Справа № 752/19203/24
Провадження № 2/752/2465/25
Заочне Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
23 січня 2025 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді: Плахотнюк К.Г.,
за участі секретаря судового засідання: Давиденко С.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості -
у вересні 2024 року позивач ТОВ «Коллект Центр» звернулося до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що 05.03.2021 року між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання фінансових послуг № 2106448325236, відповідно до якого, товариство надало позичальнику кредит в сумі, яка зазначається і погоджується сторонами в анкеті-заяві, та складає 3700 грн., на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, нараховані згідно умов цього договору, його додатків та правил. Відповідно до п. 1.9 договору граничний строк кредитування (строк дії кредитного договору) один рік. Проценти за користування кредитом розраховуються від суми кредиту за кожний день користування, протягом фактичного строку користування кредитом, починаючи з першого дня перерахування суми кредиту у розмірі: 2% за кожен день користування кредитом за умови сплати всіх нарахованих процентів за користування кредитом не пізніше, ніж протягом орієнтовного строку повернення кредиту; починаючи з першого дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 1,64% порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. 1.4.а; починаючи з 15 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 1,38% порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. 1.4.б; починаючи з 30 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 2,65% порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. 1.4.в.. На виконання умов даного договору позикодавцем перераховано грошові кошти на рахунок позичальника у розмірі 3700 грн.. Відповідач свої зобов'язання за кредитним договором не виконує, в результаті чого виникла заборгованість, яка станом на 30.11.2021 становить 73272,58 грн., з яких 3700 грн. - заборгованість за кредитом; 69572,58 грн. - заборгованість за процентами.
01 грудня 2021 року було укладено договір № 1-12, відповідно до якого ТОВ «Служба миттєвого кредитування» відступило на користь ТОВ «Вердикт капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 2106448325236.
Відповідно до реєстру боржників ТОВ «Вердикт капітал» набуло права вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором в розмірі 33115 грн., з яких 3700 грн. - заборгованість за кредитом; 29415 грн. - заборгованість за процентами.
10 січня 2023 року було укладено договір № 10-01/2023, відповідно до якого ТОВ «Вердикт капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект Центр» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 2106448325236.
Відповідно до реєстру боржників ТОВ «Коллект Центр» набуло права вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором в розмірі 59791,26 грн., з яких 3700 грн. - заборгованість за кредитом; 29415 грн. - заборгованість за процентами станом на 30.11.2021, право вимоги за якими перейшло до ТОВ «Вердикт капітал»; 26676,26 грн. - заборгованість за процентами за період з 01.12.2021 по 04.03.2022. ТОВ «Коллект Центр» після набуття права вимоги за договором, нарахування процентів не здійснювало.
Враховуючи принцип розумності, співмірності і пропорційності позивач просить стягнути заборгованість у розмірі 37319 грн., з яких 3700 грн. - заборгованість за кредитом; 33619 грн. - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги. Крім того, ТОВ «Коллект Центр» користувалося правничою допомогою, розмір гонорару за яку становить 13000 грн..
Позивач просить суд стягнути із відповідача на користь ТОВ «Коллект Центр» заборгованість за вищевказаним договором про надання фінансових послуг в розмірі 37319 грн. та судові витрати.
Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва Плахотнюк К.Г. від 19 вересня 2024 року відкрито провадження у справі, постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження, з повідомленням сторін (а.с. 47-48). Відповідачу наданий строк для надання відзиву.
В судовому засіданні сторони відсутні, про час і місце розгляду справи повідомлені відповідно до вимог Закону.
Позивач ТОВ «Коллект Центр» в позовній заяві просить справу розглядати без участі представника (а.с. 1-5).
Відповідач про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позов не подав, з будь-якими іншими клопотаннями до суду не звертався. Копія позовної заяви з додатками, ухвала про відкриття провадження та судова повістка, направлена судом по місцю реєстрації останнього, повернулася до суду з довідкою, в якій причинами повернення зазначено «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с. 53).
Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі №911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, в даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).
Отже, зважаючи на те, що судом вжито всіх можливих та розумних заходів щодо повідомлення відповідача про розгляд справи, та неподання у встановлений судом строк заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та/або клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін та/або письмового відзиву на позов, справа вирішується за наявними матеріалами у відповідності з нормою частини п'ятої статті 279 ЦПК України.
Відповідно до положень ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
На підставі викладеного, судовий розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження на підставі наявних у суду матеріалів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу з постановленням заочного рішення, проти чого не заперечує позивач, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Суд, розглянувши матеріали справи, дослідивши подані письмові докази, приходить до наступного.
Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1 ст. 13 ЦПК України).
Із матеріалів справи встановлено, що 5 березня 2021 року між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансових послуг № 2106448325236 «Стандартний» (а.с. 6-9).
Відповідно до п. 1.1. договору товариство зобов'язується надати позичальникові кредит без конкретної споживчої мети, на суму, яка зазначається та погоджується сторонами в анкеті-заяві, та складає 3700 грн., на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, нараховані згідно умов цього договору, його додатків та правил.
Кредит надається на строк, зазначений у анкеті-заяві та графіку платежів, який є додатком до цього договору та є невід'ємною його частиною (п. 1.2 договору).
Пунктом 1.3 договору встановлено, що орієнтовний строк повернення кредиту - 18 днів з моменту отримання кредиту. У разі сплати всіх нарахованих на дату такої сплати процентів, орієнтовний строк повернення кредиту перераховується та становить 18 днів з моменту сплати всіх нарахованих процентів.
Пунктом 1.4 договору визначено, що проценти за користування кредитом розраховуються від суми кредиту за кожен день користування, протягом фактичного строку користування кредитом починаючи з першого дня перерахування суми кредиту у наступному розмірі: а) 2% за кожен день користування кредитом за умови сплати всіх нарахованих процентів за користування кредитом не пізніше, ніж протягом орієнтованого строку повернення кредиту; б) починаючи з першого дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 1,64 % порівняно з процентною ставкою, зазначеною у 1.4. (а); в) починаючи з 15 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процента ставка збільшується на 1,38% порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. 1.4.(б); г) починаючи з 30 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процента ставка збільшується на 2,65% порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. 1.4.(в); д) тип процентної ставки- фіксована.
Згідно з п.1.9. договору граничний строк кредитування (строк дії договору) становить: 1 рік.
Відповідно до пункту 1.10 договору позичальник сплачує товариству комісію, пов'язану з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі за його юридичне оформлення, у розмірі - 518 грн. Комісія не нараховується та не підлягає стягненню з позичальника у разі, якщо позичальник повертає суму кредиту та сплачує нараховані проценти у термін (день, дату), зазначений у договорі. Крім того, товариство має право не нараховувати або зменшити розмір комісії на свій розсуд.
Згідно з пунктом 4.1 договору невід'ємною частиною цього договору є «Правила надання грошових коштів у позику, у тому числі на умовах фінансового кредиту Товариство з обмеженою відповідальністю «Служба миттєвого кредитування». Уклавши цей договір, позичальник підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно дотримуватись правил, текст яких розміщений на сайті: smk.zp.ua та www.bistrozaim.uа.
У пункті 4.3 договору визначено, що сторони дійшли згоди, що у всіх відносинах між позичальником та товариством у разі укладення електронного договору в якості підпису сторін буде використовуватись електронний підпис одноразовим ідентифікатором, відповідно до правил та Закону України «Про електронну комерцію», що має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис.
Згідно з пунктом 4.15 договору сторони дійшли згоди, що цей договір укладається в письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг». Договір підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором. Договір підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором Н9 « ОСОБА_1 ». Аналогічна інформація зазначена в додатку №1 до кредитного договору, заявка-анкета, який підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором L6.
Із додатку №1 до кредитного договору заяви-анкети підтверджено, що ОСОБА_1 , ознайомившись з примірним (типовим) кредитним договором та усіма його додатками, включаючи Правила надання грошових коштів у позику, у тому числі на умовах фінансового кредиту ТОВ «Служба миттєвого кредитування», що розміщені на Офіційному сайті smk.zp.ua та www.bistrozaim.uа та погодившись з ними, просив надати йому кредит на особисті потреби у розмірі: 3700 грн. Орієнтовний строк повернення кредиту - 18 днів з моменту отримання кредиту. Строком на 365 днів з правом повернення достроково та зобов'язався повернути кредит у розмірі 3700 грн. та сплатити проценти у розмірі 1332 грн.. Розмір процентів: а) 2% за кожен день користування кредитом за умови сплати всіх нарахованих процентів за користування кредитом не пізніше, ніж протягом орієнтовного строку повернення кредиту; б) починаючи з першого дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 1,64% порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. а); в) починаючи з 15 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 1,38% порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. б); г) починаючи з 30 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 2,65% порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. в). Дата початку нарахування процентів за користування кредитом 5 березня 2021 року. При виникненні заборгованості зобов'язався сплатити пеню у розмірі 1% від суми заборгованості, починаючи з першого дня заборгованості, з урахуванням умов пункту 3.3 кредитного договору.
На підставі заяви-анкети, наданої ним особисто на сайті smk.zp.ua та www.bistrozaim.uа та на підставі замовлення кредитних коштів з його особистого номеру телефону НОМЕР_1 , відповідач просив надавати йому кредит у подальшому на картковий рахунок НОМЕР_2 , а також надав згоду на списання суми заборгованості за кредитом з вказаного карткового рахунку(а.с. 8 зв.).
Позивачем також додано копію паспорту споживчого кредиту, який підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором L6 (а.с. 10-11) та інформацію щодо порядку (процедури), хронології дій щодо укладення електронного договору, вчиненого товариством та заявником в інформаційно-телекомунікаційній системі та поза нею з зазначенням часу та дати таких дій (а.с. 12).
Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості станом на 30.11.2021 (а.с. 13 зв.-14), заборгованість за договором № 2106448325236 від 05.03.2021 за період з 05.03.2021 по 30.11.2021 становить 33115 грн., з яких 3700 грн. - заборгованість по тілу кредиту, 29415 грн. - заборгованість по процентам.
Згідно ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: відновлення становища, яке існувало до порушення.
Вирішуючи спір, суд повинен встановити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси позивача, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Частиною 1 ст. 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до норм ст. 526, 530, 610, ч. 1 ст.612 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (позика), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно зі ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Договір укладений між сторонами в електронній формі має силу договору, який укладений в письмовій формі та підписаний сторонами, які узгодили всі умови, так як без проходження реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора (коду, що відповідно до домовленості є електронним підписом позичальника, який використовується ним як аналог власноручного підпису), без здійснення входу відповідачем на веб-сайт за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між відповідачем та первісними кредиторами не було б укладено.
Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 14.06.2022 у справі №757/40395/20-ц, від12.01.2021 у справі №524/5556/19, від 07.10.2020 у справі №127/33824/19, від 23.03.2020 у справі № 404/502/18.
Вищевказаний договір про надання фінансових послуг № 2106448325236, укладений 5 березня 2021 року між ТОВ «ФК «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_1 , підписаний відповідачем електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатора, а тому, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
Таким чином, дослідивши наявні у матеріалів справи докази, суд дійшов висновку, що договір про надання фінансових послуг № 2106448325236 від 5 березня 2021 року підписано відповідачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто, належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами вищевказаного договору.
Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
У частині першій статті 510 ЦК України передбачено, що сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.
Законодавство також передбачає порядок та підстави заміни сторони (боржника чи кредитора) в зобов'язанні.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.
За частиною першою статті 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Згідно з частиною першої статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (ч.1 ст.1078 ЦК України).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 513 ЦК України).
Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до частини другої статті 516 ЦК України якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні (статті 517 ЦК України).
За змістом наведених положень закону боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на її погашення первісному кредитору і таке виконання є належним.
Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 23.09.2015 у справі №6-979цсі5.
01.12.2021 між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено договір про відступлення (купівлю - продаж) права вимоги № 1-12, відповідно до умов якого клієнт - первісний кредитор ТОВ «Служба миттєвого кредитування» зобов'язується відступити за плату право грошової вимоги у сумі 60168947 грн., а фактор ТОВ «Вердикт Капітал» зобов'язується, здійснивши фінансування в порядку передбаченому цим договором, прийняти право грошової вимоги до боржників, що належить клієнту, і стає новим кредитором за договорами про надання фінансових послуг, укладеними між клієнтом і боржниками (а.с. 18-20).
Відповідно до п. 2.3 договору, з дати відступлення права вимоги фактор має право здійснювати нарахування та стягнення процентів (в тому числі за період користування коштами до моменту переходу прав за цим договором, якщо вони не були нараховані клієнтом) за договором фінансових послуг за умови дотримання вимог чинного законодавства України, нарахування та стягнення штрафних санкцій за порушення боржниками грошових зобов'язань, нарахування будь-яких платежів і комісій, а також право вимагати у боржників відшкодування збитків, завданих неналежним виконанням грошових зобов'язань, відповідно до законодавства та умов договорів фінансових послуг.
Фактор має право здійснити наступне відступлення прав вимоги будь-якій третій особі (п. 2.5 договору).
Пунктом 6.1.4 договору встановлено, що право вимоги переходить до фактора після оплати фінансування з моменту підписання сторонами акту приймання-передавання реєстру боржників, який є підтвердженням передачі фактору права грошової вимоги до боржників, після чого фактор стає новим кредитором по відношенню до боржників стосовно переданого права вимоги.
Згідно з актом прийому-передачі реєстру боржників від 02.12.2021 за договором факторингу № 1-12 від 01.12.2021, ТОВ «Служба миттєвого кредитування» передало, а ТОВ «Вердикт Капітал» прийняло право вимоги до боржників в кількості 31632 штук на загальну суму заборгованості - 60183678,63 грн. (а.с. 20 зв.).
Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу № 1-12 від 01.12.2021, ТОВ «Вердикт Капітал» набуло права грошової вимоги до відповідача за договором № 2106448325236 у розмірі 33115 грн., з яких: 3700 грн. - заборгованість по тілу кредиту, 29415 грн. - заборгованість по процентам. Дата укладення договору - 05.03.2021, дата закінчення договору - 22.03.2021 (а.с. 21-22, 23).
Згідно з розрахунком заборгованості ТОВ «Вердикт Капітал» відповідачу здійснено наступні нарахування: заборгованість по основній сумі кредиту - 3700 грн., заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги (01.12.2021) - 29415 грн.; нараховані відсотки згідно кредитного договору (за період 01.12.2021-04.03.2022) - 26676,26 грн. (а.с. 16).
10.01.2023 року між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» було укладено договір про відступлення (купівлю - продаж) права вимоги №10-01/2023, відповідно до п. 2.1 якого первісний кредитор ТОВ «Вердикт Капітал» відступає шляхом продажу новому кредитору ТОВ «Коллект Центр» належні первісному кредитору, а новий кредитор набуває у обсязі та на умовах, визначених цим договором, права вимоги первісного кредитора до боржників зазначених у додатку № 1 та № 3 до цього договору, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників, страховиків або інших осіб, до яких перейшли обов'язки боржників або які зобов'язані виконати обов'язки боржників за договором позики з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них. Новий кредитор сплачує первісному кредитору за права вимоги грошові кошти у розмірі та порядку визначених договором. Право вимоги, що є предметом цього договору належать первісному кредитору на підставі, зокрема договору факторингу № 1-12 від 01.12.2021 між первісним кредитором (ТОВ «Вердикт Капітал») та ТОВ «Служба миттєвого кредитування» (а.с. 24-26).
Відповідно до п. 5.1. договору первісний кредитор зобов'язаний передати новому кредитору реєстри боржників та документацію на умовах та в порядку визначених цим договором.
Згідно п. 5.1.1. та п. 5.1.2. реєстри боржників передаються за актом прийому передачі не пізніше наступного робочого дня після підписання договору.
Відповідно до п. 5.2. права вимоги вважаються відступленими (переданими) первісним кредитором та набутими (прийнятими) новим кредитором в день належного підписання сторонами акту приймання-передачі реєстру боржників в друкованому вигляді.
Відповідно до п. 7.1. сторони домовилися що за відступлення права вимоги за договорами позики (кредитними договорами), відповідно до цього договору новий кредитор сплачує первісному кредитору грошові кошти в сумі 5312491,59 грн..
Згідно з актом приймання-передачі реєстру боржників від 10.01.2023 до договору №10-01/2023 про відступлення (купівлі-продажу) права вимоги від 10.01.2023 ТОВ «Вердикт Капітал» (первісний кредитор) передав, а ТОВ «Коллект Центр» (новий кредитор) прийняв реєстр боржників кількістю 207307. Після цього, з урахуванням умов договору №10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.01.2023 року, від первісного кредитора до нового кредитора переходять права вимоги заборгованості до боржників і новий кредитор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей (а.с. 26 зв.).
Відповідно до реєстру боржників до договору № 10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.01.2023 року за порядковим номером 16140 значиться ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , за кредитним договором № 2106448325236 сума заборгованості за основним зобов'язанням 3700 грн., заборгованість за нарахованими процентами 56091,26 грн., загальна сума заборгованості 59791,26 грн. (а.с. 28-29, 30).
Згідно з розрахунком заборгованості станом на 10.08.2024 виготовленим ТОВ «Коллект Центр» заборгованість за тілом кредиту на дату відступлення права вимоги (10.01.2023) та на дату розрахунку (10.08.2024) становить 3700 грн., заборгованість за відсотками 56091,26 грн. (а.с. 17).
Тобто, позивач ТОВ « Коллект Центр», після набуття права вимоги до відповідача жодних додаткових нарахувань не здійснював.
В позовній заяві позивач зазначив, що враховуючи принцип розумності, співмірності і пропорційності просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 37319 грн., з яких 3700 грн. - заборгованість за кредитом; 33619 грн. - заборгованість за нарахованими процентами.
Разом з тим, на підтвердження виконання умов договору ТОВ Служба миттєвого кредитування» позивачем надано довідку ТОВ ФК «Вей Фор Пей» від 13 серпня 2024 року, якою товариство підтверджувало переказ грошових коштів на картковий рахунок № НОМЕР_2 на підставі договору про організацію переказів грошових коштів (а. с. 13).
Відповідно до ч. 1 - 4 ст. 13 Закону України «Про електронну комерцію» розрахунки у сфері електронної комерції здійснюються відповідно до законів України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», інших законів та нормативно-правових актів Національного банку України.
Розрахунки у сфері електронної комерції можуть здійснюватися з використанням платіжних інструментів, електронних грошей, шляхом переказу коштів або оплати готівкою з дотриманням вимог законодавства щодо оформлення готівкових та безготівкових розрахунків, а також в інший спосіб, передбачений законодавством України.
Способи, строки та порядок розрахунків у сфері електронної комерції визначаються в електронному договорі з урахуванням вимог законодавства України.
Продавець (виконавець, постачальник), оператор платіжної системи або інша особа, яка отримала оплату за товар, роботу, послугу відповідно до умов електронного договору, повинні надати покупцеві (замовнику, споживачу) електронний документ, квитанцію, товарний чи касовий чек, квиток, талон або інший документ, що підтверджує факт отримання коштів, із зазначенням дати здійснення розрахунку.
Оцінюючи надані позивачем докази, суд вважає, що в матеріалах справи відсутні будь-які документи, які б уповноважували ТОВ ФК «Вей Фор Пей» на здійснення переказу коштів в межах кредитного договору № 2106448325236 від 05.03.2021. Крім того, зазначена довідка ТОВ ФК «Вей Фор Пей» від 13.08.2024 не відповідає законодавчо визначеним вимогам бухгалтерських документів, які підтверджують вчинення фінансової операції, у тому числі відсутні відмітки, які передбачені вищенаведеним законодавством, про проведення цієї фінансової операції, отже, твердження позивача про передачу ТОВ «Служба миттєвого кредитування» відповідачу 3700 грн. на виконання кредитного договору № 2106448325236 від 05.03.2021, є припущенням, що не підтверджується належними, допустимими та достатніми доказами.
В результаті повного, всебічного та об'єктивного дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд приходить до висновку, що належних, допустимих та достатніх доказів у контексті вище перелічених норм законодавства щодо виникнення між позивачем та відповідачем зобов'язальних правовідносин на умовах, зазначених позивачем, суду не надано.
Суд також враховує, що докази, наявні в матеріалах справи, не містять повної інформації про погоджений сторонами у кредитному договорі номер платіжного засобу, на який потрібно було перерахувати суму кредиту, а також не містить повної інформації про номер платіжного засобу на який, згідно доводів позивача, було перераховано суму кредиту. Матеріали справи не містять даних, що підтверджують належність електронного платіжного засобу, зокрема номер платіжної картки НОМЕР_2 , саме ОСОБА_1 ..
Відтак, суд позбавлений можливості ідентифікувати належність електронного платіжного засобу відповідачу, оскільки повна інформація щодо номеру банківської картки або ж номеру банківського рахунку відповідача у договорі відсутня. Інших належних та допустимих доказів щодо цього матеріали справи не містять та товариством їх не надано, а вразі неможливості надати не заявлено клопотання про їх витребування.
Розрахунок заборгованості, на який посилається позивач, не є первинним документом, який підтверджує отримання кредиту, користування ним, а отже не є належним доказом існування боргу.
Таким чином, суд приходить висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог про стягнення сум за вищевказаним договором про надання фінансових послуг № 2106448325236 від 05.03.2021.
Схожі за змістом обставини встановлені Київським апеляційним судом в постановах від 16.02.2024 у справі № 370/1949/23 , від 20.06.2024 у справі № 755/11288/23, від 19.06.2024 у справі № 757/25558/23, від 28.10.2024 у справі № 373/774/24, Харківським апеляційним судом від 26.08.2024 у справі № 639/1706/24.
Відповідно до змісту ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Згідно із ч. 2 ст. 78 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 79, 80 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи, а достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно - правомочностей головних суб'єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об'єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов'язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Відповідно до 141 ЦПК України витрати по сплаті судового збору покласти на позивача.
Керуючись ст.ст. 11, 207, 509, 526, 610, 611, 625, 1046, 1048, 1049, 1050, 1054, 1055 ЦК України, ст.ст. 2, 12, 13, 83, 133, 137, 141, 247, 259, 263, 264, 268, 273, 279, 280, 354 ЦПК України,суд,
В задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду, а в разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повне найменування учасників справи:
Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (місцезнаходження: 01133, м. Київ вул. Мечнікова, 3, офіс 306, код ЄДРПОУ: 44276926);
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 ).
Суддя К.Г. Плахотнюк