номер провадження справи 9/9/25
14.04.2025 Справа № 908/109/25
м.Запоріжжя
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична фірма «ВОКС ЛЕКС», м.Київ
до відповідача: Фізичної особи-підприємця Харлова Андрія Олександровича , Запорізька область, Приазовський район, с. Бабанівка
про стягнення суми 8698,07 грн.
Суддя Боєва О.С.
Без виклику сторін
28.03.2025 Господарським судом Запорізької області за наслідками розгляду справи № 908/109/25 прийнято рішення про задоволення позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична фірма «ВОКС ЛЕКС» про стягнення з відповідача: Фізичної особи-підприємця Харлова Андрія Олександровича суми 4884,63 грн основного боргу, суми 1787,99 грн інфляційних втрат та суми 2025,45 грн 15% річних. Стягнуто з відповідача на користь позивача суму 2422,40 грн витрат зі сплати судового збору.
02.04.2025 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична фірма «ВОКС ЛЕКС» надійшла заява про ухвалення додаткового рішення у справі № 908/109/25 (документ сформований в системі «Електронний суд» 01.04.2025), згідно з якою позивач просить ухвалити додаткове рішення, яким стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн.
Згідно з протоколом передачі від 02.04.2025 заяву передано на розгляд раніше визначеному у судовій справі складу суду - головуючому судді Боєвій О.С.
Ухвалою суду від 07.04.2025 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична фірма «ВОКС ЛЕКС» про ухвалення додаткового рішення у справі №908/109/25 прийнято до розгляду. Постановлено здійснювати розгляд заяви без повідомлення (виклику) сторін. Відповідачу запропоновано надати письмове пояснення/заперечення щодо поданої позивачем заяви з таким розрахунком, щоб воно було отримано судом не пізніше ніж у строк до 11.04.2025 включно.
Відповідно до приписів ст. 12-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», відповідач, який не має зареєстрованого електронного кабінету, був повідомлений про прийняття судом до розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення, шляхом розміщення судом 07.04.2025 тексту ухвали від 07.04.2025 на офіційному веб-порталі Судової влади України. З моменту розміщення такої інформації вважається, що особа отримала судове рішення. Також ухвала суду додатково була направлена на адресу електронної пошти: ІНФОРМАЦІЯ_1.
Відповідач письмового пояснення/заперечення щодо поданої позивачем заяви не надав.
За змістом частин 1, 3, 4 статті 244 ГПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо: судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
З положень статті 123 ГПК України слідує, що до складу судових витрат, крім судового збору, входять також витрати, пов'язані з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Разом з першою завою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи (ч. 1 ст. 124 ГПК України).
Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку із розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Як вбачається з матеріалів справи № 908/109/25, позивачем у позовній заяві було зазначено, що попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи становить 7422,40 грн, що складається з суми 2422,40 грн судового збору, а також орієнтовно 5000,00 грн витрат на оплату професійної правничої допомоги. Вказано, що відповідні докази на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу будуть надані протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду згідно з ч. 8 ст. 129 ГПК України.
На підставі вказаних норм процесуального права, враховуючи надходження від позивача відповідної заяви та надання ним доказів у встановлений законом строк, суд дійшов до висновку про ухвалення додаткового рішення у справі № 908/109/25 щодо вирішення питання про розподіл судових витрат, а саме - витрат на професійну правничу допомогу.
14.04.2025 заяву розглянуто, за наслідками її розгляду прийнято додаткове рішення.
Згідно зі ст. 16 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до положень ч.ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст.126 ГПК України).
Згідно з приписами частини 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126).
В частині 5 ст. 129 ГПК України встановлено, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд, зокрема, враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
За змістом ч. 2 ст. 128 ГПК України розмір витрат, пов'язаних з вчиненням інших дій, пов'язаних з розглядом справи чи підготовкою її до розгляду, встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.
Відповідно до положень статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ч. 3 ст. 30 зазначеного Закону).
Згідно з п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України, відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення, є однією із засад (принципів) господарського судочинства.
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Відповідно до положень ч.ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Приписами ч. 4 ст. 129 ГПК України визначено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Вирішуючи питання про розподіл витрат на правничу допомогу, господарський суд також враховує правові висновки, що викладені в постанові Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 379/1418/18 (провадження № 61-9124св20), в якій вказано, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких втрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких втрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.
У постанові від 16 листопада 2022 року по справі № 922/1964/21 Велика Палата Верховного Суду, зокрема, зауважила, що неврахування судом умов договору про надання правової допомоги щодо порядку обчислення гонорару не відповідає принципу свободи договору, закріпленому у статті 627 ЦК України. Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону № 5076-VI, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу (п. 128, п.134).
Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їх розмір - обґрунтованим (див. mutatismutandis рішення ЄСПЛ у справі "East/WestAllianceLimited" проти України" від 23 січня 2014 року (East/WestAllianceLimited проти України, заява № 19336/04, § 268) )).У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Отже при визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін.
Згідно з ч. 6 ст. 126 ГПК України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідач клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги не заявляв, заперечень стосовно заявленого позивачем до стягнення розміру витрат на професійну правничу допомогу та їх не співмірності суду не надав.
Матеріали справи № 908/109/24 свідчать, що представництво інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична фірма «ВОКС ЛЕКС» здійснювалось адвокатом Андрущенко Христиною Ярославівною , яка діяла на підставі Ордеру серія АІ № 1776564 06.01.2025 на підставі Договору про надання правничої допомоги № 3 від 10.09.2024, укладеного між Адвокатом та ТОВ «Юридична фірма «ВОКС ЛЕКС» (копії містяться в матеріалах справи).
За змістом п. 1.1 вказаного Договору, Адвокат зобов'язується, зокрема, надавати Клієнту правову допомогу щодо захисту прав та інтересів останнього в судах, а Клієнт зобов'язується сплатити гонорар (винагороду) за надану правову допомогу та компенсувати фактичні витрати на її надання в обсязі та на умовах, визначених Договором.
У пункті 4.1 Договору сторони погодили, що вартість Послуг складає 2000,00 грн за одну годину надання Послуг.
У пункті 4.2 Договору, зокрема, визначено, що Клієнт зобов'язується оплатити послуги у безготівковій формі протягом 30 календарних днів з моменту набрання законної сили судовим рішенням, яким завершено розгляд справи.
На підтвердження факту надання Адвокатом Клієнту правової допомоги відповідно до умов цього Договору складається акт приймання-передачі адвокатських послуг і направляється Клієнту (п. 2.4 Договору).
Відповідно до Акту приймання-передачі наданих послуг (детальний опис наданих послуг) від 28.03.2025, копія якого додана до заяви про ухвалення додаткового рішення у справі, Адвокат надав, а Клієнт прийняв наступну правничу допомогу:
1) аналіз документів щодо наявності дебіторської заборгованості ФОП Харлов А.О. ; складання господарського позову про стягнення заборгованості; проведення розрахунку заборгованості відповідно до умов укладеного між Клієнтом та Відповідачем договору; формування додатків до позовної заяви. Кількість годин надання послуги - 2 години; вартість однієї години надання послуг - 2000,00 грн; загальна вартість наданої послуги - 4000,00 грн;
2) направлення копії позовної заяви з додатками відповідачу (у паперовому вигляді) та до Господарського суду Запорізької області з використанням підсистеми «Електронний суд». Кількість годин надання послуги - 0 годин 30 хвилин; вартість однієї години надання послуг - 2000,00 грн; загальна вартість наданої послуги - 1000,00 грн.
В акті визначено, що всього за надані послуги Клієнт зобов'язаний сплатити Адвокату 5000,00 грн у строк, передбачений Договором про надання правової допомоги № 3 від 10.09.2024.
В постанові від 27.07.2022 по справі № 686/28627/18 Верховний Суд зазначив, що витрати на професійну правову допомогу можуть відшкодовуватись незалежно від того, оплачені вони стороною до моменту заявлення вимоги про їх відшкодування чи будуть оплачені в майбутньому.
Господарський суд враховує, що заявлена позивачем сума витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн не виходить за розумні межі визначення розміру гонорару з урахуванням таких критеріїв як: справедливість, добросовісність, розумність; принципів співмірності та розумності судових витрат, складності справи № 908/109/25, витраченого адвокатом часу на надання послуг у даній справі, які включають підготовку та подання позовної заяви. Понесення таких витрат стало наслідком необхідності звернення та безпосереднім зверненням позивача з позовом до суду з метою захисту своїх законних прав та охоронюваних майнових інтересів, внаслідок їх порушення з боку відповідача.
На підставі усього вищевикладеного, суд дійшов до висновку, що розмір витрат на професійну правничу допомогу, які заявлені позивачем до стягнення, є доведеним, підтверджений належними доказами та є співмірним, враховуючи обсяг виконаних робіт (наданих послуг) та складність справи. У зв'язку з чим та у відповідності до приписів статті 129 ГПК України витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 238, 241, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична фірма «ВОКС ЛЕКС» про ухвалення додаткового рішення у справі № 908/109/25 задовольнити.
Стягнути з Фізичної особи - підприємця Харлова Андрія Олександровича , РНОКПП НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮРИДИЧНА ФІРМА «ВОКС ЛЕКС», код ЄДРПОУ 43275990 (02068, м. Київ, вул. Степана Олійника, буд. 9, офіс 105) суму 5 000 (п'ять тисяч) грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.
Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.
Додаткове рішення складено та підписано 14.04.2025.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено впродовж двадцяти днів з дня складення повного судового рішення у порядку, встановленому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя О.С. Боєва