СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/3723/25
пр. № 2-о/759/254/25
14 квітня 2025 року м. Київ
Святошинський районний суд міста Києва у складі головуючої судді Горбенко Н.О., за участю секретаря судового засідання Бетіна М.О., без участі сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві в порядку окремого провадження заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Державний нотаріус Першої київської державної нотаріальної контори Ковток Алла Іванівна про встановлення факту родинних відносин, -
У лютому 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення факту родинних відносин, заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Державний нотаріус Першої київської державної нотаріальної контори Ковток Алла Іванівна.
Свої вимоги мотивував тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_1 . Спадкоємцями першої черги щодо майна померлої є заявник та ОСОБА_2 , які подали заяви про прийняття спадщини (спадкова справа № 265/2024). Проте, Державним нотаріусом Першої київської державної нотаріальної контори Ковток А.І. 15.06.2024 року відмовлено ОСОБА_1 у вчиненні нотаріальної дії у зв'язку недоведеністю родинних відносин через помилку у свідоцтві про народження заявника в імені матері - замість ОСОБА_1 вказано ОСОБА_4 .
Заявник вказав, що встановлення вказаного факту породжує для нього юридичні наслідки: право на спадщину. Просить суд встановити факт родинних відносин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , як мати та сина.
У відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючого суддю Горбенко Н.О.
Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 24 лютого 2025 року заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.
На виконання вимог ухвали суду ОСОБА_1 надано уточнену заяву.
Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 24 березня 2025 року заяву прийнято до розгляду і відкрито провадження у справі у порядку окремого провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Заявник ОСОБА_1 та його представник - адвокат Майоров В.О. у судове засідання не з'явилися, від представника заявника надійшло клопотання про долучення доказів та розгляд справи без участі заявника та його предстаника.
Заінтересовані особи, будучи належним чином повідомленими про розгляд справи, у судове засідання не з'явилися, будь-яких клопотань або заяв від них до суду не надходило.
Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Зважаючи на викладене, суд визнав за можливе провести судове засідання за відсутності учасників справи, що не з'явились.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється у зв'язку із неявкою учасників справи у судове засідання.
Суд, дослідивши та оцінивши докази, які наявні в матеріалах справи, вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_4 померла ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 05.12.2023 року Виконавчим комітетом Боярської міської ради Фастівського району Київської області, актовий запис № 1476.
Відповідно до свідоцтва про народження (посвідки про народження) № НОМЕР_2 , ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_5 у м. Соловіївка Брусилівського району Житомирської області.
Вказані дані узгоджуються із даними паспорта громадянина України, виданого на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .
ОСОБА_1 присвоєно ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , що підтверджується довідкою ДПА по Ленінградському району м. Києва від 20.05.1998 року.
Згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_4 від 14.07.1966 року ОСОБА_1 одружилася з ОСОБА_5 .
Відповідно до свідоцтва про право на спадщину спадкоємицею майна померлого ОСОБА_5 є його дружина ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ).
Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 , виданого 26.04.1967 року Жовтневим РАЦС м. Києва, ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 у м. Брусилів Житомирської області, про що у книзі записів актів громадського стану про народження 26.04.1967 року зроблено актовий запис №1373. У відомостях про батьків записано батька: ОСОБА_5 , матір: ОСОБА_4 .
Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_6 , виданого 26.05.1971 року Жовтневим РАЦС м. Києва, ОСОБА_2 народилася ІНФОРМАЦІЯ_7 у м. Київ, про що у книзі записів актів громадського стану про народження 26.05.1971 року зроблено актовий запис №1701. У відомостях про батьків записано батька: ОСОБА_5 , матір: ОСОБА_4 .
Крім того, у відповідності до ордеру № ВІ26676 на жиле приміщення, що виданий ОСОБА_5 на родину, що складається із трьох людей, на право заняття 2 кімнат 31,9 кв.м., в квартирі АДРЕСА_1 , до складу родини входять: ОСОБА_5 , ОСОБА_4 (дружина) та ОСОБА_1 (син).
Відповідно до заяв про видачу паспорта ОСОБА_1 , наданих Центральним міжрегіональним управлінням Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області, при отриманні паспорта громадянина України внесено уточнення з імені « ОСОБА_4 ».
Із матеріалів справи вбачається, що зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_1 (за життя) та ОСОБА_1 є адреса: АДРЕСА_2 .
У відповідності до свідоцтва про право власності на житло від 23.12.2006 року, квартира АДРЕСА_3 належить на праві власності ОСОБА_1 - частина та членам її сім'ї: ОСОБА_1 - частина, ОСОБА_2 - частина, ОСОБА_7 - частина.
Постановою Державного нотаріуса Першої київської державної нотаріальної контори Ковток А.І. від 15.06.2024 року відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/8 частку квартири АДРЕСА_3 , після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 його матері ОСОБА_1 , у зв'язку з розбіжністю в документах, а саме: у свідоцтві про смерть ім'я спадкодавиці - « ОСОБА_1 », а у свідоцтві про народження ОСОБА_1 ім'я його матері - « ОСОБА_4 » та надані документи не дають можливості встановити факт родинних відносин з померлою.
Так, пунктом 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України визначено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту: родинних відносин між фізичними особами. Частиною 2 вказаної статті передбачено, що у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
У відповідності до п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику про справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31.03.1995 року, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян.
Згідно п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв'язку із втратою годувальника.
Виникнення особистих, майнових прав громадян, їх зміну і припинення закон пов'язує з настанням чи зміною певних обставин, тобто з юридичними фактами, які підтверджуються різними свідоцтвами, довідками та іншими документами, що видаються громадянам в адміністративному порядку. Не завжди заінтересована особа має можливість довести документально, що той чи інший факт мав місце (неможливість поновлення втраченого документа або виправлення наявних у ньому помилок тощо), тому допускається судовий порядок встановлення фактів, що мають юридичне значення, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки для заявника.
Юридичні факти - це обставини чи життєві факти, з якими норми права пов'язують виникнення, зміну або припинення правовідносин; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; встановлення факту потрібне заявникові для конкретної мети.
При вирішенні питання про встановлення факту родинних відносин, суд виходить з фактичних, встановлених в судовому засіданні обставин. Суд враховує, що законодавчо питання врегульовано положеннями Цивільного кодексу України щодо сприяння у здійсненні та охороні гарантованих Конституцією і законами України прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, що суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки для підтвердження такого факту. Суд не може відмовити в розгляді заяви про встановлення факту родинних відносин з мотивів, що заявник може вирішити це питання шляхом встановлення неправильності запису в актах громадянського стану.
Встановлення факту родинних відносин між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , як сина та матері необхідний для реалізації прав заявника для отримання свідоцтва про право на спадщину за законом.
Невідповідність в імені матері заявника, вказаного у свідоцтві про його народження, свідоцтві про смерть та паспорті громадянки України ОСОБА_1 , призвели до розбіжності встановлення родинних зв'язків, що призвело до перешкод в реалізації ОСОБА_1 прав громадянина України щодо отримання належної йому за законом спадщини.
Зазначені суперечності не можуть бути виправлені в позасудовому порядку, оскільки вони не є результатом помилки в документах, яка може бути виправлена відповідним органом, а є результатом розбіжності, яка виникла внаслідок невідповідності між актами громадянського стану дитини (заявника), зареєстрованими в Україні та паспортом матері, виданим в Україні.
У відповідності до ст.ст. 13, 81 ЦПК України, суд розглядає справу не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін чи інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і докази подаються сторонами і іншими особами, які беруть участь у справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України - суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів; ч. 1 ст. 95 ЦПК України - письмовими доказами є документи, які містять дані про обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.
Таким чином, оскільки законом не визначено іншого, крім судового порядку встановлення факту родинних відносин між особами, і факт родинних відносин, який просить встановити заявник, підтверджується письмовими матеріалами справи, суд доходить висновку, що вимоги є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
При вирішенні питання розподілу між сторонами судових витрат, суд враховує, що відповідно до ч. 7 ст. 297 ЦПК України при ухваленні судом рішення в справах окремого провадження - судові витрати не відшкодовуються.
На підставі наведеного, та керуючись ст.ст. 4, 10, 12, 76, 263-265, 315 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Державний нотаріус Першої київської державної нотаріальної контори Ковток Алла Іванівна про встановлення факту родинних відносин - задовольнити.
Встановити факт родинних відносин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , як мати та с ина.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 14 квітня 2025 року.
Суддя Н.О.Горбенко