Справа № 296/3366/25
2-н/296/321/25
Іменем України
про відмову у видачі судового наказу
14 квітня 2025 рокум. Житомир
Суддя Корольовського районного суду м.Житомира Шкиря В.М., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Житомирської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України», про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за надані послуги ЖКГ зу з ОСОБА_1 , -
28.03.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Житомирської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» звернулося до суду та просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за надані послуги з розподілу природного газу за період з 01.09.2023 по 28.02.2025 в сумі 759,10 грн., інфляційні витрати - 61,04 грн., 3% річних - 14,13 грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 302,80 грн.
Розглянувши надані матеріали, суд приходить до висновку про необхідність відмовити у прийнятті заяви про видачу судового наказу за наступних підстав.
Цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими ЦПК України, у порядку: наказного провадження, позовного провадження (загального або спрощеного), окремого провадження (ч.2 ст.19 ЦПК України).
Відповідно до ч. 3 ст. 19 ЦПК України наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
Наказне провадження є особливим спрощеним видом провадження у цивільному судочинстві, спрямованим на прискорене надання судового захисту прав особи, які оцінюються як безспірні, шляхом видачі судового наказу, що одночасно є і судовим рішенням, і виконавчим документом, без проведення судового засідання та без здійснення виклику заявника (стягувача) і боржника (правовий висновок Великої Палати Верховного Суду у постанові від 07 липня 2020 року у справі № 712/8916/17).
Відповідно до ст. 162 ЦПК України заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Згідно відповіді ВОМІРМП УДМС України в Житомирській області № 1888/3093 від 02.04.2025 боржник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
При цьому, за змістом п. 7 ч. 1 ст. 162 ЦПК України під час розгляду вимог у порядку наказного провадження та видачі судового наказу суд не розглядає обґрунтованість заявлених стягувачем вимог по суті.
Отже, в порядку наказного провадження проводиться розгляд справ щодо яких презюмується відсутність спору.
Відповідно до п.5 ч. 2 ст. 163 ЦПК України у заяві повинно бути зазначено перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
До заяви додаються, інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги (п. 4 ч. 3 ст. 163 ЦПК України).
Згідно п. 8 ч. 1 ст. 165 ЦПК України, у разі якщо із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу, суд відмовляє у видачі судового наказу.
Таким чином, враховуючи, що боржник зареєстрований за іншою адресою, відмінною від тієї, де знаходиться квартира, відсутні відомості, правовстановлюючі документи на вказану квартиру, що б свідчили про підставність заявлених вимог до ОСОБА_1 , як власника квартири АДРЕСА_2 (оскільки наявність права власності зобов'язує утримувати своє майно), суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу на підставі, так як заява подана з порушенням вимог ст. 163 ЦПК України.
Відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків (ч. 1 ст. 166 ЦПК України).
Керуючись статтями п.8 ч.1 ст. 161, 165, 260, 353 Цивільного процесуального кодексу України, суддя,
Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Житомирської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України», про видачу судового наказу про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за надання послуг ЖКГ.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Житомирського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання.
Учасник справи, якому ухвалу суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя В. М. Шкиря