Справа № 761/1151/22
Провадження №1-кп/761/1198/2025
Іменем України
08 квітня 2025 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі:
секретарів судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
прокурорів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження № 120 211 001 000 043 33 від 07.11.2021, у якому
гр. ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Сизрань Російської Федерації, громадянин України, українець, з вищою освітою, офіційно не працевлаштований, у зареєстрованому шлюбі не перебуває, має двох дітей - ІНФОРМАЦІЯ_2 та ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований за адресою - АДРЕСА_1 , фактично мешкає за адресою - АДРЕСА_2 , відповідно до ст. 89 КК України не судимий,
обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України,
Обвинувачений ОСОБА_6 , посягаючи на встановлені законодавством України суспільні відносини у сфері обігу наркотичних засобів та психотропних речовин, на порушення вимог Законів України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, а також зловживання ними», діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки, свідомо бажаючи їх настання, вчинив кримінальне правопорушення у сфері незаконного обігу психотропних речовин за нижченаведених обставин.
Обвинувачений вирішив організувати на території міста Києва незаконний збут психотропних речовин.
З цією метою ОСОБА_6 за невстановлених досудовим розслідуванням обставин придбав, перевіз та почав незаконно зберігати з метою збуту психотропну речовину, обіг якої обмежено, амфетамін.
У подальшому, 07.11.2021, о 07:20 працівниками поліції за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, 4, зупинено ОСОБА_6 , який незаконно зберігав при собі з метою збуту психотропну речовину, обіг якої обмежено, амфетамін, розфасовану у 13 поліетиленових зіп-пакетів, загальною масою 3, 837 г, що становить великі розміри.
Будучи допитаним у судовому засіданні, обвинувачений своєї вини не визнав, стверджуючи, що вилучена у нього 07.11.2021 психотропна речовина йому не належить. Оскільки він раніше працював у службі таксі, номер його мобільного телефону відомий багатьом його колишнім клієнтам. Можливо, саме з цієї причини ввечері 06.11.2021, коли він перебував на роботі у ресторані «Лео», розташованому на вулиці Володимирській у м. Києві, йому зателефонував невідомий, запитав, чи планує обвинувачений зранку після роботи їхати додому. Отримавши від ОСОБА_6 ствердну відповідь, невідомий попросив відвезти коробку до будинку № 9, що на вулиці Ревуцького у місті Києві, пообіцяв перерахувати йому на картку кошти в еквіваленті 100 дол. США. Обвинувачений погодився. З цією особою він не бачився, коли вийшов з приміщення ресторану, того вже не було. ОСОБА_6 забрав коробку, що було в коробці йому на той час відомо не було. До ранку коробка лежала у робочій шафі обвинуваченого. Коли він закінчив працювати, він та його колега вийшли із закладу, він сів до своєї машини, збираючись їхати. Однак несподівано під'їхали працівники поліції, які обшукали його особисто та його автомобіль, виявили психотропну речовину. Потім викликали слідчо-оперативну групу. Безпосередньо на місці події та потім під час розслідування він пояснював слідчим, яким чином у нього опинилася коробка з психотропною речовиною. Він наркотичні засоби та психотропні речовини не вживає, вважає, що працівники поліції навмисно створили таку ситуацію, аби його зганьбити. Через все вищевикладене своєї вини не визнав, просив ухвалити щодо нього виправдувальний вирок.
Суд критично ставиться до показань обвинуваченого, вважає їх надуманими та такими, що спрямовані на введення суду в оману з метою уникнути покарання за вчинене.
Запропонована обвинуваченим версія подій є нелогічною та непослідовною, спростовується сукупністю досліджених судом доказів.
Так, відповідно до протоколу затримання ОСОБА_6 від 07.11.2021 у останнього під час особистого обшуку виявлено та вилучено 13 зіп-пакетів з речовиною рожевого кольору, мобільні телефони «Іphone», «Samsung».
Згідно з висновком експерта Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру (далі - НДЕКЦ) ОСОБА_8 від 08.11.2021 № СЕ-19/111-21/51913-НЗПРАП надані на дослідження порошкоподібні речовини світло-рожевого кольору містять у своєму складі психотропну речовину, обіг якої обмежено, амфетамін, загальною масою 0, 731 г.
Висновком експерта НДЕКЦ ОСОБА_9 06.12.2021 № СЕ-19/111-21/53910-НЗПРАП встановлено, що надані на дослідження порошкоподібні речовини світло-рожевого кольору містять психотропну речовину, обіг якої обмежено, амфетамін, загальною масою 3, 106 г.
Постановою слідчого Шевченківського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_10 від 13.12.2021 вказані вище психотропні речовини визнані речовими доказами у цьому кримінальному провадженні та передані на зберігання до кімнати зберігання речових доказів Шевченківського УП ГУ НП у м. Києві.
Як зафіксовано на відеозаписі процедури затримання та ілюстративній таблиці до протоколу затримання, зіп-пакети з речовиною рожевого кольору перебували у металевій коробці разом з магнітами.
Суд звертає увагу, що доступ до коробки є вільним, коробка не упакована, не обладнана будь-якими іншими захисними засобами, які створювали хоча би мінімальні перешкоди та унеможливлювали стороннім особам перегляд та користування її вмістом без порушення цілісності упаковки.
На переконання суду, ця обставина, а саме можливість безперешкодного доступу до вмісту коробки, особливо з огляду на те, що в ній знаходилися психотропні речовини, лише придбання, зберігання та перевезення яких є незаконним та утворює склад відповідного злочину, не є характерною для випадку, коли за версією обвинуваченого невідома особа надала ОСОБА_6 доручення доставити коробку за певною адресою.
Наведене спростовує доводи ОСОБА_6 та свідчить, що обвинуваченому було достеменно відомо, що саме зберігається у коробці, тобто ОСОБА_6 не використовувався іншими особами як сліпе знаряддя вчинення злочину, а діяв умисно та цілком свідомо.
Суд враховує, що безпосередньо на місці події слідчим оглядалися та вилучалися мобільні телефони обвинуваченого, які б мали зберегти контактні відомості особи, яка доручила ОСОБА_6 здійснити транспортування психотропної речовини та яка мала би у подальшому, тобто після доставки посилки за обумовленою адресою зконтактувати обвинуваченого з її отримувачем.
Однак оглянуті на місці мобільні телефони такої інформації не містили, обвинувачений під час його допиту не зміг пояснити суду, у який спосіб він повинен був на фінальному етапі завершити виконання доручення, тобто встановити зв'язок з адресатом.
Відповідно до протоколу огляду мобільного телефону «Іphone» від 08.11.2021 у додатках щодо нещодавніх дзвінків усі контакти мають індивідуалізовані назви, дзвінки від невідомих осіб на телефон ОСОБА_6 у період з 07:48 по 16:58 не надходили.
Крім наведеного, суд бере до уваги, що версія обвинуваченого є неспроможною також з огляду на те, що ОСОБА_6 не надав суду відповіді, чи надсилав він невідомому реквізити своєї банківської картки для отримання безготівкової оплати за виконане, якщо так - у який спосіб це відбулося, на який номер телефону, з використанням якого месенджера або адреси електронної пошти тощо, чи надійшли на його картку відповідні грошові кошти? Тобто, чи існував узгоджений між невідомим замовником та виконавцем ОСОБА_6 механізм отримання обіцяної останньому винагороди.
Не відповідає висунутій ОСОБА_6 на свій захист версії його ж поведінка під час досудового розслідування. Зокрема, попри наявність можливості пояснити слідчому джерело походження вилученої у нього психотропної речовини, ОСОБА_6 у день затримання та у подальшому під час досудового розслідування відмовився від давання показань.
Суд бере до уваги, що право підозрюваного, обвинуваченого не давати показання, гарантовано Конституцією України та Кримінальним процесуальним кодексом України, у той же час приховування від органу досудового розслідування обставин, що виправдовують особу, є нелогічним та суперечить інтересам саме цієї особи.
Наведене вище приводить суд до переконання, що показання ОСОБА_6 , які надані суду, є неправдивими, спрямованими виключно для ускладнення встановлення фактичних обставин вчинення злочину.
Винуватість ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому діяння підтверджують також показання свідка ОСОБА_11 , який пояснив суду, що 07.11.2021 був залучений працівниками поліції як понятий під час затримання та обшуку обвинуваченого.
З показань вказаного свідка випливає, що вищевказані слідчі дії мали місце вранці, на вул. Володимирській, поблизу фундаменту Десятинної церкви. У салоні автомобіля, з попільнички, а також у обвинуваченого вилучили наркотичні засоби, які були розфасовані по кількох пакетиках, точної кількості свідок не пам'ятає. Під час огляду вилучене розкладали на багажнику автомобіля, провели експрес-тест, який підтвердив, що вилучене є наркотичним засобом. Свідок підписав протокол, занесене до протоколу повністю відповідало фактичним обставинам. Крім того, працівники поліції повністю фільмували те, що відбувалося. ОСОБА_6 при цьому був спокійним, ніяких пояснень не давав.
Допитаний судом свідок ОСОБА_12 пояснив, що він як працівник поліції разом з напарником ОСОБА_13 у ніч проти 07.11.2021 здійснювали патрулювання у Шевченківському районі м. Києва. Вранці того дня на вулиці Володимирській побачили автомобіль «Ланос», водій якого поводив себе підозріло, коли вони підійшли до автівки, її водій вийшов з машини та намагався піти геть. Через це вони зупинили водія, яким виявився ОСОБА_6 , на їх запитання щодо наявності заборонених предметів пояснив, що має у сумці наркотичну речовину. Добровільно продемонстрував її працівникам патрульної служби. Наркотики були у кількох зіп-пакетах, мали вигляд порошкоподібної речовини. Оскільки вони не наділені відповідними процесуальними повноваженнями, вони викликали слідчо-оперативну групу та передали ОСОБА_6 її представникам.
Свідок ОСОБА_13 надав суду аналогічні показання, пояснивши, що у період патрулювання вони були одягнуті у формений одяг, використовували службовий автомобіль з відповідними атрибутами. ОСОБА_6 викликав їх інтерес своєю поведінкою, коли він разом з ОСОБА_12 наблизились до автомобіля, водій ОСОБА_6 різко вийшов з салону та швидко кудись попрямував. Через це вони зупинили ОСОБА_6 , який на їх запитання зізнався, що зберігає при собі наркотичні засоби. Після цього була викликана слідчо-оперативна група, яка продовжила здійснювати необхідні процесуальні дії.
Свідок ОСОБА_14 повідомив суду, що працював разом з ОСОБА_6 в ресторані «Лео». Після нічної зміни 07.11.2021 він разом з ОСОБА_6 та іншим працівником закладу ОСОБА_15 вийшли на вулицю. Свідок пішов до своєї машини. Бачив, що біля обвинуваченого та ОСОБА_15 зупинився автомобіль поліції. Однак ОСОБА_15 надіслав йому смс-повідомлення, що все нормально, тому свідок поїхав додому. Обвинуваченого характеризує позитивно.
Відповідно до висновку судово-психіатричного експерта від 18.11.2021 № 657 ОСОБА_6 у період інкримінованих йому дій та на час проведення експертного дослідження будь-яким психічним розладом здоров'я не страждав та не страждає, міг та може усвідомлювати свої дії та керувати ними, алкогольною або наркотичною залежністю не страждає.
Суд, дослідивши всебічно, повно та неупереджено всі обставини кримінального провадження, оцінивши у відповідності до вимог ст. 94 КПК України кожний доказ з точки зору належності, допустимості та достовірності, а сукупність доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку, дійшов висновку, що вина ОСОБА_6 у скоєнні інкримінованого йому злочину доведена поза розумним сумнівом.
Надаючи оцінку правильності кваліфікації дій обвинуваченого, суд враховує, що відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.04.2002 № 4 «Про судову практику в справах про злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів» про умисел на збут психотропних речовин може свідчити, зокрема: великий або особливо великий їх розмір; спосіб упакування та розфасування; поведінка суб'єкта злочину; те, що особа сама наркотичні засоби або психотропні речовини не вживає тощо.
Як встановлено судом, спосіб упакування вилученої у ОСОБА_6 психотропної речовини в окремі зіп-пакети та розфасування приблизно однієї ваги (0,675 г, 0,671 г, 0,443 г, 0,654, 0,647 г, 0,639 г, 0,636 г, 0,636 г , 0,631 г, 0,628 г, 0,623 г, 0,623 г, 0,621 г) надавали йому можливість безперешкодно здійснювати її збут, не витрачаючи безпосередньо при цьому значний час та не привертаючи увагу сторонніх осіб.
Про наявність умислу на збут психотропної речовини свідчить також її розмір, який відповідно до Таблиці 1.2 Невеликих, великих та особливо великих розмірів психотропних речовин, що знаходяться у незаконному обігу (затв. Наказом МОЗ України від 01.08.2000 № 188) становить великі розміри.
Суд також бере до уваги, що за твердженням обвинуваченого, він наркотичні засоби та психотропні речовини не вживає.
Сукупність наведених факторів приводить суд до висновку, що дії ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 307 КК України стороною обвинувачення кваліфіковані правильно як незаконне придбання, зберігання та перевезення з метою збуту психотропних речовин у великих розмірах.
Вивченням особи обвинуваченого встановлено, що ОСОБА_6 відповідно до ст. 89 КК не судимий, за місцем попередньої роботи характеризується позитивно, на обліку у лікарів нарколога, психіатра не перебуває.
Обставини, які відповідно до ст. 66, 67 КК України пом'якшують або обтяжують покарання, судом не встановлені.
Під час призначення покарання суд у відповідності з ст. 65 КК враховує обставини скоєння злочину, характер та ступінь його суспільної небезпеки, дані про особу обвинуваченого, відсутність обставин, що пом'якшують покарання.
За сукупністю обставин вчинення злочину, його ступеню тяжкості, даних про особу обвинуваченого, суд вважає необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_6 та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень застосування до нього покарання у виді позбавлення волі у межах, передбачених санкцією ч. 2 ст. 307 КК України.
Під час досудового розслідування понесені процесуальні витрати на залучення судових експертів у сумі 2 745, 92 грн., які належить стягнути з обвинуваченого.
Речові докази - психотропні речовини, що зберігаються у кімнаті зберігання речових доказів Шевченківського УП ГУ НП у м. Києві, підлягають знищенню; вилучені у ОСОБА_6 мобільні телефони «Іphone», «Samsung» підлягають конфіскації.
На підставі викладеного, керуючись ч. 2 ст. 307, ст. 65 КК України, ст. 373, 374 КПК України, суд
ОСОБА_6 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 6 (шість) років з конфіскацією майна, що належить йому на праві власності.
До набрання цим вироком законної сили змінити застосований до ОСОБА_6 запобіжний захід з особистого зобов'язання на тримання під вартою.
Строк відбування ОСОБА_6 призначеного покарання відраховувати з дня його фактичного затримання, зарахувавши до строку відбування покарання один день його затримання 07.11.2021.
Стягнути з ОСОБА_6 на користь держави процесуальні витрати у розмірі 2 745 (дві тисячі сімсот сорок п'ять) грн. 92 коп.
Речові докази:
-1 зіп-пакет з порошкоподібною речовиною, який поміщено до спеціального пакету NPU1514936, 1 зіп-пакет з порошкоподібною речовиною, який поміщено до спеціального пакету NPU1514937, 1 зіп-пакет з порошкоподібною речовиною, який поміщено до спеціального пакету NPU1514938, 10 зіп-пакетів з порошкоподібною речовиною, які поміщено до спеціального пакету SUD2105168, металеву коробку, яку поміщено до спеціального пакету NPU1514939, знищити.
-мобільний телефон «Iphone», ІМЕІ НОМЕР_1 , мобільний телефон «Samsung» ІМЕІ НОМЕР_2 , які поміщені до спеціального пакету NPU1514946, та зберігаються у кімнаті зберігання речових доказів Шевченківського УП ГУ НП у м. Києві, конфіскуватиу дохід держави.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, захиснику та прокурору, не пізніше наступного дня надіслати учасникам судового провадження, які не були присутніми у судовому засіданні.
Роз'яснити, що учасники судового провадження мають право отримати в суді копію цього вироку.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва упродовж тридцяти днів з дня його проголошення.
Головуючий суддя ОСОБА_1