печерський районний суд міста києва
Справа № 757/10024/25-к
пр. 1-кс-10712/25
25 березня 2025 року Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва - ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань - ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ТОВ "МАРГІТ" про скасування арешту майна накладеного ухвалою слідчого судді у справі №757/3984/25-к від 31.01.2025 у кримінальному провадженні №62019100000001170, -
До Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ТОВ "МАРГІТ" про скасування арешту майна накладеного ухвалою слідчого судді у справі №757/3984/25-к від 31.01.2025 у кримінальному провадженні №62019100000001170. В обґрунтування клопотання адвокат ОСОБА_3 посилається на те, що вказаною ухвалою було накладено арешт шляхом заборони користування на свердловини № 7-ГП(д) та № 9-р, які розташовані в Закарпатській області, Мукачівському (Свалявському) районі, с. Голубине, Солочин, ділянки «Маргіт-1» та «Маргіт-2» відповідно, власником яких, згідно спеціального дозволу на користування надрами № 2651 від 01.03.2002 року, є Товариство з обмеженою відповідальністю «Маргіт». У клопотанні адвокат вказує, що арешт накладено необґрунтовано та є надмірно обтяжливим, неспівмірним із завданнями кримінального провадження, оскільки накладення арешту на свердловини, які підприємством використовуються у власній господарській діяльності, із забороною видобування мінеральних вод матиме непоправимі негативні наслідки для підприємства у вигляді позбавлення реальної можливості здійснювати подальшу господарську діяльність та може призвести до банкрутства. Крім того, заборона видобування мінеральних вод матиме негативні наслідки в частині сплати податків, та як наслідок негативно впливатиме на економіку України у період воєнного стану, а відтак адвокат вважає що накладений арешт підлягає скасуванню. Учасники судового провадження до судового засідання не заявилися, про розгляд клопотання повідомлені належним чином. Прокурор ОСОБА_4 проти клопотання заперечував, просив відмовити у задоволенні клопотання оскільки вважає рішення слідчого судді про накладення арешту законним та обґрунтованим. Вивчивши клопотання, дослідивши матеріали кримінального провадження в частині питання яке розглядається, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання підлягає задоволенню виходячи з наступного. Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62019100000001170 від 20.08.2019 за ч. 1 ст. 15, ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 255, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 367, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 191, ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 240, ч. 3 ст. 209 КК України. Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 30.01.2025 у справі № 757/3984/25-к у кримінальному провадженні № 62019100000001170 від 20.08.2019 року накладено арешт із забороною користування на свердловини № 7-ГП(д) та № 9-р, які розташовані в Закарпатській області, Мукачівському (Свалявському) районі, с. Голубине, Солочин, ділянки «Маргіт-1» та «Маргіт-2» відповідно, власником яких, згідно спеціального дозволу на користування надрами № 2651 від 01.03.2002 року, є Товариство з обмеженою відповідальністю «Маргіт». Заборонено службовим особам Товариства з обмеженою відповідальністю «Маргіт», а також будь-яким іншим особам здійснювати видобування мінеральних вод із вказаних свердловин. Порядок скасування арешту майна визначений ст. 174 КПК України, якою передбачено, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи. При цьому, у відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. Арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу. Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Так, як вбачається з мотивувальної частини ухвали Печерського районного суду м. Києва від 30.01.2025, задовольняючи клопотання прокурора про накладення арешту на майно, слідчий суддя виходив з того, що є речовими доказами у кримінальному провадженні та зважаючи на те, що незастосування накладення арешту може призвести до настання наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, беручи до уваги наслідки арешту майна для інших осіб, розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, доведеність необхідності такого заходу забезпечення кримінального провадження. Судовим розглядом встановлено обставин, які підтверджують, що незастосування арешту призведе, або може призвести до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна. Зважаючи на викладене, враховуючи встановлені судовим розглядом обставини того, що досудове розслідування у кримінальному провадженні триває, а заявником не доведено, що арешт шляхом заборони користування та заборони службовим особам ТОВ «Санаторій «Поляна», а також будь-яким іншим особам здійснювати видобування мінеральних вод із вказаних свердловин, накладено арешт накладено необґрунтовано або у вказаному арешті відпала потреба, тому приходжу до висновку, що клопотання є таким, що не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 22, 26, 170-175, 309, 392, 532 КПК України, -
У задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ТОВ "МАРГІТ" про скасування арешту майна накладеного ухвалою слідчого судді у справі №757/3984/25-к від 31.01.2025 у кримінальному провадженні №62019100000001170 - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1