вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"26" березня 2025 р. Справа№ 910/640/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Кропивної Л.В.
суддів: Барсук М.А.
Руденко М.А.
секретар судового засідання Медведєва К.І.
за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Райффайзен Банк»
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.02.2025
про відмову у забезпеченні позову
у справі № 910/640/25 (суддя Маринченко Я.В.)
за позовом Акціонерного товариства «Райффайзен Банк»
до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД «Корнер Плюс»
2. ОСОБА_1
про стягнення 3 950 168,21 грн,
Акціонерне товариство «Райффайзен Банк» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД КОРНЕР ПЛЮС» та ОСОБА_1 ,як поручителя, про стягнення 3950168,21 грн
13.02.2025 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про забезпечення позову, обґрунтована тим, що на виконання ухвали Господарського суду міста Києва від 04.02.2025 приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Горбульов А.В. відкрито виконавче провадження НОМЕР_6, а також 10.02.2025. арештовано майно ОСОБА_1 .
В рамках виконавчого провадження стало відомо,що в день прийняття ухвали суду відносно належних ОСОБА_1 транспортних засобів здійснена перереєстрація на нового власника.
Після перереєстрації транспортних засобів коштів в рахунок погашення заборгованості перед позивачем поручитель не здійснював.
Позивач вважає, що відповідачі вчиняють правочини,спрямовані на невиконання чи утруднення виконання майбутнього рішення суду.
Крім того позивач зазначав, що поручитель перебуває в зареєстрованому шлюбі з гр.. ОСОБА_2 з 09.10.2010.
21.11.2020,в період браку поручителем був придбаний транспортний засіб - легковий автомобіль MAZDA 3, 1496, (2014 року випуску), № куз. НОМЕР_1 , який був зареєстрований в Територіальному сервісному центрі №3246 на ОСОБА_2 .
ОСОБА_2 та ОСОБА_1 спільно побудовано житловий будинок, загальною площею 232,9 кв.м, житловою площею 135,5 кв.м., який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , і був введений в експлуатацію та зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно у 2018 році.
На думку позивача, Позивач поручителю ОСОБА_1 належить 1/2 частка спільного майна подружжя, у тому числі й на те,що зареєстроване за його дружиною ОСОБА_2 .
На підставі викладеного ним позивач просив місцевий господарський суд вжити заходи забезпечення позову,шляхом накладення арешту на 1/2 частку спільного майна подружжя і яке належить поручителю ОСОБА_1 в рухомому майні: Автомобілі MAZDA 3, 1496, (2014 року випуску), № куз. НОМЕР_1 , що зареєстрований за ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 );
в нерухомому майні : житловому будинку загальною площею 232,9 кв.м, житловою площею 135,5 кв.м., який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта: 1543145232109, що зареєстрований за ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ).
Розглянувши заяву Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» про забезпечення позову, місцевий господарський суд дійшов висновку, що вона не підлягає задоволенню і ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.02.2025 у справі № 910/640/25 в задоволенні заяви Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» про забезпечення позову відмовив.
Відмовляючи у задоволенні заяви про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачами у даній справі є ТОВ «ТД КОРНЕР ПЛЮС» та ОСОБА_1 ., тоді як ОСОБА_2 не є стороною договірних відносин з АТ «Райффайзен Банк», так само, як і не є учасником даної справи.
За висновком суду першої інстанції сам по собі факт придбання майна за час шлюбу, з огляду на норми Сімейного кодексу України, не є безумовною підставою для віднесення такого майна до об'єктів права спільної сумісної власності подружжя. До того ж позивачем не додано ані копії паспорта ОСОБА_2 , ані свідоцтва про шлюб, ані ідентифікаційного коду ОСОБА_2 , Сама по собі зроблена відмітка в паспорті ОСОБА_1 про реєстрацію шлюбу 09.10.2010 не є достатнім доказом для ідентифікації вищевказаної особи як його дружини.
Не погоджуючись з мотивами відмови у вжитті заходів до забезпечення позову, Акціонерне товариство «Райффайзен Банк» через підсистему «Електронний суд», звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.02.2025 у справі № 910/640/25 про відмову у забезпечення позову та ухвалити нове судове рішення, яким заяву про забезпечення позову задовольнити.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції неповно та неправильно встановлені обставини, які мають значення для справи, внаслідок норм процесуального права.
Апелянт зазначав, що АТ «Райффайзен Банк» 31.01.2025 звернулось до суду із заявою про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на рухоме майно, яке належить на праві власності ОСОБА_1 і яка була задоволена ухвалою від 04.02.2025.
На виконання ухвали Господарського суду міста Києва від 04.02.2025 у справі № 910/640/25 10.02.2025 приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Горбульовим Антоном Вадимовичем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 77155177 та про арешт майна ОСОБА_1 від 10.02.2025, якою накладено арешт на вантажний тягач RENAULT T 460, 10837, (2016 року випуску), № шасі НОМЕР_3 ; напівпричіп FELDBINDER TSA 42.3, (2008 року випуску), № шасі НОМЕР_4 ; автомобіль VOLKSWAGEN PASSAT, 1968, (2013 року випуску), № куз. НОМЕР_5 .
Однак після цього позивачу стало відомо, що належне відповідачу-2 рухоме майно було відчужено ним 04.02.2025 після порушення судом провадження у справі № 910/640/25 і у в той самий день, як суд забезпечив позов,шляхом накладення арешту на належні поручителю транспортні засоби.
Стверджуючи,що вжиті судом заходи забезпечення позову до поручителя виявилися неефективними,АТ «Райффайзен Банк» звернувся повторно до суду із заявою від 12.02.2025 про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на частку ОСОБА_1 у спільному майні подружжя - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
За доводами скаржника,судом першої інстанції не враховано, що ОСОБА_1 вчиняє всі можливі дії для відчуження своїх активів і виведення коштів зі своїх рахунків з метою уникнення виконання судових рішень; активний продаж всього належного йому рухомого майна, а також інші активні дії свідчать про підготовку відповідача-2 до уникнення відповідальності за договором поруки і тому потребують вжиття заходів забезпечення позову .
Ну думку позивача,саме права кредитора потребують додаткового захисту, чим і зумовлено подання заяви про забезпечення позову.
Вказуючи на ту обставину,що поручитель автоматично набув право власності на 1/2 частку майна у спільному майні подружжя,в силу положень ч. 3 ст. 368 ЦК України та ст. 60, 63 СК України; позивач в апеляційній скарзі вважав,що накладення арешту на 1/2 майна набутого поручителем у шлюбі з ОСОБА_2 ,є так еобхідною мірою забезпечення виконання рішення суду по справі № 910/640/25.
Витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.02.2025 матеріали апеляційної скарги Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» у судовій справі № 910/640/25 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Кропивна Л.В., судді: Барсук М.А., Пономаренко Є.Ю.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.03.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.02.2025 у справі № 910/640/25. Розгляд апеляційної скарги призначено на 26.03.2025.
15.03.2025 від ОСОБА_1 до Північного апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому відповідач-2 просив залишити апеляційну скаргу позивача без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін.
21.03.2025 від представника ОСОБА_1 адвоката Веліканова Костянтина Сергійовича до Північного апеляційного господарського суду надійшло клопотання, в якому викладено прохання надати можливість участі адвоката в апеляційному розгляді справи № 910/640/25 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, проведення судового засідання здійснити за допомогою системи відеоконференцзв'язку https://vkz.court.gov.ua/.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.03.2025 задоволено клопотання представника ОСОБА_1 адвоката Веліканова Костянтина Сергійовича про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції . Повідомлено учасників справи, що судове засідання по справі № 910/640/25 відбудеться 26.03.2025 об 11:50 год. в режимі відеоконференції.
На підставі службової записки головуючої судді Кропивної Л.В. розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/825/25 від 24.03.2025 здійснено повторний автоматизований розподіл судової справи, у зв'язку із перебуванням судді Пономаренка Є.Ю., який не є головуючим суддею (суддею-доповідачем) у справі з 25.03.2025 по 28.03.2025 у відпустці.
Відповідно до Протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу)(складу суду) від 24.03.2025 апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» у справі № 910/640/25 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Кропивна Л.В., судді: Барсук М.А., Руденко М.А.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.03.2025 справу № 910/640/25 за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.02.2025, розгляд якої призначено на 26.03.2025 об 11:50 год. в режимі відеоконференції, прийнято до провадження колегією суддів у визначеному складі.
У судове засідання 26.03.2025 з'явились представники позивача та відповідача-2 (в режимі відеоконференції). Відповідач-1 у судове засідання 26.03.2025 уповноважених представників не направив.
Відповідно до п. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Суд апеляційної інстанції установив явку учасників справи в судове засідання необов'язковою,тож судова колегія,перевіривши належне повідомлення учасників спору про місце та час апеляційного розгляду апеляційної скарги,визнала можливим розглянути апеляційну скаргу в даному судовому засіданні.
Розглянувши доводи апелянта, заслухавши доводи відповідача-2, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального права при вирішенні спору, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволені апеляційної скарги, з огляду на таке.
Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Суд може застосовувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частини третя та четверта статті 137 Господарського процесуального кодексу України).
Не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.
Північний апеляційний господарський суд зазначає, що забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи позивача, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судового рішення у випадку задоволення позову.
Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду.
Північний апеляційний господарський суд зазначає, що спір у справі № 910/640/25 має майновий характер та стосується солідарного стягнення коштів у розмірі 3950168,21 грн. з громадянина поручителя та юридичної особи боржника у забезпеченому порукою зобов'язанні .
Раніше,ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.02.2025 у справі № 910/640/25 заяву Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» про забезпечення позову було задоволено, вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на рухоме майно, а саме: Вантажний тягач RENAULT T 460, 10837, (2016 року випуску), № шасі НОМЕР_3 ; Напівпричіп FELDBINDER TSA 42.3, (2008 року випуску), № шасі НОМЕР_4 ; Автомобіль VOLKSWAGEN PASSAT, 1968, (2013 року випуску), № куз. НОМЕР_5 , що належить ОСОБА_1 .
Щодо заяви позивача про вжиття заходів забземечення позову шляхом накладення арешту на 1/2 частку майна подружжя, а саме на автомобіль MAZDA 3, 1496, (2014 року випуску), № куз. НОМЕР_1 та на житловий будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта: 1543145232109, вказуючи, що такі належать на праві спільної сумісної власності ОСОБА_1 , однак зареєстровані за ОСОБА_2 , то колегія суддів враховує наступне.
Суд першої інстанції виснував,що сам по собі факт придбання спірного майна за час шлюбу не є безумовною підставою для віднесення такого майна до об'єктів права спільної сумісної власності подружжя, адже згідно з пунктом 3 частини першої статті 57 Сімейного кодексу України, особистою приватною власністю дружини, чоловіка є майно набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто. Отже, у разі придбання майна хоча й у період шлюбу, але за особисті кошти одного з подружжя, це майно не може вважатися об'єктом спільної сумісної власності подружжя, а є особистою приватною власністю того з подружжя, за особисті кошти якого воно придбане.
Крім цього, відповідно до частини 1 та 2 статті 73 за зобов'язаннями одного з подружжя стягнення може бути накладено лише на його особисте майно і на частку у праві спільної сумісної власності подружжя, яка виділена йому в натурі. Стягнення може бути накладено на майно, яке є спільною сумісною власністю подружжя, якщо судом встановлено, що договір був укладений одним із подружжя в інтересах сім'ї і те, що було одержане за договором, використано на її потреби.
За договором поруки поручитель не отримує зустрічного блага від кредитора, а поручається перед кредитором за іншу особу.
Таким чином,колегія суддів вважає ухвалу суду в частині відмови у задоволенні заяви про забезпечення позову у даній справі вірною і підстав для її скасування чи зміни не вбачає,тож апеляційна скарга Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.
Порушень норм процесуального права, які могли бути підставою для скасування або зміни оскарженого рішення у відповідності до норм статті 277 Господарського процесуального кодексу України, судом апеляційної інстанції не виявлено.
Судові витрати за подання зазначеної апеляційної скарги, згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на скаржника.
Керуючись ст. ст. 129, 269, 275, 276, 282 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд,-
1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.02.2025 у справі № 910/640/25 залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.02.2025 у справі № 910/640/25 залишити без змін.
3. Матеріали оскарження у справі № 910/640/25 повернути до місцевого господарського суду.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до ст.ст. 287, 288 Господарського процесуального кодексу України.
Повна постанова складена 10.04.2025.
Головуючий суддя Л.В. Кропивна
Судді М.А. Барсук
М.А. Руденко