вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
"03" квітня 2025 р. Cправа № 902/42/25
Господарський суд Вінницької області у складі судді Шамшуріної Марії Вікторівни
за участю секретаря судового засідання Багулової Є.О.,
розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом Заступника керівника Вінницької окружної прокуратури (21020, Вінницька область, місто Вінниця, пров. Цегельний, будинок 8, ідентифікаційний код юридичної особи 02909909)
в інтересах держави в особі:
позивача - Лука-Мелешківської сільської ради Вінницького району Вінницької області (23234, Вінницька область, село Лука-Мелешківська, вулиця Центральна, будинок 2а, ідентифікаційний код юридичної особи 04329856)
до відповідача - Приватного акціонерного товариства "Будматеріали" (21020, Вінницька область, Вінницький район, місто Вінниця, пров. Цегельний, будинок 12, ідентифікаційний код юридичної особи 06959287)
про розірвання договору оренди землі та зобов'язання відповідача повернути позивачу земельну ділянку
за участю:
прокурора - Кравчук О.Л., згідно посвідчення
представник позивача - не з'явився
представник відповідача - не з'явився
До Господарського суду Вінницької області 14.01.2025 року надійшла позовна заява № 50/612вих25 від 14.01.2025 (вх. № 42/25 від 14.01.2025) Заступника керівника Вінницької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Лука-Мелешківської сільської ради Вінницького району Вінницької області до Приватного акціонерного товариства "Будматеріали" з такими вимогами:
- розірвати договір оренди землі від 07.08.2020 б/н (зі змінами внесеними підписаною 01.03.2022 додатковою угодою до договору оренди землі від 07.08.2020) укладений між Лука-Мелешківською сільською об'єднаною територіальною громадою Вінницького району Вінницької області та Приватним акціонерним товариством "Будматеріали";
- зобов'язати відповідача повернути Лука-Мелешківській територіальній громаді в особі Лука-Мелешківської сільської ради Вінницького району Вінницької області земельну ділянку площею 4,55 га з кадастровим номером 0520682000:01:007:0128.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.01.2025 справу розподілено судді Шамшуріній М.В.
Ухвалою від 20.01.2025 судом прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі 902/42/25 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 18 лютого 2025 року об 11:00 год.
13.02.2025 до суду позивача надійшла заява № б/н від 13.02.2025 (вх. № 01-34/1499/25 від 13.02.2025) у якій позивач зазначив про підтримання ним позовних вимог, позов просив задовольнити, а також клопотав про розгляд справи за відсутності представника позивача.
За наслідком судового засідання 18.02.2025 суд без виходу до нарадчої кімнати постановив ухвалу про відкладення підготовчого засідання у справі № 902/42/25 на 04.03.2025 об 11:00, яку занесено до протоколу судового засідання.
Ухвалою від 04.03.2025 судом закрито підготовче провадження у справі № 902/42/25, призначено справу № 902/42/25 до судового розгляду по суті у судовому засіданні 03.04.2025 о 09:30 год.
На визначену судом дату у судове засідання з'явився прокурор. Представники позивача, відповідача не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені завчасно та належним чином ухвалою від 04.03.2025 про що свідчать відповідні довідки про доставку електронного листа до електронних кабінетів позивача та відповідача.
Частиною 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно пункту 1 частини 3 статті 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Приймаючи до уваги, що відповідно до вимог статті 242 ГПК України учасників справи було належним чином повідомлено про судове засідання у справі та на засадах відкритості і гласності судового процесу учасникам справи створено всі необхідні умови для захисту їх прав та охоронюваних законом інтересів, а позивач, відповідач у свою чергу не скористалися наданим їм правом участі у розгляді справи і їх неявка у судове засідання не є перешкодою для розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника позивача та відповідача за наявними матеріалами.
Судом також враховано заяву позивача про розгляд справи без участі представника позивача.
У судовому засіданні з розгляду справи по суті прокурор підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив їх задовольнити.
За наслідками розгляду справи, суд оголосив про перехід до стадії ухвалення рішення та час проголошення вступної та резолютивної частини рішення суду.
У судовому засіданні судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Суть спору:
Заступник керівника Вінницької окружної прокуратури звернувся до Господарського суду Вінницької області з позовом в інтересах держави в особі Лука-Мелешківської сільської ради Вінницького району Вінницької області до Приватного акціонерного товариства "Будматеріали" про розірвання договору оренди землі від 07.08.2020 б/н (зі змінами внесеними підписаною 01.03.2022 додатковою угодою до договору оренди землі від 07.08.2020) укладеного між Лука-Мелешківською сільською об'єднаною територіальною громадою Вінницького району Вінницької області та Приватним акціонерним товариством "Будматеріали" та зобов'язання відповідача повернути Лука-Мелешківській територіальній громаді в особі Лука-Мелешківської сільської ради Вінницького району Вінницької області земельну ділянку площею 4,55 га з кадастровим номером 0520682000:01:007:0128.
Позовні вимоги обгрунтовані неналежним виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань, що виразилося у систематичній несплаті орендної плати за користування земельною ділянкою, що є підставою для розірвання договору у судовому порядку.
Позивач - Лука-Мелешківська сільська рада у поданій до суду письмовій заяві позовні вимоги заступника керівника Вінницької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Лука-Мелешківської сільської ради до Приватного акціонерного товариства "Будматеріали" підтримала та просила задовольнити позов у повному обсязі.
Відповідач своїм процесуальним правом надання відзиву на позов не скористався, будь-яких заяв, клопотань або заперечень щодо заявлених вимог за час розгляду справи не заявляв.
Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
07 серпня 2020 року між Лука-Мелешківською сільською об'єднаною територіальною громадою Вінницького району Вінницької області в особі сільського голови (далі - орендодавець, позивач) та Приватним акціонерним товариством "Будматеріали" (далі - орендар, відповідач) укладено договір оренди землі (далі - договір) згідно пункту 1 якого орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку з цільовим призначенням землі для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов'язані з користуванням надрами з кадастровим номером 0520682000:01:007:0128, яка розташована за межами населеного пункту с. Іванівка на території Лука-Мелешківської сільської ради Вінницького району Вінницької області (т. 1 а.с. 24-28).
Відповідно до пункту 2 договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 4,55 га.
Пунктом 3 договору визначено, що нормативно грошова оцінка земельної ділянки на дату укладення договору становить: на період будівництва - 4 806 273 грн., на період використання земельної ділянки - 11 535 055 грн.
Згідно пункту 4 договору договір укладено до 31 грудня 2021 року.
Положеннями пункту 5 договору передбачено, що орендна плата вноситься орендарем у наступних розмірах:
- на період будівництва об'єкта встановити орендну плату за користування земельною ділянкою у розмірі 3% від нормативно грошової оцінки земельної ділянки, що у грошовому виразі становить 144 188грн. в рік;
- на період використання земельної ділянки встановити орендну плату у розмірі 3% від нормативно грошової оцінки земельної ділянки, що у грошовому виразі становить 346 051, 65 грн. в рік.
Згідно пункту 6 договору орендна плата вноситься щомісячно.
За умовами пунктів 9,10 договору земельна ділянка (земельні ділянки) передається в оренду для розміщення, будівництва та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов'язані з користуванням надрами. Цільове призначення земельної ділянки: для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов'язані з користуванням надрами ( код цільового призначення 11.01).
Положеннями пункту 29 договору передбачено, що дія договору припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено; придбання орендарем земельної ділянки у власність; ліквідації юридичної особи - орендаря. Договір припиняється також в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до пункту 30 договору дія договору припиняється шляхом його розірвання за взаємною згодою сторін та інших підстав, визначених законом.
За умовами пункту 31 договору розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається.
Договір підписаний представником орендодавця та орендаря та скріплений печатками сторін.
Як убачається із витягу № 223563830 від 11.09.2020 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права 07.09.2020 року зареєстровано речове право оренди земельної ділянки за орендарем Приватним акціонерним товариством "Будматеріали" на підставі договору оренди землі 07.08.2020 року (т.1. а.с. 30).
22 листопада 2020 року сторонами підписано акт приймання - передачі земельної ділянки (т. 1 а.с. 29).
Листом від 17.12.2021 року № 50 Приватне акціонерне товариство "Будматеріали" звернулося до Лука-Мелешківської сільської ради з клопотанням про продовження терміну дії договору оренди землі (т.1. а.с. 31).
21.01.2022 року Лука-Мелешківською сільською радою на 21 сесії 8 скликання ухвалено рішення № 1056 про поновлення договору оренди землі, згідно пунктів 1-3 якого вирішено поновити договір оренди землі від 07.08.2020 року земельної ділянки площею 4,55 га (кадастровий номер 0520682000:01:007:0128) для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов'язані з користуванням надрами. Встановити строк оренди до 31.12.2028 року. Орендну плату встановити у розмірі 12 (дванадцяти) % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка становить для земельної ділянки кадастровий № 0520682000:01:007:0128 - 793 690,20 грн. (сімсот дев'яносто три тисячі шістсот дев'яносто гривень двадцять копійок).
01.03.2022 між Лука-Мелешківською сільською радою та Приватним акціонерним товариством "Будматеріали" на виконання ріщення 21 сесії 8 скликання Лука-Мелешківської сільської ради № 1056 від 21.01.2022 «Про поновлення договору оренди землі» укладено додаткову угоду до договору оренди землі від 07.08.2020 (т. 1 а.с. 32, 33, 34).
Згідно з пунктом 1 додаткової угоди сторонами погоджено пункт 3 розділу «Об'єкт оренди» викласти у новій редакції: « 3. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 6 614 085 гри. (шість мільйонів шістсот чотирнадцять тисяч вісімдесят п'ять гривень).
Відповідно до пункту 2 додаткової угоди сторонами пункт 4 розділу «Строк дії договору» викладено у новій редакції: « 4. Договір укладено до 31.12.2028 року.».
За умовами пункту 3 додаткової угоди розділ «Орендна плата» викладено сторонами у новій редакції:
«п. 5. Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі, шляхом перерахування коштів на р/р UА388999980334169812000002830, одержувач: ЄДРПОУ 37979858 ГУК у Вінницькій області с.Лука-Мелешківська, 18010900, банк одержувача - ГУДКСУ у Вінницькій області у сумі 793 690,20 гри. (Сімсот дев'яносто три гривні шістсот дев'яносто гривень двадцять копійок) на рік, що становить 12% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.
Обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладання або зміни умов договору оренди чи продовження його дії.
п. 6. Орендна плата вноситься у такі строки:
за перший рік - у п'ятиденний строк після підписання договору оренди;
починаючи з наступного року - відповідно до Податкового кодексу України;
Передача продукції та надання послуг в рахунок орендної плати не допускається.
п. 7 Розмір орендної плати переглядається щорічно у разі:
• зміни умов господарювання, передбачених договором;
• зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції;
• погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами;
• зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки (земельних ділянок) державної та комунальної власності;
• в інших випадках, передбачених законом.
п. 8. У разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором:
у 10-денний строк сплачується штраф у розмірі 100 відсотків річної орендної плати, встановленої цим договором; стягується пеня у розмірі 1% несплаченої суми за кожний день прострочення».
Пунктом 4 додаткової угоди сторони погодили пункт 29 договору розділу «Зміна умов договору і припинення його дії» викласти в новій редакції:
Дія договору припиняється у разі:
- закінчення строку, на який було його укладено;
- придбання орендарем земельної ділянки у власність;
- ліквідації юридичної особи - орендаря;
- у зв'язку з розірванням договору про соціальне партнерство, що укладено між Лука-Мелешківською сільською радою та ПАТ «Будматеріали».
За змістом пункту 6 додаткової угоди, ця додаткова угода є невід'ємною частиною договору оренди землі від 07 серпня 2020 року та набуває чинності після її підписання сторонами та державної реєстрації.
Із матеріалів справи вбачається, що сторонами договору не вчинено дій з реєстрації додаткової угоди.
Листом № 62 від 14.09.2022 ПАТ "Будматеріали" повідомлено Лука-Мелешківську сільську раду про те, що у зв'язку з введенням військового стану у країні, відсутністю реалізації продукції, повною зупинкою підприємства та важким фінансовим станом ПАТ "Будматеріали" наразі не спроможне виконувати умови договору оренди від 07 серпня 2020 року і договору про соціальне партнерство від 01 березня 2022 року по Дільниці № 1 Іванівського родовища суглинків.
У вказаному листі ПАТ "Будматеріали" також просило Лука-Мелешківську сільську раду винести питання розірвання вищевказаних договорів на найближчу сесію сільської ради, яка відбудеться 16.09.2022 (т. 1 а.с. 35).
Судом установлено, що 16 вересня 2022 року Лука-Мелешківською сільською радою на 32 сесії 8 скликання ухвалено рішення № 1272 «Про дострокове розірвання договору оренди землі та договору про соціальне партнерство з ПАТ "Будматеріали"" (т. 1 а.с. 40).
Відповідно до пункту 1 вказаного рішення Лука-Мелешківською сільською радою вирішено розірвати договір оренди землі від 07.08.2020 року №б/н, за взаємною згодою сторін на земельну ділянку з кадастровим номером 4520682000:01:007:0128 площею 4,55 га 11.01. для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов'язані з користуванням надрами, розташованої на території Лука- Мелешківської сільської ради Вінницького району Вінницької області, укладеного Лука-Мелешківською сільською радою та ПАТ "Будматеріали" від 07.08.2020 року у зв'язку із повною зупинкою роботи підприємства.
Згідно з пунктом 3 рішення сільської ради № 1272 від 16.09.2022 сільському голові доручено укласти додаткову угоду та акт-прийому передачі на розірвання договору оренди землі від 07 серпня 2020 року та договору про соціальне партнерство від 01 березня 2022 року, після виконання ПАТ "Будматеріали" боргових зобов'язань щодо сплати орендної плати та приведення в належний стан орендованої ділянки.
Згідно Інформації про суми нарахованих та сплачених податків та/або зборів, суми податкового боргу та надмірно сплачених до місцевих бюджетів податків та/або зборів в розрізі платників податків - юридичних осіб станом на 01.03.2024 у ПАТ "Будматеріали" наявний податковий борг у розмірі 291 019,71 гривень (т. 1 а.с. 39).
Відповідно до Довідки по бюджету Лука-Мелешківської сільської територіальної громади про рух коштів за період з 01.01.2022 по 03.04.2024 у розрізі платників останній платіж зі сплати орендної плати за землю ПАТ "Будматеріали" здійснено 20.10.2022 (т. 1 а.с. 42).
Як убачається із листа Головного управління ДПС у Вінницькій області від 07.05.2024 року № 5620/5/02-32-13-01-11 на 06.05.2024 в ІКП з орендної плати юридичних осіб (КБК 18010600) щодо ПАТ "Будматеріали" (код ЄДРПОУ 06959287) по Лука-Мелешківській ТГ обліковується податковий борг в сумі 291 019,71 грн, який виник з 31.10.2022 по 30.01.2023 відповідно до проведених нарахувань згідно поданої податкової декларації з плати за землю за 2022 рік від 17.02.2022 по земельній ділянці з кадастровим номером 0520682000:01:007:0128. Дата останньої проплати - 20.10.2022 (т.1 а.с. 69).
Згідно листа Лука-Мелешківської сільської ради від 15.04.2024 №11-14/231 заборгованість зі сплати орендної плати по 01.04.2024 за договором оренди землі, укладеного між Лука-Мелешківською сільською радою та ПАТ "Будматеріали" від 07.08.2020 на земельну ділянку з кадастровим номером 0520682000:01:007:0128 становить 1 165 981,13 грн.
Головне управління ДПС у Вінницькій області на виконання листа Вінницької окружної прокуратури № 50/9650 вих-24 від 26.06.2024 року (вхідний № 15441/5 від 27.06.2024 року) щодо заборгованості по орендній платі ПАТ "Будматеріали" (ЄДРПОУ 06959287) повідомила, що заборгованість по орендній платі за землю виникла після проведення нарахувань по податковій декларації з плати за землю за 2022р. № 9048580979 від 27.04.2022 року. Сума орендної плати по декларації складала 727 549,55 грн. та зазначила, що Лука-Мелешківська сільська рада не повідомляла ГУ ДПС у Вінницькій області щодо продовження договору оренди землі.
Листом № 02-09/53 від 31.05.2024 Відділом містобудування, архітектури та земельних відносин Лука-Мелешківської сільської ради повідомлено прокурора що повернення земельної ділянки відповідно до договору оренди землі від 07 серпня 2020 року укладеного між Лука-Мелешківською сільською радою та ПАТ "Будматеріали" на земельну ділянку з кадастровим номером 0520682000:01:007:0128, на виконання рішення 32 сесії 8 скликання Лука-Мелешківської сільської ради №1272 від 16 вересня 2022 року «Про дострокове розірвання договору оренди землі та договору про соціальне партнерство з ПАТ "Будматеріали" не здійснювалось (т. 1 а.с. 48-52).
Листом № 02-09/62 від 09.07.2024 Відділом містобудування, архітектури та земельних відносин Лука-Мелешківської сільської ради щодо укладання додаткової угоди про розірвання договору оренди від 07.08.2020 повідомлено прокурора, що додаткова угода про розірвання договору оренди від 07.08.2020 року та акт прийому-передачі на виконання пункту 3 рішення Лука- Мелешківської сільської ради 32 сесії 8 скликання від 16.09.2022 №1272 Лука - Мелешківською сільською радою не укладалась, у зв'язку з невиконанням ПАТ "Будматеріали" вимог передбачених абзацу 5 пункту 25 договору оренди від 07.08.2020 року та пункту 3 рішення Лука - Мелешківської сільської ради 32 сесії 8 скликання від 16.09.2022 №1272, щодо повернення у належному стані земельної ділянки та сплати боргових зобов'язань зі сплати орендної плати.
Також у цьому листі відділом містобудування повідомлено, що Лука - Мелешківською сільською радою було доведено до ПАТ "Будматеріали" прийняте рішення 32 сесії 8 скликання від 16.09.2022 №1272, що підтверджується вихідним листом від ПАТ "Будматеріали" №69 від 26.10.2022 року, про недоцільність проведення рекультивації, інших дій Лука - Мелешківською сільською радою не вживалось, а також про те, що Лука - Мелешківська сільська рада заходи спрямовані на припинення державної реєстрації договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 0520682000:01:007:0128 не вживала.
У цьому листі Лука - Мелешківська сільська рада також повідомила, що договір про соціальне партнерство, укладений між сторонами є діючим, розірвання даного договору не здійснювалося (т. 1 а.с. 62-63).
Судом установлено, що докази розірвання договору про соціальне партнерство, укладеного між сторонами, розірвання якого є підставою для припинення договору оренди землі у матеріалах справи відсутні.
У матеріалах справи міститься акт обстеження земельної ділянки від 20.12.2024 року, за змістом якого на земельній ділянці з кадастровим номером 0520682000:01:007:0128 виявлено проведення певних робіт з загортання та приведення земельної ділянки до належного стану, об'єми та види робіт не можливо встановити. Інформація щодо розробки проекту рекультивації відсутня (т.1 а.с.77).
Також судом установлено, що у провадженні Господарського суду Вінницької області перебувала справа № 902/27/25 за заявою Головного управління ДПС у Вінницькій області до Приватного акціонерного товариства "Будматеріали" про відкриття провадження у справі про банкрутство.
29.01.2025 року Господарським судом Вінницької області постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі про банкрутство у зв'язку із повною сплатою боржником заборгованості перед кредитором, у тому числі і орендної плати за землю (т. 1 а.с. 113-115).
Як убачається із листа фінансового відділу Лука-Мелешківської сільської ради адресованого заступнику керівника Вінницької окружної прокуратури від 20.02.2025 року вих. № 01-30/27 23.01.2025 року на рахунок Лука-Мелешківської територіальної громади надійшла сплата податкового боргу відповідно до податкової декларації за 2022 рік за оренду земельної ділянки ПАТ "Будматеріали" (ЄДРПОУ 06959287) у сумі 294 658 грн. 00 коп.
Станом на день розгляду справи учасниками справи не надано доказів укладення додаткової угоди про розірвання договору оренди землі та повернення земельної ділянки орендодавцю.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на таке.
Предметом позову в цій справі є вимога прокурора в інтересах держави в особі Лука-Мелешківської сільської ради Вінницького району Вінницької області до відповідача про розірвання договору оренди землі та зобов'язання відповідача повернути Лука-Мелешківській територіальній громаді в особі Лука-Мелешківської сільської ради Вінницького району Вінницької області земельну ділянку площею 4,55 га з кадастровим номером 0520682000:01:007:0128.
Відповідно до статті 237 ГПК України при ухваленні рішення суд вирішує, яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин.
Щодо підстав представництва прокурором інтересів держави судом враховано таке.
Згідно зі статтею 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Відповідно до частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною 4 цієї статті.
Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави.
Аналіз наведених законодавчих положень дає підстави для висновку, що виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї конституційної норми є поняття "інтерес держави". Враховуючи, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. Таким чином, "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом.
Відповідно до статті 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.
Частиною четвертою статті 53 ГПК України передбачено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Згідно з висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 року по справі № 912/2385/18, відповідно до статті 23 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом (частина перша). Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (далі - компетентний орган), а також у разі відсутності такого органу (частина третя). Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень (абзаци перший - третій частини четвертої).
Підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є належне обґрунтування, підтверджене достатніми доказами, зокрема (але не виключно): повідомленням прокурора на адресу відповідного компетентного органу про звернення до суду від його імені, відповідними запитами, а також копіями документів, отриманих від такого органу, що свідчать про наявність підстав для такого представництва.
Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Вирішуючи питання, чи було дотримано прокурором порядку, встановленого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", а саме чи було надано позивачу розумного строку для самостійного звернення за захистом порушеного права, суд також звертається до правової позиції, яка викладена у постанові Верховного Суду від 07.07.2021 у справі 914/1577/19 під час вирішення аналогічного питання.
У наведеній постанові зазначено, що: "суд, встановлюючи підстави представництва прокурора, повинен здійснити оцінку не тільки щодо виконання ним обов'язку попереднього (до звернення до суду) повідомлення відповідного суб'єкта владних повноважень, яке є останнім перед безпосереднім поданням позову до суду, а й наявні у справі інші докази, щодо обставин, які йому передували, зокрема, попереднього листування між прокурором та зазначеним органом, яке за своїм змістом може мати різний характер.
Зокрема, такі документи (незалежно від їх назви) можуть бути спрямовані на:
- отримання інформації з метою встановлення наявності або відсутності порушення інтересів держави у випадку виявлення прокурором ознак такого порушення на підставі абзацу 4 частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру";
- інформування відповідного органу про виявлені прокурором порушення інтересів держави та отримання інформації щодо обізнаності такого органу про вказане порушення та вжиття або невжиття відповідних заходів;
- отримання від відповідного органу інформації (матеріалів та копій) необхідних для здійснення представництва в суді.
При цьому, якщо в процесі такої оцінки буде встановлено, що листування було спрямовано на отримання документів та/або інформації щодо можливого порушення і пов'язано саме зі з'ясуванням факту наявності або відсутності порушення, то обов'язковим є подальше інформування відповідного органу про виявлені прокурором порушення та надання відповідному органу можливості відреагувати протягом розумного строку на повідомлення при поданні відповідного позову прокурором, що відповідає змісту приписів статті 23 Закону України "Про прокуратуру", усталеній практиці Європейського суду з прав людини та Верховного Суду.
Водночас якщо попереднє листування свідчить про те, що воно мало характер інформування відповідного органу про вже раніше виявлені прокурором порушення, а відповідний орган протягом розумного строку на таку інформацію не відреагував або відреагував повідомленням про те, що він обізнаний (у тому числі до моменту отримання інформації від прокурора) про таке порушення, але не здійснював та/або не здійснює та/або не буде здійснювати захист порушених інтересів, то у такому випадку наявні підстави для представництва, передбачені абзацом 1 частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру".
У цьому разі дотримання розумного строку після повідомлення про звернення до суду не є обов'язковим, оскільки дозволяє зробити висновок про свідоме нездійснення або здійснення неналежним чином захисту інтересів держави таким органом".
Подібні висновки викладено також у постановах Верховного Суду від 14.06.2022 у справі № 927/172/21, від 28.06.2022 у справі № 916/1283/20, від 13.09.2022 у справі № 910/14844/21.
Із матеріалів справи вбачається, що між Вінницькою окружною прокуратурою та Лука-Мелешківською сільською радою велося листування про виявлені порушення вимог законодавства та надання інформації про вжиті заходи щодо розірвання спірного договору оренди землі та повернення земельної ділянки територіальній громаді.
Водночас, листами від 15.04.2024 № 11-14/231, від 17.06.2024 № 02-09/56, від 09.07.2024 № 02-09/62 Лука-Мелешківська сільська рада повідомила прокуратуру, що заходи у судовому порядку про розірвання договору оренди землі та повернення земельної ділянки не вживалися, що свідчить про бездіяльність Лука-Мелешківської сільської ради щодо захисту інтересів територіальної громади.
Листами від 31.05.2024 № 02-09/53, № 02-09/118 від 25.12.2024 Відділом містобудування, архітектури та земельних відносин Лука-Мелешківської сільської ради повідомлено прокурора, що або її виконавчі органи звертатись з позовом до суду не планують, у зв'язку з відсутністю бюджетних призначень в місцевому бюджеті Лука-Мелешківської сільської ради на сплату судового збору (т. 1 а.с. 48-49, 76).
Лука-Мелешківська сільська рада Вінницького району Вінницької області як власник та розпорядник спірної земельної ділянки має право звертатися до суду з метою усунення порушень законодавства та здійснювати інші функції і повноваження у спосіб, передбачений Конституцією та законами України.
Проте, зазначеним органом місцевого самоврядування не здійснено захист порушених прав територіальної громади.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.
Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
Листом від 06.01.2025 року Вінницька окружна прокуратура у порядку статті 23 Закону України "Про прокуратуру" повідомила Лука-Мелешківську сільську раду про намір звернутися з позовом в інтересах держави в особі Лука-Мелешківської сільської ради до Приватного акціонерного товариства "Будматеріали" про розірвання договору оренди землі та повернення земельної ділянки (т. 1 а.с.78-82).
Таким чином, на виконання частин 3-5 статті 53 ГПК України і частин 3,4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор при поданні позовної заяви обґрунтував неналежне здійснення захисту інтересів держави в особі Лука-Мелешківської сільської ради, якою не було вжито заходів щодо розірвання договору оренди землі та повернення земельної ділянки територіальній громаді, про що було повідомлено прокуратуру відповідними листами (тобто навів підставу для представництва інтересів держави), зазначив про встановлення обставин порушення використання відповідачем умов договору оренди землі, чим обґрунтував порушення інтересів держави (тобто навів підстави для звернення з позовом) та повідомив про намір звернутися з позовом в інтересах держави в особі Лука-Мелешківської сільської ради.
Верховний Суд у постанові від 08 лютого 2019 року у справі № 915/20/18 зазначив, що інтереси держави полягають не тільки у захисті прав державних органів влади чи тих, які відносяться до їх компетенції, а також й у захисті прав та свобод місцевого самоврядування, яке не має загальнодержавного характеру, але спрямоване на виконання функцій держави на конкретній території та реалізуються у визначеному законом порядку та способі, який відноситься до їх відання. Органи місцевого самоврядування є рівними за статусом носіями державної влади, як і державні органи. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13 лютого 2019 року у справі № 914/225/18.
У постанові від 15.10.2019 у справі №903/129/18 Велика Палата Верховного Суду виснувала, що сам факт не звернення до суду ради з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити інтереси територіальної громади, свідчить про те, що вказаний орган місцевого самоврядування неналежно виконує свої повноваження, у зв'язку із чим у прокурора виникають обгрунтовані підстави для захисту інтересів держави.
Частина 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачає, що наявність підстав для представництва може бути оскаржена суб'єктом владних повноважень. Таке оскарження означає право на спростування учасниками процесу обставин, на які посилається прокурор у позовній заяві, поданій в інтересах держави в особі компетентного органу, для обґрунтування підстав для представництва.
Зважаючи на докази, подані прокурором щодо підстав звернення з позовом в інтересах держави в особі визначеного прокурором позивача, враховуючи, що власником та розпорядником спірної земельної ділянки є позивач, суд вважає обґрунтованими підстави представництва прокурором інтересів держави в особі позивача Лука-Мелешківської сільської ради Вінницького району Вінницької області у цій справі.
Щодо правового регулювання спірних правовідносин судом враховано таке.
Причиною виникнення спору у цій справі стало питання щодо наявності або відсутності підстав для розірвання договору оренди землі та повернення земельної ділянки.
Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, що склалися між сторонами суд враховує таке.
Відповідно до частини 1 статті 15 та частини 1 статті 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права способам, що встановлений чинним законодавством та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права.
Крім того, суд має виходити із того, що обраний позивачем спосіб захисту цивільних прав має бути не тільки ефективним, а й відповідати правовій природі тих правовідносин, що виникли між сторонами та має бути спрямований на захист порушеного права.
Відповідно до вимог частини 2 статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом. Аналогічні вимоги, визначені у частині 9 статті 93 Земельного кодексу України (далі - ЗК України).
Частиною 1 статті 124 ЗК України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
За змістом татті 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Згідно із частиною 1 статті 4 Закону України "Про оренду землі" орендодавцями земельних ділянок є громадяни та юридичні особи, у власності яких перебувають земельні ділянки, або уповноважені ними особи. Орендарями земельних ділянок є юридичні або фізичні особи, яким на підставі договору оренди належить право володіння і користування земельною ділянкою (частина 1статті 5 названого Закону).
Положеннями статті 13 Закону України "Про оренду землі" визначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Згідно статті 17 Закону України "Про оренду землі" об'єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом.
Частиною 1 статті 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 15 Закону України "Про оренду землі" визначено істотні умови договору оренди, якими, зокрема є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.
Згідно вимог статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За змістом статті 206 ЗК України використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється відповідно до закону.
Положеннями статті 21 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).
Згідно абзацу 5 частини 1 статті 24 Закону України "Про оренду землі" орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати за земельну ділянку, а в разі оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об'єктом - також орендної плати за водний об'єкт.
У свою чергу, приписами частини 2 статті 25 Закону України "Про оренду землі" визначено, що орендар земельної ділянки зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за земельну ділянку, а в разі оренди земельної ділянки в комплексі з розташованим на ній водним об'єктом - також і орендну плату за водний об'єкт.
Відповідно до частини 2 статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Частиною 1 статті 32 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.
Згідно з пунктом "д" частини 1 статті 141 ЗК України підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати.
Отже, підставою для розірвання договору оренди землі є саме систематична несплата орендної плати.
Частиною 4 статті 236 ГПК України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі № 755/10947/17 (провадження № 14-435цс18), суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останній правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, яким з урахуванням спірних правовідносин є висновок щодо застосування норми права, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду 20.11.2024 у справі № 918/391/23.
Так, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2024 у справі № 918/391/23 аналізувалося співвідношення загальних та спеціальних норм у вирішенні питання про розірвання договору оренди землі, досліджувалось питання розірвання договору оренди землі на підставі пункту "д" частини першої статті 141 ЗК України, а також на підставі частини 2 статті 651 ЦК України.
Під час розгляду цієї справи, Велика Палата Верховного Суду виснувала, що приписи про підстави припинення права користування земельною ділянкою, визначені пунктом «д» частини першої статті 141 ЗК України (систематична несплата орендної плати), та правила частини другої статті 651 ЦК України, якими передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом, співвідносяться як такі, що не суперечать одні одним, а навпаки - доповнюють одні одних.
Аналізуючи питання розірвання договору оренди землі на підставі пункту «д» частини першої статті 141 ЗК України, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що для того щоб констатувати наявність підстав для припинення права користування земельною ділянкою згідно з пунктом «д» частини першої статті 141 ЗК України, суд має встановити такі обставини, як «систематичність» та «несплату», зокрема, орендної плати.
Під систематичністю під час вирішення приватноправових спорів розуміються два та більше випадки несплати орендної плати, визначеної умовами укладеного між сторонами договору. Натомість разове порушення такої умови договору не вважається систематичним і не може бути підставою для його розірвання.
Щодо поняття «несплата», вжите у пункті «д» частини першої статті 141 ЗК України, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що його потрібно розуміти саме як повну несплату орендної плати.
Під час розгляду справи № 918/391/23 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що підставою розірвання договору оренди землі згідно з пунктом «д» частини першої статті 141 ЗК України є саме систематична, тобто неодноразова (два та більше випадків) повна несплата орендної плати. Ця спеціальна правова норма у такому випадку є самостійною та достатньою, і звертатися до більш загальної норми частини другої статті 651 ЦК України немає потреби, оскільки вона передбачає саме додаткову (до основної) підставу для розірвання договору оренди землі.
Як встановлено судом та не спростовано відповідачем, відповідач мав сплачувати орендну плату у розмірі, порядку та строки визначені договором оренди землі.
Водночас із сукупності досліджених судом доказів убачається, що відповідач тривалий час орендну плату за орендовану земельну ділянку не сплачував.
Згідно довідки по бюджету Лука-Мелешківської сільської територіальної громади про рух коштів за період з 01.01.2022 по 03.04.2024 у розрізі платників останній платіж зі сплати орендної плати за землю ПрАТ «Будматеріали» здійснено 20.10.2022 (т. 1 а.с. 42).
Листом від 07.05.2024 року № 5620/5/02-32-13-01-11 Головне управління ДПС у Вінницькій області повідомило, що станом на 06.05.2024 в ІКП з орендної плати юридичних осіб (КБК 18010600) щодо ПАТ "Будматеріали" (код ЄДРПОУ 06959287) по Лука-Мелешківській ТГ обліковується податковий борг в сумі 291 019,71 грн, який виник з 31.10.2022 по 30.01.2023 відповідно до проведених нарахувань згідно поданої податкової декларації з плати за землю за 2022 рік від 17.02.2022 по земельній ділянці з кадастровим номером 0520682000:01:007:0128. Дата останньої проплати - 20.10.2022 (т.1 а.с. 69).
Докази декларування та сплати орендної плати за користування земельною ділянкою протягом наступних періодів у матеріалах справи відсутні.
Отже, орендарем допущено систематичну повну несплату орендної плати (два і більше разів).
Встановленої судом обставини систематичної повної несплати орендної плати за договором оренди землі відповідачем не спростовано.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про доведеність належними доказами обставини наявності зобов'язальних відносин між сторонами та заборгованості у відповідача з орендних платежів, яка утворилась унаслідок систематичної несплати відповідачем орендної плати за землю на момент звернення прокурора із позовом до суду.
Наголошуючи на наявності підстав для розірвання спірного договору оренди земельної ділянки, прокурор у позовній заяві посилається на обставину порушення відповідачем умови договору щодо своєчасної та повної сплати орендної плати, що призвело до систематичної несплати орендних платежів.
Як убачається із листа фінансового відділу Лука-Мелешківської сільської ради адресованого заступнику керівника Вінницької окружної прокуратури від 20.02.2025 року вих. № 01-30/27 23.01.2025 року на рахунок Лука-Мелешківської територіальної громади надійшла сплата податкового боргу відповідно до податкової декларації за 2022 рік за оренду земельної ділянки ПрАТ "Будматеріали" (ЄДРПОУ 06959287) у сумі 294 658 грн. 00 коп, що підтверджується довідкою про рух коштів за 01.01.2025 по 20.02.2025 в розрізі платників, з якої вбачається, що ПАТ "Будматеріали" 23.01.2025 перераховано 294 658,00 гривень із зазначенням у графі призначення платежу "податковий борг по орендній платі за земельні ділянки згідно податкової декларації за 2022 рік (т. 1 а.с.116-117).
У постанові від 23.03.2021 у справі № 922/2754/19 Верховний Суд зазначив, що сам факт систематичного порушення договору оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати є підставою для розірвання такого договору, незважаючи на те, чи виплачена заборгованість в подальшому (після звернення з позовом про розірвання договору).
Під час розгляду справи № 918/391/23 Велика Палата Верховного Суду виснувала, що факт погашення орендарем заборгованості з орендної плати не має правового значення для вирішення позову про розірвання договору оренди.
Сплата орендарем заборгованості з орендної плати має правове значення, якщо до моменту сплати заборгованості орендодавець звернувся з позовом про стягнення такої заборгованості. Водночас подальше погашення заборгованості - невчасно сплаченої орендної плати не спростовує факт несплати орендарем орендної плати та не впливає на можливість пред'явлення і задоволення судом позову про розірвання договору.
Отже, той факт, що на момент розгляду справи орендар погасив заборгованість за орендною платою, не впливає на право орендодавця вимагати розірвання договору як на підставі частини другої статті 651 ЦК України (у разі часткової несплати (недоплати) орендної плати та істотності такого порушення), так і на підставі пункту «д» частини першої статті 141 ЗК України (у разі систематичної (два та більше випадки) повної несплати орендної плати).
На підставі викладеного Велика Палата Верховного Суду виснувала, що у контексті частини другої статті 651 ЦК України систематична несплата може підтверджувати ненадійність контрагента і те, що кредитор не може бути впевнений у належному виконанні договору в майбутньому, і такий висновок не спростовується подальшим погашенням заборгованості. У пункті «д» частини першої статті 141 ЗК України йдеться про факт систематичної повної несплати, і такий факт уже завершився в минулому, тому підстава для пред'явлення позову (і для його задоволення) продовжує існувати.
Таким чином, обставина сплати заборгованості з орендної плати до уваги судом не береться, оскільки систематична несплата орендної плати є самостійною підставою для розірвання договору оренди землі незважаючи на те, чи сплачена надалі така заборгованість.
Згідно частини 1 статті 36 Закону України "Про оренду землі" у разі невиконання зобов'язань за договором оренди землі сторони несуть відповідальність згідно із законом та договором.
За умовами пункту 31 договору розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається.
За змістом частини 2 статті 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є припинення правовідношення.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, судом ураховано, що орендодавець, який передає земельну ділянку в оренду розраховує на належне і своєчасне виконання умов договору оренди, у тому числі і в частині повного та своєчасного внесення орендної плати, відтак порушення орендарем обов'язку з оплати оренди протягом тривалого періоду, що носить систематичний характер є порушенням договору оренди землі та відповідно до вимог пункту "д" частини 1 статті 141 ЗК України підставою для припинення правовідносин з користування земельною ділянкою шляхом розірвання договору оренди в судовому порядку.
Суд зауважує, що у контексті спірних правовідносин, обставина усунення стороною договору порушень, що стали підставою для звернення з позовом про розірвання договору оренди землі не нівелює встановленої судом обставини порушення умов договору, що виразилося у систематичній несплаті орендної плати та не може бути підставою для відмови у задоволенні позову.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про розірвання договору оренди землі від 07.08.2020 укладеного між Лука-Мелешківською сільською об'єднаною територіальною громадою Вінницького району Вінницької області та Приватним акціонерним товариством "Будматеріали" є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Прокурором також заявлено вимогу про зобов'язання відповідача повернути Лука-Мелешківській територіальній громаді в особі Лука-Мелешківської сільської ради Вінницького району Вінницької області земельну ділянку площею 4,55 га, кадастровий номер 0520682000:01:007:0128.
Згідно частини 2 статті 653 ЦК України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.
Положеннями пункту 15 договору оренди землі передбачено, що після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку (земельні ділянки) відповідно до проекту рекультивації.
За змістом частини 1 статті 34 Закону України "Про оренду землі" у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.
Враховуючи, викладене, суд дійшов висновку, що позовна вимога про зобов'язання відповідача повернути Лука-Мелешківській територіальній громаді в особі Лука-Мелешківської сільської ради Вінницького району Вінницької області земельну ділянку площею 4,55 га, кадастровий номер 0520682000:01:007:0128 є обгрунтованою та підлягає задоволенню.
Положеннями частин 1-4 статті 13 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно вимог 1 статті 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Частиною 1 статті 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до вимог частини 2 статті 76 ГПК України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (частини 1-2 статті 86 ГПК України).
Під час розгляду справи, судом кожній стороні була надана розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони, у тому числі подати докази на підтвердження своїх вимог та заперечень, обґрунтувати перед судом переконливість поданих доказів та позицій по справі, скористатись іншими процесуальними правами.
У справі "Трофимчук проти України" (№ 4241/03, §54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
Дослідивши фактичні обставини справи, що входять до предмету доказування у цій справі та стосуються кваліфікації спірних відносин, суд дійшов висновку, що відповідачем не спростовано позовних вимог, а судом не виявлено на підставі наявних доказів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, у зв'язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд враховує таке.
Відповідно до пункту 12 частини третьої статті 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Згідно вимог статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
При зверненні до суду Вінницькою обласною прокуратурою згідно платіжної інструкції № 2880 від 12.12.2024 сплачено судовий збір у розмірі 6 056,00 гривень.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи, що позовні вимоги задоволені у повному обсязі, витрати на сплату судового збору покладаються на відповідача та підлягають стягненню на користь платника Вінницької обласної прокуратури.
На підставі викладеного, керуючись статтями 13, 86, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Розірвати договір оренди землі від 07.08.2020 б/н (зі змінами внесеними додатковою угодою від 01.03.2022 до договору оренди землі від 07.08.2020) укладений між Лука-Мелешківською сільською об'єднаною територіальною громадою Вінницького району Вінницької області (23234, Вінницька область, село Лука-Мелешківська, вулиця Центральна, будинок 2а, ідентифікаційний код юридичної особи 04329856) та Приватним акціонерним товариством "Будматеріали"(21020, Вінницька область, Вінницький район, місто Вінниця, пров. Цегельний, будинок 12, ідентифікаційний код юридичної особи 06959287).
3. Зобов'язати Приватне акціонерне товариство "Будматеріали" (21020, Вінницька область, Вінницький район, місто Вінниця, пров. Цегельний, будинок 12, ідентифікаційний код юридичної особи 06959287) повернути Лука-Мелешківській територіальній громаді в особі Лука-Мелешківської сільської ради Вінницького району Вінницької області (23234, Вінницька область, село Лука-Мелешківська, вулиця Центральна, будинок 2а, ідентифікаційний код юридичної особи 04329856) земельну ділянку площею 4,55 га, кадастровий номер 0520682000:01:007:0128.
4. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Будматеріали" (21020, Вінницька область, Вінницький район, місто Вінниця, пров. Цегельний, будинок 12, ідентифікаційний код юридичної особи 06959287) на користь Вінницької обласної прокуратури (21050, Вінницька обл., місто Вінниця, вулиця Монастирська, будинок 33, код ЄДРПОУ: 02909909, Державна казначейська служба України, м. Київ, р/р UA568201720343110002000003988, МФО 820172, отримувач Вінницька обласна прокуратура) 6 056,00 гривень (шість тисяч п'ятдесят шість гривень) судових витрат на сплату судового збору.
5. Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.
6. Згідно з приписами статті 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
7. Відповідно до положень частини 1 статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
8. Примірник судового рішення направити учасникам справи до електронних кабінетів у системі ЄСІТС.
Повне рішення складено 14 квітня 2025 р.
Суддя Шамшуріна М.В.
віддрук. прим.:
1 - до справи;
2 - Вінницькій окружній прокуратурі; vinnytsia@vin.gp.gov.ua;
3, 4, 5 - Вінницькій обласній прокуратурі, позивачу, відповідачу до електронних кабінетів у системі ЄСІТС.