02 квітня 2025 року м. Харків Справа № 917/2349/24
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Лакіза В.В., суддя Білоусова Я.О., суддя Здоровко Л.М.,
за участю секретаря судового засідання Фурсової А.М.,
за участю представників:
від апелянта - Сисак В.Т. - на підставі ордеру на надання правничої допомоги від 28.03.2025 Серії № 1558908,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду в режимі відеоконференції апеляційну скаргу ОСОБА_1 (вх.№ 184 П/2)
на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 13.01.2025 (повна ухвала складена 13.01.2025, суддя Ореховська О.О.)
у справі №917/2349/24
за заявою ОСОБА_1 , м.Полтава,
про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність,
Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 13.01.2025 повернуто заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) про відкриття провадження у справі про його неплатоспроможність (вх. №2450/24 від 23.12.2024).
ОСОБА_1 звернувся до Східного апеляційного господарського суду через підсистему "Електронний Суд" з апеляційною скаргою на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 13.01.2025 у справі №917/2349/24 (вх.№184П/2 від 24.01.2025), в якій просить скасувати повністю ухвалу Господарського суду Полтавської області від 13.01.2025 у справі №917/2349/24 про повернення заявнику ОСОБА_1 заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність; заяву ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність направити для продовження розгляду до Господарського суду Полтавської області, зі стадії вирішення питання про прийняття заяви до розгляду; апеляційну скаргу розглядати за участі представника заявника ОСОБА_1 адвоката Кузьміна А.Р., якого повідомити про дату та час судового засідання через електронний кабінет у підсистему Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи (далі - ЄСІТС).
Також, матеріали апеляційної скарги містять клопотання про звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору (вх.№ 1186 від 24.01.2025).
В обґрунтування заявлених апеляційних вимог вказує про таке:
- норми Кодексу України з питань банкрутства не містять критеріїв, якими має відповідати опис документів що додаються до заяви. Надані заявником документи є різнорідними, з різними датами та в частині листування з кредиторами стосуються різних суб'єктів, тому ці документи легко ідентифікувати;
- до заяви ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність від 20.12.2024 було додано належний доказ на підтвердження реєстрації боржником права власності на транспортний засіб, який вказано в поданій заяві;
- зазначені судом в ухвалі суду від 27.12.2024 (про залишення заяви без руху) недоліки фактично є надмірним формалізмом, що, як вказує апелянт, стало наслідком помилкового рішення про відмову у відкритті провадження за його заявою;
- наявність або відсутність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність суд повинен встановити за результатами підготовчого засідання;
- оскаржувану ухвалу постановлено 13.01.2025, тобто із простроченням на 7 календарних днів, що вказує на відсутність законних підстав для повернення ОСОБА_1 його заяви, оскільки строк, упродовж якого суддя мав відповідні повноваження, закінчився.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.01.2025 апеляційна скарга у справі №917/2349/24 передана на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Лакіза В.В., суддя Білоусова Я.О., суддя Здоровко Л.М.
З огляду на те, що апеляційна скарга надійшла до Східного апеляційного господарського суду без матеріалів справи, ухвалою суду апеляційної інстанції відповідно до п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) витребувано у суду першої інстанції матеріали справи №917/2349/24.
10.02.2025 матеріали справи №917/2349/24 надійшли до Східного апеляційного господарського суду.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 17.02.2025 відмовлено у задоволенні клопотання фізичної особи ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 13.01.2025 у справі №917/2349/24; апеляційну скаргу фізичної особи ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 13.01.2025 у справі №917/2349/24 залишено без руху, з тієї підстави, що апелянтом до апеляційної скарги не додані докази сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн.
26.02.2025, після постановлення апеляційним господарським судом ухвали без руху, від апелянта надійшли докази сплати судового збору за апеляційний перегляд ухвали Господарського суду Полтавської області від 13.01.2025 у справі №917/2349/24 у сумі 2442,40 грн.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 03.03.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 13.01.2025 у справі №917/2349/24; призначено справу до розгляду на "02" квітня 2024 р. о 16:00 годині у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань № 105.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 01.04.2025 задоволено заяву ОСОБА_1 про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції. Судове засідання у справі №917/2349/24, призначене на 02.04.2025 о 16:00 год та усі наступні засідання апеляційного суду у даній справі, постановлено провести за участю представника ОСОБА_1 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та електронного цифрового підпису представника за допомогою підсистеми відеоконференцзв'язку.
В судовому засіданні представник апелянта підтримав вимоги апеляційної скарги, просив суд задовольнити їх в повному обсязі.
У ході апеляційного розгляду даної справи Східним апеляційним господарським судом, у відповідності до п.4 ч.5 ст.13 ГПК України, було створено учаснику справи умови для реалізації ним прав, передбачених цим Кодексом у межах строку, встановленого ч. 2 ст. 273 ГПК України.
У відповідності до статті 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин подання заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та докази у справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 ГПК України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.
Заявник звернувся до Господарського суду Полтавської області із заявою на підставі ч.2 ст. 115 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) з вимогою відкрити провадження з приводу неплатоспроможності фізичної особи.
Розглянувши зазначену заяву, місцевий господарський суд дійшов висновку, що така заява підлягає залишенню без руху з таких підстав:
- наведений у заяві перелік документів, що додаються заяви, не містить назви, дати та інших ідентифікаційних ознак документів, доданих до заяви (вихідний номер документа, дату тощо);
- боржником до заяви не додані документальні докази реєстрації за ним права власності на транспортний засіб, про наявність якого він зазначає в заяві.
Ухвалою від 27.12.2024 Господарський суд Полтавської області залишив заяву ОСОБА_1 (вх. №2450/24 від 23.12.2024) про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність без руху. Встановив строк - 3 дня з дня вручення даної ухвали фізичній особі ОСОБА_1 на усунення недоліків заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Встановив фізичній особі ОСОБА_1 спосіб усунення недоліків заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність шляхом надання:
- належного перелік документів (опис додатків), що додані до заяви, що містить назви, дати доданих документів (вихідний номер документа, дата, тощо);
- довідку органів ДАІ про реєстрацію за боржником права власності на транспортний засіб.
Вказану ухвалу доставлено до електронного кабінету заявника 30.12.2024 о 12:03 год., що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
Відповідно строк, встановлений суд на усунення недоліків поданої заяви, сплив 02.01.2025.
З огляду на не усунення заявником зазначених в ухвалі суду від 13.12.2024 недоліків поданої заяви (вх.№ 2450/24) про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, ухвалою суду від 13.01.2025 вказана заява була повернута.
Надаючи правову оцінку оскаржуваній ухвалі суду, суд апеляційної інстанції вказує про таке.
За ч. 1 ст. 2 КУзПБ - провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Кодекс з процедур банкрутства встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.
Відповідно до статті 113 КУзПБ провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Кодексу України з процедур банкрутства, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Статтею 115 КУзПБ передбачено, що провадження у справі про неплатоспроможність боржника-фізичної особи може бути відкрито лише за заявою боржника.
Господарський суд залишає без руху заяву про відкриття провадження у справі з підстав, передбачених статтею 174 ГПК України, з урахуванням вимог цього Кодексу (ч. 3 ст. 37 КУзПБ).
Відповідно до ч. 1 ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно з ч. 2 ст. 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Статтями 162, 164 ГПК України та ст. 116 КУзПБ визначено вимоги щодо оформлення позовної заяви (заяви) та комплектність документів, які повинні додаватися до неї.
Відповідно до 8 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Згідно з ч. 2 ст. 164 ГПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
У відповідності до п. 4 ч. 2 ст. 116 КУзПБ у заяві про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність зазначається перелік документів, що додаються до заяви.
Разом з тим, в заяві фізичної особи ОСОБА_1 не зазначено передбаченого ч. 2 ст. 116 КУзПБ переліку документів, які додаються до заяви.
Зокрема, у заяві вказано, що до неї додано:
1. Верман - арбітр.pdf.
2.декларація верман 2021-0.pdf.
3.декларація верман 2022-0.pdf.
4.декларація верман 2023-0.pdf.
5.декларація верман 2024-0.pdf.
6.додатки.pdf.
7.опис додатків верман-0.pdf.
8.опис майна верман-0.pdf.
9. Ордер. Суд - ОСОБА_2 .pdf.
10. план реструктур верман с цифрами-0.pdf.
11. правочини верман-0.pdf.
12.работодатель верман-0.pdf.
13. Список кредиторів та боржників Верман-0.pdf.
14. счета Верман-0.pdf.
15. ОСОБА_1 pdf.
16. Архив.zip.
17. Квитанція про надіслання стороні ОСОБА_3 3577603591.pdf.
Однак це не перелік документів, а назви доданих до заяви електронних файлів. У кожному з цих файлів містяться певний контент (тексти в електронному вигляді, копії з оригіналів паперових документів, паперові копії електронних документів, роздруківки сайтів тощо).
В свою чергу, додатки до документів складають з метою доповнення, пояснення окремих питань документа або документа в цілому. Перелік додатків розміщується після тексту документа перед підписом.
Відповідних вимог заявником дотримано не було, про що правомірно зазначено судом першої інстанції.
Частиною 4 ст. 13 ГПК України унормовано, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 42 ГПК України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Згідно з ч. 3 ст. 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави та з боку держави може бути піддане обмеженням, зокрема шляхом встановлення певної процедури розгляду справи.
Як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки (рішення Європейського суду прав людини у справі "Каракуця проти України").
Відповідні обставини неналежного складання заяви про відкриття провадження про неплатоспроможність, на думку суду апеляційної інстанції, є законною підставою для залишення її без руху.
Враховуючи, що заявником не були усунені недоліки його заяви у встановлений судом строк (до 03.01.2025) та не подано заяву про продовження такого строку з урахуванням ч. 2 ст. 174 ПК України (загального процесуального строку), місцевий господарський суд правомірно повернув заяву фізичної особи ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про його неплатоспроможність.
З приводу вказівок суду щодо необхідності надання заявником довідки органів ДАІ про реєстрацію за боржником права власності на транспортний засіб судова колегія зазначає таке.
По-перше, слід зазначити, що як положеннями частини першої статті 334 Цивільного кодексу України щодо переходу права власності на рухоме майно, так і спеціальним законодавством, закріплених у відповідних положеннях України "Про дорожній рух" та прийнятих на його виконання нормативних актів відповідних органів, що регламентують порядок державної реєстрації окремих видів транспортних засобів, не передбачено в імперативному порядку, що право власності на таке рухоме майно переходить до набувача транспортного засобу з моменту здійснення його державної реєстрації.
Право власності на рухоме майно переходить до набувача відповідно до умов укладеного договору, що узгоджується з принципом свободи договору відповідно до статей 6, 627, 628 ЦК України. Якщо договором не передбачено особливостей переходу права власності у конкретному випадку шляхом вчинення певних дій, воно переходить з моменту передання транспортного засобу.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.04.2023 у справі № 911/1278/20.
По-друге, матеріали справи містять скріншот електронного свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 на автомобіль DACIA LOGAN з державним номером НОМЕР_3 (т.1, а.с. 214, 215), відповідно до якого транспортний засіб належить на праві власності гр. ОСОБА_1 .
Відповідно до Порядку формування та перевірки електронного посвідчення водія, електронного свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, їх електронних копій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2021, електронним свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу є свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу у формі електронного відображення інформації, що міститься в Єдиному державному реєстрі транспортних засобів, разом з унікальним електронним ідентифікатором, а також інформації про страховий поліс (за наявності).
Відповідно до п. 3 Порядку електронне посвідчення водія, електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу формуються засобами Єдиного державного веб-порталу електронних послуг (далі - Портал Дія) за бажанням особи, яка в установленому законодавством порядку отримала національне посвідчення водія, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, виготовлені на бланку або в електронній формі, за наявності в Реєстрі МВС, Єдиному державному реєстрі транспортних засобів (далі - Реєстр транспортних засобів), які є функціональними підсистемами єдиної інформаційної системи МВС, усіх відомостей, зазначених у національному посвідченні водія, свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу, зокрема відцифрованого образу обличчя особи.
Особа, яка в установленому законодавством порядку отримала національне посвідчення водія, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, виготовлені на бланку або в електронній формі, може використовувати електронне посвідчення водія, електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу у визначених законом випадках (п. 4 Порядку).
Таким чином, наданий до матеріалів справи документ є належним доказом на підтвердження права власності гр. ОСОБА_1 на вказаний транспортний засіб.
По-третє, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. (частини 1, 2 ГПК України).
Учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених в порядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом. Учасник справи, який подає копію електронного доказу, повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу електронного доказу. Якщо подано копію (паперову копію) електронного доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал електронного доказу. Якщо оригінал електронного доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги (частини 3-5 статті 96 ГПК України).
Відповідно до частин 1, 2 статті 5 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов'язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством.
Згідно із частиною 1 статті 7 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги".
З наведених норм права вбачається, що процесуальний закон чітко регламентує можливість та порядок використання інформації в електронній формі (у тому числі текстових документів, фотографій тощо, які зберігаються на мобільних телефонах або на серверах, в мережі Інтернет) як доказу у судовій справі. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом, однак є однією з форм, у якій учасник справи має право подати електронний доказ (частина 3 статті 96 ГПК України), який, у свою чергу, є засобом встановлення даних, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (пункт 1 частини 2 статті 73 ГПК України).
Отже, подання електронного доказу в паперовій копії саме по собі не робить такий доказ недопустимим. Суд може не взяти до уваги копію (паперову копію) електронного доказу, у випадку якщо оригінал електронного доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу. Наведений висновок є усталеним у судовій практиці (наприклад, його наведено у постановах Верховного Суду від 29 січня 2021 року у справі №922/51/20, від 15 липня 2022 року у справі №914/1003/21, від 15 серпня 2023 року у справі № 910/5111/21).
В свою чергу, питання щодо подання учасником справи оригіналу електронного документу - свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 на автомобіль DACIA LOGAN з державним номером НОМЕР_3 , місцевим господарським судом може бути вирішено на стадії підготовчого засідання суду.
Таким чином, вказана підстава поданої апеляційної скарги підтверджується матеріалами справи, проте, не спростовує законність оскаржуваної ухвали суду з інших підстав, зазначених вище.
З приводу доводів апеляційної скарги щодо порушення місцевим господарським судом норм процесуального права, що полягало в недотриманні строку постановлення ухвали суду про повернення заяви про відкриття провадження про неплатоспроможність у визначений ч.6 ст. 174 ГПК України строк, суд апеляційної інстанції вказує таке.
Відповідно до ч. 8 ст. 6 ГПК України реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі.
Альтернативою звернення до суду для осіб, визначених пунктом 10 Положення та частиною шостою статті 6 Господарського процесуального кодексу України з процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником, є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов'язковим їх скріпленням власним електронним підписом учасника справи через підсистему "Електронний кабінет".
У постанові Верховного Суду від 20 липня 2023 у справі №300/2856/22 здійснено висновок про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, оскільки суди першої та апеляційної інстанцій при вирішенні питання про дотримання учасниками процесу встановлених судами строків на усунення недоліків поданих заяв (клопотань, скарг тощо) повинні враховувати розумний строк між останнім днем строку, встановленого судом для усунення недоліків позовної заяви чи апеляційної скарги, часом поштового пересилання та часом здійснення канцелярією суду реєстрації такої заяви заявника/скаржника про усунення недоліків поданого до суду процесуального документа.
Так, відповідно до пункту 10 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 року № 270, оператори поштового зв'язку зобов'язані, зокрема, забезпечувати: надання послуг поштового зв'язку встановленого рівня якості відповідно до нормативно-правових актів, що регламентують діяльність операторів поштового зв'язку, умов договору; пересилання поштових відправлень, що належать до універсальних послуг поштового зв'язку, у нормативні строки; пересилання поштових відправлень, що не належать до універсальних послуг поштового зв'язку, поштових переказів у нормативні строки, встановлені ними самостійно згідно із законодавством.
Згідно з пунктом 73 Правил № 270 під час приймання для пересилання письмової кореспонденції на адресному боці кожного поштового відправлення проставляється відбиток календарного штемпеля. Дата відбитку календарного штемпеля маркувальної машини повинна відповідати даті подання письмової кореспонденції для пересилання.
Наказом Міністерства інфраструктури України від 28 листопада 2013 року №958 затверджено Нормативи і нормативні строки пересилання поштових відправлень.
Відповідно до пунктів 1, 2 Нормативів №958 їх розроблено відповідно до Закону України "Про поштовий зв'язок", актів Всесвітнього поштового союзу, Правила № 270 та інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність у сфері надання послуг поштового зв'язку.
Згідно з пунктами 1, 2 Розділу II Нормативів № 270 нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв'язку (без урахування вихідних днів об'єктів поштового зв'язку) становлять: 1) місцевої - Д+2, пріоритетної - Д+1; 2) у межах області та між обласними центрами України (у тому числі для міст Києва, Сімферополя, Севастополя) - Д+3, пріоритетної - Д+2; 3) між районними центрами різних областей України (у тому числі для міст обласного підпорядкування) - Д+4, пріоритетної - Д+3; 4) між іншими населеними пунктами різних областей України - Д+5, пріоритетної - Д+4, де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об'єкті поштового зв'язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 1, 2, 3, 4, 5 кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення.
Отже, у даній справі судом першої інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали суду було враховано строки поштового пересилання, з огляду на можливість усунення вказаних судом недоліків, шляхом подання процесуального документу в паперовій формі, що мало наслідком повернення заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність 13.01.2025.
Відповідно, суд апеляційної інстанції не вбачає порушення з боку місцевого господарського суду норм процесуального права з зазначеної підстави.
Крім того, відповідно до статті 55 Конституції України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно ч. 8 ст. 174 ГПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Статтею 236 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що ухвала Господарського суду Полтавської області від 13.01.2025 у справі №917/2349/24 ґрунтується на чинному законодавстві і підстав для їх скасування немає, у зв'язку з чим її слід залишити без змін, а апеляційну скаргу фізичної особи ОСОБА_1 - без задоволення.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд апеляційної інстанції, керуючись положеннями статті 129 Господарського процесуального кодексу України, вказує, що витрати за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 269, 270, 275, 276, 281, 282 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду Полтавської області від 13.01.2025 у справі №917/2349/24 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення. Порядок і строки оскарження передбачені ст. ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повна постанова складена 14.04.2025.
Головуючий суддя В.В. Лакіза
Суддя Я.О. Білоусова
Суддя Л.М. Здоровко