Справа № 761/12252/21
Провадження № 6/761/489/2025
01 квітня 2025 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Юзькової О.Л.,
при секретарі Марінченко Л.В.,
за участі
позивача ОСОБА_1 ,
представника заявника Мягкова О.В.,
розглянувши у судовому засіданні заяву представника Державного підприємства «Інформаційні судові системи» про розстрочення виконання постанови Київського апеляційного суду від 19.02.2025 в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Інформаційні судові системи» про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі незаконно звільненого, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу до дня поновлення на роботі,
Представник «Інформаційні судові системи» звернувся до суду з заявою про розстрочення виконання постанови Київського апеляційного суду від 19.02.2025 до 18.02.2026 частинами. Зазначає, що рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 11.09.2024 було відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до Державного підприємства «Інформаційні судові системи» про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі незаконно звільненого, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу до дня поновлення на роботі. 19.02.2025 Київським апеляційним судом рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове, яким позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ № 21-К від 04.03.2021 про припинення трудових обов'язків із помічником генерального директора ОСОБА_1 у зв'язку з невідповідністю займаній посаді на яку її прийнято згідно до п. 11 ст. 40 КЗпП України. Позивача поновлено на посаді та стягнуто на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 868 700,00 грн. з утриманням із вказаної суми передбачених законом податків та обов'язкових платежів при їх виплаті. В задоволенні решти частини позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено. На ДП «Інформаційні судові системи» покладено функції , які застосовують забезпечення життєдіяльності судової гілки влади, в тому числі Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи, а також забезпечення створення, запровадження, експлуатація Єдиного державного реєстру судових рішень. Відповідно до наказу Державної судової адміністрації України від 27.03.2023 № 149 Державне підприємство визнано таким, що відповідає критеріям критично важливим для функціонування органів системи правосуддя в особливий період. На теперішній час на розрахунковому рахунку заявника сума залишкових грошових коштів складає 8 356 716,77 грн. Фонд заробітної плати становить (на 20.02.2024) становить 5 495 910,00 грн. Станом на 25.02.2025 Підприємством не заключено основні дохідні договори на 2025 д ДСА України на суму 84,3 млн. грн., що значно впливає на платоспроможність заявника. Крім того, 18.03.2025 в Північному апеляційному господарському суді буде слухатись справа де Підприємство є відповідачем у справі за позовом Дочірнього підприємства «Консалтинг» про стягнення 3 907 897,61 грн. В разі виконання постанови Київського апеляційного суду і сплати ОСОБА_1 повної суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, підприємство не буде спроможним виплатити заробітну плату працівникам і може привести до банкрутства Підприємства. Реальна можливість щодо погашення заборгованості перед позивачем є розстрочення виконання рішення суду. За таких обставин представник Державного підприємства «Інформаційні судові системи» просить розстрочити виконання постанови Київського апеляційного суду від 19.02.2025 до 18.02.2026 частинами, а саме: до 30.03.2025 - 98 700,00 грн., до 30.04.2025 - 70 000,00 грн., до 30.05.2025 - 70 000,0 грн., до 30.06.2025 - 70 000,00 грн., до 30.07.2025 - 70 000,00 грн., до 30.08.2025 - 70 000,00 грн., до 30.09.2025 - 70 000,00 грн., до 30.10.2025 - 70 000,00 грн., 30.11.2025 - 70 000,00 грн., до 30.12.2025 - 70 000,00 грн., до 30.01.2026 - 70 000,00 грн., до 18.02.2026 - 70 00,00 грн.
В судовому засіданні представник Державного підприємства підтримав заяву, просив задовольнити. Повідомив про те, що Північний апеляційний господарський суд 18.03.2025 залишив без змін рішення Господарського суду м. Києва від 28.11.2024 у справі № 910/11982/24 , яким з ДА «Інформаційні судові системи» стягнуто на користь Дочірнього підприємства «Е-Консалтинг» 751 211,83 грн. - 3% річних, 3 155 857,45 - інфляційних втрат та 58 606,04 грн. судового збору.
Позивач ОСОБА_1 просила суд відмовити у задоволенні заяви про розстрочення виконання рішення, оскільки заявник має на своїх рахунках достатні кошти для відповідного розрахунку. Стягнення на користь Дочірнього підприємства «Е-Консалтинг» відповідних сум не може впливати на виконання рішення щодо стягнення на її користь заробітної плати.
Вислухавши доводи учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 11.09.2024 позов ОСОБА_1 до Державного підприємства «Інформаційні судові системи» про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі незаконно звільненого, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу до дня поновлення на роботі залишено без задоволення.
Постановою Київського апеляційного суду від 19.02.2025 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 11 вересня 2024 року скасовано та ухвалено нове, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано протиправним та скасувано наказ №21-К виконуючого обов'язки генерального директора Державного підприємства «Інформаційні судові системи» від 04 березня 2021 року про припинення трудових відносин із помічником генерального директора ОСОБА_1 у зв'язку з невідповідністю займаній посаді , на яку її прийнято згідно до п.11 ст. 40 КЗпП України.
Поновлено ОСОБА_1 на посаді помічника генерального директора Державного підприємства «Інформаційні судові системи» з 05 березня 2021 року.
Стягнуто з Державного підприємства «Інформаційні судові системи» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушено прогулу із 05 березня 2021 року по 19 лютого 2025 року у розмірі 868700 грн (вісімсот шістдесят вісім тисяч сімсот гривень) з утриманням із вказаної суми передбачених законом податків та обов'язкових платежів при їх виплаті.
В задоволенні решти частини позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Стягнуто з Державного підприємства «Інформаційні судові системи» в дохід держави судовий збір у розмірі 21717,50 грн.
Як свідчать матеріали справи на примусове виконання постанови Київського апеляційного суду Шевченківським районним судом м. Києва 03.03.2025 видано виконавчий лист.
В розумінні ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
За приписами ч. 3 ст. 435 ЦПК України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
В свою чергу ч. 4 ст. 435 ЦПК України визначено, що вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Таким чином, підставою для відстрочки виконання рішення має бути існування об'єктивних, непереборних, виняткових обставин, що ускладнюють вчасне виконання рішення.
Отже, суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
При цьому, відстрочка виконання рішення є правом, а не обов'язком суду, яке, до того ж, реалізується у будь-який час від набрання рішенням законної сили та до його фактичного повного виконання, але виключно у виняткових випадках та за наявністю підстав, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Таким чином, особа, яка подала заяву про відстрочку або розстрочку виконання рішення повинна довести наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі. До заяви мають бути додані докази, які підтверджують обставини, викладені в заяві щодо неможливості чи ускладнення виконання рішення.
Проте, на підтвердження викладених у заяві про розстрочку виконання судового рішення обставин скрутного матеріального становища відповідач не надав суду жодних доказів, які могли б підтвердити викладене.
Так, в матеріалах справи наявні довідки, які свідчать про достатність у боржника коштів для виконання рішення суду (довідка АТ ПУМБ» від 25.02.2025 ).
Представником заявника не заперечувлось в судовому засіданні та обставина, що працівники Державного підприємства отримали заробітну плату в повному обсязі.
Посилання представника заявника на наявність рішення Господарського суду м. Києва у справі № 910/11982/24 у справі за позовом Дочірнього підприємства «Е-Консалтинг» до Державного підприємства «Інформаційні судові системи», яке набрало законної сили після апеляційного перегляду 18.03.2025 законної сили, щодо стягнення заявника 751 211,83 грн. - 3% річних, 3 155 857,45 - інфляційних втрат та 58 606,04 грн. судового збору суд не може покласти в основу рішення про задоволення вимог державного підприємства, оскільки виконання рішення про стягнення на користь ОСОБА_1 заробітної плати зменшується за наявності ще одного стягувача.
Також суд враховує, що згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Слід зазначити, що У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 у справі «Шмалько проти України» (заява № 60750/00) зазначено, що для цілей статті 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина судового розгляду.
У зв'язку з тим, що відстрочка та розстрочка подовжує період відновлення порушеного права стягувача при їх наданні суди, в цілях вирішення питання про можливість їх надання, а також визначення строку подовження виконання рішення суду повинні враховувати закріплені в нормах матеріального права, і перш за все у Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що є частиною національного законодавства, допустимі межі надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення.
Несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка та розстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого частиною першою статті 6 Конвенції, згідно з якою кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру, а у системному розумінні цієї норми та національного закону суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале виконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи та є наслідком зменшення вимог щодо розумності строку. Крім того, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв'язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого виконання. Межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначені судом. Присудження грошових коштів не надає пом'якшення у виконавчому провадженні, а отже, сама можливість надання відстрочки та розстрочки виконання судового акта повинна носити виключний характер.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі «Чіжов проти України» (заява № 6962/02) зазначено, що позитивним обов'язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантій, які закріплені у статті 6 Конвенції.
За встановлених судом обставин, суд приходить до висновку, що Державним підприємством «Інформаційні судові системи» не доведено наявність обставин, з якими чинне законодавство України передбачає можливість розстрочити виконання судового рішення.
Виходячи з наведеного, керуючись ст. ст. 435, 353, 354 ЦПК України, суд -
Заяву представника Державного підприємства «Інформаційні судові системи» про розстрочення виконання постанови Київського апеляційного суду від 19.02.2025 в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Інформаційні судові системи» про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі незаконно звільненого, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу до дня поновлення на роботі залишити без задоволення.
Ухвала суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до вказаного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня його проголошення, з урахуванням п. 15.5. Перехідних положень ЦПК України.
Повний текст ухвали складено 07.04.2025 року
Суддя: