Справа № 569/7233/25
14 квітня 2025 року
Суддя Рівненського міського суду Рівненської області О. Левчук,
розглянувши заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про видачу судового наказу про стягнення аліментів,
ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про видачу судового наказу, в якій просить стягнути із ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, від дня пред'явлення заяви, до досягнення дітьми повноліття.
Вивченням матеріалів поданої заяви на предмет дотримання цивільного процесуального законодавства під час звернення до суду встановлено таке.
Відповідно до п.4 ч.3 ст.163 ЦПК України, до заяви про видачу судового наказу додаються інші документи, або їх копії, що підтверджуються обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
За положеннями ч.3 ст.181 Сімейного кодексу України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Згідно з ч.5 ст. 183 СК України, той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.
З огляду на вказані правові норми, право на звернення до суду щодо стягнення аліментів має той з батьків, разом з яким проживає дитина. Таким чином, обставина проживання дитини із заявником має значення для вирішення справи, оскільки остання обґрунтовує саму наявність підстави для звернення особи до суду із відповідною заявою, а тому ця обставина підлягає обов'язковому доказуванню заявником при поданні до суду заяви про видачу судового наказу.
Заявник належних та допустимих доказів на підтвердження проживання дітей з матір'ю, окрім реєстрації дітей за адресою місця її реєстрації, не надала.
Крім того, як стверджується відомостями із сайту Судової влади України, заявник звернулася до Рівненського міського суду Рівненської області з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дітей (справа №569/7239/25).
Відповідно до п.1 ч.1 ст.165 ЦПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заява подана з порушеннями вимог статті 163 цього кодексу.
Враховуючи, що заявник не додала до заяви про видачу судового наказу документів, що підтверджують проживання дитини з матір'ю, у видачі судового наказу про стягнення аліментів на утримання дітей належить відмовити.
Керуючись ст.165, 260, 261, 353, 354 ЦПК України,
Відмовити ОСОБА_1 у видачі судового наказу про стягнення аліментів.
Роз'яснити, що відмова у видачі судового наказу з підстави, передбаченої п.1 ч.1 ст.165 ЦПК України, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Рівненського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому повна ухвала не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя О. Левчук