Справа № 296/11046/24
2/296/260/25
"04" квітня 2025 р. м.Житомир
Корольовський районний суд м.Житомира у складі: судді Шкирі В.М., розглянувши в м. Житомирі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомлення сторін цивільну справу за позовом представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» - Пилипчук Аліни Сергіївни до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
28.11.2024 представник позивача Пилипчук А.С. звернулася до суду в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» з позовом до ОСОБА_1 , згідно якої просить стягнути з відповідача на користь ТзОВ "Споживчий центр" заборгованість за кредитним договором № 03.05.2024-100000130 від 03.05.2024 в розмірі 19680,00 грн з тих підстав, що відповідач порушив свої зобов'язання, які передбачені кредитним договором.
Свої вимоги обґрунтовують тим, що 03.05.2024 року ТзОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір (оферти) № 03.05.2024-100000130. Відповідно до умов договору, позичальнику надано кредит в розмірі 6000 грн. строком на 112 днів, зі сплатою процентів 1,5 % за 1 день користування, комісія пов'язана з наданням кредиту - 10% від суми кредиту становить 600,00 грн., неустойка 60,00 грн. нараховується за кожен день невиконання/ неналежного виконання кожного окремого зобов'язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов'язання.
В свою чергу ОСОБА_1 свої зобов'язання за договором належним чином не виконує, у зв'язку з чим, станом на 22.08.2024, утворилась заборгованість у розмірі 19680,00 грн, що складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 6000 грн та по процентам в розмірі 10080,00 грн. по комісії в розмірі 600,00 грн., неустойки 3000,00 грн., чим порушуються права та інтереси ТзОВ «Споживчий центр».
Ухвалою Корольовського районного суду м.Житомира від 06.01.2025 відкрито спрощене позовне провадження у справі з повідомлення сторін (а.с. 37).
11.03.2025 на адресу суду надійшли заперечення представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Вернидуба Д.В. В яких вказано, що позов визнається частково, а саме в частині тіла кредиту - 6000,00 грн та 6720,00 грн заборгованість за процентами за користування кредитом протягом строку дії договору.
В іншій частині щодо стягнення відсотків просить відмовити оскільки розмір процентної ставки 1,24 % на день перевищують встановлений максимальний розмір денної процентної ставки за кредитним договором у розмірі 1% , що передбачений ч.5 ст.8 Закону України "Про споживче кредитування", враховуючи зміни від 24.12.2023 внесені Законом "Про внесення змін до деяких Законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг" та є явно несправедливим.
До суду представник позивача не з'явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, від нього надійшла заява про розгляд справи без його участі, позов просив задовольнити з підстав викадених в позові.
Відповідач та його представник також не з'явилися . Представник відповідача подав заяву про розгляд справи без їх участі.
Верховний Суд у постановах від 13 листопада 2020 року у справі № 359/5348/17 (провадження № 61-18620св19), від 08 грудня 2021 року у справі № 369/10161/19 (провадження № 61-3468св21) зазначив, що якщо сторони чи їх представники, чи інші учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні сторони чи її представника, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні
Суд вважає, що наявних у справі матеріалів у цій справі, достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, та не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті
Згідно ч.2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
З'ясувавши обставини, дослідивши докази, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги, суд приходить до наступного висновку.
03.05.2024 ОСОБА_1 надіслав ТОВ «Споживчий центр» заявку (АФЕРТА) на укладення кредитного договору № 03.05.2024-100000130 (Кредитної лінії) на суму 6000,00 грн строком на 112 днів (дата повернення 22.08.2024) під 1,5% за (1 день) користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку на який надається кредит. Денна процентна ставка -1,24% та зі сплатою комісії - -10% від суми кредиту, що становить 600,00 грн підписавши її електронним підписом Позичальника- одноразовим ідентифікатором для підписання кредитного договору-Е138.
03.05.2024 ТОВ «Споживчий центр» прийняв пропозицію (АКЦЕПТ) ОСОБА_1 на умовах вказаних в заявці
05.03.2024 року позивач видав відповідачу кредит у розмірі 6000 грн, що підтверджується квитанцією № 2457279208 від 05.03.2024, чим виконав свої зобов'язання своєчасно та в повному обсязі (а.с. 23).
Відповідно до довідки-розрахунку про стан заборгованості за кредитним договором №03.05.2024-100000130 від 03.05.2024, за ОСОБА_1 рахується заборгованість в розмірі 19680,00 грн, яка складається: 6000,00 грн - основний борг, 10080,00 грн - проценти, 600,00 грн. - комісія, 3000,00 грн. неустойка (а.с. 24).
Таким чином між сторонами виникци зобов'язальні, цивільно-правові правовідносини ц сфері кредитування, що регулюються нормами ЦК України.
Розглянувши цивільну справу посуті заявлених вимог суд прийшов наступного.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий судовий розгляд.
Кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1 ст.4 ЦПК).
Частинами 1 та 3 статті 13 ЦПК встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом (ч. 1, 2 ст. 12 ЦПК).
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування (частини друга, четверта статті 77 ЦПК України).
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК).
Згідно п.1 ч.2 ст.49 ЦПК України позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), а відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу;
Відповідно до положень ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Застосовуючи вказану норму процесуального права, суд враховує роз'яснення, що надані Пленумом Верховного Суду України у Постанові від 12 червня 2009 року №2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», зокрема в абзаці 3 пункту 24, в частині того, що у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 січня 2021 року у справі № 297/3225/16-ц (провадження № 61-19259св19) зазначено, що:«відповідно до частини першої статті 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників. Комплексний аналіз норм пункту 3 частини першої статті 43, статті 180, частин першої, другої статті 227 ЦПК України свідчить, що про визнання обставин учасниками справи має, в тому числі, бути зазначено в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників або іншим чином визнано ці обставини саме під час розгляду спору в суді, а не поза його межами».
11.03.2025 на адресу суду надійшли заперечення представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Вернидуба Д.В. В яких вказано, що позов визнається частково, а саме в частині тіла кредиту - 6000,00 грн та 6720,00 грн заборгованість за процентами за користування кредитом протягом строку дії договору.
Отже, спірним є лише питання щодо розміру відсотків, які відповідач має сплатити за користування кредитними коштами в сумі 6000,00 грн, комісії в сумі 600,00 грн та 3000,00 грн пені.
Щодо відсотків .
В силу ч. 1 ст. 1048 цього ж Кодексу позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що ставляться.
Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідач 03.05.2024 отримав 6000,00 грн строком на 112 днів (дата повернення 22.08.2024). Умовами договору передбачено, що він укладений під 1,5% за (1 день) користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку на який надається кредит. Денна процентна ставка -1,24%.
Разом з тим ч.4,5 ст.8 Закону України "Про споживче кредитування" в редакції Законом № 3498-IX від 22.11.2023 передбачено, що:
денна процентна ставка розраховується у процентах за формулою:
ДПС = (ЗВСК/ЗРК)/t ? 100%, де
ДПС - денна процентна ставка;
ЗВСК - загальні витрати за споживчим кредитом;
ЗРК - загальний розмір кредиту;
t - строк кредитування у днях.
Максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.
Таким чином відповідач має сплатити позивачу 6720,00 грн за користування 6000,00 грн протягом 112 днів (6000,00 грн х1% х112 днів=6720,00 грн)
Щодо комісії:
Суд відхиляє доводи представника відповідача, що не зазначено переліку додаткових супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту за які встановлена разова комісія.
10 червня 2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв'язку із чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».Положення частин першої, другої, п'ятої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за надання та обслуговування кредиту.
Комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.
Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2023 року у справі № 204/224/21 (провадження №61-4202сво22).
Таким чином, виходячи з аналізу вимог п.4 ч.1 ст. 1,ч.2 ст.8, ч.1 ст.1, ст. 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність», роз'яснень Великої Палати Верховного Суду щодо застосування ст.11 Закону України «Про споживче кредитування», які викладені у постанові від 13 липня 2022 року по справі №496/3134/19 така форма витрат, як комісія за надання кредиту існує на законодавчому рівні, визначається кожним банком (фінансовою установою) індивідуально та затверджується внутрішніми актами.
Отже, спеціальним законодавством України прямо визначені легальні можливості позивача як включати до тексту кредитних договорів із споживачами умови щодо нарахування комісії, так і в подальшому нараховувати її, а також витребувати суму несплаченої вищевказаної комісії від відповідача (в т.ч. і в судовому порядку).
Відповідач отримав 6000,00 грн кредиту, умовами договору передбачалося, що сплачується одноразова комісія в сумі 10% від суми кредиту, що становить в конкретному випадку - 600,00 грн.
Включення до тексту кредитного договору умови про необхідність сплати відповідачем комісії за надання кредиту, а також подальше витребування нарахованої комісії позивачем з відповідача, суд вважає таким, що відповідає вимогам діючого законодавства.
Отже з відповідача підлягає стягненню на користь позивача 600,00 грн комісії.
Щодо пені.
Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15 березня 2022 року №2120-IX (набрав чинності 17.03.2022) розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України доповнено пунктом 18 такого змісту: "18. У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)".
Отже вимоги щодо стягннення пені ОСОБА_1 задоволенню не підлягають.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що визнання позову представником відповідача в частині тіла кредиту в сумі 6000,00 грн та відсотків в сумі 6720,00 грн відповідають вимогам закону, а тому суд приймає таке визнання позову.
Отже, за результатами розгляду справи, суд приймає рішення про часткове задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача 6000,00 грн кредитних коштів, 6720,00 грн відсотків за користування кредитними коштами та 600,00 грн комісії в решті позовних вимог слід відмовити.
Згідно з п. 6 ч.1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.
Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При зверненні до суду позивач сплатив згідно з платіжною інструкцією № СЦ00021229 від 25 листопада 2024 року - 2422,40 грн, які зараховано до спеціального фонду державного бюджету України.
Оскільки позов задоволено частково, з відповідача необхідно стягнути судовий збір пропорційно задоволених вимог ( 13320,00 грн : 19680,00 грн х 2422,00 грн=1639,55 грн)
Керуючись ст. 12-13,76-81,89, 247,258,263-265,274-275,279,354 ЦПК України, суд
Прийняти часткове визнання позову представником відповідача ОСОБА_1 - адвокатом Дмитром ВЕРНИДУБОМ.
Позов представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» - Пилипчук Аліни Сергіївни до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (код ЄДРПОУ 37356833, адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А) заборгованість за кредитним договором № 03.05.2024-100000130 від 03.05.2024 в сумі 13320 (тринадцять тисяч триста двадцять) гривень 00 копійок, з яких:
- 6000 (шість тисяч) гривень 00 копійок - заборгованність за кредитними коштами;
- 6720 (шість тисяч сімсот двадцять) гривень 00 копійок - проценти
- 600 (шістсот) гривень 00 копійок - одноразова комісія за видачу кредитних коштів;
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (код ЄДРПОУ 37356833, адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А) судовий збір у розмірі 1639 (одну тисячу шістсот тридцять дев'ять тисяч) гривень 55 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 04.04.2024 року
Cуддя В. М. Шкиря