Справа № 703/1722/25 р.
2-а/703/47/25
14 квітня 2025 року Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі головуючого-судді Прилуцького В.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в м.Смілі справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності №563 від 21 березня 2025 року у справі про адміністративне правопорушення, яке накладено на ОСОБА_1 за ч.3 ст. 210 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 17000 грн., а справу про адміністративне правопорушення відносно нього закрити.
В обґрунтування вимог зазначає, що 21 березня 2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_2 було винесено постанову №563 відповідно до якої ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, що передбачене ч.3 ст. 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 грн. 00 коп. Згідно з постановою про адміністративне правопорушення № 563 від 21 березня 2025 року ОСОБА_1 05 грудня 2024 року о 14 годині 00 хвилин не з'явився до ІНФОРМАЦІЯ_1 по повістці №1375979 для уточнення своїх персональних даних, чим порушив п.п.2 п.1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів - затверджених Постановою КМУ від 30 грудня 2022 року №1487. Із оскаржуваною постановою позивач не погоджується, вважає постанову №563 від 21 березня 2025 року незаконною, розгляд справи був проведений без повного, всебічного та об'єктивного з'ясування всіх обставин, за відсутності належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт вчинення ним вказаного правопорушення, Відповідачем в порушення вимог ст.283 КУпАП безпідставно не враховано той факт, що станом на 05 грудня 2024 року, позивач перебував на стаціонарному лікуванні у КНП «Черкаська обласна психіатрична лікарня», що свідчить про наявність поважних причин не прибуття на виклик. Крім того, оскаржувана постанова №563 винесена 21 березня 2025 року, а повістка про виклик на розгляд справи ОСОБА_1 не була вручена взагалі, тобто ОСОБА_1 фактично не було завчасно повідомлено про розгляд справи, тим самим позбавлено можливості підготуватися до розгляду справи, скористатися юридичною допомогою адвоката та взяти участь у розгляді справи. А тому, його позбавили можливості скористатись своїми правами, передбаченими ст.268 КУпАП. Таким чином, ОСОБА_1 не був належним чином оповіщений про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_1 , вважає що у відповідача були відсутні правові підстави для прийняття оскаржуваної постанови про адміністративне правопорушення.
Посилаючись на вказані обставини позивач звернувся до суду з позовом про скасування вказаної постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності.
Враховуючи, що до суду не надійшло клопотання будь-якої із сторін про розгляд справи в судовому засіданні з їх повідомленням (викликом), суд розглядає справу відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Від відповідача до суду відзив на позовну заяву позивача не надходив.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що 21 березня 2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_2 було винесено постанову №563 відповідно до якої ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, що передбачене ч.3 ст. 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 грн. 00 коп.
Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що ОСОБА_1 05 грудня 2024 року о 14 годині 00 хвилин не з'явився до ІНФОРМАЦІЯ_1 по повістці №1375979 для уточнення своїх персональних даних, чим порушив п.п.2 п.1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів - затверджених Постановою КМУ від 30 грудня 2022 року №1487. ОСОБА_1 . Під час складання протоколу вину не визнав. Пояснив, що повістку не отримував.
Судом досліджено наявні в матеріалах справи довідку №1181 від 13 грудня 2024 року КНП «Черкаська обласна психіатрична лікарня Черкаської обласної ради» та довідку №1202/02 від 25 березня 2025 року КНП «Черкаська обласна психіатрична лікарня Черкаської обласної ради», відповідно до якої, ОСОБА_1 з 02 грудня 2024 року по 13 грудня 2024 року перебував на стаціонарному лікуванні у КНП «Черкаська обласна психіатрична лікарня Черкаської обласної ради» з діагнозом: параноїдна шизофренія, афективно-маячний синдром, наростаючий дефект особистості на фоні алкоголізації.
Згідно зі ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов'язані: з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період. Під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки).
Відповідно до ч.1 ст.39 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» призов резервістів та військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Відповідно до пп.2 п.1 Додатку 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року №1487, призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні: прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов'язаних та резервістів.
Абз.7 п.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачено, що поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форм власності), визнаються перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк.
Відповідно до абз.8 п.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» у разі неприбуття громадянин зобов'язаний у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.
Судом встановлено, що у позивача була поважна причина для неприбуття за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_1 на 14 год. 00 хв. 05 грудня 2025 року, а саме - хвороба, що підтверджується доданими до заяви документами: довідка №1181 від 13 грудня 2024 року КНП «Черкаська обласна психіатрична лікарня Черкаської обласної ради» та довідка №1202/02 від 25 березня 2025 року КНП «Черкаська обласна психіатрична лікарня Черкаської обласної ради».
Будь-які докази стороною відповідача в обґрунтування правомірності винесення оскаржуваної постанови згідно ст. 72-77 КАС України та спростування інформації викладеної позивачем у адміністративному позові суду не надано.
Відповідачем не доведено правомірності прийнятого рішення, сама постанова без обґрунтування її доказами не дає підстав для висновку про вчинення позивачем адміністративного правопорушення.
За таких обставин, сам лише факт винесення постанови про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210 КУпАП не може слугувати доказом вини останнього.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Як зазначено у ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.
Відповідно до ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст.245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян в дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ч.1 ст.268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, серед іншого, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Відповідно до ст.280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення має бути з'ясовано, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення у справі.
В даному випадку начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_2 , при розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно позивача ОСОБА_1 , не було встановлено та з'ясовано всіх обставин справ, а саме: чи були у позивача поважні причини, щодо неявки за направленою на адресу за зареєстрованим місцем проживання повісткою про необхідність явки до ІНФОРМАЦІЯ_1 05 грудня 2024, що свідчило б про наявність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП.
Судом встановлено, що відповідачем в силу положень ч.2 ст.77 КАС України не доведено правомірності свого рішення та не надано доказів, які б спростували доводи позивача викладені ним в поданому останнім адміністративному позову, а тому, суд вважає, що позивача неправомірно притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210 КУпАП, у зв'язку з чим його позов слід задовольнити, рішення суб'єкта владних повноважень відповідно до п.3 ч.3 ст.286 КАСУ скасувати, а справу про адміністративне правопорушення закрити.
Пунктом 5 частини 1 статті 244 КАС України встановлено, що під час ухвалення рішення суд вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
Частиною першою статті 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
За приписами ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті, відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.
Відповідно до п.9 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнений від сплати судового збору.
За таких обставин, з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань підлягає стягненню на користь держави, сума судового збору у розмірі 605 грн. 60 коп.
На підставі викладеного та керуючись ст.73-77, 90, 242-244, 246, 250-251, 271, 273 КАС України, суд,-
вирішив:
Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.
Скасувати постанову від 21 березня 2025 року № 563 винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 полковником ОСОБА_2 про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 у вигляді штрафу у розмірі 17000 грн. 00 коп., за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 210 КУпАП, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ), на користь держави 605 гривень 60 коп.
Рішення може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 10-ти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: В. О. Прилуцький