Справа № 697/2447/23
Провадження № 2/697/148/2025
08 квітня 2025 року м. Канів
Канівський міськрайонний суд Черкаської області в складі:
головуючого судді - Скирди Б.К.,
за участю: секретаря судового засідання - Васянович Ю.В.,
представника позивача - адвоката Горстка Я.В. (в режимі відеоконференції),
відповідача - ОСОБА_1 ,
представника відповідача - адвоката Константінової Т.М. (в режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Каневі Черкаської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів за договором завдатку, -
Позивач ОСОБА_2 (далі також - ОСОБА_2 , позивач) через свого представника адвоката Горстку Ярославу Василівну звернувся до Канівського міськрайонного суду Черкаської області з позовом до ОСОБА_1 (далі також - ОСОБА_1 , відповідач) про стягнення грошових коштів за договором завдатку.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що позивач ОСОБА_2 в серпні 2021 року вирішив придбати автомобіль. Знайшовши необхідну модель та марку транспортного засобу, звернувся до ОСОБА_1 , який володіє невеликою СТО в м. Каневі. Відповідач запропонував автомобіль марки УАЗ, який обіцяв переобладнати та перефарбувати, щоб транспортний засіб був зручний в користуванні для полювання. Дійшовши взаємної згоди щодо вартості між позивачем і відповідачем, виник усний договір, що вартість авто складатиме 4000,00 дол. США і кошти ОСОБА_2 віддаватиме частинами до повного погашення заборгованості.
07.08.2021 позивач передав першу частину грошових коштів відповідачу в розмірі 1300,00 дол. США, що підтверджується розпискою від 07.08.2021, другу частину коштів передано в розмірі 1700,00 дол. США згідно розписки від 17.08.2021.
Виплативши більшу частину коштів, позивач звернувся до відповідача з проханням перереєструвати транспортний засіб в органах ТСЦ на нього, після чого мав намір повернути залишок за придбаний автомобіль. Відповідач на контакт не йшов, постійно посилався на зайнятість, відсутність в місті або ж на погане самопочуття.
Станом на серпень 2023 року автомобіль так і не був відданий позивачу, хоча останній неодноразово звертався до відповідача і в телефонному режимі, і особисто під час зустрічі. З часом, а саме протягом двох років з моменту передачі коштів необхідність в транспортному засобі зникла.
Позивач 03.08.2023 звернувся з листом до відповідача з вимогою повернути авансові внески в розмірі 1300 доларів США та 1700 доларів США, які останній отримав за транспортний засіб.
Згідно трекінгу від Укрпошти лист відповідач 07.09.2023 отримав особисто, але кошти станом на 08.11.2023 позивачеві так і не повернув.
Позивач не має наміру укладати договір купівлі-продажу автомобіля, тому грошові кошти, передані ним відповідачу у якості завдатку підлягають поверненню. Так, основний договір купівлі-продажу рухомого майна підлягає обов'язковому нотаріальному посвідченню, а відтак і зобов'язання між сторонами, які притаманні правовій природі завдатку, не виникли.
Просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 3000,00 доларів США; стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на правову допомогу в розмірі 10 000,00 грн. та 1073,60 грн. витрат на оплату судового збору, а всього 11 073,60 грн.
Ухвалою Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 23.09.2024 заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 27.02.2024 у цивільній справі № 697/2447/23 задоволено; заочне рішення Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 27.02.2024 скасовано; призначено судове засідання для розгляду справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін (а.с.162-164).
Позивач ОСОБА_2 в судовому засіданні, яке відбулось 03.02.2025 пояснив, що він вирішив придбати автомобіль УАЗ, звернувся до відповідача, який запропонував йому автомобіль марки УАЗ та показав декілька транспортних засобів даної марки. Він обрав собі один автомобіль зеленого кольору, номерний знак не пам'ятає. За даний автомобіль позивач віддав ОСОБА_1 3000,00 дол. США, а домовились за 4000,00 дол. США. Проте, пізніше відповідач почав його ігнорувати та автомобіль не надав, тому просить стягнути з ОСОБА_1 завдаток в розмірі 3000,00 доларів США. В судове засідання, яке відбулось 08.04.2025, ОСОБА_2 не з'явився, свої інтереси уповноважив представляти адвоката Горстку Я.В. та адвоката Коробкову Г.О.
Представник позивача - адвокат Горстка Я.В. у судовому засіданні заявлені вимоги підтримала, наполягала на задоволенні позову, вказала, що отримані кошти від позивача відповідачем є саме авансом, а тому підлягають поверненню ОСОБА_2 .
Відповідач ОСОБА_1 у судовому засіданні заявлені вимоги не визнав, пояснив, що в його власності ніякого автомобіля УАЗ немає. Він володіє СТО і з позивачем домовлялись за ремонт вказаного автомобіля. Автомобіль він відремонтував і готовий надати позивачу, якщо той доплатить йому ще 1000,00 доларів США.
Представник відповідача - адвокат Константінова Т.М. в судовому засіданні проти задоволення позову заперечувала, просила відмовити в його задоволенні у зв'язку з його безпідставністю. Пояснила, що оформлення договорів купівлі-продажу транспортних засобів може проводитися в територіальному органі з надання сервісних послуг МВС. Отже, продаж транспортного засобу, що має ідентифікаційний номер, передбачає відповідне оформлення договору купівлі-продажу цього транспортного засобу, зняття його з обліку, отримання свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт). Відсутність зобов'язань між сторонами унеможливлює стягнення з відповідача на користь позивача грошових коштів на підставі ст. 571 ЦК України, якою визначено правові наслідки порушення або припинення зобов'язання, забезпеченого завдатком. З матеріалів справи та наданих пояснень позивача неможливо встановити, який саме автомобіль домовлявся придбати ОСОБА_2 в ОСОБА_1 . У власності ОСОБА_1 немає у власності автомобіля УАЗ, а оскільки він не володів транспортним засобом, тому не мав можливості його продавати.
Дослідивши письмові матеріали справи та докази в їх сукупності, на підставі повного, об'єктивного та всебічного дослідження, вислухавши пояснення учасників процесу, суд встановив наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що згідно розписки від 07.08.2021, написаної відповідачем ОСОБА_1 , останній отримав від ОСОБА_2 завдаток за автомобіль УАЗ 452 в сумі 1300 доларів США. Вартість автомобіля 4000 доларів США (а.с.65).
Також згідно розписки від 17.08.2021, написаної відповідачем ОСОБА_1 , останній отримав від ОСОБА_2 другу частину завдатку за автомобіль УАЗ 452 в сумі 1700 доларів США (а.с.66).
Відповідно до листа-вимоги від 03.08.2023, позивач ОСОБА_2 звернувся до ОСОБА_1 з проханням повернути йому до 15.08.2023 кошти у готівковій формі, які були йому передані та які він отримав 07.08.2021 як авансовий внесок за автомобіль УАЗ 452 в сумі 1300 доларів США та 17.08.2021 другий авансовий внесок за автомобіль УАЗ 452 в сумі 1700 доларів США, що підтверджується написаними ним розписками. Оскільки станом на день написання даного листа автомобіль ОСОБА_1 переданий не був, і необхідність у ньому у нього відпала (а.с.13).
Відповідно до трекінгу від Укрпошти, відповідачем ОСОБА_1 вказаний лист отримано особисто 07.09.2023 (а.с.14).
Згоди щодо остаточного розрахунку за автомобіль та його перереєстрації на ОСОБА_2 між сторонами не досягнуто.
Позивач ОСОБА_2 в судовому засіданні вказав, що вони домовились за автомобіль УАЗ зеленого кольору, проте не зміг вказати ні номерний знак, ні будь-які інші ідентифікуючі ознаки спірного автомобіля УАЗ.
З наданого в судовому засіданні відповідачем ОСОБА_1 свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_1 вбачається, що власником автомобіль марки УАЗ 452В, зеленого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_2 , є ОСОБА_3 (а.с.252).
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до частини першої статті 15, частини першої статті 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
У разі порушення (невизнання, оспорювання) суб'єктивного цивільного права чи інтересу у потерпілої особи виникає право на застосування конкретного способу захисту. Тобто спосіб захисту реалізується через суб'єктивне цивільне право, яке виникає та існує в рамках захисних правовідносин (зобов'язань). Ефективність захисту цивільного права залежить від характеру вимоги, що висувається до порушника та характеру правовідносин, які існують між позивачем та відповідачем. Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду.
Під час оцінки обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення та забезпечити поновлення порушеного права.
Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Право чи інтерес мають бути захищені судом у належний спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (пункт 57 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18)).
Застосування будь-яких засобів правового захисту матиме сенс лише за умови, що обрані суб'єктом порушеного права способи захисту відповідають вимогам закону та є ефективними.
Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_2 вказував на те, що він з відповідачем фактично уклали усний договір купівлі-продажу автомобіля за 4000,00 доларів США, на виконання якого передав відповідачу 1 300,00 дол. США та 1 700,00 дол. США як завдаток, що підтверджується розписками. Проте автомобіль відповідача так і не надав позивачу та не перереєстрував його в органах ТСЦ на ОСОБА_2 . Оскільки зазначений договір так і не було укладено, то відповідач зобов'язаний повернути йому грошові кошти в розмірі 3 000,00 дол. США.
Частиною першою статті 635 ЦК України встановлено, що попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором.
Законом може бути встановлено обмеження щодо строку (терміну), в який має бути укладений основний договір на підставі попереднього договору.
Істотні умови основного договору, що не встановлені попереднім договором, погоджуються у порядку, встановленому сторонами у попередньому договорі, якщо такий порядок не встановлений актами цивільного законодавства.
Попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена, - у письмовій формі.
Відповідно до частин першої, другої статті 570 ЦК України, завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання. Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.
Правові наслідки порушення або припинення зобов'язання, забезпеченого завдатком передбачені вимогами статті 571 ЦК України, зокрема: якщо порушення зобов'язання сталося з вини боржника, завдаток залишається у кредитора; якщо порушення зобов'язання сталося з вини кредитора, він зобов'язаний повернути боржникові завдаток та додатково сплатити суму у розмірі завдатку або його вартості; сторона, винна у порушенні зобов'язання, має відшкодувати другій стороні збитки в сумі, на яку вони перевищують розмір (вартість) завдатку, якщо інше не встановлено договором; у разі припинення зобов'язання до початку його виконання або внаслідок неможливості його виконання завдаток підлягає поверненню.
В судовому засіданні встановлено, що позивач не зміг вказати точно ідентифікуючі ознаки спірного автомобіля марки УАЗ (реєстраційний номер, номер шасі і т.д.), вказав лише колір.
З наданого відповідачем свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_1 встановлено, що власником автомобіля марки УАЗ 452В, зеленого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_3 , є ОСОБА_3 . Тобто відповідач ОСОБА_1 не є власником автомобіля УАЗ.
За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Загальні правила щодо форми договору визначено статтею 639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом.
Відповідно до статті 655 ЦК України, договір купівлі-продажу - це угода, за якою одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
За правилом статті 317 ЦК України, лише власникові належить право розпорядження своїм майном.
Згідно зі статтею 319 ЦК України, власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
В правовому висновку, викладеному в постанові Верховного Суду від 01 листопада 2021 року в справі № 444/45/21, вказано, правове регулювання відносин, пов'язаних з купівлею-продажем транспортних засобів, здійснюються на підставі положень ЦК України з урахуванням загальних положень про договір та спеціальних правил, закріплених у відповідних положеннях, зокрема, Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07 вересня 1998 року № 1388 (далі - Порядок), який визначає певні особливості укладення, виконання та правові наслідки невиконання відповідних договорів.
Цей Порядок є обов'язковим для всіх юридичних та фізичних осіб, які є власниками транспортних засобів, виробляють чи експлуатують їх.
Оформлення договорів купівлі-продажу транспортних засобів може проводитися в територіальному органі з надання сервісних послуг МВС.
Отже, продаж транспортного засобу, що має ідентифікаційний номер, передбачає відповідне оформлення договору купівлі-продажу цього транспортного засобу, зняття його з обліку, отримання свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт).
При укладенні договору купівлі-продажу автомобіля сторони не дотримались встановленої процедури.
Відповідно до п. 1 постанови Кабміну від 18.11.2015 № 941, документами, що підтверджують правомірність придбання транспортних засобів, їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, є укладені та оформлені безпосередньо в сервісних центрах МВС у присутності адміністраторів договори купівлі-продажу (міни, поставки), дарування, а також інші, на підставі яких набувається право власності на ТЗ.
Договір купівлі-продажу спірного автомобіля було укладено між сторонами у простій письмовій формі, не у сервісному центрі МВС та без присутності адміністратора. Оскільки сторони не дотримались встановленого порядку, то такий договір є неукладеним.
Відсутність зобов'язань між сторонами унеможливлює стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошових коштів на підставі статті 571 ЦК України, якою визначено правові наслідки порушення або припинення зобов'язання, забезпеченого завдатком.
За таких обставин, відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_2 згідно зі статтями 570, 571, 626 ЦК України та стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 3 000,00 доларів США як авансу.
У зв'язку з відмовою у задоволенні позовних вимог, у відповідності до положень ст. 141 ЦПК України, судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 10, 81, 89, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів за договором завдатку - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення суду складено 14 квітня 2025 року.
Головуючий Б . К . Скирда