14 квітня 2025 року
м. Київ
Справа № 910/6868/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Багай Н. О. - головуючого, Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,
розглянувши матеріали касаційної скарги головного державного виконавця Солом'янського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Черкасова Є. В.
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.03.2025
за заявою головного державного виконавця Солом'янського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Черкасова Є. В. про зміну способу та порядку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 18.07.2023 у справі
за позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
до Державного підприємства "Виробниче об'єднання "Київприлад"
про стягнення 3 487 063,14 грн,
за участю Фонду державного майна України,
27.03.2025 головний державний виконавець Солом'янського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Черкасов Є. В. подав безпосередньо до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.03.2025 (повний текст складено 10.03.2025), ухвалену за результатами перегляду ухвали Господарського суду міста Києва від 24.12.2024 про зміну способу та порядку виконання судового рішення у справі № 910/6868/23.
Перевіривши матеріали касаційної скарги головного державного виконавця Солом'янського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Черкасова Є. В., Верховний Суд дійшов висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити, зважаючи на таке.
За змістом положень статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Аналогічне положення закріплено і в частині 1 статті 17 Господарського процесуального кодексу України, якою передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
За змістом частини 1 статті 304 Господарського процесуального кодексу України ухвали судів першої та апеляційної інстанції можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктами 2 і 3 частини 1 статті 287 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 287 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати касаційну скаргу, зокрема, на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 6, 7, 13, 14, 21, 25, 26, 28, 30 частини 1 статті 255 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.
Ухвала суду першої інстанції про зміну способу та порядку виконання судового рішення, зазначена в пункті 24 частини 1 статті 255 Господарського процесуального кодексу України, до переліку таких ухвал не належить, а тому не підлягає касаційному оскарженню.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Згідно з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини умови прийнятності касаційної скарги можуть бути більш суворими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо якщо провадження здійснюється судом після розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" від 23.10.1996; "Brualla Gomes de la Torre v. Spain" від 19.12.1997).
Вичерпний перелік ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу особи до процесу правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем "розумних обмежень" у праві на звернення до касаційного суду зумовлено виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким має на меті забезпечення сталості судової практики, а не можливості проведення "розгляду заради розгляду".
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10.06.2018 у справі № 18/1544-10 зазначила, що стаття 331 Господарського процесуального кодексу України хоча й не вказує, про яке оскарження йде мова: в апеляційному порядку (стаття 254 цього Кодексу) або в касаційному порядку (стаття 287 цього Кодексу), однак за її приписами ухвала про відмову у зміні способу виконання судового рішення підлягає оскарженню. За загальним правилом статті 287 Господарського процесуального кодексу України касаційному оскарженню підлягають лише судові рішення, переглянуті в апеляційному порядку, тобто приписи статті 331 Господарського процесуального кодексу України необхідно розуміти насамперед як право на апеляційне оскарження.
Тобто ухвали суду першої інстанції про відмову в задоволенні або про задоволення заяви про зміну порядку та способу виконання судового рішення підлягають лише апеляційному перегляду, про можливість оскарження таких ухвал у касаційному порядку в наведеній постанові не зазначено.
У постанові від 18.05.2021 у справі № 914/1570/20 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що тенденції нормативно-правового регулювання національної моделі касаційного оскарження свідчать про перехід на конституційному рівні до моделі обмеженої касації, що реалізується, зокрема, за допомогою введення переліку випадків, коли рішення підлягає касаційному оскарженню, а також низки процесуальних фільтрів. Встановлення в процесуальному кодексі виняткових підстав для касаційного оскарження у тих випадках, коли таке оскарження є дійсно необхідним, має слугувати формуванню дієвої судової системи, що гарантуватиме особі право на остаточне та обов'язкове судове рішення. Введення процесуальних "фільтрів" не порушує право на доступ до суду, оскільки таке право вже реалізоване при зверненні до суду першої та апеляційної інстанцій, та можна стверджувати, що введення процесуальних "фільтрів" допуску до перегляду судових рішень касаційним судом не порушує право доступу до правосуддя.
Крім того, посилання скаржника на рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 № 11-рп/2012 у справі № 1-12/2012 є необґрунтованими, оскільки вказане рішення стосувалося редакції Господарського процесуального кодексу України, чинної до 15.12.2017.
Ураховуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою головного державного виконавця Солом'янського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Черкасова Є. В. на постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.03.2025 у справі № 910/6868/23.
Оскільки колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, то клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження суд залишає без розгляду.
Керуючись статтями 234, 235, 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою головного державного виконавця Солом'янського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Черкасова Є. В. на постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.03.2025 у справі № 910/6868/23.
2. Матеріали касаційної скарги повернути скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий Н. О. Багай
Судді Т. Б. Дроботова
Ю. Я. Чумак