Подільський районний суд міста Києва
Справа № 758/4857/25
09 квітня 2025 року м. Київ
Слідча суддя Подільського районного суду міста Києва ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
представника власника майна - адвоката ОСОБА_3 (в режимі відеоконференції),
прокурора ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання адвокатаОСОБА_3 , який діє в інтересах власника майна ОСОБА_5 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 30.01.2023 року у справі № 758/794/23 у кримінальному провадженні № 42022102070000314 від 30.08.2022,
Представник власника майна - адвокат ОСОБА_3 звернувся до суду в інтересах ОСОБА_5 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 30.01.2023 року у справі № 758/794/23 у кримінальному провадженні № 42022102070000314 від 30.08.2022.
Клопотання мотивоване тим, що СВ УП в метрополітені ГУ НП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42022102070000314 від 30.08.2022.
Ухвалою слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 30.01.2023 року у справі № 758/794/23 накладено арешт на тимчасово вилучене майно мобільний телефон «Redmi» та ноутбук «Acer», що належать ОСОБА_5 . Підставою для накладення арешту на майно є збереження речових доказів у зазначеному кримінальному провадженні.
Представник власника майна - адвокат ОСОБА_3 вказує на те, що на даний час проведено всі необхідні слідчі дії з вилученим майном, а відтак відсутня будь яка об'єктивна необхідність у подальшому зберіганні вилученого майна.
У судовому засіданні представник власника майна - адвокат ОСОБА_3 підтримав заявлене клопотання про скасування арешту майна з підстав, наведених у ньому.
Прокурор ОСОБА_4 зазначив, що вилучені за результатами проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 у ОСОБА_5 речі, які в подальшому визнано речовими доказами у кримінальному провадженні, постановою прокурора разом з іншими матеріалами досудового розслідування виділені у кримінальне провадження № 12025100120000006 від 16.01.2025 року. На даний час досудове розслідування у зазначеному кримінальному провадженні триває.
Заслухавши доводи представника власника майна та прокурора, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідча суддя дійшла висновку, що клопотання підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Встановлено, що у провадженні СВ УП в метрополітені ГУ НП у м. Києві перебувало кримінальне провадження за № 42022102070000314, відомості про яке 30.08.2022 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України за матеріалами Управління СБ України у Чернігвській області за фактом можливого привласнення та розтрати службовими особами ТОВ «Технічні фільтруючі матеріали», за попередньою змовою зі службовими особами ТОВ «Фармгрупсервіс» та рядом службових осіб державних підприємств, коштів державних підприємств під час проведення закупівель товарів.
18.01.2023 року на підставі ухвали слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 22.12.2022 року по справі № 758/11854/22 працівниками поліції проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого виявлено та вилучено:
- мобільний телефон марки «Redmi» Imei НОМЕР_1 ;
- ноутбук марки «Acer» моделі Z5WAH та зарядний пристрій до нього;
- два блокноти із записами.
19.01.2023 року постановою слідчого СВ УП в метрополітені ГУ НП у м. Києві зазначені речі визнані речовими доказами.
Ухвалою слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 30.01.2023 року у справі № 758/794/23 задоволено клопотання прокурора Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_4 та накладено арешт, в тому числі на майно, належне ОСОБА_5 .
Як вбачається зі змісту ухвали, слідчий суддя вважав наявними підстави для накладення арешту на зазначене у клопотанні майно з метою встановлення істини у зазначеному кримінальному провадженні та збереження речових доказів.
Слідча суддя бере до уваги те, що відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Частиною 3 ст. 170 КПК України визначено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Положенням ч. 2 ст. 173 КПК України встановлено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Згідно з ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Як вбачається з матеріалів клопотання, підставою для накладення арешту стала наявність розумних підозр вважати, що таке майно зберегло на собі сліди кримінального правопорушення, тобто відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, та є речовим доказом у кримінальному провадженні. При цьому, слідча суддя також виходить з того, що усі необхідні слідчі дії з вилученим за місцем проживання ОСОБА_5 майном проведені. Остання не має процесуального статусу ні у кримінальному провадженні № 42022102070000314 від 30.08.2022, ні у виділеному з нього кримінальному провадженні № 12025100120000006 від 16.01.2025 року
Органом досудового розслідування не надано до суду будь-яких доказів, які б вказували на необхідність подальшого застосування вказаного заходу забезпечення кримінального провадження.
З огляду на наведене, слідча суддя вважає обґрунтованими доводи заявника про недоцільність подальшого застосування такого заходу забезпечення.
Враховуючи зазначене вище, слідча суддя дійшла висновку про необхідність скасування арешту, накладеного на вказане вище майно ОСОБА_5 , оскільки, на думку слідчої судді на даний час потреби досудового розслідування не виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна.
На підставі викладеного, керуючись ст. 131, 132, 170, 174, 370 КПК України, слідча суддя
Клопотання адвокатаОСОБА_3 , який діє в інтересах власника майна ОСОБА_5 про скасування арешту майна - задовольнити.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 30.01.2023 року у справі № 758/794/23 у кримінальному провадженні № 42022102070000314 від 30.08.2022 на майно, а саме мобільний телефон марки «Redmi» Imei НОМЕР_1 та ноутбук марки «Acer» моделі Z5WAH, вилучене за адресою: АДРЕСА_1 та належне на праві власності ОСОБА_5 .
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та окремому оскарженню не підлягає.
Слідча суддя ОСОБА_1