Справа № 697/903/25
Провадження № 1-кс/697/178/2025
Іменем України
11 квітня 2025 року м. Канів
Слідчий суддя Канівського міськрайонного суду Черкаської області - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
старшого слідчого СВ ВП № 1 ЧРУП ГУ НП в Черкаській області майора поліції - ОСОБА_4 ,
підозрюваної - ОСОБА_5 ,
захисника - адвоката ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Канів, Черкаської області клопотання старшого слідчого СВ відділу поліції № 1 Черкаського районного управління поліції ГУ Національної поліції в Черкаській області майора поліції ОСОБА_4 , погоджене прокурором Канівського відділу Смілянської окружної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки м. Канева, Черкаської області, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , з вищою освітою, неодруженої, маючої ІІ групу інвалідності, раніше не судимої,
підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 194 КК України, за матеріалами кримінального провадження № 12025250340000117 від 10.04.2025, -
Старший слідчий СВ відділу поліції № 1 Черкаського районного управління поліції ГУ Національної поліції в Черкаській області майор поліції ОСОБА_4 за погодженням з прокурором Канівського відділу Смілянської окружної прокуратури ОСОБА_3 звернулася до слідчого судді Канівського міськрайонного суду Черкаської області з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваної ОСОБА_5 .
В обгрунтування клопотання зазначено, що в провадженні СВ відділу поліції №1 Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області перебувають матеріали кримінального провадження за № 12025250340000117 від 10.04.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 194 КК України.
10.04.2025 о 20:31 год. до ЧЧ ВП №1 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області надійшло повідомлення від ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про те, що ним було виявлено сліди підпалу, ймовірно високовольтної електрошафи по дорозі на метеостанцію в напрямку маяка, що знаходиться в м. Канів, Черкаського району, Черкаської області.
В ході проведення слідчих (розшукових) дій по даному кримінальному провадженню було встановлено, що до вчинення даного злочину причетна ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка м. Канів, Черкаської області, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаюча за адресою: АДРЕСА_2 .
10.04.2025 о 22:58 год. ОСОБА_5 було затримано на підставі ст. 208 КПК України.
11.04.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 194 КК України.
В ході проведеного досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_5 на початку квітня 2025 року через багатоплатформовий месенджер «TELEGRAM» почала спілкуватися з невстановленою особою, від якої отримала пропозицію здійснювати знищення об'єктів стратегічної інфраструктури шляхом підпалу за винагороду, на що остання погодилася та 09.04.2025 близько 20 год. діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою знищення чужого майна шляхом підпалу, пішла до споруди спостереження автоматизованої системи контролю гідроспоруди Канівської ГЕС, яка розташована по дорозі на метеостанцію в напрямку маяка, що знаходиться в м. Каневі, Черкаського району, Черкаської області, де облила стіну вказаного приміщення горючої рідиною та підпалила за допомогою сірників, однак свій злочинний намір не довела до кінця з обставин, що не залежали від її волі, оскільки вказане приміщення побудоване з бетону та не загорілося.
Будучи допитаною в якості підозрюваної ОСОБА_5 показала, що із восьми років проживала із бабусею ОСОБА_8 , яка оформила опікунство над нею. Проживали в будинку бабусі по АДРЕСА_2 . Має інвалідність з дитинства 2 групи у зв'язку із психічним захворюванням, перебуває на обліку у лікаря-психіатра КНП «Канівська БЛ» та щорічно проходить лікування в психіатричні лікарні м. Сміла. У грудні 2024 року її було госпіталізовано до вказаного лікувального закладу та перебувала у ньому близько трьох місяців. Має мобільний телефон у якому встановлений месенджер Телеграм. Близько тижня тому їй на Телеграм надійшло повідомлення від незнайомої дівчини, яка була підписана як « ОСОБА_9 », з якою почали спілкуватися, знайомилися, переписувалися та розповідали про себе, розповідала, що вміє малювати та показувала свої картини, у них було дуже довірливе спілкування. Переписувалися близько тижня та вона повідомляла, що нібито проживає в м. Каневі. Потім вона запропонувала роботу та було вказано, що робота добре оплачується і це не пов'язано із наркотичними засобами. Погодилася, оскільки потрібні були грошові кошти, так як пенсія маленька. Вона роз'яснила, що потрібно буде робити підпали електробудок, військових машин чи пошти. Оплата буде здійснюватися за кожен раз окремо. Вона погодилася. ОСОБА_10 написала, що потрібно взяти керосин, облити будку і запалити, все зняти на відео, перед тим, як запалити, дану електробудку сфотографувати та зробити посилання на координати розташування даного об'єкту. Крім того на відео потрібно, щоб видно було, що приміщення горить. У неї на мобільному телефоні не було інтернету та переписувалася із дівчиною, перебуваючи неподалік від кафе «Абажур», що по вул. Енергетиків у м. Каневі. ІНФОРМАЦІЯ_3 померла бабуся та вона залишилася сама в будинку, про що розповідала дівчині в переписці. 09.04.2025 близько 19 год. 30 хв. взяла із дому розчинник для фарби та пішла до набережної р. Дніпро, де в районі метеостанції, по дорозі до маяка вона раніше бачила, що розташована елетробудка. Коли прийшла, то на вулиці було вже темно, ніяких людей навколо не було та розуміла, що її ніхто не побачить. Розчинника було 250 мг., розлила його під стіною з боку дороги та запалила сірниками, які взяла з дому. Під час горіння знімала відео на свій мобільний телефон. Однак вогонь горів лише кілька хвилин та полум'я погасло, а саме приміщення не загорілося. Чому воно не загорілося, вона не зрозуміла, можливо тому, що низько налила розчинника. Забрала порожню пляшку від розчинника та повернулася до себе додому. Залишила пляшку у себе вдома та пішла знову до приміщенні кафе «Абажур» щоб скористатися там вайфаєм. Підійшовши до кафе та спіймавши вайфай, переслала вказаній дівчині фотознімки будки та відео горіння. Вона нібито спочатку хотіла прислати гроші та навіть переслала їй номер своєї картки, але потім вона написала, що вона не так все зробила, потрібно було все робити по інструкції, але їй ніякої детальної інструкції ніхто не надсилав, також вона написала, що потрібно було зробити геолокацію з місця. Вона відповіла, що у неї не було інтернету. Однак дівчина сказала, що потрібно, щоб був інтернет та потрібно все переробляти. Після цього пішла додому та наступного дня знову пішла до кафе «Абажур», щоб підключитися до інтернету та поспілкуватися з дівчиною. Вона переслала посилання на якогось чоловіка, сказала, що він куратор та щоб йому зателефонувала. Відразу ж зателефонувала чоловіку через месенджер Телеграм та розповіла йому, що запалила електробудку, але він сказав, що це «розвод» та будку палити не потрібно, хтось просто вирішив її «розвести», за це ніхто грошей не заплатить та потрібно запалити щось серйозніше, хоча б пошту та за це дійсно заплатять. Вона ж думала про електробудку, оскільки дівчина написала, що за неї ще можна отримати якісь кошти. Однак чоловік відразу ж запропонував 900 доларів США за підпал пошти, тому погодилася. Він переслав відео як запалити приміщення. Крім того в ході розмови він повідомив, що можливо в майбутньому потрібно буде забрати щось із пошти, якусь посилку та кудись перенести. Чоловік повідомив, що необхідно піти до приміщення Укрпошти, подивитися уважно, чи немає там відеокамери та зняти дане приміщення на відео, встановити його геолокацію, при цьому, щоб її дії не помітили, робити вигляд, що вона робить своє фото. Після цього пішла до приміщення Укрпошти, що розташоване поряд та стала знімати його на відео, скинула дане відео чоловіку. Після цього він до неї зателефонував та сказав зняти дане приміщення із усіх сторін. Зняла приміщення з усіх сторін, переслала дане відео чоловіку та після цього до неї підійшли невідомі особи, які стали з нею спілкуватися та в подальшому повідомили про неї до поліції.
Як зазначено в клопотанні, вина ОСОБА_5 підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами:
- даними протоколу огляду місця події від 10.04.2025, даними протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 10.04.2025, даними протоколу допиту підозрюваної ОСОБА_5 від 11.04.2025, даними протоколу обшуку від 10.04.2025 та іншими матеріалами кримінального провадження.
Обставинами, що в сукупності вказують на можливість і необхідність застосування стосовно підозрюваної ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою також є:
1) підозрюваній ОСОБА_5 повних 26 років, має задовільний стан здоров'я, не має постійного місця роботи, відсутні міцні соціальні зв'язки, а саме незаміжня та не має на утриманні дітей та інших членів родини;
2) тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, оскільки ОСОБА_5 підозрюється у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 194 КК України, що згідно із ст. 12 КК України є тяжким умисним злочином, покарання за яке передбачено у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до десяти років;
3) спрямованість кримінально-протиправних дій ОСОБА_5 на знищення стратегічної та критичної інфраструктури в умовах воєнного стану.
Вказані фактори дають змогу безперешкодно застосувати щодо підозрюваної ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Вищевказане свідчить про можливість вчинити інші кримінальні правопорушення та фактично унеможливлює здійснення за нею контролю з боку слідчого, прокурора чи суду, перебуваючи на свободі може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
У судовому засіданні старший слідчий просила обрати підозрюваній ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Прокурор подане клопотання підтримав, пояснивши, що підозрювана ОСОБА_5 здійснила замах на вчинення умисного тяжкого злочину, міра покарання за вчинення якого, передбачена у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до десяти років, дії ОСОБА_5 спрямовані на знищення стратегічної та критичної інфраструктури в умовах воєнного стану та беручи до уваги те, що ОСОБА_5 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні та перебуваючи на волі може вчинити інші кримінальні правопорушення, що фактично унеможливлює здійснення за нею контролю з боку слідчого, прокурора чи суду, а тому є всі підстави в обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Підозрювана ОСОБА_5 та її захисник - адвокат ОСОБА_6 у судовому засіданні заперечували щодо обрання відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та просили застосувати більш м'який запобіжний захід не пов'язаний з позбавленням волі, а саме: цілодобовий домашній арешт.
Суд, заслухавши доводи прокурора, старшого слідчого, підозрювану та її захисника, вивчивши матеріали клопотання, дійшов висновку про наступне.
Клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відповідає вимогам ст.ст. 183, 184 КПК України.
Під час розгляду клопотання з'ясовано, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 194 КК України, оскільки матеріали справи містять достатньо доказів, які свідчать про обґрунтованість підозри.
З поданого клопотання вбачається, що причетність ОСОБА_5 до вчинення інкримінованого кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами: даними протоколу огляду місця події від 10.04.2025, даними протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 10.04.2025, даними протоколу допиту підозрюваної ОСОБА_5 від 11.04.2025, даними протоколу обшуку від 10.04.2025 та іншими матеріалами кримінального провадження.
Метою і підставою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є запобігання спробам підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інші кримінальні правопорушення, зокрема відносно свідків, шляхом незаконного впливу на них, для забезпечення відвернення та уникнення кримінальної відповідальності та призначеного судом покарання.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Як зазначено в статті 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого (підозрюваного) від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
При розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу підозрюваній слідчий суддя враховує, що у кримінальному провадженні наявні вагомі докази, наведені вище, на підставі яких слідчий суддя дійшов висновку про обґрунтовану підозру ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваної, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
Оцінюючи зазначені ризики, слідчий суддя вважає, що ризик переховування від органів досудового розслідування та суду є обґрунтований, оскільки у підозрюваної відсутні стійкі соціальні зв'язки, вона незаміжня та не має на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей чи інших осіб, розуміючи тяжкість покарання, що загрожує їй у разі визнання винною у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення, може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
Крім того, слідчий суддя також враховує, що ОСОБА_5 будучи на волі може перешкоджати кримінальному провадженню та скоїти нові кримінальні правопорушення, а тому застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, чи інших більш м'яким запобіжних заходів, не буде слугувати достатньою гарантією належного виконання підозрюваною процесуальних обов'язків.
Крім наявності ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ст. 177 КПК України, слідчий суддя поряд з цим також враховує особу підозрюваної, її вік, стан здоров'я, міцність соціальних зв'язків, а саме: підозрювана ОСОБА_5 має повних 26 років, задовільний стан здоров'я, не має постійного місця роботи, відсутні міцні соціальні зв'язки, а саме незаміжня та не має на утриманні дітей та інших членів родини.
Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.
Крім цього, слідчий суддя зважає на те, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 194 КК України, що згідно з ст. 12 КК України є тяжким злочином, покарання за яке передбачено у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до десяти років, що є суттєвим елементом при оцінюванні наведених ризиків, зокрема щодо переховування, вчинення інших кримінальних правопорушень тощо.
Отже, наявність обґрунтованої підозри у вчинені кримінального правопорушення та наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, надають підстави для обрання підозрюваній запобіжного заходу. Розглядаючи заявлене клопотання, слідчий суддя, відповідно до ст. 178 КПК України, крім наявності вищезазначених обставин, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
З огляду на викладене, з метою забезпечення належної поведінки підозрюваної, запобігання та мінімізації вищевказаних ризиків, слідчий суддя вважає за необхідне застосувати щодо підозрюваної на даному початковому етапі досудового розслідування запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.
Разом з тим, інші більш м'які запобіжні заходи неможливо застосувати до підозрюваної ОСОБА_5 з наступних причин:
- особисте зобов'язання недоцільно застосувати у зв'язку з тим, що даний запобіжний захід є найбільш м'яким, а ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, та його застосування не забезпечить виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов'язків;
- особисту поруку в даному випадку також неможливо застосувати, оскільки на адресу слідчого чи прокурора, у провадженні яких перебуває дане кримінальне провадження, не надходили письмові звернення осіб, які поручаються за ОСОБА_5 . Також вказаний запобіжний захід буде недостатнім, оскільки ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину;
- домашній арешт неможливо застосувати у зв'язку з тим, що ОСОБА_5 підлягає постійному візуальному контролю, з метою запобігання вищевказаним ризикам.
Таким чином, у разі застосування до підозрюваної ОСОБА_5 більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, неможливо запобігти вищевказаним ризикам, оскільки вони передбачають перебування на волі, що дає можливість негативно впливати на повне та всебічне встановлення об'єктивної істини у кримінальному провадженні та ухилитися від органів досудового розслідування, суду.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів. Також у своїх рішеннях суд зазначав, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
Даних щодо неможливості застосування до підозрюваної запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за станом здоров'я суду не надано.
Таким чином, прокурором та слідчим в судовому засіданні доведена наявність всіх обставин, передбачених частиною першою статті 194 КПК України, які свідчать про необхідність застосування щодо ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Нормами частини 3 статті 183 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті в ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов'язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, становить від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, яка станом на 01 січня 2025 року 1 розмір становить 3 028 грн. (три тисячі двадцять вісім гривень, 00 коп.).
Враховуючи встановлені ризики, які доведено в судовому засіданні прокурором та старшим слідчим, а також інкриміноване ОСОБА_5 суспільно-небезпечне діяння, яке виразилось в замаху на умисне знищення чужого майна шляхом підпалу, вчинене в умовах воєнного стану, суд дійшов висновку про визначення розміру застави у максимальному розмірі, що становить 242240 грн., яка на переконання суду у разі її внесення буде достатньою для запобігання встановленим у кримінальному провадженні ризикам та забезпечення виконання підозрюваною своїх процесуальних обов'язків.
Суд також враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити в особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини в кримінальному провадженні, і, оцінивши в сукупності тяжкість кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 194 КК України, обставини його вчинення, дані про особу підозрюваної, її майновий та сімейний стан, наявність передбачених ст. 177 КПК України ризиків, суд вважає, що встановлений ОСОБА_5 максимальний розмір застави, на даному етапі є необхідним і достатнім, у разі його внесення, для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваної ОСОБА_5 . Разом з тим, судом не встановлено підстав вважати такий розмір застави завідомо непомірним для підозрюваної ОСОБА_5 .
Слідчий суддя також вважає за необхідне зазначити, що в разі внесення застави, покласти на підозрювану наступні обов'язки:
1) прибувати до слідчого прокурора, суду за першою вимогою;
2) не відлучатися з місця свого постійного проживання за адресою: АДРЕСА_2 - без дозволу слідчого, прокурора, суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання.
4) утримуватися від спілкування зі свідками.
Строк дії ухвали про застосування до підозрюваної запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно обчислювати з моменту її фактичного затримання, тобто з 10.04.2025.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 176-178, 182-184, 193-194, 196, 205, 395 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання старшого слідчого СВ відділу поліції № 1 Черкаського районного управління поліції ГУ Національної поліції в Черкаській області майора поліції ОСОБА_4 , погоджене прокурором Канівського відділу Смілянської окружної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 терміном на 60 діб - задовольнити.
Застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном на 60 днів, тобто до 08 червня 2025 року включно, з утриманням її в ДУ «Черкаський слідчий ізолятор».
Термін тримання під вартою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 рахувати з моменту її фактичного затримання, тобто з 10.04.2025.
Визначити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 розмір застави: 80 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242 240,00 грн. (двісті сорок дві тисячі двісті сорок гривень, 00 копійок).
У разі внесення застави, покласти на підозрювану ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 наступні обов'язки:
1) прибувати до слідчого прокурора, суду за першою вимогою;
2) не відлучатися з місця свого постійного проживання за адресою: АДРЕСА_2 - без дозволу слідчого, прокурора, суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання;
4) утримуватися від спілкування зі свідками.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом п'яти діб.
Повний текст ухвали суду складено 14.04.2025.
Слідчий суддя ОСОБА_1