11 квітня 2025 року
м. Київ
справа № 642/716/22
провадження № 61-2958ск25
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А., Луспеника Д. Д.,
вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник ОСОБА_2 , на рішення Київського районного суду м. Полтави від 02 жовтня 2024 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 03 лютого 2025 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки,
У січні 2022 року ОСОБА_3 звернувся до суду із зазначеним позовом.
Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 02 жовтня 2024 року, залишеним без змін постановою Полтавського апеляційного суду від 03 лютого 2025 року, позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 задоволено частково.
У рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 у розмірі 678 863,32 грн перед ОСОБА_3 як правонаступником ОСОБА_5 , за договором позики, укладеним 24 квітня 2009 року, з урахуванням договорів про внесення змін до договору позики грошей № 1, 2, 3, 4, 5, 6, звернуто стягнення на предмет іпотеки житловий будинок житловою площею 37,7 кв. м, загальною площею 63,5 кв. м, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 295620163101) шляхом продажу предмета іпотеки на електронному аукціоні у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження» з дотриманням вимог Закону України «Про іпотеку» за початковою ціною, встановленою на рівні, не нижчому за звичайні ціни на такий вид майна на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Вирішено питання судових витрат та витрат на правову допомогу.
У березні 2025 року через підсистему «Електронний суд» до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 , на рішення Київського районного суду м. Полтави від 02 жовтня 2024 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 03 лютого 2025 року.
Безпосередньо у касаційній скарзі заявник зазначила клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження рішення Київського районного суду м. Полтави від 02 жовтня 2024 року та постанови Полтавського апеляційного суду від 03 лютого 2025 року та клопотання про зменшення розміру судового збору.
Ухвалою Верховного Суду від 17 березня 2025 року клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження задоволено, поновлено ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження рішення Київського районного суду м. Полтави від 02 жовтня 2024 року та постанови Полтавського апеляційного суду від 03 лютого 2025 року. Цією ж ухвалою відмовлено у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху для усунення недоліків касаційної скарги.
У визначений в ухвалі строк представник заявниці подав заяву про усунення недоліків касаційної скарги, до якої додано квитанцію про доплату судового збору.
Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
За змістом частини сьомої статті 394 ЦПК України та відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі, в якій вирішує питання про витребування матеріалів справи.
Частиною восьмою статті 394 ЦПК України передбачено, що в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу.
Підставою касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 26 січня 2021 року у справі № 522/1528/15-ц, від 27 березня 2019 року у справі № 2-431/11, від 22 лютого 2022 року у справі № 755/5440/18, від 26 січня 2022 року у справі № 442/7773/17, від 11 листопада 2020 року у справі № 204/4089/15-ц, від 16 грудня 2020 року у справі № 715/1200/17 та інших (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Крім того, вказує на відсутність правового висновку Верховного Суду щодо застосування статей 608, 1219 Цивільного кодексу України у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України).
Враховуючи, що судом не встановлено підстав для відмови у відкритті касаційного провадження чи повернення касаційної скарги, зважаючи на те, що доводи касаційної скарги містять посилання на передбачені законом підстави касаційного оскарження судових рішень, отже наявні підстави для відкриття касаційного провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 3 частини другої статті 389 ЦПК України.
Водночас, у касаційній скарзі зазначено клопотання про зупинення виконання рішення Київського районного суду м. Полтави від 02 жовтня 2024 року.
Клопотання не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до частини восьмої статті 394 ЦПК України за наявності клопотання особи, яка подала касаційну скаргу, суд у разі необхідності вирішує питання про зупинення виконання рішення (ухвали) суду або зупинення його дії.
Згідно з частиною першою статті 436 ЦПК України суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.
Клопотання про зупинення виконання (дії) судового рішення має бути мотивованим, містити достатні та обґрунтовані підстави для зупинення виконання (дії) судового рішення, підтверджені певними доказами. Вирішуючи питання про зупинення виконання судового рішення або його дії, суд касаційної інстанції враховує існування об'єктивної необхідності у цьому, зокрема у разі ймовірності утруднення повторного розгляду справи внаслідок можливого скасування судового рішення, забезпечення дотримання балансу інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі та які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов'язки.
Клопотання представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 зазначеним вимогам не відповідає та не містить достатніх підстав для зупинення виконання оскаржуваного судового рішення, зокрема не надано доказів на підтвердження відкриття виконавчого провадження, не доведено, що невжиття заходів зупинення виконання рішення може призвести до невідворотних наслідків.
Керуючись статтями 389, 394, 395, 436 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Відкрити касаційне провадження у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки, за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник ОСОБА_2 , на рішення Київського районного суду м. Полтави від 02 жовтня 2024 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 03 лютого 2025 року.
Витребувати з Київського районного суду м. Полтави матеріали справи № 642/716/22.
Відмовити у задоволенні заяви про зупинення виконання рішення Київського районного суду м. Полтави від 02 жовтня 2024 року.
Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз'яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, в 10-денний строк з дня отримання ухвали.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: І. Ю. Гулейков Р. А. Лідовець Д. Д. Луспеник