14.04.2025м. СумиСправа № 920/150/25
Господарський суд Сумської області у складі судді Джепи Ю.А., розглянувши без повідомлення (виклику) учасників справи в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи№ 920/150/25
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Газенергопостач» (40030, м. Суми, вул. Олексія Береста, буд 13, код 40879290)
до відповідача: Приватного підприємства «Славна 2011» (42744, Сумська область, Охтирський район, село Чернеччина, вул. Монастирська, буд. 5, код 37609770)
про стягнення 204 169, 00 грн
Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Приватного підприємства «Славна 2011» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Газенергопостач» 140 400, 05 грн пені, 12 755, 11 грн 3% річних, 51 000, 16 грн інфляційних втрат та 2 450, 03 грн судового збору.
Стислий виклад позицій сторін по справі. Заяви, які подавались сторонами. Процесуальні дії, які вчинялись судом.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 03.02.2025 справу № 920/150/24 розподілено для розгляду суді Джепі Ю.А.
Ухвалою Господарського суду Сумської області від 06.02.2025 постановлено прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі №920/150/25; справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін про дату, час і місце судового засідання, за наявними у справі матеріалами.
Представником відповідача подано до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Газенергопостач» та просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
У відзиві на позовну заяву представник відповідача зазначив, що позивач здійснив нарахування пені за 2022, 2023 роки з пропуском позовної давності.
Також відповідач звертає увагу, що позивачем не надано до суду доказів своєчасного направлення рахунків зі сплати платежів та доказів того, що відповідач їх вчасно отримував. Вказує, що згідно з додатком № 3 до договору оплата має бути здійснена не пізніше 3х днів з дня отримання платіжних рахунків та допускається доплатити недоплату протягом 5 наступних днів, тому річні та інфляційні мають розраховуватись з урахуванням строку допустимої оплати за послуги. Контррозрахунок відповідних вимог відповідачем не наведений.
Відповідно до статті 252 ГПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими Господарським процесуальним кодексом України для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
За змістом статті 9 Конституції України передбачено, що чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. На розширення цього положення Основного Закону в статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» зазначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
Відповідно до частини четвертої статті 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
В силу вимог частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Суду у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).
Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України, статтями 13, 14, 74 ГПК України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи по суті.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Газенергопостач» (далі - постачальник) та Приватним підприємством «Славна 2011» (далі - споживач) укладений договір № 004С11 ввід 09.09.2019 постачання електричної енергії споживачу.
Відповідно до п. 1.1. Договору, цей Договір про постачання електричної енергії споживачу, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії, як товарної продукції споживачу постачальником електричної енергії та укладається сторонами, з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України, шляхом приєднання споживача до умов цього договору.
Пунктом 2.1. вказаного договору передбачено, що постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.
Відповідно до пунктів 5.4., 5.5. вказаного договору оплата здійснюється споживачем у строки, визначені у додатку № 3 до цього договору. Оплата вважається здійсненою після того, як на рахунок постачальника надійшла вся сума коштів, що підлягає сплаті за куповану електричну енергію відповідно до умов цього договору.
Додатком № 3 «Комерційна пропозиція» № 004С11 у розділі "Спосіб оплати" передбачено, що оплата електричної енергії здійснюється споживачем плановими платежами за наступним графіком:
- до 25-го числа місяця, що передує розрахунковому - 25 % вартості заявлених обсягів на розрахунковий період з урахуванням ПДВ;
- до 5-го числа розрахункового місяця - 25 % вартості заявлених обсягів на розрахунковий період з урахуванням ПДВ;
- до 25 числа розрахункового місяця - 25 % вартості заявлених обсягів на розрахунковий період з урахуванням ПДВ;
- до 1-го числа місяця наступного за розрахунковим - 25 % з урахуванням ПДВ.
На виконання своїх зобов'язань за вказаним договором, позивач поставляв електричну енергію відповідачу, що підтверджується актами приймання - передачі електричної енергії за період січень 2022 року - грудень 2024 року.
Відповідач несвоєчасно сплачував вартість спожитої електричної енергії за вказаний період, що підтверджується платіжними дорученнями (інструкціями) про сплату за електроенергію.
Оцінка суду, висновки суду та законодавство, що підлягає застосуванню.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).
Відповідачем сплачено позивачу суму основної заборгованості за отриману електричну енергію, що підтверджується матеріалами справи, а саме платіжними інструкціями, однак не плановими платежами за графіком, що визначено у розділі "спосіб оплати" Додатком № 3 «Комерційна пропозиція» № 004С11.
Враховуючи визначення сторонами договору способу оплати шляхом встановлення саме планових платежів за конкретним календарним графіком, а також факт оплати відповідачем, хоча й не у встановлені графіком строки, заборгованості за спірний період за наданими суду позивачем рахунками, суд не покладає в основу висновків у справі доводи відповідача щодо безпідставності нарахування 3% річних та інфляційних втрат у зв'язку із недоведенням факту надсилання та отримання відповідних рахунків. Також суд враховує, що контррозрахунок відповідних нарахувань, який відповідач вважає коректним, ним суду не наданий.
Згідно із з частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Вказана норма є спеціальним видом цивільно-правової відповідальності за прострочення грошового зобов'язання. Сплата трьох процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.
Відповідно до наведеного позивачем у позовній заяві розрахунку розміру позовних вимог 3 % річних складають 12 755, 11 грн та інфляційні втрати в сумі 51 000, 16 грн.
Здійснений позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат суд вважає арифметично правильним, вимоги щодо їх стягнення обґрунтованими, правомірними та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо стягнення пені суд зазначає наступне.
Згідно із частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.
Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Пунктом 9.6. Договору передбачено, що за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань за цим Договором Сторона, яка допустила таке несвоєчасне виконання, оплачує протилежній Стороні пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який оплачується пеня від суми несвоєчасно виконаного (не виконаного) грошового зобов'язання, за кожен день прострочення. У випадку, якщо Сторонами у Додатку № 3 до цього Договору, щодо окремих грошових зобов'язань встановлено інший розмір пені - Сторонами застосовується розмір пені зазначений у Додатку № 3 виключено щодо відповідних платежів.
При цьому, Додатком № 3 до Договору про постачання електричної енергії споживачу передбачено, що внесення платежів, передбачених умовами Договору, з порушенням термінів, визначених цією комерційною пропозицією, Споживач сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.
У той же час, судом враховано наступне.
Частиною 1 статті 6 Закону України «Про ринок електричної енергії» визначено, що державне регулювання ринку електричної енергії здійснює Регулятор у межах повноважень, визначених цим Законом та іншими актами законодавства.
Повноваження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, визначені Законом України «Про Національну комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», у п.1 ч.2 ст.17 якого установлено, що регулятор має право приймати рішення з питань, що належать до його компетенції, які є обов'язковими до виконання.
Як визначено п.1 ч.1 ст.2 Закону, регулятор, яким є Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб'єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг, зокрема у сфері енергетики: діяльності з виробництва, передачі, розподілу, постачання електричної енергії, зберігання енергії; діяльності з організації купівлі-продажу електричної енергії на ринку "на добу наперед" та внутрішньодобовому ринку, забезпечення купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом, трейдерської діяльності тощо.
Відповідно до ч.1 ст.3 Закону, регулятор здійснює державне регулювання зметою досягнення балансу інтересів споживачів, суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, європейської інтеграції ринків електричної енергії та природного газу України.
Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, прийнято постанову «Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі - фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану» від 25.02.2022 № 332.
Вказаною постановою у пп.16 п.1 визначено зупинити нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» між учасниками ринку електричної енергії на період воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування.
Враховуючи викладене вище, суд відмовляє у задоволенні позову в частині стягнення штрафних санкцій у вигляді пені у розмірі 140 400, 05 грн.
При цьому суд звертає увагу, що згідно з усталеною судовою практикою нарахування на суму боргу трьох процентів річних та інфляційних втрат відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України не є штрафними санкціями. Вони є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов'язання. Таких висновків у подібних правовідносинах Велика Палата Верховного Суду дійшла у постановах від 19.06.2019 у справах №703/2718/16-ц та №646/14523/15-ц, у постанові від 07.07.2020 у справі №296/10217/15-ц, у постанові від 08.11.2019 у справі №127/15672/16-ц, у постанові від 04.02.2020 у справі №912/1120/16.
Щодо заявленої відповідачем позовної давності щодо стягнення пені, суд виходить з такого.
Відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Згідно із п.1 ч.2 ст. 258 Цивільного кодексу України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Статтею 267 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка виконала зобов'язання після спливу позовної давності, не має права вимагати повернення виконаного, навіть якщо вона у момент виконання не знала про сплив позовної давності. Заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
У даному випадку, враховуючи, що судом відмовлено у стягненні нарахованої позивачем пені по суті таких вимог, суд не застосовує як підставу відмови у цій частині позову сплив позовної давності.
Крім того, суд звертає увагу сторін, що п. 19 Перехідних положень Цивільного кодексу України передбачено, що у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.
Стосовно розподілу судових витрат суд зазначає наступне.
Відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню на його користь з відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог - в сумі 1 765, 06 грн.
Керуючись статтями 2, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного підприємства «Славна 2011» (42744, Сумська область, Охтирський район, село Чернеччина, вул. Монастирська, буд. 5, код 37609770) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Газенергопостач» (40030, м. Суми, вул. Олексія Береста, буд 13, код 40879290) 12755,11 грн (дванадцять тисяч сімсот п'ятдесят п'ять гривень одинадцять копійок) 3% річних, 51000,16 грн (п'ятдесят одна тисяча шістнадцять копійок) інфляційних втрат та 1765,06 грн (одна тисяча сімсот шістдесят п'ять гривень шість копійок) судового збору.
3. Відмовити у задоволенні позовних вимог щодо стягнення з Приватного підприємства «Славна 2011» (42744, Сумська область, Охтирський район, село Чернеччина, вул. Монастирська, буд. 5, код 37609770) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Газенергопостач» (40030, м. Суми, вул. Олексія Береста, буд 13, код 40879290) пені у сумі 140400,05 грн.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Згідно із частинами першою, другою статті 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини першої статті 256 та статті 257 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.
Суд звертає увагу учасників справи, що відповідно до частини сьомої статті 6 ГПК України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Суддя Ю.А. Джепа