"14" квітня 2025 р.
м. Київ
справа № 755/3273/25
провадження № 2/755/4177/25
суддя Дніпровського районного суду м. Києва Галаган В.І., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої у результаті дорожньо-транспортної пригоди,
Позивач ОСОБА_1 , звертаючись з позовом до суду, просить стягнути з відповідача ОСОБА_2 на його користь матеріальну шкоду у розмірі 39 500,00 грн. та судові витрати, мотивуючи свої вимоги тим, що 29.12.2024 року приблизно о 17.18 год. в районі вул. Лаврської, 27 в м. Києві відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Ауді», державний номерний знак НОМЕР_1 , який належить позивачу, та автомобіля «Джип», державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням відповідача ОСОБА_2 , що призвело до пошкодження транспортного засобу позивача. На момент дорожньо-транспортної пригоди автомобіль відповідача застраховано не було. На місці ДТП 29.12.2024 року відповідач ОСОБА_2 визнав вину та погодився відшкодувати вартість ремонту, попередньо оціненого у розмірі 43 000,00 грн., про що ним власноручно складено розписку, тому працівниками поліції, які були викликані на місце ДТП протокол не складався. У подальшому в період з 29.12.2024 року по 10.01.2025 року позивач неодноразово звертався на адресу відповідача з приводу ремонту пошкодженого автомобіля або відшкодування його вартості. Відповідач не заперечував своєї вини у ДТП і повторно підтвердив готовність відшкодувати вартість ремонту позивачу. Однак, у зв'язку із невиконанням зобов'язання відповідача у добровільному ремонті та відшкодуванні шкоди, позивачем самостійно відремонтовано автомобіль на суму 39 500,00 грн., що є предметом спору.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 26 лютого 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої у результаті дорожньо-транспортної пригоди, постановлено розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 14 квітня 2025 року заяву представника позивача ОСОБА_3 про зміну порядку розгляду справи та допит свідків,- залишено без задоволення.
Відповідач ОСОБА_2 не скористався процесуальним правом подачі відзиву на позовну заяву у встановлений строк, та за відсутності доказів поважності причин неподання учасниками розгляду заяв по суті справи, суд вирішує справу за наявними письмовими матеріалами, що відповідає положенню частини восьмої статті 178 Цивільного процесуального кодексу України.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі письмові докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється порядку іншого судочинства.
Судом встановлено, що 29.12.2024 року близько 17.18 год. в районі вул. Лаврської, 27 в м. Києві відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Ауді», державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , та автомобіля «Джип», державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням відповідача ОСОБА_2 , що призвело до пошкодження цих транспортних засобів. (а.с. 12)
За даними свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу автомобіль «Ауді», державний номерний знак НОМЕР_1 , належить на праві власності ОСОБА_1 , що підтверджено свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу від 25.07.2024 року. (а.с. 28)
Згідно Листа Батальйону із забезпечення супроводження ДП НПУкраїни від 13.02.2025 року № 125аз/41/31-2025, 29.12.2024 року близько 17.18 год. від ОСОБА_1 надійшло повідомлення за телефонним номером екстреної служби 102, яке зареєстровано в ЄОЗП за № 99571 про те, що на вул. Лаврська в м. Києві сталася ДТП за участю автомобіля «Ауді», державний номерний знак НОМЕР_1 , та «Джип», державний номерний знак НОМЕР_2 . На місце події для оформлення ДТП прибув наряд поліції, та під час складання матеріалів учасники події відмовилися від оформлення ДТП та повідомили, що ситуацію вирішуватимуть самостійно. О 19.00 год. від ОСОБА_1 надійшло повідомлення за телефонним номером екстреної служби 102 про скасування попереднього виклику наряду поліції для оформлення ДТП. Ураховуючи зазначене, адміністративні матеріали за ст. 124 КУпАП стосовно учасників події поліцейськими БЗС ДПП не складались та до відділу адміністративної практики УПП у м. Києві ДПП не передавались. (а.с. 12-13)
29.12.2024 року ОСОБА_2 складено та підписано власноручну розписку про те, що він готовий здійснити оплату ремонту автомобіля автомобіль «Ауді», державний номерний знак НОМЕР_1 , на суму 43 000,00 грн. (а.с. 34)
За даними Наряду-замовлення від 30.12.2024 року, Акту виконаних робіт від 20.01.2025 року та квитанції від 20.01.2025 року ОСОБА_1 здійснено ремонт автомобіля «Ауді», державний номерний знак НОМЕР_1 , на суму 39 500,00 грн. (а.с. 29, 30, 31)
За вимог Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно частини другої ст. 1187 Цивільного кодексу України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (пункт 1 частини першої статті 1188 ЦК України).
Деліктне зобов'язання - це зобов'язання, в якому особа, що протиправно і винно заподіяла шкоду особистості громадянина або його майну, зобов'язана її відшкодувати, а потерпілий має право на відшкодування заподіяної шкоди у повному обсязі.
У деліктних цивільних правовідносинах реалізуються зобов'язально-правові засоби захисту абсолютних прав. Потерпілий набуває права вимоги про відшкодування збитків, і він має право пред'явити позов про збитки. Праву потерпілого відповідає обов'язок заподіювача шкоди відшкодувати заподіяну шкоду.
Згідно із ч. 1 ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог ст.ст. 77-80 Цивільного процесуального кодексу України.
Аналізуючи наявні в матеріалах справи докази, керуючись положеннями законодавства, діючого на час виникнення спірних правовідносин, суд дійшов висновку щодо правомірності звернення позивача ОСОБА_1 із вимогою про відшкодування відповідачем ОСОБА_2 матеріальної шкоди у розмірі 39 500,00 грн., завданої відповідачем внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що визнано останнім відповідно до матеріалів справи, зокрема, письмової розписки відповідача від 29.12.2024 року, - оскільки матеріалами справи встановлено всі складові деліктного зобов'язання як щодо вартості матеріальної шкоди, заподіяної позивачу внаслідок вчинення дорожньо-транспортної пригоди, так і щодо суб'єкта правопорушення, відповідача по справі ОСОБА_2 , та причинно-наслідкового зв'язку між протиправними діями відповідача та завданими позивачу матеріальними збитками.
Європейський суд справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Відповідно до положень ч. 1, 3 ст. 89 Цивільного процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої у результаті дорожньо-транспортної пригоди підлягає до задоволення.
Відповідно до ч. 1. 2 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
В порядку статті 141 Цивільного процесуального кодексу України, з урахуванням задоволення позову, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1 211,20 грн.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 22, 29, 1166, 1167, 118 Цивільного кодексу України, Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст. 2, 4, 6-13, 19, 82, 89, 133, 137, 141, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 279, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої у результаті дорожньо-транспортної пригоди - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_2 ) матеріальну шкоду у розмірі 39 500,00 грн., судовий збір у розмірі 1 211,20 грн., а всього на загальну суму 40 711 (сорок тисяч сімсот одинадцять) гривень 20 копійок.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.
Учасники справи мають право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення даного рішення суду.
Повний текст рішення суду складено 14 квітня 2025 року.
Суддя: В.І. Галаган