вул. В'ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25006,
тел. (0522) 30-10-22, 30-10-23, код ЄДРПОУ 03499951,
e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua
03 квітня 2025 рокуСправа № 912/3056/24
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Глушкова М.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу
за позовом: Фізичної особи - підприємця Вигодянської Валентини Василівни ( АДРЕСА_1 )
до відповідача: Приватного сільськогосподарського підприємства ім. Ватутіна (с. Мала Вільшанка, Голованівський (Вільшанський) район, Кіровоградська область, 26607)
про стягнення 784 750,86 грн,
секретар судового засідання - Коваленко Т.А.,
представники сторін участі не брали,
в судовому засіданні підписано вступну та резолютивну частини рішення без його проголошення,
До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Фізичної особи - підприємця Вигодянської Валентини Василівни (далі - ФОП Вигодянська В.В.) до Приватного сільськогосподарського підприємства ім. Ватутіна (далі - ПСП ім. Ватутіна) про стягнення 784 750,86 грн, в тому числі 634 788,65 грн основного боргу, 97 548,39 грн інфляційних втрат, 52 413,82 грн 3% річних, з покладенням на відповідача судових витрат.
В обґрунтування позовних вимог зазначено неналежне виконання відповідачем умов договору №3/П3/Д6 про надання послуг по перевезенню вантажів автотранспортом від 01.02.2023 в частині оплати послуг.
Ухвалою суду від 16.12.2024 залишено позовну заяву без руху та встановлено строк для усунення виявлених при поданні позовної заяви недоліків.
У межах встановленого судом строку позивачем усунуто недоліки позовної заяви, про що до суду 23.12.2024 надано відповідні докази.
Ухвалою від 30.12.2024 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі №912/3056/24 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначив на 30.01.2025 та встановив сторонам строки для подання заяв по суті справи.
17.01.2025 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.
27.01.2025 позивач подав суду відповідь на відзив, а також заяву про проведення засідання за його відсутності за наявними в матеріалах справи документами.
Ухвалою від 30.01.2025 господарський суд постановив закрити підготовче провадження у справі №912/3056/24 та призначити справу до судового розгляду по суті на 27.02.2025.
13.02.2025 позивач подав суду заяву про проведення засідання за його відсутності за наявними в матеріалах справи документами.
27.02.2025 суд відкрив судове засідання з розгляду справи по суті та оголосив перерву до 20.03.2025.
07.03.2025 до суду від позивача надійшли додаткові пояснення.
У зв'язку із тимчасовою непрацездатністю судді, судове засідання 20.03.2025 не відбулося.
Ухвалою від 27.03.2025 господарський суд призначив судове засідання у справі № 912/3056/24 на 03.04.2025.
02.04.2025 до суду від відповідача надійшли додаткові пояснення у справі та повідомлено про направлення Фізичній особі-підприємцю Вигодянській Валентині Василівні проекту мирової угоди з пропозицією мирного врегулювання спору.
02.04.2025 від позивача надійшли додаткові пояснення у справі, за змістом яких позивач відмовляється від укладання мирової угоди.
02.04.2025 до суду від позивача надійшла заява про проведення засідання за відсутності учасника справи.
Відповідач не скористався своїм процесуальним правом на участь у засіданні суду 03.04.2025, хоча належним чином повідомлені про дату, час та місце його проведення, що підтверджується матеріалами справи. При розгляді справи суд враховує заяву позивача про проведення засідання за відсутності учасника справи.
На підставі ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами та за відсутності представників сторін.
У судовому засіданні 03.04.2025 досліджено докази.
Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини.
01.02.2023 ФОП Вигодянська В.В., як перевізник, та ПСП ім. Ватутіна, як замовник, уклали договір про надання послуг по перевезенню вантажів автотранспортом №3/П3/Д6 (далі - Договір, а.с. 13-14), за умовами якого:
- перевізник бере на себе зобов'язання доставити автомобільним транспортом і видати вантаж уповноваженій на одержання вантажу особі, а замовник бере на себе зобов'язання сплатити плату за перевезення вантажів (п. 1.1);
- обов'язки перевізника: забезпечити своєчасне подання придатного для перевезення автотранспорту для навантаження вантажу, розпочати перевезення у час відправлення вантажу та дотримувати визначений договором строк доставки вантажу (п. 2.2); надавати замовнику акт наданих послуг (п. 2.4);
- розрахунки між перевізником і замовником здійснюються на підставі наданого перевізником замовнику рахунку шляхом переказу грошових коштів на поточний рахунок перевізника (п. 4.1);
- розрахунок здійснюється замовником перевізнику по факту за надані послуги, на підставі актів приймання-передачі надання послуг на виконання транспортних перевезень, підписаних уповноваженими представниками сторін, протягом 10 банківських днів з дня їх підписання (п. 4.2);
- цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін (п. 7.1);
- строк цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 7.1 цього Договору та закінчується 31.12.2023, а за невиконаними зобов'язаннями, до повного їх виконання. У випадку, якщо будуть відсутні заперечення з боку обох сторін, даний договір вважається пролонгованим на наступний рік (п. 7.2).
Додаток 1 до договору визначає вартість послуг з урахуванням градації (км) та ціни в гривнях за т/км (а.с. 15).
Додатковою угодою №1 від 01.10.2023 сторонами погоджено внести зміни до п. 4.3 Договору (а.с. 14 на звороті).
Договір, додаток до нього та додаткова угода підписані сторонами та скріплені печатками.
На виконання умов договору позивачем надані послуги з перевезення, про що між сторонами складено та підписано такі акти здачі-приймання робіт (надання послуг) разом з реєстрами товарно-транспортних накладних:
- №8 від 31.03.2023 на суму 2 320 612,00 грн;
- №9 від 03.05.2023 на суму 840 752,00 грн;
- №10 від 25.10.2023 на суму 614 229,65 грн (а.с. 15 на звороті - 20).
У вказаних актах зазначено, що замовник претензій по об'єму, якості та строкам виконання робіт (надання послуг) не мав.
Таким чином, загальна вартість наданих послуг становить 3 775 593,65 грн.
Як вказує позивач, відповідач здійснив часткову оплату за послуги з перевезення в загальному розмірі 3 140 805,00 грн.
Станом на день подання позову заборгованість становить 634 788,65 грн.
Як вказує позивач, відповідач не оплатив послуги з перевезення у вказаному розмірі, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.
Відповідач у поданому суду відзиві на позов зазначив, що позивачем не обґрунтовано та не надано суду будь-які дані щодо самого моменту виникнення заборгованості (зобов'язання) у відповідача. Приватне сільськогосподарське підприємство ім. Ватутіна вважає, що момент несплати або прострочення сплати наданих послуг за договором починає обраховуватись в наступний день з моменту отримання рахунку поштовим відправленням або кур'єром або моменту вручення уповноваженій особі під розписку такого рахунку. Позивачем не додано до позову жодних рахунків, що передбачено умовами договору, та не надано інформації щодо направлення таких рахунків на адресу відповідача.
Відповідач зазначає, що позивачем не було пред'явлено відповідачу жодної вимоги про оплату заборгованості, позивач не звертався до відповідача ні з листами, ні з претензіями про здійснення оплати. Відповідач вважає, що, у зв'язку із відсутністю визначеного умовами договору та специфікації строку оплати, моментом виникнення обов'язку відповідача на здійснення оплати є отримання від позивача вимоги про оплату, яку відповідач мав розглянути та виконати у семиденний строк. У зв'язку із не наданням позивачем вимоги, обов'язок відповідача на здійснення оплати не наступив, а відтак подання позову та, тим більше, нарахування штрафних санкцій за несвоєчасну оплату, є передчасним.
Позивач у відповіді на відзив Приватного сільськогосподарського підприємства ім. Ватутіна зазначив таке. Пунктом 4.2 Договору № 3/П3/Д6 про надання послуг по перевезенню вантажів автотранспортом від 01.02.2023 визначено, що розрахунок здійснюється замовником перевізнику по факту за надані послуги, на підставі актів приймання-передачі надання послуг на виконання транспортних перевезень, підписаних уповноваженими представниками сторін, протягом 10 (десяти) банківських днів з дня їх підписання. Позивач вважає, що договором чітко визначено строк оплати та початок його перебігу, який обраховується з дати підписання Акта приймання-передачі наданих послуг. Всі необхідні банківські реквізити для перерахування грошових коштів безпосередньо відображено в Договорі № 3/П3/Д6 про надання послуг по перевезенню вантажів автотранспортом від 01.02.2023 року та в Актах здачі-приймання робіт (надання послуг) № 8 від 31.03.2023, № 9 від 03.05.2023 та № 10 від 25.10.2023. Позивач зазначає, що рахунок на оплату за своєю правовою природою не є первинним документом, а є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перераховувати грошові кошти в якості оплати за надані послуги, тобто, носить інформаційний характер. На підставі викладеного позивач просить задовольнити позов у повному обсязі.
Розглядаючи спір по суті, господарський суд враховує таке.
Згідно зі ст. 173, 174, 193 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарських зобов'язань є господарський договір, до виконання якого застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (далі - ГК України).
За своїм змістом та правовою природою укладений Договір є договором перевезення вантажу.
Згідно зі ст. 909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату (частина 1).
Положеннями ч. 2 та 3 ст. 909 ЦК України установлені також вимоги до форми такого договору, а саме договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі і його укладення підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).
Поряд з цим, за ч. 2 ст. 908 ЦК України загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Зокрема, відносини між автомобільними перевізниками та замовниками транспортних послуг регулюються серед іншого також положеннями Закону України "Про автомобільний транспорт" та Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженими наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997.
За змістом ст. 1 вказаного Закону під внутрішніми перевезеннями розуміються перевезення вантажів територією України без перетину державного кордону України, а послугою з перевезення вантажів є перевезення вантажів транспортними засобами на договірних умовах із замовником послуги за плату.
У відповідності до ст. 50 названого Закону договір про перевезення вантажу автомобільним транспортом укладається відповідно до цивільного законодавства між замовником та виконавцем у письмовій формі (договір, накладна, квитанція тощо). Істотними умовами договору є: найменування та місцезнаходження сторін; найменування та кількість вантажу, його пакування; умови та термін перевезення; місце та час навантаження і розвантаження; вартість перевезення; інші умови, узгоджені сторонами.
За п. 1 названих Правил договором про перевезення вантажів є двостороння угода між перевізником, вантажовідправником чи вантажоодержувачем, що є юридичним документом, яким регламентуються обсяг, термін та умови перевезення вантажів, права, обов'язки та відповідальність сторін щодо їх додержання.
Договір, відповідно до ст. 629 ЦК України, є обов'язковим для виконання сторонами.
За приписами ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
В силу вимог ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічна правова норма передбачена ч. 1 ст. 193 ГК України.
За приписами ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У відповідності до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно зі ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
На виконання умов Договору позивачем надано відповідачу послуги з перевезення на загальну суму 3 775 593,65 грн, що підтверджується підписаними сторонами актами здачі-приймання робіт (надання послуг) та товарно-транспортними накладними (а. с. 15 на звороті - 65).
Відповідач оплатив послуги з перевезення частково в сумі 3 140 805,00 грн.
Таким чином, заборгованість становить 634 788,65 грн.
Відповідач отримані послуги у вказаному розмірі не оплатив, вважає, що через відсутність рахунків на оплату з боку ФОП Вигодянської В.В. відповідно до п. 4.1 Договору, строк виконання зобов'язання з оплати не настав.
При цьому, суд вважає помилковими вказані твердження відповідача, оскільки за своєю правовою природою рахунок на оплату товару не є первинним документом, а є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перераховувати грошові кошти в якості оплати за надані послуги, тобто носить інформаційний характер. Ненадання рахунку не є відкладальною умовою у розумінні приписів ст. 212 ЦК України та не є простроченням кредитора у розумінні ст. 613 ЦК України, а тому не звільняє відповідача від обов'язку оплатити надані йому послуги з перевезення. Така правова позиція є сталою в судовій практиці і викладена в постановах Верховного Суду від 28.03.2018 у справі №910/32579/15, від 22.05.2018 у справі №923/712/17, від 21.01.2019 у справі №925/2028/15, від 07.04.2021 у справі №904/160/19 (904/1939/20), від 02.07.2019 у справі №918/537/18, від 29.08.2019 у справі №905/2245/17, від 26.02.2020 у справі №915/400/18.
За п. 4.2 Договору Замовник мав сплатити вартість послуг на підставі актів приймання-передачі надання послуг на виконання транспортних перевезень, підписаних уповноваженими представниками сторін, протягом 10 банківських днів з дня їх підписання.
Водночас, Національний банк України з 01.04.2023 запустив нову версію Системи електронних платежів (СЕП-4), завдяки чому скасовано поняття "банківський день". Тепер міжбанківські перекази з рахунку на рахунок можна здійснювати цілодобово у будь-який день. Система працює в режимі 24/7, що передбачає цілодобове виконання міжбанківських платіжних операцій без призупинення роботи системи та миттєвий перехід від поточного до наступного календарного дня.
Однак, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження оплати відповідачем послуг з перевезення вантажів на суму 634 788,65 грн.
За таких обставин, позовні вимоги про стягнення 634 788,65 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Крім того, позивачем також заявлено до стягнення з відповідача 97 548,39 грн інфляційних втрат та 52 413,82 грн 3% річних.
Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Розрахунок інфляційних втрат та 3% річних здійснено позивачем окремо по кожному з актів здачі-приймання робіт (надання послуг) з урахуванням здійснених відповідачем оплат, а саме:
- за актом №8 від 31.03.2023: інфляційні втрати в сумі 30 924,82 грн та 3 % річних в розмірі 19 834,66 грн за період з 10.04.2023 по 18.10.2023;
- за актом №9 від 03.05.2023: інфляційні втрати в сумі 27 497,00 грн та 3 % річних в розмірі 19 420,05 грн за період з 14.05.2023 по 06.12.2024;
- за актом №10 від 25.10.2023: інфляційні втрати в сумі 39 126,57 грн та 3 % річних в розмірі 13 159,11 грн за період з 06.11.2023 по 06.12.2024.
Однак, при визначені періоду нарахування інфляційних втрат та 3% річних, позивачем не враховано положення ч. 1 ст. 253 ЦК України (перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок) та ч. 5 ст. 254 ЦК України (якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день).
З урахуванням вказаних норм, правильним початком періоду прострочення зобов'язання є:
- з 11.04.2023 по 18.10.2023 за актом №8 від 31.03.2023;
- з 16.05.2023 по 06.12.2024 за актом №9 від 03.05.2023;
- з 07.11.2023 по 06.12.2024 за актом №10 від 25.10.2023.
Крім того, при обрахунку інфляційних втрат позивачем не враховано періоди існування заборгованості, в які мала місце дефляція.
Однак до розрахунку мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
Зазначене відповідає правовій позиції постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду Верховного Суду у справі №910/13071/19 від 20.11.2020.
Враховуючи зазначене, здійснивши власний розрахунок 3% річних та інфляційних втрат з урахуванням правильного початку періодів прострочення, суд встановив, що:
- за актом №8 від 31.03.2023: інфляційні втрати складають 18 280,56 грн; 3 % річних становить 19 643,91 грн;
- за актом №9 від 03.05.2023: інфляційні втрати складають 23 289,84 грн; 3 % річних становить 19 278,84 грн;
- за актом №10 від 25.10.2023: інфляційні втрати складають 39 126,57 грн; 3 % річних становить 13 125,89 грн.
Отже, за перерахунком суду загальний розмір інфляційних втрат складає 80 696,97 грн, а 3% річних - 52 048,64 грн.
За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, враховуючи, що відповідач, не надав доказів повного виконання взятих на себе зобов'язань у строки, встановлені договором, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача 634 788,65 грн основного боргу, 80 696,97 грн інфляційних втрат, 52 048,64 грн 3% річних, в решті позовних вимог слід відмовити.
Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог із застосуванням коефіцієнта 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору, враховуючи, що позовна заява у даній справі подана в електронній формі через електронний суд.
Керуючись статтями 74, 76-77, 129, 233, 236-241, 326-327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства ім. Ватутіна (с. Мала Вільшанка, Голованівський (Вільшанський) район, Кіровоградська область, 26607, ідентифікаційний код 13756231) на користь Фізичної особи - підприємця Вигодянської Валентини Василівни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , д.н. ІНФОРМАЦІЯ_1 ) 634 788,65 грн основного боргу, 80 696,97 грн інфляційних втрат, 52 048,64 грн 3% річних, а також 9 210,41 грн судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
В решті позовних вимог відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Копії рішення надіслати сторонам через систему "Електронний суд".
Повне рішення складено 14.04.2025.
Суддя М.С. Глушков