Справа № 183/3461/25
№ 1-кс/183/644/25
11 квітня 2025 року місто Самар Дніпропетровської області
слідчий суддя Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали клопотання слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у місті Сєвєродонецьку) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську ОСОБА_3 , погодженого з прокурором Луганської обласної прокуратури ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, внесеному 10 січня 2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62025050020000021, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Сєвєродонецька Луганської області, громадянина України, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого
ч. 7 ст. 111-1 КК України,
за участю: прокурора ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_6 ,
до слідчого судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшло вказане клопотання, в якому слідчий просить обрати підозрюваному ОСОБА_5 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави та на підставі ч. 6 ст. 193 КПК України розглянути питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження.
В обґрунтування клопотання прокурор вказав, що слідчими Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Сєвєродонецьку) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному 10 січня 2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32025050020000021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України.
В ході досудового розслідування встановлено, що наказом № 120 від 14.05.2021, ОСОБА_5 призначено на посаду головного інспектора відділу організації профілактичної роботи Сєвєродонецького районного управління ГУ ДСНС України в Луганській області та останньому присвоєно спеціальне звання «капітан служби цивільного захисту».
В подальшому, наказом № 120 від 03.03.2023 капітана служби цивільного захисту ОСОБА_5 з 03.03.2023 звільнено з посади головного інспектора відділу організації профілактичної роботи Сєвєродонецького районного управління ГУ ДСНС України в Луганській області за пунктом 176 підпунктом 10-3 (у зв'язку із вчиненням проступку, не сумісного з подальшим проходженням служби цивільного захисту).
Відповідно до статей 1-3, 6 Конституції України - Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава; Суверенітет України поширюється на всю її територію; Україна є унітарною державою; Територія України в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною; Людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю; права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність; Державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову; Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
Згідно зі статтями 17, 19, 65, 68 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. На території України забороняється створення і функціонування будь-яких збройних формувань, не передбачених законом. На території України не допускається розташування іноземних військових баз. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України; Кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 24.02.2022 Російською Федерацію здійснено повномасштабне військове вторгнення на територію України, у зв'язку із чим розпочато ведення агресивної війни проти України та захоплення її території.
На підставі Указу Президента України «Про введення воєнного стану в України» від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №2102-IX, в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб введено воєнний стан. В подальшому, воєнний стан неодноразово продовжувався у встановленому Законом порядку.
25.06.2022 збройні сили РФ здійснили тимчасову окупацію м. Сєвєродонецьк Луганської області з державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями, іншими об'єктами.
При цьому, ОСОБА_5 , будучи громадянином України, усвідомлюючи здійснення відкритої російської агресії, яка розпочалася приблизно о 04 годині ранку 24.02.2022 повномасштабним російським військовим вторгненням на територію України, метою якого є повалення конституційного ладу, територіальної цілісності та захоплення території України, усвідомлюючи російську агресію проти України, з метою переслідування своїх корисних інтересів, в період приблизно з 25.06.2022 по 31.08.2022 (більш точна дата та час під час досудового розслідування не встановлені), перебуваючи на території м. Сєвєродонецьк Луганської області, маючи злочинний умисел на добровільну участь у воєнізованому формуванні, створеному на тимчасово окупованій територіїм. Сєвєродонецьк Луганської області, вступив у злочинну змову з окупаційними військами російської федерації та представниками незаконних збройних формувань так званої «лнр» та, отримавши від них пропозицію на добровільну участь у воєнізованому формуванні, створеному на тимчасово окупованій територіїм. Сєвєродонецьк Луганської області, тобто в так званому «63 Государственной пожарно-спасательной части (г. Северодонецк) Северодонецкого государственного пожарно-спасательного отряда МЧС РФ», створеної на тимчасово окупованій території, а саме в окупаційній адміністрації держави-агресора, добровільно та протиправно погодився на вказану пропозицію.
В подальшому, реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_5 у період часу з 25.06.2022 по 31.08.2022 (більш точна дата та час під час досудового розслідування не встановлені), будучи громадянином України, перебуваючи на території м. Сєвєродонецьк Луганської області, зі своїх особистих мотивів та бажання на добровільну участь у воєнізованому формуванні, погодився на пропозицію представників окупаційної адміністрації держави-агресора - російської федерації та представників незаконних збройних формувань так званої «лнр», умисно, добровільно, протиправно зайняв посаду так званого (мовою оригіналу) «заместитель начальника части № 63 Государственной пожарно-спасательной части (г. Северодонецк) Северодонецкого государственного пожарно-спасательного отряда МЧС РФ», тобто у воєнізованому формуванні, створеному на тимчасово окупованій територіїм. Сєвєродонецьк Луганської області, де діє окупаційна адміністрація держави-агресора.
Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у добровільній участі громадянина України в воєнізованих формуваннях, створених на тимчасово окупованій території, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України.
У зв'язку зі збройною агресією РФ, введеним воєнним станом в Україні, захопленням м.Сєвєродонецьк Луганської області та проведенням бойових дій на лінії зіткнення, беручи до уваги існування достатніх підстав вважати, що ОСОБА_5 перебуває на тимчасово окупованій території України та обґрунтовану неможливість вручити складене письмове повідомлення про підозру та повістки про виклик, вказане позбавило орган досудового розслідування можливості вручити йому письмове повідомлення про підозру від 14.03.2025 у день його складання, у зв'язку з чим, зазначене повідомлення про підозру та повістки про виклики (на 22.03.2025, 23.03.2025, 24.03.2025), відповідно до вимог ч. 1 ст. 278, ст. ст. 111, 135 КПК України направлено у спосіб, передбачений для вручення повідомлень, а саме опубліковано на офіційному сайті Офісу Генерального прокурора 17 березня 2025 року, а також офіційному сайті видання Кабінету Міністрів України, тобто засобом масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження газети «Урядовий кур'єр» № 57 (7982) від 18 березня 2025 року, для проведення слідчих та процесуальних дій у кримінальному провадженні № 62025050020000021 від 10.01.2025 року, отримання письмового повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, допиту в якості підозрюваного тощо.
Жодного разу у призначений час громадянин України ОСОБА_5 у призначене місце не з'явився, про неможливість та причини неприбуття не повідомив.
У зв'язку з неявкою за викликом слідчого та ухиленням від слідства, постановою слідчого від 01 квітня 2025 на підставі ст. 281 КПК України підозрюваного ОСОБА_5 оголошено в розшук.
Вказує, що наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, зібраними під час досудового розслідування. Також зазначає, що в ході досудового розслідування встановлені ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України і є недоцільним застосовувати до підозрюваного більш м'які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою. Зазначає, що на підставі абз. 7 ч. 4 ст. 183 КПК України, доцільним є не обирати підозрюваному альтеративний запобіжний захід у вигляді застави.
В обґрунтування можливості розгляду клопотання у відсутність підозрюваного вказує, що підозрюваний ОСОБА_5 перебуває на тимчасово окупованій території України, що підтверджується протоколами огляду опублікованої в мережі Інтернет публічної інформації, а саме публікації про те, що ОСОБА_5 добровільно приймає участь в воєнізованих формуваннях створених на тимчасово окупованій території на території Луганської області.
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав в повному обсязі з підстав, вказаних в клопотанні.
Захисник в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання.
Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши докази додані до клопотання, якими слідчий, прокурор обґрунтовують доводи клопотання, слідчий суддя дійшов такого висновку.
Судом досліджено: витяг з ЄРДР, у відповідності до якого 10 січня 2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62025050020000021внесені відомості за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України; протоколи огляду інтернет ресурсів, щодо публікації того, що ОСОБА_5 приймає участь в воєнізованих формуваннях створених на тимчасово окупованій території на території Луганської області; які у сукупності підтверджують наявність підстав вважати обґрунтованою підозру у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, попередньо кваліфікованого за ч. 7 ст. 111-1 КК України; а також достатні підстави вважати, що останній перебуває в тому числі і на окупованій території України Луганської області.
18 березня 2025 року, з дотриманням вимог ст. ст. 111, 135, 278 КПК України, ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, шляхом опублікування таких повідомлень на веб-сайті Офісу генерального прокурора та в газеті «Урядовий кур'єр».
Також, слідчий суддя вважає доведеним вказаний прокурором ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України. Про його наявність свідчить те, що підозрюваний ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у скоєнні кримінального правопорушення, яке віднесено до категорії особливо тяжкого злочину, за який передбачене покарання у вигляді позбавленням волі на строк від дванадцяти до п'ятнадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п'ятнадцяти років та з конфіскацією майна або без такої; не прибував на виклики до слідчого три рази поспіль та не повідомляв органу досудового розслідування та Луганську обласну прокуратуру про причини неможливості прибуття, 01 квітня 2025 року підозрюваного оголошено у розшук, станом на день розгляду клопотання не розшукано, не затримано. Дані обставини дають підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_5 , розуміючи можливість призначення покарання у виді позбавлення волі на тривалий строк, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду та фактично вже переховується від органів досудового розслідування та доводи слідчого в цій частині є доведеними.
При цьому слідчий суддя враховує, що як обов'язковий критерій застосування запобіжного заходу ризик кримінального провадження має прогностичний характер, його визначення у конкретний проміжок часу спрямоване на усунення негативного впливу на кримінальне провадження в майбутньому. Безумовно, наявність заявлених ризиків має обґрунтовуватися, а обов'язки, про покладення (продовження) яких клопоче прокурор у разі обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, - бути у взаємозв'язку з ними. Однак, в переважній більшості випадків, враховуючи їх вірогідний характер, класичні категорії доказування, притаманні судовому процесу, при їх обґрунтуванні не застосовуються. При встановленні ризиків кримінального провадження слідчий суддя застосовує стандарт достатності підстав вважати, що підозрюваний може вдатися до дій на шкоду кримінальному провадженню. Оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, слідчий суддя має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
Також є доведеним ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Про його наявність свідчить те, що ОСОБА_5 , перебуваючи на волі, враховуючи режим воєнного стану та особливості вчинення кримінального правопорушення, в якому він підозрюється, має можливість продовжити вчинювати вказаний злочин, вчинити інші подібні кримінальні правопорушення проти громадської безпеки, а так само інші кримінальні правопорушення.
Отже, з урахуванням тяжкості злочину у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , доведення стороною обвинувачення наявності обґрунтованої підозри та існування ризиків, передбачених п. 1, п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, враховуючі данні про особу підозрюваного, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність обрання щодо підозрюваного ОСОБА_5 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до ч. 6 ст. 193 КПК України встановлено, що слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Обов'язок доведення факту перебування підозрюваного або його виїзду з тимчасово окупованої території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошення у міжнародний розшук покладається на слідчого, прокурора, який подав клопотання про застосування запобіжного заходу та має бути підтвердженим відповідними відомостями.
Так, сукупність досліджених доказів, дають достатньо підстав вважати, що підозрюваний ОСОБА_5 може перебувати в тому числі і на тимчасово окупованій території України Луганської області.
Отже, з огляду на те, що у судовому засіданні знайшли своє підтвердження ті обставини, що ОСОБА_5 набув статусу підозрюваного у кримінальному провадженні, доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 КПК України, а також факт того, що сукупність доказів у своєму зв'язку вказують слідчому судді на достатність підстав вважати, що підозрюваний виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, слідчим суддею встановлено достатні підстави для розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу за відсутності підозрюваного, відповідно до приписів ч. 6 ст. 193 КПК України.
А тому, з урахуванням тяжкості злочину у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , доведення стороною обвинувачення наявності обґрунтованої підозри та існування ризиків, передбачених п. 1, п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, враховуючі данні про особу підозрюваного, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність обрання щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а отже клопотання прокурора підлягає задоволенню.
Разом з цим, слідчий суддя при постановленні ухвали враховує положення абз. 7 ч. 4 ст. 183 КПК України, де зазначено, що при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, розмір застави не визначається.
Згідно ч. 4 ст. 197 КПК України, у разі постановлення слідчим суддею, судом ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого на підставі частини 6 статті 193 цього Кодексу строк дії такої ухвали не зазначається.
Визначення строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу, тобто визначення, таким чином строку тримання особи під вартою, здійснюється лише під час застосування щодо особи запобіжного заходу, що відповідно до ч. 6 ст. 193 КПК України, можливе після затримання особи, а слідчий суддя, суд не пізніш як через сорок вісім годин з часу доставки такої особи до органу досудового розслідування, зобов'язаний розглянути питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід за обов'язкової присутності такого підозрюваного, обвинуваченого.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.176-178, 183,194 КПК України,
клопотання слідчого - задовольнити.
В порядку ч. 6 ст. 193 КПК України обрати відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави.
Роз'яснити, що згідно з положеннями ч. 6 ст. 193 КПК України, після затримання особи і не пізніше як через сорок вісім годин з часу доставки її до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Відповідно до ч. 4 ст. 197 КПК України, у разі постановлення слідчим суддею, судом ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого на підставі частини 6 статті 193 цього Кодексу строк дії такої ухвали не зазначається.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали проголошено 11 квітня 2025 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1