печерський районний суд міста києва
Справа № 757/10026/25-к
пр. 1-кс-10714/25
25 березня 2025 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва - ОСОБА_1 , за участю секретаря - ОСОБА_2 , адвоката ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна накладеного ухвалою слідчого судді у справі №757/47331/24-к від 18.10.2024 у кримінальному провадженні №12020000000000441, -
У провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання адвоката адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна накладеного ухвалою слідчого судді у справі №757/47331/24-к від 18.10.2024 у кримінальному провадженні №12020000000000441 на нерухоме майно, в тому числі на земельні ділянки, що належать на праві власності ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , а саме: земельну ділянку з кадастровим номером: 2611092001:22:002:4238; земельну ділянку з кадастровим номером: 2611092001:22:002:2931; земельну ділянку з кадастровим номером: 2611092001:22:002:2714; земельну ділянку з кадастровим номером: 2611092001:22:002:3643. Вважає, що арешт на вищевказані земельні ділянки, які належать на праві приватної власності ОСОБА_4 , накладений Ухвалою від 18.10.2024р. підлягає скасуванню . Мотивуючи означене клопотання, заявник вказує, що арешт накладено необґрунтовано, з порушенням положень ст. 170 КПК України, без перевірки обставин та підстав накладення такого арешту. Також, посилається на те, що накладений арешт грубо порушує право на вільне володіння, користування та розпорядження своїм майном, а також що при накладенні арешту не було враховано відсутність правової підстави для арешту майна, вказує, що арештоване майно, не відповідає ознакам визначених ст. 98 КПК України. Адвокат ОСОБА_3 в судовому засіданні клопотання підтрима, просив його задовольнити. Прокурор у судове засідання не з'явився, про розгляд скарги повідомлений належним чином, надав письмові заперечення на клопотання, просив проводити розгляд клопотання у відсутність. Слідчий суддя, заслухавши пояснення адвоката, вивчивши матеріали провадження за клопотанням, приходить до наступного висновку. Головним слідчим управлінням Національної поліції України за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора при оперативному супроводженні Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12020000000000441 від 06.05.2020 за підозрою ОСОБА_5 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358, ч. 1 ст. 28 ч. 4 ст. 190 КК України за підозрою ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 28 ч. 4 ст. 190 КК України та за фактом кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України. В рамках наведеного кримінального провадження, ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_9 . Від 18.10.2024р. у справі № 757/47331/24-к задоволено клопотання прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_10 про арешт майна у кримінальному провадженні №12020000000000441, накладено арешт на нерухоме майно, в тому числі на земельні ділянки, що належать на праві власності ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , а саме:
- земельну ділянку з кадастровим номером: 2611092001:22:002:4238;
- земельну ділянку з кадастровим номером: 2611092001:22:002:2931;
- земельну ділянку з кадастровим номером: 2611092001:22:002:2714;
- земельну ділянку з кадастровим номером: 2611092001:22:002:3643. Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Виходячи із аналізу викладеного, вказана норма пов'язує право слідчого судді на скасування арешту майна, із можливістю надання учасникам процесу, доказів та відомостей, які вказуватимуть, що арешт накладено необґрунтовано або в його застосуванні відпала потреба та доведеності перед слідчим суддею їх законності та переконливості.
Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя, згідно вимог ст. 94, ст. 132, ст. 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатніх доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту для третіх осіб, а також розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Так, як вбачається із ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва, метою арешту майна, є визначеною в п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, тобто з метою забезпечення збереження речового доказу у кримінальному провадженні.
Аналізуючи положення кримінально процесуального законодавства з приводу накладення арешту на майно особи, обов'язковою передумовою, яка обґрунтовує необхідність застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, є наявність достатніх доказів, що вказують на вчинення злочину, наявність обґрунтованої підозри, підставу для арешту майна; наслідки арешту для третіх осіб, а також розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, що визначено положенням ч. 2 ст. 173 КПК України.
Європейський суд з прав людини наголошує на тому, що слід врахувати необхідність забезпечення справедливого балансу між конкуруючими інтересами відповідної особи і суспільства в цілому. Необхідно зважати й на те, що цілі, згадані в цьому положенні можуть мати певне значення при визначені того, чи забезпечено баланс між вимогами відповідних суспільних інтересів і основоположним правом заявника на власність. В обох контекстах держава користується певним полем розсуду при визначені заходів, які необхідно вжити для забезпечення дотримання Конвенції. Рішення «Sargsyan v. Azerbaijan», n.220.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».
Нормою ст. 41 Конституції України встановлюється непорушність права особи на володіння, користування і розпорядження своєю власністю.
Відповідно до положень ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Разом з тим, адвокатом слідчому судді не надано доказів та не доведено існування правових підстав для скасування арешту майна, що арешт накладено необґрунтовано чи в ньому відпала потреба, а відтак клопотання задоволенню не підлягає.
Керуючись, ст. 41 Конституції України, ст. 1 Протоколу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст.174, 309 КК України,-
У задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 який діє в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна накладеного ухвалою слідчого судді у справі №757/47331/24-к від 18.10.2024 у кримінальному провадженні №12020000000000441 - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали буде проголошений 29.03.2025 року о 10-00 год.
Слідчий суддя ОСОБА_1