07 квітня 2025 року м. Харків Справа № 913/438/24
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Стойка О.В., суддя Попков Д.О. , суддя Радіонова О.О.
за участю секретаря судового засідання Євтушенко Є.В.
та представників учасників справи:
від позивача: Бернадцька О.В. - представник
від відповідача не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг", м. Київ та Відділу освіти Новопсковської селищної ради, селище Айдар Луганської області на рішення Господарського суду Луганської області від 07.01.2025 у справі №913/438/24
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія Нафтогаз Трейдинг, м. Київ
до Відділу освіти Новопсковської селищної ради, селище Айдар Луганської області
про стягнення 5 064 055 грн 85 коп.
У листопаді 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (далі- Позивач) звернулося до господарського суду Луганської області з позовом до Відділу освіти Новопсковської селищної ради, селище Айдар Луганської області (далі- Відповідач) про стягнення боргу за поставлений у січні-лютому 2022 року природний газ за Договором постачання природного газу від 09.11.2021 № 11-1092/21-БО-Т в сумі 3 378 597 грн 93 коп., пені в сумі 664 874 грн 76 коп., 3% річних в сумі 312 224 грн 02 коп., інфляційних втрат в сумі 808 359 грн 14 коп., всього 5 064 055 грн 85 коп.
Рішенням Господарського суду Луганської області від 07.01.2025 у справі №913/438/24 позовні вимоги задоволено частково: стягнуто з Відповідача на користь Позивача борг в сумі 3 378 597 грн 93 коп., пеню в сумі 465 412 грн 33 коп., 3% річних в сумі 212 224 грн 02 коп., інфляційні втрати в сумі 808 359 грн 14 коп., судовий збір в сумі 60 768 грн 67 коп., у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погодившись частково з ухваленим судом першої інстанції судовим рішенням, Позивач звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення в частині відмови у стягненні пені у розмірі 199 462,43грн та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
В обґрунтування поданої скарги апелянт зазначає, що:
- у суду першої інстанції були відсутні підстави до відмови у зменшенні пені, оскільки Відповідачем не доведено та не надано доказів погіршення його фінансового стану та господарської діяльності, а наказ Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 не є рішенням Кабінету Міністрів України, тому не може братися до уваги у якості підстави до зменшення пені.
Відповідач, також не погодившись з рішенням суду першої інстанції частково, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення в частині задоволення позовних вимог щодо стягнення з нього пені в сумі 465 412 грн 33 коп. та 3% річних в сумі 212 224 грн 02 коп. В оскаржуваній частині просить зменшити розмір пені на 90%, стягнувши 66 487,48грн., а 3% річних просить зменшити на 50%, стягнувши 106 112,01грн.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилався на те, що рішення суду не відповідає нормам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи, оскільки мало місце неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи та невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи.
Відповідач зазначав, що Позивач жодного разу не звертався до Відповідача для з приводу спірної заборгованості, не направляв акти приймання-передачі газу за лютий 2022 року, не надав до суду доказів, які б підтверджували направлення Відповідачу цих документів, отже вважав наявними підстави до зменшення розміру пені та 3% річних у зазначених Відповідачем розмірах, наголошував, що фінансовий стан підприємства Відповідача є вкрай незадовільним, а стягнення судом першої інстанції пені у розмірі та 3% річних може взагалі привести до неплатоспроможності.
Ухвалою апеляційного суду від 27.01.2025 у справі відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Позивача на рішення Господарського суду Луганської області від 07.01.2025 року у справі №913/438/24, встановлено учасникам справи відповідний строк для подання відзивів на апеляційну скаргу з доказами їх надсилання (доданих до них документів) іншим учасникам справи.
Ухвалою апеляційного суду від 07.02.2025 зазначену апеляційну скаргу ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг», м. Київ призначено до розгляду на 17.03.2025.
Ухвалою апеляційного суду від 18.02.25 у справі відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Відповідача на рішення Господарського суду Луганської області від 10.01.2025 року у справі №913/438/24, розгляд апеляційних скарг сторін об'єднано в одне апеляційне провадження, встановлено учасникам справи відповідний строк для подання відзивів на апеляційну скаргу з доказами їх надсилання іншим учасникам справи та призначено їх розгляд на 17.03.2025 року о 12:15 год.
Відповідач надав відзив на апеляційну скаргу Позивача, за доводами якого просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги Позивача та зазначав про скрутний фінансовий стан.
Позивач не скористався правом на подання відзиву на апеляційну скаргу Відповідача.
У судовому засіданні 17.03.25р. оголошено перерву до 07.04.25 до 12:15 з метою витребування у Позивача додаткових пояснень стосовно направлення актів приймання- передачі природного газу відповідно до п.3.5.2 Договору про постачання природного газу за спірний період Відповідачу з посиланням на відповідні докази, а у Відповідача - надати згоду або заперечення щодо визначення Позивачем моменту направлення спірного акту.
На виконання ухвали суду Позивачем надано додаткові пояснення щодо відсутності доказів направлення спірних актів, оскільки вони не збереглися, однак він вважає, що саме Відповідач ухилився від документального оформлення спожитих обсягів природного газу та не надав Позивачу підписані примірники актів, а вартість природного газу визначена з урахуванням ціни такого газу, що узгоджена сторонами в Договорі.
Наявність або відсутність бюджетного фінансування на 2022 рік залежала від самого Відповідача, оскільки договір було укладено в грудні 2021 року.
Відповідач у письмових поясненнях зазначив, що Позивачем у червні 2024 року було направлено акт звіряння, який було ним підписано, однак твердження Позивача про навалення на електронну адресу актів приймання- передачі та їх неповернення Відповідачем не відповідають дійсності, оскільки сам же Позивач зазначає, що докази таких актів не збереглися.
Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційних скарг, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Позивача не підлягає задоволенню, апеляційна скарга Відповідача є обґрунтованою, а рішення суду першої інстанції підлягає частковому скасуванню, виходячи із наступного.
Рішенням господарського суду в межах даної справи встановлені наступні обставини:
- укладення 09.11.2021 між сторонами Договору постачання природного газу № 11- 1092/21-БО-Т (далі- Договір), відповідно до п. 1.1 якого Позивач зобов'язався поставити Відповідачу природний газ, а Відповідач зобов'язався прийняти його та оплатити на умовах цього Договору;
- укладення 24.12.2021 між сторонами Додаткової угоди № 1 до Договору постачання природного газу від 09.11.2021 № 11-1092/21-БО-Т, відповідно до якої сторони вносили зміни щодо обсягу (об'єму) та вартості природного газу;
- складання Позивачем актів приймання-передачі природного газу, зокрема: від 31.01.2022 обсяг споживання у січні 2022 року становить 122,26252 тис.куб.м. на загальну суму 2 023 933 грн 18 коп. з ПДВ (аркуш справи 131); від 28.02.2022 обсяг споживання у лютому 2022 року становить 81,83310 тис.куб.м. на загальну суму 1 354 664 грн 75 коп. з ПДВ (аркуш справи 132), які не підписані Відповідачем.
Відсутність оплати за спожитий в лютому 2022 року газ з боку Відповідача стало підставою звернення останнього до господарського суду з позовною заявою про стягнення заборгованості, пені, 3% річних та інфляційних втрат, що пов'язані із простроченням виконання вищенаведених зобов'язань.
Відповідач в суді першої інстанції не заперечував проти зазначеного обсягу споживання газу на суму 3 378 597 грн 93 коп., проте заперечував проти заявлених позовних вимог в частині стягнення пені, 3% річних, інфляційних втрат та зазначав, що він є бюджетною неприбутковою установою, відокремленим виконавчим органом Новопсковської селищної ради, що фінансується за рахунок місцевого бюджету, отже не мав можливості його сплатити через не направлення Відповідачем примірників актів приймання передачі газу за спірний період. Просив зменшити їх розмір, посилаючись на те, що через окупацію Новопсковської селищної територіальної громади місцевий бюджет втратив більшу частину своїх доходів та існує виключно за рахунок державних дотацій, тому покладення надмірного фінансового тягаря на неї може призвести до погіршення його матеріального становища, що може мати наслідком неплатоспроможність.
Задовольняючи позов частково, господарський суд визнав обґрунтованими позовні вимоги про стягнення заборгованості у розмірі 3 378 597,93 грн., 3% річних у розмірі 312
224,02 грн., інфляційних втрат у розмірі 808 359, 14 грн, а також дійшов висновку про наявність підстав до зменшення розміру пені на 30% та стягнув з Відповідача на користь Позивача пеню у розмірі 465 412, 33 грн.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з оглядуна наступне.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній та додатково поданими доказами, перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Предметом апеляційного оскарження та, відповідно, апеляційного перегляду у цій справі є ухвалене судове рішення про часткове задоволення заявлених позовних вимог про стягнення грошових коштів та оцінки заперечень обох сторін, які зводяться до незгоди Позивача з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав до зменшення розміру пені, а Відповідача - стягнення пені та 3% річних, оскільки факт прострочення відбувся через ненадання Позивачем первинних документів, а внаслідок перебування Відповідача на окупованій території мала місце втрата документації та склалися обставини, які завадили Відповідачу своєчасно виконати свої зобов'язання.
Оцінивши доводи апеляційних скарг, судова колегія зазначає наступне.
За змістом ст.ст.15,16 ЦК України та ст.ст.4,5 ГПК України можливість задоволення позову передбачає доведеність позивачем (ст.ст.13,74 ГПК України) та встановлення судом такої сукупності складників: наявність та приналежність позивачеві захищуваного суб'єктивного права або легітимного інтересу (а); порушення (невизнання або оспорювання) такого суб'єктивного права/легітимного інтересу визначеним відповідачем (б); належність та ефективність обраного способу судового захисту (в).
Сутність захищуваного Позивачем субєктивного права на отримання стягуваних грошових коштів ґрунтується на зумовлених зобов'язаннях Відповідача зі сплати спожитого судового газу, які (зобов'язання) опосередковані Договором, який за змістом ст.ст.11, 509 ЦК України є належної підставою для виникнення і існування відповідних зобов'язань його сторін.
Презумпція правомірності такого договору встановлена ст.204 ЦК України за наявними матеріалами справи у розумінні ст.215 цього Кодексу не спростована.
Відповідно до пункту 3.5. Договору приймання-передача газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу.
Споживач зобов'язується надати постачальнику не пізніше 5 числа місяця наступного за розрахунковим періодом, завірену належним чином копію відповідного акту надання послуг з розподілу/транспортування газу за такий період, що складений між Оператором(ами) ГРМ та/або Оператором ГТС та споживачем, на підставі даних комерційного вузла обліку споживача, відповідно до вимог Кодексу ГТС/Кодексу ГРМ (п.п. 3.5.1., п.п. 3.5 Договору)
На підставі отриманих від споживача даних та даних щодо остаточної алокації відборів споживача на Інформаційній платформі Оператора ГТС постачальник готує та надає споживачу два примірника акту приймання-передачі за відповідний розрахунковий період, підписані уповноваженим представником постачальника (п.п. 3.5.2., п.п. 3.5 Договору)
Споживач протягом 2-х робочих днів з дати одержання акту зобов'язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акту, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від його підписання (п.п. 3.5.3., п. 3.5Договору).
У випадку неповернення споживачем підписаного оригіналу акту до 15-го числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, а також у випадку розбіжностей між даними, отриманими від споживача відповідно до підпункту 3.5.1. цього пункту, та даних щодо остаточної алокації відборів споживача на Інформаційній платформі Оператора ГТС, обсяг (об'єм) спожитого газу вважається встановленим (узгодженим) відповідно до даних Інформаційної платформи Оператора ГТС та переданим у власність споживачу, а вартість поставленого протягом відповідного розрахункового періоду газу розраховується з урахуванням цін, визначених в розділі 4 цього договору (п.п. 3.5.4., 3.5Договору.).
Окрім того, пунктом 5.1. Договору погоджено, що оплата за природний газ за відповідний розрахунковий період (місяць) здійснюється споживачем виключно грошовими коштами в наступному порядку: 70% вартості фактично переданого відповідно до акту приймання-передачі природного газу - до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту приймання-передачі природний газ здійснюється споживачем до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем, в якому споживач повинен був сплатити 70% грошових коштів за відповідний розрахунковий період. У разі відсутності акту приймання-передачі, фактична вартість використаного споживачем газу розраховується відповідно до умов підпункту 3.5.4. пункту 3.5. договору. Споживач має право здійснити оплату та/або передоплату за природний газ протягом періоду поставки або до початку розрахункового періоду.
Водночас, виникнення право вимоги оплати спожитого газу за змістом п.5.1 цього Договору узалежнено від підписання споживачем акту приймання-передачі газу, який опосередковує перехід права власності на товар згідно п.3.1 цього Договору та є первинним документом у розумінні ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що покладає на постачальника як кредитора у розглядуваному спірному грошовому зобов'язанні вчинити дії з надання для підписання споживачу такого акту (п.п.3.1., 3.5.1., 3.5.2. Договору).
Як убачається з матеріалів справи, доказів виконання Позивачем умов Договору щодо направлення (надання) Відповідачу підписаних зі свого боку примірників актів приймання-передачі газу за спірний період, всупереч ст.ст.13, 74 ГПК, ним надано не було, проте відповідна обставина заперечена Відповідачем.
Посилання Позивача на втрату відомостей про надсилання електронною поштою судова колегія розцінює критично, адже за умов надсилання оригіналу, посвідченого електронним цифровим підписом, відповідні відомості про таке надсилання були б доступними для представлення суду, тоді як ймовірне надсилання непідписаного тексту акт електронною поштою не є виконанням вимог договору з цього приводу.
Крім того, навіть зі змісту самої позовної заяви вбачається, що відповідні відомості щодо обсягу спожитого Відповідачем природного газу в спірний період січня-лютого 2022 року отримані Позивачем внаслідок його звернення до оператора газо-транспортної системи в червні 2024 року безпосередньо перед зверненням до суду ( відповідь від 18.06.2024 №ТОВВИХ-24-9130 щодо остаточної алокації відборів споживача в Реєстрі споживачів постачальника з ЕІС-кодом - 56XT00015JW7J00N додана до позовної заяви).
Вказувана Позивачем неможливість поштового надсилання актів приймання- передачі протягом певного часу не обмежувала такої відправки у подальшому та не звільняла постачальника від належного вчинення дій, від яких узалежнено момент виникнення обов'язку з оплати, що відповідає приписам ст.629 ЦК.
Посилання Позивача, з яким погодився і суд першої інстанції, про можливість застосування у такому випадку положень п.3.5.4 Договору, є наслідком помилкового тлумачення умов договору всупереч приписів ст.213 ЦК України, адже можливість «подолання» відсутності акту приймання-передачі за допомогою відомостей Інформаційної платформи Оператора ГТС передбачена виключно у випадку попереднього виконання постачальником обов'язку з надсилання споживачеві на розгляд підписаного зі свого боку акту приймання-передачі та неповернення такого акту споживачем протягом визначеного строку (до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим) - інше (фактично застосоване місцевим судом) тлумачення фактично звільняє постачальника від виконання обов'язку з оформлення акту зі свого боку та змінює визначені Договором умови щодо моменту оплати, що несумісно із принципами розумності та добросовісності (п.6 ст.3 ЦК України).
Посилання Позивача на підписання актів та оплати за попередні (до спірного періоди), здійснені споживачем, жодною мірою не впливає на питання дотримання постачальником умов щодо надання на розгляду оформлених та підписаних зі свого боку актів приймання-передачі газу, яке є істотним для визначення початку відліку строку оплати цього газу споживачем, оскільки попередній період (листопад-грудень 2021 року не є спірним).
З урахуванням викладеного, судова колегія дійшла висновку, що за встановлених обставин відсутності доведення Позивачем виконання свого обов'язку надання Відповідачу оригіналів підписаних зі свого боку актів приймання-передачі природного газу з метою оформлення господарської операції з передачі газу як товару, що має бути сплачений після оформлення його передачі згідно умов Договору, є підстави для констатації факту прострочення кредитора з боку Позивача у розумінні ч.1 ст.613 ЦК України:
- за змістом ч.4 ст.612 ЦК України прострочення кредитору усуває прострочку боржника (Відповідача);
- відсутність прострочення з оплати унеможливлює порушення захищуваного суб'єктивного права на отримання такої оплати у розумінні ст.610 цього Кодексу;
- відсутність порушення (прострочення) грошового зобов'язання згідно ст.ст.611, 625 ЦК України унеможливлює і задоволення заявлених позовним вимог, які опосередковують наслідки прострочення боржника (відсутнє у розглядуваному випадку).
Виключно за умов надсилання постачальником у встановленому договором порядку на розгляд і підписання споживачеві оригіналів актів приймання-передачі природного газу за спірний період та необґрунтовану відмову споживача від їх підписання чи непідписання упродовж визначеного Договором строку позичальник буде управнений ініціювати питання щодо примушення до виконання відповідного грошового зобов'язання, у межах вирішення ймовірного спору щодо якого і підлягатимуть дослідженню та правової оцінки аргументи сторін щодо форс-мажорних обставин та неможливості споживання газу упродовж тимчасової окупації (з'ясування цих питань у світлі висновку апеляційного суду про відсутність порушення з боку Відповідача з мотивів прострочення кредитора у межах цього провадження є недоцільним).
Разом з тим, враховуючи, що суд апеляційної інстанції обмежений доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, а також враховуючи необхідність дотримання принципу заборони повороту до гіршого, судова колегія дійшла висновку про скасування рішення Господарського суду Луганської області від 07.01.2025 року у справі №913/438/24- в частині задоволення позовних вимог про стягнення пені в сумі 465 412 грн 33 коп., 3% річних в сумі 212 224 грн 02 коп та розподілу судових витрат на підставі ч. 3 ст. 277 ГПК України через невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи.
Оскільки рішення суду першої інстанції в частині позовних вимог щодо стягнення боргу в сумі 3 378 597 грн 93 коп. та інфляційних втрат в сумі 808 359 грн 14 коп, жодною із сторін не оскаржувалось, рішення в цій частині, судовою колегією залишається без змін.
За таких обставин, апеляційна скаргу Відповідача підлягає задоволенню, а апеляційну скаргу Позивача, судова колегія залишає без задоволення.
Судові витрати, згідно до вимог ч. ст. 129 Господарського процесуального кодексу України за подання позовної заяви та апеляційної скарги покладаються на Позивача, оскільки саме з його вини виник спір, що зумовлює стягнення з останнього на користь Відповідача суму судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 9090,66грн.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 271, 275, 276, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг", м. Київ на рішення Господарського суду Луганської області від 07.01.2025 у справі №913/438/24- залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу Відділу освіти Новопсковської селищної ради, селище Айдар Луганської області на рішення Господарського суду Луганської області від 07.01.2025 у справі №913/438/24 -задовольнити.
Рішення Господарського суду Луганської області від 07.01.2025 року у справі №913/438/24- в частині задоволення позовних вимог про стягнення пені, 3% річних та розподілу судових витрат - скасувати.
Прийняти в цій частині нове рішення, яким відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг", м. Київ про стягнення з Відділу освіти Новопсковської селищної ради пені в сумі 465 412 грн 33 коп. та 3% річних в сумі 212 224 грн 02 коп.
Судові витрати за подання позовної заяви у розмірі 60768,67грн покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг", м. Київ.
В іншій частині рішення господарського суду Господарського суду Луганської області від 07.01.2025 року у справі №913/438/24 залишити без змін.
Судові витрати, понесені у зв'язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, віднести на Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг", м. Київ.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг», місцезнаходження: вул. Шолуденка, будинок 1, м. Київ, 04116, ідентифікаційний код 42399676 на користь Відділу освіти Новопсковської селищної ради, місцезнаходження: пров. Історичний, будинок 26, селище міського типу Новопсков, Старобільський район, Луганська область, 92303, ідентифікаційний код 41716271 судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 9090,66грн.
Доручити господарському суду Луганської області видати відповідні накази.
Постанову може бути оскаржено до Верховного Суду у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня проголошення судового рішення або складання повного судового рішення.
Повний текст постанови підписано 11.04.2025.
Головуючий суддя О.В. Стойка
Суддя Д.О. Попков
Суддя О.О. Радіонова