Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 707/505/25
Номер провадження2-о/711/89/25
11 квітня 2025 року Придніпровський районний суд м. Черкаси, в складі головуючого судді Демчика Р.В., секретаря судового засідання Бутовської Д.О., за участі заявника ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту належності правовстановлюючого документа, заінтересована особа: Головне управління Держгеокадастру у Львівській області,-
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа, заінтересована особа: Головне управління Держгеокадастру у Львівській області.
В обґрунтування заяви зазначено, що заявнику, на підставі рішення Старосільської сільської ради Пустомитівського району Львівської області від 10.04.1997 року №26 було видано Державний акт про право власності на землю серії ЛВ №14414, про те, що йому передається у приватну власність земельна ділянка площею 0,0806 га., яка розташована на території Старосільської сільської ради.
Проте, при видачі акту в ньому була допущена помилка в написані його прізвища та по-батькові, яка перешкоджає заявнику володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю, оскільки в зазначеному правовстановлюючому документі, його прізвище та по-батькові зазначені як « ОСОБА_2 » та « ОСОБА_3 », тому воно не співпадає з прізвищем та по-батькові зазначеним в його паспорті громадянина України як « ОСОБА_4 » та « ОСОБА_5 ». Керуючись положеннями п.6 ч.1 ст. 315 ЦПК України, просила суд встановити факт приналежності їй вказаного вище правовстановлюючого документу.
Ухвалою суду від 12.03.2025 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні з повідомлення учасників справи.
Заявник в судовому засіданні заяву підтримав, просив задовольнити її повністю.
Представник заявника в судове засідання не з'явився.
Представник Головного управління Держгеокадастру у Львівській області в судове засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Дослідивши усі наявні у справі докази, суд дійшов наступних висновків. Зокрема, судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Пунктом 5 ч.2 ст.293 ЦПК України визначено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Згідно п.6 ч.1 ст.315ЦПКУкраїни суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.
Судом встановлено, що 21.06.2000 року на підставі рішення Старосільської сільської ради Пустомитівського району Львівської області від 10.04.1997 року №26 ОСОБА_6 було видано Державний акт про право власності на землю серії ЛВ №14414, про те, що йому передається у приватну власність земельна ділянка площею 0,0806 га., яка розташована на території Старосільської сільської ради.
Згідно з наданою заявником копією паспорту № НОМЕР_1 , який виданий 27.03.2024 року його прізвище та по-батькові вказані як « ОСОБА_4 » та « ОСОБА_5 ».
Згідно картки платника податків № НОМЕР_2 від 02.12.2020 року заявник зазначений як ОСОБА_1 .
Згідно п. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої зазначені в документі, на збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаним у свідоцтві про народження або в паспорті, в тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали, суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення.
Відповідно листа ВСУ 01.01.2012р. «Про судову практику розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» коли установи, які видали ці документи, не можуть виправити допущені в них помилки, відповідно до п.6 ч.1 ст.256ЦПК громадяни мають право звернутися до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа. Проте сам по собі факт належності документа не породжує для його власника жодних прав, юридичне значення має той факт, що підтверджується документом.
Таким чином, фактично є порушення права заявника на користування, володіння та розпорядження її земельною ділянкою, оскільки при складанні правовстановлюючого документу (державного акту серії ЛВ №14414) в написанні прізвища та по-батькові заявника було допущено помилку.
Так, Європейський суд з прав людини у своїй практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-яку заяву, що стосується його прав і обов'язків цивільного характеру (п. 36 рішення ЄСПЛ від 21.02.1975 року у справі «Голден проти Сполученого королівства») та кожен має право на ефективний засіб юридичного захисту (ст. 13 Конвенції).
Частиною першою та частиною п'ятою статті 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
У відповідності до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Судом встановлено, що державний акт на право приватної власності на землю серії ЛВ №14414, що виданий на ім'я ОСОБА_6 фактично належить ОСОБА_7 , і суд вважає цей факт беззаперечним.
Таким чином, належність зазначеного документу, перед судом доведена і у суду не виникає ніяких сумнівів стосовно цього факту.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги заявника підлягають задоволенню.
Згідно ч.7 ст.294 ЦПК України при ухваленні судом рішення судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 81, 89, 258, 293-315 Цивільно-процесуального кодексу України, суд,
ухвалив:
Вимоги ОСОБА_1 про встановлення факту належності правовстановлюючого документа, заінтересована особа: Головне управління Держгеокадастру у Львівській області - задовольнити повністю.
Встановити юридичний факт, що Державний акт про право власності на землю серії ЛВ №144142 виданий 21.06.2000 року Старосільською сільською радою Пустомитівського району Львівської області на ім'я ОСОБА_1 належить ОСОБА_1 .
Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Головуючий: Р. В. Демчик