вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88605, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua
11 квітня 2025 р. м. Ужгород Справа № 907/383/22
Господарський суд Закарпатської області у складі судді Пригузи П.Д., розглянувши справу
за позовом Тячівської окружної прокуратури,
в інтересах держави в особі Закарпатської обласної ради, код ЄДРПОУ - 25435963, 88000, м. Ужгород, пл. Народна, 4,
в особі Комунальної установи «Управління спільною власністю територіальних громад» Закарпатської обласної ради, код ЄДРПОУ - 33165909, 88008, м. Ужгород, пл. Шандора Петефі, 14,
в особі Комунального некомерційного підприємства «Солотвинська обласна алергологічна лікарня» Закарпатської обласної ради, код ЄДРПОУ - 22111970, Закарпатська область, Тячівський район, смт. Солотвино, вул. Зарічна (Добролюбова), 22
до відповідача - 1 Солотвинської селищної ради, код ЄДРПОУ - 04349691, 90575, Закарпатська область. Тячівський район, смт. Солотвино, вул. Харківська, 1,
до відповідача - 2 Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідача - 3 Товариства з обмеженою відповідальністю «Озерний край Кунігунди», код ЄДРПОУ - 43526204, юридична адреса - 90575, Закарпатська область, Тячівський район, с-ще Солотвино, вул. Озерна, 29 «в»,
про визнання недійсним та скасування рішень і визнання недійсним договору оренди
За участю секретаря судового засідання - Ігнатко О.В.
Учасників справи, що з'явились в судове засідання:
прокурор - Ярош Р.І.
відповідач - ОСОБА_1
Прокурор подав цей позов в інтересах держави в особі Закарпатської обласної ради, Комунальної установи «Управління спільною власністю територіальних громад» Закарпатської обласної ради та Комунального некомерційного підприємства «Солотвинська обласна алергологічна лікарня» Закарпатської обласної ради до Солотвинської селищної ради та фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про визнання недійсним та скасування рішень Солотвинської селищної ради та визнання недійсним договору оренди земельної ділянки.
Позов заявлено з посиланням на ст. 526, 261, Цивільного кодексу України, ст. 24, 25, 32 ЗУ «Про оренду землі», та ст. 23, 24 ЗУ «Про прокуратуру».
Це рішення суду прийняте за результатами нового розгляду.
І. Описова частина рішення.
Так, рішенням Господарського суду Закарпатської області від 28.06.2023 провадження по справі закрито в частині позовних вимог прокурора щодо визнання недійсним рішенням 29 сесії VII скликання Солотвинської селищної ради Тячівського району «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою на умовах оренди» № 722 від 24.04.2020, а в задоволенні решти вимог Тячівської окружної прокуратури - відмовлено повністю.
Постановою Західного апеляційного господарського суду від 18.01.2024 в справі №907/383/22 рішення Господарського суду Закарпатської області від 28.06.2023 у справі №907/383/22 залишено без змін, а апеляційну скаргу Закарпатської обласної прокуратури - без задоволення.
Постановою Верховного Суду від 03.04.2024 у справі №907/383/22 касаційну скаргу Першого заступника керівника Львівської обласної прокуратури - задоволено. Постанову Західного апеляційного господарського суду від 18.01.2024 та рішення Господарського суду Закарпатської області від 28.06.2023 у справі №907/383/22 - скасовано. Справу №907/383/22 передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
Скасовуючи рішення Господарського суду Закарпатської області від 28.06.2023 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 18.01.2024 у справі №907/383/22, Верховний Суд вказав, що у справі, що розглядається, суди першої та апеляційної інстанцій, обмежившись посиланням на недоведеність прокурором тих обставин, якими обґрунтовано позовні вимоги, зокрема не доведено факт накладання наданої в оренду за оспорюваними рішенням ради та договором оренди земельної ділянки на земельну ділянку, що знаходиться в постійному користуванні КНП «Солотвинська обласна алергологічна лікарня» Закарпатської обласної ради, чим порушено права держави щодо порядку розпорядження земельними ділянками комунальної власності, залишили поза увагою положення статей 236, 237, 267, 270, 282 ГПК щодо обов'язку, визначеного процесуальним законом, стосовно повного і всебічного з'ясування обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
При цьому, поклавши в основу судового рішення про відмову в задоволенні позову ту обставину, що єдиним допустимим та належним доказом, який може підтвердити або спростувати факт накладання спірних земельних ділянок, є судова земельно-технічна експертиза, ані суд першої інстанції, ані суд апеляційної інстанції не врахували зазначені доводи прокурора та не надали будь-якої оцінки поданим на їх підтвердження наведеним вище доказам щодо невідповідності вимогам законодавства оспорюваних рішень і договору оренди та порушення відповідних прав держави як на момент виникнення спірних правовідносин, так і на момент звернення до суду із цим позовом, а у зв'язку із цим не встановили наявність/відсутність визначених законом підстав на час виникнення спірних правовідносин для визнання недійсними цих рішень і договору, якими обґрунтовано позовні вимоги, не дослідили подані прокурором докази на предмет встановлення правового режиму спірної земельної ділянки з огляду на положення статті 92 ЗК, а відтак не з'ясували та не надали відповідної правової оцінки обставинам дотримання порядку та законності передачі в оренду спірної земельної ділянки.
Крім того, акцентуючи увагу на обставинах припинення права постійного користування КНП «Солотвинська обласна алергологічна лікарня» Закарпатської обласної ради землями площею 14,83 га згідно з рішенням Солотвинської селищної ради від 24.09.2020 № 788 «Про припинення права користування земельною ділянкою», суди попередніх інстанцій, як зазначає Верховний Суд, не надали будь-якої оцінки тим обставинам, що на момент вирішення справи № 907/383/22 судовим рішенням у справі № 907/153/21 визнано незаконним та скасовано пункт 1 рішення Солотвинської селищної ради від 24.09.2020 № 788 «Про припинення права користування земельною ділянкою».
Верховний Суд, скасовуючи рішення Господарського суду Закарпатської області від 28.06.2023 та Постанову Західного апеляційного господарського суду від 18.01.2024 у справі №907/383/22, дійшов висновків, що наведені вище обставини щодо дослідження та оцінки в сукупності доказів, які є в матеріалах справи, згідно з пунктом 1 частини 3 статті 310 ГПК є підставою для скасування оскаржуваних судових рішень в та передачі справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Висновки суду касаційної інстанції, у зв'язку з якими скасовано судові рішення, є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції під час нового розгляду справи (ч. 5 ст. 310 ГПК України).
13.05.2024 матеріали справи №907/383/22 повернулись до Господарського суду Закарпатської області.
Відповідно до ч. 1 ст. 36 ГПК України суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження в справі.
Новий розгляд справи.
Протоколом автоматизованого розподілу судової влади між суддями від 13.05.2024 призначений суддя Господарського суду Закарпатської області - Пригуза П.Д. для нового розгляду справи №907/383/22.
Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 14.05.2024 - справу №907/383/22 прийнято до провадження для нового розгляду новим складом суду за правилами загального позовного провадження.
Призначене у цій справі №907/383/22 підготовче засідання неодноразово було відкладено з різних причин, наведених в ухвалах у справі.
Ухвалою суду від 17.05.2024 долучено до справи клопотання відповідача ФОП ОСОБА_1 про призначення експертизи (вх.№ 02.3.1-02/4017/24 від 15.05.2024 року).
Цією ухвалою судом запропоновано іншим сторонам у справі надати суду до призначеного підготовчого судового засідання у справі письмові пояснення та міркування щодо необхідності призначення земельно-технічної експертизи у даній справі. У разі наявності потреби - надати суду кандидатури експерта, експертної установи, а також переліку запитань, роз'яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта, визначити перелік документів, що підлягають наданню експерту для дослідження. Відмовлено заявнику у витребуванні від відповідача-1 та позивачів оригіналів документів.
Ухвалою суду від 28.05.2024 долучено до справи заяву прокурора з запереченнями стосовно призначення експертизи та додано до неї наявний висновок експерта № 1105Е від 11.04.2024, що виконаний у іншій справі - у кримінальному провадженні № 12021072160000062 від 31.08.2021 року щодо спірних земельних ділянок.
Іншою ухвалою господарського суду від 28.05.2024 залучено до участі у справі Товариство з обмеженою відповідальністю «Озерний край Кунігунди», код ЄДРПОУ - 43526204, в якості співвідповідача у даній справі. Відповідачу ТОВ «Озерний край Кунігунди» встановлено строк 15 днів з дати отримання відповідних процесуальних документів (заяв по суті справи) запропоновано надіслати відзив учасникам справи. Окрім того, витребувано від відповідача ТОВ «Озерний край Кунігунди» належним чином посвідчену копію договору оренди земельної ділянки кадастровий номер 2124455900:02:003:1328 площею 0,9006 га, також додаткові угоди до нього, матеріали (докази), що відображають знаходження на спірній земельній ділянці об'єктів нерухомого майна (будівлі, споруди тощо) та правовстановлюючі документи на такі об'єкти (про власників будівель та споруд), інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо спірної земельної ділянки та власності.
ТОВ «Озерний край Кунігунди» вимоги суду не виконав.
Ухвалою від 29.11.2024 суд додатково встановив сторонам, у тому числі й для Відповідача ТОВ «Озерний край Кунігунди», строк для виконання своїх процесуальних обов'язків, які відповідач-3 не виконав.
Судом витребувано також від позивача Комунальної установи «Управління спільною власністю територіальних громад» Закарпатської обласної ради, код ЄДРПОУ - 33165909, належним чином посвідчену копію Договору оренди за №03-13-01/97 від 31.01.2020, укладеного між КУ «Управління спільною власністю територіальних громад» та ФОП ОСОБА_1 (орендар) про оренду приміщень, частини будівель, споруд та іншого окремого індивідуально визначеного майна об'єктів, що належать до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, а також відомості про об'єкти оренди, їх місцезнаходження (плани території та розміщення об'єктів оренди); надати відповідь на питання про балансову належність переданих по договору оренди об'єктів нерухомого майна (будівель і споруд), та чи знаходяться об'єкти оренди (будівлі, споруди тощо) на земельній ділянці з кадастровим номером 2124455900:02:003:1328 площею 0,9006 га.
Витребувано від позивача Комунального некомерційного підприємства «Солотвинська обласна алергологічна лікарня» Закарпатської обласної ради, код ЄДРПОУ - 22111970, письмову відповідь на відзив та пояснення щодо предмету спору та своїх вимог до відповідачів.
Витребувано від відповідача ФОП ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , належним чином посвідчену копію Договору оренди за № 03-13-01/97 від 31.01.2020, укладеного між КУ «Управління спільною власністю територіальних громад» та ФОП ОСОБА_1 (орендар) про оренду приміщень, частини будівель, споруд та іншого окремого індивідуально визначеного майна об'єктів, що належать до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, а також відомості про об'єкти оренди, їх місцезнаходження; надати відповідь на питання чи знаходяться об'єкти оренди (будівлі, споруди тощо) на земельній ділянці з кадастровим номером 2124455900:02:003:1328 площею 0,9006 га.
В підготовчому судовому засіданні 29.11.2024 за участю прокурора та відповідача ФОП ОСОБА_1 судом розпочато розгляд справи для вирішення поточних питань підготовки справи до розгляду по суті, вирішення заявлених сторонами клопотань з процесуальних питань.
Судом залишено без задоволення клопотання відповідача ФОП ОСОБА_1 про закриття справи, яке мотивовано тим, що Рішенням Закарпатської обласної ради від 16.11.2023 року за №978 припинено в результаті реорганізації Комунального некомерційного підприємства «Солотвинська обласна алергологічна лікарня» шляхом її приєднання до Комунального некомерційного підприємства «Закарпатська обласна клінічна лікарня імені Андрія Новака» Закарпатської обласної ради, код ЄДРПОУ 01992156 (том 5 а.с. 61-63).
При цьому суд зауважив, що сторонами не виконано вимог господарського суду, що викладені в ухвалі суду від 28.05.2024, зокрема: відповідачі ФОП ОСОБА_1 та ТОВ «Озерний край Кунігунди» не надано копію договору оренди земельної ділянки кадастровий номер 2124455900:02:003:1328 площею 0,9006 га і додаткові угоди до нього, матеріали (докази), що відображають знаходження на спірній земельній ділянці об'єктів нерухомого майна (будівлі, споруди тощо) та правовстановлюючі документи на такі об'єкти (про власників будівель та споруд), інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо спірної земельної ділянки та власності.
Не виконано також зазначених вимог суду і позивачем Комунальною установою «Управління спільною власністю територіальних громад» Закарпатської обласної ради, код ЄДРПОУ - 33165909, щодо надання суду копію Договору оренди за №03-13-01/97 від 31.01.2020, укладеного між КУ «Управління спільною власністю територіальних громад» та ФОП ОСОБА_1 (орендар) про оренду приміщень, частини будівель, споруд та інших об'єктів, та не повідомлено суд про місцезнаходження таких об'єктів оренди, зокрема чи знаходяться вони на спірній земельній ділянці з кадастровим номером 2124455900:02:003:1328 площею 0,9006 га.
Окрім того, не виконано вимоги суду і позивачем Комунальним некомерційним підприємством «Солотвинська обласна алергологічна лікарня» Закарпатської обласної ради, код ЄДРПОУ - 22111970, щодо надання відповіді на відзив та пояснень щодо предмету спору та своїх вимог до відповідачів.
Судом в судовому засіданні 29.11.2024 з учасниками справи досліджено питання, що мають бути вирішені у процесі підготовки справи до розгляду, розглянуто подані раніше сторонами заяви і клопотання та прийнято щодо них відповідні протокольні рішення.
Щодо клопотання про залишення позовної заяви прокурора без розгляду.
Судом розглянуто клопотання ФОП ОСОБА_1 про залишення позовної заяви прокурора без розгляду, яка обґрунтовується відсутністю підстав для представництва інтересів держави та місцевого самоврядування в особі Комунальної установи «Управління спільною власністю територіальних громад» Закарпатської обласної ради, код ЄДРПОУ - 33165909, а також Комунального некомерційного підприємства «Солотвинська обласна алергологічна лікарня» Закарпатської обласної ради, код ЄДРПОУ - 22111970.
З урахуванням заперечень прокурора з посиланням на висновки Верховного Суду, викладені у постанові Верховного Суду від 03.04.2024 у цій справі №907/383/22 щодо правомірності представництва прокурором інтересів держави в особі обласної ради, суд відмовив у задоволенні клопотання.
Щодо клопотання про призначення експертизи у справі.
Відповідач ФОП ОСОБА_1 підтримав клопотання про призначення експертизи, запропонувавши відповідний перелік питань на вирішення експертизи.
ОСОБА_1 , наполягаючи на проведенні експертизи, пояснив, що має сумніви, що земельна ділянка позивача виділялася в натурі, оскільки на його твердження відсутні межові знаки, земельна ділянки позивача не сформована і не внесена до земельного кадастру. Заявив клопотання, проти якого не заперечував прокурор, про поновлення йому строків на подачу додаткових доказів, зокрема копії карти, яка йому передана напередодні засідання від нового співвідповідача, де зазначені межі спірних земельних ділянок.
Прокурор в судовому засіданні заперечив проти клопотання про призначення експертизи, зазначивши, що повертаючи справу на новий розгляд, Верховний Суд у постанові від 03.04.2024 по цій справі №907/383/22 вказав, що судами попередніх інстанцій не досліджено зібрані у справі докази (технічний звіт на виконання топографо-геодезичних робіт по виготовленню технічної документації, висновок Тячівського підприємства технічної інвентаризації від 22.02.2021 № 09/17 та ін.), отже, вважає наявних у справі доказів достатньо для встановлення фактичних обставин, які мають значення для вирішення справи, зокрема стосовно накладення спірних земельних ділянок.
Також, Прокурор покликався на подані ним додатково при новому розгляді та долучені судом до цієї справи матеріали, а саме висновок експерта, що виконаний 11.04.2024 при здійсненні судово-технічної експертизи на підставі постанови слідчого в ході проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12021072160000062 від 31.08.2021 року. За висновком експерта від 11.04.2024 № 1105Е, земельна ділянка з кадастровим номером 2124455900:02:003:1328, що знаходиться в користуванні відповідача ФОП ОСОБА_1 за рішенням Солотвинської селищної ради, площею 0,9006 га, частково накладається на земельну ділянку, яка знаходиться у постійному користуванні обласної алергологічної лікарні (межі визначені державним актом на право постійного користування землею серія І-ЗК №000346, земельна ділянка під № 2, площею 6,13 га, площа накладення становить 0,85 га).
Прокурор, проаналізувавши питання, що сформульовані відповідачем ФОП ОСОБА_1 для експерта, зазначив, що наявних матеріалів справи достатньо для відповіді на технічні питання щодо накладання земельних ділянок, а частина питань має юридичний характер, які мають доводити сторони та які має оцінити господарський суд при розгляді справи по суті.
Суд врахував також наявну у справі заяву відповідача - Солотвинської селищної ради (том 4 а. с. 30), в якій відповідач підтримав позовні вимоги прокурора, не заперечував проти призначення такої експертизи, однак покликався на те, що така експертиза вже проведена у кримінальному провадженні та використана у цивільній справі №307/1607/24 як доказ накладання (перетинання) тридцяти однієї земельної ділянки із земельною ділянкою, визначеною у Державному акті на право постійного користування землею І-ЗК №000346 від 27.03.1998 року.
Судом цією ж ухвалою підготовчого засідання від 29.11.2024 поновлено відповідачеві ОСОБА_1 , строк для надання через систему Електронний суд додаткових доказів до справи та письмових доказів і пояснень щодо таких доказів. Відповідач не виконав покладеного на нього обов'язку.
Відповідачем ОСОБА_1 надано і залучено судом до справи як доказ - Висновок експерта №5/20 за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи від 10.06.2020, що отриманий ним від представника ТОВ «Озеро Кунікунда» (том 5 а.с. 122-144).
Ухвалами від 13.12.2024, 14.01.2025, 24.01.2025 підготовче засідання відкладалося до 25.02.2025 року.
В судовому засіданні 25.02.2025 за участі прокурора та відповідач ФОП ОСОБА_1 судом розглянуто питання виконання вимог ст. 177, 181, 182 ГПК України та достатності доказів для розгляду справи по суті. Ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті - на 21.03.2025 року.
В судове засіданні 21.03.2025 з'явився прокурор та відповідач ФОП ОСОБА_1 , інші учасники справи не з'явилися, заяв з процесуальних питань не подали.
Суд, дослідивши питання про можливість розгляду справи по суті, заслухавши думку учасників судового засідання, дійшов висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду справи, ухвалив розпочати розгляд справи по суті за відсутності представників інших учасників справи, які належним чином повідомленні про час і місце розгляду справи.
В судовому засіданні судом розпочато розгляд справи по суті: заслухано вступне слово позивача, проголошеного прокурором, а також вступне слово відповідача ОСОБА_1 , з'ясував обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та перейшов до безпосереднього дослідження доказів, якими вони обґрунтовуються.
Позиції інших учасників справи, які відсутні в судовому засіданні, суддею оголошено у стислій формі за змістом їх заяв у досліджуваних матеріалах справи.
В судовому засіданні 21.03.2025 оголошено перерву до 11.04.2025 року.
В судовому засіданні 11.04.2025 судом продовжено дослідження матеріалів справи, наявних у справі доказів, закінчено розгляд справи дебатами учасників судового засідання, проголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.
ІІ. Правова позиція позивача (прокурора).
Позов у цій справі подано прокурором на захист державних інтересів в особі, зокрема Закарпатської обласної ради, яка є власником та органом управління КУ «Управління спільною власністю територіальних громад» та Комунального некомерційного підприємства «Солотвинська обласна алергологічна лікарня», оскільки порушуються права постійного користувача спірною земельною ділянкою. Тобто підставою такого позову стало порушення інтересів держави та необхідності відновлення встановленого законодавством порядку дотримання умов вилучення та передачі земельних ділянок у користування та забезпечення права на землю держави в особі органу місцевого самоврядування, що представляє спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст на території Закарпатської області України.
Прокурор у позовній заяві доводить, що Солотвинська селищна рада незаконно розпорядилася спірною земельною ділянкою, надавши її в оренду ФОП ОСОБА_1 за оспорюваним договором оренди, оскільки в оренду передано земельну ділянку, яка накладається на земельну ділянку, що відповідно до державного акта на право постійного користування землею знаходиться в постійному користуванні КНП «Солотвинська обласна алергологічна лікарня» Закарпатської обласної ради, відповідне право якого щодо зазначеної земельної ділянки в установленому законом порядку не припинено, чим порушуються права законного землекористувача цієї земельної ділянки.
Прокурор зазначає, що рішенням 29 сесії VII скликання Солотвинської селищної ради Тячівського району ''Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою на умовах оренди'' № 722 від 24.04.2020, надано дозвіл ФОП ОСОБА_1 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на умовах оренди орієнтовною площею 1,0га в АДРЕСА_2 для будівництва та обслуговування об'єктів рекреаційного призначення під орендованим нерухомим майном.
Рішенням сесії Солотвинської селищної ради № 788 від 24.09.2020, як вважає Прокурор, незаконно було припинено право постійного користування КНП «Солотвинська обласна алергологічна лікарня».
В цей же день, 24.09.2020, Солотвинською селищною радою затверджено проект землеустрою рішенням № 789 та передано в оренду ФОП ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,9006га, що є частиною земель, які незаконно вилучено у КНП «Солотвинська обласна алергологічна лікарня».
15 жовтня 2020 року на виконання рішення селищної ради було укладено договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 2124455900:02:003:1328.
Прокурор стверджує, що передана в оренду земельна ділянка ФОП ОСОБА_1 , накладається на земельну ділянку, яка перебуває в користуванні Комунального некомерційного підприємства «Солотвинська обласна алергологічна лікарня» Закарпатської обласної ради на підставі Державного акту на право постійного користування землею серії І-ЗК № 000346 від 27.03.1998р.
Як стверджує Прокурор, добровільної відмови Комунального некомерційного підприємства «Солотвинська обласна алергологічна лікарня» Закарпатської обласної ради від права постійного користування земельною ділянкою не було, а тому припинення права постійного користування земельною ділянкою є протиправним.
Враховуючи наведене, прокурор вказує, що рішення Солотвинської селищної ради «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою на умовах оренди» № 722 від 24.04.2020, а також рішення № 789 від 24.09.2020 року «Про затвердження проекту землеустрою на умовах оренди» є незаконними, що дає підстави вважати договір оренди земельної ділянки від 15.10.2020, недійсним.
У відповіді на відзив та у своїх додаткових поясненнях під час нового розгляду справи прокурор підтримав позовні вимоги зазначивши про таке.
Прокурором у відповіді на відзив зазначалось, що спірну земельну ділянку відповідачем отримано в оренду на підставі оскаржуваних рішень Солотвинської селищної ради від 24.09.2020 для будівництва та обслуговування об'єктів рекреаційного призначення під орендованим нерухомим майном.
Посилання на договір оренди комунального майна від 30.01.2020, здійснювалось прокуратурою в запереченні на відзив у контексті встановлення факту підтвердження перебування в оренді комунального майна на момент передачі спірної земельної ділянки в оренду відповідачу, тобто станом на 15.10.2020 та приналежності вказаного майна та земельної ділянки на якій воно перебувало КУ «Управління спільною власністю територіальних громад» Закарпатської обласної ради та КНП «Солотвинська обласна алергологічна лікарня», що свідчило про накладення спірної земельної ділянки на землі, які перебувають у постійному користуванні КНП «Солотвинська обласна алергологічна лікарня».
При цьому, повідомив, що договір оренди нерухомого майна між відповідачем ОСОБА_1 ) та КУ «Управління спільною власністю територіальних громад» Закарпатської обласної ради був розірваний на підставі рішення господарського суду від 26.08.2021 з причин неможливості використовувати орендоване майно за призначенням, а не з причин відсутності такого майна взагалі, та вже після отримання спірної земельної ділянки в оренду відповідачем.
На думку прокурора, вказаний факт також спростовує доводи відповідача про те, що спірна земельна ділянка була вільною від забудови в момент передачі її в оренду ОСОБА_1 , адже, як вбачається з наданої відповідачем постанови Західного апеляційного господарського суду від 19.05.2022 у справі № 907/910/20, сам ОСОБА_1 за згодою орендодавця (КУ «Управління спільною власністю територіальних громад» Закарпатської обласної ради) за власний кошт розпочав капітальний ремонт орендованих приміщень, що призвело до їх повного демонтажу.
23.05.2024 Прокурором долучено до справи докази, а саме: висновок експерта № 1105-Е від 11.04.2024, які також скеровано повторно учасникам справи та суду листом за вихідним номером 07.52-104- 3499вих-24 від 31.05.2024 року.
Прокурор вважає, що відповідно до практики Верховного суду (справа № 752/21411/17 постанова від 25.03.2021) висновок експерта за результатами проведеної експертизи у кримінальному провадження є належним та допустимим доказом, дослідженим судом відповідно до визначеного законом порядку.
Також, прокурор зазначає, що висновок експерта містить відповідні дані, зокрема поворотні точки як спірної земельної ділянки так і земельної ділянки, яка перебуває у постійному користуванні КНП «Солотвинська обласна алергологічна лікарня», які експертом враховано при наданні висновку.
Судом долучено до справи зазначений висновок експерта № 1105-Е від 11.04.2024.
Прокурор визначив, що предметом дослідження у цій справі є спірна земельна ділянка з кадастровим номером 2124455900:02:003:1328 та вирішення питання про накладення (не накладення) саме цієї земельної ділянки входить до предмету доказування та розгляду у вказаній справі.
З приводу залучення до участі у справі іншого відповідача (співвідповідача) Прокурор стверджує, що заміна сторони в оспореному договорі оренди не має юридичного значення. Договір оренди залишається той самий, адже іншого договору оренди (як зазначає відповідач, укладеного між Солотвинської селищною радою та співвідповідачем (новим відповідачем) ТОВ «Озерний край Кунігунди») не існує.
В даному випадку відбулася заміна орендаря у договорі оренди земельної ділянки від
15.0.2020 шляхом переходу прав орендаря на іншу особу. При цьому, вказана заміна відбулася без повідомлення орендодавця та укладення будь-яких додаткових угод чи підписання додаткових документів з боку орендодавця. Таким чином, перехід прав орендаря до іншої особи, не можна вважати укладенням іншого договору оренди, в зв'язку з чим, при залученні співвідповідача до справа жодної зміни предмету та підстав позову не відбудеться.
ІІІ. Позиція позивача - Закарпатської обласної ради.
Закарпатська обласна рада відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» є органом місцевого самоврядування, що представляє спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, а також жителів, що об'єднані постійним проживанням у межах Закарпатської області України як адміністративно-територіальної одиниці з адміністративним центром - містом Ужгород.
З пояснень Закарпатської обласної ради, що наявні в матеріалах справи судом встановлено таке.
Закарпатська обласна рада надала пояснення до позовної заяви від 08.11.2022, в яких позовні вимоги підтримала з підстав, викладених у позовній заяві Прокурора, з метою забезпечення можливості КНП «Солотвинська обласна алергологічна лікарня» використовувати належним чином земельну ділянку, загальною площею 0,9006 з кадастровим номером 21 24455900:02:003:1328. При цьому позивач звертає увагу, що Комунальне некомерційне підприємство «Солотвинська алергологічна лікарня» є правонаступником Комунального закладу «Солотвинська обласна алергологічна лікарня» та є об'єктом права спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Закарпатської області.
Покликаючись на загальні норми права, зокрема ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, зазначає, що органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. З цих підстав вважає правомірним звернення Прокурора в інтересах Закарпатської обласної ради, оскільки інакше спільні інтереси територіальних громад Закарпатської області, що є порушеними, залишаться незахищеними. Вважає, що при фактичних обставинах цієї справи Закарпатська обласна рада не має достатніх правових підстав для самостійного звернення із таким позовом про скасування рішення Солотвинської селищної ради № 788 від 24.09.2020, не може виступати в суді від імені та в інтересах комунальних підприємств, власником яких є обласна рада.
У зв'язку із вищенаведеним та враховуючи ту обставину, що керівництво КНП «Солотвинська обласна алергологічна лікарня» самостійно не вживає заходи щодо відновлення порушених прав на постійне користування земельною
ділянкою площею 14.83 га (державний акт серії І-ЗЛ № 003346 від 27.03.1998 року) вважає, що Прокурор відповідно до ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» наділений повноваженнями здійснювати процесуальні та інші дії, спрямовані на захист таких інтересів держави - спільних інтересів територіальних громад області як адміністративної одиниці.
Тобто підставою такого позову, як вважає Закарпатська обласна рада, стало порушення інтересів держави та необхідність їх відновлення, захисту встановленого законодавством порядку та умов вилучення земельних ділянок з постійного користування суб'єктів права, які є об'єктами спільних інтересів територіальних громад сіл, селищ та міст на території Закарпатської області України, а також передачі земельних ділянок у користування іншим особам на умовах оренди та забезпечення права на землю держави в особі органу місцевого самоврядування, що.
Висловлюючи свою позицію вказувала, що законодавство не наділяє обласні ради повноваженнями виступати в суді від імені комунальних підприємств, власником яких є обласна рада. Не будучи власником чи землекористувачем земельної ділянки, загальною площею 14,83га, відповідно до Державного акту на право постійного користування землею серії І-ЗК № 000346 від 27.03.1998р., Закарпатська обласна рада не мала достатніх правових підстав для звернення до суду щодо скасування рішення Солотвинської селищної ради № 788 від 24.09.2020р. Інші особи в інтересах яких подано позов, пояснень не надали однак надіслали заяви якими просили справу розглядати без їх участі.
ІV. Позиція позивачів Комунальної установи «Управління спільною власністю територіальних громад» Закарпатської обласної ради, а також Комунального некомерційного підприємства «Солотвинська обласна алергологічна лікарня» Закарпатської обласної ради.
Відповідно до матеріалів справи 24 січня 2020 року згідно акта приймання-передачі, затвердженого начальником Комунальної установи «Управління спільною власністю територіальних громад» Закарпатської обласної ради майно Солотвинської обласної алергологічної лікарні передано в повному обсязі Комунальній установі Управління спільною власністю територіальних громад Закарпатської обласної ради. Зокрема і майно (база відпочинку) на вул. Озерній, 29 в смт. Солотвино Тячівського району Закарпатської області, що також підтверджується листом директора лікарні Данко Л. від 17.01.2022р. за № 08/01.1-07.
31 січня 2020 року між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та Комунальною установою «Управління спільною власністю територіальних громад» Закарпатської обласної ради був укладений договір № 03-13-01/97 оренди приміщень, частини будівель, споруд та іншого окремого індивідуально визначеного майна об'єктів, що належать до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, відповідно до умов якого орендар отримав у строкове платне користування окремі нежитлові приміщення загальною площею 220,6 м. кв., які складаються з будинків відпочинку літ. Е1, площею 158,8 м. кв., літ. Д1, Є1, Ж1, З1 кожний площею 13,3 м кв., вбиральні літ. Г1 площею 8,6 м. кв., розташовані в АДРЕСА_2 .
При призначенні справи до нового розгляду судом витребувано від позивача Комунальної установи «Управління спільною власністю територіальних громад» Закарпатської обласної ради, належну копію Договору оренди за № 03-13-01/97 від 31.01.2020, укладеного між КУ «Управління спільною власністю територіальних громад» та ФОП ОСОБА_1 (орендар) про оренду приміщень, частини будівель, споруд та іншого окремого індивідуально визначеного майна об'єктів, що належать до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, а також відомості про об'єкти оренди, їх місцезнаходження (плани території та розміщення об'єктів оренди); надати відповідь на питання про балансову належність переданих по договору оренди об'єктів нерухомого майна (будівель і споруд), та чи знаходяться об'єкти оренди (будівлі, споруди тощо) на земельній ділянці з кадастровим номером 2124455900:02:003:1328 площею 0,9006 га.
Суд, як зазначалося в ухвалі від 28.05.2024, у зв'язку з неподанням учасниками справи витребуваних судом доказів без поважних причин, суд визнає обставини, для з'ясування яких витребовувалися докази (або відмовляє у її визнанні) та розглядає цю справу за наявними в ній доказами.
V. Позиція відповідача-1 Солотвинської селищної ради, код ЄДРПОУ - 04349691.
Відповідач Солотвинська селищна рада визнає, що Прокурором правильно визначено, що оскарженими рішеннями Солотвинської селищної ради завдано шкоди об'єктам комунальної власності та правам землекористувачів, які є суб'єктами постійного користування землею, які знаходяться у спільній власності територіальних громад Закарпатської області, тому вони мають бути захищеними Прокурором у обраний ним спосіб захисту, підстави для представництва спільних інтересів громад області є наявними.
Відповідач Солотвинська селищна рада повністю визнає позовні вимоги Прокурора, надавши свої пояснення по справі (том 1 а.с. 215 - 255).
Так, Відповідач вказує, що 31.01.2020 між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та Комунальною установою «Управління спільною власністю територіальних громад Закарпатської обласної ради» був укладений Договір № 03-13-01/97 оренди приміщень, частини будівель, споруд та іншого окремого індивідуально визначеного майна об'єктів, що належать до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, відповідно до п.1.1. якого орендар отримав у строкове платне користування окремі нежитлові приміщення загальною площею 220,6 м. кв., які складаються з будинків відпочинку літ. Е1, площею 158,8 м кв., літ. Д1, Є1, Ж1, З1 кожний площею 13,3 м кв., вбиральні літ. Г1 площею 8,6 м. кв., розташовані в АДРЕСА_2 .
Рішенням 29 сесії VII скликання Солотвинської селищної ради Тячівського району «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою на умовах оренди» № 722 від 24.04.2020 надано дозвіл ФОП ОСОБА_1 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на умовах оренди орієнтовною площею 1,0 в АДРЕСА_2 для будівництва та обслуговування об'єктів рекреаційного призначення під орендованим нерухомим майном.
Рішенням 32 сесії VII скликання Солотвинської селищної ради Тячівського району «Про припинення права користування земельної ділянки» № 788 від 24.09.2020 припинено право постійного користування КНП «Солотвинська обласна алергологічна лікарня» земель площею 14,83 га державний акт серії І-ЗЛ № 000346 від 27.03.1998 року.
Цього ж дня, рішенням № 789 «Про затвердження проекту землеустрою на умовах оренди» передано в оренду ФОП ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,9006 га, що знаходиться в АДРЕСА_2 для будівництва та обслуговування об'єктів рекреаційного призначення з подальшим поділом даної земельної ділянки на дві ділянки 0,08 га та 0,8206 га.
На підставі вищезазначених рішень 15.10.2020 Солотвинською селищною радою укладено з ФОП ОСОБА_1 договір оренди земельної ділянки для будівництва та обслуговування об'єктів рекреаційного призначення, загальною площею 0,9006 га. що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 кадастровий номером 2124455900:02:003:1328 строком на 25 років.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.
Згідно приписів ч. 2 ст. 134 ЗК України, не підлягають продажу, передачі в користування на конкурентних засадах (на земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності у разі розташування на земельних ділянках об'єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб.
З метою передачі в користування (оренду) земельної ділянки за кадастровим номером 2124455900:02:003:1328 поза конкурентних засадах, тобто без проведення земельних торгів, до договору оренди земельної ділянки від 15.10.2020 безпідставно внесений будинок відпочинку, площею 41,70 м. кв., який належить ФОП ОСОБА_1 , якого не було серед орендованого майна обласної алергологічної лікарні та його не існувало взагалі на вказаній земельній ділянці.
Таким чином, надання в оренду земельної ділянки за кадастровим номером 2124455900:02:003:1328 на якій відсутні об'єкти нерухомого майна, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, відбулося з грубим порушенням вимог ст. 124, 134 ЗК України.
Крім того, органом місцевого самоврядування, порушено послідовність прийняття рішень щодо надання в оренду земельної ділянки, тобто, рішення № 788 «Про припинення права користування земельної ділянки» прийнято 24 вересня 2020 року, а рішення № 722 «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою на умовах оренди» прийнято 24 квітня 2020 року, що є грубим порушенням ст. 19, 79-1, 92, 122, 123, 124, 141 Земельного Кодексу України, оскільки виділення земельної ділянки можливе лише із земель запасу, а на час надання дозволу на розробку земельна ділянка НОМЕР_2 у користуванні Солотвинської обласної алергологічної лікарні.
Солотвинська селищна рада Тячівського району згоду (усну, письмову) на використання літнього тимчасового будинку відпочинку в АДРЕСА_2 ФОП ОСОБА_1 ніколи не надавала.
В період з 2006 року по 2020 рік жодних звернень від ФОП ОСОБА_1 на реконструкцію, добудову зазначеного будинку до Солотвинської селищної ради не надходили та питання зазначеного змісту органом місцевого самоврядування не розглядалися.
Окрім того, будь-які рішення про надання дозволу на користування (оренду) зазначеним літнім будинком відпочинку Обласна aлергологічна лікарня також не надавала.
Факт відсутності на земельній ділянці за кадастровим номером 2124455900:02:003:1328 нерухомого майна, яке нaлежало би орендарю ФОП ОСОБА_1 підтверджується наступними доказами:
1. Проектом землеустрою щодо відведення земельної ділянки ФОП ОСОБА_1 , розробленого ПП «Ужгеостар» від 04.08.2020, (копія додається) в якому вказано 8 окремих нежитлових приміщень, які перебувають на земельній ділянці по АДРЕСА_3 (колишня територія обласної алергологічної лікарні).
Об'єкт нерухомого майна, площею 41,70 м. кв., який нaлежить ОСОБА_1 , на момент відведення земельної ділянки на її території не знаходився та в матеріалах відведення спеціалістом (сертифікованим інженером-геодезистом) не зазначений.
2. Технічним паспортом на базу відпочинку Солотвинської обласної алергологічної лікарні від 09.10.2019 року, (копія додається) згідно якого на території бази відпочинку по АДРЕСА_2 в якому обліковано НОМЕР_3 окремих об'єктів нерухомості. Будинку відпочинку площею 41,70 м.кв. в даному технічному паспорті - немає;
3. Актом прийому-передачі нерухомого майна, затвердженого 24.01.2020 КУ «Управління спільною власністю територіaльних громад» Закарпатської обласної ради, (копія додається) відповідно до якого серед будівель та споруд розташованих на земельній ділянці в АДРЕСА_2 вищевказаний будинок відпочинку загальною площею 41,70 кв.м. - відсутній;
4. Актом постійною комісією з питань земельних відносин та охорони природи Солотвинської селищної ради від 08.12.2020, яким встановлено, що на земельній ділянці по АДРЕСА_2 , кадастровий номер 2124455900:02:003:1328, яка перебувала в оренді ФОП ОСОБА_1 відсутні будь які об'єкти нерухомого майна (копія додається);
5. Висновком Тячівського районного підприємства технічної інвентаризації № 09/17 від 22.02.2021, (копія додається) яким встановлено, що на земельній ділянці з кадастровим номером № 2124455900:02:003:1328, АДРЕСА_2 нерухомого майна, не виявлено;
6. Технічним паспортом на адміністративно-побутовий корпус ТОВ «Озерний край Кунігунди» від 01.03.2021, (копія додається) згідно якого в АДРЕСА_2 в розташований будинок відпочинку загальною площею 14,97 кв.м. Фактично, це колишня прохідна Солотвинської обласної алергологічної лікарні, яка в оренду ФОП ОСОБА_1 та ТОВ «Палсір» не надавалась та розташована поза межі земельної ділянки з кадастровим номером 212445 5900:02:003 :1328;
7. Листом КП «ВУЖКГ «Солотвино» № 3 від 14.01.2022, (копія додається) в якому зазначено що ФОП ОСОБА_1 до підприємства за послугою про підключення до мереж водопостачання та водовідведення будинку за адресою АДРЕСА_2 не звертався та на підприємстві даний абонент відсутній;
8. Листом КНП «Солотвинська обласна алергологічна лікарня» ЗОР від 17.01.2022 № 08/01.1-07 (копія додається) яким зазначено, що з 2020 року усе нерухоме майно підприємства передано в розпорядження КУ «Управління спільною власністю територіальних громад» включно з об'єктами нерухомого майна, які розміщені на земельній ділянці за адресою АДРЕСА_2 ;
9. Листом ПрАТ «Закарпаттяобленерго» від 27.01.2022 № 154-25/780 «Про розгляд листа» (копія додається) яким повідомлено про те, що ФОП ОСОБА_1 з приводу підключення будинку в АДРЕСА_2 до мереж електропередачі, на адресу товариства не звертався.
Одночасно Солотвинська селищна рада зазначає, що 21.10.2020 Солотвинською селищною радою Тячівського району Закарпатської області, видана довідка № 1234 (копія додається) ОСОБА_1 , про те що будинку відпочинку площею 41.70 кв.м., який розташований в АДРЕСА_2 на земельній ділянці за кадастровим номером 2124455900:02:003:1328, для будівництва та обслуговування об'єктів рекреаційного призначення, площею 0,9006 га, присвоєно номер 29 «в».
В подальшому 27.10.2020 державним реєстратором Мочар І.І. на підставі рішення Тячівського районного суду №307/1257/20 від 21.07.2020, та довідки № 1234 від 21.10.2020, виданою Солотвинською селищною радою, здійснено реєстрацію права власності на будинок відпочинку за адресою АДРЕСА_2 ,в - реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2203669021244, номер запису про право власності: 39113033.
23.10.2020 року реєстратором до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесена інформація про те, що власником вищевказаного будинку є ОСОБА_1 , який в подальшому вказане майно відчужив на користь ТОВ «Озерний край Кунігунди».
Вищевказана довідка селищної ради оформлена з порушенням вимог чинного законодавства. Зокрема, у журналі реєстрації виданих довідок Солотвинської селищної ради за 2020 рік, є відмітка про її реєстрацію, (копія додається) але вказана інша адреса будинку - Гагаріна №56. Також відсутня заява зацікавленої особи з необхідним пакетом документів та відповідне рішення виконавчого комітету Солотвинської селищної ради.
13.05.2021 року за вих. № 716/05-27 Солотвинська селищна рада Тячівського району звернулась до Тячівського районного відділу поліції з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення (копія додається) передбачених ч.3 ст.191, ч.2 ст.366 КК України.
Отже, шляхом використання підробленого документу ФОП ОСОБА_1 набув право власності на будинок, якого взагалі не існує, після чого, на підставі незаконних рішень № 722 від 24 квітня 2020 року та № 789 від 24 вересня 2020 року оформив право оренди на земельну ділянку за кадастровим номером 2124455900:02:003:1328.
У додаткових поясненнях по справі від 13.12.2023 №586/05-27 (том 3 а.с. 1-14, том 3 а.с. 53-54) Солотвинська селищна рада просила суд врахувати, що рішенням Господарського суду Закарпатської області від 18.05.2023, яке набрало законної сили на підставі постанови Західного апеляційного господарського суду від 28.11.2023 у справі № 907/153/21, яким визнано незаконним та скасовано п. 1 рішення Солотвинської селищної ради «Про припинення права користування земельної ділянки» № 788 від 24.09.2020 яким припинено право постійного користування КНП «Солотвинська обласна алергологічна лікарня» щодо земель площею 14,83 га, державний акт серії І-ЗЛ № 000346 від 27.03.1998 року.
Солотвинська селищна рада вважає повністю доведеним факт порушення чинного законодавства під час передачі земельної ділянки на умовах оренди, оскільки право постійного користування земельною ділянкою належало та в даний час належить КНП «Солотвинська обласна алергологічна лікарня Закарпатської обласної ради».
Додатковим поясненням, сформованим в системі «Електорнний суд» від 20.05.2024 (том 4 а.с. 30-31) Солотвинська селищна рада підтверджує, що проведеною експертизою у кримінальному провадженні № 1202107216000062 дійсно встановлено, що із земель, які визначені у Державному акті серії І-ЗЛ № 000346 від 27.03.1998, загальною площею 14,83 га, Солотвинською селищною радою надано іншим особам 31 (тридцять одна) земельні ділянки, що перетинаються та накладаються на земельну ділянку, належну КНП «Солотвинська обласна алергологічна лікарня Закарпатської обласної ради».
Солотвинська селищна рада просить врахувати надані письмові пояснення при винесення рішення судом по справі та надані до цих заяв докази, якими підтверджується наведена в поясненнях інформація та факти.
VІ. Позиція відповідача-2 ФОП ОСОБА_1 .
Відповідач-2 ОСОБА_1 подав відзив (том 1 а.с. 107-126) та заперечення на відповідь на відзив (том 1 а.с. 156-126), в яких заперечував проти позову та просив відмовити в його задоволенні. На обгрунтування своєї правової позиції вказував, що згідно до умов договору оренди нерухомого майна орендар користувався майном на умовах договору оренди, для обслуговування орендованого нерухомого майна розробив проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду з метою використання її для рекреаційного призначення, оскільки орендував базу відпочинку.
При новому розгляді цієї справи ФОП ОСОБА_1 подав до справи новий текст Відзиву на позовну заяву (том 4 а.с. 15), з урахуванням позиції Верховного Суду у цій справі.
Як вважає відповідач ФОП ОСОБА_1 , єдиною підставою позову є надумане та голослівне твердження прокурора, що ділянка відповідача накладається на ділянку лікарні площею 14 гаё однак, стверджує, що такої земельної ділянки не існує, а матеріалами справи такий факт не підтверджується.
ОСОБА_1 підтвердив, що 28.04.2020 рішенням Солотвинської селищної ради № 722 йому надано дозвіл на розробку проекту землеустрою для відведення земельної ділянки в оренду, яка знаходиться в АДРЕСА_2 . Цей проект землеустрою був розроблений та погоджений органом Держгеокадастру та архітектури Тячівського району, земельна ділянка пройшла державну реєстрацію в земельному кадастрі з відкриттям поземельної книги та присвоєнням кадастрового номеру 2124455900:02:003:1328. Вважає, що Солотвинська селищна рада не мала правових підстав аби відмовити у затвердженні такого проекту землеустрою.
24 вересня 2020 року рішенням Солотвинської селищної ради № 789 затверджено проект землеустрою та передано ділянку в оренду, строком на 25 років.
15 жовтня 2020 року на виконання рішення селищної ради було укладено договір оренди землі та підписано акт прийому-передачі від 15.10.2020р.
Стверджує, що він не знав про підготовку і прийняття рішення № 788 від 24 вересня 2020 року, яким Солотвинська селищна рада припинила право постійного користування Солотвинської алергологічної лікарні. Вважає, що таке рішення не пов'язане з отриманим ним дозволом на розробку проекту землеустрою щодо отримання земельної ділянки в оренду. Вбачає, що ріщення Солтвинської селищної ради пояснюється лише проблемою відсутності оригіналів документів на підставі яких розроблявся Державний акт на право постійного користування землею серії І-ЗК № 000346 від 27.03.1998р., відсутність оригіналів технічної документації на підставі якої виготовлений такий акт та відсутність рішення сесії від 22 грудня 1997 року № 40 Солотвинської селищної ради на підставі якого видавався такий акт. Вказує на невизначеності на місцевості меж земельної ділянки лікарні за вказаним актом на право землекористування. Через таку невизначеність, стверджує, що з земельної ділянки Солотвинської алергологічної лікарні Солотвинською селищною радою неодноразово виділялися частини земельної ділянки за погодженням з головними лікарями лікарні, передавалася в оренду. Тому встановити точну площу земель Солотвинської алергологічної лікарні без оригіналу акту, на звороті якого мали б фіксуватися всі вилучені з нього площі, не можливо.
Доводить, що навколо ділянки відповідача з кадастровим номером 2124455900:02:003:1328, як вбачається на публічній кадастровій карті та інших матеріалів справи, розташовані інші сформовані як окремі об'єкти цивільних прав земельні ділянки, які на даний час перебувають в користуванні інших не менше 33 фізичних та юридичних осіб як в оренді так і на правах приватної власності.
Покликаючись на правову позицію Верховного Суду, наведену у постанові від 13.07.2022 у справі № 556/1437/19, вважає, що єдиним допустимим та належним доказом, який може підтвердити або спростувати факт накладання спірних земельних ділянок, - є судова земельно-технічна експертиза.
Вважає, що дії прокуратури та селищної ради направлені на перешкоджання його, ОСОБА_1 , господарській діяльності та незаконне захоплення орендованої земельної ділянки та порушують принцип рівності учасників господарського процесу, порушення його права мирно володіти своїм майном.
Втім, стверджує, що задоволення позову може порушити його правомірне очікування користування земельною ділянкою протягом строку оренди, визначеного договором оренди: здійснювати запланований розвиток території.
Твердження ОСОБА_1 щодо речових прав на земельні ділянки в районі АДРЕСА_2 :
Відповідач-2 вважає, що ні комунальна установа, ні Закарпатська обласна рада не є, а ні власниками, а ні користувачами земельних ділянок по вул. Озерній в смт. Солотвино. За наявною інформацією ДЗК за комунальною установою зареєстрована земельна ділянка на праві постійного користування площею 5,2447га по АДРЕСА_4 , з кадастровим номером 2124455900:02:003:1445. В реєстрі речових прав станом на 05.01.2022р., інформація щодо вказаного кадастрового номеру відсутня.
Разом з тим, Господарським судом Закарпатської області затверджена мирова угода від 21.12.2022 року, відповідно до п. 7 якої Комунальна установа «Управління спільною власністю територіальних громад» Закарпатської обласної ради не має претензій до ФОП ОСОБА_1 та ТОВ Палсір щодо майна розташованого по АДРЕСА_2 .
Відповідно, оскільки СОАЛ передало все своє майно на баланс комунальної установи, яка підписала мирову угоду то і в неї не може бути претензії до відповідача2 по справі, оскільки всі майнові питання врегульовано мировою угодою з розпорядником майна лікарні.
Крім того, комунальні установи не здійснюють владних управлінських функцій, не мають публічно-владних повноважень, не є державними органами, а тому звернення прокурора в їх інтересах є безпідставними.
Як вважає ОСОБА_1 , відсутність на земельній ділянці на даний час об'єктів нерухомого майна (будівель і споруд) Закарпатської обласної ради, зокрема КНП «Солотвинська алергологічна лікарня» та КУ «Управління спільної власності територіальних громад» Закарпатської обласної ради, вказує на те, що прокурором та Закарпатською обласною радою ініційовано цей спір про недійсність правочину (договору оренди землі) не для захисту цивільних прав та інтересів, оскільки юридичну особу КНП «Солотвинська алергологічна лікарня» припинено, а земельна ділянка розділена на числені самостійні ділянки.
Тому, ОСОБА_1 стверджує про відсутність законних прав та інтересів Закарпатської обласної ради, а відсутність порушеного права позивача є самостійною, достатньою підставою для відмови у позові.
Окрім того ОСОБА_1 звернув увагу суду на неефективний спосіб захисту, що обраний прокурором.
ОСОБА_1 просить відмовити повністю у позовних вимогах прокурора в інтересах держави в особі Закарпатської обласної ради та інших позивачів.
Суд витребував також від відповідача ФОП ОСОБА_1 відомості про об'єкти оренди, їх місцезнаходження; надати відповідь на питання чи знаходяться об'єкти оренди (будівлі, споруди тощо) на земельній ділянці з кадастровим номером 2124455900:02:003:1328 площею 0,9006 га. Ця вимога відповідачем ОСОБА_1 не виконана з покликанням на те, що його пояснення та матеріали стосовно цього питання є у справі.
У таких поясненнях, що сформовані в системі «Електронний суд» 03.06.2024, ОСОБА_1 зазначив, а в судовому засіданні підтвердив, що йому не відомо, які на даний момент об'єкти нерухомого майна знаходяться на території орендованої спірної земельної ділянки. Також вказує, що він не є власником будь-якого нерухомого майна в АДРЕСА_2 чи іншій адресі в цьому населеному пункті.
Покликаючись на матеріали справи, вказує, що відповідач ТОВ «Озерний край Кунігунди» є на даний момент і користувачем спірної землі і власником будинку відпочинку на ній.
Саме цей факт, що будинок розташований на орендованій земельній ділянці і може підтвердити експертиза, про яку він просив призначити у своєму клопотанні.
Стосовно договору оренди нерухомого майна, укладеним ним 31.01.2020 пояснив, що рішенням господарського суду Закарпатської області від 17.08.2021 року по справі № 907/910/20 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , до відповідача Комунальної установи Управління спільною власністю територіальних громад Закарпатської обласної ради про розірвання договору оренди та стягнення 31 039,96 грн, та за зустрічним позовом Комунальної установи Управління спільною власністю територіальних громад Закарпатської обласної ради, до відповідача фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , про стягнення 64 781,93 грн., вирішено: Договір № 03-13-01/97 оренди приміщень, частини будівель, споруд та іншого окремого індивідуально визначеного майна об'єктів, що належать до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області від 31.01.2020 року - розірвати.
Зазначає, що в частині розірвання договору оренди майна рішення залишене без змін усіма судовими інстанціями.
Крім того, всі майнові питання з комунальною установою вважає врегульованими ним мировою угодою по справі 907/900/20, яка є в матеріалах справи та досліджувалась судом у даній справі.
Отже, суд розглядає це питання і обставини за наявними у справі матеріалами.
VІІ. Позиція співвідповідача (відповідача-3) Товариства з обмеженою відповідальністю «Озерний край Кунігунди», код ЄДРПОУ - 43526204.
Ухвалою господарського суду від 28.05.2024 залучено Товариство з обмеженою відповідальністю «Озерний край Кунігунди», код ЄДРПОУ - 43526204, в якості співвідповідача у даній справі.
Відповідачу ТОВ «Озерний край Кунігунди» встановлено строк 15 днів з дати отримання відповідних процесуальних документів (заяв по суті справи) надіслати відзив учасникам справи. Окрім того, витребувано від відповідача ТОВ «Озерний край Кунігунди» належним чином посвідчену копію договору оренди земельної ділянки кадастровий номер 2124455900:02:003:1328 площею 0,9006 га, також додаткові угоди до нього, матеріали (докази), що відображають знаходження на спірній земельній ділянці об'єктів нерухомого майна (будівлі, споруди тощо) та правовстановлюючі документи на такі об'єкти (про власників будівель та споруд), інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо спірної земельної ділянки та власності.
Ухвалою від 29.11.2024 суд встановив сторонам, у тому числі й для Відповідача ТОВ «Озерний край Кунігунди» додатковий строк для виконання своїх процесуальних обов'язків, які відповідач-3 не виконав.
Залучивши ТОВ «Озерний край Кунігунди» до участі у цій справі як відповідача суд зазначав, що у справі не надавався аналіз обставин та взаємний зв'язок між орендою приміщень, частини будівель, споруд та іншого окремого індивідуально визначеного майна об'єктів, що належать до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, отриманих відповідачем за Договором № 03-13-01/97 від 31.01.2020, укладеного між КУ «Управління спільною власністю територіальних громад» та ФОП ОСОБА_1 , і наступною орендою земельної ділянки з кадастровим номером 2124455900:02:003:1328 площею 0,9006 га під орендоване нерухоме майно, суд ставить під сумнів добросовісність учасників справи щодо доказів, що є підставою для витребування доказів, інформації та відомостей для об'єктивної і повної оцінки обставин і їх правової кваліфікації.
Суд вказував, що згідно приписів ст. 81 ГПК України, будь-яка особа, в якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду. Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали. У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом. У разі неподання учасником справи витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання та яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з'ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання таких доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду.
Суд підкреслює, що відповідач ТОВ «Озерний край Кунігунди» не виконав вимоги суду про витребування від нього належних копій договору оренди земельної ділянки кадастровий номер 2124455900:02:003:1328 площею 0,9006 га, також додаткові угоди до нього, матеріали (докази), що відображають знаходження на спірній земельній ділянці об'єктів нерухомого майна (будівлі, споруди тощо) та правовстановлюючі документи на такі об'єкти (про власників будівель та споруд), інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо спірної земельної ділянки та об'єктів власності.
Суд, як зазначалося в ухвалі від 28.05.2024, у зв'язку з неподанням учасниками справи витребуваних судом доказів без поважних причин, визнає обставини, для з'ясування яких витребовувалися докази (або відмовляє у її визнанні) та розглядає цю справу за наявними в ній доказами.
Отже, суд виходить з того, що на спірній земельній ділянці кадастровий номер 2124455900:02:003:1328 площею 0,9006 га, відсутні будівлі та споруди як права комунальної власності так і права власності інших осіб.
VІІІ. Мотивувальна частина рішення.
Фактичні обставини, встановлені судом.
8.1. Судами при первісному розгляді цієї справи встановлено такі фактичні обставини, які є безспірними, підтверджені при новому розгляді справи та беруться до уваги судом при повторному розгляді цієї справи.
Так, судом встановлено, що у постійному користуванні КНП «Солотвинська обласна алергологічна лікарня Закарпатської обласної ради» знаходиться земельна ділянка загальною площею 14,83 га, яка відповідно до Державного акту серії І-ЗК №000346 на право постійного користування землею від 27.03.1998 (том 1 а.с. 24-29) надана у постійне користування Обласній алергологічній лікарні сел. Солотвино, вул. Добролюбова, 22, для розміщення алергологічної лікарні та бази відпочинку, рішенням Солотвинської селищної ради №40 від 22 грудня 1997 року. Цей Акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 238 від 27 березня 1998 року.
У вказаному Державному акті на плані зовнішніх меж землекористування зазначено 2 (дві) земельні ділянки: ділянка №1 площею 8.70 га та ділянка №2 площею 6,13 га.
Як встановлено судом, на земельній ділянці №1, що вказана у цьому Державному акті, знаходиться майновий комплекс нерухомості будівель і споруд (корпусів) на території АДРЕСА_5 , а на земельній ділянці №2 - база відпочинку по вул. Озерна.
Зазначений Державний акт серії І-ЗК №000346 на право постійного користування землею від 27.03.1998 посвідчує право постійного землекористування КНП «Солотвинська обласна алергологічна лікарня Закарпатської обласної ради». Цей Державний Акт є чинним, в установленому законом порядку право постійного користування зазначеними у Державному Акті земельними ділянками не припинялося.
Такі докази сторонами не надавалися, у справі відсутні.
8.2. В той же час, як встановлено судом і підтверджується наявним у справі рішенням суду, що набрало законної сили, Солотвинською селищною радою Тячівського району 24.09.2020 приймалося рішення №788 «Про припинення права користування земельною ділянкою», яким було припинено право постійного користування земельною ділянкою площею 14.83 га. Підставою припинення права постійного користування земельною ділянкою Солотвинська селищна рада називала зміну власника земельної ділянки та нерухомого майна, що знаходиться в смт. Солотвино, вул. Зарічна (Добролюбова), №22.
Відповідно до рішення від 18 травня 2023 року у справі № 907/153/21 Господарський суд Закарпатської області визнав незаконним та скасував пункт 1 рішення №788 від 24.09.2020 «Про припинення права користування земельною ділянкою», що приймалося Солотвинською селищною радою Тячівського району Закарпатської області, код ЄДРПОУ 04349691, смт. Солотвино.
Таким чином, право постійного користування землею КНП «Солотвинська обласна алергологічна лікарня Закарпатської обласної ради», що посвідчене Державним актом від 27.03.1998 серії І-ЗК №000346, відновлене за рішенням суду.
8.3. Рішенням Закарпатської обласної ради за № 1482 від 16.05.2019 (том 1 а.с. 62-68) «Про припинення (реорганізацію шляхом перетворення) комунальних закладів охорони здоров'я Закарпатської обласної ради (п.21) припинено (реорганізовано) комунальний заклад «Солотвинська обласна алергологічна лікарня», код ЄДРПОУ 22111970, смт. Солотвино, вул. Добролюбова, 22, шляхом перетворення його в комунальне некомерційне підприємство - «Солотвинська обласна алергологічна лікарня».
8.4. Як встановлено судом за наявними у справі матеріалами при новому розгляді КНП «Солотвинська обласна алергологічна лікарня» Закарпатської обласної ради є об'єктом права спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області.
8.4.1. Рішенням Закарпатської обласної ради за № 985 від 30.11.2017 (том 1 а.с. 51-53) створено Комунальну установу «Управління спільною власністю територіальних громад» Закарпатської обласної ради з метою забезпечення ефективного управління об'єктами спільної власності територіальних громад області.
8.4.2. Рішенням Закарпатської обласної ради за № 1556 від 26.09.2019 «Про балансоутримувачів нерухомого майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області (комунальної власності області) (том 1 а.с. 54-61) вилучено, зокрема від Солотвинської алергологічної лікарні, об'єкти нерухомого майна, що перебуває у спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст області з господарського відання та оперативного управління окремих бюджетних установ та закріплено вказане майно на праві оперативного управління з правами балансоутримувача за Комунальною установою «Управління спільною власністю територіальних громад» Закарпатської обласної ради.
8.4.3. Судом встановлено, що Актом приймання-передачі, який затверджено керівником Комунальної установи «Управління спільною власністю територіальних громад» 24.01.2020 (том 1 а.с. 237-242) комісією в складі представників Комунальної установи «Управління спільною власністю територіальних громад» та КНП «Солотвинська обласна алергологічна лікарня Закарпатської обласної ради» здійснено передачу-приймання цілісного майнового комплексу до нового балансоутримувача Комунальної установи «Управління спільною власністю територіальних громад». У складі майна, що прийняте на баланс КУ «Управління спільною власністю територіальних громад» є нерухоме майно, що знаходиться за адресою смт. Солотвино, вул. Добролюбова, 22 (п. 2.1., 2.2. Акту), а також База «Гостиниця», інвентарний номер 101002) без площі, яка знаходиться за адресою смт. Солотвино, вул. Озерна, 29.
Вартість нерухомого майна за адресою смт. Солотвино, Озерна 29: первісна вартість 1 024 656,38грн., залишкова вартість цього майна - 692 632,00грн.
8.4.4. Наявним у справі Листом від 17.01.2022 №08/01.1-07 на адресу Солотвинської селищної ради КНП «Солотвинська обласна алергологічна лікарня» підтвердила, що нею з 2020 року передано усе майно разом з нерухомими об'єктами за адресою Солотвино, вул. Озерна, 29 в розпорядження Комунальної установи «Управління спільною власністю територіальних громад».
8.5. Судом встановлено, що між балансоутримувачем Комунальною установою «Управління спільною власністю територіальних громад» Закарпатської обласної ради як Орендодавець та ФОП ОСОБА_1 як Орендарем, 30.01.2020 укладено Договір №03-13-01/97 (Далі Договір оренди майна) оренди приміщень, частини будівель, споруд та іншого окремого індивідуально визначеного майна об'єктів, що належать до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області (том 1 а.с. 140-143), предметом якого (п.1.1.) є отримання Орендарем від Орендодавця у строкове платне користування окремих нежитлових приміщень, загальною площею 220,6 кв.м, які складаються з будинків відпочинку літ.Е1, площею 158,8 кв.м, літ.Д1, Є, Ж1, З1, кожний площею 13,3 кв.м, вбиральні, літ. Г1, площею 8,6 кв.м. (далі Майно, Об'єкти прав), які розташовані у АДРЕСА_2 , що належать до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Закарпатської області.
Наведені у Договорі оренди майна Об'єкти прав прийнято ФОП ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_2 .
8.5.1. У п.1.3. Договору оренди майна визначено цільове призначення кожного Об'єкта прав, зокрема: будинки відпочинку літ.Е1, Д1, Є1, Ж1, З1 - з метою розміщення готелю; Об'єкт літ. Г1 - для розміщення громадської вбиральні.
8.5.2. Досліджуючи зміст Договору оренди майна (том 1 а.с. 140) судом встановлено, що передане в оренду ОСОБА_1 Майно (Об'єкти прав), розміщені за адресою АДРЕСА_2 .
Отже, Орендодавець Комунальна установа «Управління спільною власністю територіальних громад» Закарпатської обласної ради передав, а Орендар ФОП ОСОБА_1 прийняв Об'єкти прав, що знаходяться на земельній ділянці, яка відповідно до Державного акту серії І-ЗК №000346 на право постійного користування землею від 27.03.1998 (том 1 а.с. 24-29) надана у постійне користування Обласній алергологічній лікарні сел. Солотвино, на земельній ділянці № НОМЕР_4 - база відпочинку по АДРЕСА_3 .
8.5.3. У Договорі оренди майна, а також у Акті приймання-передачі Майна від Орендодавця до Орендаря (а.с. 143) не вказано відомостей щодо розміру земельної ділянки, а лише вказується про адресу місцезнаходження переданих/прийнятих Об'єктів права по АДРЕСА_2 , суд виходить з того, що Орендодавець передав з частиною будівель та споруд лише частину земельної ділянки бази відпочинку, що прийнята ОСОБА_1 , відповідно, із загального розміру земельної ділянки, що вказаний у Державному акті серії І-ЗК №000346 на право постійного користування землею від 27.03.1998 - Земельна ділянка №2, площею 6,13 га.
Ця обставина, що об'єктом оренди була саме частина «бази відпочинку» підтверджується позицією відповідача-2 ОСОБА_1 , що висловлена ним у відзиві на позов при первісному розгляді, а також наданими ним доказами про прийняття бази відпочинку у користування на правах оренди, про наміри здійснити капітальний ремонт Об'єктів права - будівель (будиночків) та споруд на земельній ділянці по АДРЕСА_2 , отриманій від Орендодавця - Комунальної установи «Управління спільною власністю територіальних громад» Закарпатської обласної ради.
При новому розгляді справи по суті відповідач ОСОБА_1 підтвердив, що саме база відпочинку за адресою АДРЕСА_2 , була ним прийнята у тимчасове користування на правах оренди від вказаного Орендодавця.
8.5.4. Як встановлено судом, Договір оренди майна бази відпочинку від 30.01.2020 №03-13-01/97, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , не містить відомостей про кадастровий номер земельної ділянки, оскільки земельна ділянка за вказаною адресою з часу її надання за Державним актом серії І-ЗК №000346 від 27.03.1998 не сформована як об'єкт цивільних прав, кадастровий номер їй не присвоєно.
Суд вважає встановленим факт, що має юридичне значення для розгляду цієї справи (спору), що належний балансоутримувач Комунальна установа «Управління спільною власністю територіальних громад Закарпатської обласної ради» передала, а ФОП ОСОБА_1 прийняв за Актом від 31.01.2020 у тимчасове користування на правах оренди комплекс будівель і споруд бази відпочинку, що належала до спільної власності територіальних громад Закарпатської області, на частині земельної ділянки № НОМЕР_4 , площею 6,13 га по АДРЕСА_2 .
8.6. Щодо чинності наведеного вище у п. 8.5. цього рішення, Договору оренди майна від 30.01.2020 №03-13-01/97.
За Договором оренди майна від 30.01.2020 №03-13-01/97 відповідачеві ОСОБА_1 було передано в користування комплекс будівель і споруд бази відпочинку, що належала до спільної власності територіальних громад Закарпатської області, на земельній ділянці № НОМЕР_4 , площею згідно Державного акту серії І-ЗК №000346 від 27.03.1998 - 6,13 га, по АДРЕСА_2 .
Так, з наданих пояснень відповідача ОСОБА_1 судом встановлено, що Господарським судом Закарпатської області розглядалася справа № 907/910/20 за позовом ФОП ОСОБА_1 , до відповідача Комунальної установи «Управління спільною власністю територіальних громад Закарпатської обласної ради», про розірвання Договору оренди № 03-13-01/97 приміщень, частини будівель, споруд та іншого окремого індивідуально визначеного майна об'єктів, що належать до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області від 31.01.2020 року та стягнення 31 039,96 грн, а також за зустрічним позовом Комунальної установи «Управління спільною власністю територіальних громад Закарпатської обласної ради», до відповідача фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , про стягнення 64 781,93 грн..
У цій справі № 907/910/20 за заявою ОСОБА_1 про розірвання Договору оренди № 03-13-01/97 від 31.01.2020 ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 07.02.2023 - позов залишено без розгляду.
8.6.1. З наданої до справи ухвали Господарського суду Закарпатської області від 21.12.2022, на фактичні обставини якої посилається відповідач ОСОБА_1 , судом встановлено, що в провадженні Господарського суду Закарпатської області перебувала справа № 907/900/20 за позовом Комунальної установи «Управління спільною власністю територіальних громад» Закарпатської обласної ради, до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю «Палсір» та до відповідача-2 ФОП ОСОБА_1 про стягнення завданої матеріальної шкоди в розмірі 702 712 грн.
Відповідно до змісту цієї ухвали господарського суду від 21.12.2022 Відповідачем-1 та Відповідачем-2 при виконанні робіт з капітального ремонту майна спільної власності територіальних громад області, визначеного умовами Договору оренди приміщень, частини будівель споруд та іншого окремого індивідуально визначеного майна об'єктів, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області №03-13-01/98 від 31.01.2020 (Орендар відповідач-1 ТОВ «Палсір») та умовами Договору оренди приміщень, частини будівель споруд та іншого окремого індивідуально визначеного майна об'єктів, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області №03-13-01/97 від 31.01.2020 (Орендар відповідач-2 ФОП ОСОБА_1 ), відповідачами було завдано матеріальної шкоди об'єктам спільної власності територіальних громад області, що були предметом договору - втрачено (знищено) об'єкти оренди.
Судом встановлено, що зазначені особи ТОВ «Палсір» та ФОП ОСОБА_1 були орендарями частини приміщень, будівель, споруд та іншого окремого індивідуально визначеного майна об'єктів бази відпочинку, що належала до спільної власності територіальних громад Закарпатської області, на частині земельної ділянки № НОМЕР_4 , площею 6,13 га по АДРЕСА_2 , орендодавцем яких була Комунальна установа «Управління спільною власністю територіальних громад» Закарпатської обласної ради.
8.6.2. Судом встановлено, що у справі №907/900/20 судом затверджено мирову угоду, за умовами якої, зокрема ФОП ОСОБА_1 зобов'язаний сплатити Комунальній установі «Управління спільною власністю територіальних громад» Закарпатської обласної ради 201 260,56 (двісті одна тисяча двісті шістдесят гривень п'ятдесят шість копійок) гривень у рахунок відшкодування завданої матеріальної шкоди знищенням орендованого майна, що були предметом Договору оренди №03-13-01/97 від 31.01.2020, а саме: будинків відпочинку літ.Е1, площею 158,8 кв.м, літ.Д1, Є, Ж1, З1, кожний площею 13,3 кв.м, вбиральні, літ. Г1, площею 8,6 кв.м. (Майно, Об'єкти прав), які розташовані у АДРЕСА_2 .
Пунктом 7 вказаної Мирової угоди сторони погодили, що після підписання мирової угоди, набуття ухвалою суду про затвердження мирової угоди у справі №907/900/20 законної сили та виконання Відповідачем 1 та Відповідачем 2 зобов'язань, передбачених пунктом 4 та пунктом 5 Мирової угоди він не матиме та не буде мати до відповідачів претензій щодо майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 .
8.6.3. За наведених вище обставин у відповідності до приписів п. 4) ч. 1 ст. 346 ЦК України знищення майна є підставою припинення права власності.
Відповідно до приписів ст. 24 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» факт знищення об'єкта оренди є умовою припинення договору оренди. Отже - Договір оренди бази відпочинку № 03-13-01/97 від 31.01.2020 - є припиненим. Однак, як це з'ясовано судом при розгляді цієї справи, на земельній ділянці №2 площею 6,13 га, на якій розміщувалася база відпочинку права спільної комунальної власності територіальних громад, залишилися інші об'єкти та споруди, балансоутримувачем яких є Комунальна установа «Управління спільною власністю територіальних громад» Закарпатської обласної ради, частина яких, зокрема, передавалася іншому орендареві - ТОВ «Палсір».
Як зазначив відповідач ОСОБА_1 , і цей факт не спростовано позивачами, на спірній земельній ділянці кадастровий номер 2124455900:02:003:1328 площею 0,9006 га, об'єктів нерухомого майна права комунальної власності Закарпатської обласної ради, або майна балансоутримувача Комунальної установи «Управління спільною власністю територіальних громад» Закарпатської обласної ради, відсутнє у зв'язку із знищенням такого майна (демонтажу в процесі капітального ремонту і реконструкції орендованого майна).
Втім суд відхиляє твердження відповідача ОСОБА_1 , що відсутність претензій майнового характеру до нього з боку Закарпатської обласної ради або Комунальної установи «Управління спільною власністю територіальних громад» Закарпатської обласної ради, через компенсацію вартості майна (будівель і споруд) які знищено діями орендаря ОСОБА_1 на земельній ділянці кадастровий номер 2124455900:02:003:1328 площею 0,9006 га, ніби-то автоматично виключає і претензії вказаних позивачів щодо права користування земельною ділянкою, на якій такі об'єкти нерухомості знаходилися. Суд зазначає, що знищені ОСОБА_1 об'єкти та компенсація їх вартості потерпілому стосується лише частини об'єктів бази відпочинку, що знаходилися на ділянці, яка має загальну площу усього 6,13 га, з якої було виділено її незначну частину разом з орендованими будівлями і спорудами - земельної ділянки з кадастровим номером 2124455900:02:003:1328 площею 0,9006 га.
Окрім того, суд зазначає, що знищення частини будівель та споруд на земельній ділянці, право користування якою належить особі, відповідно до норм Земельного кодексу України не припиняє такого права землекористувача. Навпаки, згідно норми ч. 5 ст. 43 ЗК України, яка регулює подібні відносини, встановлено, що у разі знищення (руйнування) багатоквартирного будинку майнові права на земельну ділянку, на якій розташовано такий будинок, а також належні до нього будівлі, споруди та прибудинкова територія, зберігаються за співвласниками багатоквартирного будинку.
Аналогічні права на земельну ділянку мають бути збережені за Закарпатською обласною радою та Комунальною установою «Управління спільною власністю територіальних громад» Закарпатської обласної ради.
Правові підстави припинення права користування земельною ділянкою вичерпно визначені приписами ст. 141 ЗК України.
8.7. Судом встановлено, що станом на 24.09.2020, - дата прийняття Солотвинською селищною радою рішення №788 «Про припинення права користування земельною ділянкою», Майновий комплекс будівель і споруд КНП «Солотвинської обласної алергологічної лікарні Закарпатської обласної ради», об'єкти прав (будівлі і споруди), що розташовується на двох земельних ділянках, загальною площею 14.83га, були передані та знаходилися в користуванні і управлінні юридичної особи - Комунальної установи «Управління спільною власністю територіальних громад Закарпатської обласної ради».
8.7.1. Право оперативного управління з правами балансоутримувача майна КНП «Солотвинської обласної алергологічної лікарні Закарпатської обласної ради» було закріплено за Комунальною установою «Управління спільною власністю територіальних громад» Закарпатської обласної ради рішенням Закарпатської обласної ради за № 1556 від 26.09.2019 «Про балансоутримувачів нерухомого майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області (комунальної власності області).
8.7.2. Це означає, що право постійного користування земельною ділянкою, яка в Державному акті серії І-ЗК №000346 на право постійного користування землею від 27.03.1998 позначена як Земельна ділянка №2, площею 6,13 га, перейшло (знаходилося) саме до Комунальної установи «Управління спільною власністю територіальних громад Закарпатської обласної ради», але не перебувала станом на 24.09.2020 у користуванні КНП «Солотвинської обласної алергологічної лікарні Закарпатської обласної ради».
З наведених підстав суд вважає встановленим факт, що має юридичне значення для розгляду цієї справи (спору), що з 24.01.2020 постійним землекористувачем земельних ділянок загальною площею 14,83 га, яка відповідно до Державного акту серії І-ЗК №000346 на право постійного користування землею від 27.03.1998 надана у постійне користування Обласній алергологічній лікарні сел. Солотвино, вул. Добролюбова, 22, для розміщення алергологічної лікарні та бази відпочинку, за рішенням Солотвинської селищної ради №40 від 22.12.1997 та який (цей Державний акт) зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 238 від 27.03.1998, була Комунальна установа «Управління спільною власністю територіальних громад Закарпатської обласної ради».
8.7.3. Отже, станом на 24.09.2020 балансоутримувачем майнового комплексу бази відпочинку за адресою: Закарпатська область, Тячівський район, смт Солотвино, вул. Озерна, 29, була Комунальна установа «Управління спільною власністю територіальних громад Закарпатської обласної ради».
Суд вважає встановленим факт, що має юридичне значення у цій справі, що рішення Солотвинської селищної ради №788 «Про припинення права користування земельною ділянкою», безпосередньо стосується прав та обов'язків Комунальної установи «Управління спільною власністю територіальних громад Закарпатської обласної ради», а саме порушує права та інтереси останньої як постійного землекористувача.
8.7.4. Такий висновок суд грунтує на приписах абзацу 2 ч. 5 та ч. 7 ст. 120 Земельного кодексу України, якою регулюються умови і порядок переходу права на земельну ділянку у разі набуття права власності, господарського відання, оперативного управління на об'єкт нерухомого майна, що розміщені на ній.
Так, у разі переходу права оперативного управління, господарського відання на об'єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об'єкт незавершеного будівництва комунальної власності, який розміщений на земельній ділянці комунальної власності, яка перебуває у постійному користуванні попереднього суб'єкта права оперативного управління, господарського відання на такий об'єкт, право постійного користування земельною ділянкою переходить особі, до якої перейшло право оперативного управління, господарського відання на такий об'єкт.
У цьому випадку (ч. 7 ст. 120 ЗКУ), визначеному абзацом 2 ч. 5 цієї статті, документи, що підтверджують набуття права власності, права оперативного управління, господарського відання на об'єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду, об'єкт незавершеного будівництва чи частку у праві спільної власності на такий об'єкт), є підставою для державної реєстрації переходу до набувача права власності або права користування земельною ділянкою, на якій розміщений такий об'єкт.
8.7.5. Суд висновує, що за фактом набуття Комунальною установою «Управлінням спільною власністю територіальних громад Закарпатської обласної ради» права балансоутримувача та права оперативного управління майновим комплексом, зокрема бази відпочинку за адресою Закарпатська область, Тячівський район, смт Солотвино, вул. Озерна, 29, на підставі рішенням Закарпатської обласної ради за № 1556 від 26.09.2019 «Про балансоутримувачів нерухомого майна...» та здійснення приймання-передачі такого майна набувачем за Актом приймання-передачі від 24.01.2020, Комунальна установа «Управління спільною власністю територіальних громад Закарпатської обласної ради» набула право постійного користування земельною ділянкою, на якій розміщений такий об'єкт, що в силу ч. 7 ст. 120 ЗКУ є підставою для державної реєстрації переходу до набувача права власності або права користування земельною.
Отже, Солотвинською селищною радою Тячівського району 24.09.2020 рішенням №788 «Про припинення права користування земельною ділянкою», було незаконно припинено право постійного користування земельною ділянкою площею 14.83 га, у тому числі й її частиною - визначеною у Державному акті серії І-ЗК №000346 на право постійного користування землею від 27.03.1998 як Земельна ділянка №2, площею 6,13 га, право на яку перейшло до Комунальної установи «Управління спільною власністю територіальних громад Закарпатської обласної ради».
Як зазначено у п. 8.2. цієї мотивувальної частини цього рішення, Господарським судом Закарпатської області рішенням від 18.05.2023 у справі № 907/153/21 визнано незаконним та скасовано пункт 1 рішення Солотвинської селищної ради Тячівського району Закарпатської області №788 від 24.09.2020 «Про припинення права користування земельною ділянкою», яким було ухвалено (пунктом 1) таке: «Припинити право постійного користування КНП «Солотвинська обласна алергологічна лікарня» (код ЄДРПОУ - 22111970) земель площею 14,83 га, Державний акт на право постійного користування землею І - ЗК №000346 від 27.03.1998 року».
Таким чином рішення Солотвинської селищної ради Тячівського району Закарпатської області №788 від 24.09.2020 «Про припинення права користування земельною ділянкою» є недійсним з моменту його прийняття - з 24.09.2020 року.
8.8. Наведені вище у цій мотивувальній частині цього рішення фактичні обставини підтверджують та обгрунтовують інші факти, що стають очевидними та які мають юридичне значення для правової оцінки поведінки і рішень відповідачів у цій справі, а саме Солотвинської селищної ради та ОСОБА_1 , якими було ініційовано та цілеспрямовано реалізовано, ідею (мету) укладання договору оренди землі, яка знаходилася під об'єктами будівель та споруд бази відпочинку, що орендувалася ОСОБА_1 у Орендодавця - Комунальної установи «Управління спільною власністю територіальних громад Закарпатської обласної ради».
Наявність та протиправність такої мети є встановленою рішенням суду, яке набрало законної сили у наведеній справі Господарського суду Закарпатської області у рішенні від 18.05.2023 у справі № 907/153/21, яке визнане судом незаконним та скасовано пункт 1 рішення Солотвинської селищної ради Тячівського району Закарпатської області №788 від 24.09.2020 про припинення права постійного користування КНП «Солотвинська обласна алергологічна лікарня» за Державним актом на право постійного користування землею І - ЗК №000346 від 27.03.1998 року».
Як встановлено у рішенні Господарського суду Закарпатської області від 18.05.2023 у справі № 907/153/21, при прийнятті Солотвинською селищною радою рішення №788 від 24.09.2020, місцева рада не зверталася та не отримувала волевиявлення землекористувача КНП «Солотвинська обласна алергологічна лікарня» на припинення права постійного користування землею.
Так само у цій справі суд констатує, що докази звернення місцевої ради до балансоутримувача майна комунальної власності Комунальної установи «Управління спільною власністю територіальних громад» Закарпатської обласної ради з питань припинення права постійного користування землею з 21.01.2020 по 24.09.2020 - відсутні. Не було звернення Солотвинської селищної ради і до органу місцевого самоврядування як власника майнових об'єктів та засновника КНП «Солотвинська обласна алергологічна лікарня» та КУ «Управління спільною власністю територіальних громад» - до Закарпатської обласної ради, якоій належить і право розпорядження землями.
Отже, суд висновує, що Солотвинська селищна рада свавільно припинила право постійного користування та послідовно і цілеспрямовано розпорядилася земельною ділянкою, право постійного користування якою у наведений період часу належало Комунальній установі «Управління спільною власністю територіальних громад Закарпатської обласної ради», а право розпорядження цією земельною ділянкою не могло здійснюватися без участі та волевиявлення Закарпатської обласної ради.
8.8.1. Для реалізації зазначеної мети, незадовго перед прийняттям вказаного незаконного рішення №788 від 24.09.2020, Солотвинська селищна рада Тячівського району на засіданні 29-тої сесії VII скликання прийняла рішення «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою на умовах оренди» № 722 від 24.04.2020 року. Цим рішенням надано дозвіл ФОП ОСОБА_1 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на умовах оренди орієнтовною площею 1,0 га в АДРЕСА_2 для будівництва та обслуговування об'єктів рекреаційного призначення під орендованим нерухомим майном.
8.8.2. Судом встановлено, і цей факт підтверджено особисто відповідачем ФОП ОСОБА_1 в судових засіданнях та у доданих ним доказах, що вказаним у оспореному позивачами рішенні ради № 722 від 24.04.2020 «орендованим нерухомим майном», під яке Солотвинською селищною радою надано ОСОБА_1 дозвіл на розробку проекту землеустрою на умовах оренди, є Майно, що отримано ОСОБА_1 від балансоутримувача Комунальної установи «Управління спільною власністю територіальних громад» Закарпатської обласної ради за Договором від 30.01.2020 за №03-13-01/97 приміщення, частина будівель, споруд та інше окремо індивідуально визначене майно об'єктів, що належать до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, зокрема: окремі нежитлові приміщення, загальною площею 220,6 кв.м, які складаються з будинків відпочинку літ.Е1, площею 158,8 кв.м, літ.Д1, Є, Ж1, З1, кожний площею 13,3 кв.м, вбиральні, літ. Г1, площею 8,6 кв.м., які розташовані у АДРЕСА_2 , що належать до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Закарпатської області.
Суд висновує, що сформована земельна ділянка під орендованим майном, якій присвоєно кадастровий номер 2124455900:02:003:1328, формувалася відповідачем ОСОБА_1 та виокремлювалася як окремий об'єкт цивільних прав з метою подальшої реконструкції (капітального ремонту і поліпшень) орендованого нерухомого майна на цій земельній ділянці та, в майбутньому, приватизації (викупу) як земельної ділянки так і нерухомого майна, розміщеного на ній.
8.8.3. Суд констатує, що в подальшому, а саме рішенням сесії Солотвинської селищної ради № 788 від 24.09.2020 (том 1 а.с. 31) було припинено право постійного користування КНП «Солотвинська обласна алергологічна лікарня» земель площею 14,83 га за державним актом серії І-ЗЛ №000346 від 27.03.1998 року. Відповідно, це рішення стосується майнових прав правонаступника лікарні - фактичного землекористувача Комунальну установу «Управління спільною власністю територіальних громад Закарпатської обласної ради».
Це рішення місцевої ради пізніше було визнане незаконним та скасовано судом.
8.8.4. Наступним своїм рішенням, у цей же день, 24.09.2020, Солотвинська селищна рада рішенням № 789 (том 1 а.с. 31) пунктом №1 затвердила проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у комунальну власність із зміною цільового призначення з подальшою передачею у користування на умовах оренди ФОП ОСОБА_1 , яка знаходиться в АДРЕСА_2 , площею 0,9006 га для будівництва та обслуговування об'єктів рекреаційного призначення терміном на 25 років.
Пунктом №2 цього рішення № 789 від 24.09.2020, Солотвинська селищна рада ухвалила передати в оренду ФОП ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,9006 га, що знаходиться в АДРЕСА_2 для будівництва та обслуговування об'єктів рекреаційного призначення з подальшим поділом даної земельної ділянки на дві ділянки площею 0,08 га та 0,8206 га.
Суд, таким чином, вважає встановленим факт, що підтверджений відповідачем ОСОБА_1 в судовому засіданні при розгляді справи по суті, що земельна ділянка площею 0,9006 га з кадастровим номером 2124455900:02:003:1328, що знаходиться в АДРЕСА_2 та яка рішенням Солотвинської селищної ради передана в оренду рішенням від 24.09.2020 за № 789 та Договором оренди земельної ділянки від 15.10.2020 року, є частиною земельної ділянки, право постійного користування якою належало фактичному землекористувачу Комунальній установі «Управління спільною власністю територіальних громад Закарпатської обласної ради» у складі земель площею 14,83 га наданих у постійне користування КНП «Солотвинська обласна алергологічна лікарня» за державним актом серії І-ЗЛ №000346 від 27.03.1998 року, зокрема - це частина земельної ділянки №2, площею 6,13 га, що підтверджується окрім того, такими фактичними даними:
8.8.4.1. Договором оренди земельної ділянки від 15 жовтня 2020 року (том 1 а.с. 33-37), укладеним між Солотвинською селищною радою як Орендодавцем та ФОП ОСОБА_1 як Орендарем земельної ділянки з кадастровим номером 2124455900:02:003:1328, площею 0,9006 га, для будівництва та обслуговування об'єктів рекреаційного призначення, на якій на момент укладання цього договору розміщені об'єкти нерухомого майна: чотири будинки відпочинку №№ 1-4, площею по 13,3м.кв.; вбиральня площею 11,7 м.кв., літ. Г; будинок відпочинку, площею 158,8 м.кв., літ Е; будинок відпочинку, площею 41,70 м.кв., літ А. Передача земельної ділянки здійснюється на підставі проекту землеустрою, затвердженого рішенням Солотвинської селищної ради №789 від 24.09.2020 року.
8.8.4.2. Копією Технічного звіту на виконання топографо-геодезичних робіт по виготовленню технічної документації земельної ділянки у смт Солотвино по вулиці Добролюбова (Зарічна №22), масштабу 1:2000, що є додатком до листа від 09.06.2022 №01.1-10/692 Комунальної установи «Управління спільною власністю територіальних громад» Закарпатської обласної ради (том 1 а.с. 81-94 ). Згідно цього Технічного звіту на стор. 86-87 справи знаходиться загальний план земельної ділянки обласної лікарні в смт Солотвино, площею 6,1300 га та нанесено контури (межі) інших земельних ділянок, що межують, пересікаються (накладаються повністю або частково) або межують із вказаною земельною ділянкою 6,1300 га.
Судом встановлено, що згідно наведеного Технічного звіту земельна ділянка з кадастровим номером 2124455900:02:003:1328, площею 0,9006 га, за виключенням невеликої частини з північної сторони, є частиною (накладається) вказаної земельної ділянки 6,1300 га, право користування якою належить землекористувачу Комунальній установі «Управління спільною власністю територіальних громад Закарпатської обласної ради» (надана у постійне користування КНП «Солотвинська обласна алергологічна лікарня» за державним актом серії І-ЗЛ №000346 від 27.03.1998 року, як земельна ділянка №2 площею 6,13 га).
8.8.4.3. Висновком державної експертизи землевпорядної документації від 04 серпня 2020 року за №734-20, наданого Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру (Головне Управління Держгеокадастру у Закарпатській області (том 1. А.с. 115), згідно якого об'єктом державної експертизи був: Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки із зміною цільового призначення з подальшою передачею її у користування на умовах оренди ФОП ОСОБА_1 для будівництва та обслуговування об'єктів рекреаційного призначення в АДРЕСА_2 .
Об'єкт державної експертизи розроблено на основі завдання на розроблення проекту землеустрою Рішенням 29 сесії VІІ скликання Солотвинської селищної ради від 28.04.2020 №722, яким надано дозвіл на розробку проекту землеустрою. На земельній ділянці розташований об'єкт нерухомого майна (нежитлові приміщення), який перебуває в оренді ФОП ОСОБА_1 , про що свідчить договір оренди приміщень, частини будівель, споруд та іншого окремого індивідуально-визначеного майна об'єктів, що належать до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області від 30.01.2020 №03-13-01/97.
8.8.4.4. Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 16.12.2020 № 237307264 (том 1 а.с. 175) підтверджується факт реєстрації права власності 15.09.2020 на комплекс будівель та споруд (база відпочинку) Солотвинської алергологічної лікарні, АДРЕСА_2 за Закарпатською обласною радою, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2172057121244. До складу цього об'єкта входять: чотири будинки відпочинку №№1-4 площею по 13.3 м кв., вбиральня, площею 8,6 м кв., будинок відпочинку (готель) площею 159.0 м кв. літ Е, адміністративна будівля площею 161 м.кв. та інші об'єкти.
8.8.4.5. Проєктом землеустрою щодо відведення земельної ділянки із зміною цільового призначення з подальшою передачею її у користування на умовах оренди ФОП ОСОБА_1 (том 1 а.с. 231-236), згідно якого визначено план та опис меж земельної ділянки 2124455900:02:003:____ по вул. Озерній в смт Солотвино, замовника ОСОБА_1 .
8.8.4.6. Додатковим поясненням, сформованим в системі «Електорнний суд» від 20.05.2024 (том 4 а.с. 30-31) Солотвинської селищної ради, що проведеною експертизою у кримінальному провадженні № 1202107216000062 встановлено, що із земель, які визначені у Державному акті серії І-ЗЛ № 000346 від 27.03.1998, загальною площею 14,83 га, Солотвинською селищною радою надано іншим особам 31 (тридцять одна) земельні ділянки, що перетинаються та накладаються на земельну ділянку, належну КНП «Солотвинська обласна алергологічна лікарня Закарпатської обласної ради».
8.8.4.7. Висновком судового експерта Є.І. Матьовки за результатами земельно-технічної експертизи №1105-Е від 11.04.2024 (том 5 а.с. 195-202), відповідно до якого встановлено, що «Досліджувана земельна ділянка за кадастровим номером 2124455900:02:003:1328 - частково накладається на земельну ділянку, яка передана у постійне користування Обласній алергологічній лікарні (зараз КНП «Солотвинська обласна алергологічна лікарня» Закарпатської області), межі якої визначені Державним актом на право постійного користування землею серії І-ЗК №000346 (земельна ділянка №2), площею 6,13 га, площа накладання становить - S = 0,85 га.
8.9. Суд зазначає, що застосовані експертом Є.І. Матьовка при дослідженні та наданні висновків за результатами земельно-технічної експертизи №1105-Е від 11.04.2024 методики надають суду можливість зробити переконливий висновок, що земельна ділянка, яка визначена у Державному акті серії І-ЗЛ № 000346 від 27.03.1998, загальною площею 14,83, а земельна ділянка №2 площею 6,13 га та земельна ділянка, що є предметом договору оренди з кадастровим номером 2124455900:02:003:1328, площею 0,9006 га, є ідентифікованими, зокрема, шляхом визначення координат поворотних точок меж і даних про прив'язку поворотних точок меж до пунктів державної геодезичної мережі.
Тут суд виконав вимогу, висловлену Великою Палатою Верховного Суду у п. 122 постанови від 22 січня 2025 року у справі № 446/478/19.
Суд приймає висновки експертизи, які цілком співпадають з іншими доказами у справі, що підтверджують накладання (співпадіння) меж цих земельних ділянок.
8.10. Суд визнає встановленими обставини, що на спірній земельній ділянці кадастровий номер 2124455900:02:003:1328, площею 0,9006 га, відсутні будівлі та споруди права комунальної власності так і права власності інших осіб.
Цей висновок суд грунтує на мотивах, наведених в ухвалі у цій справі від 28.05.2024 та приписах ст. 81 ГПК України, у зв'язку з неподанням учасниками справи витребуваних судом доказів без поважних причин, про наявність на цій земельній ділянці належних сторонам об'єктів нерухомого майна, будівель чи споруд. Про підтвердження факту відсутності будівель і споруд, належних відповідачам на земельній ділянці кадастровий номер 2124455900:02:003:1328, площею 0,9006 га, свідчить висновок, що наданий Тячівським районним підприємством технічної інвентаризації від 22.02.2021 року за №09/17 (том 1 а.с. 244-246).
ІХ. Норми права, що підлягають застосуванню та висновки господарського суду.
9.1. Спірні правовідносини, що є предметом розгляду у цій справі, регулюються нормами Земельного кодексу України, Цивільного кодексу України, Законом України «Про місцеве самоврядування» та іншими законодавчими актами, якими визначаються права постійних землекористувачів, умови та порядок припинення права землекористування, повноваження органів місцевого самоврядування щодо розпорядження землями, вилучення земель та відносин з оренди земельних ділянок комунальної власності - земельні відносини.
Згідно ст. 2 ЗК України земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб'єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади. Об'єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї).
Земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами. Завданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель (ст. 3 ЗК).
За приписами ст. 92 ЗК України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.
9.2. Способами захисту прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки згідно ст. 152 ЗК України є, зокрема: а) визнання прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків.
9.3. Суд розглядає цю справу та відносини, що склалися у світлі приписів ст. 8 ЗК України, якою встановлено, що до повноважень обласних рад у галузі земельних відносин належить: «а) розпорядження землями, що знаходяться у спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст області».
Суд виходить з того, що правовий статус земельної ділянки, вказаної у Державному акті серії І-ЗК №000346 на право постійного користування землею від 27.03.1998, що позначена як Земельна ділянка №2, площею 6,13 га, та яка надавалася для розміщення лікарні та бази відпочинку (будівель, споруд тощо), що належать до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, є землями, які відносяться до визначених ст. 8 ЗК України земель спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст області. Такий статус земельної ділянки №2, площею 6,13 га, що є об'єктом права за Державним актом серії І-ЗК №000346 на право постійного користування землею від 27.03.1998, зумовлює право розпорядження юридичною долею цієї земельної ділянки лише Закарпатської обласної ради, яка відповідно до ст. 1, 5, 10 Закону «Про місцеве самоврядування в Україні» є - органом місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст.
9.4. Майновий комплекс бази відпочинку, що знаходився на вказаній земельній ділянці №2, площею 6,13 га, та власне ця земельна ділянка, які нерозривно пов'язані як об'єкти нерухомого майна, у відповідності до ч. 3 ст. 16 Закону «Про місцеве самоврядування в Україні» є матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування та перебували в управлінні Закарпатської обласної ради. Балансоутримувачами такого майна були КНП «Солотвинська обласна алергологічна лікарня» Закарпатської обласної ради та, пізніше на час виникнення спірних відносин, - Комунальна установа «Управління спільною власністю територіальних громад» Закарпатської обласної ради.
9.5. Наведені фактичні обставини та їх аналіз судом вказують на те, що Солотвинською селищної радою при розпорядженні, зокрема земельною ділянкою №2, площею 6,13 га, що є об'єктом права земель спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, порушено майнові права та компетенції Закарпатської обласної ради, які підлягають судовому захисту у цій справі.
9.6. Статтею 15 ЦК передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина 1 статті 16 ЦК).
Зазначені норми матеріального права визначають об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов'язане із позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.
Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права.
9.7. Разом із тим у статті 4 ГПК визначено, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням (ч. 2).
Право на звернення до господарського суду в установленому ГПК порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом (частина 1 статті 4 ГПК).
З огляду на положення статті 4 ГПК, статей 15, 16 ЦК підставою для захисту цивільного права чи охоронюваного законом інтересу є його порушення, невизнання чи оспорення.
9.8. Під захистом цивільного права розуміється діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин і забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною, внаслідок чого відбудеться відновлення права, припинення порушення (чи оспорювання) права.
Під захистом законного (легітимного) інтересу розуміється відновлення можливості досягнення прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом.
Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб'єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.
9.9. Під ефективним способом необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
9.10. Відповідно до статті 14 ГПК суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Розглядаючи справу, суд має з'ясувати: 1) чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; 2) чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права позивача; 3) чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права у спірних правовідносинах.
Якщо суд дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню. Однак, якщо обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором, проте є ефективним та не суперечить закону, а закон або договір у свою чергу не визначають іншого ефективного способу захисту, то порушене право позивача підлягає захисту обраним ним способом.
Водночас, питання належності та ефективності обраного позивачем способу захисту порушеного права або законного інтересу підлягає вирішенню судами після повного встановлення усіх фактичних обставин справи, а також після з'ясування того, чи існує у позивача право або законний інтерес та чи має місце його порушення, невизнання або оспорювання відповідачем (близька за змістом правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 17.06.2020 у справі № 922/2529/19).
Задоволення судом позову можливе лише за умови доведення позивачем обставин щодо наявності у нього відповідного права (охоронюваного законом інтересу), а також порушення (невизнання, оспорення) цього права відповідачами з урахуванням належно обраного способу судового захисту.
9.11. Частиною 2 статті 2 ЦК передбачено, що одним із учасників цивільних відносин є держава Україна, яка згідно зі статтями 167, 170 ЦК набуває і здійснює цивільні права та обов'язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом, та діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин.
Відповідно до частини 1 статті 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
Отже, підставами для визнання недійсним акта (рішення) є невідповідність його вимогам законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт, порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі.
9.12. За змістом статті 215 ЦК підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу.
Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю (частина 1 статті 216 ЦК).
Таким чином, відповідно до статей 16, 203, 215 ЦК для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є: пред'явлення позову однією із сторін правочину або іншою заінтересованою особою; наявність підстав для оспорювання правочину; встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб'єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду.
Вирішуючи спори про визнання правочинів недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин (такий правовий висновок наведено, зокрема у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.11.2019 у справі № 918/204/18).
У постанові об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 16.10.2020 у справі № 910/12787/17 викладено правову позицію, за змістом якої під час вирішення спору про визнання недійсним оспорюваного правочину необхідно застосовувати загальні положення статей 3, 15, 16 ЦК, які передбачають право кожної особи на судовий захист саме порушеного цивільного права; судом повинно вирішуватися питання про спростування презумпції правомірності правочину та має бути встановлено не лише наявність підстав, з якими закон пов'язує визнання правочину недійсним, але й чи було порушене цивільне право або інтерес особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право (інтерес) порушене та в чому полягає порушення.
9.13. За змістом частини 1 статті 12 ЗК (у редакції на час виникнення спірних правовідносин) до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема, розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.
Відповідно до частини 2 статті 116 ЗК набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
У частині 1 статті 122 ЗК передбачено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
За змістом частини 1 статті 124 ЗК передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.
Разом із тим відповідно до частини 1 статті 92 ЗК право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.
Стаття 22 ЗК від 18.12.1990 № 561-XII (чинного на час видачі державного акта) встановлювала, що право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право.
9.14. Право постійного користування земельною ділянкою, набуте особою у встановленому законодавством порядку, відповідно до законодавства, що діяло на момент набуття права постійного користування, не втрачається та не підлягає обов'язковій заміні (такий висновок наведено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.11.2019 у справі № 906/392/18.
Відповідно до статті 141 ЗК (у редакції на час виникнення спірних правовідносин) підставами припинення права користування земельною ділянкою є: а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; в) припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; д) систематична несплата земельного податку або орендної плати; е) набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці; є) використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини; ж) передача приватному партнеру, концесіонеру нерухомого майна, розміщеного на земельній ділянці, що перебуває в користуванні державного або комунального підприємства та є об'єктом державно-приватного партнерства або об'єктом концесії.
За приписами статті 152 ЗК держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, зокрема, визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, визнання угоди недійсною.
Отже, право постійного землекористування є безстроковим і може бути припинене лише з підстав, передбачених статтею 141 ЗК, перелік яких є вичерпним. Дії органів державної влади та місцевого самоврядування, спрямовані на позбавлення суб'єкта права користування земельною ділянкою після державної реєстрації такого права поза межами підстав, визначених у статті 141 названого Кодексу, є такими, що порушують право користування земельною ділянкою (такий висновок наведено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.11.2019 у справі № 906/392/18, висновками у якій прокурором обґрунтовано підставу касаційного оскарження судових рішень, передбачену пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК).
9.15. Так само як і при першому розгляді цієї справи в судах (місцевому, апеляційному та касаційному), прокурор обґрунтовує позовні вимоги тим, що право постійного користування КНП «Солотвинська обласна алергологічна лікарня» Закарпатської обласної ради на земельну ділянку комунальної власності посвідчено державним актом на право постійного користування землею від 27.03.1998 серії І-ЗК № 000346 та не припинилося, тому відповідно до положень статті 79-1 ЗК, пункту 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Державний земельний кадастр» земельна ділянка площею 14,83 га (в межах якої сформовано спірну земельну ділянку з кадастровим номером 2124455900:02:003:1328 площею 0,9006 га), вважається сформованою з дати видачі державного акта в межах згідно з планом користування;
- будь-які підстави припинення права користування КНП «Солотвинська обласна алергологічна лікарня» Закарпатської обласної ради відповідно до закону, у тому числі шляхом добровільної відмови, відсутні;
- визнано незаконним та скасовано пункт 1 рішення Солотвинської селищної ради від 24.09.2020 № 788 «Про припинення права користування земельною ділянкою», яким вирішено припинити право постійного користування КНП «Солотвинська обласна алергологічна лікарня» Закарпатської обласної ради землями площею 14,83 га, що складається на плані зовнішніх меж землекористування у вказаному Державному акті із двох самостійних земельних ділянок: ділянка №1 площею 8,70 га та ділянка №2 площею 6,13 га (державний акт серії І-ЗЛ № 000346 від 27.03.1998);
- докази, надані на підтвердження факту накладення спірної земельної ділянки на земельну ділянку, що перебуває в постійному користуванні КНП «Солотвинська обласна алергологічна лікарня» Закарпатської обласної ради згідно з державним актом, підтверджують обґрунтування позову, зокрема: технічний звіт на виконання топографо-геодезичних робіт по виготовленню технічної документації (адреса земельної ділянки: Закарпатська обл., Тячівський р-н, смт Солотвино, вул. Добролюбова (зарічна), 22, який містить графічні матеріали, відповідно до яких земельна ділянка з кадастровим номером 2124455900:02:003:1328 площею 0,9006 га сформована у межах земельної ділянки площею 6,13 га, що перебуває в постійному користуванні КНП «Солотвинська обласна алергологічна лікарня» Закарпатської обласної ради; у висновку Тячівського підприємства технічної інвентаризації від 22.02.2021 № 09/17 наведено інформацію про те, що земельна ділянка з кадастровим номером 2124455900:02:003:1328 входить до земель КНП «Солотвинська обласна алергологічна лікарня» Закарпатської обласної ради згідно з державним актом та інших доказах, досліджених судом та наведених вище у мотивувальній частині цього рішення (зокрема пункт 8.8. та його підпункти).
9.16. За доводами прокурора, які підтверджено достатніми і належними доказами у цій справі, незаконно сформована спірна земельна ділянка з кадастровим номером 2124455900:02:003:1328 площею 0,9006, сформована у межах та є частиною земельної ділянки №2, площею 6,13 га, яка є об'єктом права спільної власності територіальних громад області за Державним актом серії І-ЗК №000346 на право постійного користування землею від 27.03.1998. Площа накладення - 0,85 га. В іншій частині, що становить 0,0506 га (0,9006га - 0,85 га = 0,0506 га) - відноситься до земель Солотвинської територіальної громади, належить до земель комунальної власності, якими може розпоряджатися Солотвинська селищна рада.
За таких обставин доводи прокурора є обгрунтованими та доведеними, що рішенням 32 сесії VII скликання Солотвинської селищної ради Тячівського району «Про затвердження проєкту землеустрою на умовах оренди» № 789 від 24 вересня 2020 року, яким було затверджено проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки у комунальну власність із зміною цільового призначення з подальшою передачею у користування на умовах оренди ФОП ОСОБА_1 , яка знаходиться в АДРЕСА_2 , площею 0,9006 га для будівництва та обслуговування об'єктів рекреаційного призначення терміном на 25 років (пункт 1 цього рішення), а також передано в оренду ФОП ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,9006 га, що знаходиться в АДРЕСА_2 для будівництва та обслуговування об'єктів рекреаційного призначення з подальшим поділом даної земельної ділянки на дві ділянки площею 0,08 га та 0,8206 га, - Солотвинська селищна рада незаконно розпорядилася земельною ділянкою, право постійного користування якою належало Комунальній установі «Управління спільною власністю територіальних громад» Закарпатської обласної ради, а право розпорядження цією земельною ділянкою віднесено до відання Закарпатській обласній раді.
Отже, незаконне рішення Солотвинської селищної ради підлягає скасуванню судом.
9.17. Висновки суду щодо вимоги прокурора про визнання недійним рішення про надання дозволу на розробку проєкту землеустрою.
Предметом позовних вимог у даній справі прокурором визначено, зокрема, визнання недійсним рішення Солотвинської селищної ради Тячівського району № 722 від 24.04.2020 «Про надання дозволу на розробку проєкту землеустрою на умовах оренди».
Вирішуючи цю вимогу суд зазначає таке.
Повертаючи справу на новий розгляд Верховний Суд у своїй постанові від 03 квітня 2024 року у цій справі № 907/383/22 не про помилковість вирішення місцевим та апеляційним судами вимоги прокурора про визнання недійним рішення про надання дозволу на розробку проєкту землеустрою. Вирішуючи це питання при новому розгляді суд виходить з тих самих правових позицій, раніше застосованих судом у цій справі.
Так, відповідно до статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності та інші справи у визначених законом випадках. Згідно із ст. 21 ГПК України не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Із змісту оспореного прокурором рішення Солотвинської селищної ради Тячівського району № 722 від 24.04.2020 «Про надання дозволу на розробку проєкту землеустрою на умовах оренди», вбачається, що воно не стосується прав та обов'язків учасників цієї справи, не містить обов'язкових для виконання приписів, які порушують земельні чи інші майнові права та інтереси. Приймаючи вказане рішення Солотвинська селищна рада діяла як орган владних повноважень.
Згідно із частиною першою статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
За визначенням пункту 7 частини першої статті 4 КАС України суб'єктом владних повноважень є орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Тобто визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є наявність публічно-правового спору, тобто спору, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції і який виник у зв'язку з виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
З аналізу наведених процесуальних норм вбачається, що до адміністративної юрисдикції відноситься справа, яка виникає зі спору в публічно-правових відносинах, що стосується цих відносин, коли один з його учасників - суб'єкт владних повноважень, здійснює владні управлінські функції, у цьому процесі або за його результатами владно впливає на фізичну чи юридичну особу та порушує їх права, свободи чи інтереси в межах публічно-правових відносин.
Водночас, визначальними ознаками приватноправових відносин є юридична рівність та майнова самостійність їх учасників, наявність майнового чи немайнового особистого інтересу суб'єкта. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням приватного права певного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин.
Так, за змістом частин 1-3, статті 116 ЗК України в редакції від 01.01.2017, яка діяла на момент звернення позивача до суду, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права власності громадянами та юридичними особами на земельні ділянки, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, відбувається в порядку, визначеному частиною першою статті 128 цього Кодексу. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.
Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами встановлений статтею 118 ЗК України.
Суд зазначає про те, що відповідний порядок передбачає реалізацію таких послідовних етапів: звернення громадян з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; надання дозволу відповідним органом виконавчої влади або місцевого самоврядування; розробка суб'єктами господарювання за замовленням громадян проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; затвердження відповідним органом виконавчої влади або місцевого самоврядування проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.
З наведених норм можна зробити висновок, що набуття особами права власності або користування на земельну ділянку відбувається поетапно - починаючи з отримання дозволу на розробку проекту землеустрою, який оформлюється відповідним рішенням органу місцевого самоврядування або органу державної влади, погодження та затвердження такого проекту землеустрою та завершується рішенням про передачу земельної ділянки у власність або користування.
Рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою є стадією процесу отримання права власності чи користування на земельну ділянку. Однак, отримання такого дозволу не гарантує особі чи невизначеному колу осіб набуття такого права, оскільки сам по собі дозвіл не являється правовстановлюючим актом.
Відтак правовідносини, пов'язані з прийняттям та реалізацією такого рішення, не підпадають під визначення приватноправових, оскільки не породжують особистих майнових прав та зобов'язань осіб.
Отже, при прийнятті такого рішення орган державної влади виконує дозвільну функцію, що притаманна органу державної влади у публічно-правових відносинах, тому спір як щодо рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, так і оскарження дій суб'єкта владних повноважень щодо надання чи відмови у наданні такого дозволу є публічно-правовим.
Аналогічні висновки Великої Палати Верховного Суду викладені у подібних справах, зокрема у постановах: від 21 березня 2018 року у справі № 536/233/16-ц, від 30.05.2018 р. у справі № 826/5737/16 та від 03 жовтня 2018 року у справі № 820/4149/17.
З огляду на викладене провадження у справі в частині позовної вимоги про визнання недійсним рішення Солотвинської селищної ради № 722 від 28 квітня 2020 року яким надано дозвіл на розробку проекту землеустрою для відведення земельної ділянки в оренду, яка знаходиться в АДРЕСА_2 підлягає закриттю.
9.18. Висновки суду щодо вимоги про визнання недійсним Договору оренди земельної ділянки.
Предметом позовних вимог у даній справі прокурором визначено також визнання недійсним Договір оренди земельної ділянки за кадастровим номером кадастровим номером 2124455900:02:003:1328 від 15 жовтня 2020 року, укладеного між Солотвинською селищною радою Тячівського району та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 .
Як зазначалось судом вище, відповідно до статей 16, 203, 215 ЦК для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є: пред'явлення позову однією із сторін правочину або іншою заінтересованою особою; наявність підстав для оспорювання правочину; встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб'єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду.
Суд при розгляді цієї справи встановив наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення (укладення), а саме незаконне припинення Солотвинською селищною радою права постійного користування позивача та розпорядження, передачі в оренду частини земельної ділянки, право користування якою належало комунальній установі, а право розпорядження - належить Закарпатській обласній раді, цивільні права яких підлягають захисту.
Отже, судом спростовано презумпцію правомірності правочину та встановлено наявність підстав, з якими закон пов'язує визнання правочину недійсним.
За приписами статті 152 ЗК держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, зокрема, як шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, так і визнанням угоди недійсною.
Наявність підстав для визнання правочину недійсним має визначатися судом на момент його вчинення (постанови Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 у справі № 905/1227/17 і від 13.07.2022 у справі № 363/1834/17).
З огляду на встановлену вище судом обставину того, що оспорюване рішення Солотвинської селищної ради про надання земельної ділянки в оренду ФОП ОСОБА_1 є незаконним та підлягає скасуванню, суд доходить висновку, що договір оренди земельної ділянки, укладений між відповідачем-1 та відповідачем-2 на підставі незаконного рішення, має бути визнаний недійсним.
Щодо обгрунтованості рішення суду.
Господарський суд, при вирішенні даного спору враховує висновки, наведені Європейським судом з прав людини у справі "Проніна проти України", яким було вказано, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Окрім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Суд відхиляє твердження та аргументи відповідача ОСОБА_1 проти позову, оскільки вони спростовані дослідженими у справі доказами, перевірені та обговорені в судових засіданнях як у підготовчому провадженні так і при розгляді справи по суті.
Зокрема виявилися безпідставними, твердження ОСОБА_1 , що такої земельної ділянки площею 14,83 га, яка би перебувала у постійному користуванні позивачів, не існує, спростовано самим Державним актом серії І-ЗЛ № 000346 від 27.03.1998, відповідно до якого загальна сума двох площ земельних ділянок № НОМЕР_5 площею 8,70 га та ділянка №2 площею 6,13 га, наданих КНП «Солотвинська обласна алергологічна лікарня» у постійне користування, складає загальну площу 14,83 га.
Також безпідставними є заперечення ОСОБА_1 , що земельна ділянка з кадастровим номером 2124455900:02:003:1328 площею 0,9006 га не накладається на земельну ділянку 14,83 га, що перебуває в постійному користуванні КНП «Солотвинська обласна алергологічна лікарня», оскільки позивачами, прокурором і відповідачем Солотвинською селищною радою доведено, а самим ОСОБА_1 визнано, що земельна ділянка з кадастровим номером 2124455900:02:003:1328 площею 0,9006 га була сформована у межах однієї з земельних ділянок площею 6,13 га, на якій знаходився взятий в оренду ОСОБА_1 майновий комплекс бази відпочинку, балансоутримувачем та землекористувачем якої була Комунальна установа «Управління спільною власністю територіальних громад» Закарпатської обласної ради, отже ця земельна ділянка з кадастровим номером 2124455900:02:003:1328 є безпосередньою частиною земельної ділянки площею 6,13 га, тому вона не просто «накладається, а походить з цієї земельної ділянки земель спільної власності територіальних громад Закарпатської області. Ця обставина визнана також ОСОБА_1 , про що він зазначив у виступі із заключним словом (дебатах).
Суд вважає доведеним, і це визнано відповідачем Солотвинською селищною радою, що правовий статус земельної ділянки, вказаної у Державному акті серії І-ЗК №000346 на право постійного користування землею від 27.03.1998, як земель спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, є землями, які відносяться до визначених ст. 8 ЗК України земель спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, право розпорядження якими належить Закарпатській обласній раді на підставі приписів ст. 1, 5, 10 Закону «Про місцеве самоврядування в Україні», а припинення право постійного користування цими землями і передача їх частинами в оренді третім особам, зокрема відповідачеві ОСОБА_1 за оспореним договором оренди землі, є протиправним. В усякому разі, зважаючи на вказаний юридичний припис ст. 8 ЗК України, юридична доля земельної ділянки площею 6,13 га не може бути вирішена без участі (волевиявлення) Закарпатської обласної ради. Інтереси органу місцевого самоврядування, що представляє спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст Закарпатської області є порушеними та підлягають судовому захисту у спосіб, що обрано прокурором у цій справі.
Суд враховує твердження ОСОБА_1 , що земельна ділянка площею 6,13 га, право постійного користування якою належало КНП «Солотвинська обласна алергологічна лікарня», а на час передання її частини в оренду ФОП ОСОБА_1 , - Комунальній установі «Управління спільною власністю територіальних громад» Закарпатської обласної ради, на даний час є розділеною на понад 30 окремо сформованих земельних ділянок, але ці факти у цій справі не досліджуються та не мають значення для ухвалення цього рішення про часткове задоволення позову.
З огляду на вищевикладене, всі інші заперечення відповідачів також не заслуговують на окрему увагу, оскільки спростовуються встановленими судом фактичними даними та їх юридичною оцінкою, суд надав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
За таких обставин і правових підстав суд доходить висновку про часткове задоволення вимог позивачів та прокурора.
Щодо розподілу судових витрат.
Судові витрати на підставі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на Солотвинську селищну раду повністю, як на відповідача, неправильними діями якого спричинено порушення, що стали предметом розгляду у цій справі.
Враховуючи наведене та керуючись статтями 2, 13, 73, 74, 80, 129, 236, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Визнати незаконним та скасувати рішення 32 сесії VII скликання Солотвинської селищної ради Тячівського району «Про затвердження проєкту землеустрою на умовах оренди» № 789 від 24.09.2020 року.
3. Визнати недійсним Договір оренди земельної ділянки за кадастровим номером кадастровим номером 2124455900:02:003:1328 від 15 жовтня 2020 року, укладеного між Солотвинською селищною радою Тячівського району Закарпатської області, код ЄДРПОУ - 04349691, та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 .
4. Провадження по справі в частині позовних вимог прокурора щодо визнання недійсним рішенням 29 сесії VII скликання Солотвинської селищної ради Тячівського району ''Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою на умовах оренди'' № 722 від 24.04.2020 - закрити.
5. Судові витрати покласти на відповідача Солотвинську селищну раду Тячівського району Закарпатської області, код ЄДРПОУ - 04349691, повністю.
6. Стягнути з Солотвинської селищної ради Тячівського району Закарпатської області, код ЄДРПОУ - 04349691, на користь прокуратури закарпатської області витрати, пов'язані із сплатою судового збору в сумі 7443,00грн. (сім тисяч чотириста сорок три гривень 00 копійок).
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду у строк, визначений ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст судового рішення складено 14.04.2025
Суддя П.Д. Пригуза