14.04.2025 Справа № 914/3273/24
місто Львів
Господарський суд Львівської області у складі судді Рима Т. Я. за участю секретаря судових засідань Палюх М. В. розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Керівника Франківської окружної прокуратури міста Львова в інтересах держави (надалі - Прокуратура) в особі Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради (надалі - ДЕР ЛМР або Позивач),
до відповідачів:Товариства з обмеженою відповідальністю "Рімарко" (надалі - ТОВ "Рімарко" або Відповідач-1), Товариства з обмеженою відповідальністю "Дюплекс-Львів ЛТД" (надалі - ТОВ "Дюплекс-Львів ЛТД або Відповідач-2),
про:6'245'448,44 гривень.
У судовому засіданні взяли участь представники:
прокуратури: позивача:Цинайко Н. І., Шмотолоха О. П.,
відповідача-1: відповідача-2:Кіт М. С., не з'явилися.
I. ПРОЦЕДУРИ.
1. Прокурор в інтересах держави в особі Позивача звернувся до Господарського суду Львівської області з позовом до Відповідачів про 6'245'448,44 гривень.
2. Ухвалою від 06.01.2025 суд відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначив на 29.01.2025.
3. Ухвалами від 29.01.2025 та 05.03.2025 суд відкладав підготовче засідання.
4. Відповідач-2 подав заяву про залишення позову без розгляду.
II. АРГУМЕНТИ СТОРІН.
Позиція заявника (Відповідача-2).
5. Прокурор не дотримався встановленого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" порядку повідомлення Позивача про звернення до суду з позовом. Прокурор не надав можливості у розумні строки відреагувати ДЕР ЛМР на стверджуване порушення інтересів держави. Крім того, прокурор не перевірив чи був сплачений пайовий внесок.
Заперечення Прокурора.
6. Доводи клопотання є необґрунтованими та такими, що не відповідають дійсності.
7. Прокурор неодноразово звертався до Позивача з листами, у яких інформував про виявлені порушення інтересів держави.
8. Згідно з листами Львівської міської ради №2301-вих-141313 від 04.10.2024, №2301-вих-161761 від 11.11.2024, №2301-вих-172423 від 29.11.2024, які були надані на запити окружної прокуратури №14.51/04-14-6417вих від 09.09.2024, №14.51/04-14-7692вих-24 від 17.10.2024, №14.51/04-14-8715вих-24 від 15.11.2024, міською радою не вжито жодних заходів щодо стягнення пайової участі з ТОВ «Рімарко» та ТОВ «Дюплекс-Львів ЛТД» у судовому порядку, і не було повідомлено про намір вжити такі заходи.
9. З моменту першого запиту і до подання позову до суду пройшло чотири місяці, що свідчить про бездіяльність компетентного органу.
Позиція Позивача та Відповідача-1.
10. Позивач та Відповідач-1 не надали пояснень щодо клопотання про залишення позову без розгляду.
III. МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА.
11. Підставою для залишення позову без розгляду Відповідач-2 вказав пункт 2 частини 2 статті 226 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої суд залишає позов без розгляду, якщо позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано.
12. Відповідно до частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у 2 випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.
13. Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення (див. пункт 79 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18).
14. Невжиття компетентним органом жодних заходів упродовж розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності…), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо (див. пункт 80 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18).
15. Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим (див. пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18).
16. Прокурор у цій справі звертався до Львівської міської ради з листами від 09.09.2024 № 14.51/04-14-6417 вих-24, від 17.10.2024 № 14.51/04-14-7692 вих-24 (том 1, а. с.95-97, 105-106) та №14.51/04-14-8715вих-24 від 15.11.2024 (том 1, а. с. 110-111), у яких просив повідомити чи вживалися нею заходи представницького характеру щодо стягнення щодо стягнення з забудовників безпідставно збережених грошових коштів.
17. ДЕР ЛМР листами №2301-вих-141313 від 04.10.2024 (том 1, а. с. 98-99) та №2301-вих-172423 від 29.11.2024 (том 1, а. с. 112-113) не повідомив такої інформації, а у листі № 2301-вих-161761 від 11.11.2024 (том 1, а. с. 107-109) зазначив, що такі заходи не здійснювались. Прокурор Листом № 14-51/04-14-9686 вих-24 від 16.12.2024 (том 1, а. с. 189) повідомив Позивача про звернення до суду з цим позовом.
18. Часовий проміжок, що минув між повідомленням позивача та поданням позову у справі, не завжди є вирішальним у питанні дотримання прокурором приписів статті 23 Закону України "Про прокуратуру" (постанова Верховного Суду від 20.01.2021 у справі № 927/468/20).
19. У постанові від 07.07.2021 у справі № 914/1577/19 Верховний Суд зазначив: "… якщо попереднє листування свідчить про те, що воно мало характер інформування відповідного органу про вже раніше виявлені прокурором порушення, а відповідний орган протягом розумного строку на таку інформацію не відреагував або відреагував повідомленням про те, що він обізнаний (у тому числі до моменту отримання інформації від прокурора) про таке порушення, але не здійснював та/або не здійснює та/або не буде здійснювати захист порушених інтересів, то, у такому випадку, наявні підстави для представництва передбачені абзацом першим частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру". У цьому разі дотримання розумного строку після повідомлення про звернення до суду не є обов'язковим, оскільки дозволяє зробити висновок про свідоме нездійснення або здійснення неналежним чином захисту інтересів держави таким органом".
20. Зі змісту листування Прокурора із Позивачем вбачається, що останній був обізнаний про порушення Відповідачами інтересів держави (за твердженням Прокурора) значно раніше звернення Прокурора із повідомленням про намір подати до суду позов. Проте протягом тривалого періоду (з вересня 2024) не вжив заходів реагування. Тому в цьому випадку існують достатні підстави стверджувати про бездіяльність Позивача щодо захисту інтересів держави. Прокурор подав позов до суду 31.12.2024.
21. Враховуючи наведене, суд констатує, що Прокурор дотримався порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", тому підстав для залишення позову без розгляду немає.
Враховуючи наведене, керуючись статтями 2, 226, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Відмовити у задоволенні клопотання про залишення позову без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та не підлягає оскарженню.
Ухвала оформлена окремим процесуальним документом після закінчення судового засідання відповідно до частини 5 статті 233 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Рим Т.Я.