СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/4522/25
пр. № 1-кп/759/1033/25
14 квітня 2025 року м. Київ
Святошинський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження №12025100080000258 від 17.01.2025 відносно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Києва, громадянин України, з середньою технічною освітою, не одружений, офіційно не працює, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
за участі: прокурора ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_5 ,
Указом Президента України та Верховного Головнокомандувача Збройних сил України від 24.02.2022 № 64/2022 та Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-ІX введено військовий стан на всій території України, дія якого неодноразово продовжувалась та діє на даний час.
11.01.2025 приблизно о 17 годині 20 хвилин ОСОБА_3 зайшов до приміщення відділення №166 ТОВ «НОВА ПОШТА», що за адресою: м. Київ, вул. Академіка Єфремова 23 для того, щоб забрати раніше зроблене інтернет-замовлення.
У приміщенні відділення №166 ТОВ «НОВА ПОШТА» у ОСОБА_3 виник умисел на заволодіння таємним шляхом майна, яке він попередньо замовив.
З метою виконання свого злочинного умислу, спрямованого на заволодіння чужим майном, ОСОБА_3 , діючи в умовах воєнного стану, з корисливого мотиву, не маючи при собі достатньо грошових коштів, продовжуючи знаходитись в приміщенні вказаного відділення, переконавшись, що його дії є непомітними для сторонніх осіб, взявши товар для огляду, який він попередньо замовив в мережі інтернет на своє ім'я та під час їх огляду викрав товари, а саме: двигун GOOLRC BL3650-4300KV та два сервопривіди Tower Pro MG995, загальною вартістю товарів на суму 4337 грн. 00 коп., які ОСОБА_3 сховав до кишені своєї куртки, в яку був одягнений. Саму коробку, в якій знаходився вищезазначений товар повернув співробітнику «Нової пошти» під приводом повернення товару, а сам, усвідомлюючи злочинний характер своїх протиправних дій, не розрахувався за товар, який знаходився у кишені куртки, покинув відділення разом із викраденим майном, яким у подальшому розпорядився на власний розсуд, чим завдав ТОВ «НОВА ПОШТА» матеріальної шкоди на суму 4337 грн. 00 коп.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою винуватість у пред'явленому обвинуваченні визнав повністю та підтвердив, що відомості, викладені в обвинувальному акті, відповідають дійсності. Показав, що замовив в мережі Інтернет для власних потреб товари, а коли прибув до відділення «Нової пошти» щоб їх забрати, то вирішив не платити за них, а таємно викрасти, оскільки був у скрутному матеріальному становищі. Взявши коробку з товаром на огляд, він непомітно для інших дістав товари з коробки та поклав собі до кишені, після чого повернув коробку працівнику, а сам з викраденим майном покинув приміщення. В подальшому завдану шкоду він відшкодував добровільно шляхом перерахування коштів на банківський рахунок, який йому дав представник «Нової пошти». У вчиненому щиро кається, просить не позбавляти волі.
Крім повного визнання своєї винуватості обвинуваченим ОСОБА_3 його винуватість у вчиненні інкримінованого правопорушення доведена зібраними органом досудового розслідування матеріалами кримінального провадження, які учасники судового провадження не оспорювали та вважали їх дослідження в судовому засіданні недоцільним, при цьому судом з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_3 та інші учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин і немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також їм роз'яснено, що вони у такому випадку позбавляються права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку.
Відповідно до ч. 2 та ч. 3 ст. 349 КПК України дослідження доказів по даному кримінальному провадженню за кримінальним правопорушенням, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 щодо часу, місця, способу, розміру шкоди, мотиву та мети, форми вини за кримінальним правопорушенням, які ніким не оспорюються, визнано недоцільним, за згодою учасників кримінального провадження, у зв'язку із відсутністю сумнівів правильного розуміння їх змісту учасниками судового провадження, добровільності їх позицій.
Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення доведена повністю, а його неправомірні дії слід кваліфікувати за ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд відповідно до вимог ст. 65 КК України бере до уваги ступінь суспільної небезпеки та тяжкість вчиненого ним кримінального правопорушення, характеризуючі дані про його особу, сімейний стан, вік обвинуваченого, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Так, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином. ОСОБА_3 на обліку у лікаря-психіатра не перебуває. Знаходиться на обліку у лікаря-нарколога з діагнозом: розлади психіки і поведінки внаслідок вживання наркотичних та інших психоактивних речовин, синдром залежності, що відповідно до матеріалів справи не викликало сумнівів у його осудності. ОСОБА_3 не працює, не одружений, неповнолітніх дітей на утриманні не має, раніше не судимий.
Обставинами, які відповідно до ст. 66 КК України пом'якшують покарання, є щире каяття обвинуваченого та добровільне відшкодування завданого збитку.
Обставин, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання, не встановлено.
Заподіяна злочином шкода відшкодована шляхом перерахування коштів на рахунок потерпілої особи.
Відповідно до ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави і має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів.
На підставі викладеного, враховуючи конкретні обставини вчинення кримінального проступку, особу винного, його ставлення до вчиненого, наявність двох обставин, що пом'якшують покарання, відсутність обставин, що обтяжують покарання, суд, реалізуючи принцип законності, справедливості й індивідуалізації покарання, вважає, що для виправлення ОСОБА_3 та попередження нових злочинів йому слід призначити покарання в межах санкції ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі.
Щодо ОСОБА_3 суд також вбачає підстави для звільнення його від відбування покарання з випробуванням та визначення іспитового строку в порядку та в межах, передбачених ст. 75 КК України. При цьому суд враховує щире каяття обвинуваченого, добровільне відшкодування ним завданого збитку, його участь у бойових діях під час відсічі агресії рф.
Саме таке покарання, на думку суду, буде справедливим та достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Витрати на залучення експертів під час кримінального провадження відсутні.
Долю речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.
На підставі п. 2 ч. 4 ст. 374 КПК України, з урахуванням призначеного покарання, запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 необхідно змінити, застосувавши до нього особисте зобов'язання.
На підставі викладеного, керуючись ст. 373, 374 КПК України, суд
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 2 (два) роки, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки.
На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 такі обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;
- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Запобіжний захід, застосований до ОСОБА_3 , у вигляді домашнього арешту до набрання вироком законної сили змінити на запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Покласти на ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили обов'язки, передбачені пп. 1-3 ч. 5 ст.194 КПК України, а саме:
1) прибувати за викликом до суду із встановленою періодичністю;
2) не відлучатись із населеного пункту, в якому він зареєстрований та проживає без дозволу суду;
3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання.
Після набрання вироком законної сили речові докази у кримінальному провадженні:
- двигун GOOLRC BL3650-4300KV та два сервопривіди Tower Pro MG995, які передані на зберігання до кімнати зберігання речових доказів Святошинського УП ГУНП у м. Києві, квитанція №5358, - повернути засудженому ОСОБА_3 .
На вирок можуть бути подані учасниками судового провадження апеляційні скарги до Київського апеляційного суду через Святошинський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Вирок суду відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду, і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до ч.3 ст.349 КПК України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає сили після ухвалення рішення апеляційним судом.
Копію вироку негайно вручити обвинуваченому, прокурору.
Суддя ОСОБА_1