Справа № 646/9864/24
Провадження № 3/646/94/2025
14 квітня 2025 року м. Харків
Червонозаводський районного суду м.Харкова у складі головуючого судді - Чорної Б.М.,
за участю секретаря судового засідання : Машко П.М.,
адвоката : Полюхович А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали, які надійшли від Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції в Харківській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, тимчасово не працюючого, проживаючого за адресою : АДРЕСА_1 ,
за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
До Червонозаводського районного суду м. Харкова надійшли матеріали від Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції в Харківській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП України.
Так, згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 03.09.2024 року серії ААД №838987, 03 вересня 2024 року о 20 год. 40 хв. в Харківській області, Куп'янському району в селі Гусинка по вул.Трвневій біля буд.10 водій ОСОБА_1 керував траснпортним засобом ВАЗ-2112, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме : запах алкоголю з порожнини рота, млява мова, порушення координації рухів. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився в присутності двох свідків, чим порушив п. 2.5 «Правил дорожнього руху», затверджених Постановою КМУ від 10.10.2001 року №1306, за що передбачена адміністративна відповідальність за ст.130 КУпАП.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Протоколом автоматизованого розподілу справ між суддями Червонозаводського районного суду м.Харкова від 05.09.2024 р. справу розподілено на суддю Чорну Б.М.
ОСОБА_1 в судовому засіданні вину не визнав, та вказав, що не перебував в стані алкогольного сп'яніння, відмовився їхати в медичний заклад, оскільки в той час після перелому ноги перебував з бинтом та узагалі не керував транспортним засобом.
Адвокат в судовому засіддані заперечувала щодо притягнення до адміністративної відповідальності та просила закрити адміністративне провадження за відсутністю події та складу злочину, акцентувавши увагу, на те що немає доказів факту керування ОСОБА_1 транспортного засобу, що підтверджується відео з нагрудного персонального відеореєстратора поліцейського, яке розпочинається 03.09.2024 року о 21:57 год. коли поліцейські підходять до припаркованого біля паркану будинку автомобіля, який не рухається, стоїть з вимкненим двигуном і на водійському кріслі якого сидить курить ОСОБА_1 . ОСОБА_1 пояснив працівникам поліції, що він не керував автомобілем, а просто сидів у припаркованому, нерухомому автомобілі і курив, коли до нього підійшли військовослужбовці, тобто поліцейські підійшли до автомобіля ВАЗ - 2112 н.з НОМЕР_1 , який не здійснював рух, оскільки перебував у статичному стані. Також важливим є той момент, що авто навіть не було приведене в роботу ключем запалювання, тобто двигун у автомобілі не працював, що підтверджується тим же відеозаписом, оскільки: 1) не світилася передня панель приборів автомобіля (спідометр, контрольні лампи, рівень пального, рівень оборотів двигуна), а при ввімкненому двигуні така панель обов'язково світиться у темну пору доби, 2) не світилися задні габарити, а при ввімкненому двигуні такі габарити обов'язково відображаються. Тому, саме відеозаписом спростовується факт руху транспортного засобу і навпаки, підтверджується факт перебування автомобіля у статичному стані (нерухомому), також, доводиться факт не приведення в роботу двигуна автомобіля, відтак, об'єктивна сторона правопорушення абсолютно відсутня.
Також, зазначила, що відкофіксація не велась безперервно, оскільки направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції складено о 22 год. 45 хв. 03.09.2024 року, при тому, що згідно фабули протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №838987 від 03.09.2024 року, вбачається, що від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 відмовився о 20 год 40 хв. 03.09.2024 року. В протоколі про адміністративне правопорушення серії серії ААД №838987 від 03.09.2024 року час його складання значиться 22 год 50 хв 03.09.2024 року, тобто по завершенню відеофіксації, яка завершилася як вказувалося вище o 22:31 год. 03.09.2024 року. Крім того, вказала, що огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення, в той час як направлення було виписане через понад дві години.
Щодо письмових пояснень свідків, то вважала, що дані свідчення не можуть вважатися належними, допустимими та достовірними доказами вчинення правопорушення оскільки пояснення ОСОБА_2 , який проживає за адресою АДРЕСА_2 та пояснення ОСОБА_3 , який проживає за адресою: АДРЕСА_3 слово в слово ідентичні, що викликає сумніви у дійсності викладених обставин. Містять суперечності, свідки вказують, що перебували у себе вдома за адресою АДРЕСА_4 , при цьому адресу проживання вказують іншу. З даних пояснень не зрозуміло, яким чином дані особи перебуваючи в себе вдома та ще у вечірній час доби, з їхніх свідчень о 20:40 год 03.09.2024 року, коли надворі вже було темно, могли встановити, що за кермом авто ВАЗ -2112 д.н.з НОМЕР_1 був ОСОБА_1 і що він керував т/з у стані алкогольного сп'яніння. На відео з бодікамери поліцейського не зафіксовано встановлення осіб свідків та написання свідками письмових пояснень.
Працівник поліції взагалі не пропонував ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогльного чи наркотичного спяніння з використанням спеціальних технічних засобів на місці зупинки відповідно до вимог ч. 2 ст.266 КУпАП, а одразу вказав на необхідність пройти такий огляд у медичному закладі охорони здоров'я. Також при процедурі проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 не роз'яснювалися його права і обов'язки, передбачені ст. 268 КУпАП, та не зроблено відповідної відмітки у протоколі.
Суд, дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та долучені до нього матеріали, доходить до наступного.
Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративне правопорушення.
Згідно ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Як зазначено в ч. ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 9 КУпАП правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, запобігання правопорушенням, виховання громадян в дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно положень КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.
Наявність події правопорушення доводиться шляхом подання доказів.
У ст.251КУпАП зазначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Допустимість доказів це придатність їх для використання у адміністративному процесі за формою, на відмінну від їх належності придатність для використання за змістом.
При цьому, у відповідності до ст.252КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Згідно ст.280КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Диспозиція ч. 1 статті 130КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Відповідно до статті 35 Закону України «Про НаціональнуПоліцію» поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі, якщо водій порушив Правила дорожнього руху.
В п.1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Згідно з п. 2 Загальних положень Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 року № 1452/735: огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Відповідно до п. 4 Розділу І Інструкції ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість. Ознаками алкогольного ( наркотичного ) сп'яніння є: - запах алкоголю з порожнини рота; - порушення координації рухів; - порушення мови; - виражене тремтіння пальців рук; - різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; - поведінка, що не відповідає обстановці (п. 3 Розділу І зазначеної Інструкції).
Відповідно до п.2.5 ПДР України водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Порядок проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції визначений ст. 266 КУпАП, Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17.12.2008 року (далі Порядок), та регулюється Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09.11.2015 (далі Інструкція).
Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я. Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним. Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
У разі відсторонення особи від керування транспортним засобом, річковим або маломірним судном можливість керування цим транспортним засобом, річковим або маломірним судном надається уповноваженій нею особі, яка має посвідчення водія (судноводія) відповідної категорії та може бути допущена до керування транспортним засобом, річковим або маломірним судном.
Згідно п.27 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 грудня 2005 року № 14 (із змінами, внесеними згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України № 18 від 19 грудня 2008 року), судам слід ураховувати, що стан сп'яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника. Для притягнення до відповідальності за ст. 130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп'яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли остання почала рухатись.
Як вказувалося вище, право органів Національної поліції вимагати пройти у встановленому порядку медичний огляд у відповідності до п.2.5 ПДР кореспондується із обов'язком водія не керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин. У разі невиконання вимог п.2.5 ПДР передбачена адміністративна відповідальність за частиною 1 статті 130 КУпАП, а саме: за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Об'єктом даного адміністративного правопорушення є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, а також безпеки на річковому транспорті та маломірних суднах.
Об'єктивна сторона зазначеного правопорушення виражається, зокрема у формі відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Суб'єкт адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП спеціальний - водій транспортного засобу, або інша особа, яка керувала транспортним засобом.
Суб'єктивна сторона даного правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу.
У рішенні по справі "О'Галлоран та Франціє проти Сполученого Королівства" від 29.06.2007 року Європейський суд з прав людини постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі. Суд неодноразово наголошував на тому, що користування джерелом підвищеної небезпеки покладає на водія транспортного засобу певні додаткові обов'язки, які пов'язані із необхідністю забезпечення безпечного використання транспортних засобів і таке обмеження прав конкретної особи повністю відповідає інтересам суспільства щодо забезпечення безпеки дорожнього руху. Керування транспортним засобом водієм, який підозрюється в тому, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння, створює реальну небезпеку, яка може призвести до тяжких наслідків.
У справі Проніна проти України, № 63566/00, від 18 липня 2006 року Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
Суд зазначає, що протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 838987 від 03.09.2024 року складений уповноваженою на те посадовою особою, в межах наданих їй повноважень, відповідає вимогам ст. ст.255,256 КУпАП та в силу ст. 251 КУпАП є доказом у справі.
На підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, працівниками поліції надано докази, які судом досліджені: протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 838987 від 03.09.2024, акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, а саме: ALCOTEST DRAGER 6820, направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, розпискою, письмовими поясненями ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , відеозапис, постанова серії ББА № 109988 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП, копія посвідчення водія, довідка старшого інспектора САП Куп'янського РВП ГУНП в Харківській облаті про те, що ОСОБА_1 протягом року не притягався до адміністартивної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП.
Положеннями ст. 280 КУпАП регламентовано, що суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Оцінюючи зазначені докази, суд бере до уваги, що протокол про адміністративне правопорушення є документом, що офіційно засвідчує подію адміністративного правопорушення і відповідно до ст. 251 КУпАП є одними із джерел доказів, на основі яких ґрунтується повне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин справи та правильне її вирішення. Однак, протокол про адміністративне правопорушення сам по собі без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не є безумовними та беззаперечним доказом на доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, і являє собою лише початковий правовий висновок щодо дій певної особи. Зазначене узгоджується і з судовою практикою ЄСПЛ, згідно якої «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом» (п.43 рішення від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (Kobets v. Ukraine), з відсиланням на п. 282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey).
Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і правопорушник є винним у його вчиненні. Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.
Підставою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність в його діях складу правопорушення, передбаченого Кодексом України про адміністративне правопорушення.
Об'єктивна сторона передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП правопорушення виражається, зокрема у формі відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 року №1452/735, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Отже, оглядові підлягають лише водії транспортних засобів, щодо яких в поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного чи іншого сп'яніння, згідно з ознаками такого стану, визначеними МОЗ і МВС України. Окрім того обов'язковим є доведення підстав для такого огляду особи.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_4 вказала, що бачилась з ОСОБА_1 в той період часу, на вигляд він не був в стані алкогольного сп'яніння, мав проблеми з здоров'ям, саме перелом ноги та ходив з бинтом. Приїжджав до неї додому 03.09.2024 року підвечір у сусіднє село, однак за кермом транспортного засобу перебував інший - незнайомий їй чоловік.
Працівник поліції ОСОБА_5 , допитаний в судовому засіданні, як свідок, пояснив, що коли приїхав на виклик, не бачив та в результаті чого і не зафіксував факту керування транспортним засобом ОСОБА_1 на бодікамеру, оскільки виїзд був здійснений за викликом на спецлінію 102. Протокол було складено на місці події - пункті постійної дислокації, ознаки алкогольного сп'яніння, які були виявлені у ОСОБА_1 та зафіксовані в протоколі, були зафіксовані та визначені з пояснень свідків. По приїзду на виклик екіпажем було встановлено, що автомобіль зеленого кольору ВАЗ певний час стоїть нерухомо, у авто перебуває ОСОБА_1 . Між чоловіками - ОСОБА_1 та військовими (серед яких були і особи, що робили виклик поліції та в подальшому надавали письмові пояснення як свідки) тривала бурхлива суперечка та існувала напружена обстановка на місці стоянки транспортного засобу з приводу речей особистого користування.
З письмових пояснень свідка ОСОБА_2 , вбачається, що 03.09.2024 року о 20:40 год. перебував вдома, в цей час до даної адреси під'їхало авто ВАЗ-2112 під керування ОСОБА_1 , який при цьому мав ознаки алкогольного сп'яніння, оскільки почав кричати, неадекватно себе поводити та хотів побачити командира підрозділу, в результаті чого було викликано поліцію.
З письмових поясненнь свідка ОСОБА_3 , вбачається, що 03.09.2024 року о 20:40 год. перебував вдома за адресою: АДРЕСА_4 , в цей час до даної адреси під'їхало авто ВАЗ-2112 під керування ОСОБА_1 , який при цьому перебував в стані алкогольного сп'яніння, останній почав кричати, неадекватно себе поводити та хотів побачити командира підрозділу, ОСОБА_3 просив заспокоїтися, але останній не реагував на зауваження, в результаті чого було викликано наряд поліції.
Суддя звертає увагу на те, що у ході провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою ст. 130 КУпАП, яке проявилось у відмові від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння підлягає доведенню не лише факт керування особою транспортним засобом, а й наявність ознак алкогольного сп'яніння, пропозиція/вимога пройти огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння у медичному закладі, умови та можливість проходження такого огляду в медичному закладі. Крім того, має бути встановлено факт відмови водія від проходження зазначеного огляду, якому має передувати роз'яснення прав особи, виявлення та фіксація ознак сп'яніння, а не формальне припущення наявності у особи цих ознак.
З дослідженого в судовому засіданні відеозапису вбачається, що працівники поліції розмовляють з ОСОБА_1 , відповідно до якого, зафіксований факт перебування ОСОБА_1 на передньому сидінні транспортного засобу біля двору, без фіксування його руху, та пропонують йому пройти огляд в медичному закладі, при цьому патрульний не повідомив ОСОБА_1 про наявність в останнього конкретних ознак алкогольного сп'яніння згідно з ознаками такого стану, що свідчило б про наявність у поліцейського підстав вважати, що водій перебуває у стані сп'яніння.
Працівник поліції візуально не оглядав ОСОБА_1 вказані у протоколі про адміністративне правопорушення ознаки алкогольного сп'яніння як «запах алкоголю з порожниини рота, млява мова, порушення координації рухів» не підтверджується дослідженими суддею відеозаписами, згідно з якими в ході спілкування ОСОБА_1 з поліцейськими та під час складання відносно нього адміністратвиного матеріалу, поведінка та дії останнього є адекватними та такими, що відповідають обстановці: ОСОБА_1 реагував на вимоги поліцейських та надавав адекватні відповіді на їх запитання.
У своїх письмових поясненнях свідки узагалі нічого не свідчили ні про пропозицію пройти огляд на стан сп'яніння, ні про відмову ОСОБА_1 від проходження такого огляду. Фактично, їх пояснення завершувалися моментом виклику подліції. Безпосередньо до суду на неодноразові виклики та повідомлення, вручені належним чином, вказані свідки жодного разу не прибули.
Слід звернути увагу також на те, що водію не було роз'яснено, що відмова від проходження огляду на стан сп'яніння фактично несе аналогічні наслідки, що й об'єктивна сторона даного правопорушення, яка полягає у керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного спяніння.
З відеозапису вбачається, що працівники поліції фактично спонукали ОСОБА_1 до відмови від проходження медичного огляду, оскільки першочервого ОСОБА_1 згодився на проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою Alcotest Drager 6820, про що і зазначено в акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, про те в подальшому працівники поліції наголосили про необхідність проїхати до медичного закладу.
Крім того, суд звертає увагу на те, що вказаний протокол складено 03.09.2024 року о 22 год.50 хв, в той час як направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану в КНП «КТМО» скаладено 03.09.2024 року о 22 год.45 хв.
Таким чином, такі дії працівників поліції судом розцінюються, як бажання у будь-якому випадку притягнути ОСОБА_1 до відповідальності, за відсутності для цього законних підстав, вимога щодо проходження ним огляду на стан алкогольного сп'яніння могла була лише приводом для отримання відмови ОСОБА_1 та для складання відносно нього протоколу за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 № 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах, в тому числі, і закріпленої в статті 62 Конституції України презумпції невинності.
При цьому, суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
ЄСПЛ притримується у своїх рішеннях позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа " Коробов проти України " № 39598 / 03 від 21 липня 2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v.the UnitedKingdom ), п. 161, Series A заява № 25).
При цьому відповідно до ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.
Відповідно до ч. 2, 3 ст. 62 Конституції України, ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.
Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
При цьому, ЄСПЛ у справі «Аллене де Рібермон проти Франції» вказав, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов'язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.
Наявні у матеріалах справи докази не можуть бути визнані належними доказами на підтвердження вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, оскільки свідчать лише про формальність зазначених у них обставин.
Суд вважає, що недотримання процедури та порядку виявлення у водія ОСОБА_1 ознак алкогольного сп'яніння, є істотним порушенням процедури проходження водієм транспортного засобу огляду на визначення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, виключає адміністративну відповідальність та порушує конституційні права і свободи ОСОБА_1 , а також встановлений законом порядок отримання фактичних даних у справі.
За таких обставин суд дійшов висновку, що органом поліції не доведено наявності в діях ОСОБА_1 , складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому відсутні правові підстави для притягнення останнього до адміністративної відповідальності, а провадження по справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю.
Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення;
Згідно вимог ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
В свою чергу, статтею 4 Закону України «Про судовий збір» та ст.40-1 КУпАП визначено, що судовий збір стягується лише у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, а тому виходячи з норм ч. 3 ст. 284 та ст. 247 КУпАП, суддя не вбачає підстав для звернення судового збору із ОСОБА_1 .
Керуючись п. 1 ст. 247, ст. 283, 284, 287, 294 КУпАП, суд,-
Клопотання особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника адвоката Полюхович А.В.- задовольнити.
Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 1 ст.130 КУпАП в зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя Б.М.Чорна