10 квітня 2025 року м. ЧернівціСправа № 926/425/25
Господарський суд Чернівецької області у складі судді Гурина М.О., за участю секретаря судового засідання Скрипник Д.М., розглянувши матеріали справи
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Логістік Груп» (49019, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Академіка Белелюбського, буд. 36А, код ЄДРПОУ 32838690)
до товариства з обмеженою відповідальністю «Лілак» (58005, м.Чернівці, вул. Андрія Кушніренка, буд.7А, код ЄДРПОУ 40220106)
про стягнення заборгованості в сумі 123074,36 грн
Представники сторін:
від позивача - Степанов О.С. - представник;
від відповідача - не з'явився.
1. Стислий виклад позицій учасників справи.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Логістік Груп» звернулось до Господарського суду Чернівецької області з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю «Лілак» про стягнення заборгованості на загальну суму 123074,36 грн, з яких: 79167,48 грн - заборгованість зі сплати коштів за користування майном, 3558,46 грн пені, 3348,42 грн - 25% річних та 37000,00 грн - штраф.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 31.07.2024 між товариством з обмеженою відповідальністю «Логістік Груп» (далі - орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю «Лілак» (далі - орендар) укладено договір оренди навантажувальної техніки №ОР-529, згідно умов якого, орендодавець передав у строкове платне користування, а орендар прийняв в оренду автонавантажувач марки Goodsense, моделі FD18, вантажопідйомністю 1.8т., висотою підйому 3000 мм, 2021 року випуску, № шасі: НОМЕР_1 , № двигуна НОМЕР_2 , дані лічильника мотогодин: 292.1, код по складу: 50002 та зобов'язався сплачувати орендну плату на умовах та у строк передбачених у договорі.
Позивач умови договору виконав в повному обсязі, що підтверджується актом приймання-передачі техніки в оренду від 31.07.2024 та відомістю передачі техніки в оренду від 01.08.2024, які підписані обома сторонами та скріплені печатками.
Далі позивач зазначає, що у зв'язку із систематичним порушенням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором оренди навантажувальної техніки №ОР-529 від 31.07.2024 щодо порядку та строку повернення орендованого майна, а також оплати за його користування позивачем нарахована заборгованість на загальну суму 123074,36 грн, з яких: 79167,48 грн - заборгованість зі сплати коштів за користування майном, 3558,46 грн - пеня, 3348,42 грн - 25% річних та 37000,00 грн - штраф.
18.09.2024 на адресу відповідача було направлено вимогу №1/18 про оплату заборгованості за орендоване майно та нарахованих штрафних санкцій, а також 06.12.2024 було надіслано повідомлення №572/юр про розірвання договору оренди, однак дані вимоги залишені відповідачем без будь-якого реагування, у зв'язку з чим, позивач був змушений звернутися до суду за захистом свого порушеного права.
Відповідач наданим правом на подання відзиву не скористався, 10.04.2025 надіслав до суду клопотання про зменшення штрафних санкцій.
2. Рух справи.
07.02.2025 відділом документального забезпечення та аналітичної роботи суду матеріали позовної заяви зареєстровані за вх.№425.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.02.2025 позовну заяву передано судді Гурину М.О.
Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 12.02.2025 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження, судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 04.03.2025.
Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 04.03.2025 відкладено розгляд справи по суті на 18.03.2025.
Протокольною ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 18.03.2025 відкладено розгляд справи по суті на 10.04.2025.
10.04.2025 через підсистему «Електронний суд» до Господарського суду Чернівецької області від представника відповідача надійшло клопотання (вх.№1211) про зменшення штрафних санкцій в якому останній просить врахувати інтереси ТОВ «Лілак» щодо необхідності подальшого використання орендованої навантажувальної техніки за Договором оренди №ОР-529, понесення у зв'язку з цим витрат та відсутність збитків ТОВ «Логістік Груп» внаслідок несвоєчасної сплати орендної плати і максимально зменшити розмір штрафних санкцій, нарахованих ТОВ «Логістік Груп» за договором оренди №ОР-529.
На призначений день розгляду справи представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив задовольнити позов з підстав зазначених у позовній заяві, заперечував проти задоволення клопотання про зменшення штрафних санкцій вказуючи при цьому на припинення дії договору оренди, неповернення відповідачем предмету оренди станом на день вирішення спору по суті та відсутність будь яких доказів у підтвердження обставин викладених в обґрунтуванні клопотання.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про причини неявки свого представника в суд не повідомив, про дату час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином шляхом надіслання ухвал в тому числі через систему «Електронний суд», що підтверджується Довідками про доставку електронного листа які містяться в матеріалах справи.
Відповідно до частини першої статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно із пунктом 1 частини третьої цієї статті Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Відповідно до частини дев'ятої статті 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
За таких обставин суд вирішив за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні на підставі наявних матеріалів без участі представника відповідача.
3. Фактичні обставини, встановлені судом.
З'ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, та дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд установив таке.
31.07.2024 між товариством з обмеженою відповідальністю «Логістік Груп» (надалі - позивач, Орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю «Лілак» (надалі - відповідач, Орендар) укладено договір №ОР-529 оренди навантажувальної техніки, за умовами якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове, платне орендне користування: автонавантажувач марки Goodsense, моделі FD18, вантажопідйомністю 1.8 т., висотою підйому 3000 мм, 2021 року випуску, №шасі: НОМЕР_1 , №двигуна НОМЕР_3 , дані лічильника мотогодин: 292.1, код по складу: 50002, далі по тексту «Техніка», для використання за цільовим призначенням (вантажно-розвантажувальні роботи і транспортування вантажу на незначні відстані), у відповідності з умовами даного Договору та Додатків до нього. Орендодавець попереджає Орендаря, що Техніка не реєструвалася у відповідності до «Порядку відомчої реєстрації та ведення обліку великотоннажних та інших технологічних транспортних засобів», затвердженим Постановою КМУ №8 від 06.01.2010 р. із змінами і доповненнями. Орендодавець надає Орендарю право на тимчасову реєстрацію Техніки, на період оренди (п.1.1. договору).
Пунктом 1.3. договору сторони визначили, що місце (територія) експлуатації (перебування) орендованої Техніки в Орендаря: 60400, Україна Чернівецька область смт. Глибока, вул. Першотравнева 60А.
Відповідно до пункту 2.1 договору на підтвердження факту передачі Техніки Орендодавцем Орендарю, згідно умов даного Договору, складається двосторонній Акт приймання-передачі (Додаток №1), який є невід'ємною частиною даного Договору.
Згідно пунктів 3.1., 3.2. договору орендна плата за користування Технікою становить 31464,00 грн, у т.ч. ПДВ 20%, що в еквіваленті до долара США (еквівалентний розмір орендної плати), становить 760,00 доларів США, за один календарний місяць оренди Техніки - при умові напрацювання Технікою не більше 200 мотогодин за місяць; при перевищені ліміту в 200 мотогодин на місяць - додатково сплачується 144,00 грн, у т.ч. ПДВ 20%, що в еквіваленті до долара США становить 3,48 доларів США - за кожну напрацьовану мотогодину. В орендну плату не входить вартість ПММ, витратних та комплектуючих матеріалів, а також вартість технічного обслуговування Техніки. Орендна плата, зазначена в п.3.1 даного Договору, наведена в українських гривнях з розрахунку: 1 долар США = 41,40 гривень. У разі збільшення (на дату платежу - фактичного зарахування коштів на поточний рахунок Орендодавця) котирувань банківського курсу продажу долара США по відношенню до української гривні більш ніж на 2% від його банківського курсу продажу, зазначеного в Договорі, Орендар зобов'язаний сплатити Орендодавцю, в гривневому еквіваленті, проіндексовану суму орендної плати, по кожному з платежів.
У відповідності до пунктів 3.4., 3.5. договору форма оплати за Договором: 100% передплата, в розмірі місячної суми орендної плати, зазначеної у п. 3.1 даного Договору, яка вноситься Орендарем у день підписання цього Договору, до отримання Техніки в оренду. У подальшому, орендна плата, зазначена у п.3.1, сплачується Орендарем щомісяця, у строк до 28-го числа кожного місяця оренди, за наступний місяць оренди, шляхом перерахування безготівкових коштів на поточний рахунок Орендодавця, зазначений в реквізитах даного Договору. Додаткову орендну плату, за перевищення встановленого в даному Договорі ліміту мотогодин Орендодавець сплачує у строк - до 10 числа кожного місяця оренди, за минулий місяць, але у будь-якому разі, проводить повну оплату - до повернення Техніки з оренди.
У п. 4.6. договору зазначено, що сторони прийшли до взаємної згоди надати Орендодавцю право розірвати даний Договір в односторонньому порядку, з обов'язковим попереднім, у термін - за 3 (три) календарні дні, до дати передбачуваного розірвання, повідомленням Орендаря; при цьому Орендодавець не несе обов'язку надати Орендарю іншу техніку і не тягне для Орендодавця негативних наслідків, у вигляді сплати штрафів, пені, збитків, втраченої Орендарем вигоди та інше.
Пунктом 4.10. договору встановлено, що повернення Техніки Орендодавцю проводиться у строк одного календарного дня з моменту закінчення терміну дії (дострокового розірвання) цього Договору, згідно Відомості приймання Техніки з оренди, що є Додатком № 4 до Договору, а також підписаного Сторонами Договору, Акту приймання-передачі Техніки з оренди, що є Додатком №5 до Договору. Передача-приймання Техніки з оренди здійснюється на території Орендодавця. Доставка Техніки на територію Орендодавця повинна відбуватись в проміжок часу: з 9-00 години - до 12-00 години, в робочі дні. Техніка, від Орендаря, здається керівником підприємства або спеціально уповноваженою особою, діючою на підставі довіреності, з правом підписання Відомості приймання Техніки з оренди та Акту приймання-передачі Техніки з оренди. В разі неможливості складання Відомості приймання Техніки з оренди в день її повернення, в зв'язку із складнощами дефектування, чи пізнього повернення - Сторони узгоджують додаткову дату складання Відомості приймання Техніки з оренди. Зазначена додаткова дата здавання Техніки з оренди - є обов'язковою для прибуття представника Орендаря.
Відповідно до пунктів 6.3., 6.7. договору у разі прострочення перерахування суми орендної плати або інших платежів, що випливають з умов цього Договору - Орендар сплачує Орендодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ (що діяла у період нарахування пені), за кожен день прострочення виконання, від суми простроченого платежу та 25% річних, від суми простроченого платежу. Нарахування пені та інших штрафних санкцій, здійснюється протягом усього терміну прострочення Орендарем оплати; позовна давність за вимогами про стягнення неустойки (штрафу, пені) та інших штрафних санкцій, за обопільною згодою Сторін Договору, встановлюється строком у 3 календарні роки. У разі прострочення повернення Техніки з оренди, у тому числі при достроковому припиненні дії даного Договору за ініціативою Орендодавця, Орендар, крім оплати орендної плати, додатково сплачує Орендодавцю неустойку у вигляді штрафу в розмірі 1000,00 грн, за кожний календарний день затримки повернення, за кожну одиницю Техніки.
Згідно з пунктом 9.1 договору останній вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та скріплення печатками Сторін і діє до « 31» грудня 2025 року. Строк фактичної оренди Техніки закінчується в момент підписання Сторонами Додатку №5 (Акт приймання-передачі Техніки з оренди). Сторони дійшли взаємної згоди вважати, що в разі підписання Додатку №5 після закінчення строку дії Договору - він буде вважатись автоматично продовженим, по дату підписання Акту приймання-передачі Техніки з оренди.
01.08.2024 між сторонами, на виконання пунктів 2.1., 4.4. договору, підписаний акт приймання-передачі техніки в оренду та відомості передачі техніки в оренду.
18.09.2024 позивачем на адресу відповідача направлено вимогу про оплату заборгованості вих.№1/18 у зв'язку із систематичним порушенням умов Договору №ОР-529 оренди навантажувальної техніки від 31.07.2024 щодо порядку та строку оплати орендної плати.
06.12.2024 позивач направив відповідачу повідомлення про розірвання договору з претензійними вимогами №572/юр в якому вказав на наявну непогашену заборгованість та на підставі пунктів 2.6, 4.6., 4.10. договору повідомив про розірвання договору №ОР-529 оренди навантажувальної техніки від 31.07.2024 через три календарних дні з дня отримання даного повідомлення Орендарем. При цьому зазначив, що Орендар повинен повернути техніку Орендодавцю у строк 1 календарний день з моменту дострокового розірвання договору.
Дане повідомлення отримане відповідачем 19.12.2024,що підтверджується рекомендованим повідомлення про вручення поштового відправлення та описом вкладеного у цінний лист.
Із матеріалів справи вбачається, що відповідач у визначені договором та повідомленні строки наявну заборгованість не погасив, об'єкт оренди не повернув, будь-яких причин поважності не вчинення перелічених дій не вказав, що і стало причиною виникнення даного спору.
4. Позиція суду по суті позовних вимог
Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України (надалі ГК України) передбачає, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Так, частина 1 та пункт 2 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України) встановлюють, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
У відповідності ч.1 ст.202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зважаючи на встановлену статтею 204 Цивільного кодексу України і не спростовану при вирішенні цієї справи в порядку статті 215 Цивільного кодексу України презумпцію правомірності укладеного між сторонами договору оренди, суд вважає договір №ОР-529 оренди навантажувальної техніки від 31.07.2024 належною у розумінні статей 11, 509 Цивільного кодексу України підставою для виникнення та існування обумовлених таким договором прав і обов'язків сторін.
Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення передбачено ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України.
Частиною 1 п. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Згідно статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).
Частиною 1 статті 763 Цивільного кодексу України передбачено, що договір найму укладається на строк, встановлений договором.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (частина 1 статті 611 ЦК України).
Як встановлено судом, та не заперечується й самим відповідачем, товариство з обмеженою відповідальністю «Лілак» належним чином не виконувало взяті на себе договірні зобов'язання в частині сплати орендної плати.
В силу приписів ч. 1 ст. 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.
У ч. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України зазначено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Разом з цим, частиною 3 статті 651 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
Згідно з положеннями частин 2 та 3 ст. 653 Цивільного кодексу України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни.
Відповідно до п.4.6. договору сторони прийшли до взаємної згоди надати Орендодавцю право розірвати даний Договір в односторонньому порядку, з обов'язковим попереднім, у термін - за 3 (три) календарні дні, до дати передбачуваного розірвання, повідомленням Орендаря; при цьому Орендодавець не несе обов'язку надати Орендарю іншу техніку і не тягне для Орендодавця негативних наслідків, у вигляді сплати штрафів, пені, збитків, втраченої Орендарем вигоди та інше.
В матеріалах справи наявне повідомлення позивача про розірвання договору з претензійними вимогами №572/юр від 06.12.2024, адресоване відповідачу, в якому позивач вказав на наявну непогашену заборгованість та на підставі пунктів 2.6, 4.6., 4.10. договору повідомив про розірвання договору №ОР-529 оренди навантажувальної техніки від 31.07.2024 через три календарних дні з дня отримання даного повідомлення Орендарем. При цьому зазначив, що Орендар повинен повернути техніку Орендодавцю у строк 1 календарний день з моменту дострокового розірвання договору.
Дане повідомлення надіслано відповідачу 11.12.2024, що підтверджується описом вкладення у цінний лист та отримано відповідачем 19.12.2024, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
З огляду на викладене, договір є розірваним з 23.12.2024.
Оскільки договір є розірваним з 23.12.2024 відповідач мав повернути орендовану техніку у відповідності до п.4.10. договору до 24.12.2024 включно.
Однак, доказів повернення цієї техніки відповідачем позивачу матеріали справи не містять.
Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 599 Цивільного кодексу України унормовано, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Перевіривши правильність здійснення позивачем розрахунку суми заборгованості зі сплати коштів за користування майном в сумі 79167,48 грн, суд встановив його арифметичну вірність, відповідність положенням пункту 3.1. договору та законодавству, застосованого судом у спірних правовідносинах. При цьому відповідачем розрахунок позивача жодним чином не спростований, доказів оплати заборгованості суду не надано.
Щодо позовних вимог позивача про стягнення 3558,46 грн пені та 37000,00 грн штрафу, суд зазначає наступне.
Відповідно до норм частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.ч. 2, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).
Пунктом 6.7. договору сторони визначили, що у разі прострочення повернення Техніки з оренди, у тому числі при достроковому припиненні дії даного Договору за ініціативою Орендодавця, Орендар, крім оплати орендної плати, додатково сплачує Орендодавцю неустойку у вигляді штрафу в розмірі 1000,00 грн, за кожний календарний день затримки повернення, за кожну одиницю Техніки.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Пунктом 6.3. договору передбачено, що у разі прострочення перерахування суми орендної плати або інших платежів, що випливають з умов цього Договору - Орендар сплачує Орендодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ (що діяла у період нарахування пені), за кожен день прострочення виконання, від суми простроченого платежу та 25% річних, від суми простроченого платежу. Нарахування пені та інших штрафних санкцій, здійснюється протягом усього терміну прострочення Орендарем оплати; позовна давність за вимогами про стягнення неустойки (штрафу, пені) та інших штрафних санкцій, за обопільною згодою Сторін Договору, встановлюється строком у 3 календарні роки.
З огляду на це, суд перевірив здійснений позивачем розрахунок штрафу та пені і такі є вірними, тому суд задовольняє вимогу про стягнення 3558,46 грн пені та 37000,00 грн штрафу.
Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідача 25% річних в сумі 3348,42 грн у зв'язку із порушенням умов договору щодо здійснення своєчасної та повної сплати орендної плати, суд зазначає наступне.
Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.
Суд звертає увагу, що сторони в п. 6.3. договору визначили інший розмір процентів, а саме 25% річних, від суми простроченого платежу.
Перевірив здійснений позивачем розрахунок відсотків річних, суд встановив його арифметичну вірність та обґрунтованість.
Щодо клопотання представника відповідача (вх.№1211) про зменшення штрафних санкцій в якому останній просить врахувати інтереси ТОВ «Лілак» щодо необхідності подальшого використання орендованої навантажувальної техніки за Договором оренди №ОР-529, понесення у зв'язку з цим витрат та відсутність збитків ТОВ «Логістік Груп» внаслідок несвоєчасної сплати орендної плати і максимально зменшити розмір штрафних санкцій, нарахованих ТОВ «Логістік Груп» за договором оренди №ОР-529, суд зазначає наступне.
Як вірно зазначив представник відповідача, відповідно до ч.1 ст. 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Також вірним є й посилання представника відповідача на висновки Великої Палати Верховного Суду, які викладені у постанові від 18.03.2020 по справі №902/417/18 в яких вказано, що: «виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 ЦК України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника. Отже, з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, та, зокрема, зазначених критеріїв, суд може зменшити загальний розмір відсотків річних як відповідальності за час прострочення грошового зобов'язання..».
Однак, суд звертає увагу, що матеріали справи не містять та відповідачем не надано жодного доказу у підтвердження як виконання зобов'язання боржником так і доказів майнового стану відповідача. Крім того, відсутні докази того, що відповідач поніс чи несе витрати на обслуговування Техніки та станом на день розгляду справи відсутні будь-які докази повернення об'єкту оренди позивачу незважаючи на розірвання договору оренди.
З огляду на вищевикладене, суд вважає безпідставними твердження відповідача про добросовісність користування навантажувальною технікою та відмовляє у задоволенні клопотання представника відповідача (вх.№1211) про зменшення штрафних санкцій за необґрунтованістю.
5. Висновки за наслідками розгляду справи.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до частини першої статті 14 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Оцінюючи подані сторонами докази, що ґрунтуються на повному, всебічному й об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, враховуючи вищенаведені обставини справи, суд вважає що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.
6. Розподіл судових витрат.
Відповідно до частини першої статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи обґрунтованість позову, судовий збір в розмірі 3028,00 грн підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись статтями 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Лілак» (58005, м.Чернівці, вул. Андрія Кушніренка, буд.7А, код ЄДРПОУ 40220106) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Логістік Груп» (49019, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Академіка Белелюбського, буд. 36А, код ЄДРПОУ 32838690) заборгованість зі сплати коштів за користування майном станом на 28.01.2025 в сумі 79167,48 грн, 37000,00 грн штрафу станом на 28.01.2025, 3558,46 грн пені станом на 07.02.2025, 3348,42 грн відсотків річних станом на 07.02.2025, 3028 грн судового збору.
3. Відмовити у задоволенні клопотання (вх.№1211) про зменшення штрафних санкцій.
4. З набранням судовим рішенням законної сили видати наказ.
Повний текст рішення складено та підписано 14.04.2025.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Західного апеляційного господарського суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя М.О. Гурин
Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/.