11.04.2025 Єдиний унікальний номер 209/1364/25
Номер провадження 2/205/3163/25
про залишення позовної заяви без руху
11 квітня 2025 року м. Дніпро
Суддя Ленінського районного суду м. Дніпропетровська Дорошенко Г.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
07.04.2025 року до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська надійшла вищевказана позовна заява на підставі ухвали Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 19.02.2025 року для розгляду за підсудністю.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.04.2025 року, цивільну справу №209/1364/25, провадження №2/205/3163/25, було розподілено головуючому судді Дорошенко Г.В.
Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі за вказаним позовом, суддя дійшов висновку, що таку позовну заяву слід залишити без руху, оскільки її подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 ЦПК України.
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ч. 2 ст. 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».
Частиною 1 статті 3 Закону України «Про судовий збір» визначено, що судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Судовий збір це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат (ч. 1 ст. 1 Закону України «Про судовий збір»).
Частиною 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з підп. 3 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви про розірвання шлюбу, сплачується судовий збір в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб
Відповідно до положень ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік», прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня - становить 3028 гривні.
Таким чином, судовий збір за позовом про розірвання шлюбу поданим після січня 2025 року становить суму у 1211,20 грн.
Як вбачається із позовної заяви, позивачем не додано документ, що підтверджує сплату судового збору. Разом з тим, у своєму позові позивач ОСОБА_1 зазначає, що він звільнений від сплати судового збору, оскільки є учасником бойових дій.
Вирішуючи питання звільнення позивача від сплати судового збору за звернення до суду з даним позовом, предметом якого є розірвання шлюбу між фізичними особами, суд зазначає наступне.
Позивач посилається на п. 13 ч. 1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» як на підставу звільнення від сплати судового збору, відповідно до якого учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав, на підтвердження надавши до матеріалів позовної заяви посвідчення учасника бойових дій.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17 зазначено, що "відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI учасники бойових дій під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються від сплати судового збору у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав. Разом з тим, зазначена норма має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору. Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". У статті 22 цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акта, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань. Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону. Отже, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VIсуд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12,22 Закону № 3551-XII. Подібну правову позицію щодо застосування та тлумачення пункту 13 частини першої статті 5 Закону України № 3674-VIвикладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі № 9901/311/19 та постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі №490/8128/17".
ОСОБА_1 є учасником бойових дій та позивачем у цій справі, однак предметом позову є розірвання шлюбу, отже, позовна заява у цій справі не стосується соціального і правового захисту учасників бойових дій.
Враховуючи вищенаведене та правовідносини, що виникають з приводу розірвання шлюбу, посилання позивача на п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», відповідно до якого позивачі звільняються від сплати судового збору за позовами, є необгрунтованими.
Отже, позивачем не виконано вимоги ч. 4 ст. 177 ЦПК України щодо надання доказів сплати судового збору за звернення до суду з даним позовом про розірвання шлюбу.
Таким чином, позивачу необхідно сплатити суму судового збору за вимогу немайнового характеру в розмірі 1211,20 гривень за реквізитами Ленінського районного суду м.Дніпропетровська, а саме: отримувач коштів ГУК у Дн-кiй обл/Нов.р/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37988155, банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача UA898999980313111206000004633, код класифікації доходів бюджету 22030101, та надати суду документ, що підтверджує сплату судового збору.
Частиною 1 статті 185 ЦПК України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, передбачених ст.ст.175,177 ЦПК України, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення позовної заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків.
З огляду на зазначене, доходжу до висновку про необхідність залишення без руху даної позовної заяви з наданням стороні позивача строку для усунення виявлених недоліків позовної заяви.
Керуючись ст.ст. 175, 177, 185 ЦПК України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу залишити без руху.
Надати позивачу п'ятиденний строк з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків, вказаних у мотивувальній частині ухвали.
Роз'яснити, що в разі невиконання вказаних вимог, заява буде вважатись не поданою та повернута.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Суддя Г.В. Дорошенко
.