"14" квітня 2025 р.
м. Київ
справа № 755/20757/24
провадження № 2/755/4743/25
суддя Дніпровського районного суду м. Києва Галаган В.І., перевіривши додержання вимог, викладених у ст.ст. 175, 177 ЦПК України, по позовній заяві Київської міської ради до ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_2 , Державний реєстратор філії комунального підприємства Київської міської ради «Готово» міста Києва Чуйко Ганна Гергіївни, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Тригуб Євгенія Олегівна про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою шляхом визнання протиправними та скасування рішень про державну реєстрацію права приватної власності, припинення права власності, звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та приведення її у придатний для використання стан,
До Дніпровського районного суду м. Києва надійшла позовна заява Київської міської ради до ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_2 , Державний реєстратор філії комунального підприємства Київської міської ради «Готово» міста Києва Чуйко Ганна Гергіївни, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Тригуб Євгенія Олегівна про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою шляхом визнання протиправними та скасування рішень про державну реєстрацію права приватної власності, припинення права власності, звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та приведення її у придатний для використання стан.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 175 Цивільного процесуального кодексу України, позовна заява, серед іншого, повинна містити: зазначення ціни позову, яка визначається вартістю майна.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 14 березня 2025 року позовну заяву Київської міської ради до ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_2 , Державний реєстратор філії комунального підприємства Київської міської ради «Готово» міста Києва Чуйко Ганна Гергіївни, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Тригуб Євгенія Олегівна про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою шляхом визнання протиправними та скасування рішень про державну реєстрацію права приватної власності, припинення права власності, звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та приведення її у придатний для використання стан залишено без руху та надано строк для усунення недоліків. Копію ухвали негайно було надіслано на електронну адресу позивача, зазначену у позовній заяві.
Згідно змісту ухвали Дніпровського районного суду м. Києва від 14 березня 2025 року, судом зауважено позивачу, зокрема, про те, що ураховуючи майновий характер спірних правовідносин, а саме у п'ятій вимозі заяви в частині зобов'язання відповідача повернути територіальній громаді нерухоме майно, що є вимогою майнового характеру про витребування майна з чужого незаконного володіння, а саме: земельну ділянку площею 151,2 кв.м. по АДРЕСА_1 , з обліковим кодом 66:010:0015, зміст позовної заяви має містити ціну позову, яка має бути визначена позивачем вартістю заявленого позивачем нерухомого майна, зокрема: вартістю земельної ділянки площею 151,2 кв.м. по АДРЕСА_1 , що має підтверджуватися Звітом про оцінку цього майна, чинним станом на день звернення позивача з позовом до суду, тобто не більше шести місяців з дня проведення оцінки такого майна, - що є вимогою п. 3 ч. 3 ст. 175 та п. 2 ч. 1 ст. 176 Цивільного процесуального кодексу України. При цьому позивачем не долучено до матеріалів позовної заяви доказів вчинення позивачем дій щодо оцінки спірного нерухомого майна або доказів відмови експертної установи в наданні висновку щодо оцінки майна станом на день звернення позивача з даним позовом до суду, за відсутності в чинному законодавстві норм-виключення обов'язку визначення позивачем ціни позову у встановленому законом порядку.
Таким чином, позивачем має бути зазначено ціну позову за звітом про оцінку спірного нерухомого майна, строк якого не перевищує шести місяців з дня такої оцінки.
Крім того, за ч. 1 статті 133 Цивільного процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч. 4 ст. 177 Цивільного процесуального кодексу України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Тобто, у разі відсутності документів, які є підставою для звільнення позивача від сплати судового збору, позивачем має бути сплачено судовий збір відповідно до вимог та в порядку, встановленому Законом України «Про судовий збір».
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
За подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою або фізичною особою - підприємцем ставка судового збору складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана юридичною особою ставка судового збору складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Згідно із статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 1 січня 2024 року становить 3 028,00 грн.
Разом з тим, позивач до суду звернувся з чотирма вимогами немайнового характеру, а саме: з трьома вимогами про скасування рішень державного реєстратора, вимогою про приведення об'єкту нерухомості (земельної ділянки) до попереднього стану, та з однією вимогою майнового характеру (щодо витребування майна (земельної ділянки) з чужого незаконного володіння).
Таким чином, ураховуючи, що позивач звернувся з досліджуваним позовом до суду 10.11.2024 року, позивач зобов'язаний був сплатити судовий збір за чотири вимоги немайнового характеру у розмірі 12 112,00 грн. (3 028,00 грн.*4= 12 112,00 грн.) та за одну вимогу майнового характеру у розмірі 1,5 відсотка ціни позову (але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб). Однак, позивачем ціну позовну не визначено.
При цьому позивачем в якості доказу сплати судового збору долучено до позовної заяви платіжну інструкцію № 1573 від 01.11.2024 року про сплату судового збору у розмірі 12 112,00 грн.
Таким чином, позивачем на виконання приписів даної ухвали суду має бути визначено ціну позову, яка визначається вартістю спірного нерухомого майна, та має бути доплачено судовий збір у розмірі 1,5 відсотка від ціни позову.
Зазначену ухвалу суду отримано позивачем 14 березня 2025 року, про що свідчить Інформаційна довідка про доставку електронного листа, що автоматично сформована Автоматизованою системою бази документообігу суду. Довідку долучено до матеріалів справи.
27.03.2025 року представником позивача Васильєвою С.М. до суду надано заяву про усунення недоліків (вх.. № 17552), відповідно до якої представник позивача стверджує, що п'ята позовна вимога, зазначена у позовній заяві, про усунення перешкод шляхом зобов'язання повернути земельну ділянку позивачу є вимогою немайнового характеру, тому в розрізі даного спору відсутні підстави для визначення ціни позову та доплати судового збору.
Разом з тим, відповідно до висновку Верховного Суду, наведеного у постанові від 07 вересня 2023 року у справі № 908/3413/21 (пункти 6.16, 6.17) : «будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов'язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього. Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (пункт 8.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.02.2019 у справі №907/9/17).»
Таким чином, позивачем не виконано вищенаведені вимоги Закону, не проведено оцінку спірного нерухомого майна, не визначено ціну позову, щодо якого заявлено вимогу майнового характеру про повернення земельної ділянки позивачу, не сплачено у визначеному Законом розмірі судовий збір за вимогу майнового характеру.
Згідно статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 20 травня 2010 року у справі «Пелевін проти України» та у рішенні від 30 травня 2013 року «Наталія Михайленко проти України» зазначив, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
Разом з тим, у встановлений судом строк позивач не виконав вимоги ст.ст. 175, 177 Цивільного процесуального кодексу України, не усунув зазначені в ухвалі суду недоліки.
Відповідно до ч. 3 ст. 185 Цивільного процесуального кодексу України, якщо позивач у встановлений судом строк не виконає всі перелічені в статтях 175 і 177 Цивільного процесуального кодексу України вимоги, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 258-261, 353 Цивільного процесуального кодексу України, суддя -
Позовну заяву Київської міської ради до ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_2 , Державний реєстратор філії комунального підприємства Київської міської ради «Готово» міста Києва Чуйко Ганна Гергіївни, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Тригуб Євгенія Олегівна про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою шляхом визнання протиправними та скасування рішень про державну реєстрацію права приватної власності, припинення права власності, звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та приведення її у придатний для використання стан - вважати неподаною та повернути позивачеві.
Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Позивач має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення позивачу даної ухвали суду.
Суддя: В.І. Галаган