міжнародне приватне право» визначено, що документи, що видані уповноваженими органами іноземних держав у встановленій формі, визнаються дійсними в Україні в разі їх легалізації, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України.
З огляду на те, що немає доказів на підтвердження факту проживання за межами України ОСОБА_2 на час звернення до суду касаційної інстанції, Верховний Суд позбавлений процесуальних підстав вирішити питання про визначення підсудності справи за заявою ОСОБА_1 про визнання недієздатним ОСОБА_2 , встановлення опіки над ним та призначення йому опікуна.
Верховний Суд звертає увагу заявника, що відмова у визначенні підсудності не позбавляє його права повторно звернутися до суду з вказаним клопотанням про визначення підсудності справи про визнання особи недієздатною, встановлення опіки та призначення опікуна з наведенням обґрунтування належними та допустимими доказами.
Керуючись статтями 260, 295 ЦПК України, -
Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 , яке подано адвокатом Ситенком Олександром Дмитровичем, про визначення підсудності справи № 990SCCV/38/25 за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Орган опіки та піклування Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації (Управління соціальної та ветеранської політики), про визнання особи недієздатною, встановлення опіки.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню
не підлягає.
Суддя І. М. Фаловська