ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
09.04.2025Справа № 910/8467/21
Суддя Господарського суду міста Києва Спичак О.М., за участю секретаря судового засідання Тарасюк І.М., розглянувши заяву Державного агентства резерву України про відстрочення виконання рішення суду у справі
За первісним позовом Державного агентства резерву України
до Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської рад (Київської міської державної адміністрації)
про продовження договору оренди
за зустрічним позовом Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської рад (Київської міської державної адміністрації)
до Державного агентства резерву України
про усунення перешкод у користуванні майном шляхом виселення
третя особа 1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача за первісним позовом та відповідача за зустрічним позовом - Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства
третя особа 2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача за первісним позовом та відповідача за зустрічним позовом - Кабінет Міністрів України
третя особа 3, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача за первісним позовом та позивача за зустрічним позовом - Комунальне підприємство «Київжитлоспецексплуатація»
Представники учасників справи:
від заявника (боржника): Михайлець О.В.;
від стягувача: Онищенко Т.О.;
від третьої особи 1: Тюріна Л.А.;
від третьої особи 2: не з'явився;
від третьої особи 3: не з'явився.
27.05.2021 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Державного агентства резерву України з вимогами до Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської рад (Київської міської державної адміністрації) про продовження дії Договору №385-1 від 12.06.2015 на той самий строк і на тих самих умовах, які передбачені договором.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що відповідач всупереч вимогам статті 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» безпідставно не продовжує строк оренди за спірним договором на той самий строк і на тих самих умовах, а, відмовляючи у продовженні договору, відповідач формально послався на статтю 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», не вказавши, при цьому, підставу для відмови в продовженні договору.
09.07.2021 до Господарського суду міста Києва від Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської рад (Київської міської державної адміністрації) надійшла зустрічна позовна заява з вимогами до Державного агентства резерву України про усунення перешкод у користуванні майном шляхом виселення.
Зустрічний позов обґрунтований тим, що у зв'язку з припиненням договору оренди (істотні умови договору не можуть бути застосовані в тому вигляді, які були визначені у договорі; відсутній договір страхування; наявний борг з компенсаційних витрат підприємства, за користування земельною ділянкою, за оренду приміщень), позивач без достатньої правової підстави користується нерухомим майном.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.07.2021 зустрічну позовну заяву Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської рад (Київської міської державної адміністрації) прийнято до спільного розгляду з первісним позовом Державного агентства резерву України.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.11.2021 відмовлено у задоволенні первісного позову Державного агентства резерву України; задоволено зустрічний позов Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської рад (Київської міської державної адміністрації).
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 09.01.2022 рішення Господарського суду міста Києва від 15.11.2021 у справі №910/8467/21 залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 16.11.2022 постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.01.2022 та рішення Господарського суду міста Києва від 15.11.2021 у справі №910/8467/21 скасовано; справу №910/8467/21 направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.05.2023, яке залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 03.04.2024 у справі №910/8467/21, відмовлено у позові Державного агентства резерву України; позов Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської рад (Київської міської державної адміністрації) задоволено повністю; вирішено усунути перешкоди у користуванні майном шляхом виселення Державного агентства резерву України із займаних ним нежитлових приміщень загальною площею 2635,70 кв.м., які знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Пушкінська, буд. 28/9, літ. А . Стягнуто з Державного агентства резерву України на користь Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської рад (Київської міської державної адміністрації) судовий збір у розмірі 2270 грн 00 коп.
03.05.2024 на виконання вказаного рішення суду видано накази.
Постановою Верховного Суду від 10.09.2024 рішення Господарського суду міста Києва від 24.05.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.04.2024 у справі №910/8467/21 залишено без змін.
24.03.2025 до Господарського суду міста Києва від Державного агентства резерву України надійшла заява про відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 24.05.2023 у справі №910/8467/21 до липня 2025 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.03.2025 розгляд вказаної заяви призначено на 09.04.2025.
09.04.2025 до Господарського суду міста Києва від заявника (боржника) надійшли додаткові письмові пояснення, які суд долучив до матеріалів справи.
У судове засідання 09.04.2025 з'явились представники заявника (божника), стягувача та третьої особи 1, надали усні пояснення по справі.
Представники третьої особи 2 та третьої особи 3 у судове засідання 09.04.2025 не з'явились, про призначене судове засідання були повідомлені належним чином.
Розглянувши заяву про відстрочку виконання рішення, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для її розгляду, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви Державного агентства резерву України про відстрочення виконання рішення суду у справі №910/8467/21 з огляду на наступне.
Частиною 1 статті 331 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Невиконання боржником судового рішення про зобов'язання вчинити певні дії щодо майна стягувача або майна, присудженого на користь стягувача, протягом двох місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження за заявою стягувача є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з боржника суми вартості відповідного майна, крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, вартість майна неможливо визначити або майно відповідно до закону не може оцінюватися. Вартість майна визначається відповідно до вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».
Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (ч. 4 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України).
Тобто, підставою для відстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк.
При цьому, вирішуючи питання про відстрочку виконання рішення суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Отже, законодавець у будь-якому випадку пов'язує відстрочення виконання судового рішення у судовому порядку з об'єктивними, непереборними, винятковими обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.
Відстрочення - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Відстрочення виконання рішення спрямоване на забезпечення повного виконання рішення суду та є допоміжним процесуальним актом реагування суду на перешкоди, які унеможливлюють або ускладнюють виконання його рішення.
Статтею 124 Конституції України встановлено, що судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України.
У відповідності до ч. 1 ст. 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Згідно з частиною першою статті 9 Конституції України частиною національного законодавства України є Конвенція, ратифікована Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 № 475/97-ВР). Юрисдикція Європейського суду з прав людини є обов'язковою в усіх питаннях, що стосуються тлумачення та застосування Конвенції.
У постанові Верховного Суду від 16.10.2020 у справі №905/2912/15 казано, що надання відстрочення (розстрочення) виконання судового рішення є процесуальною дією суду, яка регламентована статтею 331 Господарського процесуального кодексу України та вчиняється судом за встановлення обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення суду або роблять його неможливим. Відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення. При відстроченні виконання судового рішення суд може вжити заходів до забезпечення позову (частини п'ята, шоста статті 331 Господарського процесуального кодексу України). Отже, законодавцем визначено чіткі критерії для застосування відстрочення виконання судового рішення, обмежено строк надання такого відстрочення виконання, передбачено можливість вжиття заходів забезпечення на період дії відстрочки та не передбачено можливості настання наслідків щодо порушення конституційного принципу обов'язковості виконання судового рішення.
Крім того, з постанови Верховного Суду від 03.10.2024 у справі №824/50/22 вбачається, що норма про строк відстрочення виконання рішення суду містить імперативну вимогу про неможливість відстрочення виконання судового рішення більше ніж на один рік з дня його ухвалення, яка не підлягає двоякому тлумаченню.
Так як рішення Господарського суду міста Києва у справі №910/8467/21, виконання якого заявник просить суд відстрочити, було ухвалено 24.05.2023, то станом на дату розгляду судом поданої заявником (боржником) заяви строк, встановлений у ч. 5 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України, вже сплив, що є підставою для відмови у задоволенні заяви Державного агентства резерву України про відстрочення виконання рішення суду у справі №910/8467/21.
Згідно з ч. 7 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена. У необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю, приватному виконавцю.
Керуючись ст.ст. 234, 331Господарського процесуального кодексу України, суд
Відмовити у задоволенні заяви Державного агентства резерву України про відстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 24.05.2023 у справі №910/8467/21.
Згідно з ч. 1 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили негайно з моменту її оголошення та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня її проголошення.
Повний текст складено та підписано 14.04.2025.
Суддя О.М. Спичак