Справа № 715/793/25
Провадження № 1-кс/715/77/25
14.04.2025 селище Глибока
Глибоцький районний суд Чернівецької області
у складі: слідчого судді ОСОБА_1
секретар судового засідання ОСОБА_2
учасники процесу:
прокурор ОСОБА_3
підозрюваний ОСОБА_4
захисник ОСОБА_5
розглянувши в судовому засіданні у кримінальному провадженні № 12025262020001003 клопотання слідчого відділення № 3 (с-ще. Глибока) слідчого відділу Чернівецького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області лейтенант поліції ОСОБА_6 , яке погоджене з керівником Глибоцького відділу Чернівецької обласної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, -
Слідчий відділення № 3 (с-ще. Глибока) слідчого відділу Чернівецького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області лейтенант поліції ОСОБА_6 звернулася до слідчого судді із клопотанням, яке погоджене керівником Глибоцького відділу Чернівецької обласної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Своє клопотання слідчий обґрунтовує тим, що досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , діючи умисно, вчинив злочин, пов'язаний із незаконним переправленням осіб через державний кордон України.
Так, у період часу з лютого 2025 року по 24 березня 2025 року невстановлена особа з корисливих мотивів, з метою реалізації злочинного умислу, направленого на сприяння незаконного переправлення осіб через державний кордон України, підшукав чотирьох чоловік призовного віку з числа громадян України, які бажали незаконно перетнути державний кордон України, а саме: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителя АДРЕСА_2 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жителя АДРЕСА_3 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , жителя АДРЕСА_4 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , жителя АДРЕСА_5 , та обумовив оплату за надання вказаних незаконних послуг у сумі 10000 доларів США з кожного.
У невстановлений в ході досудового розслідування час, невстановлена особа, діючи відповідно до попередньо узгодженого плану злочинних дій, провела інструктаж особам, яких мала на меті незаконно переправити через державний кордону України, та отримала грошову винагороду за вказану послугу в переправленні через державний кордон від ОСОБА_8 та ОСОБА_9 в сумі 10000 доларів США з кожного, які останні передали особисто, а від родичів ОСОБА_10 отримала грошові кошти в сумі 4000 доларів США як аванс за вчинення вищевказаних незаконних дій.
23 березня 2025 року невстановлена особа, у відповідності до визначеного часу та місця незаконного переправлення осіб через державний кордон України, використовуючи транспортний засіб марки КІА SORENTO синього кольору державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , перевезла ОСОБА_10 , ОСОБА_8 та ОСОБА_11 до одного із населених пунктів Тернопільської області, де в подальшому, за вказівкою невстановленої особи ОСОБА_10 та ОСОБА_8 пересіли в транспортний засіб марки ВАЗ-2109 державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , за кермо якого сів ОСОБА_10 , який повинен був слідувати за транспортний засобом марки КІА SORENTO, куди в цей час здійснив посадку ОСОБА_9 , і вони продовжили рух в напрямку місця перетину державного кордону.
Цього ж дня у невстановлений час, ввечері, водій транспортного засобу марки КІА SORENTO здійснив зупинку транспортного засобу у межах одного із населених пунктів Чернівецької області, де, після нетривалого очікування, до даних осіб прибув транспортний засіб марки «Opel Vivaro» державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_4 , після чого ОСОБА_11 та ОСОБА_9 за вказівкою водія транспортного засобу марки КІА SORENTO пересіли в транспортний засіб марки ВАЗ-2109 державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , за кермом якого перебував на той час ОСОБА_8 та, за вказівкою невстановленого водія транспортного засобу марки КІА SORENTO, продовжили рух в напрямку місця перетину кордону, слідуючи за транспортним засобом «Opel Vivaro», під керуванням ОСОБА_4 .
Надалі, у зв'язку із несправністю транспортного засобу марки ВАЗ-2109, державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , ОСОБА_10 , ОСОБА_8 , ОСОБА_11 , ОСОБА_9 , за вказівкою ОСОБА_4 , пересіли в транспортний засіб марки «Opel Vivaro» державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_3 , в салоні якого перебувала невстановлена особа, та продовжили рух у визначеному напрямку.
24 березня 2025 року близько 05 год. ОСОБА_4 , керуючи транспортним засобом марки «Opel Vivaro» державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_3 , перевіз ОСОБА_10 , ОСОБА_8 , ОСОБА_11 , ОСОБА_9 до ангару на території колишнього асфальтобетонного заводу, що в межах населеного пункту селища Глибока Чернівецького району Чернівецької області, після чого, спільно із невстановленою на даний час особою, доставив на вказане місце транспортний засіб «Opel Frontera» іноземної реєстрації НОМЕР_4 , де ОСОБА_10 , ОСОБА_8 , ОСОБА_11 , ОСОБА_9 , за вказівкою ОСОБА_4 , та, після проведеного ОСОБА_4 інструктажу, очікували подальших інструкцій щодо подальших дій з метою перетину держаного кордону поза межами пункту пропуску.
Близько 20 год. 30 хв. 24 березня 2025 року на території колишнього асфальтобетонного заводу, що в межах населеного пункту селища Глибока Чернівецького району Чернівецької області громадян ОСОБА_10 , ОСОБА_8 , ОСОБА_11 , ОСОБА_9 було затримано прикордонним нарядом НОМЕР_5 прикордонного загону.
Вказує на те, що 10.04.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, а саме в незаконному переправленні осіб через державний кордон України, сприянні їх вчиненню порадами, вказівками, наданням засобів, вчинено щодо кількох осіб, за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів.
При цьому слідчий посилаючись на обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні ним злочину передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України та існування ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ст. 177 КПК України, просить суд застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на шістдесят днів.
Прокурор Глибоцького відділу Чернівецької окружної прокуратури ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримав клопотання, просив суд його задовольнити.
Підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник - адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання, просили суд при обрані запобіжного заходу обумовити альтернативу у виді застави. При цьому захисник вказував недоведеність прокурором наявності ризиків, які передбачені ст. 177 КПК України та те, що підозрюваний має постійне місце проживання, сім'ю, є інвалідом ІІ групи.
Вислухавши учасників судового провадження, вивчивши клопотання з додатками, суд приходить до наступних висновків.
Ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (надалі Конвенція) гарантує основоположне право на свободу та недоторканість, яке є найважливішим у «демократичному суспільстві» у розумінні Конвенції. Кожен має право на захист цього права, що означає не бути позбавленим або не мати продовження позбавлення свободи, крім випадків, коли таке позбавлення відбувалось за умов, встановлених у п.1 ст.5 Конвенції. Цей перелік винятків є вичерпним і лише вузьке тлумачення цих винятків відповідає цілям цього положення, а саме гарантувати, що нікого не буде свавільно позбавлено свободи. Для того, щоб позбавлення свободи не вважалось свавільним, додержання національного закону при його застосуванні є недостатнім. Такий захід має бути необхідним за конкретних обставин.
Таким чином, тримання під вартою у відповідності до підпункту (c) пункту 1 статті 5 Конвенції має задовольняти вимогу пропорційності. Тобто, суд повинен розглядати питання, чи взяття особи під варту конче необхідним та чи можуть інші, менш суворі заходи бути достатніми для досягнення цієї цілі.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Встановлено, що 10.04.2025 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом ОМП від 24.03.2025; протоколами допиту свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_12 протоколами пред'явлення особи для впізнання з участю, ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_12 іншими доказами кримінального провадження у сукупності.
Дослідивши надані докази, вважаю, що прокурором доведено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України та недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
Так, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину. У разі доведення його вини йому загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дев'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна, що свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч.1 ст. 177 КПК України.
Крім того, на наявність вказаного ризику, на мою думку вказує і те, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочину, пов'язаного із незаконним перетином кордоном, що вказує на його обізнаність про шляхи такого перетину.
Також вважаю, що існує ризик передбачений ч. 2 ст. 177 КПК України, оскільки перебуваючи на волі ОСОБА_4 має можливість знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
Крім того, з матеріалів справи та пояснень прокурора вбачається, що досудовим розслідуванням на даний час не встановлені всі співучасники вчинення кримінального правопорушення, у зв'язку із чим ОСОБА_4 зможе впливати на даних осіб та свідків для уникнення відповідальності, що свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 3 ч.1 ст. 177 КПК України.
Також при обранні запобіжного заходу враховую, що підозрюваний ОСОБА_4 раніше не судимий в силу вимог ст. 89 КК України.
Разом з тим, ризик заначений в клопотанні, передбачений п.5 ч.1 ст.177 КПК України прокурором в судовому засіданні не доведений.
Згідно ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Метою і підставою тримання під вартою є запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється особа, незаконно впливати на потерпілих та свідків або іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню.
При судовому розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд враховує вимоги п.п.3,4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження прав особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Зокрема, при розгляді клопотання суд оцінює підстави для застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою з урахуванням конкретних обставин справи.
Крім цього, враховуючи практику Європейського суду та положення ч.1 ст. 178 КПК України, при розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою суд бере до уваги характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо, буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
Враховуючи, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії тяжкого злочину, вчиненого в групі осіб, кількості осіб, яких вони намагалися переправити через кордон, розмір винагороди, яку вони мали намір отримати за організацію незаконного перетину, з метою попередження можливості переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків та інших фігурантів, які є співучасниками у даному кримінальному провадженні, для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, беручи до уваги сукупність характеризуючих даних про особу підозрюваного, вважаю за доцільне застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Згідно ч. 3 ст. 183 КПК України при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину визначається від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно ч.5 ст.182 КПК України, у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
З огляду на вище викладені обставини справи, особу підозрюваного, значний суспільний резонанс вказаної категорії кримінальних правопорушень та їх соціальну значимість, вважаю, що визначення розміру застави в межах, передбачених п.2 ч.5 ст.183 КПК України недостатньо для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного, а тому, беручи до уваги розмір неправомірної вигоди отриманої організаторами та виконавцями за незаконне переправлення осіб через кордон, вважаю, що відповідним та ефективним розміром застави для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного за даних конкретних обставин буде застава в сумі 800 000 гривень.
Крім цього, застосовуючи до підозрюваного альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, яка може бути ним внесена у будь-який момент, вважаю за необхідне відповідно до ст. 194 ч.5 КПК України покласти на нього ряд обов'язків.
Згідно ч.1 ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 177, 178, 181, 184, 192-194, 196-199, 309 КПК України, суд, -
Клопотання про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_4 , запобіжного заходу у виді тримання під вартою - задовольнити.
Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що проживає по АДРЕСА_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 12 червня 2025 року.
Одночасно для забезпечення виконання ОСОБА_4 , обов'язків, визначених КПК України, визначити альтернативний запобіжний захід у виді застави в розмірі 800 000 (вісімсот тисяч) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок UA548201720355279001000008745, МФО 820172, Держказначейська служба України, м. Київ, код 26311401, ТУ ДСА України в Чернівецькій області.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.
У разі внесення застави покласти на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;
- не відлучатися за межі населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- утримуватись від спілкування зі свідками по справі.
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Термін дії обов'язків, покладених судом у разі внесення застави визначити до 12 червня 2025 року.
Роз'яснити підозрюваному, що в разі внесення застави у визначеному в ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі Державній Установі «Чернівецький слідчий ізолятор».
Після отримання та перевірки протягом не більше одного робочого дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Державної Установи «Чернівецький слідчий ізолятор» негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого ОСОБА_6 , прокурора ОСОБА_3 та слідчого суддю Глибоцького районного суду Чернівецької області.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_4 вважається таким до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя