Справа № 636/6974/24 Провадження №1-кп/636/713/25
14 квітня 2025 року Чугуївський міський суд Харківської області у складі: головуючого - судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , прокурора - ОСОБА_3 , обвинуваченого - ОСОБА_4 , захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши в закритому судовому засіданні в режимі відеоконференцзв'язку кримінальне провадження № 12024221250000294 від 22 червня 2024 року за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Ягідне Куп'янського району Харківської області, українця, громадянина України, маючого базову загальну середню освіту, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , в силу ст. 89 КК України не маючого судимості
у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 4 ст. 152 КК України,
встановив:
В провадженні Чугуївського міського суду Харківської області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 4 ст. 152 КК України.
Відповідно до матеріалів кримінального провадження в ході досудового розслідування до обвинуваченого ОСОБА_4 було застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 закінчується 08 травня 2025 року, однак судовий розгляд у вказаному кримінальному провадженню не закінчено і потребує часу.
У судовому засіданні від прокурора надійшло клопотання про продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 на 60 днів, з залишенням застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених КПК України, визначеної ухвалою слідчого судді Чугуївського міського суду Харківської області від 16 липня 2024 року у сумі 190 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 575320 грн 00 коп.
В обґрунтування клопотання прокурор посилається на наявність ризиків, передбачених в п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватись від органів досудового розслідування і суду, може незаконно впливати на потерпілу, а також вчинити інше кримінальне правопорушення у зв'язку з чим, обрання більш м'якого запобіжного заходу окрім як тримання під вартою не можливо.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник - адвокат ОСОБА_5 не заперечували проти задоволення клопотання прокурора щодо продовження відносно обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Суд, заслухавши позицію обвинуваченого та його захисника, думку прокурора, дослідивши документи та матеріали, якими прокурор обґрунтовує клопотання, в рамках якого подається клопотання, приходить до висновку про задоволення клопотання.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
Підставами продовження запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 4 ст. 152 КК України.
Суд вважає встановленим існування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що обвинувачений ОСОБА_4 може переховуватись від суду.
Ризик того, що ОСОБА_4 може переховуватись від органу досудового розслідування або суду, пов'язаний з тим, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі строком від 10 до 15 років, у зв'язку з чим розуміючи тяжкість понесення покарання у разі визнання обвинуваченого винним у вчиненні інкримінованого злочину, останній може переховатись від суду з метою уникнення понесення покарання. Окрім того даний ризик підтверджується на території України введено воєнний стан, а не стабільний рівень безпеки на території Харківської області надає можливість обвинуваченому переховуватись від суду.
Ризик незаконного впливу на потерпілу обґрунтовується тим, що ОСОБА_4 фактично мешкає в одному населеному пункті разом з нею та може вчинити дії, пов'язані з незаконним впливом на неї шляхом насильницьких дій, залякування, вмовляння або підкупу з метою надання останньою недостовірних показань.
Ризик того, що ОСОБА_4 може вчинити інше кримінальне правопорушення пов'язаний тим, що останній офіційно не працевлаштований і в нього відсутні законні джерела існування, окрім того обвинувачений не має тісних соціальних зв'язків.
Відповідно до ч. 3 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити, крім іншого, виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.
Суд, розглядаючи клопотання прокурора враховує те, що стороною захисту на теперішній час не надано до суду переконливих доказів того, що наведені в ухвалі суду за результатами розгляду клопотання сторони обвинувачення про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 ризики на теперішній час суттєво зменшились або перестали існувати.
Приведені обставини, на думку суду, беззаперечно свідчать про те, що застосування більш м'яких запобіжних заходів не забезпечить запобігання ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Окрім цього, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою може оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи, про що викладено правову позицію в рішеннях ЄСПЛ «Летельє проти Франції», «Нечипорук і Йонкало проти України», «Осаковський проти України».
Суд наголошує, що сама по собі тяжкість інкримінованого кримінального правопорушення не може бути підставою для продовження дії обраного раніше запобіжного заходу, але при цьому, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовується відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, про що викладено правову позицію в рішенні ЄСПЛ «Летельє проти Франції».
Положення ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлюють, що законним та обґрунтованим визнається арешт особи, коли він є необхідним для запобігання вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення, а також для забезпечення виконання будь-якого обов'язку, встановленого законом.
Вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу, суд враховує обставини кримінального провадження, практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Таким чином, враховуючи сукупність досліджених судом обставин та тяжкість покарання за злочин, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , суд вважає, що на момент вирішення клопотання прокурора встановлено наявність обґрунтованої підозри та достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені п. 1, 3, 5, ч. 1 ст. 177 КПК України, та недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання встановлених ризиків, і приходить до висновку про відсутність підстав для скасування, зміни запобіжного заходу, оскільки не зникли наявні ризики, передбачені п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а відтак суд вважає доцільним продовжити обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, тобто до 04 листопада 2024 року включно, оскільки саме такий запобіжний захід забезпечить його належну процесуальну поведінку та може запобігти вказаним ризикам та буде належною мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків.
Відповідно до вимог ст. 182 КПК України, суд, з урахуванням викладених обставин злочину, майнового та сімейного стану підозрюваного, ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, визначає заставу, достатню для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України, в розмірі 190 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 575320,00 грн. (3028,00 грн. х 190).
Відповідно до частини 2 статті 27 КПК України суд може прийняти рішення про здійснення кримінального провадження у закритому судовому засіданні впродовж усього судового провадження або його окремої частини у разі, розгляду справи про кримінальне правопорушення проти статевої свободи та статевої недоторканості особи.
Таким чином враховуючи правову кваліфікацію кримінального правопорушення, за яким обвинувачується ОСОБА_4 , суд дійшов висновку про необхідність здійснення даного кримінального провадження у закритому судовому засіданні.
Клопотань про колегіальний розгляд справи не надходило.
На підставі вищезазначеного та враховуючи, що судом проведені всі підготовчі дії, передбачені нормами чинного КПК України, суд вважає можливим призначити кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч.4 ст.186 КК України до судового розгляду.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 27, 177, 178, 182, 183, 314, 331, 369, 370, 372 КПК України, суд
постановив:
Клопотання прокурора, про продовження строку тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 на 60 (шістдесят) днів, а саме: з 14 квітня 2025 року до 13 червня 2025 року включно, в державній установі «Харківський слідчий ізолятор».
Визначити (залишити) суму застави стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 190 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 575320,00 грн. (3028,00 грн. х 190).
Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Чугуївського міського суду Харківської області: р/р UA 208201720355299002000006674; МФО 820172; Код одержувача: 26281249; Банк одержувача: ДКСУ м. Київ; отримувач коштів: ТУ ДСА України в Харківський області; призначення платежу: застава згідно КПК по справі № ________ від _______( П.І.П.), назва суду.
Після внесення визначеної суми застави, ОСОБА_4 з під варти звільнити.
У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_4 наступні обов'язки:
1) прибувати до слідчого, прокурора чи суду за першою вимогою;
2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він фактично проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.
Копію ухвали направити до ДУ «Харківський слідчий ізолятор» для виконання.
Ухвалу в частині продовження строку запобіжного заходу може бути оскаржено безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом 5 (п'яти) днів з дня її проголошення, а обвинуваченим ОСОБА_4 в той же строк з моменту вручення йому копії цієї ухвали суду.
Оскарження ухвали не зупиняє її дію та не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Суддя ОСОБА_1