ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
09.04.2025Справа № 910/5316/24
Господарський суд міста Києва у складі судді Пукшин Л.Г., за участі секретаря судового засідання Зайченко О.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали господарської справи
за позовом Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (03057, місто Київ, вул. Сім'ї Бродських, буд. 19, ідентифікаційний код 39369133)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "БК КБР" (04071, м. Київ, вул. Воздвиженська, буд. 43, ідентифікаційний код 4099065)
про стягнення 4 941 403, 68 грн
за участю представників сторін:
від позивача: Єрмолаєва О.М.
від відповідача: Шевченко Д.В.
Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг звернулась до Господарського суду міста Києва з позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "БК КБР" про стягнення 4 941 403,68 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що всупереч взятим на себе зобов'язанням за договором від 06.10.2023 №50/2023, у встановлений строк Товариство з обмеженою відповідальністю "БК КБР" у повному обсязі не виконало роботи з реконструкції сховища (захисної споруди цивільної оборони) №107588 за адресою: м. Київ, вул. Сім'ї Бродських, 19, у зв'язку з чим позивач надіслав відповідачу лист про одностороннє розірвання договору та необхідність відшкодування збитків, вимоги за яким були залишені останнім без задоволення, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.05.2024 залишено позовну заяву Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг без руху, встановлено позивачу строк та спосіб усунення недоліків позовної заяви.
07.05.2024 через підсистему "Електронний суд" представником позивача подано заяву про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.05.2024 було прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/5316/24, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 05.06.2024.
27.05.2024 через підсистему "Електронний суд" Товариством з обмеженою відповідальністю "БК КБР" подано відзив на позовну заяву, згідно якого відповідач не погоджується з позовними вимогами, оскільки вина за невиконання умов договору лежить на позивачеві з огляду на не усунення ним обставин, які перешкоджали виконанню договору, а саме: відсутність дозволу на виконання будівельних робіт щодо об'єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належить до об'єктів зі значенням (ССЗ) наслідками; неможливість розроблення проекту виконання робіт (ПВР), у зв'язку з тим, що розроблений генеральним проектувальником ПОБ не відповідає вимогам пункту 4.2. ДБН АЗ.1 - 5:2016; наявність невідповідностей у проектно-кошторисній документації технічному стану споруди, при чому відповідач своєчасно повідомив про вказані обставини та заходи, необхідні для їх усунення.
29.05.2024 через підсистему «Електронний суд» позивачем подано відповідь на відзив, у якій позивач заперечує проти доводів відповідача, викладених у відзиві, зазначивши, що позивачем виконанні умови договору щодо забезпечення відповідача проектно-кошторисною документацією, відповідність якої встановлена експертним висновком, також регулятором було отримано дозвіл на виконання будівельних робіт від 24.10.2023 №ІУ013231023397 в найкоротші можливі строки, при цьому наведені відповідачем зауваження не перебувають у причинно-наслідковому зв'язку з недотриманням відповідачем календарного графіку виконання робіт.
05.06.2024 відділом діловодства суду зареєстровано зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "БК КБР" до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання недійсним правочину, що надійшла через підсистему «Електронний суд».
У судовому засіданні 05.06.2024 суд на місці ухвалив відкласти підготовче засідання на 19.06.2024.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.06.2024 відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "БК КБР" у поновленні строку для пред'явлення зустрічного позову у справі №910/5316/24, зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "БК КБР" до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання недійсним правочину повернуто.
У судовому засіданні 19.06.2024 суд на місці ухвалив відкласти підготовче засідання на 24.07.2024.
23.07.2024 через підсистему "Електронний суд" Товариством з обмеженою відповідальністю "БК КБР" подано заяву про зупинення провадження у справі № 910/5316/24 до набрання законної сили рішенням Господарського суду м. Києва у справі № 910/7480/24.
У судовому засіданні 24.07.2024 представник відповідача підтримав клопотання про зупинення та просив суд задовольнити, представник відповідача заперечував щодо вказаного клопотання та просив суд відмовити у його задоволенні.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.07.2024 задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "БК КБР" про зупинення провадження у справі № 910/5316/24, зупинено провадження у справі № 910/5316/24 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 910/7480/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БК КБР" до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання недійсним правочину та зобов'язання вчинити дії, запропоновано учасникам справи повідомити суд про усунення обставин, що викликали зупинення провадження у справі № 910/5316/24.
Не погоджуючись із прийнятою ухвалою Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг звернулась до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.07.2024 у справі № 910/5316/24 та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 04.12.2024 апеляційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг на ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.07.2024 у справі № 910/5316/24 про зупинення провадження задоволено, ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.07.2024 у справі № 910/5316/24 про зупинення провадження - скасовано, справу № 910/5316/24 направлено для продовження розгляду до Господарського суду міста Києва.
12.12.2024 матеріали справи № 910/5316/24 за позовом Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг до Товариства з обмеженою відповідальністю "БК КБР" про стягнення 4 941 403, 68 грн повернулись до Господарського суду міста Києва.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.12.2024 призначено підготовче засідання у справі на 29.01.2025.
Протокольною ухвалою від 29.01.2025 підготовче засідання було відкладено на 19.02.2025.
18.02.2025 через підсистему "Електронний суд" Товариством з обмеженою відповідальністю "БК КБР" подано заяву про відкладення підготовчого засідання.
У підготовчому засіданні 19.02.2025 оголошено перерву до 05.03.2025.
03.03.2025 через підсистему "Електронний суд" Товариством з обмеженою відповідальністю "БК КБР" подано заяву про відкладення підготовчого засідання.
У судовому засіданні 05.03.2025 задоволено клопотання відповідача та проголошено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 19.03.2025.
У судовому засіданні 19.03.2025 судом проголошено протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження у справі № 910/5316/24 та призначення її до судового розгляду по суті у судовому засіданні 09.04.2025.
У судовому засіданні 26.02.2025 представник позивача позовні вимоги підтримав, просив задовольнити, в свою чергу представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив, просив відмовити у задоволені повністю.
У судовому засіданні 09.04.2025 оголошено вступну та резолютивну частину рішення відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників учасників справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.
06.10.2023 між Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП, позивач, замовник), та Товариства з обмеженою відповідальністю "БК КБР" (далі - ТОВ «КБКБР», відповідач, підрядник) укладено договір № 50/2023 (далі - договір), відповідно до умов якого замовник доручає, а підрядник зобов'язується своїми силами та з використанням власних матеріально-технічних засобів виконати роботи: Реконструкція сховища (захисної споруди цивільної оборони) №107588 за адресою: м. Київ, вул. Сім'ї Бродських, 19 (далі - Роботи).
Відповідно до п. 1.2. договору предмет договору визначено у відповідності до єдиного закупівельного словника за кодом ДК021:2015-« 45454000-4 Реконструкція».
Пунктом 1.8 договору визначені строки виконання Робіт, зокрема, строк виконання обсягу робіт, визначених Календарним графіком виконання робіт на 2023 рік, що є додатком 2 до Договору, - не пізніше 15 грудня 2023 року. Строк виконання обсягу робіт, визначених Календарним графіком виконання робіт на 2024 рік, що є додатком 3 до Договору, - 30 квітня 2024, але в будь-якому випадку не пізніше 01 червня 2024 року.
За умовами п.п. 2.1., 2.2. ціна договору визначається на основі твердої договірної ціни (Додаток81) є незмінною та становить 29 589 243,58 грн з ПДВ, 24 690 044,38 грн. Джерело фінансування: державний бюджет.
По факту виконання Робіт сторонами оформляється вся необхідна документацій (п. 2.6. договору).
У п. 3.4. договору сторонами визначено зобов'язання підрядника, зокрема: підрядник зобов'язаний: виконати Роботи з використанням власних ресурсів та у встановлені Календарними графіками виконання робіт строки відповідно до проєктно-кошторисної документації (п.3.4.3), інформувати замовника про хід виконання зобов'язань за договором та обставини, що перешкоджають його виконанню, а також про заходи, необхідні для усунення таких перешкод (п.3.4.9), скласти Акт приймання виконаних підрядних робіт за формою КБ-2В в трьох примірниках та надати його замовнику (п. 3.4.15), при здачі об'єкта в експлуатацію підготувати і передати Замовнику в повному обсязі виконавчу документацію та інформацію щодо експлуатації та обслуговування обладнання, що встановлено на об'єкті при виконанні Робіт (п. 3.4.16).
Відповідно до п. 5.1. договору підрядник виконує Роботи у відповідності з проектно-кошторисною документацією, державними будівельними нормами, стандартами і правилами, та оформляє всю виконавчу документацію для введення об'єкта в експлуатацію.
Прийняття замовником обсягів виконаних Робіт оформлюється актами за формою КБ- 2В та довідками про вартість виконаних робіт та витрати за формою КБ-3. Під час поставки, в межах виконання робіт, дизельних генераторів та насосів, підрядник додатково надає фактичну (-і) калькуляцію (-Ї) собівартості таких дизельних генераторів та насосів, яка (-і) підтверджує (-ють) відповідний ступінь локалізації виробництва відповідно до законодавства України (п. 5.3. договору).
Відповідно до п. 13.1. договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2024 року.
За доводами позивача, відповідачем в порушення умов договору частково виконані роботи. Так, згідно з актом № 1 приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2023 року від 12.12.2023 та актом № 2 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2023 року від 20.12.2023, які підписані представниками НКРЕКП та ТОВ «КБ КБР», а також інженером технічного нагляду Сазоковим В.І., усі заплановані роботи, згідно з додатком 2 до Договору, крім демонтажних робіт та частково ремонтних робіт, підрядником не виконані. Зокрема, залишились повністю невиконаними розділи 3-16 загально-будівельних робіт; а також розділи таких робіт, як електротехнічні роботи (крім частково демонтажних); опалення, вентиляція; водопостачання, каналізація (крім частково демонтажних); система пожежної сигналізації та система порошкового пожежогасіння.
Відтак, за доводами позивача, станом на 15.12.2023 Роботи, визначені Календарним графіком виконання робіт на 2023 рік, не виконані або виконані не у повному обсязі, що свідчить про порушення підрядником пункту 1.8 та пункту 3.4.3 Договору.
У зв'язку з невиконанням робіт з боку підрядником за договором, позивачем на підставі пунктів 3.1.3, 9.7 та 13.3 договору направлено листа від05.02.2024 № 1307/24.1/7-24, на адресу відповідача й повідомлено про одностороннє розірвання договору від 06.10.2023 № 50/2023 з 19.02.2024 (з урахуванням п. 13.5 Договору) та необхідність відшкодування збитків, а саме сплати замовнику пеню за невиконання та несвоєчасне виконання зобов'язань за Договором, та штраф.
Відповідач листом від 13.02.2024 № КБР00000126 повідомив НКРЕКП, що останній не надає згоди на розірвання договору та відшкодування збитків.
В свою чергу, НКРЕКП повторно листом від 21.02.2024 № 1946/24.4/7-24 повідомило відповідача про необхідність відшкодування збитків, а саме сплати НКРЕКП пені за невиконання та несвоєчасне виконання зобов'язань за Договором, та штрафу.
Оскільки відповідачем не виконано вимоги позивача, останній звернувся до суду з даним позовом про стягнення пені за невиконання та несвоєчасне виконання зобов'язань за Договором, у розмірі 4 053 726,37 грн, та штрафу у розмірі 887 677,31 грн, нарахованих на підставі п.п. 9.2, 9.3., договору.
У відзиві на позовну заяву, відповідач зазначив, що не погоджується із доводами позивача про покладення вини за невиконання умов договору №50/2023 від 06.10.2023 на відповідача, оскільки наявні об'єктивні обставини, які не наведені позивачем у позові і які доводять, що вина за невиконання умов договору лежить саме на позивачеві і неможливість виконати передбачені договором роботи у встановлений строк відповідач не мав можливості з причин, які від нього не залежали.
Відповідач зазначає, що на виконання умов договору повідомив позивача листом від 19.10.2023 №КБР00001620 про обставини, які перешкоджають виконанню договору, а також про заходи, необхідні для усунення таких перешкод.
Як вказує відповідача, зазначеним листом від 19.10.2023 №КБР00001620, у відповідності до п. 3.4.9 договору, підрядник вчасно проінформував замовника про обставини, що перешкоджають виконанню договору, а також про заходи, необхідні для усунення таких перешкод, а саме: відсутність дозволу на виконання будівельних робіт щодо об'єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з значними (CC3) наслідками. Заходи для усунення таких перешкод: отримання замовником дозволу на виконання будівельних робіт; неможливість розроблення проекту виконання робіт (ПBP), у зв'язку з тим, що розроблений генеральним проектувальником ПОБ не відповідає вимогам пункту 4.2 ДБН А.З.1- 5:2016. Заходи для усунення таких перешкод: коригування та приведення генеральним проектувальним ПОБ у відповідність до вимог пункту 4.2 ДБН A.3.1-5:2016 з подальшим проходженням експертизи проектної документації.
Крім цього, як вказує відповідач, додатково, листом від 26.10.2023 №КБР00001649 повідомлено позивача про наявні невідповідності у проектно-кошторисній документації.
Листом від 20.11.2023 №КБР00001788 відповідач повторно повідомив позивача про наявні невідповідності у проектно-кошторисній документації, детально описавши їх у додатку до листа по пунктах.
У свою чергу позивач, листом №12850/24.1/7-23 від 29.11.2023 повідомив відповідача про те, що до проектувальника ТОВ «Таурі Інжиніринг» був направлений запит щодо проведення аналізу та, у разі необхідності, вжиття необхідних заходів щодо усунення невідповідностей у проектно-кошторисної документації. До вказаного листа додано лист від 27.11.2023 р. №27/11-563 ТОВ «Таурі Інжиніринг» з проведеним аналізом зауважень підрядної організації.
На думку відповідача, зі змісту наданого проектувальником аналізу зауважень до проектно-кошторисної документації, проектувальник частково погодився із зауваженнями підрядника і зазначив про необхідність коригування проектно-кошторисної документації, у зв'язку з чим, відповідач направив на адресу позивача лист №КБР00001861 від 04.12.2023 у якому зазначив, що існуюча проектно-кошторисна документація, розроблена на підставі звіту про технічне обстеження, у повній мірі не відображає технічний стан споруди, а, отже потребує коригування на нових проєктних та технічних рішень. Крім іншого, відповідач у даному листі наголосив, що з 01.11.2023 набрав чинності ДБН В.2.2-5:2023 Захисні споруди цивільного захисту, затверджений Наказом Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України від 10.08.2023 №702, а тому просив провести додаткове технічне обстеження споруди, відкоригувати проектно-кошторисну документацію з урахуванням вимог ДБН В.2.2- 5:2023 та, у відповідності до діючого законодавства, провести експертизу відкоригованої проектно-кошторисної документації.
Натомість, як вказує відповідач, позивачем було направлено підряднику претензію №13391/24.3/7-23 від 11.12.2023 у зв'язку із порушення відповідачам строків виконання робіт по договору.
Відповідач не погодився із зазначеною претензією і листом №КБР00001912 від 11.12.2023 зазначив, що замовником було надіслано підряднику дозвіл №ІУ013231023397 від 24.10.2023 на виконання будівельних робіт лише 26.10.2023, отже, підрядник мав право приступити до виконання будівельних робіт лише з 26.10.2023, та вказано, що станом на дату направлення цього листа, коригування проектно-кошторисної документації замовником не здійснене.
Крім того, відповідач направив на адресу позивача лист №КБР00000010 від 15.01.2023 в якому, керуючись п. 3.4.9, розділом 6 договору, з урахуванням попередніх листів щодо наявності зауважень та невідповідностей у проектно-кошторисній документації, зауважив про необхідність коригування проектно-кошторисної документації і укладення додаткової угоди до договору, оскільки наявність таких невідповідностей, не відображення існуючого стану захисної споруди, відсутність необхідних проектних та технічних рішень, а також набрання чинності ДБН В.2.2-5:2023 Захисні споруди цивільного захисту, унеможливлює подальше виконання будівельних робіт.
А відтак, за твердженнями відповідача, оскільки позивачем зміни до проектно-кошторисної документації не затверджені, а їх відсутність є поважною причиною, у розумінні вимог ст. 877 ЦК України, перешкод для своєчасного (у встановлені договором строки) виконання підрядником робіт по реконструкції сховища (захисної споруди цивільної оборони) №107588 за адресою м. Київ, вул. Сім'ї Бродських, 19, а тому відсутні підстави для покладення на відповідача відповідальності за їх несвоєчасне виконання, а тому просив суд відмовити у позові повністю.
Крім цього відповідачі зазначає, що розрахунок пені, наданий позивачем не відповідає фактичним обставинам, заявленим позивачем у позові.
У відповіді на відзив позивач зазначив, що у доводах відзиву на позов, відповідачем зроблено абсолютно необґрунтовані та нічим не підтверджені висновки, що «Таким чином, зазначеним листом від 19.10.2023 № КБР00001620, у відповідності до п. 3.4.9 договору, підрядник вчасно проінформував замовника про обставини, що перешкоджають виконанню договору, а також про заходи, необхідні для усунення таких перешкод».
Зокрема, як вказує позивача, у відповідності до п. 4.1 договору від 06.10.2023 № 50/2023 забезпечення підрядника проектно-кошторисною документацією покладається на замовника. Згідно з п. 5.1 договору, підрядник виконує роботи у відповідності з проектно-кошторисною документацією, державними будівельними нормами, стандартами і правилами, та виконує всю виконавчу документацію для введення об'єкта в експлуатацію.
Позивач зазначає, що замовником було заключено договір від 29.03.2023 №15/2023 з розробки проектно-кошторисної документації по об'єкту «Реконструкції сховища (захисної споруди цивільної оборони) №107588 за адресою: м. Київ, вул. Сім'ї Бродських, 19» (далі - Договір №15/2023) (копія додається) з Товариством з обмеженою відповідальністю «ТАУРІ ІНЖИНІРИНГ».
На виконання умов Договору №15/2023 ТОВ «ТАУРІ ІНЖИНІРИНГ» розробило проектно-кошторисної документації по об'єкту «Реконструкції сховища (захисної споруди цивільної оборони) №107588 за адресою: м. Київ, вул. Сім'ї Бродських, 19».
Також позивач звертає увагу суду, що проектно-кошторисна документація по об'єкту «Реконструкції сховища (захисної споруди цивільної оборони) №107588 за адресою: м. Київ, вул. Сім'ї Бродських, 19» пройшла експертну оцінку, та отримала Експертний звіт (Позитивний) щодо розгляду проектної документації на будівництво № 0061-4299-23/УЕГ/А від 17.05.2023 реєстраційний номер в ЄДЕССБ ЕХ01:3857-9751-3189-9362 та встановлено, що документацію розроблено відповідно до вихідних даних на проектування з дотриманням вимог з питань міцності, надійності, довговічності; з питань архітектури; з питань санітарного і епідеміологічного благополуччя населення; з питань пожежної безпеки; з питань охорони праці; з питань енергозбереження ; з питань інженерно-технічних заходів цивільного захисту. У Експертному звіті зазначено що проєктні рішення прийнято у відповідності до вимог діючих нормативних документів, в тому числі ДБН та ДСТУ.
Зокрема, як вказує позивач, на сторінці другій додатку до Експертного звіту зазначено: «проектні рішення прийнято у відповідності до вимог таких нормативних документів, зокрема ДБН А.3.1-5:2016», що беззаперечно спростовує доводи відповідача, про «неможливість розроблення проекту виконання робіт (ПВР), у зв'язку з тим, що розроблений генеральним проектувальником ПОБ не відповідає вимогам пункту 4.2 ДБН А.3.1- 5:2016».
Крім іншого, позивач на спростування доводів відповідача щодо виконання умов Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» зазначив, що після підписання договору, а саме з 06.10.2023 замовником було розпочато процедуру отримання дозволу на виконання будівельних робіт, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з значними (СС3) наслідками.
Дозвіл на виконання будівельних робіт від 24.10.2023 № ІУ013231023397, отриманий позивачем, шляхом подання на порталі diia.gov.ua та заповнення онлайн-форми в якій подаються наступні документи.
Від Проектанта: відомості про експертизу, відомості про завдання на проєктування, відомості про технічні умови, відомості про енергосертифікат, відомості про оцінку впливу на довкілля.
Від відповідача: відомості про головного інженера проєкту/головного архітектора проєкту, відомості про містобудівні умови та обмеження, відомості про договір підряду,
Виконавцем авторського нагляду подаються відомості про авторський нагляд
Виконавцем технічного нагляду подаються відомості про технічний нагляд.
Регулятором подавалися відомості про земельну ділянку та відомості про затвердження проєктної документації. Обов'язковою є подання експертизи проєктноїдокументації.
При цьому, як вказує позивач, на порталі diia.gov.ua зазначено, що за умови подання відомостей у повному обсязі усіма сторонами, формується заява на отримання дозволу на виконання будівельних робіт, строк розгляду якої до 30 календарних днів.
Таким чином, за твердженнями позивача останнім було отримано дозвіл на виконання будівельних робіт від 24.10.2023 № ІУ013231023397 в найкоротші можливі строки, при цьому строки отримання дозволу відповідно до порядку подання документів залежали не тільки від дій замовника, а зокрема і інших сторін.
На спростування доводів відповідача, які викладені у листах від 26.10.2023 № КБР00001649, від 20.11.2023 № КБР00001788 та продубльовано у відзиві на позов, позивач зазначив наступне.
Позивачем не заперечується отримання лист від 26.10.2023 № КБР00001649 щодо наявності невідповідностей та зауважень до проектно-кошторисної документації, зареєстрований за вхідним НКРЕКП № 29237/1-23 від 31.10.2023 року.
У свою чергу позивачем, було направлено лист від 31.10.2023 № 11693/24.1/7-23 щодо наявності невідповідностей та зауважень до проектно-кошторисної документації ТОВ «ТАУРІ ІНЖИНІРИНГ» з метою проведення аналізу зауважень та у разі необхідності, вжиття необхідних заходів щодо усунення зазначених невідповідностей.
В подальшому відповідач листом від 20.11.2023 № КБР00001788 щодо наявності додаткових зауважень та невідповідностей у проектно-кошторисній документації, зареєстрований за вхідним НКРЕКП № 32253/1-23 від 21.11.2023 року. Після чого, позивачем було направлено лист від 21.11.2023 № 12530/24.1/7-23 щодо наявності невідповідностей та зауважень до проектно- кошторисної документації ТОВ «ТАУРІ ІНЖИНІРИНГ» з метою проведення аналізу зауважень та у разі необхідності, вжиття необхідних заходів щодо усунення зазначених невідповідностей.
За результатами опрацювання вищевказаних листів, ТОВ «ТАУРІ ІНЖИНІРИНГ» листом від 27.11.2023 №27/11-563 надало обґрунтовану відповідь на зауваження, яку листом НКРЕКП від 29.11.2023 № 12850/24.1/7-23 направлено відповідачу.
Зі змісту наданого Проектантом аналізу зауважень до проектно-кошторисної документації ТОВ «ТАУРІ ІНЖИНІРИНГ» зазначило обґрунтовані відповіді на зауваження, та зокрема по деяким із зауважень зазначило про можливість погодження коригування проекту.
Позивач також зазначає, що не заперечував в подальшому можливість погодження коригування проекту. Однак, як вказує позивач, зауваження відповідача, не перебувають у причинно-наслідковому зв'язку з недотриманням відповідачем Календарного графіку виконання робіт на 2023 рік який є додатком 2 до договору № 50/2024 від 06.10.2023.
Також позивач доводить до відома суду, що замовником з метою своєчасного виконання та контролю за виконанням Робіт згідно Календарного графіку виконання робіт на 2023 рік, який є додатком 2 до договору, відповідальним за проведення технічного нагляду ФОП «САЗОНОВ ОЛЕКСАНДР ІВАНОВИЧ», а саме Інженером технічного нагляду Сазоновим Володимиром Івановичем проведено огляд фактично виконаних робіт та складено Акт огляду № 1 від 11.12.2023 та встановлено, при проведенні загально будівельних робіт, відповідачем виконано розділ 1 «Демонтажні роботи та підготовчий період», та частково розпочаті роботи розділу 2 «Ремонтні роботи», роботи розділів 3-16 навіть не розпочинались;
При проведенні електротехнічних робіт, відповідачем виконано розділ 8 «Демонтаж електрообладнання», за розділами 1-7 роботи навіть не розпочинались;
При проведенні робіт з опалення та вентиляції, відповідачем виконано розділ 7 «Демонтаж», за розділами 1-6 роботи навіть не розпочинались;
При проведенні робіт з водопостачання та каналізація, відповідачем виконано розділ 4 «Демонтажні роботи», за розділами 1-3 роботи навіть не розпочинались.
Також, роботи з системи пожежної сигналізації та системи порошкового пожежогасіння роботи не розпочинались.
Орієнтовний відсоток виконаних робіт у 2023 році склав лише 4,7 відсотка із запланованих.
А відтак, як вказує позивача, оскільки Роботи, визначені Календарним графіком виконання робіт на 2023 рік, не виконані або виконані не у повному обсязі відповідачем, що свідчить про порушення підрядником пункту 1.8 та пункту 3.4.3 договору.
Також на спростування доводів відповідача, що з 01.11.2023 р. набрав чинності ДБН В.2.2-5:2023 Захисні споруди цивільного захисту, затверджений Наказом Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України від 10.08.2023 р. №702», позивач зазначив, що проектно-кошторисна документація на виконання умов договору від 29.03.2023 № 15/2023 була надана ТОВ «ТАУРІ ІНЖИНІРИНГ» до замовника листом від 17.05.2023 №17/05-559. При цьому, дана проектно-кошторисна документація пройшла експертну оцінку, та отримала позитивний Експертний звіт.
Так, керуючись постановою Кабінету Міністрів України від 11.05.2011 № 560 «Про затвердження Порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України» та Експертним звітом, позивач наказом від 01.06.2023 № 42-а затверджено проектно-кошторисну документацію по об'єкту «Реконструкції сховища (захисної споруди цивільної оборони) №107588 за адресою: м. Київ, вул. Сім'ї Бродських, 19». Водночас, Державна інспекція архітектури та містобудування України 24.10.2024 видала дозвіл на виконання будівельних робіт від 24.10.2023 № ІУ013231023397.
Таким чином, за доводами позивача проектно-кошторисна документація по об'єкту «Реконструкції сховища (захисної споруди цивільної оборони) №107588 за адресою: м. Київ, вул. Сім'ї Бродських, 19» була затверджена та дозвіл на виконання будівельних робіт від 24.10.2023 № ІУ013231023397 був отриманий до набрання чинності з 01.11.2023 ДБН В.2.2-5:2023 «Захисні споруди цивільного захисту», затвердженого наказом Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України від 10.08.2023 № 702.
Також, позивач зазначає, що відповідач посилаючись у відзиві на позов а ДБН В.2.2-5:2023 «Захисні споруди цивільного захисту», який набрав чинності з 01.11.2023 вдається до маніпулювання.
Так, у листі відповідача від 20.11.2023 № КБР00001788 щодо наявності додаткових зауважень та невідповідностей у проектно-кошторисній документації, лише 42 зауваження «Проекст СПЗ, розділ сигналізації відсутні» стосується відповідності ДБН В.2.2-5:2023 «Захисні споруди цивільного захисту», що беззаперечно вказує на абсурдність доводів відповідача, що «виконання робіт згідно існуючої проектно-кошторисної документації ставить під загрозу не тільки неможливість введення об'єкта в експлуатацію у подальшому, а і життя і здоров'я осіб, що будуть використовувати цю споруду у якості сховища».
При цьому, ТОВ «ТАУРІ ІНЖИНІРИНГ» листом від 27.11.2023 №27/11-563 надало обґрунтовану відповідь на зауваження 42, що «Розділ АПС СОУЕ та РЧЕ у проєкті розроблено. Розділ СПЗ у відповідності до нового ДБН 8.2.2-5:2023 «Захисні споруди цивільного захисту» буде розроблено при коригування проєкту».
Також позивач зазначив, що наданим ним розрахунок пені відповідає фактичним обставинам справи, вимогам договору та норм чинного законодавства, а тому просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Відповідач не скористався своїм правом на подачі заперечення на відповідь на відзив.
Отже, спір у справі виник у зв'язку у зв'язку із несвоєчасним, на думку позивача, виконанням відповідачем зобов'язань за договором від 06.10.2023 № 50/2023, що стало підставою для нарахування штрафних санкцій.
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договорами підряду, а тому вказаний правочин є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до частин 1-2 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
У договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення (ч. 1 ст. 843 Цивільного кодексу України).
Згідно з приписам частин 1 та 2 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Положеннями ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Згідно зі ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст. 846 ЦК України встановлено, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.
Частинами 1 та 2 ст. 849 ЦК України визначено, що замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника. Якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.
Приписами статті 875 ЦК України визначено, що за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.
Частиною 4 ст. 882 Цивільного кодексу України встановлено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Судом встановлено, що умовами договору від 06.10.2023 № 50/2023 сторонами чітко визначено, зокрема, предмет договору, строки виконання та прийняття робіт за договором.
Так, у п. 1.8. договору визначено, що строк виконання обсягу робіт, визначених Календарним графіком виконання робіт на 2023 рік, що є додатком 2 до Договору, - не пізніше 15 грудня 2023 року.
За доводами позивача, що підтверджується матеріалами справи та не заперечується відповідачем, за актом № 1 приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2023 від 12.12.2023 та актом № 2 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2023 від 20.12.2023, які підписані представниками сторін та інженером технічного нагляду Сазоковим В.І., заплановані роботи, згідно з додатком 2 до договору, крім демонтажних робіт та частково ремонтних робіт, підрядником не виконані.
Зокрема, повністю невиконаними залишились розділи 3-16 загально-будівельних робіт; а також розділи таких робіт, як електротехнічні роботи (крім частково демонтажних); опалення, вентиляція; водопостачання, каналізація (крім частково демонтажних); система пожежної сигналізації та система порошкового пожежогасіння.
Матеріали справи не містять та відповідачем суду не надано будь-яких доказів виконання робіт за вказаним договором у строки визначені п. 1.8.
Стаття 216 ГК України передбачає відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами і договором.
Згідно з п. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
У п. 9.2 договору сторонами передбачено, що у разі невиконання aбo несвоєчасного виконання зобов'язань за договором, підрядник сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1 відсотка ціни договору за кожний день прострочення та відшкодовує збитки, а за прострочення понад тридцять днів додатково сплачує штраф у розмірі 3 % (трьох відсотків) від ціни Договору.
Згідно з пунктом 3.1.3 договору замовник має право відмовитися від Договору та вимагати відшкодування збитків, якщо підрядник своєчасно не розпочав Роботи або виконує їх з порушенням, зокрема Календарного графіку на 2023 рік.
Користуючись правом, передбаченим даним пунктом договору позивач нарахував відповідачу пеню за невиконання та несвоєчасне виконання зобов'язань за договором у розмірі 4 053 726,37 грн та штраф у розмірі 887 677,31 грн.
При цьому, одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 Господарського кодексу України - видами штрафних санкцій, тобто є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.06.2021 у справі №910/12876/19.
Враховуючи вказані положення чинного законодавства та умови укладеного між сторонами договору, а також враховуючи факт не надання відповідачем доказів належного та своєчасного виконання робіт, суд приходить до висновку про правомірність нарахування штрафних санкцій.
Разом з тим, судом встановлено, що позивач скористався своїм правом, передбаченим пунктами 3.1.3, 9.7 та 13.3 на направив відповідачу листа 05.02.2024 № 1307/24.1/7-24 про одностороннє розірвання Договору від 06.10.2023 № 50/2023 з 19.02.2024.
Так, у п. 9.7 договору визначено, що при невиконанні умов договору будь-якою стороною, що триватиме більше ніж один місяць, договір може бути в односторонньому порядку розірваний другою стороною. При цьому згода на розірвання договору сторони, яка допустила невиконання або неналежне виконання договору, не потрібна.
Пунктом 13.3 Договору визначено, що замовник має право розірвати договір в односторонньому порядку у разі, зокрема, у разі порушення підрядником умов договору, з підстав визначених пунктом 9.7 договору.
За умовами п. 13.5 договору У разі розірвання договору в односторонньому порядку сторона повідомляє своє рішення розірвати договір іншу сторону шляхом направлення листа на електронну пошту, зазначену у Договорі, або шляхом направлення цінного листа на поп адресу, зазначену у Договорі, за 10 (десять) календарних днів до запланованої дати розірвання договору. Договір вважається розірваним в односторонньому випадку через 10 днів з дати надсилання листа на електронну пошту або письмового повідомлення про розірвання цього договору.
Підстави для реалізації замовником права на односторонню відмову від договору підряду визначено положеннями частин 2 - 4 статті 849, частини 2 статті 852, частиною 3 статті 858 Цивільного кодексу України.
Так, права замовника під час виконання роботи підрядником передбачені статтею 849 Цивільного кодексу України, відповідно до якої: - замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника (частина перша статті); - якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків (частина друга статті); - якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника (частина третя статті); - замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору (частина четверта статті).
У статті 849 Цивільного кодексу України передбачено три окремі (самостійні) підстави для відмови замовника від договору підряду, а саме: - підрядник несвоєчасно розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим (частина 2); - очевидність для замовника невиконання роботи належним чином та невиконання підрядником у визначений замовником строк вимоги про усунення недоліків (частина 3); - відмова замовника від договору до закінчення робіт з виплатою підрядникові плати за виконану частину робіт та відшкодуванням збитків, завданих розірванням договору (частина 4).
Отже, в залежності від підстави розірвання договору підряду настають різні правові наслідки захисту сторонами такого договору своїх прав та інтересів у процесі його виконання.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Об'єднаної Палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 16.03.2020 у справі № 910/2051/19 та постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.02.2021 у справі № 904/7804/16.
Договір підряду може бути розірваний в результаті односторонньої відмови від нього у повному обсязі, тобто в результаті вчинення замовником одностороннього правочину, який тягне припинення зобов'язань його сторін, тому предметом судового дослідження у справі є бути: чи мала місце одностороння відмова замовника від договору, чи був повідомлений підрядник про цю відмову, чи оплачена замовником виконана підрядником частина робіт, які правові підстави існують для неповернення підрядником замовнику частини авансу, що перевищує вартість виконаних ним за договором робіт.
Дана правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.02.2019 у справі № 910/21154/17.
Особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд. Нездійснення особою своїх цивільних прав не є підставою для їх припинення, крім випадків, встановлених законом (ч. 1, 2 ст. 12 ЦК України).
Отже, право замовника на відмову від договору підряду є диспозитивним, та здійснюється ним на основі вільного волевиявлення, а його нереалізація протягом тривалого часу, наслідком чого може бути нарахування штрафних санкцій (у випадку порушення підрядником строків виконання робіт), не може розцінюватись як зловживання особою своїм правом.
Матеріалами справи підтверджено, що позивачем листом 05.02.2024 № 1307/24.1/7-24 повідомлено підрядника про розірвання договору в односторонньому порядку з 19.02.2024, отримання вказаного листа не заперечується відповідачем, а відтак з урахуванням п. 13.5 договору, такий договір вважається розірваним з 19.02.2024.
З огляду на що суд погоджується з доводами відповідача, що договірні санкції підлягають нарахуванню лише до дати розірвання договору.
Так, відповідно до частини третьої статті 653 ЦК України у разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни, то договірні санкції підлягають нарахуванню за весь період прострочення до дати розірвання договору. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.
Згідно із частиною четвертою статті 631 ЦК України закінчення строку дії договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору.
Отже, розірвання договору за згодою сторін або за рішенням суду, у тому числі у разі розірвання договору в односторонньому порядку з підстав, передбачених частинами другою-четвертою статті 849 ЦК України, не звільняє сторону від відповідальності за порушення договору, що мало місце під час дії договору, що означає, що договірні санкції підлягають нарахуванню за весь період прострочення зобов'язання та до дати розірвання договору.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 24.02.2025 у справі № 904/3385/24.
Отже, враховуючи розірвання договору в односторонньому порядку з зобов'язання сторін за даним договором є припиненими з 19.02.2024, у зв'язку з чим договірні санкції підлягають нарахуванню лише до дати розірвання договору.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, судом встановлено, що останній розраховано за період з 16.12.2023 по 30.04.2024, тобто поза межами дії договору. За розрахунком суду з відповідача на користь позивача підлягає стягнення пеня у розмірі 1 923 300,83 грн, розрахованої за період до дати розірвання договору, тобто з 16.12.2023 до 19.02.2024. В іншій частині вимоги про стягнення пені слід відмовити.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок штрафу за прострочення виконання зобов'язань за договором, суд дійшов висновку про його обґрунтованість, вірність та відповідність фактичним обставинам справи і нормам чинного законодавства, а тому вимога про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 887 667,31 грн є обґрунтованою та такою що підлягає задоволенню повністю.
Щодо заперечень відповідача, наведених у відзиві, суд відзначає, що відповідачем жодним чином не спростовано доводи позивача, оскільки матеріали справи не містять жодних доказів належного виконання відповідачем робіт у строки визначені умовами договору.
Суд також критично оцінює доводи відповідача, що відповідності до п. 3.4.9 договору, підрядник вчасно проінформував замовника про обставини, що перешкоджають виконанню договору, а також про заходи, необхідні для усунення таких перешкод. Оскільки, як вірно зазначено позивачем, що проектно-кошторисна документація по об'єкту «Реконструкції сховища (захисної споруди цивільної оборони) №107588 за адресою: м. Київ, вул. Сім'ї Бродських, 19» пройшла експертну оцінку, та отримала Експертний звіт (Позитивний) щодо розгляду проектної документації на будівництво № 0061-4299-23/УЕГ/А від 17.05.2023 реєстраційний номер в ЄДЕССБ ЕХ01:3857-9751-3189-9362 та встановлено, що документацію розроблено відповідно до вихідних даних на проектування з дотриманням вимог з питань міцності, надійності, довговічності; з питань архітектури; з питань санітарного і епідеміологічного благополуччя населення; з питань пожежної безпеки; з питань охорони праці; з питань енергозбереження; з питань інженерно-технічних заходів цивільного захисту. У Експертному звіті зазначено що проєктні рішення прийнято у відповідності до вимог діючих нормативних документів, в тому числі ДБН та ДСТУ.
Враховуючи наявні у матеріалах справи докази, суд погоджується з доводами позивача що зауваження відповідача наведені у відповідних листа, про що зазначено у відзиві, не перебувають у причинно-наслідковому зв'язку з недотриманням відповідачем Календарного графіку виконання робіт на 2023 рік який є додатком 2 до договору № 50/2024 від 06.10.2023.
Судом також взято до уваги, що замовником з метою своєчасного виконання та контролю за виконанням Робіт згідно Календарного графіку виконання робіт на 2023 рік, який є додатком 2 до договору, відповідальним за проведення технічного нагляду ФОП «САЗОНОВ ОЛЕКСАНДР ІВАНОВИЧ», Інженером технічного нагляду Сазоновим Володимиром Івановичем проведено огляд фактично виконаних робіт та складено Акт огляду № 1 від 11.12.2023 та встановлено, при проведенні загально будівельних робіт, відповідачем виконано розділ 1 «Демонтажні роботи та підготовчий період», та частково розпочаті роботи розділу 2 «Ремонтні роботи», роботи розділів 3-16 навіть не розпочинались;
При проведенні електротехнічних робіт, відповідачем виконано розділ 8 «Демонтаж електрообладнання», за розділами 1-7 роботи навіть не розпочинались;
При проведенні робіт з опалення та вентиляції, відповідачем виконано розділ 7 «Демонтаж», за розділами 1-6 роботи навіть не розпочинались;
При проведенні робіт з водопостачання та каналізація, відповідачем виконано розділ 4 «Демонтажні роботи», за розділами 1-3 роботи навіть не розпочинались.
Також, роботи з системи пожежної сигналізації та системи порошкового пожежогасіння роботи не розпочинались.
Орієнтовний відсоток виконаних робіт у 2023 році склав лише 4,7 відсотка із запланованих.
Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.
Верховний Суд неодноразово звертався до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі N 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі N 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі N 902/761/18, від 04.12.2019 у справі N 917/2101/17, від 31.03.2021 у справі N 923/875/19).
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 ГПК України).
Таким чином, суд зобов'язаний надати оцінку кожному належному, допустимому та достовірному доказу, який міститься в матеріалах справи, а також визначити певну сукупність доказів, з урахуванням їх вірогідності та взаємного зв'язку, що дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
За таких обставин, враховуючи наявні в матеріалах справи докази та виходячи з наведених вище норм процесуального законодавства, суд приходить до висновку, що відповідачем не надано належних, допустимих та достовірних доказів на підтвердження фактів звернення відповідача до позивача з приводу неможливості виконання зобов'язань за договором в порядку, визначеному умовами договору, як і не надав доказів виконання умов договору у визначені строки.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідач під час розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги, або свідчили про відсутність у нього обов'язку сплатити заявлені до стягнення штрафні санкції.
За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. 129, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "БК КБР" (04071, м. Київ, вул. Воздвиженська, буд. 43, ідентифікаційний код 4099065) на користь Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (03057, місто Київ, вул. Сім'ї Бродських, буд. 19, ідентифікаційний код 39369133) пеню у розмірі 1 923 300 грн 83 коп., штраф у розмірі 887 677 грн 31 коп. та витрати зі сплати судового збору у сумі 33 731 грн 74 коп.
3. В іншій частині позовних вимог відмовити.
4. Після набрання рішенням суду законної сили видати позивачу наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 14.04.2025.
Суддя Л.Г. Пукшин