Справа № 758/14624/24
26 березня 2025 року м. Київ
Подільський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Гребенюка В.В., за участю секретаря судового засідання Годованюк Ю.Р., позивача ОСОБА_1 , представника позивача ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві питання розподілу судових витрат у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа: Служба у справах дітей Подільської районної в місті Києві державної адміністрації, про визначення місця проживання дитини та стягнення аліментів
ОСОБА_1 (надалі за текстом - позивач) звернулася до Подільського районного суду міста Києва з позовною заявою до ОСОБА_3 (надалі за текстом - відповідач), третя особа: Служба у справах дітей Подільської районної в місті Києві державної адміністрації, про визначення місця проживання дитини та стягнення аліментів.
Рішенням Подільського районного суду міста Києва від 14.03.2025 позов задоволено.
19.03.2025 до суду від позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, у якій позивач просить суд стягнути витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 22500,00 грн., 1211,80 грн. судового збору та 649,00 грн. витрат на поштову кореспонденцію.
У судове засідання 26.03.2025 прибув представник позивача, представники інших учасників судової справи у судове засідання не прибули.
Представник позивача підтримав подану заяву.
Заслухавши пояснення позивача та дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне.
Відповідно до положень частини першої, пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з частинами першою-шостою статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Отже, зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.
У Постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16 (провадження №11-562ас18) зроблено висновок, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Згідно Ордеру АІ № 1747847 від 13.11.2024 адвокат Роздорожний О.О. (надалі за текстом - адвокат) надає правову допомогу позивачу.
17.09.2024 між ФОП ОСОБА_4 та позивачем укладено договір № 334 про надання правничої допомоги, згідно з пунктом 1.1. якого ФОП ОСОБА_4 зобов'язується надати правничу допомогу Клієнту шляхом представництва інтересів останньої у суді першої та апеляційної інстанції під час розгляду судової справи про визначення місця проживання дітей та стягнення аліментів на утримання дітей.
Умовами п. 3.1. Договору сторонами узгоджено розмір гонорару у розмірі 22 500 грн.
У п 1.3. Договору сторонами узгоджено, що ФОП ОСОБА_4 має право на власний розсуд, без додаткового погодження з Клієнтом, залучати до виконання доручення за цим Договором третіх осіб. Оплата послуг таких третіх осіб за усним погодженням ФОП ОСОБА_4 та Клієнтом може здійснюватись як на рахунок ФОП ОСОБА_4 , так і безпосередньо на рахунок відповідної третьої особи.
Статтею 1000 ЦК України визначено, що 1. За договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя. Договором доручення може бути встановлено виключне право повіреного на вчинення від імені та за рахунок довірителя всіх або частини юридичних дій, передбачених договором. У договорі можуть бути встановлені строк дії такого доручення та (або) територія, у межах якої є чинним виключне право повіреного.
Таким чином, між позивачем та ФОП ОСОБА_4 було укладено договір доручення.
Також, 17.09.2024 між ФОП ОСОБА_4 , позивачем та Адвокатським об'єднанням «Супрема Лекс» укладено Договір про надання правничої допомоги №334, відповідно до п. 1.1. якого Адвокатське об'єднання, за дорученням ФОП ОСОБА_4, який уповноважений на укладення даного договору згідно з договором про надання правничої допомоги № 334 від 17 вересня 2024 року, що укладено між ФОП ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , зобов'язується надати правничу допомогу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , шляхом представництва інтересів останньої у суді першої та апеляційної інстанції під час розгляду судової справи про визначення місця проживання дітей та стягнення аліментів на утримання дітей.
П. 1.4. даного Договору визначено, що адвокатське об'єднання приймає на себе обов'язки представляти права і законні інтереси Клієнта та здійснювати професійну діяльність Адвокатського об'єднання згідно з умовами цього Договору та правилами адвокатської етики з усіма правами, без жодних обмежень.
За змістом п. 3.1. цього Договору розмір гонорару всього складає 22500,00 грн.
Відповідно до Акту приймання-передачі виконаних робіт Адвокатське об'єднання надало, а ФОП ОСОБА_4 та позивач прийняли надані послуги вартістю 22500,00 грн.
Відповідно ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», договір про надання правничої допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об 'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Клієнт - фізична або юридична особа, держава, орган державної влади, орган місцевого самоврядування, в інтересах яких здійснюється адвокатська діяльність.
Захист - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні захисту прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування у кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Таким чином, за дорученням позивача, повіреним ФОП ОСОБА_4 в її інтересах було укладено договір про надання правничої допомоги.
При цьому, судом звернуто увагу, що ОСОБА_4 є керівником адвокатського об'єднання, відомості про що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Позивачем сплачено на користь ФОП ОСОБА_4 22 500 грн.
Відповідач вказує, що вказане не підтверджує факту понесення витрат на правничу допомогу позивачем.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Водночас, у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16 (провадження №11-562ас18) зроблено висновок, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.
На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.
Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Так, в матеріалах справи відсутні докази понесення (оплати) наданої правничої допомоги саме на рахунок адвокатського об'єднання або адвоката, який надавав правничу допомогу позивачу (клієнту), а відтак, суд відмовляє у стягненні витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 22500,00 грн.
Щодо вимоги про розподіл 649,00 грн. витрат на поштову кореспонденцію та судового збору у розмірі 1211,80 грн., суд зазначає наступне.
Ч. 1 ст. 133 ЦПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України судові витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на відповідача з огляду на задоволення позовних вимог.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду (п. 4 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).
Так витрати позивача у розмірі 649,00 грн. підтверджуються квитанцією від 14.11.2024 на суму 159,80 грн., 174,20 грн. та 140,60 грн., від 13.01.2025 на суму 88,40 грн. та від 16.01.2025 на суму 86,00 грн., а відтак, відповідно до приписів ст. 141 ЦПК України покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 133, 141, 259, 263-265, 280-282, 289, ЦПК України, суд
Заяву позивача про ухвалення додаткового рішення - задовольнити частково;
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 80 копійок та 649 (шістсот сорок дев'ять) гривень 00 копійок витрат на поштову кореспонденцію;
В іншій частині в задоволенні вимог відмовити;
Повне найменування сторін:
Позивач - ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );
Відповідач - ОСОБА_3 (місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 );
Третя особа - Служба у справах дітей та сім'ї Подільської районної в місті Києві державної адміністрації (адреса: 04070, м. Київ, вул. Борисоглібська, буд. 14, код ЄДРПОУ 37393756);
Додаткове рішення може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Строк апеляційного оскарження може бути поновлено у відповідності до ч. 2 ст. 354 Цивільного процесуального кодексу України. Оскарження рішення суду не зупиняє його виконання.
Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Суддя В.В. Гребенюк