ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
14.04.2025Справа № 910/10087/24 (910/12212/24)
За позовною заявою Військової частини НОМЕР_1
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна група "Айрон Альянс"
про стягнення 192984,00 грн.
в межах справи №910/10087/24
За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Еренер" (RNR Sp. z.o.o.) (Республіка Польща, вул. Млинова,80, оф. U1, Білосток, 15-404, ідентифікаційний номер 9662106156)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна група "Айрон Альянс" (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 21, ідентифікаційний номер 43286708)
про відкриття провадження у справі про банкрутство
Суддя Мандичев Д.В.
Представники сторін:не викликались
У провадженні Господарського суду міста Києва знаходиться справа №910/10087/24 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна група "Айрон Альянс".
Військова частина НОМЕР_1 звернулась до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна група "Айрон Альянс" про стягнення 192984,00 грн штрафних санкцій за договором №22 про закупівлю для потреб товарів речової служби від 04.11.2022, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань поставити товар у визначені умовами договору строки.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.10.2024 (суддя Сташків Р.Б.) прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.01.2025 прийнято справу №910/12212/24 за позовом Військової частини НОМЕР_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна група "Айрон Альянс" про стягнення 192984,00 грн до розгляду в межах справи №910/10087/24, вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).
Так, ухвала про відкриття провадження у справі доставлена до електронного кабінету позивача 17.01.2025 о 00:19 год., що підтверджується повідомленням про доставлення процесуального документа до електронного кабінету особи від 17.01.2025.
Також, ухвала суду про прийняття справи до розгляду від 16.01.2025 направлена відповідачу рекомендованим листом із повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 21.
Проте конверт із копією вищенаведеної ухвали повернуто на адресу суду підприємством поштового зв'язку без вручення відповідачу за закінченням терміну зберігання.
Згідно з частиною 7 статті 120 ГПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.
Таким чином, ухвала суду про прийняття справи до розгляду направлялася за адресою місцезнаходження відповідача згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за відсутності заяви про зміну його місцезнаходження.
За приписами частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
При цьому, судом також враховано, що згідно з частинами 1, 2 статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Частиною 2 статті 178 ГПК України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 ГПК України та ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.01.2025, не подав до суду відзиву на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 ГПК України.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Приписами статті 248 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
04.11.2022 між військовою частиною НОМЕР_1 (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна група «АЙРОН АЛЬЯНС» (постачальник) укладено договір №22 про закупівлю для потреб товарів речової служби (за кошти Державного бюджету України та інших джерел), відповідно до п. 1.2, 1.3 якого відповідач зобов'язався у 2022 році поставити позивачу товар (аксесуари для одягу 18420000-9 (рукавички зимові) в асортименті, комплектності, кількості, у строки (терміни), вказані в Договорі (надалі за текстом - «Товар»), а позивач зобов'язався своєчасно і в повному обсязі здійснити оплату поставленого Товару відповідно до умов Договору та організувати приймання товару. Номенклатура Товару, передбаченого до поставки за Договором, вимоги, згідно з якими виготовляється товар, терміни виконання Договору визначені Специфікацією.
Ціна Договору становить 946 000,00 грн., у т.ч. ПДВ 0 % (пункт 2.1 Договору).
У пункті 4.1 Договору вказано, що строк поставки визначений у Специфікації Договору (п. 1.3 Договору).
Відповідно до п.11.1. Договору, цей договір набирай чинності з дня його підписання та діє до завершення воєнного стану, оголошеного Указом Президента України, від 24.02.2022 №64 «Про введення воєнного стану в Україні», але не пізніше 31.12.2022.
Згідно з п. 11.2. Договору, після закінчення дії Договору, Товар визначений в п.1.3. не підлягає постачанню Замовнику за цим Договором, Товар визначений в п.1.3. не підлягає постачанню Замовнику за цим Договором, документи визначені п.3.4. Замовником не приймаються та повертаються Постачальнику без реалізації.
Згідно зі Специфікацією відповідач мав поставити 5500 пар рукавичок зимових протягом 30 робочих днів з дати укладання договору, але не пізніше 20.12.2022 року.
Натомість, відповідач листом №201222-1 від 20.12.2022 повідомив позивача про неможливість вчасно поставити товар за Договором та просив відтермінувати строк постачання товарів на два місяці.
24.12.2024 позивач на електронну та поштову адресу відповідача направив письмове повідомлення №5814 від 24.12.2022 щодо дострокового розірвання Договору.
Надалі, 06.01.2025 позивач направив на адресу відповідача претензію №1 щодо сплати штрафу за порушення умов Договору, однак дана претензія залишилась без відповіді.
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд відзначає наступне.
Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 712 ЦК України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).
Виходячи зі змісту статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Стаття 663 ЦК України передбачає, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Згідно з частиною 2 статті 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Судом установлено, що відповідач у визначений Договором та Специфікацією строк - до 20.12.2022, не поставив позивачу товар на суму 946 000,00 грн.
Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.
За змістом частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частини 2, 3 статті 549 ЦК України).
Розмір штрафних санкцій відповідно до частини 4 статті 231 ГК України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Відповідно до п. 7.2. Договору, у разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов'язань при закупівлі товарів за бюджетні кошти/кошти субвенцій/коши резервного та спеціального фондів Постачальник сплачує Замовнику штрафні санкції (штраф, пеня) у розмірах, передбачених пунктом 7.3. Договору.
Згідно з п.7.3.2. Договору за порушення строків виконання зобов'язання Постачальник сплачує пеню в розмірі 0,1% від вартості несвоєчасно поставленого Товару за кожну добу затримки.
Відповідно до п. 7.3.7. Договору у разі односторонньої відмови Постачальника від виконання своїх зобов'язань за договором, Постачальник зобов'язаний сплатити Замовнику штраф у розмірі 20% від суми Договору.
Із розрахунку позивача слідує, що останнім за порушення відповідачем строку виконання зобов'язання по поставці товару на суму 946 000,00 грн. нараховано 20% штрафу в розмірі 189 200,00 грн. (за формулою 0,2(20% ) х 946 000,00 грн. = 189 200 грн.) та 3 784,00 грн. пені в розмірі 0,1% (із розрахунку 946 000 грн.:1000 х 4= 3 784 грн.).
За арифметичним перерахунком суду нарахований позивачем штраф та пеня підлягають стягненню в заявленому позивачем розмірі.
Відповідно до статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до статей 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Судові витрати позивача по сплаті судового збору відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
Також суд звертає увагу, що позивачем сплачено судовий збір у більшому розмірі, ніж установлено законом. Так, за подання позовної заяви через систему «Електронний суд» про стягнення 192984,00 грн. судовий збір підлягав сплаті в розмірі 2 422,40 грн. (3 028,00 грн. х коефіцієнт 0,8 = 2 422,40 грн.). Оскільки позивачем сплачено 3 890,46 грн. судового збору, позивач має право за відповідним клопотанням на повернення судового збору з бюджету в розмірі 1 468,06 грн.
Керуючись ст.ст. ст. 74, 76-80, 129, 236 - 240, Господарський суд міста Києва
1.Позовні вимоги задовольнити.
2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна група "Айрон Альянс" (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 21, ідентифікаційний номер 43286708) на користь військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) 189 200 (сто вісімдесят дев'ять тисяч двісті) грн. 00 коп. 20 % штрафу, 3 784 (три тисячі сімсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп. пені в розмірі 0,1 %, витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 14.04.2025
Суддя Д.В. Мандичев