Справа №710/338/25
Номер провадження 2/710/279/25
іменем України
14.04.2025 м. Шпола
Шполянський районний суд Черкаської області в складі:
Головуючого -судді - Сивоконя С.С.,
за участі секретаря судового засідання - Шпиці О.Е.,
розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом ТОВ «Споживчий Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
20.01.2025 до Шполянського районного суду Черкаської області з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, підсистеми «Електронний суд»надійшла позовна заява, в якій міститься прохання стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «Споживчий Центр» заборгованість за кредитним договором №29.05.2024-100000818 від 29.05.2024 у розмірі 12755,83 грн. Також стягнути судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
Ухвалою судді Шполянського районного суду Черкаської області від 17.03.2025 року було відкрито провадження та вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження, з повідомлення сторін.
14.04.2025 від представника позивача, надійшла заява в якій міститься прохання закрити провадження у цивільній справі №710/338/25 у зв'язку з відсутністю предмету спору. Також позивач посилається на п.2 ч.1 ст. 255 ЦПК України, як на правову підставу для закриття провадження.
Представник позивача до суду не з'явився. У позовній заяві міститься прохання про розгляд справи за відсутності позивача.
Відповідач до суду не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Причин неявки не повідомив.
Згідно з ч. 2 ст.247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи зазначає наступне.
Відповідно до п.1 ч.2 ст. 49 ЦПК України позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.
До початку розгляду справи по суті представник позивач надав письмову заяву у якій повідомив, що відповідач повністю розрахувалася за спірною заборгованістю.
До ухвалення судового рішення у зв'язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення.
У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.
У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.
Суд зазначає, що сама заява про закриття провадження була подана в електронній формі, без використання Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, підсистеми «Електронний суд».
У той же час, представник позивача вказав у своїй заяві про наявність у нього зареєстрованого електронного кабінету у підсистемі «Електронний Суд».
Згідно із ч.6, 8 ст. 14 ЦПК України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі, можуть подати процесуальні, інші документи, вчинити інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи з використанням власного електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги", якщо інше не передбачено цим Кодексом
Тобто лише ті особи, які не зобов'язані зареєструвати свої електронні кабінети в ЄСІТС та не мають зареєстровані електронні кабінети в ЄСІТС, мають можливість подати документи до суду в електронній формі з використанням електронної адреси та засвідченням кваліфікованим електронним підписом.
Таку позицію висловив Верховний Суд, у своїй постанові від 20 березня 2024 року у справі № 400/14570/23.
Не може вважатися належним способом звернення до суду, подання процесуального документу в простій електронній формі без використання електронного кабінету у підсистемі «Електронний Суд», така позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23 вересня 2024 року по справі №759/14335/20.
Відповідно до ч.4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Ураховуючи те, що заява представника позивача ОСОБА_2 подано без використання підсистеми «Електронний суд» тому, ця заява має бути повернута заявнику без розгляду.
Також суд вважає за необхідне роз'яснити, що згідно п.4 ч.1 ст.255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо, позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.
У Постанові Верховного Суду у справі №522/8782/16-ц від 23.12.2020 Суд виснував про те, що логічно-граматичне тлумачення словосполучення «відсутність предмета спору» в контексті наведеної правової норми дає підстави для висновку про те, що предмет спору має бути відсутній, тобто не існувати на час пред'явлення позову. Якщо предмет спору мав місце, але припинив своє існування (зник) після відкриття провадження у справі внаслідок тих чи інших обставин, зокрема у зв'язку з добровільним врегулюванням спору сторонами, виконанням відповідачем заявлених до нього вимог, фізичним знищенням предмета спору тощо, то провадження у справі не може бути закрите з наведеної правової підстави, оскільки вона полягає саме у відсутності предмета спору, а не у припиненні його існування (зникненні).
Якщо предмет спору став відсутній після відкриття провадження у справі, то залежно від обставин, що призвели до зникнення такого предмета, та стадії цивільного процесу, на якій він припинив своє існування, сторони мають цілий ряд передбачених законом процесуальних можливостей припинити подальший розгляд справи, зокрема шляхом залишення позову без розгляду, відмови від позову або від поданих апеляційних чи касаційних скарг, визнання позову відповідачем, укладення мирової угоди тощо.
Подібного правового висновку Верховний Суд дійшов у постановах: від 10 квітня 2019 року у справі № 456/647/18 (провадження № 61-2018св19), від 13 травня 2020 року у справі № 686/20582/19-ц (провадження № 61-1807св20), від 09 вересня 2020 року у справі № 750/1658/20 (провадження № 61-9658св20), у справі № 335/8285/22 від 31 липня 2023 року, у справі № 752/11502/22 від 31.08.2023. Тобто судова практика з цього питання є сталою.
На підставі вище викладено, керуючись ст. 14, 49, 247, 255, 258, 260, 261, 353 ЦПК України, суд
Заяву представника позивача ОСОБА_2 про закриття провадження, повернути без розгляду.
Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її підписання.
Суддя С.С. Сивокінь