Справа № 569/4058/25
14 квітня 2025 року м Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області
в складі головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Рівне кримінальне провадження №12025186010000065 від 23.01.2025 за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Рівне, громадянина України, одруженого, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України,
1. Історія провадження
28.02.2025 до Рівненського міського суду Рівненської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12025186010000065 від 23.01.2025 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України.
Ухвалою суду від 03.03.2025 у даному кримінальному провадженні призначено підготовче судове засідання.
2. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним. Стаття закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений
ОСОБА_4 , порушуючи порядок, встановлений Законами України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними» від 15.02.1995 та «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15.02.1995 (у поточних редакціях зі змінами), маючи умисел на незаконне придбання і зберігання психотропної речовини без мети збуту для власного вжитку, незаконно у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, придбав, шляхом привласнення знайденого, кристалоподібну речовину білого кольору, яка містить у своєму складі згідно висновків експерта психотропні речовини - РVР загальною масою 1,18 г, що перевищує невеликий розмір, зазначений у Таблиці №2 невеликих, великих та особливо великих розмірів психотропних речовин, що знаходяться у незаконному обігу, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України №188 від 01.08.2000, та згідно Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №770 від 06.05.2000, відноситься до особливо небезпечних психотропних речовин, обіг яких заборонено, та незаконно зберігав її за місцем свого проживання у квартирі АДРЕСА_2 , до моменту проведення 23 січня 2025 року, у період часу з 07 год. 20 хв. по 09 год. 15 хв., працівниками поліції санкціонованого обшуку за вказаною адресою, у ході якого у нього було виявлено та вилучено вказану психотропну речовину, яка знаходилась у 2-х полімерних сліп?пакетиках, 3-х скляних трубках та частині трубки.
Таким чином, ОСОБА_4 визнається судом винним у незаконному придбанні та зберіганні психотропної речовини без мети збуту, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України.
3. Позиції учасників судового провадження
Обвинувачений ОСОБА_4 вину визнав повністю, підтвердив фактичні обставини вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, що викладено в обвинувальному акті, просив суд здійснювати розгляд з урахуванням вимог ч. 3 ст. 349 КПК України. Йому роз'яснено та зрозуміло неможливість у подальшому оспорити фактичні обставини в апеляційному порядку.
Під час його допиту в судовому засіданні пояснив, що дійсно знайшов кристалоподібну речовину білого кольору, яка містила у своєму складі психотропні речовини - РVР, та яку зберігав за місцем свого проживання у квартирі АДРЕСА_2 , до моменту проведення 23 січня 2025 року обшуку за вказаною адресою, у ході якого у нього було виявлено та вилучено вказану психотропну речовину.
Прокурор підтримала обвинувальний акт щодо вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, просила суд, з урахуванням думки обвинуваченого, здійснювати розгляд, ураховуючи вимоги ч. 3 ст. 349 КПК України, та обмежитись допитом обвинуваченого, дослідженням даних, що характеризують особу обвинуваченого, відомостей щодо процесуальних витрат та речових доказів. Прокурор не оспорила фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення обвинуваченим, їй зрозуміло неможливість у подальшому оспорити ці фактичні обставини в апеляційному порядку.
4. Мотиви суду
Положенням ч. 3 ст. 349 КПК України визначено, що суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з'ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
За приписами ч. 2 ст. 349 КПК України обсяг доказів, які будуть досліджуватися, та порядок їх дослідження визначаються ухвалою суду і в разі необхідності можуть бути змінені.
Обов'язковими передумовами можливості здійснення розгляду провадження в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України є: повне визнання вини обвинуваченим, не заперечення фактичних обставин кримінального провадження, кваліфікації дій, правильне розуміння та усвідомлення змісту обставин кримінального правопорушення, в якому обвинувачується особа, правові наслідки розгляду за спрощеною процедурою, а також відсутність сумнівів у добровільності позиції щодо усвідомлення обвинуваченим цих обставин.
Суд, враховуючи повне визнання вини обвинуваченим за ч. 1 ст. 309 КК України, повідомлення ним фактичних обставин вчиненого кримінального правопорушення, які відповідають обставинам, викладеним в обвинувальному акті, заслухавши думки учасників судового провадження, за відсутності заперечень та сумнівів у добровільності їх позицій, на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, та ухвалив обмежитись допитом обвинуваченого, дослідженням даних, що характеризують особу обвинуваченого, відомостей щодо процесуальних витрат та речових доказів.
При цьому, суд виходить з того, що кримінальне правопорушення, вчинене обвинуваченим, не є складним, є одноепізодним, обвинувачений розуміє суть пред'явленого обвинувачення, розуміє зміст фактичних обставин справи, які не оспорює, усвідомлює неможливість у подальшому оспорити ці фактичні обставини в апеляційному порядку, про що заявив у судовому засіданні. Відтак, у даному випадку у суду відсутні сумніви щодо добровільності й істинності позиції обвинуваченого з цього питання.
Таким чином, відповідно до ст. 22 КПК України, стороною обвинувачення доведено, що ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 309 КК України, тобто придбання та зберіганняі психотропної речовини без мети збуту.
При призначенні покарання суд приймає до уваги ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_4 кримінального правопорушення, яке згідно зі ст. 12 КК України відноситься до кримінальних проступків. Також суд враховує особу обвинуваченого, а саме те, що ОСОБА_4 має постійне місце реєстрації та проживання, на обліках у лікарів психіатра і нарколога не перебуває, раніше не судимий в силу ст. 89 КК України, усвідомив протиправність своєї злочинної поведінки, а також вказав, що зробив для себе позитивні висновки, має намір виправитись і не вчиняти нових злочинів.
Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , відповідно до ст.67 КК України, судом не встановлено.
За таких обставин, суд вважає, що покарання обвинуваченому необхідно призначити в межах санкції ч. 1 ст. 309 КК України у виді штрафу.
На думку суду, виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, саме таке покарання буде повністю відповідати ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, конкретним його обставинам та наслідкам, буде необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та запобіганню скоєнню ним нових кримінальних правопорушень.
Відповідно до вимог п. 13 ч. 1 ст. 368 КПК України при ухваленні вироку суд повинен вирішити питання про розподіл процесуальних витрат. Відповідно до ч. 2 ст.124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
Витрати на залучення експерта у кримінальному провадженні становлять 10346 (десять тисяч триста сорок шість) гривень 70 (сімдесят) копійок.
З огляду на ухвалення обвинувального вироку щодо ОСОБА_4 витрати на проведення судових експертиз у сумі 10346 (десять тисяч триста сорок шість) гривень 70 (сімдесят) копійок підлягають стягненню з обвинуваченого.
Відповідно до положень ч. 9 ст. 100 КПК України, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про долю речових доказів і документів, які були надані суду.
Речові докази по кримінальному провадженню: наркотичну речовину - канабіс масою 0,909 г, психотропну речовину РVР масою 0,059 г, психотропну речовину РVР масою 1,121г, які зберігаються в кімнаті зберігання речових доказів Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області, необхідно знищити.
Запобіжний захід ОСОБА_4 не обирався і підстав для його обрання суд не вбачає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 349, 368, 373, 374 КПК України, суд
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.
Стягнути із ОСОБА_4 на користь держави судові витрати на залучення експертів в сумі 10346 (десять тисяч триста сорок шість) гривень 70 (сімдесят) копійок.
Після набрання вироком законної сили, речові докази - канабіс масою 0,909 г, психотропну речовину РVР масою 0,059 г, психотропну речовину РVР масою 1,121г, які зберігаються в кімнаті зберігання речових доказів Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області, знищити.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржений протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Рівненський міський суд Рівненської області до Рівненського апеляційного суду.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Суддя Рівненського міського суду ОСОБА_1