14 квітня 2025 року м. Чернігівсправа № 927/249/25
Господарський суд Чернігівської області у складі судді Фесюри М.В., розглянувши матеріали заяви, сформованої через систему «Електронний суд» від 10.04.25
Фізичної особи-підприємця Власенка Олександра Олександровича,
АДРЕСА_1 ,
код НОМЕР_1 ,
про скасування судового наказу
у справі наказного провадження
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю “Бізнес Позика»,
бульвар Лесі Українки, буд. 26, офіс 411, м. Київ, 01133, код ЄДРПОУ 41084239,
до Фізична особа-підприємець Власенко Олександр Олександрович,
АДРЕСА_1 ,
код НОМЕР_1 ,
про видачу судового наказу
без виклику (повідомлення) сторін;
Обставини справи:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" (далі - заявник) звернулося до Господарського суду Чернігівської області з заявою до фізичної особи-підприємця (далі - боржник) про видачу судового наказу з вимогою про стягнення з останнього 95 541,64 грн заборгованості по кредиту, що утворилась внаслідок неналежного виконання боржником умов укладеного сторонами Договору №478702-КС-001 про надання кредиту 24.10.2023 року, з них: 37 987,24 грн прострочених платежів по тілу кредиту; 57 554,40 грн прострочених платежів по процентах, а також судового збору в розмірі 242,24 грн.
19.03.25 Господарським судом Чернігівської області видано судовий наказ, копію якого разом із заявою про видачу судового наказу та доданими до неї документами було направлено за адресою боржника, яка вказана в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, як передбачено ст. 156 Господарського процесуального кодексу України.
Поштове відправлення за №0601125515782, яким направлено боржнику текст судового наказу, заяву про видачу судового наказу та додані до неї документи повернуто до суду 25.03.25 з відміткою відділення поштового зв'язку від 21.03.25 - "адресат відсутній за вказаною адресою".
08.04.25 судом у зв'язку з набранням наказом законної сили видано судовий наказ з зазначенням у ньому дати набрання судовим наказом законної сили та строку пред'явлення до виконання.
Статтею 157 ГПК України передбачено, що боржник має право протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
10.04.25, через систему «Електронний суд» від божника фізичної особи-підприємця Власенка Олександра Олександровича в особі представника адвоката Федорова Д.С. надійшла заява, якою просить суд: поновити строк на подання заяви про скасування судового наказу та скасувати судовий наказ у справі № 927/249/25.
Суд, розглянувши клопотання в частині поновлення строку на подання заяви про скасування судового наказу, зазначає наступне.
У відповідності до ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Частинами 1, 3 ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи.
Законом не передбачено конкретного переліку обставин, що відносяться до поважних і можуть бути підставою для поновлення пропущеного процесуального строку.
Питання поважності причин пропуску процесуального строку в розумінні статті 86 ГПК України вирішується судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Відтак, у кожному конкретному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку, встановити чи є такий строк значним та чи поновлення такого строку не буде втручанням у принцип юридичної визначеності з врахуванням балансу суспільного та приватного інтересу.
Клопотання про поновлення строку мотивовано тим, що боржник не отримував копію заяви про видачу судового наказу та додані до неї документів, копію судового наказу від 19.03.25, тому не мав можливості звернутися до суду з заявою про скасування судового наказу в строк, передбачений ч.ч. 1 та 2 ст. 157 ГПК України. Боржник дізнався про видачу судового наказу тільки в день укладення договору про надання правової допомоги (09.04.25) з Єдиного державного реєстру судових рішень, через що строк на подання наказу не є пропущеним.
Із матеріалів справи вбачається, що копія судового наказу від 19.03.25 разом із заявою про видачу судового наказу та доданими до неї документами направлялася супровідним листом на адресу боржника, яка вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Натомість зазначені документи було повернуто 25.03.25 на адресу суду без доказів вручення боржнику з відміткою відділення поштового зв'язку 21.03.25 - "адресат відсутній за вказаною адресою".
Боржник вказав, що про факт видачі судового наказу дізнався в день укладення договору про надання правової допомоги (09.04.25) з Єдиного державного реєстру судових рішень.
При цьому судом враховано, що 10.04.25 боржником подана заява про скасування судового наказу.
Таким чином, боржник не отримав копію судового наказу з заявою стягувача про видачу судового наказу разом із доданими до неї документами, що об'єктивно позбавило останнього можливості ознайомитися з матеріалами заяви про видачу судового наказу та в силу наведених вище обставин звернутися з заявою про скасування судового наказу у передбачений законодавством строк.
Суд зазначає, що протягом усього періоду дії воєнного стану, запровадженого на території України, суворе застосування судами процесуальних строків може мати ознаки невиправданого обмеження доступу до суду, гарантованого статтями 55, 124, 129 Конституції України, статті 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права та статті 6 зазначеної Конвенції, на що також звертає увагу Верховний Суд у постанові від 29.09.2022 у справі №500/1912/22.
Дослідивши матеріали справи та доводи, що викладені боржником у заяві про поновлення процесуального строку на подання заяви про скасування судового наказу, суд вважає, що строк для подання заяви про скасування судового наказу пропущено з поважних причин, що є підставою для його поновлення.
Щодо заяви в частині скасування судового наказу, суд прийшов до наступного.
Частинами 1, 2 статті 12 ГПК України унормовано, що господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: наказного провадження та позовного провадження (загального або спрощеного).
Наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
Відповідно до частини 1 статті 148 ГПК України, судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до пункту 5 частини 3 статті 157 ГПК України заява про скасування судового наказу має містити: зазначення про повну або часткову необґрунтованість вимог стягувача.
Отже, істотною особливістю розгляду справ у порядку наказного провадження є відсутність спору. Подану заяву про скасування судового наказу суд розцінює як незгоду зі стягнутою за судовим наказом сумою заборгованості, а тому вважає, що між сторонами виникли правовідносини, які мають спірний характер.
Водночас положення Господарського процесуального кодексу України не ставлять в залежність скасування судового наказу за заявою боржника від обґрунтованості його доводів, викладених у такій заяві, а лише передбачають необхідність зазначення в ній про повну або часткову необґрунтованість вимог стягувача (п. 5 ч. 3 ст. 157 ГПК України).
Судом встановлено, що до заяви про скасування судового наказу боржником додано докази сплати судового збору у передбаченому законодавством порядку та розмірі. При цьому суд також констатує, що підстави для повернення заяви про скасування судового наказу відсутні.
Відповідно до частини 3 статті 158 ГПК України у разі відсутності підстав для повернення заяви про скасування судового наказу суддя не пізніше двох днів після її подання постановляє ухвалу про скасування судового наказу, в якій роз'яснює заявнику (стягувачу) його право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження.
З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку про необхідність задоволення заяви про скасування судового наказу та скасувати виданий судовий наказ.
Станом на момент розгляду заяви про скасування судового наказу боржником клопотання про визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню не заявлено.
Поряд з наведеним, суд роз'яснює заявнику Товариству з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика", що останній не позбавлений права звернутись до суду з тими самими вимогами шляхом подання відповідної позовної заяви, яка буде розглянута судом в порядку спрощеного позовного провадження.
За таких обставин, наявні підстави для скасування судового наказу Господарського суду Чернігівської області судового наказу №927/249/25 від 19.03.25.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 151, 157, 158, 232, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.Поновити фізичній особі-підприємцю Власенку Олександру Олександровичу строк для подачі заяви про скасування судового наказу, визнавши причини пропуску поважними.
2.Скасувати судовий наказ від 19.03.25, виданий у справі №927/249/25 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" до фізичної особи-підприємця Власенка Олександра Олександровича про стягнення з останнього 37 987,24 грн прострочених платежів по тілу кредиту; 57 554,40 грн прострочених платежів по процентах та 242,24 грн (двісті сорок дві грн 24 коп.) судового збору.
3.Роз'яснити Товариству з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика", що останнє не позбавлене права звернутися до суду з тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження.
4.Повідомити Товариству з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика", що згідно з ч. 2 ст. 151 Господарського процесуального кодексу України у разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження, сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.
Ухвала підписана - 14.04.25.
Ухвала суду, у відповідності до ч. 2 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя М.В. Фесюра
Веб адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua.
Документи по справі можуть бути направлені на адресу суду: пр-т Миру, 20, м. Чернігів, 14000, та на електронну адресу Господарського суду Чернігівської області: е-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua; тел. канцелярії (099) 420-54-50.