Справа № 758/11128/24
Категорія 38
(ЗАОЧНЕ)
15 січня 2025 року Подільський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді - Войтенко Т. В.,
за участю секретаря судового засідання - Вигівська В. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
У вересні 2024 року позивач ТОВ «Коллект Центр» звернувся до суду із позовом до відповідача ОСОБА_1 , в якому просив стягнути із відповідача на користь позивача заборгованість за договором №1328565 від 28.08.2021 в розмірі 19 860,33грн, а також судовий збір в сумі 3028 грн та витрати на правову допомогу в сумі 9 000,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 28.08.2021 ТОВ «Бі Ел Джи Мікрофінанс» та ОСОБА_1 уклали договір про надання фінансових послуг №1328565. На виконання умов укладеного договору позикодавцем перераховано грошові кошти на рахунок позичальника у розмірі 10 000,00 грн.
29.11.2021 між ТОВ «Бі Ел Джи Мікрофінанс» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено договір факторингу № 29/11-1, відповідно до умов якого ТОВ «Бі Ел Джи Мікрофінанс» відступило ТОВ «Вердикт Капітал» право вимоги до позичальників, в тому числі за Договором про надання фінансових послуг №1328565 від 28.08.2021.
10.03.2023 ТОВ «Вердикт Капітал» відступило право вимоги до позичальників ТОВ «Коллект центр», відповідно до договору відступлення права вимоги №10-03/2023/01 від 10.03.2023, в тому числі за Договором про надання фінансових послуг № 1328565 від 28.08.2021.
Звертаючись до суду з даним позовом, позивач вказує, що станом на день звернення до суду заборгованість за договором відповідачем не погашається, проценти за користування кредитними коштами не сплачуються, у зв'язку з чим у відповідача обліковується прострочена заборгованість.
Представник позивача посилається на те, що станом на 27.08.2024 року за договором №1328565 виникла заборгованість за кредитом на загальну суму 19 860,33грн., яка складається з: 10 000,00 грн. - заборгованості за тілом кредиту, 7 935,00 грн. заборгованості за простроченими відсотками на дату відступлення права вимоги, 1 500,00 грн. заборгованості за комісіями, 353,83 грн. інфляційних збитків, 71,50 грн. нарахованих 3% річних.
Зважаючи на викладене, позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 19 860,33грн. за кредитним договором №1328565 від 28.08.2021року, судові витрати у розмірі 3028,00 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 9 000,00 грн.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.09.2024 року дана цивільна справа розподілена головуючому судді.
Ухвалою суду від 13.09.2024 прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, з повідомленням (викликом) сторін, відповідачу встановлено строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив.
Відповідач у встановлений судом строк без поважних причин відзив на позов не надала, тому суд вирішив справу за наявними матеріалами у відповідності до ч. 8 ст. 178 ЦПК України.
В судове засідання представник позивача не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, у позовній заяві просив проводити розгляд справи за його відсутності, не заперечуючи щодо заочного розгляду справи.
Відповідач, будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання повторно не з'явилася, про причини неявки суд не повідомила, відзив на позов та заяву про розгляд справи за її відсутності до суду не подала.
Згідно зі ст. 281 ЦПК України якщо відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин та не подав відзив, а позивач не заперечує проти такого вирішення справи, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
З огляду на викладене та при відсутності заперечень сторони позивача, суд ухвалив проводити розгляд справи на підставі наявних у ній доказів з ухваленням заочного рішення.
При вирішені питання щодо розгляду справи в заочному порядку суд також виходив з того, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку. Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається в першу чергу на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору.
Дослідивши письмові матеріали справи відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, згідно з якою у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, повно і всебічно оцінивши всі фактичні обставини справи та докази, які мають значення для розгляду справи, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що 28.08.2021 ТОВ «Бі Ел Джи Мікрофінанс» та ОСОБА_1 уклали договір про надання фінансових послуг № 1328565.
На виконання умов зазначеного договору позикодавцем перераховано грошові кошти на рахунок позичальника у розмірі 10 000, 00грн., що підтверджується наявними у справі доказами.
Згідно Договору про надання споживчого кредиту №1328565 від 28.08.2021 відповідачу надається кредит у гривні, а Відповідач зобов'язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки, передбачені Договором. Мета отримання кредиту: споживчі (особисті) потреби.
Відповідно до умов кредитного договору нарахування кредитором процентів за користування кредитом здійснюється за кожен день користування, з дати надання кредиту до його повного повернення на залишок фактичної заборгованості від наданої суми кредиту.
Кредитодавець належним чином виконав свої зобов'язання за кредитним договором, надавши позичальнику кредитні кошти, в порядку передбаченому умовами кредитного договору, що підтверджується відповідними доказами, які додані до позовної заяви.
Згідно з умовами договору позичальник зобов'язаний у встановлений договором строк, повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, а також інші платежі передбачені цим договором.
Договір від 28.08.2021 відповідач власноручно підписав.
Отже, суд дійшов висновку, що при укладенні кредитного договору було дотримано умови, порядок та обставини укладення договору, а також погоджено усі їх істотні обставини. Такий договір є чинним, а докази зворотного в матеріалах справи відсутні.
Щодо права вимоги про стягнення заборгованості за договором ТОВ «Коллект Центр» до відповідача суд зазначає наступне.
29.11.2021 між ТОВ «Бі Ел Джи Мікрофінанс» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено договір факторингу №29/11-1, відповідно до умов якого ТОВ «Бі Ел Джи Мікрофінанс» відступило ТОВ «Вердикт Капітал» право вимоги до позичальників, в тому числі за Договором про надання фінансових послуг № 1328565 від 28.08.2021. У свою чергу, ТОВ «Вердикт Капітал» відступило право вимоги до позичальників ТОВ «Коллект центр», відповідно до договору відступлення права вимоги №10-03/2023/01 від 10.03.2023, в тому числі за Договором про надання фінансових послуг № 1328565 від 29.11.2021.
Пунктом 1 частини 1 статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України). У статті 516 ЦК України зазначено, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Крім того, ст. 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Судом достовірно встановлено, що фінансова установа свої зобов'язання за договором позики виконала у повному обсязі, а відповідач, у порушення умов договорів позики, суму заборгованості не сплачує.
Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, як це передбачено ст. 526 ЦК України.
Згідно із ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
В ході розгляду справи стороною позивача доведено те, що товариство на даний час є законним правонаступником стягувача за укладеним договором, боржником за яким є відповідач.
Крім того, за наданими позивачем розрахунком, заборгованість відповідача за кредитним договором №1328565 становить 19860,33 грн., з яких: заборгованість за кредитом (тіло кредиту) - 10 000,00 грн.; 7935,00 грн. заборгованості за простроченими відсотками на дату відступлення права вимоги, 1 500,00грн. заборгованість за комісіями, 353,83 грн. інфляційні збитки, 71,50 грн. нарахованих 3% річних.
Стороною відповідача зазначений розрахунок не спростовано, як і не надано доказів належного виконання договірних зобов'язань та сплати коштів в добровільному порядку.
Враховуючи викладене, суд вважає, що наданими позивачем доказами в обґрунтування заявлених позовних вимог підтверджено правомірність нарахування заборгованості за договором, доведено, що відповідачем належним чином не виконано взяті на себе зобов'язання згідно укладеного договору, заборгованість за договором не погашена, що призвело до порушення майнових прав та інтересів позивача, як правонаступника первісного кредитора, а тому позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо стягнення судових витрат суд зазначає наступне.
Частиною 8 статті 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Стаття 133 ЦПК України визначає види судових витрат і передбачає, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. У свою чергу, одним з видів витрат, пов'язаних з розглядом справи є витрати на професійну правничу допомогу, які несуть сторони судової справи (крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави).
Суд зазначає, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову.
Також судом мають бути враховані критерії об'єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
При цьому суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, ціну позову, якість підготовлених документів, витрачений адвокатом час, тощо - є неспівмірним.
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Частинами 2-4 статті 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Отже, розмір витрат на правничу допомогу визначається судом, виходячи з умов договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, проте, вказаний розмір може бути зменшений за клопотанням іншої сторони у разі, якщо такі витрати є неспівмірними із складністю справи, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих послуг та ціною позову та (або) значенням справи для сторони.
Відповідно до п. 1, 2 ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
За висновком, викладеним у пункті 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19), при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд має пересвідчитись, що заявлені витрати є співмірними зі складністю справи, а наданий адвокатом обсяг послуг і витрачений час на надання таких послуг відповідають критерію реальності таких витрат. Також суд має врахувати розумність розміру витрат на професійну правничу допомогу та чи не буде їх стягнення становити надмірний тягар для іншої сторони.
На підтвердження понесення втрат на правову допомогу позивач надав: договір про надання правничої допомоги №01-07/2024 від 01 липня 2024року, прайс-лист АО «Лігал Ассістанс» №01-11/2023 від 01 листопада 2023року, заявку на надання юридичної допомоги №14 від 30.07.2024, Акт №1 про надання юридичної допомоги від 06.08.2024 року.
З огляду на викладене, суд вважає за необхідне стягнути із відповідача на користь позивача витрати на правову допомогу у розмірі 4 000,00 грн. На переконання суду такий розмір є розумним та справедливим розміром зазначених витрат.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України із відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 3028 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 526, 625,630, 631, 1054 ЦК України, ст.ст. 10, 13, 81, 141, 258, 263, 265, 273, 280, 354 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» (ЄДРПОУ 44276926, м. Київ, вул. Мечнікова, 3, оф. 306) заборгованість за кредитним договором №1328565 від 28.08.2021 у розмірі 19860,33 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» (ЄДРПОУ 44276926, м. Київ, вул. Мечнікова, 3, оф. 306) 3028,00 грн. судового збору та 4000 грн. витрат на правову допомогу.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів до Київського апеляційного суду.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Т. В. Войтенко